59532

Покрова - свято козацьке: година духовності

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Проводиться 14 жовтня у День памяті УПА Образ Покрови Пресвятої Богородиці у вишитому рушнику виставка книжок про святі місця в Україні Почаїв Зарваницю та ін. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії: 8 січня Собор Пресвятої Богородиці...

Украинкский

2014-05-08

48 KB

2 чел.

Покрова - свято козацьке: година духовності. (день пам’яті УПА)


Проводиться
14 жовтня — у День пам'яті УПА

Образ Покрови Пресвятої Богородиці у вишитому рушнику, виставка книжок про святі місця в Україні Почаїв, Зарваницю та ін., фотолистівки з церквами і т. п.

I. Звучить у записі або живому виконанні пісня про Пресвяту Діву Марію.

II. Декламатор:

Все упованіє моє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє,

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю.

Святая сило всіх святих,

Пренепорочная, благая!

(Т. Шевченко)

III. Вступне слово вчителя.

Увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії:

8 січня — Собор Пресвятої Богородиці;

7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці;

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці;

21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці;

14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці;

4 грудня — Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Наша нинішня зустріч — назвемо її годиною духовності — приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

IV. Учні-декламатори (дівчата):

1-а:  Богородице Маріє, без гріха зачата,

Любить Тебе в Україні майже кожна хата,

Образ Твій є на іконі, в церкві, в хаті, в школі —

Із Ісусиком маленьким в Твоїм святім лоні.

2-а:  Богородице Маріє, Мати Господа Христа —

Зоре злотих піль Поділля, бідних грішників надіє,

Хорони нас всіх від зла, Богом вибрана жена!

3-я:  Гошів, Унів, Зарваниця славні із численних чуд:

Люрдсько-Бачівська криниця, сильна вірою, як криця,

Кличе до молитви люд, що чудесних спраглий чуд.

4-а:  Там царить Пречиста Діва, заступниця християн,

Бідних грішників надія, співучасниця спасіння,

Лікарка душевних ран, визволителька з кайдан.

5-а:  Хвала, честь Тобі, Маріє; Ти — найкраща із людей!

Хоч диявол заздрість сіє, та нічого він не вдіє,

Бо на варті Дух Святий збереже Твоїх дітей.

6-а:  Мати Світла і Любові, Пресвята Покрово!

Дай, щоб були ми здорові: в Хусті, Києві і Львові!

Світи, ясна Зоре красна, озори наш рідний край!

Жодну хату не минай, ласками благословляй!

V. Слухання коротких повідомлень учнів.

1-ий: Як же виникло свято Покрови?

Це трапилось дуже давно.

Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її ризи, правилася всеношна. Серед парафіян ревно молився за охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчилася, і святий Андрій побачив видіння: від царських дверей ішла, осяяна світлом, при співі великого хору святих, Пресвята Богородиця у супроводі Івана Хрестителя та Івана Богослова. Мати Божа підійшла до престолу, схилила коліна, довго молилася і вмивалась сльозами. Встала, зняла зі своєї голови преясну хустку-омофор і широко простерла її над народом у церкві. Видіння зникло, і святий Андрій та Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, аби врятувати місто. Сталося диво — вороги відступили... Від цієї хустки-покрову й отримало назву свято, а покров з тих пір став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

Живе і в нашому народі стародавній переказ про диво на подільській землі. До Почаївського монастиря, заснованого після видіння образу Божої Матері у сиву давнину (1240), підійшло турецьке військо й оточило його. Монахи і вірні церкви почали ревно молитися, благаючи допомоги у Заступниці. І з'явилася Пресвята Богородиця над монастирем! закривши його своїм омофором від напасників. (Виконується або слухається народна пісня "Ой зійшла зоря ").

2-ий: Це свято дуже шанували запорізькі козаки. Однією з найвеличніших на Січі була церква Покрова Богородиці, яка могла позмагатися коштовностями й оздобленням із ризницею Києво-Печерської лаври. Всередині вражав величезний багатоярусний іконопис із церковними воротами, відлитими з чистого срібла та позолоченими. У композиції іконостаса центральне місце посідала ікона "Покрова". Вона відрізнялася від подібних образів.

На іконі невідомий майстер насмілився зобразити не лише Богоматір — заступницю січовиків, а й козацтво — останнього кошового отамана Петра Калнишевського в колі братчиків-товаришів.

Посередині ікони — біло-золотисті хмари, які оточують Богоматір кільцем-ореолом. Вона стоїть на хмарах, молода і красива, схиливши голову на лівий бік. У широко розставлених руках Богоматір тримає рушник (омофор). Верхній одяг козацької Мадонни змальований у червоно-оранжевих, золотистих тонах. Поруч з нею — патрони Січі: святі Микола Угодник та архістратиг Михаїл — верховний воєначальник у боротьбі з ворогами Бога.

Постаті козаків розташовані півколом над краями ікони. Внизу — козацькі прапори (червоні, сині, білі, блакитні), гармати, клейноди (булави, пірначі). З правого боку, внизу, — сивий кошовий отаман Петро Калнишевський. Він звертається до Покрови Богородиці з благанням про заступництво від імені Війська Запорізького: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас від усякого зла ..."

Після варварського знищення Січі ікона потрапила в Нікопольську церкву. У 1941 р. вона разом з іншими національними скарбами була евакуйована в Краснодар, а потім у Моздок, де безслідно зникла (3 кн. "500-річчя Запорізької Січі").

Цікавим і показовим є той факт, що в Україні дуже багато храмів Покрови Пресвятої Богородиці, 59 із них занесено до списку пам'яток архітектури. Більшість із них споруджено у XVIII столітті, деякі — у XVII, XIX. На жаль, у XX столітті руками войовничих атеїстів у багатьох селах були поруйновані церкви. Саме тому їх більше збереглося в Західній Україні, куди Радянська влада прийшла на два десятиліття пізніше.

3-ій: Зникло з лиця землі і багато святих місць, щедро политих кров'ю козацькою. Пішли під води штучного Каховського моря. Разом із селами, нивами й гаями, з предківськими могилами. Славне українське козацтво не залишило по собі скульптурних пам'яток. Натомість були Божі храми, споруджені козацькими зодчими. Але й ті поруйнували безбатченки в лихі часи войовничого атеїзму. З болем і гнівом писав про це великий О. Довженко — свідок руйнувань і автор "Поеми про море". Устами героя кіноповісті сільського теслі Максима Федоренка він гнівно засуджує цих геростратів XX століття: "Церкву, що збудував мій прадід — найкращий майстер Запорожжя! — знищили. Як я жалкую, що Бога нема! Появись він хоч на хвилинку, ох і покарав би своєю десницею безбатченків, що знищили труд мого предка! Ні гордості, ні поваги ... Ай-яй-яй! Стояла б на березі моря, минуло б ще триста років, ми б усі померли, згнили ..., а люди нові любувалися би нашою старовиною і старовиною наших предків ..."

А ось запис, зроблений Довженком у с. Покровському: "Село прекрасне. Одне з найкращих сіл, які я бачив на Вкраїні. П'ятсот дворів, себто майже половина його, піде під воду". Покровське ... Не важко здогадатись, звідки така назва мальовничого українського села — одного з жертв "величної будови комунізму".

Дякувати Богу і нашій Покровительці, настали нові часи — і зводяться нові храми. Величний красень — Покровський собор звівся в Дубно, старовинному місті на Рівненщині — світлому краю, осяяному святістю Пересопницького Євангелія та Острозької Біблії.

Побудовані і зводяться нові церкви по всій нашій Україні — на славу Господа і Пресвятої Богородиці.

4-ий: Знаменно, що козацьке свято Покрови стало Днем пам'яті вояків УПА — армії звитяжців, лицарів, життєвим девізом яких були два слова: Бог і Україна. їх, як і героїв визвольних змагань початку XX ст. — українських січових стрільців, покликала на жертовний вогонь багатостраждальна Мати Україна, розшматована між державами-окупантами.

Жорстокий терористичний режим було запроваджено на теренах України, які внаслідок поразки Української революції 1917—1920 pp. ввійшли до Радянського Союзу. В результаті форсованої насильницької колективізації багато тисяч українських хліборобів було виселено в Сибір і на Крайню Північ. Від штучного голодомору 1932-1933 pp. загинуло 7 млн. людей. Сталін та його сатрапи організували репресивну машину масового винищення свідомої української інтелігенції: письменників, учених, священиків, митців.

На Західній Україні польські окупаційні власті проводили послідовну політику асиміляції українського населення. Особливо жорстокою була пацифікація "втихомирення", під час якої заарештували сотні тисяч українців, спалювали десятки сіл, військовою силою придушували опір польській колонізації найкращих українських земель.

Румунські правителі Буковини і Бессарабії також не визнавали існування українського народу. Вони намагались втілити в життя ідеї "Великої Румунії", збільшити чисельність своєї нації за рахунок "румунізації" українців, застосовуючи проти тих, хто чинив опір, систему поліцейського терору.

Порівняно легше було становище українців на Закарпатті. Однак і там відбувалася замаскована політика "чехізації".

5-ий: Незважаючи на розмежування наших історичних територій, український народ піднявся на боротьбу за соборність і самостійність України. В авангарді цієї боротьби стала створена 1920 р. Українська Військова Організація. її очолив Євген Коновалець, убитий 1938 р. агентом Єжова — Валюхом. Взимку 1929 року на її основі у Відні створено Організацію Українських Націоналістів, скорочено — ОУН. Події 1938—1939 років переконали лідерів українського підпілля, що для відновлення Української самостійної держави треба розраховувати лише на власні сили. Тому з початком німецько-радянської війни на території України, головним чином західної її частини, проводилася посилена підготовка збройних повстанських загонів для боротьби з окупантами. На порядок денний ставиться створення українських збройних сил. Це було значно складніше, ніж у будь-якій з країн, окупованих німцями. Україна потрапила в окупацію зовсім за інших обставин, ніж Польща, Франція, Югославія. Ці країни мали до війни власні збройні сили, які хоч і не вистояли в відкритих боях з фашистською армією, але все ж могли переходити до партизанських форм боротьби. Україна ж не мала своєї армії, своїх військових арсеналів, своїх офіцерських кадрів. Адже вона потрапила з однієї окупації в іншу. Крім того, збройна боротьба проти окупантів у названих країнах отримувала матеріальну підтримку Англії, США, СРСР. Українські повстанські частини повинні були покладатися лише на власні сили. Військова Референтура ОУН створила Крайовий Військовий Штаб. Усі члени організації повинні були пройти військові вишколи. Виникає мережа військових підрозділів ОУН — Української Національної Самооборони. Місцем народження Української Повстанської Армії стали північно-західні землі. Ще до війни тут діяли повстанські загони, які боролися проти польських окупантів. У поліських і волинських лісах у 1941 — 1942 pp. виникають збройні формування, з яких під егідою ОУН сформувалось військо під назвою УПА. Перший відділ УПА створив на Поліссі Сергій Качинський (псевдо Остап) у жовтні 1942 р. Головна Визвольна Рада проголосила офіційною датою народження УПА 14 жовтня 1942 року, якраз на козацьке свято Покрови.

Учні-декламатори:

1-ий:  Народу нашого Княгине —

Богородице Діво! Свята

Покрово України,

Дай нам, щоб ми були щасливі,

Здорові духом й тілом!

2-ий: Ти ж-бо лічиш людські болі —

В містах, селах, в чистім полі —

Від диявольських спокус:

В хаті, в церкві, при престолі,

Де сповняє Твою волю

І прохання сам Ісус.

3-ій:  Богородице Маріє —

Найкраща з усіх людей!

Твоя ласка чуда діє

Від віків на Україні,

Ти ключ маєш золотий

Від сердець усіх людей.

4-ий:  В сіру осінь чи зимою

До осель наших прилинь!

Стань нам літом чи весною,

Обмий чистою росою,

Пригорни нас до грудей, —

І ніколи не покинь!

5-ий:  Благослови, Пречиста Діво,

Царице неба і землі,

Тисячолітню Україну,

Скріпи її духовну силу.

Щиро молитися Тобі —

Царице неба і землі!



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13431. ФОРМУВАННЯ ТАБЛИЦЬ В ТАБЛИЧНОМУ ПРОЦЕССОРІ MICROSOFT EXCEL 1.81 MB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1 ФОРМУВАННЯ ТАБЛИЦЬ В ТАБЛИЧНОМУ ПРОЦЕССОРІ MICROSOFT EXCEL 1. Мета заняття Оволодіти практичними навичками роботи в процесі формування електронних таблиць ЕТ та здійснення в них розрахунків. 2. Завдання роботи Оволо...
13432. ПОВЯЗУВАННЯ ТАБЛИЦЬ MICROSOFT EXCEL 494 KB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2 ПОВЯЗУВАННЯ ТАБЛИЦЬ MICROSOFT EXCEL 1. Мета заняття Навчитись працювати і придбати практичні навички роботи з декількома пов'язаними таблицями. 2. Завдання роботи Оволодіти прийомами пов'язування електронних таблиц
13433. ВБУДОВАНІ ФУНКЦІЇ MS EXCEL та ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧИХ АРКУШІВ 180 KB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №3 ВБУДОВАНІ ФУНКЦІЇ MS EXCEL та ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧИХ АРКУШІВ 1. Мета та завдання роботи Придбання навичок роботи з вбудованими функціями Microsoft Excel та оволодіння можливостями оформлення робочих аркушів. 2. Зміст робот
13434. СПОСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДІАГРАМ 350 KB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №4 СПОСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДІАГРАМ 1. Мета роботи Метою даної роботи є отримання практичних навичок при побудові редагуванні і оформленні діаграм в табличному процесорі Microsoft Excel. 2. Зміст роботи 2.1 Завантажити оболонку ...
13435. УПРАВЛІННЯ ДАННИМИ В MICROSOFT EXCEL 130.5 KB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 5 УПРАВЛІННЯ ДАННИМИ В MICROSOFT EXCEL 1. Мета заняття Оволодіти навичками роботи з базами даних в Microsoft Excel. 2. Завдання роботи Навчитись: 2.1. Створювати бази даних. 2.2. Створювати форми даних і працювати в них із запи...
13436. СТВОРЕННЯ ЗВЕДЕННИХ ТАБЛИЦЬ В MICROSOFT EXCEL 354.5 KB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №6 СТВОРЕННЯ ЗВЕДЕННИХ ТАБЛИЦЬ В MICROSOFT EXCEL 1. Мета роботи Придбати практичні навички по створенню і використанню зведених таблиць в Microsoft Excel. 2. Задачі роботи Опанувати прийоми формування редагування зміни та
13437. Опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань 238 KB
  ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1 ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРЯМИХ БАГАТОРАЗОВИХ ВИМІРЮВАНЬ Мета роботи: вивчити методику опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань; навчитись визначати характеристики похибки результату вимірювання в залежності від кількості в...
13438. Повірка чи калібрування приладів прямої дії 102.5 KB
  Лабораторна робота 2 Повірка чи калібрування приладів прямої дії Мета роботи: вивчити теоретичні та практичні основи повірки чи калібрування приладів прямої дії на прикладі калібрування амперметра та вольтметра зіставленням їх показів із показами робочих еталонів.
13439. ВИМІРЮВАННЯ ПОСТІЙНИХ СТРУМІВ ТА НАПРУГ 160 KB
  ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3 ВИМІРЮВАННЯ ПОСТІЙНИХ СТРУМІВ ТА НАПРУГ Мета роботи: Навчитись: вимірювати постійні струми та напруги електромеханічними приладами; раціонально обирати межу вимірювання та клас точності стрілкового приладу для вимірювання заданої з допустим