59517

Свято Андрія

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Добрий вечір хазяєчко А чи можна до вас на вечорниці Господиня: Заходьте заходьте дівчата. 2 Дівчина. Чули щось грюкнуло за дверима 3 Дівчина. Всі: Дівчаточка відпустіть мене Що хочете зроблю будьяке бажання виконаю 1 Дівчина: Відгадай загадку...

Украинкский

2014-05-08

43 KB

1 чел.

Cценарій

Свято Андрія


1-й ведучий:
За християнськими переказами. Андрій Первозванний був одним із 12 апостолів Ісуса Христа. Він проповідував християнство серед слов’ян. Кажуть, що Андрій передбачав, що з волі божої на Дніпровських горах буде збудоване місто.

2-й ведучий: Серед осінньо-зимових свят найбільшою поетичністю і неповторністю виділяється свято Андрія. Воно вважається парубоцьким святом, поза-як дівчата відзначають свою покровительку Катерину. Це є продовженням молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата обирали своїх суджених. До прийняття християнства свято називали Калиною. Пізніше християнство замінило назву на ім’я святого апостола Андрія Первозванного, який проповідував Боже вчення в Царгороді. Один з літописів розповідає, що апостол прийшов до Корсуня, потім спустився до Дніпрового гирла й поплив угору. Вдосвіта його човен начебто прибило до підніжжя гір. Андрій Первозванний вийшов на берег і мовив до своїх учнів:

  •  Чи бачите і гори? На них засяє ласка Божа, і буде великий город, і Бог збудує багато церков!

Після цього Андрій вийшов на Київські гори, поблагословив їх і поставив великий хрест. Таким чином, апостол приніс християнську віру в Київ.

1-й ведучий: Узимку, коли завершувалися роботи у полі: частішали парубочо-дівочі гуляння. У різних місцевостях їх відзначали по-різному, а ще з цим святом пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв обрядів і повір’їв,  також проповідування майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калини. Від нього віє чарівною язичницькою стихією.

2-й ведучий: Ось і ми зазирнемо у звичайну селянську хату і довідаємось, як проходило це свято.

Хата. Піч, стіл, лави. Біля печі коцюба, лопата і віник. В хаті порається господиня. Стукіт. До хати заходять дівчата.

1 Дівчина: Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас на вечорниці?

Господиня: Заходьте, заходьте дівчата. Я на вас вже давно чекаю.

Дівчата заходять, вітаються, роздягаються. Підходять до столу, допомагають ліпити вареники.

Господиня:  Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Дівчата працюють. Раптом щось грюкнуло.

2 Дівчина. Дівчата. Чули, щось грюкнуло за дверима?

3 Дівчина. То тобі вчулося.

Стукіт повторюється.

Господиня. То, мають хлопці затівають щось неладне. Треба подивитися.

Кілька дівчат вибігають і ведуть хлопця.

Дівчата (2 разом): То він хотів підперти двері, щоб не відчинялися. І вже до стріхи віника прив’язав.

Всі: Дівчаточка, відпустіть мене! Що хочете зроблю, будь-яке бажання виконаю!

1 Дівчина: Відгадай загадку: “Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий”.

Хлопець: Небо, зорі, місяць.

1 Дівчина. А ще таку: “Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило”.

Хлопець: (після паузи). Не знаю. Але, дівчата, не карайте мене, а краще відпустіть. Я вам хлопців приведу.

2 Дівчина: Правду кажеш?

Хлопець: Їй-богу, приведу!

Дівчата відпускають хлопця, а самі повертаються до роботи. Працюють наспівуючи пісню (сумну)

3 Дівчина. Що ми сумної та сумної. Давайте щось веселіше.

Дівчата виконують жартівливу пісню “А мій милий вареників хоче”. Вбігає дівчина.

4 Дівчина. Дівчата, а я щойно з сестрою ворожила?

1-а і 2-а дівчини: (разом) Як? Що?

4 Дівчина: А ось як! Піймала я у курнику когута ї курку. Зв’язала їм хвости, а щоб не кричали, накрили їх решетом. Бачимо мовчать, то ми їх випустили. У мене курка швидше перетягнула – буду верховодити чоловіком. А у моєї сестри перетягнув першим півень – значить, чоловік верховода. Вона не хоче, вередує! Оце  зі мною не пішла!

5 Дівчина. А тепер ми поворожимо. Нумо, знімайте чобітки з лівої ноги і від столу міряймо по черзі долівку до порога: чий чобіт перший стане на нього – першою вийде заміж! (Міряють) Ура! Я ж казала, що я! (Ніби перша стала на поріг).

6 Дівчина. Дівчата, а несіть сюди калету. Та розкажіть, як ви її готували.

7 Дівчина. А ось як:

Ми калету місили,

З усіх криниць воду носили

А балабушки місили –

З ополонки воду носили.

8 Дівчина:  У тісто додавали мед, родзинки, посипали маком, оздобили кривульками. Обмастили медом, що принесли хлопці. Спекли сухою, щоб важче відкусити!

Підв’язують червоною стрічкою до сволока.

Дівчата:  У небо наша калета, у небо,

А ти, сонечко, підіймись,

Та на нас подивись:

Ми калету чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю – радість закликаємо.

Приходять хлопці, вітаються.

1 Дівчина. Наче й усі зібралися! Хто ж буде пан Калетинський? Будь ти, Сашко!

Сашко: Добре! Я до витівок і жартів мастак! Хай буде так! Просимо пана Коцюбинського взяти коцюбу і їхати до хати.

Їде на коцюб.

Діалог Калетинського і Коцюбинського.

  •  Добрий день, пане Калетинський!
  •  Доброго здоров’я, пане Коцюбинський!
  •  Куди їдете?
  •  Їду калету кусати.
  •  А я буду по писку кусати (махає квачем).
  •  А я вкушу!
  •  А я вкушу!

Калетинський і дехто з хлопців смішать зухвальця.  Якщо розреготався – не кусає, а серйозний кусає корж. Далі – по черзі усі хлопці, можна комусь розсміятися, щоб обмазати сажею!

Якщо не всю калету з’їли, то знімають і ділять між усіма. – Заходять хлопці.

1 хлопець. А ми з Юрком розібрали пліт у Романа Палія! Жодного кілка вранці не знайде. Це його за те, що не пускаю Галю на вулицю.

2 хлопець. А ми Степаном ворота Івана Пісного кинули у річку.

3 хлопець. А ми із Миколою моєму сусідові розкидали стіг сіна по городу, аж до вулиці посипали доріжку! Ото роботи завтра буде, а як він буде лаятись!

4 хлопець. Та що там сіно! Мій батько розповідав, що, коли він парубкував, то клуню з хлопцями розібрав до ранку моєму дідові, - за те, що не дозволяв своїй дочці, тепер уже моїй мамі, зустрічатись з ним.

1 хлопець: Спасибі господине, що пустила в хату.

3 дівчина. Петро не встиг поріг переступити, а вже збитків наробив.

Господиня. Та годі вже на Петра воду лити. Ніби й самі ще нічого не витворили.

2 хлопець. А скажи, Петре, нащо ти одяг нині такі пишні шаровари і такий багатий кафтан оцей.

3 хлопець. Та він, напевно, хоче на ньому зачепитись десь коло млина, чи що?

2 хлопець. Що одяг – те й моє. А кому до того що.

3 хлопець. Та нічого, хлопці на вулиці,

Дівчата в світлиці,

Позбиралися дівчата –

Роблять вечорниці.

4 хлопець. Не в’яжуть не шиють,

Не прядуть, не печуть,

А говорять небилиці.

3 хлопець. Про Микиту із села,

Про Степана із млина.

2 хлопець. Вигадують різні небилиці.

Як ростуть грушки на вербиці.

2 Дівчина. Що правда, то правда, бо підсліпувате не добачить, а глухувате не дочує.

3 дівчина. От і ростуть на вербі грушки.

1 хлопець. Так, так, буває, що й корова літає.

Господиня. Дякуємо хлопці, за те, що завітали на наші вечорниці, що калету нашу попробували.

Хлопці. І вам, дівчата, дякуємо! А тепер пора вас покидати. Бувайте здорові.

Хлопці йдуть, дівчата залишаються самі.

1 ведучий: А коли дівчата залишалися самі, то починали гадання. – правдиві, серйозні гадання.

4 Дівчина. У ніч на Андрія бабця вчила мене ворожити: пошептати до ватри, зливала розтоплений віск. Свічка горіла,  димом просочене жито тихо гойдалось, мов шляхом вколисаний віз.

Гасне світло. На сцені горять дві свічки. Над ними схилилася бабся і молода дівчина.

Голос. Тіні росли, розсувалася стіна, і тремтіла купка золи на зів’ялій старечій руці...

5 Дівчина. Бабцю, то хрест?

Баба. То душа розлучається з тілом.

5 Дівчина. Бабцю, то серп?

Баба. То полічене жниво і женці..

5 Дівчина. Як я благала, до тебе звертаючись, Боже, - крихітку вічності смертним і тлінним знайди: Слово прийшло і сказало:

  •  Я твій подорожник.

Вийми стрілу і до рани мене приклади.

Дівчина іде із сцени, в неї в руках свічка. З другою свічкою підводиться бабуся і також іде геть.

Дівчина 4. Книгу життя не читай по вечірніх долонях.

Там, де стіна, похитнувшись, провалиться в ніч,

Стануть сумні і забуті, і спраглі, й голодні –

Дай їх мені. Та пам’ятай, що одна у нас доля віднині.

Крихітка вічності. Але від фальші помру...

Я – подорожник,

Я – слово.

Я – Бог у людині.

Не ворожити учися.

Учися добру.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45899. Функции менеджмента: учет, координация, контроль 12.37 KB
  Учет это сбор обработка анализ и хранение информации о фактическом состояние объекта управления и связанных с ним объектов внешней среды. Различают следующие виды учета: статистический это сбор информации осуществляемый государственными органами управления по стандартным формам и в строго определенные строки; бухгалтерский учет это сбор информации обо всех затратах объекта управления; оперативный учет это сбор информации состав и сроки предоставления которой определяется субъектом направлении. Большую важность для обеспечения...
45900. Понятие и задачи производственного процесса 13.81 KB
  Под термином процесс на производстве понимается упорядоченное взаимодействие труда и объектов труда направленные на получение требуемого результата протикающие в количественно определенных пространственно временных границах. Производственный процесс представляет собой совокупность взаимосвязанных процессов труда и естественных процессов в результате которых исходные материалы превращаются в готовые изделия.в процессе труда рабочий при помощи средств труда оборудование инструмент оснастка воздействуют на предметы труда...
45901. Структуры форм организации производства 12.16 KB
  Структуры форм организации производства. Основные формы организации производства образуются структурными построениями в произв. Форма организации производства это определение сочетание во времени и в пространстве элементов производственного процесса при наличие устойчивых связей между ними. Временную структуру форм организации производства которая определяется составом и порядком взаимодействия элементов производственного процесса во времени.
45902. Виды и типы производственных структур 13.28 KB
  однородности участок сверлильных карусельных фрезерныхтокарных Преимущества: обеспечивается максимальная загрузка оборудованиякоэффициент загрузки оборудования Кзн стремится к 1 085095 способствует более полному использованию материала облегчает руководству и маниврированию рабочими способствует применению прогрессивных технологических процессов Недостатки: частичная ответственность за качество и сроки выполнения работы усложнение процессов планирования и регулирования производства нерациональные маршруты ...
45903. Классификация производственных процессов 12.6 KB
  Классификация производственных процессов. Производственный процесс это совокупность разнообразных взаимосвязанных между собой естественных и трудовых процессов превращения сырья материалов полуфабрикатов и энергии в готовый продукт состоящие из последовательно выполняемых частичных процессов труда осуществляющих на рабочих местах и производственных подразделений. Состав и сложность вспомогательных процессов зависит от особенностей основных и состава материальнотехнической базы фирмы. Основными тенденциями организации обслуживающих...
45904. Тип производства и их характеристики 14.82 KB
  На рабочих местах единичного производства выполняется большое число разнообразных операций которые либо не повторяются вообще либо повторяются через неопределенное время. При серийном производстве на рабочих местах выполняется несколько операций повторяющийся через определенные промежутки времени. В условиях серийного производства используется автоматизированное оборудование что позволяет применять труд рабочих более низких квалификаций. общее колво различных операций суммарное число операций суммарное явочное число рабочих позиций...
45905. Влияние характеристик изделия на организацию производства 12.42 KB
  Характеристики изделий во многом определяет организацию производственного процесса в пространстве и во времени. размер масса и количество изделий влияют на организацию сборки возможности создания поточного производства организацию транспортировки деталей и полуфабрикатов сборочных единиц и изделий по рабочим местам участкам определяет вид движения предметов труда и длительность производственного цикла. Для крупных и тяжелых изделий применяют неподвижные поточные линии с периодическим движением конвейера. степень точности и чистоты...
45906. Организация производственных процессов во времени. Производственный цикл 14.24 KB
  Длительность производственного цикла это календарный период времени от момента запуска сырья и материала в производство до полного изготовления одного изделия до выпуска готовой продукции то есть время в течении которого обрабатываемые изделия находится в производстве. В общем виде длительность производственного цикла можно определить по следующей формуле как сумму рабочего периода и перерывов ТЦ = ТР ТП где ТЦ длительность произвго цикла ТР время рабочего периода ТП время перерывов. ТР = Ттех Тест Ттр Тконтр Ттех время...
45907. Методы организации производства. Факторы, влияющие на выбор методов организации производства 12.36 KB
  Методы организации производства это совокупность приемов и операций изготовления продукции выполняемых при определенном сочетание элементов производственного процесса. номенклатура выпускаемой продукции 2. периодичность выпуска продукции 4. трудоемкость изготовления продукции 5.