59528

Хто не бачив наші гори - не бачив Карпати, завітайте до нас в гості раді Вас вітати

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Ознайомити учнів з історією рідного краю, її традиціями, виховувати в них національну свідомість, виховувати любов до рідної землі. Обладнання: грамзаписи, трембіти, вишиті рушники, хліб.

Украинкский

2014-05-08

122.5 KB

0 чел.

Cценарій

Хто не бачив наші гори - не бачив Карпати, завітайте до нас в гості раді Вас вітати


Мета:
Ознайомити учнів з історією рідного краю, її традиціями, виховувати в них національну свідомість, виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: грамзаписи, трембіти, вишиті рушники, хліб.

Хід уроку

Читець з-за сцени декламує вірш:         

Є щось святе в словах «мій рідний край».

Для мене — це матусі пісня ніжна,

І рідний сад від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене — це твої стежки й мої...

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

Його історія... В ній стільки гіркоти!

І тим рідніш мені ти, краю рідний.

(Любов Забашта)

Звучить пісня «Край, мій рідний край» М. Мозгового.

Ведуча. Карпати — один з найчарівніших куточків нашої Батьківщини. Цікавий, неповторний край. Тут дивовижна природа, цілюще повітря, горді, волелюбні люди. Тут живуть працьовиті бойки, запальні гуцули, мрійливі лемки. Тому на полонині зустрінуться сьогодні три гурти що поведуть між собою гру-забаву — бай. Вони допоможуть вам краще пізнати й сильніше полюбити свій рідний край, свою малу батьківщину А щоби бай наш був справедливим, за дотримуванням всіх правил стежитимуть поважні ватаги (представлення ватаг — журі).

У горян, кажуть, гаряча кров. Вони вже готові проявити себе. Томі просимо уваги. Зустрічайте!

Частина І - Візитна

Гурт «Трембіта»

На сцену виходять гуцули.

Дівчина

Дзвенить трембіта, плаче понад плаєм, Злітає вгору, до стрімких вершин. Співає тужно над гуцульським краєм, Нас кличе до квітучих полонин.

Лунає звук трембіти (грамзапис).

Хлопець. Співай, трембіто, в щасну гожу днину.

В с і (разом). Співай!

Дівчина. Співай про волю, про добра годину.

В с і (разом). Співай!

Хлопець. Заплач, трембіто, темними горами.

В с і (разом). Заплач!

Дівчина. Заплач сирітськими й вдовиними сльозами.

В с і (разом). Заплач!

Хлопець. І піднімай, згуртовуй воєдино край.

В с і (разом). Гуцульський.

Дівчина. Здолай ярмо, лети у небо синє.

В с і (разом). Трембіто, грай.

Лунає звук трембіти (грамзапис).

Співоча в'язанка (на мелодію пісні «Чотири воли пасу я»).

Хлопці

А ми собі заспіваєм,

Бо трембіти голос знаєм.

Файні, молоді легіні,

Що зросли у Верховині.

Дівчата

А ми собі заспіваєм,

Бо трембіти голос знаєм.

Гуцулки, як пишні рожі,

Скупані у Черемоші.

Хлопець

Дзвенить в трембіти голос громовиці.

І дзвін потоку з неї вирина.

Звучить вона, коли горять зірниці.

Душа у неї горда, як в орла.

Дівчина

І ми сьогодні радою гуцулів

Команду називаємо

В с і (разом). «Трембіта».

Дівчина

Нехай мелодії Яремчі й Кутів

Летять нестримно по усьому світу.

Старшина гурту представляє емблему для оцінювання ватагами.

Гурт «Бескиди»

На сцену виходять лемки.

Звук рубки лісу, шуму води (грамзапис).

Дівчина

Де Дунаєць круто в'ється, Де хати в садках.

В с і (разом). Проживають гойні лемки

Д і в ч и н а. В Карпатських горах.

Хлопець. Там ми знаєм кожну стежку.

В с і (разом). Там ми взяли пісню в серце.

Хлопець

Кожен камінець. Із людських сердець.

Співоча в'язанка (мелодія коломийки).

Дівчата

Лети, наша співаночко,

По всій Лемківщині

Та й вернися розказати

Про гори й долини.

Хлопці

Та же наші славні лемки

Лем файно співають.

Усі гори й полонини

Про це добре знають.

Хлопці   і  дівчата (разом)

Бо в нас пісня не куплена,

А лем таки наша:

Породжена на Бескидах

І з кращих — найкраща.

Хлопці   і   дівчата (разом)

Любим свою одежину:

Сердачки й кожухи,

Дзьобеночки, спідничини,

Попрушки й фартухи.

Дівчина. Команду свою називаєм

Хлопці   і   дівчата (разом). «Бескиди».

Дівчина

Бо любим гори в мрійній далині,

Де бистра річка десь удалеч лине,

Ліси зелені, звуки чарівні.

Хлопці   і  дівчата (разом)

Любим свою рідну мову,

Ласкаву та милу,

Бо ця мова лем з лемками

Та й ся народила!

Наша мова — це бриндушки,

Що лем розцвітають

По Бескидах полонинських

Та й весну вславляють.

Старшина гурту представляє емблему для оцінювання ватагами.

ГУрт «Живиця»

На сцену виходять бойки. Звуки співу птахів (грамзапис).

Хлопець. Ой, любі побратими мої, славні бойки.

Д і в ч и н а. А чи доводилось бачити вам поранене дерево?

Хлопець. Атож бо. Ми ж діти гір.

Д і в ч и н а. А чи знаєте, що то витікає з нього?

X л о п є ц ь. То душа його. Живиця.

Дівчина. Живиця світить на чорній корі, мов надчавлене ґроно винограду. Ти хочеш зірвати її. Ого! Вона схопила тебе за руки, за рукави, за кожен клапоть твоєї одежі, ніби намагалася єство твоє втягнути в глибини відкритої смерекової жили.

Хлопець. З подивом дивишся ти, як вона червонястими краплинами мляво котиться вниз, а пізніше, всупереч законові тяжіння, повертається до порубаного місця, з якого вийшла, до рани, щоб затягнути її, зцілити деревину.

Дівчина. Ав людині є живиця?

X л о п є ц ь. Є. Але то не кров, а те, що світить в душі й дає тобі дар мови. Твоя мати, рідна земля, небеса, пісня — все, що ти любиш,— твоя живиця.

Д і в ч и н а. А вона може витекти?

Хлопець. Може. Але вся з доброї людини не витече ніколи.

Дівчина

Плаче дерево, плаче смерічка,

А в долині пливе десь річка.

Тихо капає долу живиця,

Хлопець

Та вона заживе, одужає,

Звеселіє струнка смерічка.

Засріблиться в долині, заграє

Невгамовна гірська річка,

Бо душа в ній міцна...

Хлопець   і   д і в ч и н а (разом). Живиця.

Дівчина

Любо серцю на неї дивиться

І команду свою так назвали.

Хлопець   і  дівчина (разом).

Щоби радості в нас прибувало.

Співоча в'язанка (мелодія бойківських коломийок).

Хлопці

Вийшли в строях понад плаєм

Молодії бойки.

В них сорочки вишивані,

Взуванки легонькі.

Дівчата

В них душа така глибока,

Як чиста криниця.

В ній ніколи не погасне

Чарівна живиця.

Старшина гурту представляє емблему для оцінювання ватагами.

Ведуча. Частина ІІ — Пізнавальна

1.  Перелічіть міста-мільйонери України (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса)

2.  Як називається частка народу, що має певні локальні особливості духовної і матеріальної культури та побуту? (Етнографічна група)

3.  Як називають представників, що проживають за межами території національної держави? (Національною меншиною)

4.  Найбільша агломерація на Україні. (Донецько-Макіївська)

5.  Як називається населення, що живе у розсіянні, за межами території національної держави? (Діаспора)

6.  Що є первинною ланкою розселення? (Населені пункти)

7.  Яка загальна чисельність міст в Україні на сьогодні? (447)

8.  Область з найвищим рівнем урбанізації. (Донецька; 90 %)

9.  Що таке геноцид? (Фізичне винищення народу)

10. Що таке «зайняте населення»? (Те, яке реально працює на даний момент.)

Ведуча. Частина  III — Краєзнавча

Гурт «Бескиди»

Землі Лемківщини знаходяться на південному заході України. Займають західну частину Карпат, по обох схилах Низьких Бескидів. Карпатський вододільний хребет ділить Лемківщину на південну (закарпатську) і північну (прикарпатську). Східною межею вважають річки Уж і ліву притоку Сяну — Солинку, західною — Попрад з Дунайцем. Уся північна Лемківщина належить тепер до Польщі, а південно-східна (Пряшівщина) — до Словаччини, і лише східна смуга закарпатської частини цього етнографічного району — до України.

Площа — 3,5 тис. кв. км.

Назва походить від слова «лем» (лише), яке тут часто вживається.

Вперше назву «лемки» ввів в історію та літературу Й. Левицький.

Лемки в результаті етноциду, який проводився у 40-х роках на теренах Польщі, змушені були залишити свої батьківські землі. Проживають вони зараз переважно на землях, які до Другої світової війни належали Німеччині.

Лемківщина — гірський край. Це позначилось на господарстві, побуті лемків. Основною запорукою збереження лемків як частини українського етносу була їх народна мова, традиційна культура і релігія.

Головним у господарській діяльності лемків було хліборобство, з ремесел і промислів — оброблення дерева, каменю, вовни, ткацтво, гончарство, бондарство. Для поселень лемків властива скупченість у долинах рік. Народне вбрання виготовлялося здебільшого з матеріалів домашнього виробу. Особливістю лемківського одягу є чугуня, або чуга — довгий до колін плащ з великим коміром.

У цьому краї завжди дбали про освіту дітей. Ще за часів Київської Русі тут існували школи — дяківки. Лемківська земля дала світові поета Бог-дана-Ігоря Антонича. З лемківських джерел народились співачки Даниї-ла, Марія і Ніна Байко.

Гурт «Трембіта»

Гуцульщина — це край, який чи не найбільш повно з усіх етнографічних районів України відображений у літературі й мистецтві. Він обіймає східну частину Українських Карпат: теперішні Верховинський, Косівський (без північної смуги), південну частину Надвірнянського та Богородчан-ського районів Івано-Франківської області, суміжні Путивльський, Сторожинецький і південну частину Вижницького районів Чернівецької та Рахівський — Закарпатської областей.

Площа — 6,5 тис. кв. км.

Гуцули — дуже мужній, правдивий народ. Про їхню горду вдачу, любов до рідного краю складено безліч казок, переказів, поезій. Що означає назва «гуцул»? Може, вона пов'язана з половецьким словом «кочул» (пастух), а може, з «перекочуванням» населення з Подолу в Східні Карпати? Згідно з іншою версією, ця назва пішла від слова «гоц», «гуц» — розбійник, опришок.

Заселення Гуцульщини здавна відбувалося шляхом поступового просування в гори долинами річок. Хати прикрашали різьбою, а печі обкладали кахлями.

Головну роль у господарському укладі гуцулів відігравало скотарство, особливо відгінне, з перевагою вівчарства. Здавна гуцули займалися різними промислами і ремеслами: лісорубством, ткацтвом, обробленням вовни, шкіри, виробами з дерева, лози, коріння, тощо. Витвори гуцульського народного мистецтва (вишивки, вироби з дерева, писанки, ткання, кераміка, художній метал) здобули славу в усьому світі.

Одяг гуцулів зберігає окремі елементи ще з часів Київської Русі. У вишивці переважають синій, жовтий та червоний кольори. Неповторною своєрідністю відзначаються словесний і музичний фольклор, танець.

Гурт «Живиця»

Бойківщина — дуже цікавий етнографічний район, який охоплює територію трьох областей: частину Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Межа Бойківщини проходить між річками Сяном і Лімницею в південно-східній частині Українських Карпат та між річками Ужем і Торцем у південно-західній частині (Закарпаття).

Є багато думок з приводу того, від чого походить назва «бойки». Можливо, від вживання слова «бой» у значенні «так», чи від прізвища засновника Бойка.

Народ цей талановитий і працьовитий. Здавна займався землеробством і тваринництвом. У давнину тут були поширені різноманітні ремесла: виготовлення упряжі, гончарство, теслярство, бондарство, лозоплетіння. Крім того, займалися солеварінням, гутництвом (виробництво скляного посуду) та виплавкою заліза у примітивних доменних печах (гамарнях). Поблизу с. Ангелова Рожнятівського району Івано-Франківської області до цього часу збереглася піч, у якій виплавляли залізо у XVIII ст.

Бойківські села розміщувалися вздовж долин річок або потічків. Одяг виготовляли з домотканого полотна з льону і конопель, вовни і шкіри.

Збережені на Бойківщині твори народного малярства ХУІ-ХУШ ст. належать до унікальних пам'яток української загальнонаціональної художньої культури.

В е д у ч а. Частина  IV — Пісенна

Гурт «Живиця». Виконується пісня «Бойківчанка».

Гурт «Бескиди». Виконується лемківська народна пісня «Як ішов я з Дебречина».

Гурт «Трембіта». Віночок гуцульських співанок.

В е д у ч а. Частина V — Обрядова

Гурт «Трембіта»

Інсценізація гуцульського сватання

1-й   староста. Добрий вечір, файні ґазди!

2-й   староста. Чи пустите на свій осадок?

Мати. Йой, ади старости вже на порозі. Ану, жевко з хати, най-ти не обзирают.

1-й староста. То пустіт-но в хату. Бо видите, шо надворі мреч та й пластов налітає.

2-й староста. Чи то ви Бога не боїтеси і добрими людьми гордуєте?   *

Б а т ь к о. Та бо-зна шо ви за люди, та й шо вам тре.

1-й староста. То зараз розкажим єку маєм до вас оборудку, ви лиш за порогом нас не тримайте.

М а т и. То йди-но, клич уже їх, най вповідают свою причку.

2-й староста. Най вам пан Біг посилає щастя, здоров'є, помагає добре спати, а нам — що задумали — узяти.

Мати. Ой, то такі ви люди, просилистисі до хати, а тепер хочете нас обікрасти.

1-й   с т а р о с т а. Та ні. Ми — ґазди порядні.

2-й   староста. Вклоняємося вам хлібом-сіллю.

Батько. Дякуємо за хліб-сіль красно, та просимо вас на пригісне.

1-й   старост а. До пригісного ми охочі, та-с мо коней гинди розсідлали і вуздечки погубили, то чи не займем у вас. -;     Б а т ь к о. Та ми не знаєм, чи наша вуздечка до ваших коней підійде. Мо ви собі й підшукаєте її.

2-й староста. Ану, Йване, ти в нас леґінь молодий, то й шукай вуздечки.

1-й с т ар о ст а. Йой, Іване, та це ж не вуздечка, це ади яка біля-винка файна. То я вам скажу, поважні ґазди, раз така причка війшла, то мусите свою Оксану за нашого Йвана віддати.

2-й с т ар о с т а. Ану, Йване, пройдиси по хаті. Адітсі, він у нас не якийсь талгар, не бахур, не горбатий, не сліпий, не безбокий

1-й староста. Дивись, Оксано, бо це тобі не бурішєнник з'їсти. З ним вік звікувати треба буде. Та й ти, Йване, уважєй би-с не нарікав на нас потім.

2-й староста. Раз наші молодята примовкли, то шо будем воду варити, час і порядок робити. Несіть, мамко, фустку шальовану, а ви, неньку,

 

подбайте про гуглі та й пацьорки для Оксани. Мем вісілє провадити як сі належить у наших горах.

Мати. Хустку ми знайти не тєжко. А ти, Оксано, неси рушники для легіні свого. Чи не подбала та й встиду завдаш нам?

Молода. Йой, мамцю, та-ж вішила-м рушники.

1-й   староста. Дякувати Богу, що с мо спорідили се діло.

Батько. Дєякувати Богу. А тепер просимо вас на пригісне.

Гурт «Бескиди»

Інсценізація лемківських хрестин

Мати наспівує колискову. Заходить бабця.

Б а б ц я. А що, моя внученько, моя зіронько ясненька. Гнешній день у неї сєвяточний. Бо церковка со ангелами на неї жде. Заходять куми.

1-й   кум. Син чи донька аби дочекали вінка. 1-а   к у м а. Як дочекали хрестити, аби дочекали дружити. Бабця. Ану, кумоньки, злагодьмо купіль, аби моя внученька прийняла Хреста чистонькою.

Бабця наливає воду. Куми співають:

Неси, бабко, швидше воду,

Наливай у миску,

Щоб скупати нашу внучку,

М'яти дай й любистку.

Віллєм меду,

Грошей кинем,

Щоб була багата,

Щоб росла красива доня

І раділа хата.

Ще в купіль покладемо

Червону калину,

Чебрець, руту та барвінок,

Скупаєм дитину.

А щоб коса була в неї

Гарною, густою,

В першу купіль покладемо

Гребінець з щіткою.

Воду ллємо під калину

У біленьку днину,

Щоб зростала у здоров'ї

Маленька дитина.

Бабця

Бери, старша кумосенько,

Нову одежину.

Поможи маш зібрати

До Хресту дитину.

Старша кума одягає з мамою дівчинку, примовляючи.

Старша кума. Ой, яку сорочку мамка вишила. А які пеленочки покупила. Не плач, моя ягідочко, не плач. Будеш рости здрава, весела, на щастя, радість нам усім.

Бабця. Дитинка готова. Можемо вирушати. Ану подбай, куме, про все, що треба.

К у м. На поріг кладем сокиру, щоб залізо від напасті тіло хоронило, а ще книжку подайте, щоб росло розумним дитя.

Куми (співають)

На порозі сокирочка

З заліза твердого,

Щоб зростала дитинонька

Та й тіла міцного.

А ще треба мудру книжку

На поріг покласти,

Щоб у нашої дитини

Розуму закласти.

Ми до шлюбу збережемо

Свічечки воскові,

Щоб хрещеній проживати

В мирі і любові.

А крижмами біленькими,

Що хресні принесли,

Ми застелем шлюбну постіль

Весільної весни.

Гурт «Живиця»

Інсценізація бойківського обряду «Поділ хлібця»

Мати. Ідемо, Олежику, будемо хлібцем ділитися нині.

(Переступають через поріг.)

Батько

Через поріг, через поріг, у світ.

З благословенням Божим,

з покровом Матері Божої.

Мати. Ісусе Христе, во ім'я торжества світла над пітьмою, правди і над ложжю, благослови мою дитину на добро.

Батько. Святий архангеле Гавриїле, Святий Михаїле, зло мечем-Христом відсічи, конем своїм потопчи. Пресвята Діво Богородице, покрий своїм покровом (садять дитину на стільчик).

Мати. Сідай на стілець, попробуєш хлібчика окраєць. (Мама правою рукою надломлює хліб, вмокає в сіль і дає дитині.)

Мати. Благословляю тебе на свій хлібець святий. Хай Бог несе щастя, а сонце — красу.

(Батько, мати і дитина цілують хліб, примовляючи.)

М а т и. Не хлібчик цілуємо, а Бога у ручки. Б а т ь к о. Не хлібчик цілуємо, а Бога у ручки.

Дитина (або сама, або хтось за неї каже). Не хлібчик цілуємо, а Бога у ручки.

У двері стукають куми.

1-й   к у м. А хто в цій хаті Богом благословенний?

Батько. Народженник Олежик.

2-й   кум. Сонце вам в душу, миру в господу.

1-а   кума. На щастя, на здоров'я.

2-а   кума. Хай буде синочок, як сонечко красний.

На лаву, застелену рушником, кладуть дарунки. Підходять до хліба, відламують і заїдають, примовляючи.

1-й   кум. Що даєш, то тобі вертається... 2-й   кум. Хай на твоєму хлібові не родять терен. 1-а   кума. Хай буде хліб солодший за мед. 2-а   кума. Нам — твердуш, тобі— м'якуш.. Куми підводять хлопчика до іграшок. Дитина вибирає.

1-а   кума. Ой, буде наш Олежик вдатний до (техніки, малювання, майстрування, писання), бо вибрав (машинку, альбом, молоток, ручку). Куми виконують пісню «Ой, хто то, хто то за плугом ходить...». Заходить бабця. Несе в мисочці мед.

Бабця. Слава Йсу, люди добрі. Йду до свого внученька милого, йду до Олежика найдорожчого. А чи давали вже внукові хлібчика?

Ус і. Давали.

Б а б ц я. Та чи з медочком?

У с і. З сіллю.

Бабця. Миле моє дитяточко. Бабця тобі дасть з медочком, бо вона тебе найбільше любить, мого голубчика, мою зіроньку маленьку.

М а т и. А тепер поділимося хлібом з нашими гостями.

Хлопчик з мамою роздає хліб з медом гостям, за це вони обдаровують дитину гостинцями.

Підсумок гри. Нагородження переможців.

Представники етносів створюють «живу карту», вишиковуючись ланцюжком, і виконують пісню «Україно» (сл. і муз. Т. Петриненка).


Урок 53

Тема:  Конспектування висловлювання, що сприймається на слух   

Мета: оцінити набуті вміння учнів сприймати текст у науковому стилі, розвивати й удосконалювати вміння складати стислий конспект почутого.

Хід уроку

І. Робота з науковим текстом.

1. Слухання тексту.

— Уважно прослухайте текст, визначте, до якого стилю він належить. Текст для аудіювання.

Одяг народу тісно пов'язаний з його історією. Відродження народних строїв веде до воскресіння глибинних пластів пам'яті. Ми пізнаємо, як жили і працювали наші предки, як вбиралися в будні і свята, якими були їхні звичаї та обряди.

Що ж таке одяг? На перший погляд, відповідь проста: це сукупність предметів, які захищають людину від впливу зовнішнього середовища — холоду, спеки, негоди. Одначе вона буде неповною, бо в побутуванні неважко помітити не тільки практичне призначення предметів ноші, але й їх зв'язок з широким колом духовних понять. Наприклад, одяг свідчить про становище людини у суспільстві; у різні часи існували чітко визначені вимоги до вбрання на свято, будень, обряд. Тому одяг становить важливу частину духовної і матеріальної культури народу.

Крім терміну "одяг" часто вживаємо термін "костюм". Він окреслює значно ширше за обсягом поняття, яке вказує на сукупність і співвідношення одягу, власне предметів ноші, прикрас, знаків розпізнання, зачісок, косметики, головних уборів, взуття, які поєднуються у цілісний комплекс. Костюм є виразником соціальної та індивідуальної характеристики, її віку, статі, характеру, естетичного смаку. На означення цього ж поняття в українській мові існують співвідносні терміни: "стрій", "убрання", "шати".

На формування українського одягу мали вплив різні фактори: природні умови, культурна спадщина попередніх поколінь, культурні взаємини з іншими народами, мистецькі здобутки, розвиток техніки, технологій виробництва, а також спосіб життя народу, його національні особливості, релігія, суспільна мораль.

Здавна одяг виконував різні функції: практичну, захисну, обрядову, оберегову, знакову, соціальну, національну. Дуже важливими з-поміж них були практична і захисна. Проте не менш значущими були й інші функції, наприклад оберегова. За народними віруваннями за допомогою певних символів, нанесених на одяг способом вишиття, ткання, вибійки тощо, людину оберігали від "поганого" ока, злих духів. Велике значення мала функція обрядова, яка вимагала спеціально виготовленого одягу для певного обряду (одяг весільний, поховальний). У різних обрядах одяг застосовували по-різному, однак суттєвими були ті чи інші атрибути — символи: квітка, вінок, колір квітів, стрічок, вишиті узори сорочок та добір їх кольорів.

В усі часи в одязі вирізнялася соціальна функція. Вона регламентувала ношення всього вбрання, впливала на вибір матеріалу, з якого виготовляли одяг. Привілеєм заможних, знаті здавна було ношення шовкових, парчових тканин, мережив.

Отже, костюм завжди мав становий характер і відповідав певному соціальному рангові його власника... Важливою була функція естетична. Стрій завжди залежав від ідеалу краси тієї чи іншої епохи.

Вбрання завжди реагувало на певні естетичні ідеали, художні стилі. Так у середні віки на костюмі позначався готичний стиль, а в козацьку добу — мистецький стиль бароко, який був панівним у Західній Європі та й Україні у ХУІІ ст.

І, нарешті, важливою є функція національна, яка вказує на тривалий історичний процес формування вбрання і те, що є спільним у традиційних строях народу на всій території України ("Українське народознавство ").

2. Тест.

— Дайте відповіді на поставлені нижче запитання (кожна відповідь — 1 бал).

1) Що таке одяг?

а) Річ;                                          б) поняття;

в) сукупність предметів.

2) Одяг становить важливу складову культури ...

а) матеріальної;                           б) духовної;

в) матеріальної і духовної.

3) Що є виразником соціальної та індивідуальної характеристики людини?

а) Костюм;                                  б) освіта;

в) поведінка.

4) Якого походження слово "костюм"?

а) Німецького;                             б) французького;

в) латинського.

5) Виберіть із трьох рядів слів синонімічний ряд до слова "костюм".

а) Вбрання, стрій, шати;              б) жакет, сорочка, запаска;

в) кожух, пальто, шапка.

6) Які функції виконували вишивка, вінок, стрічки?

а) Практичну, обрядову, соціальну;

б) оберегову, естетичну, національну;

в) захисну, обрядову, знакову.

7) Що було визначальним при виборі одягу?

а) Смак;                                       б) стан;

в) стать.

8) Який стиль був панівним в Україні у XVII ст.?

а) Бароко;                                    б) готичний;

в) класицистичний.

3. Письмове завдання.

— Дайте письмові відповіді на запитання (по 2 бали за відповідь).

1) Які фактори мали вплив на формування українського одягу?

2) Чи збереглася до нашого часу віра в оберегову функцію одягу? Обґрунтуйте відповідь.

II. Робота над формуванням в учнів умінь конспектування сприйнятого на слух.

1. Слово вчителя.

Ми провели контроль аудіювання, тобто слухання й розуміння вами тексту. Наскільки ви сприйняли й усвідомили його зміст, покажуть результати тестування. Але як зберегти почуту інформацію в пам'яті? Адже почуте ще не значить засвоєне. І тут вам знадобляться записи, які допомагають відтворити зміст висловлювання.

Ви вже оволоділи такими видами запису прочитаного, як план, тези, конспект, тематичні записки.

Конспектуванням сприйнятого на слух вам конче потрібно оволодіти, особливо тим, хто має намір навчатися у вищих навчальних закладах. У чому полягають труднощі цього виду роботи? Які його особливості?

2. Робота з підручником.

— Про це прочитайте мовчки в підручнику на с. 88-89, текст вправи 191.

3. Бесіда за підручником.

— Чи можливо зробити докладний конспект почутого? (Ні, бо конспектування сприйнятого на слух обмежене в часі.)

— Яким буде цей конспект? (Стислим.)

— Що значить у вашому розумінні "стислий"? (Найчастіше без деталізації.)

— Як робити скорочення слів?

— Прочитайте поради, подані у вправі 193. Для чого, по-вашому, ділити листок навпіл?

4. Законспектуйте уривок тексту, сприйнятого на слух. (На вибір учителя).

5. Слухання й аналіз конспектів.

III. Підсумок уроку.

IV. Домашнє завдання.                                                                         

Принесіть на наступний урок підручники з рідної мови для 7 класу.


Урок 56

Тема: Стаття до газети на морально-етичну тему

Мета: удосконалити вміння учнів писати тексти у жанрі статті в газету; проаналізувати текстові мовні особливості даного жанру; навчити школярів вирізняти серед розмаїття тем ті, що стосуються морально-етичної проблематики; виховувати загальнолюдські етичні цінності.

Хід уроку

I. Підготовча бесіда.

— Яке значення преси у житті сучасної людини?

—  Якими мовними жанрами найчастіше послуговуються журналісти? (Стаття, повідомлення.)

— Якого характеру статті зустрічаються у газетах? Які їх функції? (Подати нову інформацію, зробити критичний аналіз якихось подій, вплинути на емоції читача, сформувати громадську думку тощо.)

— Розкрийте поняття "газетний стиль". Які його особливості? Для прикладу скористайтесь газетами, які ви принесли на урок.

—^ Що таке "газетна стаття"? Дайте визначення. Перевірте себе за підручником (с.90).

— Що таке морально-етична проблематика? Назвіть теми, пов'язані з нею.

— Виберіть з тем, перелічених у вправі 195 (с.90), ті, які пов'язані з морально-етичною проблематикою. Обґрунтуйте свій вибір.

II. Постановка завдань уроку.

— Основне ваше завдання на сьогоднішньому уроці — навчитися писати статтю на морально-етичну тему, тобто уважно познайомитись зі зразками даного жанру з точки зору змісту, форми, типу та стилю викладу й мовних засобів їх творення, навчитись підбирати фактичний матеріал для підтвердження своїх роздумів, обирати оригінальну форму викладу для статті.

III. Робота над готовими зразками статей.

— Прочитайте текст "Уроки мудрості" (с.90-91). Визначте його основну думку. Проаналізуйте структуру статті. Чи чітко простежуються вступ, основна частина, висновок? Які факти використав автор для розкриття та доказів основної тези? (Власні роздуми, лист читача, посилання на міркування соціолога та поета Данте). Знайдіть мовні засоби, характерні для публіцистичного стилю.

— Прочитайте текст "Остання надія" (с.92-93). Які морально-етичні проблеми піднімає автор? Що лягло в основу статті? (Реальна подія.) У яких словах статті виражено ставлення автора до побаченого і почутого? Які емоції викликає така стаття у читача? Якими засобами цього досягнуто?

— Прослухайте уривок учнівської статті до шкільної газети. Зверніть увагу на формулювання заголовка, на оригінальну форму викладу.

Милосердя: актуально чи ні?

Милосердя. Безумовно, кожен із нас задумується над цим поняттям. І кожен вирішує сам для себе: потрібне воно мені чи ні.

Якось я стала учасником цікавої полеміки з досить оригінальною та освіченою людиною. А зав'язалась вона ось так.

Я сиділа у автобусі, чекаючи його відправлення. Біля мене молодий, поважний з вигляду пан занурився у газету. 1 от в проході почувся плаксивий голос малолітнього циганчука: "Дайте хоч копієчку ..."

Я мимовільно потяглася до гаманця. Молодий чоловік підняв очі на мене і скептично посміхнувся.

— Мабуть, молода леді багато заробляє, якщо не шкодує грошей для цих дармоїдів.

Я спалахнула і різко відрубала:

— Ні, я ще навчаюсь. Але мої батьки мене вчать бути милосердною до чужої біди.

— О, тоді ви — викопний решток серед своїх ровесників. Наскільки я знаю, серед молоді почуття милосердя не популярне. Вони замкнуті в своїх земних проблемах, у них немає ніяких ідеалів, крім "баксів" та сексу, вони живуть одним днем. Чи не так?

Усе моє єство запротестувало ... (Леся Т.) Творче завдання:

— Продовжіть діалог. Підберіть декілька аргументів на користь однієї та другої точки зору. Зробіть висновок.

IV. Домашнє завдання.

— Напишіть статтю до газети на тему "Поспішайте робити добро!" Скористайтеся для розкриття основної думки тезою: "Якою скромною не була б добра справа, вона залишає позитивний слід у душі." Пам'ятайте, що ваша стаття повинна викликати якість почуття чи переживання у читача, тому продумайте оригінальну форму викладу, підберіть необхідні мовні засоби.


Урок 60

Тема: Стилістичні засоби морфології

Мета: поглибити знання учнів про використання засобів морфології у різних стилях мовлення, розвивати їх культуру мовлення.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Збір зошитів зі статтями на морально-етичну тему.

II. Організація пізнавальної діяльності.

1. Повідомлення вчителя, запис учнями сприйнятого на слух у вигляді таблиці. І Зразок таблиці

Морфологічні засоби стилістики

Приклади їх уживання в різних стилях

рід іменників

професор (нейтральне)

професорка (худ. і розмовний стилі) професорша (розмовний)

— Упродовж кількох уроків ви повторювали частини мови, їх значення, стилістичну роль, особливості написання. Вони вживаються в усіх стилях мовлення — та стосується лише слів нейтральних. Та, як ви знаєте, є слова стилістично забарвлені, і вони можуть вживатися лише в певних стилях. Про це ми говорили, вивчаючи стилістичні засоби лексикології.

Використовуються у стилістиці і засоби морфології. Кожна частина мови має свої стилістичні особливості, але найвиразніше вони виявляються у зіставленні стилістичних форм — стилістично нейтральних і стилістично маркованих.

Морфологічними синонімами називаються дві або більше граматичні форми слова, які розрізняються засобами граматичного вираження і стилістичним уживанням.

Наприклад, касир — касирка — касирша; червона — червоная; читати — читать; робіть — робіте. Вони відрізняються від лексичних синонімів тим, що їх значно менше і вони розпорошені в різних стилях. Однак стилістичне забарвлення їх виявляється у текстах того чи іншого стилю досить виразно. Наприклад, слово професор — стилістично нейтральне, означає наукове звання людини і вживається переважно в науковому, публіцистичному і діловому стилях; слово професорка стосується особи жіночої статі і вживається в художньому і розмовному стилях, а слово професорша має розмовно-просторічний відтінок, іноді з виявом негативного забарвлення і вживається тільки в розмовному стилі. У художньому стилі часто використовуються форми середнього роду замість чоловічого й жіночого, що надає висловлюванню емоційно-експресивного забарвлення, особливо негативного. Напр.: Я її годую, я її зодягаю, я її на світі держу, а воно, ледащо, мені робити не хоче (Марко Вовчок).

Іменники спільного роду теж виділяються стилістичними ознаками. Частина їх є нейтральними назвами: сирота, суддя. Багато цих слів мають позитивне забарвлення: бідолаха, трудяга, але більшість — негативне: зайда, бродяга, плакса, зануда, ненажера. Використання їх обмежується розмовним і художнім стилями.

Числові форми частин мови також мають певні стилістичні особливості. Так, велика кількість іменників, що мають тільки однину, належать до книжних стилів — наукового і ділового. Але іноді ці іменники можуть набувати форм множини: болі і шуми в серці (медицина), командні висоти (військова справа).

Іменники в однині можуть вживатися замість множини у військовому, спортивному мовленні: Кроком руш! До ноги! На плече!

Займенник ви вживається як засіб вияву ввічливості у зверненні до однієї особи (пошанна множина). Напр.: Ви така добра й сердечна. Займенник .ми функціонує у науковому стилі (т. зв. авторське ми).

Одним із стилістичних засобів є форми кличного відмінка, що широко вживаються в розмовному і художньому стилях. Науковому і діловому стилям цей відмінок не властивий, окрім звертань. У художньому стилі у формі кличного відмінка можуть вживатися іменники — назви неістот: дубе, чоло, земле, зоре, діброво.

Деякі прикметникові форми виявляють стилістичне забарвлення. Так, у діловому стилі використовуються прикметники з префіксами архі-, гіпер-, ультра-, над-: ультрамодний, надтвердий. Якщо ці прикметники потрапляють у художні тексти, то набувають різних емоційно-експресивних відтінків. Напр.: У мами надлюдська сила, надлюдський розум! з подивом шептав Адась (І. Франко).

У розмовному і художньому стилях широко використовуються прикметники з префіксом пре-: прекрасний, пречудовий, суфіксами -езн-, -елезн-, -енн-, -ісіньн- : величезний, широченний, яснісінький. Перебільшену ознаку виражають і складні прикметники добрий-добрий, густочервоний, які теж є ознакою розмовного і художнього стилів.

Стилістично забарвленими є короткі і нестягнені форми прикметників, займенників, і вживаються вони в народнопоетичному та художньому мовленні: дрібен, зелен, білеє, вірнії.

З-поміж не дуже численних стилістичних засобів числівника можна виділити емоційно забарвлені форми зі зменшеними суфіксами, які створюють пестливо-співчутливі відтінки; повторення того самого числівника. Напр.: От десь горе: ми ще самі, двоєчко нас, а то борони Боже, сш 'я велика, діточки дрібні, пищать з голоду, а тут ні крихіточки (М. Коцюбинський); Він як подружку любив Галю, знав, що вона одного-однісінького кохала у цьому світі (П. Панч).

Дієслово теж має певні стилістичні особливості. У розмовному і художньому стилях можуть вживатися форми одного часу або способу замість іншого. Наприклад, у ролі наказового способу можуть виступати форми дійсного: Ти прочитаєш це оповідання і перекажеш його зміст. У ролі наказового способу часто вживається неозначена форма, що більш категорично виражає наказ: Встати! Суд іде! Не курити!

2. Виконання стилістичних вправ.

— Поясніть стилістичну функцію форми множини виділених іменників. З яким відтінком значення вони вживаються? Чи всі вносять відтінок експресивності у висловлювання? Як це пов'язано зі стилями мовлення?

1. Тверді пшениці вирощують в основному в південно-східних і в східних районах (3 підручника).

2. Стоять пшениці, засмаглявлені сонцем, посхилялись важким колоссям, гарячим духом самого життя віє від них (О. Гончар).

3.  їхав дорогою поміж полями. Пшениці і жита, як золоті і срібні гаї (В. Стефаник).

— Поясніть роль нестягнених повних форм прикметників.

1 .Твої крилаті обрії, о Земле наша добрая, перлино волошковая, росино світанковая (Я. Тичина).

2. Заграло, запінилось синє море, і буйнії вітри по мору шумлять, і хвиля гуляє, мов чорнії гори (Є. Гребінка).

— Запишіть. Підкресліть дієприкметники. Дослідіть прийоми їх використання у тексті, поясніть стилістичну роль.

Ти віттями наливана, немов картина писана,

ще й громами умивана, колоссям заколисана.

Між тучами нахмурена, немов з заліза кована,

журбою не зажурена, ще й сонцем обцілована (А. Малишко).

— Поясніть стилістичну роль повторюваних прислівників.

1. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси у плавні на ніч і виповнили повітря дивним гуком (М Коцюбинський).

2. Як я люблю, коли зоряно-зоряно в небі... (М. Стельмах).

3. Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори (М Стельмах).

3. Творче завдання.

— За поданим початком напишіть на чернетці невеличкий текст, вживаючи дієслова одного часу замість іншого — та інші морфологічні засоби: "Іду я раз лісом. Зустрівся... Кругом тихо-тихо..."

4. Слухання учнівських творів.

III. Підсумок уроку.

IV. Домашнє завдання.

Відредагуйте чорновий варіант твору-мініатюри, перепишіть у зошит для домашніх робіт.                                                                                     

 

Морфологічні засоби стилістики

Приклади їх уживання в різних стилях

рід іменників

професор (нейтральне)

професорка (худ. і розмовний стилі) професорша (розмовний)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51816. Спрощений розрахунок середнього балу класу при 12-бальній системі оцінювання 49 KB
  Середній бал класу (або іншої великої групи учнів, студентів, курсантів тощо) звичайно розраховується за формулою...
51817. Классификация уроков истории 45 KB
  Уроки основных типов в рамках традиционного обучения: Урок ознакомления с новым материалом; Урок закрепления изученного; Урок применения знаний и умений; Урок обобщения и систематизации знаний; Урок проверки и коррекции знаний и умений; Комбинированный урок. Урок ознакомления с новым материалом Основные этапы: сообщение темы цели задач урока и мотивация учебной деятельности; подготовка к изучению нового материала через повторение и актуализацию опорных знаний; ознакомление с новым материалом; первичное осмысление и...
51818. Урок є основною формою навчально-виховної роботи в школі 35 KB
  Від організації і вмілого проведення уроку у великій мірі залежить вирішення завдань навчання і виховання учнів. Під час організації будьякого уроку необхідно звертати увагу на раціональне використання часу. Структура уроку. Робоче місце має бути належно підготовлене натура і все необхідне встановлено до початку уроку.
51821. ЗІРКИ УКРАЇНСЬКОЇ РОК – МУЗИКИ 177.5 KB
  НАОЧНІСТЬ: відеозапис уривків концертів виконавців уривки; нотна хрестоматія портрети та фотографії гурту Океан Ельзи Т. Межу між напрямами рок – музики можна провести лише умовно оскільки творчість рок– гуртів містить елементи декількох з них. І сьогодні ми з вами будемо розмовляти про вітчизняний рок – гурт із такою романтичною назвою Океан Ельзи. Повідомлення учня – пошуковця творче домашнє завдання У 1992 році...
51822. 3 родиною та друзями 55 KB
  Ознайомити учнів з особливостями вживання структури used to. Продовжувати вдосконалювати техніку читання. Формувати навички діалогічного мовлення. Практикувати учнів у письмі. Виховувати інтерес до історії своєї родини.