59543

Біосинтез білка

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Під час вивчення цієї теми в учнів часто виникають труднощі пов’язані з розумінням процесів транскрипції трансляції ролі рибосоми в утворенні молекули білка. Сформувати в учнів поняття генетичний код етапи біосинтезу білка реакції матричного синтезу.

Украинкский

2014-05-08

44 KB

2 чел.

Урок біології

"Біосинтез білка"

(10-й клас)


Тема «Біосинтез білка» в 10-му класі є однією з найбільш складних у всьому курсі загальної біології.

Під час вивчення цієї теми в учнів часто виникають труднощі, пов’язані з розумінням процесів транскрипції, трансляції, ролі рибосоми в утворенні молекули білка.

Пропоную на ваш розгляд свій варіант вивчення цієї теми.

Мета: 1. Сформувати в учнів поняття «генетичний код», етапи біосинтезу білка, реакції матричного синтезу.

2. Поглибити та розвинути уявлення учнів про ген, продовжити формування навичок розв’язання задач з молекулярної біології.

3. Дати учням наукові уявлення про механізм передачі спадкових ознак.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: синтетична.

Міжпредметні зв’язки

Міжциклові: математика — комбінаторика; внутрішньоциклові: хімія — будова та властивості білків, НК; міжтемні: рівні організації білкової молекули, види РНК, їх функції, будова ДНК, будова клітини.

Прийоми особистісно-розвивального навчання: саморобна динамічна модель «Біосинтез білка», повідомлення учнів «Відкриття генетичного коду».

Обладнання: таблиця «Будова клітини», динамічна модель «Біосинтез білка», кодопозитиви, кодоскоп, підручник «Загальна біологія», М. Є. Кучеренко та ін., Київ, Ґенеза, 2004.

Основні поняття та терміни: генетичний код, триплет, кодон-стартер, кодон-термінатор, виродженість, однозначність, універсальність генетичного коду, матриця, матричний синтез, транскрипція, трансляція.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів

Фронтальне опитування

1.     Які процеси підтримують постійний зв’язок організму з навколишнім середовищем?

2.     Реакції якого обміну забезпечують клітину необхідними продуктами?

3.     У чому суть пластичного обміну?

4.     Які основні процеси біосинтезу?

5.     Які органічні речовини найважливіші в рослин і тварин? Чому ви так уважаєте?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Приділимо увагу важливості білка. Білок необхідний всьому організму, кожній клітині для росту, здійснення процесів життєдіяльності, розмноження.

Запитання для бесіди

·        Яка структура клітини відповідає за біосинтез білка?

·        Де вона у клітині розміщується?

·        В якій частині клітини вона утворюється?

·        Що ще знаходиться в ядрі клітини?

·        Які функції ДНК?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Створення проблемної ситуації

Спробуйте порівняти молекули ДНК і білка.

Який висновок можна зробити з факту, що розміри молекул ДНК набагато більші за розміри молекул білка; кількість молекул ДНК у клітині набагато менша за кількість видів білків клітини?

Структура білка зашифрована не в цілій молекулі ДНК, а в її певній ділянці.

Як називається ця ділянка? (Ген.)

Тому шифр, яким закодована інформація про структуру білка, називається генетичним кодом. (Робота з підручником с. 109.)

Який він? (Повторення «мономерної мови» ДНК.)

Про відкриття генетичного коду розповідає один з учнів, який одержав випереджальне пошуково-дослідницьке завдання з’ясувати:

- історію відкриття генетичного коду;

- чому для кодування 20-ти амінокислот необхідні ділянки ДНК саме з трьох нуклеотидів.

Учень пропонує однокласникам здійснити необхідні обчислення й визначити, скільки амінокислот може кодувати ділянка ДНК, яка складається з одного, із двох, нарешті, із трьох нуклеотидів. У процесі аналізу результатів обчислень, одержаних різними учнями, клас робить висновок, що лише ділянки ДНК із трьох нуклеотидів забезпечать кодування всіх 20-ти видів амінокислот, які входять до складу білків. Таким чином установлюється перша властивість генетичного коду — триплетність

Далі учитель пропонує учням розглянути кодопозитив (виготовлений учителем) і розповідає про інші властивості генетичного коду:

— однозначність;

— виродженість;

— універсальність.

Настав час дізнатись, як зчитується інформація, що записана на певному відрізку ДНК? (Розповідь учителя про механізм транскрипції.)

Робота з підручником, с. 111 (визначення транскрипції)

Після цього учням пропонується розв’язати задачу:

Яка послідовність нуклеотидів і-РНК утворюється на одному з ланцюгів ДНК?

А — Т               У

Г — Ц               Г

А — Т               А

Т — А               Т

Ц — Г               Ц

Розповідь учителя. Транскрипція — реакція матричного синтезу. Матриця (у техніці) — форма, з якої одержують багато точних копій (монет, друкованих літер тощо).

За допомогою саморобної динамічної моделі, виготовленої учнями під керівництвом учителя, учитель пояснює, як відбувається процес транскрипції.

Особливості матричного синтезу учні вивчають за допомогою кодопозитива, виготовленого вчителем, і занотовують їх у зошитах.

Матричний синтез:

1) лежить в основі синтезу нуклеїнових кислот і білків;

2) здійснюється точно та швидко;

3) властивий лише живій клітині;

4) відображає основну властивість живого — відтворювати собі подібне.

Після цього з’ясовується роль т-РНК у біосинтезі білка (бесіда).

Куди несе свою інформацію і-РНК?

Що ще поступає в рибосому?

Що собою являють амінокислоти?

Як утворюється поліпептидний ланцюг?

Яка роль ферментів у цьому процесі?

Звертається увага учнів на приєднання ферменту й АТФ до амінокислот.

Потім розглядається приєднання активованих амінокислот до РНК. (Робота з підручником, с. 36, мал. 21, с. 112, мал. 80.)

Далі учитель за допомогою динамічної моделі пояснює процес трансляції.

Утворення первинної структури білка (розповідь учителя).

Утворення вторинної, третинної, четвертинної структури білка (розповідь учителя, робота з підручником, с. 112).

IV. Осмислення об’єктивних зв’язків

Бесіда. Біологічний зміст процесів транскрипції, трансляції. Значення властивостей генетичного коду.

Учні заповнюють у зошитах таблицю «Вихідні речовини, етапи та результати біосинтезу білка».

Самостійна робота. Розв’язування задач.

1. Білок вазопресин (гормон гіпофізу, підвищує кров’яний тиск) складається з дев’яти амінокислот, кодується такими нуклеотидами:

ТГТ — ТАТ — ТТГ — ГАА — ГАТ — ТГТ — ЦЦЦ — ЦГТ — ГГТ.

Визначте:

·        Скільки нуклеотидів і триплетів у цій ділянці ДНК?

·        Яка довжина гена, що кодує вазопресин?

·        Який амінокислотний склад вазопресину?

2. Правий ланцюг фрагмента гена має таку структуру:

ТАТ — ТЦТ — ТТГ — ТГТ — ГТА — ЦГА...

Укажіть структуру відповідної частини молекули білка, що синтезується за участю лівого ланцюга ДНК.

Визначте, як зміниться структура білка, якщо у правому ланцюзі ДНК під впливом хімічних факторів випадає одинадцятий нуклеотид.

V. Узагальнення й систематизація знань

Бесіда. Яку тему сьогодні вивчали? У чому суть генетичного коду?

Наведіть приклади реакцій матричного синтезу. Яке біологічне значення цих реакцій?

VI. Підбиття підсумків. Оцінювання роботи учнів

VII. Визначення та пояснення домашнього завдання

Вивчити матеріал у параграфі № 24, розв’язати запропоновані задачі. (Задачі пропонуються з урахуванням вимог особистісно зорієнтованого підходу, а саме: обов’язкові для всіх задачі початкового, середнього й достатнього рівня та дві задачі для учнів, які претендують на високий рівень — за бажанням.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25319. Мозжечок 56.5 KB
  Полушария мозжечка делят па переднюю долю и заднюю долю; последнюю разделяют еще на две части. Филогенетически наиболее молодым образованием мозжечка является передняя часть задней доли новый мозжечок; она достигает максимального развития у человека и высших обезьян. Верхняя поверхность полушарий мозжечка состоит из серого вещества толщиной от 1 до 25 мм называемого корой мозжечка. В белом веществе мозжечка составляющем основную его массу находятся скопления серого вещества ядра мозжечка.
25320. Промежуточный мозг и подкорковые ядра 54 KB
  Функционально все ядра таламуса делят на две большие группы специфические и неспецифические. Специфические ядра таламуса имеют прямые связи с определенными участками коры больших полушарий. Неспецифические же ядра в большинстве случаев передают сигналы в подкорковые ядра от которых импульсы поступают одновременно в разные отделы коры.
25321. Кора больших полушарий головного мозга 27.5 KB
  Ритмы электроэнцефалограммы. Альфаритм это ритмические колебания потенциала почти синусоидальной формы частотой 8 13 в секунду с амплитудой до 50 мкв. Альфаритм отчетливо выражен если испытуемый человек находится в условиях физического и умственного покоя лежа или сидя в удобном кресле с расслабленной мускулатурой и закрытыми глазами при отсутствии внешних раздражений. Многие исследователи считают что существует две области коры в которых альфаритм имеет наибольшую амплитуду и характеризуется большим постоянством: одна из них...
25322. Физиологическое значение коры больших полушарий 30 KB
  Пирамидные нейроны осуществляют эфферентную функцию коры преимущественно через пирамидный тракт и внутрикорковые процессы взаимодействия между удаленными друг от друга нейронами. Наиболее крупные пирамидные клетки гигантские пирамиды Беца находятся в передней центральной извилине моторной зоне коры. Функциональной единицей коры является вертикальная колонка взаимосвязанных нейронов.
25323. Структурно-функциональные особенности вегетативной НС 31 KB
  Вегетативной нервной системой называют совокупность эфферентных нервных клеток спинного и головного мозга а также клеток особых узлов ганглиев иннервирующих внутренние органы. Эфферентные пути симпатической нервной системы начинаются в грудном и поясничном отделах спинного мозга от нейронов его боковых рогов. Эфферентные пути парасимпатической нервной системы начинаются в головном мозге от некоторых ядер среднего и продолговатого мозга и в спинном мозге от нейронов крестцового отдел а. ФУНКЦИИ СИМПАТИЧЕСКОЙ НС С участием симпатической...
25324. Механизм образования и значение условных рефлексов 37 KB
  запах мяса для слюнного рефлекса и искусственные на посторонние сигналы например запах мяты; 2 наличные и следовые на условный сигнал непосредственно предшествующий безусловному подкреплению и на его следовое влияние; положительные с активным проявлением ответной реакции и отрицательные с ее торможением; 4 условные рефлексы на время при ритмической подаче условных сигналов ответная реакция появляется через заданный интервал даже при отсутствии очередного сигнала; 5 условные рефлексы первого порядка на один предшествующий...
25325. Высшая нервная деятельность 31 KB
  Синтетическая деятельность коры полушарий большого мозга обеспечивает объединение сигналов поступающих от различных анализаторов от органов чувств от функциональных центров нервной системы. Такая синтетическая деятельность мозга человека возможна благодаря многочисленным и разнообразным ассоциативным связям между различными отделами центральной нервной системы. Типы нервной системы Нервные реакции в организме у разных людей отличаются по силе подвижности и уравновешенности. На основании этих трех признаков в первую очередь силы нервных...
25326. Первая и вторая сигнальные системы 44 KB
  И у человека вырабатываются условные рефлексы на различные сигналы внешнего мира или внутреннего состояния организма если только различные раздражения экстеро или интерорецепторов сочетаются с какимилибо раздражениями вызывающими безусловные или условные рефлексы. И у человека при соответствующих условиях возникает внешнее безусловное или внутреннее условное торможение. И у человека наблюдается иррадиация и концентрация возбуждения и торможения индукция динамическая стереотипия и другие характерные проявления условнорефлекторной...
25327. Типы высшей нервной деятельности 36.5 KB
  Современное представление об анализаторах как сложных многоуровневых системах передающих информацию от рецепторов к коре и включающих регулирующие влияния коры на рецепторы и нижележащие центры привело к появлению более общего понятия сенсорные системы. 0036 Рецепторы и их свойства Рецепторами называются специальные образования преобразующие энергию внешнего раздражения в специфическую энергию нервного импульса. Все рецепторы по воспринимаемой среде делятся на экстерорецепторы принимающие раздражения из внешней среды рецепторы органов...