59591

Полеглим присвячується...

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Степом степом йшли у бій солдати. Степом степом даль заволокло. Степом степом розгулись гармати Степом степом клекіт нароста. Степом степом падають солдати А кругом Шумлять жита.

Украинкский

2014-05-08

52 KB

0 чел.

Урок на тему:

"Полеглим присвячується..."


Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів у Великій Вітчизняній війні ніколи не може бути забутим. Його не можуть зменшити ані десятиріччя, ані суспільні зміни. Учителька історії Ірина Анатоліївна Магдич із м. Києва підготувала сценарій виховного заходу, який відрізняється від інших дбайливо підібраним матеріалом українських поетів.

Знайомтесь: сценарій свята до Дня перемоги — вашій увазі.

Мета: виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам’ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни; показати всю жорстокість, з якою був нищений наш народ; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.

Присутні: ветерани, учасники Великої Вітчизняної війни, учні, батьки.

Оформлення: шкільний актовий зал прибраний квітами. У центрі сцени плакат. Чорним кольором — «22 червня 1941 року», червоним — «9 травня 1945 року», нижче слова:

«Вони у битві чесно полягли,

А іншого — ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для Перемоги!»

Під плакатом на столі солдатський шолом, дві гвоздики, перевиті червоною та чорною стрічками, свічка.

(Звучить мелодія «Журавлі».)

На тлі мелодії на сцену виходять дівчата та хлопці, одна з дівчат запалює свічку.

1-й ведучий. ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День перемоги, і ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя.

2-й ведучий. Вечір пам’яті полеглих у Великій Вітчизняній війні — це лише часточка великої данини пошани полеглим. Ми з вами зібралися на зустріч із ветеранами, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилося учасників тих подій, і всі ми щиро вдячні, що до нас завітали...

(Представляє ветеранів.)

Учень.

Ми в бою здобували свободу,

Ми в бою гартували її,

Ми пройшли переможним походом,

Пронесли крізь недолю-негоду

Прапор волі по рідній землї!

Зникла хмара пелехата,

Сонце, променем палай!

Волі в нас не відібрати,

Не здолати

Рідний край!

Вічно сяяти сонцю над краєм,

Бо здобули ми сонце в бою.

Ми країну свою оглядаєм,

Бойових земляків обираєм

У Верховну Раду свою.

На землі моїй багатій

Сонце, променем палай!

Волі в нас не відібрати,

Не здолати

Рідний край!

(Ю. Корецький «Не здолати вільний край»)

1-й ведучий. Кожна людина зберігає в пам’яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей.

2-й ведучий. Чотири роки... Тридцять чотири тисячі годин!.. Від Москви до Берліна — дві тисячі шістсот кілометрів.

1-й ведучий. Так мало. Правда? Це, якщо літаком, — три години. Перебіжками та по-пластунськи — чотири роки!

2-й ведучий. Мільйони загиблих... А скільки не народжених дітей?.. А скільки залишилось вдів і сиріт?..

(Звучить пісня «Біліє у полі пороша».)

Учениця.

Степом, степом йшли у бій солдати.

Степом, степом — даль заволокло.

Мати, мати стала коло хати,

А кругом

В диму село.

Степом, степом — розгулись гармати,

Степом, степом — клекіт нароста.

Степом, степом падають солдати,

А кругом

Шумлять жита.

Учень.

Степом, степом поросли берізки,

Степом, степом сонце розлилось.

Степом, степом — встали обеліски,

А кругом

Розлив колось.

Степом, степом — людям жито жати,

Степом, степом — даль махне крилом.

Мати, мати жде свого солдата,

А солдат

Спить вічним сном.

(М. Негода.

«Степом, степом»)

(Звучить пісня «Степом, степом...»)

1-й ведучий. А що може виміряти материнське горе, її сльози...

Учениця.

Благословляла мати сина,

А синові — сімнадцять літ...

Іти на бій за Батьківщину –

Був материнський заповіт.

Сховала сльзи на прощання,

Щоб не пекли його вони...

І син пішов... Лишив чекання,

Лишив свої хлопчачі сни.

Учень.

...Минули бурі стоголосі.

Є і медалі, й ордени...

А рана та

Ще ниє й досі

Далеким стогоном війни.

Ні, не забути днів огнених,

Що злиті в Перемоги День.

Висот немає безіменних.

Нема солдатів без імен.

(О. Богачук. «Благословляла мати сина»)

Учениця.

Одержала звістку матуся,

Що син її впав за Дністром.

Поїхала мати до сина

В далекі світи із села

І білу пшеничну хлібину,

і шитий рушник привезла.

Учень.

Спинилась вона над водою,

На скелі Дністровій крутій:

Могила його під горою

І писаний камінь на ній.

Заплакала: «Сину, мій сину,

Як довго до тебе я йшла...»

Могилу, неначе дитину,

Руками вона обняла.

Учениця.

А річка шуміла невпинно,

І тихо шуміла трава,

І тільки червона калина

Тремтіла, неначе дива.

А мати стоїть на колінах,

І пальці торкають граніт,

І поруч моя Україна

В скорботі із нею стоїть.

(С. Пушик. «Мати»)

Учень.

У мене днів не вистачить для того,

Щоб розказати людям про війну,

Про все, про артилерію як «бога»,

Про все оте, що й зараз не збагну.

Воно в мені — забуте й незабуте,

Воно в мені — що бачив і чим жив,

Що іноді хотілося б вернути,

Що іноді здається дивом з див.

Але навколо — хлопці-побратими,

Які самі в тім пеклі побули.

Але ж із фото юними очима

Зорить твій друг з воєнної імли.

Не просто пригадалося минуле —

Крізь нього бачу знов далекі дні;

Солдатський спомин крізь гарматне дуло

У душу й серце дивиться мені.

(М. Гарнік.

«У мене днів не вистачить для того»)

1-й ведучий. Страшні сліди залишила війна. На території України в руїни та згарища перетворили фашисти 114 міст і 28 тисяч сіл.

2-й ведучий. Дорогою ціною дісталася нам перемога. Дорогою ціною...

Учениця.

Ми не забудемо нічого,

Забути сил у нас нема,

І смерть малого і старого

Вам не обійдеться дарма!

1-й ведучий. Слава тим, хто здобув перемогу!!!

Усі. Слава! Слава! Слава!

2-й ведучий. Сьогодні ми з великою вдячністю і любов’ю вітаємо вас, дорогі ветерани. Поморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшками ваші обличчя, але ваші серця залишилися молодими. Ви бережете пам’ять про своїх однополчан. Зустрічаєтеся з тими, хто досі з нами.

Учень.

Все менше нас, прибульців із війни,

Все глибші наші спомини і думи.

Ми все частіше чистим ордени

І довше носимо старі костюми.

Все швидше хвиля у Дніпрі сплива,

Все ближче ми до володінь природи,

Нас більше втомлюють гучні слова,

Аніж колись із краю в край походи.

Учениця.

Ми все пильніше в очі поколінь

Вдивляємося крізь опуклі скельця.

І смутку довга прохолодна тінь

Через моє перебігає серце.

І я немов на сповіді стою

І пам’ять всіх живих беру у свідки —

Такі красиві люди, як в бою,

І нині зустрічаються нерідко.

(П. Іванов. «Все менше нас...»)

1-й ведучий. Шановні ветерани! Ми щиро вітаємо вас зі святом. 9 травня — святий день — День перемоги! Ми вклоняємося вам! Ми завжди будемо пам’ятати ваш подвиг! Ми завжди будемо пам’ятати вас! Низький уклін вам, сивочолі ветерани!

(Звучить пісня «День Перемоги».)

2-й ведучий. Без миру немає майбутнього. Ми всі за спокій і радість від миру на нашій рідній землі, у нашій вільній Україні.

Учень.

Маєш Вітчизну — значить, ти маєш

Землю і сонце, небо й повітря.

Космос любові ти відчуваєш.

Любиш Вітчизну — значить, ти віриш.

Учениця.

Віриш в народу й роду джерела —

значить, що жодній тлі очманілій

не осквернити вселюдське небо,

не осквернити рідні могили.

Учень.

Любиш Вітчизну — значить, ти віриш

в дух прометеївський болю й надії,

значить, нікого вогнем не обділиш —

полум’я правди землю зігріє!

Учениця.

Рідна Вітчизна — найвища вершина

щастя і муки, честі й любові.

Кров’ю оплачене — це Батьківщина,

але ще більше — збереження крові.

(Р. Чілачава. «Маєш Вітчизну...»)

Усі учні разом.

Шановні ветерани, зі святом вас ми вітаємо!

Вам всього найкращого бажаємо.

(Вручення квітів ветеранам.)

До сценарію увійшли фронтові вірші поетів України, які полягли на полях битв Великої Вітчизняної війни, і тих, хто повернувся до мирної праці і продовжив у своїй творчості тему солдатської честі, подвигу в ім’я щастя Батьківщини. (З поетичної збірки «Вірність клятві». — К., вид-во «Золоті ворота», 1995.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34886. Державний борг. Вплив державного боргу на економіку країни 22.5 KB
  Державний борг-сума грошових средств які держава бере взайми щоб покрити дефіцит бютжету
34887. Податкова система, види податків 22 KB
  Податки у залежності від форми надходження: а прямі; б непрямі. Податки у залежності від формування рівня бюджету:а державні;б місцеві. Прямі податки що безпосередньо йдуть на формування бюджету: ■ податок на додану вартість; ■ прибутковий податок з громадян; ■ податок з прибутку підприємств; ■ плата за землю; ■ податок на нерухомість з юридичних та фізичних осіб; ■ податок з продажів. Непрямі податки це надбавки до цін і тарифів що поширюються на обмежене коло товарів та послуг: ■ акцизи; ■ мита; ■...
34888. Теорія „порівняльних витрат”-основа міжнародної торгівлі 21.5 KB
  Теорія порівняльних витратâоснова міжнародної торгівлі Міжнародна торгівля це обмін товарами і послугами між державнонаціональними господарствами. Передумовами світової торгівлі виступають міжнародний поділ праці спеціалізація різних країн на виробництві окремих видів товарів і послуг відповідно до технікоекономічного рівня розвитку їх природногсографічних умов.У основі об'єктивної необхідності міжнародної торгівлі лежить концепція порівняльних витрат створена Д. Якщо є незаперечні природні сировинні кліматичні переваги однієї...
34890. Перешкоди на шляху розвитку міжнародної торгівлі 20 KB
  Пошліниємитний збір це з ціллю : а протекціонізниєзахист вітчизняного споживача; б фіскальні пошліни налогові.Квотавводиться обмеження на кількість ввезення продукта з ціллю підтримки вітчизняного виробника.
34891. Сутність поняття роздержавлення та приватизація 23.5 KB
  Сутність поняття роздержавлення та приватизація. Термін роздержавлення на Заході відомий давно і вживається він однозначно за змістом як передача власності з державного сектора в приватний. У нас враховуючи суцільний тобто в усіх сферах монополізм зумовлений пануванням державної власності в поняття роздержавлення вкладається дещо інший зміст. А це означає що однією з суттєвих сторін роздержавлення є перетворення самої держави.
34892. Предмет та функціі економічноі теоріі 24.5 KB
  Пізнавальна функція формування ринкового світогляду. Практична функція розробка економічної політики держави на мові об'єктивних економічних закономірностей. Методологічна функція розробка методів засобів наукового і грументарію необхідних для глибокого об'єктивного дослідження ономічної дійсності.
34893. Поняття людських потреб 28 KB
  Матеріальні потреби це бажання споживачів отримати товари та послуги що приносять їм задоволення. Індивідуальні потреби людини споживчі товари і послуги: а первинні задовольняють життєво необхідні потреби людини фізіологічні об'єкт потреб: предмети першої необхідності; б вторинні задовольняють естетичні та культурні потреби кіно театр спорт книги тощо об'єкти потреб: предмети розкоші. Суспільні потреби потреби урядових установих і громадських організацій фірм що...
34894. Методи економічноі теоріі 32 KB
  Факти описова або емпірична теорія займається збором фактів що відносяться до визначеної проблеми в економіці і співставляє гіпотезу з фактами для підтвердження цієї теорії. Індуктивний метод дослідження це виведення економічних принципів тобто створення теорії на основі добору накопичення систематизації й аналізу конкретних фактів господарського життя. Процес пізнання йде від часткового до загального від фактів до теорії. Дедуктивний метод створення економічної теорії з подальшим...