59574

Міграційні процеси в Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Основні поняття: міграція еміграція імміграція сальдо міграції сезонна міграція маятникова міграція економічносоціальна міграція політична релігійна екологічна міграція біженці. Що таке міграція Які причини міграції.

Украинкский

2014-05-08

46 KB

3 чел.

Урок географії

"Міграційні процеси в Україні"

(9-й клас)


Одним із чинників активізації навчальної діяльності є різноманітність форм навчання. Нетрадиційні організаційні форми вдосконалюють процес навчання географії, сприяють підвищенню якості навчальних досягнень, розвитку особистості учня.

Так, форма проведення заняття як семінар має вагоме значення у процесі навчання, особливо у старших класах.

Характерними рисами семінару є:

· тривалість різноманітної самопідготовки учнів;

· проведення частиною школярів невеликої пошукової роботи для підготовки доповідей, повідомлень, картосхем, соціологічних міні-опитувань;

· колективне обговорення самостійно підібраного й опрацьованого матеріалу;

· посильна участь усіх учнів у роботі семінару;

· використання різних джерел інформації для самостійного вивчення;

· керівна роль учителя у проведенні дискусії.

У процесі підготовки до семінару учні навчаються та закріплюють вміння й навички в підборі матеріалу, учаться аналізувати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У процесі дискусії учні вчаться висловлювати свої думки, відстоювати свою точку зору, вислуховувати міркування своїх товаришів.

Підготовку до проведення семінару слід розпочати заздалегідь, щоб учні мали змогу підібрати матеріал згідно із запропонованою темою, питаннями чи завданнями. Учасники семінару ознайомлюються й аналізують матеріали навчальної, довідникової та художньої літератури, засобів масової інформації, розповідей і спогадів родичів, знайомих, друзів.

При вивченні географії у 9-му класі (економічна та соціальна географія України) доцільною є така форма проведення уроку, як семінар. Так, при вивченні теми «Населення України» на першому уроці учні ознайомлюються з кількістю, розміщенням і густотою населення України. Визначають його вікову та статеву структуру, характеризують природний рух населення та його особливості в Україні.

Після цього на наступному уроці має вивчатися тема «Міграції населення». Я пропоную проведення цього уроку у формі семінару.

Мета: закріпити поняття вивченого матеріалу з теми; ознайомити учнів з новими поняттями та термінами; сформувати уявлення про міграційні процеси в Україні; з’ясувати причину та наслідки міграцій, їх інтенсивність і географію; розвивати логічне мислення учнів, установлення причинно-наслідкових зв’язків; удосконалювати вміння й навички учнів самостійно працювати з різними джерелами інформації; виховувати почуття відповідальності та патріотизму.

Обладнання: політична карта світу, карта населення України, атласи, схеми, довідники.

Основні поняття: міграція, еміграція, імміграція, сальдо міграції, сезонна міграція, маятникова міграція, економічно-соціальна міграція, політична, релігійна, екологічна міграція, біженці.

План проведення семінару

1. Що таке міграція? Які причини міграції?

2. Характер міграції: еміграція, імміграція, сальдо міграції.

3. Поділ міграції за терміном: сезонні, маятникові.

4. Економічно-соціальні міграції (так званий «витік умів»).

5. Біженці, проблеми, що їх супроводжують.

6. Транзит нелегалів через територію України: проблеми та наслідки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя (бесіда)

1. Скажіть, будь ласка, чи легко в Україні та в Києві знайти роботу?

2. Чому важко знайти роботу? Які питання хвилюють людину, яка шукає роботу?

3. Чому люди їдуть за кордон? На який термін виїздять?

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, що змушує людину залишати рідні землі та вирушати в дорогу. Ми з’ясуємо, хто мігрує з України, а хто — в Україну. Ми дізнаємося, кого називають біженцями та які проблеми їх супроводжують. Обговоримо різні питання, пов’язані з міграційними процесами. Мине зовсім мало часу і перед кожним з вас постане питання: де навчатися? Яку професію обрати? Де знайти роботу? Вирішуючи ці проблеми, ви будете здійснювати міграції по країні чи за її межі.

Отже, сьогодні ми дізнаємось якомога більше про міграційні процеси.

ІІІ. Семінар (план семінару подано вище)

У ході доповідей, повідомлень та обговорень учень-коментатор (бере на себе таку роль за бажанням) має ознайомити всіх із базовими поняттями, розкриваючи їх зміст.

Так, при обговоренні першого питання семінару учень-коментатор звертає увагу на поняття «Міграція населення — пересування (переселення) людей з одного місця в інше з постійною або тимчасовою зміною місця проживання».

Після цього учні за допомогою вчителя з’ясовують головні причини міграцій, серед яких виділяють соціально-економічні. Це такі, як: надлишок робочих рук в одних місцях і нестача в інших, різний рівень оплати та умов праці тощо. Також виділяють причини політичного, релігійного чи екологічного характеру. Учень-коментатор продовжує знайомити присутніх з поняттями.

Еміграція — переселення в іншу країну на постійне проживання чи на тривалий час. Таких людей називають емігрантами.

Імміграція — в’їзд іноземців у державу на тривалий період чи на постійне місце проживання.

Сальдо міграції — це різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів.

У ході обговорення учні виділяють види міграції за терміном — сезонні, маятникові.

Сезонна міграція — тимчасове переміщення населення, викликане необхідністю залучення додаткової робочої сили на сезонні роботи (наприклад, збір урожаю).

Маятникові міграції — регулярне (іноді навіть щоденне) переміщення населення з одного населеного пункту в інший на роботу чи навчання і назад (учні наводять приклади таких міграцій).

До роботи семінару підключаються учні, які спілкувалися з так званими «човниками» (люди, що виїжджають за кордон чи в інші райони країни за товаром). З’ясовуються проблеми, з якими доводиться зустрічатися цим людям, а також основні напрямки таких подорожей (до яких районів чи країн).

При обговоренні питань сезонної чи маятникової міграції обов’язково використовуються політична карта світу та карта населення України. Учні називають основні напрямки та шляхи міграцій.

Окремо обговорюються питання так званого «витоку умів». Учні з’ясовують причини, що спонукають людей з вищою освітою та високим рівнем кваліфікації шукати цікаву й високооплачувану роботу за кордоном. Звертається увага на те, що такі люди часто працюють за кордоном не за фахом.

В обговоренні звертається увага на причини міграції екологічного характеру, коли люди змушені залишати місця проживання внаслідок екологічних катастроф. Так, у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС спостерігався потік мігрантів у інші області України (внутрішня) та за кордон (зовнішня) міграції.

Також слід звернути увагу на статус біженців та їх проблеми.

Біженці — це міграційна група населення, що виникає стихійно, унаслідок воєнних дій, епідемій, катастроф. Стихійні міграції важко регулювати та контролювати. Вони викликають великі проблеми в забезпеченні людей продуктами, житлом, роботою, інфраструктурою (приклад — війна в Чечні, в Іраку).

Ще однією проблемою України є транзит нелегалів через її територію (інформаційні повідомлення).

Узагальнення вчителя

Особливість місця розташування України на міграційній карті полягає в тому, що вона одночасно належить до трьох груп країн: тих, звідки міграція відбувається, через які проходить транзитом, а також тих, куди вона прямує. Кількість населення, як ми переконалися, формується й за рахунок міграційних процесів. Масова еміграція та імміграція змінюють як демографічну, так і соціальну структуру населення.

V. Підсумок уроку, оцінювання

VI. Домашнє завдання

Творче завдання для учнів: що ви можете запропонувати для того, щоби зменшити еміграційний процес в Україні?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39779. Гражданская война в России 1918 1922 63 KB
  Гражданская война всегда тяжелейшая социальная катастрофа достаточно напомнить что в годы Гражданской войны в США американцы потеряли убитыми больше чем в годы Второй мировой войны. В полотно Гражданской войны вплетены и различные религиозные национальные культурные противоречия и образы доведенные иногда до кульминации эмоциональным накалом того времени. Гражданская война была и результатом нерешенных проблем ускоренной российской модернизации начала XX века и мирового катаклизма в лице Первой мировой войны и духовного голода...
39780. Индустриализация и коллективизация в СССР 73.5 KB
  Индустриализация и коллективизация в СССР Курс на форсированную индустриализацию В аграрной стране средства можно найти внутри страны перекачивая их в тяжелую промышленность из легкой промышленности и сельского хозяйства. на XV съезде ВКПБ возобладал курс на форсирование индустриализации: за десять лет пробежать расстояние в 50 100 лет на которые отстал СССР от передовых стран Запада. Ценой неимоверных усилий СССР обогнал некоторые крупнейший государства мира.
39781. СССР и международные отношения накануне Второй мировой войны 45.5 KB
  СССР и международные отношения накануне Второй мировой войны Мировой кризис и угроза фашизма в Европе Мировой экономический кризис 19291933 гг. Внешняя политика СССР в 1933 1939 гг. В то время как Япония и Германия вышли из Лиги Наций СССР в 1934 г.
39782. СССР в годы Великой Отечественной войны 130 KB
  СССР в годы Великой Отечественной войны Боеспособность вооруженных сил Германии и СССР накануне войны К войне против Советского Союз Германия готовилась тщательно всесторонне и длительное время. Располагая материальными и людскими ресурсами оккупированных стран Германия более чем вдвое превзошла СССР по военноэкономическому потенциалу и смогла гораздо быстрее оснастить свою армию новейшим вооружением. К началу 40х годов началась непосредственная подготовка к нападению на СССР занявшая целый год.
39783. Советский Союз в 1946 – 1953 гг 87 KB
  Победа СССР в Великой Отечественной войне способствовала росту в стране демократических настроений укреплению надежд на либерализацию внутриполитического курса. В первые послевоенные годы происходили некоторые изменения в политической системе СССР. Совнарком СССР был преобразован в Совет Министров СССР что сопровождалось резким увеличением количества министерств и ведомств. Были проведены новые выборы в Верховный совет СССР.
39784. Советский Союз в середине 1950-х – середине 1960-х гг. Период «оттепели» 95.5 KB
  Главой правительства формально стал Маленков который возглавил Совет Министров СССР. Президиум Верховного Совета СССР постановил провести в стране широкую амнистию которая однако не затронула политзаключенных как предлагал первоначально министр внутренних дел. Одновременно началась реорганизация силовых ведомств ограничивались права Особого совещания при МВД ГУЛАГ переходил в ведение Минюста СССР. Маленков выступил на сессии Верховного Совета СССР с предложениями экономических реформ.
39785. Советский Союз в середине 1960-х – середине 1980-х гг. Период «застоя» 83.5 KB
  Брежнев занял пост Председателя Президиума Верховного Совета СССР что значительно увеличило его полномочия как главы государства. провозглашала также и создание в СССР развитого социалистического общества. Согласно новой установке победе коммунизма в СССР должен был предшествовать длительный исторический этап его хронологические рамки не устанавливались который и определялся как период развитого социализма. в СССР происходит фактическая консервация политической системы.
39786. СССР в годы «перестройки» (1985 – 1991 гг.) 76 KB
  Переломным этапом политического развития СССР в годы перестройки стала XIX партийная конференция КПСС проходившая летом 1988 г. На основании решений конференции Верховный Совет СССР принял в декабре 1988 г. закон согласно которому в стране учреждался новый орган высшей власти Съезд народных депутатов СССР из числа которых учреждался постоянно действующий парламент Верховный Совет СССР.
39787. Российская Федерация в 1990-е гг. 75 KB
  Было определено направление дальнейшего политического и социально-экономического развития России. Нижняя плата представлена Государственной Думой РФ куда входят депутаты напрямую избираемые гражданами России. между автономными республиками России был подписан Федеративный договор предусматривающий разделение полномочий между федеральными и республиканскими органами власти.