59543

Біосинтез білка

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Під час вивчення цієї теми в учнів часто виникають труднощі повязані з розумінням процесів транскрипції трансляції ролі рибосоми в утворенні молекули білка. Сформувати в учнів поняття генетичний код етапи біосинтезу білка реакції матричного синтезу.

Украинкский

2014-05-08

44 KB

3 чел.

Урок біології

"Біосинтез білка"

(10-й клас)


Тема «Біосинтез білка» в 10-му класі є однією з найбільш складних у всьому курсі загальної біології.

Під час вивчення цієї теми в учнів часто виникають труднощі, пов’язані з розумінням процесів транскрипції, трансляції, ролі рибосоми в утворенні молекули білка.

Пропоную на ваш розгляд свій варіант вивчення цієї теми.

Мета: 1. Сформувати в учнів поняття «генетичний код», етапи біосинтезу білка, реакції матричного синтезу.

2. Поглибити та розвинути уявлення учнів про ген, продовжити формування навичок розв’язання задач з молекулярної біології.

3. Дати учням наукові уявлення про механізм передачі спадкових ознак.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: синтетична.

Міжпредметні зв’язки

Міжциклові: математика — комбінаторика; внутрішньоциклові: хімія — будова та властивості білків, НК; міжтемні: рівні організації білкової молекули, види РНК, їх функції, будова ДНК, будова клітини.

Прийоми особистісно-розвивального навчання: саморобна динамічна модель «Біосинтез білка», повідомлення учнів «Відкриття генетичного коду».

Обладнання: таблиця «Будова клітини», динамічна модель «Біосинтез білка», кодопозитиви, кодоскоп, підручник «Загальна біологія», М. Є. Кучеренко та ін., Київ, Ґенеза, 2004.

Основні поняття та терміни: генетичний код, триплет, кодон-стартер, кодон-термінатор, виродженість, однозначність, універсальність генетичного коду, матриця, матричний синтез, транскрипція, трансляція.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів

Фронтальне опитування

1.     Які процеси підтримують постійний зв’язок організму з навколишнім середовищем?

2.     Реакції якого обміну забезпечують клітину необхідними продуктами?

3.     У чому суть пластичного обміну?

4.     Які основні процеси біосинтезу?

5.     Які органічні речовини найважливіші в рослин і тварин? Чому ви так уважаєте?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Приділимо увагу важливості білка. Білок необхідний всьому організму, кожній клітині для росту, здійснення процесів життєдіяльності, розмноження.

Запитання для бесіди

·        Яка структура клітини відповідає за біосинтез білка?

·        Де вона у клітині розміщується?

·        В якій частині клітини вона утворюється?

·        Що ще знаходиться в ядрі клітини?

·        Які функції ДНК?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Створення проблемної ситуації

Спробуйте порівняти молекули ДНК і білка.

Який висновок можна зробити з факту, що розміри молекул ДНК набагато більші за розміри молекул білка; кількість молекул ДНК у клітині набагато менша за кількість видів білків клітини?

Структура білка зашифрована не в цілій молекулі ДНК, а в її певній ділянці.

Як називається ця ділянка? (Ген.)

Тому шифр, яким закодована інформація про структуру білка, називається генетичним кодом. (Робота з підручником с. 109.)

Який він? (Повторення «мономерної мови» ДНК.)

Про відкриття генетичного коду розповідає один з учнів, який одержав випереджальне пошуково-дослідницьке завдання з’ясувати:

- історію відкриття генетичного коду;

- чому для кодування 20-ти амінокислот необхідні ділянки ДНК саме з трьох нуклеотидів.

Учень пропонує однокласникам здійснити необхідні обчислення й визначити, скільки амінокислот може кодувати ділянка ДНК, яка складається з одного, із двох, нарешті, із трьох нуклеотидів. У процесі аналізу результатів обчислень, одержаних різними учнями, клас робить висновок, що лише ділянки ДНК із трьох нуклеотидів забезпечать кодування всіх 20-ти видів амінокислот, які входять до складу білків. Таким чином установлюється перша властивість генетичного коду — триплетність

Далі учитель пропонує учням розглянути кодопозитив (виготовлений учителем) і розповідає про інші властивості генетичного коду:

— однозначність;

— виродженість;

— універсальність.

Настав час дізнатись, як зчитується інформація, що записана на певному відрізку ДНК? (Розповідь учителя про механізм транскрипції.)

Робота з підручником, с. 111 (визначення транскрипції)

Після цього учням пропонується розв’язати задачу:

Яка послідовність нуклеотидів і-РНК утворюється на одному з ланцюгів ДНК?

А — Т               У

Г — Ц               Г

А — Т               А

Т — А               Т

Ц — Г               Ц

Розповідь учителя. Транскрипція — реакція матричного синтезу. Матриця (у техніці) — форма, з якої одержують багато точних копій (монет, друкованих літер тощо).

За допомогою саморобної динамічної моделі, виготовленої учнями під керівництвом учителя, учитель пояснює, як відбувається процес транскрипції.

Особливості матричного синтезу учні вивчають за допомогою кодопозитива, виготовленого вчителем, і занотовують їх у зошитах.

Матричний синтез:

1) лежить в основі синтезу нуклеїнових кислот і білків;

2) здійснюється точно та швидко;

3) властивий лише живій клітині;

4) відображає основну властивість живого — відтворювати собі подібне.

Після цього з’ясовується роль т-РНК у біосинтезі білка (бесіда).

Куди несе свою інформацію і-РНК?

Що ще поступає в рибосому?

Що собою являють амінокислоти?

Як утворюється поліпептидний ланцюг?

Яка роль ферментів у цьому процесі?

Звертається увага учнів на приєднання ферменту й АТФ до амінокислот.

Потім розглядається приєднання активованих амінокислот до РНК. (Робота з підручником, с. 36, мал. 21, с. 112, мал. 80.)

Далі учитель за допомогою динамічної моделі пояснює процес трансляції.

Утворення первинної структури білка (розповідь учителя).

Утворення вторинної, третинної, четвертинної структури білка (розповідь учителя, робота з підручником, с. 112).

IV. Осмислення об’єктивних зв’язків

Бесіда. Біологічний зміст процесів транскрипції, трансляції. Значення властивостей генетичного коду.

Учні заповнюють у зошитах таблицю «Вихідні речовини, етапи та результати біосинтезу білка».

Самостійна робота. Розв’язування задач.

1. Білок вазопресин (гормон гіпофізу, підвищує кров’яний тиск) складається з дев’яти амінокислот, кодується такими нуклеотидами:

ТГТ — ТАТ — ТТГ — ГАА — ГАТ — ТГТ — ЦЦЦ — ЦГТ — ГГТ.

Визначте:

·        Скільки нуклеотидів і триплетів у цій ділянці ДНК?

·        Яка довжина гена, що кодує вазопресин?

·        Який амінокислотний склад вазопресину?

2. Правий ланцюг фрагмента гена має таку структуру:

ТАТ — ТЦТ — ТТГ — ТГТ — ГТА — ЦГА...

Укажіть структуру відповідної частини молекули білка, що синтезується за участю лівого ланцюга ДНК.

Визначте, як зміниться структура білка, якщо у правому ланцюзі ДНК під впливом хімічних факторів випадає одинадцятий нуклеотид.

V. Узагальнення й систематизація знань

Бесіда. Яку тему сьогодні вивчали? У чому суть генетичного коду?

Наведіть приклади реакцій матричного синтезу. Яке біологічне значення цих реакцій?

VI. Підбиття підсумків. Оцінювання роботи учнів

VII. Визначення та пояснення домашнього завдання

Вивчити матеріал у параграфі № 24, розв’язати запропоновані задачі. (Задачі пропонуються з урахуванням вимог особистісно зорієнтованого підходу, а саме: обов’язкові для всіх задачі початкового, середнього й достатнього рівня та дві задачі для учнів, які претендують на високий рівень — за бажанням.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84448. Правопис слів із суфіксом -ар. Закріплення поняття про суфікс та його словотворну функцію 59.5 KB
  Мета уроку: Формувати в учнів уміння утворювати нові слова за допомогою суфіксів орфографічні навички; збагачувати словниковий запас розвивати мовлення вміння аналізувати синтезувати; виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій.
84449. Урок розвитку мовлення «Прийшла зима – чарівниця» 44.5 KB
  Мета: вчити учнів самостійно складати розповідь, казку на основі допоміжних слів та даного плану; вчити правильно будувати текст, речення; розвивати спостережливість, образне мислення; усне та писемне мовлення; виховувати любов до природи, прагнення до творчості.
84450. Правильна вимова слів із глухими приголосними. Складання казки за серією малюнків 72.5 KB
  Мета: працювати над засвоєнням правил вимови слів із глухими приголосними; розвивати вміння спостерігати аналізуватибудувати текст за малюнками розвивати мовлення; виховувати повагу до народних традицій. Обладнання: картки із словами та віршами прислів’я сюжетні малюнки.
84451. Весна прийшла 52 KB
  Мета. Розвивати у дітей мислення, вміння передавати свої думки зв’язним мовленням (усним та писемним), робити узагальнення, висновки, розвивати фантазію. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.
84452. Закріплення й узагальнення знань про прикметник 49.5 KB
  Мета: закріпити і узагальнити знання з теми, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творче мислення; виховувати бережне ставлення до природи. Обладнання: малюнок «Весна», квіти, ребуси, ілюстрації, індивідуальні картки, ігри, телеграма.
84453. Загальне поняття про іменник. Іменники,що означають назви істот та назви неістот 42.5 KB
  Мета: розширити знання про іменник;вдосконалювати вміння виділяти його серед інших частин мови через правильно поставлене запитання; ознайомити з термінами назви істот і назви неістот; розвивати словниковий запас учніввиховувати навички грамотного письма.
84454. Узагальнення вивченого про частини мови 33.5 KB
  Розвивати навички відрізняти частини мови за їх лексичним значенням. Сьогодні на аукціоні незвичайний товар На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Довірена особа від кожної групи розповідає про частину мови іменник.
84455. Складання розповіді за власним спостереженням «Жовте листячко летить, під ногами шелестить» 49.5 KB
  В жовтий лист пофарбувала Урожай з полів зібрала Золотила вербам коси Чарівна цариця Осінь Такце осінь вхід під музику дівчинки-осені Читання вірша: А я ішла по жовтим килимам По золотим червоним і багряним. Я - осінь. Я - осінь золота з легким туманом. Таке високе Як не милуватись...
84456. Слова з прямим і переносним значенням 38 KB
  Мета: формувати в учнів поняття про пряме і переносне значення слів; виробляти вміння визначати значення слова в тексті самостійно вживати слова в переносному значенні; розвивати мовне чуття навчити учнів звязно висловлювати свої думки.