59638

Проект модернізації корпоративної телекомунікаційної мережі для умов Дружківського машинобудівельного

Дипломная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Модернізація й розвиток телекомунікаційної корпоративної мережі для Дружківського машинобудівного заводу на базі цифрової системи комутації, яка має притаманні кращим ЦСК риси: підвищення гнучкості і економічності системи, скорочення витрат і трудомісткості експлуатації, а також надання нових видів послуг абонентам.

Украинкский

2015-01-11

4.73 MB

12 чел.

Розробити проект  модернізації корпоративної телеко-мунікаційну телекомунікаційної мережі для умов Дружківського машинобудівельного


РЕФЕРАТ

             Дипломний проект   106  стор.,  31  табл,   17  рис.,   7 додат.,      

Об'єкт проектування - телекомунікаційна корпоративна мережа, розташована на території Дружківського машинобудівельного заводу.

Мета проекту – підвищення ефективності та оперативності управління підприємством,  а також зменшення витрат на проведення міжміських переговорів з бізнес-партнерами.

   

Методи проектування: методика прогнозування трафіка та техніко-економічні методи з використанням комп’ютерних технологій.

Результати проектування – обґрунтовано вибір технологій,  розроблена структурна і функціональна схема мережі, побудована модель, проведено техніко-економічне обґрунтування спроектованої мережі.

Сферою застосування корпоративної мережі є Дружківський машинобудівний завод, також ці проектні рішення можуть бути використані для інших підприємств, що мають розподілену структуру (фінансові структури, промислові підприємства, транспортні і телекомунікаційні компанії).

ЕФЕКТИВНІСТЬ, ІНФОРМАЦІЯ, МЕРЕЖА, ЗВ’ЯЗОК, ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ, МІНІ – АТС, IP-ТЕЛЕФОНІЯ, ШЛЮЗ, КОДЕК, МОДЕЛЮВАННЯ

зміст

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ........................................................................................10

ВСТУП....................................................................................................................11

1 Аналiз об’єкту  проектування...........................................................13

1.1 Опис та структура підприємства.................................................................13

1.2 Опис існуючої телекомунікаційної мережі 14

  1.3 Розробка інформаційної моделі мережі 16

  1.4  Прогноз трафіка  проектованої мережі......................................................20

1.4.1 Розрахунок трафіка мережі з комутацією каналів...............................20

     1.4.2 Розрахунок трафіка мережі з комутацією пакетів...............................22

1.5 Висновки 27

2 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ ПОБУДОВИ МЕРЕЖІ 28

2.1 Вибір технології для організації комп’ютерної мережі 28

2.2 Вибір ліній зв’язку для телефонії  29

  2.2.1  Вибір технології для  IP-телефонії ........30

       2.2.2 Вибір побудови схеми IP-телефонії......................................................32

    2.2.3 Вибір мовного кодека..............................................................................33

  2.3 Вибір технології доступу до мережі Інтернет............................................34

  2.4 Огляд типових архітектурних рішень обраних технологій......................35

    2.4.1 Огляд типових архітектурних рішень для комп’ютерної мережі........35

    2.4.2 Огляд типових архітектурних рішень для IP-телефонії.......................38

 2.5 Синтез структурної схеми мережі................................................................40

 2.6 Синтез функціональної схеми мережі.........................................................43

 2.7 Висновки.........................................................................................................45

3  АПАРАТНИЙ СИНТЕЗ МЕРЕЖІ....................................................................46

3.1 Вибір активного мережного устаткування..................................................46                                                                        3.1.1 Вибір телефонної станції........................................................................46

     3.1.2 Вибір терміналу для IP-телефонії..........................................................51

     3.1.3 Вибір елементної бази для компютерної мережі................................53

  3.2 Комплектація Avaya Definity SI…...............................................................56

  3.3 Вибір пасивного обладнання........................................................................58

  3.4 Висновки.........................................................................................................64

4 НАЛАШТУВАННЯ  ТА  КОНФІГУРАЦІЯ  УСТАТКУВАННЯ...................65

   4.1 Програмна конфігурація міні АТС Avaya Definity SI................................65

4.2 Конфігурація устаткування комп’ютерної мережі....................................70

   4.3 Розподіл аресного простору для комп’ютерної мережі............................71

4.4 Висновки........................................................................................................72

5 ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ  ПРОЕКТОВАНОЇ МЕРЕЖІ....................................73

   5.1 Мобудова моделі мережі..............................................................................73

   5.2 Конфігурація протокола маршрутизації.....................................................74

   5.3 Конфігурація прав доступу до ресурсів мережі.........................................75

   5.4 Конфігурація доступу до мережі Internet...................................................78

   5.5 Перевірка працездатності моделі................................................................79

   5.6 Висновки........................................................................................................81

6 Техніко-економічне обгрунтовування проектованої мережі...................................................................................................................82

    6.1 Розрахунок капітальних витрат..................................................................82

    6.2 Розрахунок вартості експлуатації проектованої системи........................86

    6.3. Розрахунок показників ефективності .......................................................91

    6.4 Висновки.......................................................................................................96

ВИСНОВОК ............................................................................................................97

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ..........................................................................................99

Додаток А – Технічне завдання............................................................................100

Додаток Б – Територіальна схема підприємства......................... .......................107

Додаток В – Інформаційна модель мережі .........................................................108

Додаток Г – Структурна схема мережі.................................................................109

Додаток Д – Функціональна схема мережі .........................................................110

Додаток Ж –  Схема зєднань................................................................................111

Додаток К – Кабельний журнал............................................................................112

Додаток Л – Топологія моделі мережі...................................................................113


ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ADSL (Asymetric Digital Subscribe Line) – асиметрична цифрова абонентська лінія;

LAN  (Local Area Network) – локальна мережа;

PSTN (Public Swithing Telephone Network) – телефонна мережа зального користування;

VLAN (Virtual Local Area Network) – віртуальна локальна мережа;

VoIP  (Voice over IP) – передача голоса по IP-мережі;

NAT (Network Address Translation) – трансляція мережних адрес;

OSPF (Open Shortest Path First) – відкритий протокол переважного використовування найкоротшого шляху;

TCP (Transmission Control Protocol) – протокол управління передачей;

WAN (Wide Area Network) – глобальна  компютерна мережа;

QoS (Quality of Service) гарантована якість обслуговування;

АЛ – абонентська лінія;

ГНН – година найбільшого навантаження;

ЗЛ – з’єднувальна лінія;

МАТС – міжміська автоматична телефонна станція;

МТС – міська телефонна станція;

СКС – структурована кабельна система;

УАТС – установча автоматична телефонна станція;

ЦСК – цифрова система комутації.


ВСТУП

У  ХХI столітті у сфері телекомунікацій відбуваються серйозні зсуви, викликані зміною вигляду інформації, що передається. Вже давно  минули часи, коли телефонні канали зв'язку використовувалися тільки для передачі голосових повідомлень. Сучасні телекомунікації можна порівняти з каналом, здатним доставити кінцевому користувачу інформацію, укладену в будь-яку форму (цифрові дані, мова, відео).

Перспективи розвитку нашої цивілізації багато в чому залежать від того, наскільки швидко і адекватно людство проникне в сокровенні таємниці інформації, усвідомить переваги і небезпеки, пов'язані із становленням суспільства.

 Тому, у сучасному суспільстві неможливо уявити успішне функціонування великих підприємств, корпорацій без добре організованого зв'язку. В умовах жорсткої конкурентної боротьби телекомунікаційні компанії прагнуть поліпшити обслуговування клієнтів, надаючи якнайповніший спектр послуг (мобільний зв'язок, Internet, електронна комерція, інтерактивні мультимедійні послуги), і в той же час понизити власні витрати.

Виникає гостра необхідність в розв’язанні таких проблем як: підтримка оптимальної швидкості інформаційних потоків, ефективна інтеграція з "успадковуваними системами" і сумісність з майбутніми технологіями.

Для підприємств дуже важливо успішне об'єднання сучасних телефонних систем з мережами передачі даних і з комп'ютерними системами для забезпечення всіх додатків: голосова пошта, доступ до баз даних, диспетчерські системи, call-сеnters і ін.. Такі рішення сьогодні є однією з першочергових задач при організації ефективної роботи підприємств та дозволяють розширити можливості доступні користувачеві такої мережі, підвищити продуктивність праці, спростити взаємодію між співробітниками і удосконалити процес спілкування з клієнтами.

При цьому відвертість і можливість масштабування телекомунікаційної системи підприємства є визначальною вимогою до системи. Але із зростанням вимог важливе значення також набуває завдання оптимізації витрат на експлуатацію інформаційної мережі.

Основною проблемою для нашого об’єкта  проектування є  низька ефективність та продуктивність управління підприємством. Для успішного розв’язання вказаних проблем, сучасна телекомунікаційна мережа має надавати необхідний набір технологічних засобів і можливостей – від засобів забезпечення відмовостійкості і масштабованості до механізмів пріоритезації різних типів трафіку. У рамках одним з кращих підходів вважається використання цифрової системи комутації  Avaya сімейства Definity SI для забезпечення зв’язком персоналу підприємства. Таке рішення дозволяє не тільки забезпечити потреби організації в телефонії, відео і передачі даних, але і спростити управління і експлуатацію єдиної мережі.

Тому даний дипломний проект розглядає модернізацію й розвиток телекомунікаційної корпоративної мережі для Дружківського машинобудівного заводу на базі цифрової системи комутації, яка має притаманні кращим ЦСК риси: підвищення гнучкості і економічності системи, скорочення витрат і трудомісткості експлуатації, а також надання нових видів послуг абонентам.


  1.  АНАЛІЗ ОБЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ

1.1 Опис та структура підприємства

    

Об’єктом дослідження у дипломному проекті є корпоративна телекомунікаційна мережа для Дружківського машинобудівельного заводу.

Областю застосування  такої корпоративної мережі є Дружківський машинобудівельний завод, також ці проектні рішення можуть бути використані для інших підприємств, що мають розподілену структуру: фінансові структури, промислові підприємства, транспортні і телекомунікаційні компанії.  

Головною метою модернізації існуючої структури є підвищення ефективності та оперативності управління підприємством, підвищення якості зв’язку та розширення послуг, які надаються.

Відкрите акціонерне товариство «Дружківській машинобудівельний завод» є одним з найбільших у Європі підприємств гірського машинобудування, що спеціалізується на випуску устаткування для вугільних шахт, кріплень для вугледобувних комплексів, товкачів, рудникових електровозів та вагонеток. Крім того, підприємство спеціалізується на:

  •  ремонті, оновленні і сервісному обслуговуванні гірничошахтного устаткування;
  •   наданні інженерних послуг, виконанні робіт у сфері проектування і програмного забезпечення промислового і непромислового характеру для власних потреб і стороннім замовникам;
  •  розробці, виготовленні і реалізації товарів народного споживання, здійсненні учбової діяльності.

На даний момент інвестиційні проекти  заводу за підтримки ЗАТ НПК «Гірські машини» направлені на освоєння нових розробок інституту вугільного машинобудування з метою комплексного переобладнання вугільних шахт сучасними кріпленнями, що дозволить ефективно використовувати нові комбайни і конвеєра.

Загальна площа заводу становить  106,5 гектарів, на території якого розташовано  153 споруджень. За територіальним принципом ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод» складається з  наступних основних структурних підрозділів:

           - адміністративний корпус (п'ятиповерхова будівля): дирекція, відділ маркетингу, бухгалтерія, відділ  матеріально-технічного постачання, фінансовий відділ, юридичний відділ, планово-економічний відділ, відділ кадрів, виробничо-диспетчерський відділ.

         - інженерний корпус (чотириповерхова будівля): відділ автоматизованих систем управління, відділ головного технолога, відділ головного конструктора, відділ головного металурга.

         - 27 виробничих цехів.

Загальна кількість персоналу становить – 4 300 чоловік. Територіальна схема підприємства наведена у Додатку Б.

  1.   Опис існуючої телекомунікаційної мережі

 

На ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод» існує телефонна мережа (з можливістю виходу у зовнішню мережу) та комп'ютерна, яка охоплює такі відділи адміністративного корпусу: бухгалтерія, відділ кадрів, відділ маркетингу, фінансовий відділ, планово-економічний відділ.

У якості установчої телефонної станції  використовується квазіелектронна станція  «Квант». Максимально станція на підприємстві може обслужити 2000 абонентів. На даний момент  станція забезпечує внутрішнім  зв’язком 1600  основних абонентів та 400 паралельних, має вихід на місцеву і міжміську телефонну станцію. З міською АТС УАТС з'єднується цифровими з’єднувальними  лініями (ЗЛ). Абоненти станції мають чотиризначну, так звану "змішану" нумерацію: для зв'язку в межах УАТС – скорочений номер, повний абонентний номер відповідає системі нумерації, прийнятій на МТС. Міський номер абонента складається з двох частин - основної і внутрішньостанційної. УАТС забезпечує вихідний зв'язок по міському номеру, а вхідний – через «індекс 9».

Основними недоліками такої мережі є:

  •  відсутність достатньої кількості допоміжних та додаткових  служб (наприклад, багатобічний телефонний зв'язок, перенаправлення виклику та інші);
  •  низька якість передачі та комутації;
  •  велика кількість відмов;
  •  контрольні пристрої периферії здійснюють неправильну діагностику.

Але головним недоліком існуючої мережі  є те, що телефонна мережа існує роздільно з комп’ютерною мережею. Тому актуальність розробки полягає в проектуванні мультисервісної корпоративної мережі. Такі рішення дозволять не тільки забезпечити потреби організації в телефонії і передачі даних, але і спростити управління і експлуатацію єдиної мережі. Також  слід зазначити, що зв'язок з головним партнером, що знаходиться у м. Донецьк,  здійснюється через МАТС ( міжнародна автоматична телефонна станція), але ведення міжнародних і міжміських переговорів стає «дорогим задоволенням». Структура існуючої телекомунікаційної мережі об’єкта наведена на рисунку 1.1

Умови функціонування машинобудівних заводів пов'язані з наявністю великої кількості шкідливих дій на устаткування: сильні вібрації, підвищена вогкість, дія пилу. Тому необхідне вживання спеціальних стандартів, які забезпечують надійний захист від перерахованих проблем.

На підставі результатів, одержаних при дослідженні об'єкту, було ухвалено рішення про створення нової мережі, яка охоплюватиме всю територію підприємства і забезпечуватиме робочий персонал всіма необхідними послугами зв'язку.

Рисунок 1.1 – Існуюча телекомунікаційна мережа Дружківського машинобудівельного заводу

1.3 Розробка інформаційної моделі мережі

Об’єкт проектування передбачає як телефонну, так і комп’ютерну мережу. Комп’ютерна мережа повинна охоплювати два структурних підрозділи: адміністративний і інженерний корпус та надавати набір мережних послуг.

Визначимо набір мережевих послуг (сервісів), що мають бути надані абонентам:

1) IP-телефонія;

2) доступ до серверів;

3) передача даних між користувачами мережі заводу;

4) передача даних до мереж  підприємств - партнерів;

4) Internet ;

5) факс.

У зв’язку з внутрішньою політикою  «Дружківського машинобудівельного заводу» не всі структурні підрозділи мають право на доступ до всіх сервісів, що надаються. Набір мережевих послуг для структурних підрозділів ВАТ «Дружківського машинобудівельного заводу» розподілений наступним чином:

1) дирекція (загальна кількість 20 абонентів):

 - IP- телефонія 5 абонентів;

- доступ до серверів 20 абонентів;

- передача даних 15 абонентів;

- Internet 20 абонентів;

- факс 2 абонента;

2) бухгалтерія (загальна кількість  20 абонентів):

- доступ до серверів 10 абонентів;

- передача даних 15 абонентів;

                   - Internet 7 абонентів;

- факс 1 абонент;

3) маркетинг (загальна кількість  20 абонентів):

- IP- телефонія 1 абонент;

                   - доступ до серверів 10 абонентів;

- передача даних 20 абонентів;

- Internet 8 абонентів;

- факс 1 абонент;

4) фінансовий відділ (загальна кількість  15 абонентів):

- доступ до серверів 5 абонентів;

- передача даних 10 абонентів;

                   - Internet 7 абонентів;

- факс 1 абонент;

5) відділ матеріально-технічного постачання (загальна кількість 20 абонентів):

                   - передача даних 10 абонентів;

                   - Internet 8 абонентів;

                   - факс 1 абонент;

6) планово-економічний відділ (загальна кількість 15 абонентів):

- IP- телефонія 1 абонент;

- доступ до серверів 5 абонентів;

                   - передача даних 8 абонентів;

                   - Internet 8 абонентів;

                   - факс 1 абонент;

 7) юридичний відділ (загальна кількість 12 абонентів):

- IP- телефонія 1 абонент;

- передача даних 5 абонентів;

- Internet 5 абонентів;

- факс 1 абонент;

8) відділ кадрів (загальна кількість 15 абонентів) :

- доступ до серверів 5 абонентів;

                    - передача даних 6 абонентів;

- Internet 5 абонента;

- факс 2 абонента;

9) виробничо – диспетчерський відділ(загальна кількість 13 абонентів) :

- IP- телефонія 1 абонент;

                   - передача даних 5 абонентів;

- Internet 5 абонента;

- факс 2 абонента;

10) відділ автоматизованих систем управління (загальна кількість 30 абонентів):

                   - IP- телефонія 1 абонент;

                   - доступ до серверів 10 абонентів;

- передача даних 20 абонентів;

                   - Internet 7 абонентів;

11)  відділ головного металурга (загальна кількість 20 абонентів):

                   - доступ до серверів 10 абонентів;    

                   - передача даних 5 абонентів;

- Internet 4 абонентів;

                   - факс 1 абонент;

12) відділ головного конструктора (загальна кількість 20 абонентів):

                    - доступ до серверів 5 абонентів;

- передача даних 5 абонентів;

- Internet 5 абонентів;

                   - факс 1 абонент;

13) відділ головного технолога (загальна кількість 20 абонентів):
                    - доступ до серверів 5 абонентів;

- передача даних 5 абонентів;

- Internet 5 абонентів;

                    - факс 1 абонент.

Телефонна мережа має забезпечити зв'язком  1600 абонентів, і, з урахуванням перспективи розвитку, протягом наступних  років мати можливість розширення.

Мережа має надавати такі телекомунікаційні послуги:

- повідомлення під час надходження вхідного дзвінка під час розмови ;

- переадресація дзвінка на будь-який номер;

- автоматична переадресація вхідного дзвінка;

- перенаправлення виклику;

- голосова пошта;

- конференц-зв’язок;

- утримання дзвінка та забезпечення конфіденційності для корпоративних клієнтів.

Головна мета телекомунікаційної корпоративної  мережі для «Дружківського машинобудівного заводу» – підвищити продуктивність праці, спростити взаємодію між співробітниками і удосконалити спілкування з головним партнером ЗАТ «Гірські машини».

Інформаційна модель ОАО «Дружківського машинобудівельного заводу» наведена в Додатку В. Виходячи з Додатку В можна сказати, що  основні гілки структурних підрозділів мають виходи в Internet та телефонну мережу загального користування (PSTN), і як у зовнішній так і у внутрішній мережі підприємства буде передаватися голосовий трафік та трафік пакетної комутації.

1.4 Прогноз трафіка проектованої мережі

Перед тим, як приступити безпосередньо до реалізації мережі, важливо розрахувати навантаження на мережу. Оскільки мережа, яка проектується, передбачає телекомунікаційну і комп'ютерну мережу, то відповідно для кожної мережі проведемо розрахунок трафіку. Цей розрахунок проводиться на основі даних інформаційної моделі та характеристик мережевих послуг, що використовуються.

1.4.1 Розрахунок трафіка мережі з комутацією каналів

Об’єкт проектування відноситься до категорії абонентів адміністративно-ділового сектора. Кожна індивідуальна АЛ і-ой категорії характеризується в ГНН (година найбільшого навантаження) трьома інтенсивностями навантажень при місцевому зв'язку: вихідне зовнішнє , вхідне зовнішнє  і вихідне внутрішньостанційне .  Даній категорії абонентів відповідають такі параметри абонентських навантажень [1].

Таблиця 1.1 - Інтенсивності  абонентських навантажень в ГНН

Інтенсивність абонентських навантажень, мЕрл

Вхідне, мЕрл.

Вихідне, мЕрл.

Внутрішнє,мЕрл.

При місцевому звязку

14

12

21

При міжміському звязку

9

7

Знаходимо інтенсивності навантажень при міському та автоматичному міжміському зв'язку  за  формулами:

;                    ;             (1.1)

                      ;               ,               (1.2)

де  кількість абонентів і-ї категорії на станції ;

    абонентні навантаження при міському (міжміському) або внутрішньому зв’язку, Ерл.

Тож, сумарне міське навантаження буде складатися з вихідного і вхідного навантаження:

  (1.3)

Ерл;

Ерл;

Ерл.

Далі визначимо за табл. Кендалла-Башаріна кількість каналів при нормі втрат 0,001. При Yзаг=41,6 Ерл і втратах 0,001 отримаємо, що необхідно 61 канали. За аналогією проводимо розрахунок для міжміського зв'язку:

Ерл;

Ерл;

Ерл.

При  нормі втрат Р= 0,005 одержимо, що необхідна  кількість каналів для обслуговування такого навантаження v=38.

Внутрішньостанційне навантаження визначається за формулою [1]:

 Ерл.                        (1.4)

Розрахуємо пропускну здатність каналу зв'язку, враховуючи що міжнародні дзвінки будуть здійснюватися через IP-мережу, при цьому використовується кодек G.729  пропускна здатність якого 8 кбіт/с.

кбіт/с.

1.4.2 Розрахунок трафіка мережі з комутацією пакетів

 Трафік розраховується окремо для кожного виду послуги на кожному мережному вузлі. Формула (1.4) для розрахунку має вид:

  ,                      (1.4)

де     – номер мережної послуги;

       – номер вузла;

– математичне очікування трафіка, який генерується k-ю послугою на і-му вузлі;

– швидкість передачі даних (у бітах чи пакетах на секунду) – середня пропускна здатність каналу зв’язку, якої достатньо для якісної передачі трафіка k-ї послуги;

– кількість абонентів на і-му вузлі, які користуються k-ю послугою;

– середня тривалість сеансу зв’язку для k-ї послуги;

– середня кількість викликів у час найбільшого навантаження для користувачів і-го вузла, які використовують k-у послугу.

Швидкість передачі даних  знайдемо за формулою (1.5):

,    (1.5)

де  – максимальна пропускна здатність каналу зв’язку;

– пачковість на одного абонента – відношення між максимальною

та середньою пропускною здатністю, необхідною для забезпечення k-ї послуги; ця величина характеризує вибухообразність трафіку.

Сумарний трафік, що генерується на і-му вузлі, дорівнює:

.                 (1.6)

Перед початком розрахунку задамося такими параметрами :

1) телефонія:  кодек CELP (G.729) Codec_rate=8 кбіт/с;

                       Вср=8 кбіт/с*1,5=12 кбіт/с;

 Тср=600 с;

 Nвикл=5 викл/год;

(600 с *5 викл/год )/3600=0,83 Ерл;

2) доступ до сервера БД:   Р(к)=10;

                         В(к)мах=128 кбіт/с;

       Вср=128 кбіт/с/10=12,8 кбіт/с;

  Тср=10 с;

  Nвикл=7 викл/год;

  (10 с *7 викл/год )/3600=0,02 Ерл;

3) передача даних :   Р(к)=10;

                          В(к)мах=2 Мбіт/с;

        Вср=2000 кбіт/с/10=200 кбіт/с;

    Тср=30 с;

   Nвикл=10 викл/год;

    (30 с *10 викл/год )/3600=0,1 Ерл;

4) Internet :         Р(к)=10;

                           В(к)мах=256 кбіт/с;

                           Вср=256 кбіт/с/10=25,6 кбіт/с;

     Тср=900 с;

    Nвикл=3 викл/год;

   (900 с *3 викл/год )/3600=0,75 Ерл;

5) факс :              Р(к)=1;

                           В(к)мах=64 кбіт/с;

         Вср=64 кбіт/с/1=64 кбіт/с;

    Тср=20 с;

   Nвикл=5 викл/год;

    (20 с *5 викл/год )/3600=0,027 Ерл.

Зведемо в таблицю 1.2 отримані результати.

Таблиця 1.2 – Характеристики  послуг

Параметри

Ip - телефонія

Доступ до серверів

Передача даних

Internet

Факс

, Кбіт/с

12

12,8

200

25,6

64

, Ерл.

0,83

0,02

0,1

0,75

0,027

Таблиця 1.3 – Кількість абонентів, що користуються k-ю послугою для адміністративного корпусу

Адміністративний корпус

Відділи

Ip - телефонія

Доступ до серверів

Передача даних

Internet

Факс

1

2

3

4

5

6

Дирекція

5

20

15

20

2

Бухгалтерія

-

10

15

7

1

Маркетинг

1

10

10

8

1

Фінансовий відділ

-

5

10

7

1

Продовження таблиці 1.3

1

2

3

4

5

6

Відділ матеріально-технічного постачання

-

-

10

8

1

Планово-економічний відділ

1

5

8

8

1

Юридичний відділ

1

-

5

5

1

Відділ кадрів

-

5

6

5

2

Диспетчерський відділ

1

-

5

5

2

Таблиця 1.4 – Кількість абонентів, що користуються k-ю послугою для інженерного корпусу

Інженерний  корпус

Відділи

Ip - телефонія

Доступ до серверів

Передача даних

Internet

Факс

Автоматизовані системи управління

1

10

20

7

-

Головний металург

-

10

5

4

1

Головний технолог

-

5

5

5

1

Головний конструктор

-

5

5

4

1

Виходячи з формули (1.4) та маючи характеристики наведених послуг, можна для кожного  підрозділа за кожною послугою розрахувати трафік.

Таблиця 1.5 – Математичне очікування трафіка за кожною послугою  для адміністративного корпусу

Адміністративний корпус

Відділи

Ip - телефонія

Доступ до серверів

Передача даних

Internet

Факс

Кбіт/с

Дирекція

49,8

5,12

300

384

3,5

738,92

Бухгалтерія

-

2,6

300

134,4

1,73

438,73

Маркетинг

9,96

2,6

200

153,6

1,73

367,9

Фінансовий відділ

-

2,1

200

134,4

1,73

338,23

Відділ матеріально-технічного постачання

-

-

200

153,6

1,73

355,33

Планово-економічний відділ

9,96

1,4

160

153,6

1,73

346,69

Юридичний відділ

9,96

-

100

96

1,73

207,69

Відділ кадрів

-

1,4

120

96

1,73

220,86

Диспетчерський відділ

9,96

-

100

96

3,46

210,42

Усього

3224,6

Таблиця 1.6 – Математичне очікування трафіка за кожною послугою  для інженерного корпусу

Інженерний  корпус

Відділи

Ip - телефонія

Доступ до серверів

Передача даних

Internet

Факс

Кбіт/с

Автоматизовані системи управління

9,96

2,6

400

134,4

-

546,96

Головний металург

-

2,6

100

78,8

1,73

183,13

Головний технолог

-

1,4

100

96

1,73

199,23

Головний конструктор

-

1,4

100

76,8

1,73

179,93

Усього

1109,25

Розрахуємо необхідну пропускну здатність лінії зв’язку для вихіду в мережу Internet: 384+134,4+153,6+134,4+153,6+153,6+96+96+96+134,4+57,6+96+76,8 =1786,4 кбіт/с= 1,8 Мбіт/с

Задамося ще одним параметром: відношення трафіку між внутрішнім та зовнішнім 60/40. Тоді для структурних підрозділів маємо наступні дані.

Таблиця 1.7 – Розрахунок зовнішнього та внутрішнього трафіку для адміністративного корпусу

Адміністративний корпус

Відділ

Трафік без урахування Internet,Кбіт/с

Внутрішній трафік, Кбіт/с

Зовнішній трафік, Кбіт/с

Дирекція

354,92

212,95

141,97

Бухгалтерія

304,33

182,59

121,73

Маркетинг

214,3

128,58

85,72

Фінансовий відділ

203,96

122,38

81,58

Відділ матеріально-технічного постачання

201,73

121,04

80,69

Планово-економічний відділ

193,09

115,9

77,24

Юридичний відділ

111,69

67,1

44,68

Відділ кадрів

124,86

74,92

49,9

Диспетчерський відділ

114,92

68,7

45,78

Усього

1094,16

729,29

Таблиця  1.8 – Розрахунок зовнішнього та внутрішнього  трафіку для інженерного корпусу

Інженерний корпус

Відділ

Трафік без урахування Internet,Кбіт/с

Внутрішній трафік, Кбіт/с

Зовнішній трафік, Кбіт/с

Автоматизовані системи управління

412,56

247,54

165,1

Головний металург

104,33

62,6

41,73

Головний технолог

103,16

61,89

41,26

Головний конструктор

103,23

61,94

41,3

Усього

433,97

289,39

1.5 Висновки

У даному розділі був проведений аналіз об’єкта проектування ВАТ «Дружківського машинобудівельного заводу», визначені основні недоліки існуючої мережі і  необхідність  модернізувати існуючу мережу, на підставі чого була розроблена інформаційна модель. Для нової мережі визначили  перелік послуг, які будуть надані абонентам, а також проведений розрахунок трафіка для кожного виду послуги, на основі чого були поставлені вимоги щодо пропускної здатності ліній зв’язку з мережею Internet. У наступному розділі буде визначена топологія мережі і вибрані мережні рішення.


2 АНАЛІТИЧНИЙ  ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ ПОБУДОВИ МЕРЕЖІ

2.1 Вибір технології  для організації комп’ютерної мережі

Різноманітність технологій на сучасному телекомунікаційному ринку дозволяє підібрати оптимальне рішення для побудови і розвитку корпоративної мережі, проте вибір цей часто дуже непростий.

При організації взаємодії вузлів в локальних мережах основна роль відводиться класичній технології, такій як  Ethernet. Ethernet – це найпоширеніший на сьогоднішній день стандарт локальних мереж. Головною перевагою мереж Ethernet, завдяки якому вони стали такими популярними, є їх економічність, масштабованість  та легкість підключення нових вузлів.  Крім того, в мережах Ethernet реалізовані достатньо прості алгоритми доступу до середи (CSMA/CD – множинний доступ з контролем несної і виявленням колізій), адресації і передачі даних .

Технологія Ethernet у широкому сенсі – ціле сімейство технологій, що включає різні фірмові і стандартні варіанти. У залежності від швидкості передачі даних і середи передачі існує декілька варіантів технології. Розглянемо такі основні модифікації  технології Ethernet [2]:

- швидкий Ethernet (Fast Ethernet) – дана технологія дозволяє здійснювати передачу даних із швидкістю 100 Мбіт/с;

- гігабіт Ethernet (Gigabit Ethernet) – швидкість передачі даних складає 1 Гбіт/с;

- 10 гігабіт Ethernet -  даний стандарт 10 включає сім стандартів фізичного середовища для LAN, MAN і WAN.

Оскільки при проектуванні передбачається поява нових додатків, що вимагають велику пропускну спроможність (наприклад, передача мультимедійного трафіку в реальному часі), постійний об'єм передачі, що збільшується, вибухоподібне зростання Інтернет, число користувачів мережі, що збільшується, то необхідно балансувати навантаження між декількома мережними шляхами для локалізації трафіку і здійснення швидкої міжсегментної пересилки даних.

Тож оптимальною технологією для побудови корпоративної мережі ВАТ «Дружківського машинобудівельного заводу» на рівні доступу обираємо технології FastEthernet та технологію Gigabit Ethernet  як магістраль для підвищення загальної пропускної спроможності комутованого Fast Ethernet. З'єднання комутаторів Fast Ethernet по Gigabit Ethernet дозволить не тільки збільшити пропускну спроможність магістралі, але і  підтримувати більшу кількість, як комутованих, так і розділюваних сегментів Fast Ethernet.

На фізичному рівні технологія Fast Ethernet у дипломному проекті представлена специфікацією l00Base-TX, для якої середовищем передачі даних є кабель UTP категорії 5 або кабель STP Type 1. Обрано саме 100Base-TX, оскільки на невеликих відстанях вита пара категорії 5 дозволяє передавати дані з тією ж швидкістю, що і коаксіальний кабель, але мережа виходить дешевшою і зручнішою в експлуатації. Технологія  Gigabit Ethernet представлена специфікацією 1000BASE-SX, IEEE 802.3z — стандарт, який використовує багатомодове оптоволокно [2].

2.2 Вибір ліній зв’язку для телефонії

Успішне функціонування будь-якого підприємства неможливо уявити без добре організованого зв'язку. Однією з головних задач даного дипломного проекту є поліпшення обслуговування клієнта, надаючи якнайповніший спектр послуг і зниження, в той же час, власних витрат.

Тож, співробітників ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод» необхідно забезпечити  якісним внутрішнім зв'язком а також надати окремому кругу користувачів  альтернативні транспортні механізми обходу мережі PSTN для проведення міжміських переговорів з бізнес-партнерами.

У якості телефонної станції, яка  забезпечить зв'язком абонентів, що знаходяться на території заводу, буде використана цифрова АТС, яка має

право виходу до телефонної мережі загального користування. Для підключення внутрішніх абонентів вибрані цифрові лінії, а підключення до телефонної мережі загального користування  здійснюватиметься по лініях ІКМ-30, інакше звані Е1. Цифрове включення підвищує якість послуг зв'язку: максимальне наближення цифрових потоків до кінцевих абонентних пристроїв забезпечує мінімум перешкод. Оскільки у якості засобу ведення дешевих міжміських телефонних переговорів буде використана IP-телефонія, то для організації  і підключенні такої системи до телефонної мережі загального користування необхідно вибрати відповідне устаткування і протокол, за правилами якого будується технологія VoIP.

2.2.1 Вибір технології для  IP-телефонії

Технологія IP-телефонії є найбільш поширеною технологією пакетної телефонії, оскільки здатна охопити всі сегменти ринку – мова  може бути перетворена в потік IP-пакетів в будь-якій точці мережевої інфраструктури: на магістралі мережі оператора, на межі територіально розподіленої мережі, в корпоративній мережі і навіть безпосередньо в терміналі кінцевого користувача.

Проектована мережа передбачає використовування IP-телефонії, яка дозволить використовувати  Інтернет  як організацію і ведення дешевих міжнародних і міжміських телефонних розмов та передачу факсу в режимі реального часу.

Розглянемо основні протоколи, які використовуються в IP-телефонії. Є декілька стандартизованих протоколів, за правилами яких будуються системи IP-телефонії. Деякі з них є вільними, деякі потребують ліцензії. Порівняємо  два провідні протоколи Н.323 та SIP, за правилами яких будується IP-телефонія [3].

Н.323 – протокол для мультимедійних додатків в обчислювальних мережах, що не забезпечують гарантовану якість обслуговування (QoS).

Даний протокол є стандартом для міжміської і міжнародної телефонії та передбачає:

- управлення смугою пропускання;
- можливість взаємодії різнорідних мереж;

- платформену незалежність;

- багатоадресну передачу і групову адресацію;

- підтримку багатосторонніх конференцій і підтримку різних кодеків.

Інший протокол управління обслуговуванням виклику – SIP – орієнтований на те, щоб зробити крайові пристрої і шлюзи більш інтелектуальними і підтримувати додаткові послуги для користувачів.

У основі протоколу SIP лежать такі принципи:

- персональна мобільність користувачів;
- масштабованість мережі;
- поширення функціональних здібностей;

- взаємодія з існуючими протоколами.

Набір послуг, які підтримують обидва протоколи, приблизно однаковий [3]:

- переклад з'єднання в режим утримання (Call hold);

- перемикання зв'язку (Call Transfer);

- переадресація (Call Forwarding);

- повідомлення про новий виклик під час зв'язку (Call Waiting);

- конференція.

Але додаткові послуги, що надаються протоколом Н.323, стандартизовані в серії рекомендацій ITU-T H.450.X. Протоколом SIP правила надання додаткових послуг не визначені, що є його серйозним недоліком, оскільки викликає проблеми при організації взаємодії устаткування різних фірм-виробників. Саме тому для нашого об'єкту необхідне устаткування, яке підтримуватиме протокол Н.323. Рекомендація H.323 передбачає досить складний набір протоколів, який призначений не просто для передачі мовної інформації по IP-мережах з комутацією пакетів. Його мета – забезпечити роботу мультимедійних додатків в мережах з негарантованою якістю обслуговування.

2.2.2 Вибір побудови схеми IP-телефонії

 

Відомі і практично реалізуються дві базові схеми IP-телефонії. Перша з них пов'язана з організацією телефонних переговорів між користувачами персональних комп'ютерів, оснащених мультимедійним устаткуванням і (або) спеціальними програмними (програмно-апаратними) засобами, що забезпечує ведення дуплексних телефонних переговорів, необхідний сервіс і контроль. Призначені для користувача комп'ютери можуть входити до складу локальної мережі, мати персональну IP-адресу або підключатися до мережі Інтернет за допомогою модему.

Другий варіант передбачає безпосередній зв'язок  за типом «телефон-телефон» і  використовування спеціальних багатофункціональних пристроїв – шлюзів. Шлюз призначений для перетворення аналогових мовних і службових сигналів в цифрову послідовність, організації з цієї послідовності пакетів глобальної мережі Інтернет і передачі їх в мережу, прийом пакетів і відновлення цифрової послідовності – цифрових мовних і службових сигналів, і їх перетворення в аналогову форму. Шлюзи можуть встановлюватися на серверах Інтернет-провайдерів, міських телефонних станціях, установчих АТС, серверах локальних обчислювальних мереж, маршрутизаторах і т.д. Головні  його задачі – забезпечення якісного дуплексного телефонного спілкування абонентів в режимі пакетної передачі і комутації цифрових сигналів [3].

Тож,  для побудови IP-телефоії  будемо використовувати варіант «телефон-телефон». Дана схема є більш  альтернативною і  більш зручною  для співробітників підприємства, оскільки все зводиться до тієї ж простоти, що і

звичайний телефонний дзвінок.  В цьому випадку технологія IP-телефонії  надає віртуальну телефонну лінію через IP-доступ.

  1.  Вибір мовного кодека

Для передачі голосу по IP-каналах потрібно його зжати відповідним кодеком, чим і займається спеціальний  голосовий – шлюз. Союз ITU стандартизував найбільш розповсюджені методи в телефонії кодування і пакетування мови випустивши наступні стандарти  [3]:

  •  G.711 PCM-метод мовного кодування зі швидкістю передачі 64 Кбіт/с. Кодування мови по стандарту G.711 завжди забезпечує правильний формат для передачі мови в цифровому виді по відкритій телефонній мережі або через міні-АТС;
  •  G.726. Метод кодування ADPCM зі швидкостями передачі 40, 32, 24 і 16 Кбіт/с;
  •  G.728. Метод CELP-стиснення мови з малою затримкою і швидкістю передачі 16 Кбіт/с;
  •  G.729. Метод CELP-стиску, що дозволяє кодувати мову в потоки зі швидкістю передачі 8 Кбіт/с. Два різновиди цього стандарту (G.729 і G.729 Annex A) розрізняються за складністю обчислень, але забезпечують приблизно таку ж добру якість мови, як і метод ADPCM зі швидкістю 32 Кбіт/сек;

Для оцінки якості стислого цифрового звукового сигналу існує суб'єктивна методологія, що називається середньою експертною оцінкою (Mean Opinion Score – MOS). При зіставленні MOS-оцінок різних методів стиснення даних виявляються значні відмінності, що наведені у таблиці 2.1 [3].

Таблиця 2.1 - MOS-оцінки різних методів стиснення голосових даних

Кодек

Метод стиснення

Швидкість (кбіт/с)

Вимога до процесора, MIPS

Затримка при стисненні (мс)

Розмір фрейму

MOS-оцінка

G.711

G.726

G.728

G.729

G.729a

PCM

ADPCM

LD-CELP

CS-ACELP

CS-ACELP

64

32

16

8

8

0,34

13

33

20

10,5

0,75

1

3-5

10

10

0,125

0,125

0,125

10

10

4,1

3,85

3,61

3,91

3,9

З таблиці 2.1 стають очевидні дуже високі оцінки стандарту G.711 РСМ: невеликий розмір фрейму і невисокі вимоги до потужності процесора (достатньо швидкості 0,34  MIPS). Стандарт G.726 ADPCM отримав декілька меншу оцінку, чим G.711, з більшими вимогами до процесора і тією ж частотою вибірки. Стандарти G.728 і G.729 вимагають більшої потужності процесора, і хоча їх бітові показники нижчі загальна їх MOS-оцінка вельми висока. Використання стандарту G.729а дозволяє заощадити засоби корпораціям, які об'єднують голосові і звичайні мережі. При використанні декілька більшої смуги пропускання голосові дані можуть передаватися разом із звичайними даними і при цьому досягається якість близька до стандарту G.711 РСМ.

Проаналізувавши оцінку різних методів стиснення даних, приходимо до висновку, що для проектування корпоративної мережі в ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод» будемо використовувати кодек CELP стандарту G.729.

2.3 Вибір технології  доступу  до мережі Інтернет

Через відстань між ЗАТ «Дружківським машинобудівельним заводом» та його бізнес-партнером, що знаходиться у м.Донецьк у даному проекті не передбачається прокладка своєї кабельної структури, тому зручніше буде взяти в оренду лінію ВАТ «Укртелеком». А оскільки, як засіб організації і ведення переговорів з партнером «Гірські машини», а також передача факсу в режимі реального часу передбачається за технологією IP-телефонії, то міжміські дзвінки здійснюватимуться, використовуючи досяжні канали Інтернет.

При прогнозуванні трафіку мережі нами була розрахована пропускна спроможність лінії зв'язку до мережі Інтернет, яка склала 1,8 Мбіт/с. Тому оптимальною технологією для доступу до мережі Інтернет на  даному підприємстві буде взяти в оренду лінію ADSL (Asymetric Digital Subscribe Line – асиметрична цифрова абонентна лінія), що має пропускну здатність 5 Мбіт/с.

ADSL – це технологія, яка дозволяє організувати постійно діючий високошвидкісний доступ до Інтернет по існуючій телефонній лінії.

При користуванні Інтернет телефонна лінія залишається вільною, а також  одночасно можна працювати в Інтернет та розмовляти по телефону. Причому, якість кожної з послуг залишається неодмінно високою, оскільки вони зовсім ніяк не впливають одна на одну.

Перевагою даної технології є:

- відносно низька вартість;

- висока швидкість передачі даних;

- можливість використовувати ресурси лінії повністю;

- багатофункціональність ADSL систем, яка досягається виділенням різних частот каналів смуги пропускання.

При наданні послуг ADSL-з’єднання лінія доступу має бути обладнана  ADSL-модемом.

Отже, у якості технології доступу до мережі Internet і підключення до мереж партнерів (VPN) у даному дипломному проекті здійснюватиметься по виділеній лінії ADSL.

2.4 Огляд типових архітектурних рішень обраних технологій

2.4.1 Огляд типових архітектурних рішень для комп’ютерної мережі

Вище, нами було обрана технологія Ethernet для побудови мережі кампус. Даний вибір виправданий тим, що початок упровадження такої мережі зв'язаний з низькою вартістю і простотою реалізації, а розвиток – з хорошою масштабованістю і економічністю. Розглянемо типові архітектурні рішення вибраної технології.

Головні компоненти такої мережі можуть бути розподілені між трьома рівнями моделі OSI – мережевим, канальним та фізичним. Схема розташування устаткування наведена на  рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Схема комутації 3 рівня

Елементами такої мережі є комутатори 2 та 3 рівня, а також маршрутизатор. Кожний з них виконує власні функції, проте всі мережеві пристрої служать для вирішення загальних завдань:

- збільшують число вузлів, що підключаються до мережі;

-  збільшують відстань, на яку може розширюватись мережа;

- локалізують трафік в мережі;

- можуть об'єднувати існуючі мережі.

Призначення комутаторів полягає в тому, щоб усунути непотрібний трафік і зменшити вірогідність виникнення конфліктів. Комутатори фільтрують трафік тільки за МАС-адресою, тому вони можуть швидко пропускати трафік, що представляє будь-який протокол мережевого рівня. Можна виділити такі найбільш важливі особливості комутаторів [2]:

- вони можуть аналізувати пакети, що надходять, і пропускати (або не пропускати) їх далі на підставі адресної інформації;

- приймають і пропускають пакети даних між двома мережевими сегментами;

- управляють широкомовними пакетами в мережі;

- мають і ведуть внутрішні таблиці адрес.

Комутатори 3 рівня (маршрутизуючі комутатори) схожі на традиційні маршрутизатори і визначають шлях передачі на основі інформації, що зберігається в заголовку 3 рівні для кожного пакету, а обробка пакетів здійснюється за допомогою комутатора на рівні 2.

У комутатора третього рівня, окрім реалізації функцій маршрутизації в спеціалізованих інтегральних схемах, є декілька особливостей, що відрізняють їх від традиційних маршрутизаторів. Ці особливості відображають орієнтацію комутаторів 3-го рівня на роботу в основному в локальних мережах, а також наслідки поєднання в одному пристрої комутації на 2-м і 3-м рівнях:

- підтримка інтерфейсів і протоколів, які використовуються в локальних мережах;

- усічені функції маршрутизації;

- обов'язкова підтримка механізму віртуальних мереж;

- тісна інтеграція функцій комутації і маршрутизації, наявність зручних для адміністратора операцій за завданням маршрутизації між віртуальними мережами.

Маршрутизатори використовуються для об'єднання окремих мереж і для доступу до Internet. Вони забезпечують крізну маршрутизацію при проходженні пакетів даних і маршрутизацію трафіку між різними мережами на підставі інформації мережевого протоколу, а також здатні ухвалювати рішення про вибір оптимального маршруту руху даних в мережі. За допомогою маршрутизаторів також може бути вирішена проблема надмірного широкомовного трафіку, оскільки вони не переадресовують далі широкомовні кадри, якщо їм це не наказано.

2.4.2 Огляд типових архітектурних рішень для IP-телефонії

Вище нами була обрана схема побудови IP -телефонії  з використанням інтерфейсу «телефон-телефон» на базі стандарту  H.323. Розглянемо типові архітектурні рішення вибраних технологій.

У число "об'єктів" H.323, як вони названі в стандарті, включаються термінали, мультимедіа шлюзи (Gateway), пристрої управління багатосторонніми конференціями (MCU) і контролери зони (Gatekeeper) [3].

Рисунок 2.4 – Базова архітектура стандарту H.323

Термінал H.323 – крайовий пристрій користувача мережі IP-телефонії, який забезпечує двосторонній мультимедійний зв'язок з іншим терміналом H.323, шлюзом або пристроєм управління конференціями.

Пристрій управління конференціями (MCU) забезпечує можливість організації зв'язку між трьома або більш учасниками. Він складається з контролера конференцій (Multipoint Controller - МС), і процесора для обробки призначеної для користувача інформації (Multipoint Processor - МР).  Контролер конференції організовує обмін між учасниками конференції даними про режими, підтримувані їх терміналами, і вказує, в якому режимі учасники конференції можуть передавати інформацію, до того в ході конференції цей режим може змінюватися, наприклад, при підключенні до неї нового учасника.

Контролер зони (Gatekeeper, Сторож, Конференц-менеджер) – рекомендований, але не обов'язковий пристрій, забезпечує мережне управління і виконуюче роль віртуальної телефонної станції. Але основною складовою частиною  IP -системи є шлюз (gateway). Основне призначення Gateway – перетворення мовної інформації, що поступає з боку PSTN  у вигляд, придатний для передачі по мережах з маршрутизацією пакетів IP .  

Якщо з одного боку шлюзу завжди буде інтерфейс IP, то з другого боку можуть підключатися [4]:

- FXS (Foreign eXchange Subscriber) – аналоговий інтерфейс телефонних станцій. До голосових шлюзів з таким інтерфейсом можуть підключатися звичні телефонні апарати, факси і інші абонентні пристрої. Фактично, інтерфейс FXS це те, що приходить до нас по телефонному кабелю від міської або МІНІ-АТС;

- FXO (Foreign eXchange Office) – аналоговий інтерфейс абонентних пристроїв телефонних станцій. За допомогою інтерфейсів FXO можна організувати зв'язок з телефонною мережею загального користування або надати доступ до мережі IP-телефонії аналоговим телефонам;

- E1 - цифровий інтерфейс ISDN (BRI), що використовується для створення високошвидкісних магістралей. В цифровому потоці E1 є 32 канали (2 з них службові) по 64 кбіт. Через 1 потік E1 можна організувати до 30 одночасних телефонних розмов – аналог 30 підведених окремих телефонних пар. В IP-телефонії такі інтерфейси часто використовуються для організації зв'язку з телефонною мережею загального користування або для організації зв'язку між АТС. Залежно від шлюзу, а точніше від його призначення, існують шлюзи з різною кількістю FXO і FXS-портів. Приклад реалізації такої схеми наведено на рисунку 2.6 :

Рисунок 2.6 – Структурна схема мережі з використанням голосових порт

2.5 Синтез структурної схеми мережі

Проектована мережа передбачає побудову телефонної та  комп'ютерної  мережі (мережі кампус). Телефонна мережа обслуговує зв'язком 1600 абонентів та має вихід до телефонної мережі загального користування, використовуючи абонентські цифрові та з'єднувальні лінії зв'язку (цифрові лінії ІКМ-30).  Для телекомунікаційного обладнання виділяється одна кімната, в якій знаходиться спеціальна робоча станція, до якої підключаються плати для організації телефонії і факсимільного зв’язку.

Комп'ютерна мережа являє собою кампусну мережу на базі технології Ethernet: на рівні доступу використовується технологія FastEthernet специфікацією 100 Base-TX), у якості магістралі, для підвищення загальної пропускної спроможності комутованого Fast Ethernet, – Gigabit Ethernet (1000Base-SX). Мережа кампус охоплює два структурних підрозділи: адміністративний і інженерний корпус, що складає в цілому 13 відділів, а саме 240 робочих місць. А для забезпечення надійності мережі передбачено резервування каналів зв’язку, що сполучають адміністративний та інженерний корпус, завдяки використанню протокола Spanning Tree. Тобто, у випадку відмови основної лінії підключается резервна. У рамках такої мережі розміщені як абонентські телефони і персональні комп'ютери, так і управляючі пристрої комп'ютерної  мережі. Робочі групи (відділи) підключаються до комутаторів 2 рівня, а вони в свою чергу до комутатора 3 рівня.

Також у мережі використовуються сервери загального призначення, які виділено в окремі групи, та підключені безпосередньо до комутатора 3 рівня. Таких груп дві – в одній групі сервери, які мають бути доступними тільки з внутрішньої мережі (сервер БД, сервер технологічної БД та контролер домену), а в другій – як з внутрішньої, так і ззовні. Друга група підключається не тільки до коммутатора 3 рівня, але й до зовнішньої мережі – вона називається демілітаризованою зоною, тому що в ній діють обмеження щодо входу з обох боків. До цієї групи відносяться поштовий сервер та WEB-сервер.

Саме комутатор 3 рівня реалізує правила доступу для всіх комп’ютерів мережі до служб загального призначення  і до мережі Інтернету. Продуктивність комутації пакетів має бути 20 Mpps.

З урахуванням майбутнього розвитку підприємства та росту кількості персоналу  для кожного зі структурних підрозділів була обрана наступна кількість комутаційного обладнання:

1) дирекція: один 24-портовий комутатор;

2) бухгалтерія: один 24-портовий комутатор;

3) маркетинг: один 24-портовий комутатор;

4) фінансовий відділ: один 12-портовий комутатор та один 8-портовий;

5) відділ матеріально-технічного постачання: один 24-портовий комутатор;

6) планово-економічний відділ: один 12-портовий комутатор та один 8-портовий;

7) юридичний відділ: один 12-портовий комутатор та один 8-портовий;

8) відділ кадрів: один 12-портовий комутатор та один 8-портовий;

9) виробничо-диспетчерський відділ (ВДВ): один 12-портовий комутатор та один 8-портовий;

10) відділ автоматизованих систем управління: один 12-портовий комутатор та один 24-портовий комутатор;

11) відділ головного металурга: один 24-портовий комутатор;

12) відділ головного технолога: один 24-портовий комутатор;

13)відділ головного конструктора: один 24-портовий комутатор

У деяких відділах, відповідно вимогам до мережі, потрібно забезпечити телефонний IP-зв'язок. Для досягнення цієї мети потрібно поставити обладнання, що забезпечує комутацію пакетів між користувачами, як за межами підприємства, так і усередині. Побудова схеми IP-телефонії пов’язана з організацією телефонних переговорів між користувачами IP-телефонів. Обладнання для IP-телефонії складається з терміналу (IP-телефон), шлюзу та пристрою для управління мережею IP-телефонії – менеджеру дзвінків (Gatekepeer). Для підключення системи IP-телефонії до телефонної мережі загального користування використовується IP-шлюз, що встановлений у платі IP-телефонії для установчої АТС.

Для проведення переговорів між ВАТ «Дружківським машинобудівельним заводом» та його бізнес-партнером використовуються доступні канали Інтернет по  орендованій АDSL-лінії.

У Додатку Г наведена структурна схема мережі ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод», яка сформована на базі аналізу типових архітектурно-топологічних рішень обраних технологій.

2.6 Синтез функціональної схеми мережі

У стандартній телефонії зв'язок між співрозмовниками встановлюється через телефонну станцію, і, як правило, лише з метою розмови. Голосові сигнали передаються телефонними лініями, через виділене підключення. Як видно із структурної і функціональної схеми, частина міжміського та міжнародного трафіку передається  по IP-мережі.  Це відбувається наступним чином:  вхідний дзвінок і сигнальна інформація з телефонної мережі передаються на прикордонний мережний пристрій, який називається телефонним шлюзом, і обробляються спеціальною картою пристрою голосового обслуговування. Обмін голосовими пакетами проводиться з використанням стандарту H.323, за якого відбувається динамічне призначення порту обміну пакетами, перенаправлення сигнальної інформації іншому шлюзу, що знаходиться на приймальній стороні IP-мережі. Приймальний шлюз забезпечує передачу сигнальної інформації на приймальне телефонне устаткування, гарантуючи крізне з'єднання. Плата, яка підключається до телефонної станції, фактично управляє логікою пакетної комутації, та являє собою вбудований шлюз IP-телефонії, забезпечуючи кодування і упаковку голосу в IP-пакети. Одна така плата може обробляти 30 речових  каналів, тобто повний цифровий потік Е1. Ще одна плата, що встановлюється в телефонну станцію, виконує функції диспетчера (Gatekeeper) для рішень IP-телефонії і необхідна для підключення IP-абонентів і зовнішніх шлюзів IP-телефонії.                   

 Тобто, після встановлення з'єднання голос на вхідному мережному пристрої (Gateway) оцифровується, кодується відповідно до стандартних алгоритмом кодека G.729, стискається, інкапсулюється в пакети і відправляється за призначенням на віддалений пристрій з використанням стека протоколів TCP/IP. IP-пакети, що приходять на приймальний шлюз, перетворюються назад в телефонний сигнал і приймаючий абонент одержує виклик. Тож, для того, щоб скористатися послугою IP-телефонії треба ввести з телефонного апарату код і номер абонента, що викликається, і розмовляти так само, як при звичному телефонному зв'язку. Всі необхідні операції по маршрутизації виклику виконає VoIP-шлюз.

Корпоративна мережна інфраструктура є кампусную мережею, яка об'єднує безліч мереж різних відділів даного підприємства в межах однієї території, і включає взаємодію між мережами відділів  а також доступ до загальних серверів. У рамках такої мережі розміщені персональні комп’ютери, телефони, а також комутатори і маршрутизатори, кожен з яких виконує свої функції.

Комутатор 2 рівня проводить буферизацію вхідного трафіку, побудову таблиці фізичних (MAC-) адрес, аналізує пакети, що надходять, і пропускає (або не пропускає) їх далі на підставі адресної інформації (MAC- адреси). Такий комутатор володіє високою швидкодією, оскільки не обробляє IP-пакети, а лише спрямовують кадри Ethernet з одного порту на іншій. Такі комутатори мають підтримувати технологію VLAN. 

Комутатор рівня 3 виступає у якості магістральної мережі підприємства, а також для підключення групи серверів, що знаходяться в одній будівлі. Комутатор рівня 3 виконує одночасно функції і комутації, і маршрутизації: визначає IP-адреси і пакети, виконує об'єднання  сегментів локальних мереж, а також дозволяє організовувати маршрутизацію між VLAN. При цьому необхідна підтримка таких протоколів маршрутизації: RIP, RIPv2, OSPF. А лінії, які сполучають комутатор 3 рівня з комутатором локальних мереж оголошуються як магістральні лінії (Trunk link)  – вони здатні обслужити декілька VLAN. Прикордонний маршрутизатор виконує функції маршрутизації пакетів  у зовнішню мережу, а також формує правила надходження даних із зовнішнього світу. У Додатку Д наведена функціональна схема проектованої мережі ВАТ «Дружківського машинобудівельного заводу».

2.7 Висновки

Даний розділ присвячений вибору основних мережних технологій, розгляду основних архітектурних рішень і використанню цих рішень для проектування  телекомунікаційної корпоративної мережі. Для проекту була обрана технологія  Ethernet (FastEthernet – на рівні доступу та у якості магістральних ліній зв’язку – GigabitEthernet) для побудови  кампусної мережі підприємства. У якості технології доступу до мережі Інтернет вибрана технологія ADSL.

На базі аналізу типових архітектурно-топологічних рішень Ethernet була побудована структурна схема мережі та  функціональна схема мережі, яка складається з комутаторів доступу, комутаторів 3 рівня, VoIP- шлюзів, серверів, та ін. устаткування. Передача даних та голосу в корпоративній IP-мережі здійснюється за протоколом TCP (протокол з гарантією доставки даних), який виконує функції транспортного протоколу зі встановленням логічного з’єднання. Система IP-телефонії побудована за протоколом Н.323, а для стиковки компонентів такої системи з системами традиційної телефонії, у тому числі зі встановленою УАТС, і підключення до PSTN застосовуються голосові шлюзи. Дана функціональність реалізована на базі VoIP-плати, що встановлюється в установчу телефону станцію, та дозволяє підключити IP-абонентів та одночасно виконує  функцію шлюзу.

Для стиснення голосу було обрано кодек G.729, призначений для передачі мови з «хорошою якістю», який дозволяє кодувати мову в потоки зі швидкістю 8 Кбіт/с .

Після того, як розроблена структурна і функціональна схема проектованої мережі необхідно вибрати все устаткування, яке буде оптимальним за співвідношенням ціни і якості  в умовах даної мережі.

3  АПАРАТНИЙ СИНТЕЗ МЕРЕЖІ

3.1 Вибір активного мережного устаткування

       3.1.1 Вибір телефонної станції

Кожна телефонна станція  унікальна, має свій набір характерних функцій, свою архітектуру і свої особливості. Для вибору установчої АТС необхідно врахувати такі аспекти:

- по-перше, важливо відразу визначити кількість зовнішніх і внутрішніх ліній, які до неї під'єднуватимуться. При цьому найзручнішим є варіант, при якому у кожного співробітника є своя внутрішня телефонна лінія.

- по-друге, важливо правильно оцінити перспективи розвитку організації. Це дозволить врахувати можливе збільшення числа співробітників, а так само майбутню необхідність додавання сервісних функцій. Розглянемо основні характеристики ведучих міні-АТС на російському і зарубіжному ринку. Порівняємо і проаналізуємо установчі АТС Definity виробництва Avaya Communication і Meridian 1 виробництва Nortel Network [10].

Ці станції цікаві тим, що є прикладом кардинально різної архітектури: Definity – це класичний приклад архітектури єдиної TDM шини, тоді як Meridian – це яскравий приклад системи комутації, що базується на архітектурі шини, розбитої на сегменти, часто іменованою «кільцевою архітектурою мережі»  і розробленої в кінці 1970-х років.

Однієї з проблем, що виникають при виборі міні-АТС, є проблема блокування. Ця проблема є украй різносторонньою. Станція може мати тенденції до блокування з різних причин. Серед них і браки загального числа наявних генераторів-приймачів частотних посилок, і потужність процесора, і відношення загальної кількості з’єднювальних ліній до загальної кількості абонентів і т.д. Проте потужності сучасного процесора практично будь-якої цифрової АТС досить великі, а  решта параметрів може бути змінена в ході роботи. Є тільки один чинник блокування, який визначається самою архітектурою станції і який не може бути просто змінений. Це кількість одночасних з'єднань в системі. Саме це і визначає в загальному випадку кількість комутацій, які може забезпечити система, і відповідно, може служити критерієм блокування телефонної станції.

АТС Definity SI встановлюється відносно просто і підтримує всі передові інновації зв'язку. Густина абонентної місткості на Definity є безпрецедентною. При кількості універсальних слотомісць на стандартний кабінет в 18 слотів 24 аналогових або цифрових портів на плату дають сумарну абонентну місткість на кабінет  18*24 = 432 порти. Така щільність на даний момент безпрецедентна. Проте це має і негативну сторону. Пробій захисту хоча б по одному порту вимушує замінювати всю 24-портову плату. Це заважає Definity SI бути хорошим багатоканальним транзитним комутатором. Максимальна місткість Definity SI складає 2400 внутрішніх портів і 400 портів сполучних ліній, разом 2800 портів. Кожен статив забезпечує 242 одночасні розмови. А додаючи виносні стативи, можна підвищувати статичне навантаження системи в цілому, збільшуючи кількість одночасних розмов. Наприклад, система з трьома виносними стативами забезпечує 723 одночасні розмови. В загальному випадку 723 одночасні з'єднання * 2 порти, що беруть участь в одному з'єднанні, дорівнюють 1452 портам. Причому в кожному стативі має бути не більше ніж 242 одночасні з'єднання * 2 порти, що беруть участь в одному з'єднанні, разом 484 порти.

АТС Meridian встановлюється складніше і має складніший для розуміння інтерфейс взаємодії з адміністратором. Проте низький рівень програмування дозволяє реалізовувати більш розширені функції. Так, наприклад, в Definity є параметри для вибору будь-якої з існуючої сигналізації, в Meridian 1 таких таблиць немає, в ній є можливість налаштувати будь-яку сигналізацію, до створення нової. Meridian опції 51С є станцією, яка за архітектурою  є блокуючою станцією. Можливо конфігурувати її станцією, що не блокується, проте значення установки такої станції втрачається. Зведемо основні  технічні характеристики  станцій в таблицю 3.1.

Таблица 3.1 – Порівняльна характеристика міні-АТС

Тип АТС

Definity Si

Meridian

51C

Тип монтажа                                                                                         

Напільний

Напільний

Максимальна кількість стативів

12

4

Максимальне програмне обмеження числа внутрішніх портів

2400

1000

Максимальне програмне обмеження числа зовнішніх портів

400

500

Максимальне число портів, що не блокуються

1452

480

Максимальне число повних ІКМ-потоків

13

16

Кількість одночасних розмов

723

280

Продуктивність процесора

40 000 ВНСС

10 000

ВНСС

 

Обидві станції підтримують  комп'ютерну телефонію – CTI (Computer Telephony Integration) і IP-телефонію. Використання технології VoIP для передачі голосу поверх мереж IP відкриває нові можливості побудови виключно розподіленої системи зв'язку і економії витрат.

Для іншого порівняння візьмемо міні АТС "Максиком" МХМ  і Panasonic моделі KX-TDA30RU. АТС "Максиком"  є лідером російського ринку. Цей факт обумовлений виключно адекватним співвідношенням ціни і якості продукції. Телефонні станції фірми Мультиком під маркою "Максиком" серії MXM – це цифрові АТС з повним набором сучасних функцій, що дозволяють організувати сучасну систему телекомунікацій в офісах середніх і великих компаній. Серія МХМ забезпечує неймовірну гнучкість при підборі необхідних конфігурацій. АТС даної серії МХМ може бути використана для зручної організації селекторного зв'язку. Для цього керівник підприємства може збирати учасників селекторних нарад за наперед заданими списками натисненням однієї клавіші. МХМ – найсучасніша розробка, що забезпечує телефонізацію підприємств, які потребують місткість до 560 портів. Максимальна місткість комплексу з 3-х блоків – 560 портів, абонентних двохдротевих – не більше 480.

Таблица 3.2 – Основні технічні характеристики станції «Максиком»

Характеристика

МХМ 500

Кількість абонентських ліній (АЛ)

            560

Кількість зовнішніх ліній (СЛ)

до 250

Кількість системних телефонів

           до 48

Кількість каналів для підключення підсилювачів гучномовного
зв'язку (ГГЗ)

 до 6

Конференц-зв'язок (кількість учасників в одній конференції)

до 63

Кількість одночасних конференцій

до 32

Panasonic KX-TDA30RU – це продукт високих технологій, надзвичайне дружній до користувача і максимально простий для установки і обслуговування, що передбачає русифікацію системних телефонів і програмного забезпечення АТС, підтримку декількох комп'ютерних інтерфейсів, функціональну сумісність з попередніми моделями, модульний принцип нарощування місткості і можливість адміністрування системи на відстані.

Міні-АТС Panasonic KX розроблені на основі об'єднання технологій телефонних і комп'ютерних мереж. Вони забезпечують якісний зв'язок, гнучкий розподіл викликів і широкий вибір призначених для користувача функцій. Разом з новими технологіями передачі мови по IP-мережах і комп'ютерній телефонії, міні-АТС серії TDA підтримують всі функції міні-АТС Panasonic попереднього покоління TD і сумісні зі всіма системними телефонами Panasonic. Окрім основних функцій дана станція пропонує функцію DECT – мікросотовий зв'язок.

Таблиця 3.3 – Основні технічні характеристики Panasonic KX-TDA30RU

Сполучні лінії

VoIP (H.323 v.2), ISDN BRI

Максимальна к-ть зовнішніх ліній

8

Максимальна к-ть внутрішніх ліній

52

Максимальна к-ть телефонів DECT

28

Слоти для установки системної плати

10 вільних слотів

Сумісність

АТС сумісна зі всіма аналоговими телефонами, факсами, модемами. Можливе підключення систем мовної пошти.

Продовження таблиці 3.3

Місткість станції

(розширення  до 8 пристроїв)

Стандартні функції

- переадресація дзвінка
- повернення виклику з утримання
- сумісність з Сaller ID
- прямий внутрішньосистемний доступ (DISA)
- PC-програмування
- докладна реєстрація станційних повідомлень (SMDR)
- рівномірний розподіл викликів (UCD)
- домофон
- конференц-зв'язок

Процесор

32-бітовий RISC-процесор

Комутація

Розподілена, що не блокується

У майбутньому є  можливість розширювати АТС  до 8 системних блоків, що дозволить досягти місткості 864 порти.

З вище перерахованих особливостей, можна зробити висновок, що в середніх конфігураціях Definity SI і Meridian 51C,  що стосується блокування, більш переважні АТС Definity. На думку багатьох фахівців, оптимальною кількістю внутрішніх ліній є та кількість, при якій всі співробітники мають свій телефон з унікальним внутрішнім номером.  Крім того, необхідно передбачити внутрішні номери під факси і модеми. З цього виходить, що кращим вибором є станція Avaya Definity SI, і має сенс піти на невеликі додаткові витрати та будувати систему зв'язку станції, яка може бути нарощена до місткості дещо більшої, ніж це потрібно зараз. Заміна станції потім обійдеться істотно дорожче.

Враховуючи що «Максиком» та Panasonic KX-TDA30RU успішно взаємодіють практично з будь-яким обладнанням, у тому числі і досить застарілим (застарілі МТС, АТС "Квант" і так далі), тож за сумісністю з іншим обладнанням переважно «Максиком», хоча і  Panasonic є неблокуючою станцією. Проте, не зважаючи на всі їх переваги і недоліки ні Panasonic, ні «Максиком» не підходять для нашого об’єкту проектування, внаслідок недостатньої кількості внутрішніх портів. І кращим варіантом для об’єкту проектування  буде  міні-АТС компанії Avaya.  Вона зручна в програмуванні та  має високу продуктивність, що дозволяє обслуговувати необхідну кількість викликів в ГНН. А також за достатньо тривалий час експлуатації устаткування Avaya зарекомендувало себе як досить надійне і недороге рішення при побудові мережі. Таким чином,  для обслуговування персоналу телефонним зв’язком нами обрана УАТС Definity SI.

3.1.2 Вибір терміналу для IP-телефонії.

 Ідея IP-телефонії полягає у великій економії засобів за рахунок здійснення міжміських і міжнародних дзвінків через Інтернет. Дана послуга призначена для певного круга користувачів, а побудова і вартість системи IP-телефонії (VoIP) істотно залежить від обраних нами телефонів IP. Оскільки у якості телефонної станції  для ВАТ «Дружківського машинобудівельного заводу» обрана міні-АТС Definity SI  компанії Avaya, то  вибір IP-телефонів  проводитимемо серед модельного ряду цієї ж компанії.

У процесі вибору IP-телефонів, зосередимо свою увагу на їх зовнішньому вигляді, призначенні, і “чутливості” до проблем в мережі передачі даних. Призначення IP-телефонів визначає виконувані ними функції і можливості, що надаються. Перш за все, IP-телефон має володіти основними  базовими можливостями [11]:

- підтримка стандартного номерного плану, – щоб після набору номера користувачам не доводилося натискувати кнопки “Ввести” (Enter) і “Відправити” (Send);

- наявність щонайменше двох 10/100-Мбіт/с портів з автоматичним вибором швидкості передачі, – щоб телефон міг виконувати роль комутатора для другого пристрою (ПК), знижуючи число кабелів, необхідних для підключення настільної системи;

-  підтримка стандарту IEEE 802.3af РоE (Power over Ethernet) на подачу електроживлення по кабелю мережі Ethernet.

-  апарат має бути оснащений кнопкою тимчасового відключення телефону (Mute), а також мати можливість для ручного скидання налаштувань в початковий стан (Reset).

Також IP-телефон має маршрутизувати вхідні виклики  і мати апаратні клавіші для організації конференції, регулювання гучності, утримання і переадресації виклику. Виходячи з перерахованих критерій вибору телефону найбільш оптимальним буде вибір IP телефону серії 4600, що представлена наступним модельним рядом:  4601, 4602/4602 SW, 4610 SW, 4621SW/4621 SIP IP-телефон.  Але виходячи із співвідношення ціни/якості і функціональних можливостей даних телефонів,  переваги  для нашого підприємства матиме IP-телефон моделі 4602.

Дана модель має оптимальний набір функціональних можливостей, хоча все одно належить до початкового рівня IP-телефонів Avaya. Відмітними особливостями моделі 4602 є наявність [11]:

- 2-х програмованих функціональних клавіш для логічних ліній, одностороннього спікерфона;

-   8-ми фіксованих функціональних клавіш, що відповідають за переадресацію виклику (Transfer), конференц-виклик (Conference), скидання виклику (Drop), повторний набір останнього виклику (Redial), прослуховування голосового повідомлення (Message), утримання виклику (Hold), регулювання гучності (VolumeUp& Down), відключення мікрофону (Mute), включення/виключення спікерфона (Speaker).

- гучний зв'язок (Full duplex, Echo cancellation): Half duplex;

- тип з'єднання: 10/100 BaseT Ethernet.

Телефонний апарат має 2-х рядковий дисплей, забезпечений індикатором повідомлення голосової пошти і має 8 типів дзвінків. Призначення IР-адреси відбувається за допомогою DHCP-серверу або статично.

3.1.3 Вибір елементної бази для компютерної мережі

Далі необхідно вибрати обладнання для комп'ютерної мережі. Як було сказано вище, Avaya  сумісна з обладнанням  провідних постачальників. Оскільки проектована мережа має бути економічно вигідною та доцільною з фінансової точки зору, то обирати обладнання для комп’ютерної мережі будемо з продукції фірми Planet.

У якості комутаторів рівня відділів для структурних підрозділів заводу необхідно чотири 8-портових комутаторів, шість 12-портових та шість 24-портових комутаторів. Ці комутатори мають підтримувати технологію VLAN. Тож , обираємо наступні моделі комутаторів другого рівня.

Таблиця 3.1 – Характеристики комутаторів 2 рівня

Модель комутатора

Характеристики

WGSD-910

8-портовий Fast Ethernet комутатор 2 рівня з 1 комбінованим гігабітним портом. Функції управління 2 рівні дозволяють настроювати швидкість і режими роботи портів, агрегацію VLAN за портами або 802.1Q, пріоритезацію QoS, обмеження пропускної спроможності портів. Підтримує до 255 груп VLAN 802.1Q, до 4 транкових груп, в кожній з яких може бути до 8 портів.

FGSW-1620RS

має 16 10/100Mbps Fast Ethernet порти та 2 комбінованих гігабітних порта. Підтримує всі основні функції комутаторів другого рівня: як управління швидкістю порту, транк портів (Port Trunking), VLAN, QoS, управління пропускною спроможністю (bandwidth control). Підтримка VLAN на основі портів до 26 VLAN groups.

FGSW-2402RS

24 портів 10/100 Мбіт/с і 2 порти 10/100/1000Base-T. Підтримує функції VLAN, управління швидкістю порту, QoS, транк портів (Port Trunking), управління пропускною спроможністю (bandwidth control).

Для комутації 3 (мережевого) рівня корпорація Planet пропонує такий ряд моделей [12]: WGS3-24240, WGS3-2820, WGS3-5220, WGS3-2840.

Комутатори даної серії мають широкі функції комутатора 2-го і 3-го рівнів. Для універсальності використовування такі комутатори  забезпечені високоефективними функціями управління трафіком другого рівня (Layer2), такими як вмикання/вимкнення портів, підтримкою режиму роботи duplex, параметрами flow control, контролем смуги пропускання і збором статистики по Ethernet портах. Щоб поліпшити роботу всієї мережі передачі даних, продукти цієї серії підтримують такі функції як IEEE 802.1d Spanning Tree і IEEE 802.1w Rapid Spanning Tree. А для забезпечення безпеки роботи в мережі підтримують до 512 IEEE 802.1Q VLAN груп, щоб розділити мережу по портах на сегменти, а також функції VLAN-маршрутизації, фільтрації MAC адрес і всесторонньої підтримки ACL (Access Control List). Підтримка безпеки і QoS дає можливість поліпшити ефективність і захистити користувачів мережі.

Функція пріоритезації трафіку дозволяє створити політики, на основі яких трафік класифікуватиметься і пропускатиметься з різною чергою, що дозволить використовувати смугу пропускання найбільш ефективно. Такі комутатори 3 рівні випускаються  з різноманітною щільністю портів, аж до 48 портів. Але  маршрутизуючий комутатор серії WGS3-2840 в порівнянні з іншими з представленого ряду хоча і не є таким потужними (забезпечує комутацію 3 рівні із швидкістю 10 МРРS) але має покращені можливості  QoS, найкраще відповідає співвідношенню ціна/якість та відповідає вимогам ТЗ. Таким чином, обираємо модель WGS3-2840 фірми Planet для комутатора 3 рівня.

Таблица 3.4 -Технічні характеристики WGS3-2840

10/100Base-TX порти

24 RJ-45 auto-MDI/MDI-X порта

10/100/1000Base-T порти

4 RJ-45 auto-MDI/MDI-X порта

Пропускна здатність

10 Mpps

Розмір буферу

32 Мбайта

Конфігурування портів

Вмикання/вимкнення порту, автовизначення 10/100Mbps повно- і напівдуплексний режим, Flow Control вмикання/вимкнення, управління пропускною спроможністю на кожному порту

Статус портів

Указується швидкість роботи кожного порту повнодуплексного режиму, link status, flow control status, auto-negotiation status, trunk status

Продовження таблиці 3.4

Підтримка VLAN

IEEE 802.1Q Tagged Based VLAN, до 512 VLAN groups

Port trunking

Підтримує 12 груп підтримки trunk з 8 портами

QoS

Транспортна класифікація, основана на номері порту, 802.1p пріоритезації, DS/TOS в IP пакетах

Протоколи маршрутизації IP

Static route, RIPv1/v2, OSPF

Broadcast Storm Control

Підтримка Broadcast / Multicast / Destination lockup Failed storm control

Сумісність із стандартами

IEEE 802.3 10Base-T
IEEE 802.3u 100Base-TX
IEEE 802.3z Gigabit 1000Base-SX / LX
IEEE 802.3ab Gigabit 1000Base-T
IEEE 802.3x Flow Control
IEEE 802.3ad Port trunk with LACP
IEEE 802.1d Spanning tree protocol
IEEE 802.1w Rapid Spanning tree protocol
IEEE 802.1p Class of service
IEEE 802.1Q VLAN Tagging

Безпека

-  user/Password захист системи управління;

-  L2/L3/L4 ACL (Access Control List) ;

-  функція Static MAC адрес и фільтрація MAC адрес 

- функція автоматичного вивчення MAC адреси

Для прикордонного маршрутизатора обираємо маршрутизатор Planet моделі ADE-4400. Ця модель примітна в плані технічних характеристик і здатна працювати в стандартах ADSL 2/2+. Маршрутизатор серії ADE-4400 забезпечує підтримку великої кількості функцій і сервісів: NAT,  FireWall, динамічний DNS, установку тимчасових зон і автоматичну корекцію часу, віддалене управління, статичні маршрути і т.п. ADE-4400 також служить надійним міжмережевим екраном Інтернет, оберігаючи мережу від вторгнення ззовні. Він не лише забезпечує стандартні функції захисту (NAT протокол - трансляція мережних адрес), але і дозволяє зробити безліч додаткових налаштувань, що підвищують рівень захищеності локальної мережі. Використовування цього маршрутизатора дає можливість перевіряти і фільтрувати всі вхідні пакети даних. Крім цього, можна заборонити певним внутрішнім користувачам (пристроям) доступ в Інтернет.

Завдяки підтримці останніх стандартів і технологій він здатний забезпечити  високошвидкісне підключення до Інтернет. А для з'єднання з LAN в цей пристрій вбудовано 4-портовий 10/100 Мбіт/с Ethernet-комутатор.

3.2 Комплектація Avaya Definity SI

    Станція Definity SI ємкістю до 2800 портів (400 сполучних лінії і 2400 абонентів) випускається в корпусах двох типів – однополицевий статив (Enhanced Single-Carrier Cabinet) і багатополицевий статив (Multi-Carrier Cabinet) і надає відповідно 70 і 89 вільних слотів. Однополицевий статив складається з окремих полиць, що встановлюються у міру розширення станції одна на одну, заввишки до 4-х полиць. Багатополицевий статив  являє собою монолітний корпус, в який мірою розширення можуть встановлюватися полиці для плат.

На підприємстві ВАТ «Дружківській машинобудівельний завод» Avaya Definity SI являє собою багатополицевий статив,  реалізований в корпусі для кріплення у 19-дюймову стійку. Даний статив є шафою в якому розташовано 5 полиць. Центральна полиця зайнята блоком вентиляторів з фільтрами. Наповнення шафи платами відбувається в певному порядку: A,B,C,D,E. Полиця А є базовою управляючою полицею (Basic Control Cabinet) і має вид полиці з вільними слотами, розташованими в ряд. Перші декілька слотів (7 слотів) відведено під управляючі плати: процесор, пам'ять, мережний і пакетний контролер, тон-генератор. Далі йдуть 16 слотів, в які встановлюються системні плати і плати підтримки IP-телефонії: сполучні лінії, абонентні лінії і ін. Нарощування ємкості АТС Definity SI здійснюється додаванням нових полиць. Додаткова полиця АТС Definity SI встановлюється знизу під базову процесорну полицю (Basic Control Cabinet) і з'єднуються між собою спеціальним кабелем TDM/LAN bus. В АТС Definity SI передбачено дублювання базового процесорного елементу. Для цього одну з полиць (зазвичай друга) роблять дублюючою і вона працює в режимі stand-by [6]. В ній встановлюється такі ж плати, як в базовій полиці. У разі виходу з ладу якої-небудь управляючої плати в процесорній полиці, все управління переходить на дублюючу полицю. Тому, будь-якому з сигналів забезпечений альтернативний маршрут усередині системи, що набагато підвищує надійність. Це дозволяє, навіть у разі неполадок, продовжити операцію, а також зберегти функціональність.

Внизу шафи розташована основна живляча полиця, що подає живлення на всю шафу. Але окрім цього кожна полиця має свій окремий блок живлення. Сам кабінет підключається до джерела напруги 220В. Автодіагностика системи, що є частиною операційного програмного забезпечення, задіяна постійно, щоб забезпечити безперервний контроль за функціями апаратного і програмного забезпечення і уникнути виникнення неполадок в системі. Якщо при додаванні нових модулів вичерпуються вільні платоместа у стативі, то подальше зростання системи здійснюється додаванням статива розширення, або винесення.

Кількість вільних плато-місць:      

- в основній полиці 16;    

- в додатковій полиці 18;     

- в дублюючій полиці 28.

Склад апаратних модулів Definity SI в базовій конфігурації наведено в таблиці  3.2 .

Таблиця 3.2 – Конфігурація  Definity SI

Плата

Призначення

Кіл-ть

1

2

3

Плата TN 795 Processor

Процесорний комплекс Definity SI. Містить ядро операційної системи Definity, сервер голосової і факсимільної пошти Intuity Audix, має вбудовані ресурси для запису і зберігання оголошень (Announcement Board).

1

Плата TN 2464

Модуль цифрових сполучних ліній, інакше званий Е1 або DS1 модуль, представляє 24, 30 або 31 канал для зв'язку з міською АТС залежно від типу вибраної сигналізації. Модуль підтримує наступні типи сигналізацій: R2-MFC, R1,5-SHUTTLE, PULSE, TONE, ISDN-PRI, Q-SIG, причому перехід з однієї сигналізації на іншу здійснюється програм-

2

Продовженя таблиці 3.2

1

2

3

но, без будь-якої зміни апаратної частини. Взаємодія з міською АТС через TN 2464 найбільш переважна, оскільки економить ресурси корпусу і є економічно найефективнішим рішенням.

Плата TN 556

Модуль  абонентних  цифрових ліній, підтримує 24 портів. Модуль TN 556 допускає також підключення двох телефонних апаратів на один порт.

66

Плата TN 799 – С-LAN

Плата забезпечує функції сторожа для вирішень IP-телефонії, та необхідна для підключення IP абонентів і зовнішніх шлюзів IP телефонії.

1

Плата TN 2303 IP Media Processor

Плата, що є вбудованим шлюзом IP-телефонії, що забезпечує кодування і упаковку голосу в IP пакети (підтримкою протоколу H.323). Має вбудований Ethernet-порт.

1

Сервісні модулі

Плата TN2501 ВР

Модуль голосових повідомлень, призначений для програвання попередньо записаних голосових повідомлень. Має 16 каналів, тобто одночасно можуть програватися 16 різних повідомлень. Загальна тривалість записаних на платі повідомлень складає 60 хвилин.

1

Плата TN 750

Модуль оголошень. Дозволяє записати до 128 оголошень тривалістю 8 хв. Модуль підтримує 16 каналів доступу і кожний канал  може програвати будь-яке оголошення.

1

АТС Definity SI працює під управлінням програмного забезпечення Avaya Communication Manager.

3.3 Вибір пасивного обладнання

       Кажучи про проблеми побудови сучасної корпоративної інфраструктури, масштабованість систем і т.д – не можна забувати, що всі вони вторинні. Перше і головне – це СКС (структурована кабельна система). Структурована кабельна система – основа інформаційної інфраструктури будь-якого підприємства, що дозволяє звести в єдину систему безліч інформаційних сервісів різного призначення: локальні обчислювальні і телефонні мережі, системи безпеки та ін. Її ієрархічна структура вимагає використання різних типів кабелю для кожної з підсистем, тому будь-який проект починається з вибору кабелю [4].

Проектована мережа заводу являє собою комп’ютерну мережу, інтегрованою з телефонною мережею. Для отримання СКС відповідно до міжнародних стандартів, яка служитиме довгі роки не вимагаючи модернізації і заміни, при проектуванні мають бути враховані такі вимоги:

  •  всі комутації поверху мають бути зведені в єдиний центр комутації (поверховий розподільник);
  •  кожен елемент СКС маркірується, що допомагає скласти інформаційну базу СКС;
  •   максимальна відстань горизонтальної проводки має бути не більшою за 90 м;
  •  Лінії СКС не повинні розташовуватися поблизу ліній силової розводки;
  •  На кожне робоче місце має бути підведено два взаємозамінних лінка RJ-45.

Комп’ютерна мережа охоплює інженерний (чотириповерхова будівля) та адміністративний (п'ятиповерхова будівля) корпус з розподілом робочих місць із розрахунку одне робоче місце на 6 м2. Локальні розподільні  вузли (комутатори) розташовані на кожному поверсі в обох будівлях для обслуговування певного робочого простору (відділів). Біля дирекції адміністративного корпусу знаходиться комутаційний вузол, де розташований статив, реалізований в корпусі для кріплення.  В ньому  знаходиться комутатор  для організації локальної мережі дирекції, маршрутизатор – який відповідає за з'єднання між корпусами і комутаційними вузлами поверхів даного корпусу, прикордонний маршрутизатор, що формує правила доступу в мережу Інтернет, а також комутатор для підключення серверів демілітаризованої зони (серверу WEB, E-mail, DNS).

Група серверів внутрішнього призначення (Сервер технологічної БД, сервер БД, контролер домену) також розташована у комутаційному вузлі адміністративного корпусу, і підключається кабелем UTP категорії 5 до комутатора 3 рівня, використовуючи  розєм  RJ-45. Таким чином комутаційний вузол  будівлі суміщений з комутаційний вузлом поверху і знаходиться у відділі дирекції на третьому поверсі. Тож, у інженерному і адміністративному корпусах система кабельних каналів складається з горизонтальної, вертикальної і магістральної  проводки. На рисунку  3.2 наведена схема СКС адміністративного корпусу.

Рисунок 3.2 – Схема СКС  адміністративного корпуса у розрізі.

Елементами такої схеми є:

  •  робоче місце (комп’ютер, факс та інше периферійне обладнання);
  •  інформаційна розетка (точка входу в кабельну мережу будівлі);
  •  кабельна проводка (прокладається по заставних каналах усередині стін, по декоративних кабельних коробах усередині приміщень, по лотках за фальш-стелями або під фальш-підлогами);
  •  комутаційний шнур (використовується для перенаправлення кабельних ліній в центрі комутації і для підключення устаткування до інформаційних розеток);
  •  комутаційний обладнання (використання комутаційного устаткування
  •  комутаторів та маршрутизаторів для з'єднання кабельної системи з активним мережевим устаткуванням).

Структурна схема СКС в межах одного поверху має вид (рисунок 3.3):

Рисунок 3.3 – Структурна схема СКС в межах одного поверху

Складові частини СКС на одному поверсі:

1 – Робоче місце, робоча зона

2 – Горизонтальна кабельна проводка

3 – Вертикальна кабельна проводка

Робоче місце – область, де працює користувач, де розташований його комп'ютер і інша індивідуальна оргтехніка. У цьому місці комп'ютер користувача підключається до мережі.  Кожне робоче місце повинне мати не менш 2-х інформаційних розеток з модулем RJ45 (робоче місце містить комп'ютер і IP-телефон). Комп’ютер підключається до телефону, а телефон у свою чергу  до мережі комутаційним шнуром завдовжки від 1 до 5м, обладнаним патч-кордами RJ-45/S110 одно- або двохпарними (рисунок 3.4).

Рисунок 3.4 – Типова схема підключення робочого місця до мережі

Тож у кожному відділі має бути як найменше 10 телефонних розеток (порт RJ-11) для підключення аналогових телефонів, 30 інформаційних розеток (з 2 портами RJ-45)  та 60 патч-кордів.

Горизонтальна кабельна проводка такої мережі являє собою кабельні лінії, що сполучають робоче місце з комутаційним вузлом поверху. Горизонтальна підсистема характеризується дуже великою кількістю відгалужень кабелю, оскільки його необхідно провести до кожної призначеної для користувача розетки, причому і в тих кімнатах, де поки комп'ютери в мережу не об'єднуються. Для проектованої мережі був обраний мережевий кабель UTP категорії 5 (технологія 100 Base-TX). Тож, горизонтальна кабельна система складається з UTP кабелю  категорії 5.

Вертикальна кабельна проводка – кабельні лінії, які сполучають комутаційне обладнання поверху  з комутаційним обладнанням  іншого поверху. Вона також складається з UTP кабелю  категорії 5. Прокладка кабелів в коридорах здійснюється за фальш-стелями, або в спеціальних кабель – каналах (коробах, лотках та ін.).

Магістральний кабель  з’єднує  інженерний та адміністративний корпус, які знаходяться на відстані 300м,  складається з багатомодового оптоволокна, а для підключення оптоволокна до обладнання використовується порт ST.

Устаткування телефонної станція Definity SI розташовано в окремій одноповерховій будівлі, яка знаходиться недалеко від адміністративного корпусу. Для телекомунікаційного обладнання  це приміщення має бути оснащене 19” шафою куди підводяться телефонні, мережні кабелі і кабелі горизонтальної кабельної системи. Телекомунікаційна серверна шафа  використовується для розміщення серверного комутаційного активного устаткування. Використовування серверних шаф дозволяє ефективно вирішувати цілий ряд задач, пов'язаних з побудовою і експлуатацією кабельних систем і активного устаткування:

- компактне і структуроване розміщення устаткування;

- доступність устаткування для монтажу і обслуговування;

- обмеження несанкціонованого доступу до устаткування;

- підтримка певного температурного режиму.

Крім того, всі екрановані кабельні системи мають бути заземлені, а також  усе телекомунікаційне активне і пасивне обладнання має бути заземлене на телекомунікаційній шині заземлення. Телефонія використовує для магістралі – 25 парний мідний кабель та кроси - на панелях типу 110. У телекомунікаційних шафах використовуються патч-панелі для монтажу кабелю в цілях забезпечення високоякісної комутації. Для кожної лінії виділяється окремий порт патч-панелі. Патч-панель є блоком розеток, кількість яких відповідає числу портів. В нашому випадку використовуємо модульну патч-панель, яка  дає можливість підключити як порт RJ-11 так порт RJ-45 категорії 5е. АТС повинна мати джерело безперебійного живлення і резервний акумулятор [6]. Синтез схеми з'єднання приведений в Додатку Ж. Все устаткування промаркіроване. Після створення всіх з'єднань сформований кабельний журнал.

3.4 Висновки

В  даному розділі на основі вибраних мережних рішень був проведений вибір активного мережного устаткування для телефонії та комп’ютерної мережі. У якості цифрової телефонної станції була обрана УАТС Definity SI компанії Avaya, яка є світовим лідером в області IP-телефонії, і відповідає всім поставленим вимогам в технічному завданні. А для організації  кампусної мережі заводу обрано обладнання фірми Planet: комутатори рівня відділку (100 BaseTX) та комутатор 3 рівня WGS3-2840, який виконує функції VLAN – маршрутизації. В цьому ж розділі було проведено вибір пасивного устаткування і розроблена схему з'єднань для проектованої мережі, що приведена в Додатку Ж. Оскільки апаратний синтез мережі проведено, то наступним кроком є налаштування вибраного мережного обладнання.


4 НАЛАШТУВАННЯ  ТА  КОНФІГУРАЦІЯ  УСТАТКУВАННЯ

  1.  Програмна конфігурація міні-АТС Avaya Definity SI

В системі Avaya  управління реалізовано у вигляді так званого системного програмного інтерфейсу. Доступ до системи  Avaya Definity  здійснюється через термінал доступу до системи (SAT), який управляється високорівневою операційною системою  Unix. Персональний комп'ютер з програмним забезпеченням термінальної емуляції дозволяє здійснювати дистанційне адміністрування системи з ПК. Програмне забезпечення  Avaya Communication Manager являє собою  уніфіковане прикладне програмне забезпечення, що має прозорі інтерфейси, реалізує задачі обробки викликів і містить в собі всю безліч функцій платформи Avaya Definity, а також нові можливості, які визначаються змінами в архітектурі і широкими можливостями використовування протоколу IP [7]:

Програмне забезпечення є діалоговою системою, керованою за допомогою меню. Головне меню – основне меню в структурі програмного інтерфейсу, з якого доступна решта меню.  Для контролю за різними компонентами станції використовується екран стану системи. Для проглядання  даних компонентів, в командному рядку необхідно набрати status і натискувати return 

Рисунок 4.1 – Головне меню стану системи

Оскільки апаратно рішення IP-телефонії реалізовано на базі двох плат (TN799 C-LAN і TN2302AP), то для виконання ними відповідних функцій необхідно правильно провести конфігурацію.  Обидві плати  взаємодіють з пакетною шиною (расket bus) і налаштовуються через термінал доступу до системи (SAT), де у відповідному вікні  необхідно  вказати логін/пароль і адресу плати (Board address).  Після чого необхідно вказати розміщення плати: Source (тип) і платомісце Target, а також  IP-адресу або Node Name плати (наприклад ip address плати C-LAN 198. 152. 169.23).  

Після цих налаштувань необхідно внести відповідні записи в підменю  Phone book конфігураційного меню gatekeeper.

Phone Book

Index

Name

IP_Address

e164

Port

1

Генеральний директор

192.168.2.104

6001

2

Заст.ген. директора

192.168.2.105

6002

3

Заст. директора по виробництву

192.168.2.106

6003

4

Заст.директора по економіці і кадрам

192.168.2.108

6005

5

Заст. директора за якістю

192.168.2.109

6006

6

Маркетинг

192.168.2.112

6112

7

Економічний відділ

192.168.2.249

6425

8

Юридичний відділ

192.168.2.245

6231

9

Диспетчерський відділ

192.168.2.241

6555

10

АСУП

192.168.1.250

6176

11

Донецьк

195.35.2.149

8210

Рисунок 4.2 – Вид підменю Phone book

Ця телефонна книга містить усю інформацію про адреси і номери IP-абонентів.

Тож IP-переговори з бізнес-партнером будуть проходитиcя за схемою:

Рисунок 4.3 – Схема обслуговування мережі Gatekeeperom

Оскільки функції Gatekeepera виконує плата C-LAN, то таблиця маршрутизації телефонних номерів через Gatekeeper виглядатиме так:

Таблиця 4.4 – Маршрутизація телефонних номерів через Gatekeeper

Перша цифра номеру

Вибір маршруту

Якщо перша цифра номера

починається на 3,4,5

Займається канал Е1, у напрямі  міської телефонної мережі (МТС)

Якщо перші цифри  номера  - 810, де 10- індекс виходу на МТС

Займається IP – інтерфейс, з виходом на міжміський зв'язок

Якщо перші цифри номера  складають 8062  та  інші зонові номери по Україні

Займається IP – інтерфейс,  з виходом на міжміський зв'язок

Якщо виклик йде на номери мобільних операторів зв'язку

Займається IP – інтерфейс

Розміщення, тип і логічний стан усіх існуючих в системі плат можна проглянути, надрукувавши у командному рядку list configuration station (список конфігурації станції) і натиснувши return. Екран System configuration  показує всі плати, вільні для підключення телефонів, номер і тип монтажної плати, а також стан кожного порта плати (нерозподілений порт позначається  літерою u) [7].

Через головне меню можна перейти до проглядання налаштувань плану нумерації станції. План нумерації вказує станції, як розуміти набрані цифри, а також скільки цифр слід чекати для  певних викликів.

Рисунок 4.3 – Меню запису плану нумерації

Ця таблиця визначає план нумерації, де рядки в таблиці перших цифр вказують, що робить станція коли набрана перша цифра рядка. Колонки вказують яку довжину матиме рядок набраного номера для кожного типу виклику. Таблиця перших цифр може мати один наступних кодів [8]:

- оператор (attd) –визначає, як користувачі викликають оператора. Номери доступу можуть бути будь-якою цифрою від 0 до 9 і містити одну і більш цифр. В нашому випадку, станція набирає оператора, коли користувачі набирають 0.

- додаткові номери (ext) – визначають діапазони додаткових номерів, які можуть використовуватися в системі. В нашому випадку внутрішні додаткові номери знаходяться у діапазоні  3000-1999, 4000-4999;

- коди доступу набору номера (dac) - дозволяють використовувати коди доступу до функцій (fac - можуть бути будь-які номери і містити до 4 цифр), і коди доступу до сполучних ліній (tac) в одному і тому ж діапазоні. Можна користуватися * або #, але тільки у якості першої цифри. Наприклад, можна використовувати код * 21 – для активації  функції і #21 – для дезактивації тієї ж самої функції.

Підключення телефонного апарату до телефонної станції теж здійснюється через програмний інтерфейс. Кожному  телефонному апарату  має відповідати «адреса порту». Об'єднання номера порту і номера плати служить адресою порту. Тобто, якщо ми підключаємо телефон до 3 порту плати 01С05, адреса порту буде 01С0503 (01 – статив, С – платомісце, 05 – слот, 03 – порт).  Для налаштування такої конфігурації необхідно викликати екран станції телефонного апарату – для цього ввести команду add station nnn, де nnn –номер телефонного апарату.

Рисунок 4.3 – Вид вікна station

У відповідних полях необхідно ввести  тип телефонного апарату (наприклад, 8411D), адресу порта ( Port: 01С0503 ) і ім'я (name) [8].

А для конфігурації функціональних груп станції з головного меню необхідно перейти в підміню TRUNK. В системі Avaya використовуються такі функціональні групи: групи пошуку (Hunt group), групи захоплення викликів (Pickup group), групи нічної відповіді (Night Service Destination), групи ЗЛ.

Для додавання групи ЗЛ і її конфігурації необхідно набрати add trunk-group next. І у вікні Trunk Group, що з'явиться, необхідно увести наступні налаштування [6]:

- в полі Group type необхідно увести  тип  сполучної лінії (для нашого випадку СО – сполучна лінія, яка сполучає станцію із зовнішньою місцевою АТС);

-  в полі Group name – ім'я для ідентифікації цієї групи ЗЛ (в нашому випадку  записуємо - outside calls);

- в полі TAC – код, який використовуватиметься для доступу до цієї групи (наприклад код 647) ;

- в полі Direction  необхідно вказати напрям потоку викликів (two-way – двосторонній напрям);

- в полі Comm type необхідно увести вид зв'язку, який використовуватиметься для групи (в нашому випадку тип - voice);

- в полі trunk type  – вказати тип сполучної лінії (loop start – запуск по шлейфу, тобто виклики посилатимуться або відправлятимуться по цій ЗЛ);

- в полі Name – ідентифікаційний номер (ID) схеми або телефонний номер для кожного учасника.

Всі конфігурації необхідно зберегти, а мірою зростання потреб підприємства в телефонному зв'язку і додаткових послугах,  легко вносити зміни в  будь-які конфігурації.

  1.  Конфігурація устаткування компютерної мережі

Комутація третього рівня вимагає наявності в комутаторі інтерфейсу, який здатний перенаправляти пакети на підставі адресації третього рівня.  Комутатор 3 рівня WGS3-2840 підтримує управління через Simple Network Management Protocol (SNMP) і може управлятися через будь-яке програмне забезпечення на основі цього стандарту. Для управління комутатором з командного рядка, комутатор має можливість підключення через консольний порт або через telnet. Для зменшення часу налаштування існує можливість збереження і відновлення файлів конфігурації. Так само є можливість завантажити через web-інтерфейс нову прошивку, щоб покращити продуктивність комутатора.

Спочатку відбувається налаштування фізичних портів маршрутизатора з зазначенням типу інтерфейсу порту, технології (протоколу) за якою буде працювати порт, швидкості порту і т.і. Далі відбувається ініціалізація логічних каналів. Після цього прописуються IP-адреси відповідних портів та логічних каналів. Після закінчення настройки маршрутизатора виконують перезавантаження системи.

Призначення кожному пристрою унікальної IP-адреси є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб вони могли обмінюватися інформацією один з одним. Проте, замість того, щоб кожен пристрій, що знаходиться в мережі, мав повний список всіх інших пристроїв мережі з вказівкою їх місцезнаходження, свою роль регулювальника потоків даних грає маршрутизатор.  Маршрутизатор налаштовується так само.

4.3 Розподіл адресного простору для комп’ютерної мережі

Для мережі кампус необхідно  видати адреси мереж, починаючи з першої у обраному загальному просторі (обрано адресний простір 192.168.1..). При цьому розмір мережі (мережна маска) обирається з деяким запасом, приблизно півтора, бо в майбутньому підприємство буде  розвиватися, тому й округляється вгору до найближчого ступеню двійки. Треба зауважити, що з будь-якої мережі 2 адреси ніколи не використовуються – перша й остання, бо перша є адресою самої мережі, а остання – широкомовною адресою. Розподіл адрес будемо проводити за топологічним принципом.

Таблиця 4.1 – Розподіл адресного простору для комп'ютерної мережі

Назва

відділу

Кільк. хостів

Адреса мережі

Маска мережі

Відділ автоматизованих систем управління

45

192.168.1.0

/25

Відділ головного конструктора

30

Відділ головного технолога

30

Відділ головного металурга

30

Дирекція

30

192.168.2.0

/25

Бухгалтерія

30

Маркетинг

30

Відділ матеріально- технічного постачання

30

Фінансовий відділ

22

Планово –економічний  22                     192.168.2.64 255.255.255.224

відділ

22

192.168.2.128

/25

Відділ кадрів

22

Виробниче-диспетчерський відділ

20

Юридичний відділ

18

Внутрішні сервери

6

192.168.3.0

/29

DMZ

6

192.168.3.8

/29

  1.   Висновки

В даному розділі були наведені основні конфігураційні налаштування телефонної станції Avaya Definity SI через дистанційне адміністрування та основні конфігураційні налаштування елементів комп’ютерної мережі:  комутатора 3 рівня і маршрутизатора. Також було проведено розподіл адресного простору для корпоративної мережі. У наступному розділі необхідно побудувати модель спроектованої мережі та провести її дослідження.   


5 ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ  ПРОЕКТОВАНОЇ МЕРЕЖІ

5.1 Побудова моделі мережі

Побудову моделі проектованої комп’ютерної мережі і її дослідження проводитимемо за допомогою програмного засобу Packet Tracer 4.1.

Оскільки модель використовується не для розрахунків пропускної здатності, а головною метою є налаштування та розподіл прав доступу до служб загального призначення і до мережі Інтернет, то кількість комп’ютерів не впливає на результат моделювання. Тож модель, побудована у Packet Tracer 4.1 буде дещо урізаною і складатиметься з таких елементів: 13 комутаторів (switch), 3 маршрутизатори та сервери загального призначення –  демілітаризована зона (в ній діють обмеження щодо входу як з внутрішньої, так із зовнішньої мережі), внутрішні сервери (сервер БД, сервер технологічної  БД,  контролер домену).

Тож для побудови мережі встановлюємо необхідне обладнання та проводимо  апаратну конфігурацію – встановлюємо у слоти комутаторів та маршрутизаторів відповідні інтерфейсні модулі.  З'єднуємо обладнання відповідними лініями зв’язку: для дальніх ліній  використовуємо оптичне волокно (Gigabit Ethernet),  для ближніх – мідну кручену пару (Fast Ethernet), залежно від розрахованої пропускної спроможності.

Для того щоб не нагромаджувати зайву кількість елементів моделі, поставимо у кожному відділку тільки по 2 комп’ютери, які відображають керуючу ланку кожного відділу та у подальшому будуть мати право користуватися послугами.

Далі  за допомогою графічного інтерфейсу визначаємо IP-адреси для кожного комп’ютера, порта та вказуємо шлюз за умовчанням, згідно планування адрес та схеми розташування вузлів, проведеному у  розділі 4. Для нашої мережі обрано адресний простір 192.168.0.0. Мережа поділена на чотири IP-сегмента, для забезпечення конфіденційності інформації. Після налагодження усіх інтерфейсів, необхідно також додати запис у таблицю маршрутизації (статично задається запис за умовчанням) наступною командою:

       ip route 0.0.0.0 0.0.0.0 195.35.1.2 (запис на прикордонному маршрутизаторі).

У цієї команди є три параметри: перший – це адреса мережі призначення, другий – це маска мережі призначення, третій – це адреса шлюзу, який веде до мережі призначення. Топологія моделі мережі наведена у Додатку Л.

  1.   Конфігурація протоколу маршрутизації

Після остаточного налаштування усіх мережевих інтерфейсів можна переходити до встановлення маршрутизації. В даній моделі будемо налаштовувати динамічну маршрутизацію за протоколом OSPF, оскільки обраний нами маршрутизатор підтримує даний протокол. Головною особливістю цього типа маршрутизації є те, що інформація про маршрут передається сусіду тільки при змінах у мережі. Тобто якщо з’являється нова мережа, а зникає існуюча з деяких причин, інформація на даному маршрутизаторі оновлюється і після цього розсилається оновлена таблиця маршрутизації до сусідів, які роблять те саме, не відсилаючи ту саму інформацію назад. Увесь час коли мережа працює і в ній не відбувається змін, маршрутизатори-сусіди обмінюються спеціальними пакетами для перевірки присутності сусідів. Це дозволяє не передавати кожен раз всю таблицю маршрутизації, підвищує швидкість роботи протоколу та зменшує навантаження на канали зв’язку [9].

Розглянемо конфігурацію протоколу маршрутизації. У режимі глобальної конфігурації подаємо команду:

Router 3 layer (config)# router ospf 1- увімкнення протоколу маршрутизації OSPF, 1го процесу. Номер процесу значення не має.

Router3 layer (config-router)#network 192.168.1.0 0.0.0.127 area 0

                                               network 192.168.2.0 0.0.0.127 area 0

                                               network 192.168.3.0 0.0.0.7 area 0

                                               network 192.168.3.8 0.0.0.7 area 0

                                               network 192.168.2.128 0.0.0.127 area 0 включення маршрутизації мережі 192.168. 2.128  255.255.255.128, мережа, що зєднує цей маршрутизатор з рівнем відділу. Для того, щоб обмін маршрутними даними відбувався між маршрутизаторами необхідно, щоб вони були членам однієї зони, тобто area. Аналогічно виконується налаштування іншого маршрутизатора.

  1.  Конфігурація прав доступу до ресурсів мережі

Конфігурація прав доступу починається з складання таблиць прав доступу. Для цього необхідно буде вказати IP-адреси обох сторін – і тої, якій надається або забороняється право доступу, і тої, до якої цей доступ відбувається. Для відділів адреси і маски вибираються з таблиці адресного простору, для серверів  – це їхні конкретні адреси. Для Інтернету, як для клієнта, адреса може бути будь-яка, відповідно маска – всі нулі. Як сервер, Інтернет представлено портом маршрутизатора, який забезпечує вихід з демілітаризованої зони в зовнішній світ. На підставі завдання щодо прав доступу складаємо таблицю узагальнених прав доступу 5.1.

Таблиця 5.1 – Розподіл прав доступу для комп’ютерної  мережі

Відділи

Мережа

Маска

 Технологічна БД                            192.168.3.3

 Сервер БД

 192.168.3.2

 E-mail  сервер

192.168.3.12

 WEB-сервер

192.168.3.11

Контролер домену 192.168.3.4

Інтернет 212.66.32.172

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Головний конструктор

192.168.1.0

255.255.255.128

+

-

+

+

-

+

Головний технолог

Автоматизовані системи управління

Продовження таблиці 5.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Головний металург

192.168.1.0

255.255.255.128

+

-

+

+

-

+

Начальник по виробництву

192.168.2.2

255.255.255.128

+

+

+

+

-

+

Дирекція

192.168.2.0

255.255.255.128

-

+

+

+

-

+

Планово-економічний

Фінансовий

Бухгалтерія

Маркетинг

Матеріально-технічного-постачання

192.168.2.128

255.255.255.128

-

+

+

+

-

+

Юридичний відділ

Відділ кадрів

Диспетчерський відділ

Старший диспетчер

192.168.2.153

255.255.255.128

+

+

+

+

-

+

Інтернет

-

-

-

+

-

Партнери

-

-

-

+

-

Для реалізації прав доступу використовуються розширені (номери більше 100) та стандартні (номери менше 100) листи доступу (access lists). Оскільки, умовою фільтрації для стандартного списку є тільки IP-адреса відправника, то у нашому випадку будемо використовувати розширені листи - умовами для них можуть бути також і адреса одержувача, тип протоколу 4 рівня, номери портів.  Якщо є вибір, відкинути пакет в результаті фільтрації на вході чи на виході, то краще його відкинути на вході, аби не витрачати процесорний ресурс на його опрацювання в самому маршрутизаторі.

        Тож  підсумуємо, інженерний корпус має право доступу до технологічного сервера бази даних, до mail-серверу та WEB-серверу і не має доступу до сервера БД. Адміністративний корпус має право доступу до сервера БД,  до поштового сервера і WEB-серверу.  Крім того, начальник по виробництву і  старший диспетчер мають право доступу до технологічної бази даних. З мережі Internet має бути доступний тільки WEB- сервер , та заборона до усіх інших серверів корпоративної мережі.

До того, як втілювати цю таблицю в команди конфігураційних файлів, треба обрати точки, до яких вони будуть застосовані.  

Тож, згідно з моделі, створеної у пакеті Packet Tracer 4.1 (додаток Л), а також топологічної структури мережі (додаток Г) списки доступу на портах маршрутизатора 3 рівня виглядатимуть так:

access-list 103 permit tcp 192.168.1.0 0.0.0.127 host 192.168.3.3

access-list 103 permit tcp 192.168.1.0 0.0.0.127 192.168.3.8 0.0.0.7

access-list 103 permit tcp host 192.168.2.2 host 192.168.3.3

access-list 103 permit tcp host 192.168.2.153 host 192.168.3.3

access-list 103 permit tcp 192.168.2.0 0.0.0.127 host 192.168.3.2

access-list 103 permit tcp 192.168.2.0  0.0.0.127 192.168.3.8 0.0.0.7

access-list 103 permit tcp host 192.168.2.133 host 192.168.3.2

access-list 103 permit tcp 192.168.2.128 0.0.0.127 192.168.3.8 0.0.0.7

access-list 103 deny tcp any any

access-list 103 permit ip any any

interface FastEthernet 0/0

ip address 192.168.3.1 255.255.255.248

ip access-group 103 out

interface FastEthernet1/0

ip address 192.168.3.9 255.255.255.248

ip access-group 103 out

На прикордонному маршрутизаторі списки доступу мають вид:

access-list 110 permit tcp 192.168.6.0 0.0.0.255 host 192.168.3.11

access-list 110 permit tcp 195.35.2.0 0.0.0.255 host 192.168.3.11

access-list 110 deny tcp any any

access-list 110 permit ip any any

interface GigabitEthernet1/0

ip address 195.35.1.1 255.255.255.252

ip access-group 110 in

interface GigabitEthernet2/0

ip address 212.66.32.174 255.255.255.252

ip access-group 110 in

  1.   Конфігурація доступу до мережі Internet

 Для надання доступу з корпоративної мережі до Internet зазвичай використовують механізм NAT (Network Address Translation), який підтримує вище обраний прикордонний маршрутизатор. Цей механізм використовується  для того щоб під час виходу в Internet не відображалася реальна адреса користувача. Для нашої моделі обираємо  статичний механізм налаштування NAT з використанням overload. Згідно з цим механізмом кожній адресі внутрішньої мережі ставиться у відповідність адреса зовнішньої мережі. Це зручно робити, наприклад, для серверів, що розташовані за NAT box і їх адреса має бути постійною і в той самій час реальною.  

     Розглянемо налаштування механізму NAT на прикордонному маршрутизаторі [9]:

Interface FastEthernet 0/0 ip nat inside- ініціалізація інтерфейсу як вхідного для NAT box

interface GigabitEthernet 2/0 ip  nat outside- ініціалізація інтерфейсу як вихідного для NAT box

access-list 1permit 192.168.1.0 0.0.0.127

access-list 1 permit 192.168.2.0 0.0.0.127

access-list 1 permit 192.168.2.128 0.0.0.127

ip nat inside source list 1 interface GigabitEthernet2/0 overload- тобто усім вихідним пакетам буде присвоюватися адреса інтерфейсу GE 2/0

access-list 1 permit any – лист доступу, що регулює діапазон адрес, що можуть бути трансльовані у реальні адреси.

Після введення таких налаштувань пакети, що будуть приходити на цей маршрутизатор в напрямку мережі Internet будуть відправлятися з адресою вихідного порту маршрутизатора, тобто 212.66.32.174.

5.5 Перевірка працездатності моделі

Перевіримо зв'язок командою ping між комп’ютерами інженерного (192.168.1.61- відділ АСУ) та адміністративного корпусу (192.168.2.47 - маркетинг) командою ping .

PC>ping 192.168.2.47

Pinging 192.168.2.47 with 32 bytes of data:

Reply from 192.168.2.47: bytes=32 time=136ms TTL=127

Reply from 192.168.2.47: bytes=32 time=104ms TTL=127

Reply from 192.168.2.47: bytes=32 time=93ms TTL=127

Reply from 192.168.2.47: bytes=32 time=187ms TTL=127

Ping statistics for 192.168.2.47:

   Packets: Sent = 4, Received = 4, Lost = 0 (0% loss),

Approximate round trip times in milli-seconds:

   Minimum = 93ms, Maximum = 187ms, Average = 130ms

Перевіримо доступ з відділу головного металурга до БД та технологічної БД.

Рисунок 5.1– Вид  html-сторінки технологічної БД

Як бачимо, доступ до бази даних заборонено, оскільки на маршрутизаторі 3  рівня стоїть список доступу, що забороняє проходження TCP пакетів до хосту 192.168.3.2  (БД).

Перевіримо доступ з мережі Інтернет до WEB- серверу та бази даних

Рисунок 5.2 – Вид  html-сторінки підприємства

Як і вимагалося, з мережі Інтернет  доступний тільки WEB- сервер та заборонено доступ до бази даних корпоративної мережі.

Перевіримо налаштування механізму NAT на прикладі відправки пакета з комп’ютеру 192.168.2.2 (дирекція) на комп’ютер в мережі Internet 192.168.6.2:

Рисунок 5.3 – Прямий пакет

Рисунок 5.4 – Зворотній пакет

Як бачимо, при проходженні через NAT  відбувається  заміна адреси на адресу, що має інтерфейс  GE 2/0.

  1.   Висновки

У даному розділі була розроблена модель корпоративної IP мережі машинобудівельного заводу. Для даної мережі була розроблена топологія, створений розподіл IP-адрес мережі, налаштований протокол маршрутизації, та використані списки  розподілу прав  до інформації. Усі перевірені запити до сервісів мережі, між її вузлами, запити доступу з  зовнішньої мережі підтвердили правильність конфігурування мережі та моделі в цілому.


6 Техніко-економічне ОБҐРУНТОВУВАННЯ проектованої мережі

У даній главі дипломного проекту приводиться розрахунок техніко-економічних показників спроектованої телекомунікаційної корпоративної мережі зв’язку.

На сьогодні однією з сучасних станцій, що забезпечують високі якісні і економічні показники, є станція Definity SI фірми Avaya.

 Упровадження міні АТС  даного виробника обумовлена наступними причинами:

- потребою введення нових послуг для абонентів;

- можливістю зменшення трудових витрат на виготовлення електронного устаткування в порівнянні з електромеханічним, зменшенням об'єму робіт при монтажі і налаштуванні;

- можливістю зменшення обслуговуючого персоналу і витрат на обслуговування.

Увесь процес виготовлення і налаштування устаткування  в даній телефонній станції автоматизований. Габаритні розміри устаткування Definity SI в порівнянні з АТС  «Квант» зменшилися у декілька разів, що дозволяє скоротити міжстанційний монтаж і веде до зменшення розмірів площини, необхідної для його встановлення.

Для того, щоб оцінити економічний ефект від використання системи Definity, розрахуємо і порівняємо її основні техніко-економічні показники з показниками попередньої  квазіелектронної станції «Квант».

6.1 Розрахунок капітальних витрат (вартість виробничих фондів)

Вартість капітальних  витрат будівництва визначається на підставі даних про показники вартості обладнання та будівельно-монтажних робіт. Склад і первинна вартість виробничих фондів  підприємства наведені в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Визначення обсягів капітальних вкладень

Назва пристрою

Кількість, шт

Вартість,

грн

Загальна вартість,грн

1

2

3

4

Обладнання для телефонної мережі

1. Процесорна плата TN 795

1

5193

5193

2. Модуль цифрових сполучних ліній

TN 2464

2

4143

8286

3. Модуль  цифрових абонентських ліній

TN 2214

66

3387

223542

4. Плата IP-телефонії

TN 799 С-LAN

1

5358

5358

5. Плата IP- шлюзу

IP Media Processor

1

4400

4400

6.Модуль голосових повідомлень TN2501ВР

1

4720

4720

7. Модуль оголошень TN 750

1

4268

4268

8. Загальна вартість, тис.грн

255,767

8. IP-телефони

10

1274

1274

Обладнання для компютерної мережі

10. Комутатор 2р. Planet WGSD-910

4

808,4

3233,6

11. Комутатор 2 р. Planet FGSW-1620 RS

6

618

3708

12. Комутатор 2 р. Planet FGSW-2402 RS

6

621

3726

13.Маршрутизатор  ADE-4400

1

539

539

14. Комутатор 3 р. Planet WGS3-2840

1

4013,5

4013,5

Загальна вартість, тис.грн

16,220

Загальна вартість проекту, тис.грн

273,261

Вартість неврахованого обладнання – 15 %

40,99

Загальна вартість проекту, тис.грн

314,25

Отже, загальна вартість обладнання спроектованої мережі становить 314,25 тис.грн.

Але необхідно також врахувати  витрати на монтаж, установку устаткування, налаштування ПО. Упровадження нової станції вимагає висококваліфікованих фахівців, тому необхідно врахувати витрати на навчання персоналу, а також витрати на транспортні заходи.

  •  Витрати на установку, монтаж устаткування складають – 12% від вартості устаткування.

.                                       (6.1)

  •  Вартість навчання дорівнює :

,                                       (6.2)

де   місячна заробітна платня людини, що навчає персонал, грн.;

      кількість людей, що проводять тренинг;

       коефіцієнт, що враховує кількість місяців навчання.

  •  транспортні  витрати складають 1,2% від вартості виробничих фондів:

.                                           (6.3)

 Капітальні витрати на будівництво станційної споруди можна вважати рівними нулю, оскільки проектована станція буде встановлена у вже  існуючю будівлю.

     Табліця 6.2 – Результати розрахунку капітальних витрат проектованої системи

Капітальні витрати

Сума ,тис.грн

Вартість обладнання

255,767

Монтаж обладнання

47,13

Навчання персоналу

3,2

Транспортні витрати

4,4

Всього

368,98

Розрахуємо і порівняємо капітальні витрати для системи комутації Avaya Definity та  АТС «Квант».

  •  капітальні витрати на обладнання

тис.грн.

Оскільки квазіелектронну станцію «Квант» на даний момент  неможливо знайти у продажу на вітчизняному ринку, то капітальні витрати на устаткування станції можна оцінити приблизно.

тис.грн.

   -  витрати на монтаж, установку устаткування становлять 12% від вартості устаткування:

тис.грн.

тис.грн.

  •  транспортні витрати становлять 1,2%  від вартості устаткування:

тис.грн.

тис.грн.

Загальні капітальні вкладення  на устаткування телефонної станції визначаються за формулою:

;                                     (6.4)

тис.грн;

тис.грн.

6.2 Розрахунок вартості експлуатації спроектованої системи

Експлуатаційні витрати є важливим економічним показником, оскільки  відображають виробничу діяльність підприємства.

Витрати по експлуатації спроектованої мережі включає  такі статті [10]:

- витрати на оплату праці обслуговуючого персонал  (ЗП);

- відрахування на соціальні потреби ();

- амортизаційні відрахування (А);

- матеріальні витрати, що включають витрати:

а) витрати на електроенергію (Ен);

б) витрати на матеріали і запасні частини (М);

- інші витрати (Пр):

1) Витрати на оплату праці (Т) включають виплати по заробітній платні, обчислені виходячи з посадових окладів і чисельності штату, з урахуванням компенсаційних виплат.

Розрахунок річної заробітної платні визначається за формулою:

,    (6.5)

де  середньомісячна заробітна платня одного робітника, грн;

    чисельність персоналу;

    12- коефіцієнт, що враховує число місяців в році.

Чисельність адміністративно-управлінського персоналу для обслуговування станції Definity SI визначається згідно нормативів та складає 6 осіб. Склад штату:

- головний інженер – 1 особа;

- змінні інженери – 2 особи.;

-  електромеханік – 1 особа;

-  інженер-оператор – 1 особа;

А для обслуговування квазіелектронної станції «Квант» кількість штату становить 9 чоловік. Середня заробітна платня обслуговуючого працівника становить 1300 грн. на місяць.  Тож, за формулою (6.5) фонд заробітної плати становить:

грн/рік

  грн/рік

2) Розрахунок відрахувань на соціальне страхування.

Відрахування на соціальні потреби для  всього персоналу складають 37,5% від річної  суми витрат  на заробітну платню і визначається за формулою:

,                                   (6.6)

де       річна заробітна платня персоналу, грн.;

        норма відрахувань на соціальні заходи.

грн/рік.

грн/рік.

3) Витрати на електроенергію.

Витрати на електроенергію розраховуються на підставі потужності в кВт/ч, споживаної устаткуванням () і тарифу на електричну енергію:

,   (6.7)

де   N – ємкість станції, номерів;

    сумарна споживана потужність обладнання, кВт;

    кількість годин роботи обладнання за рік, год. ();

    тариф 1 кВт електроенергії (0.30 грн/кВт-год.).

Споживана потужність обладнання:

- / г;

- / г;

- 20 комутаторів – 30 Вт/г;

- 2 маршрутизатори – 10 Вт/г.

Розрахунок електроенергії для станції Avaya Definity SI:

грн

Розрахунок електроенергії для обладнання комп’ютерної мережі:

грн

Таким чином, витрати на електроенергію спроектованої системи за формулою  становлять:

грн/рік                  (6.8)

Розрахунок електроенергії для станції Квант:

грн/рік

4) Розрахунок амортизаційних відрахувань

Аналіз амортизаційних відрахувань будемо здійснювати за методом остаточної вартості. Для першого кварталу використовуємо формулу 6.9, для другого 6.10, для третього 6.11, і для останнього 6.12.

;              ;                    (6.9)                                

;     ,     (6.10)                           

де   вартість виробничих фондів, тис.грн;

     норма амортизаційних відрахувань .

Таблиця  6.2 - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Квартал

Балансова вартість ОФ на початок  кварталу, тис. грн.

Норма амортизації, % за квартал

Амортизаційні відрахування, тис. грн. в рік

«Квант»

Definity SI

проект

«Квант»

Definity SI

проект

1

117,49

288,49

368,98

15

17,61

43,27

55,35

2

99,877

245,22

313,63

14,98

36,78

47,04

3

84,89

208,44

266,59

12,73

31,27

39,99

4

72,16

177,17

226,60

10,82

26,57

33,99

Разом

56,15

137,88

176,37

5) Розрахунок інших витрат

Інші витрати включають витрати на матеріали і запасні частини, ремонт основних виробничих фондів і складають приблизно 25% від фондів заробітної платні.

                                            (6.11)

грн/рік

грн/рік

В статтю «інші витрати» також відносяться витрати  на орендну  платню за використання ADSL – лінії, що має пропускну здатність  5Мбіт/с [13].

,                                            (6.12)

де  вартість оренди  лінії за місяць, грн/міс;

     коефіцієнт, що враховує число місяців в році.

грн/рік

7) Однією з переваг станції Avaya Definity SI є можливість підключення IP-абонентів, і у якості ведення міжнародних/міжміських дзвінків використовувати Інтернет-канали. Розрахуємо витрати на річну оплату міжміських/міжнародних розмов за наступною формулою:

 , (6.13)

де    середня кількість використаних хвилин на міжнародний зв’язок, хв. (хв.);

      середній тариф за 1 міжнародну розмову, грн.

грн/рік.

грн/рік.

Таким чином, загальні річні експлуатаційні витрати  складають:

  (6.14)

тис.грн;

тис.грн;

тис.грн.

Результати розрахунку по кожній статті експлуатаційних витрат по порівнюваних варіантах зведені в таблицю 6.3

Таблиця 6.3 – Результати розрахунку за кожною статтею експлуатаційних витрат

Найменування показника

Одиниці виміруван.

Система комутації

Avaya

«Квант»

1

2

3

4

Витрати на оплату праці

грн.

78000

140400

Відрахування на соціальні потреби                  

грн.

29250

52650

Амортизаційні відрахування

грн.

136880

9644,4

Витрати на електроенергію

грн.

8830

9644,4

Витрати на міжнародні дзвінки

грн.

875

4775

Інші витрати

грн.

19500

35100

Загальні річні експлуатаційні

витрати

тис.грн.

273,35

299,72

Як видно з приведених результатів, експлуатаційні витрати на станцію Avaya приблизно в 1,2 рази менше витрат на квазіелектронну станцію «Квант». Тому необхідність упровадження нового устаткування очевидна. Нове устаткування забезпечує гарантовану економію витрат, і так само має можливість надання нових видів послуг з високою якістю обслуговування.

6.3. Розрахунок показників ефективності

 

З результатів розрахунків ми бачимо, що капітальні витрати на цифрову станцію Avaya Definity SI дещо більше витрат на станцію «Квант», а річні експлуатаційні витрати  менше  ніж  на квазіелектронну станцію.  Але комутаційне устаткування станції Definity SI є більш сучасним  і забезпечує більш високі показники якості обслуговування, ніж устаткування станції «Квант». Тому для обгрунтовання вибору станції, порівняємо економічні характеристики систем.

Для оцінки економічної ефективності вживання нової станції Definity SI, порівняємо дану систему зі  станцією «Квант» та розрахуємо приведені витрати по кожному варіанту. Порівняння цих систем  здійснюватимемо за наступними показниками:

- рівень якості обслуговування;

-  автоматичний контроль і діагностика устаткування;

- продуктивність системи;

- комп'ютерно-телефонна інтеграція;

- надійність і відмовостійкість системи;

- спектр додаткових видів обслуговування.

Одним з видів додаткових послуг є послуга  конференц - зв'язку. Тому, порівняння даних систем також проводитимемо за наступними критеріями даної послуги:

          - кількість учасників конференції;

- конфіденційність зв'язку;

- способи організації конференції;

- якість зв'язку.

Для вирішення поставленого завдання необхідно здійснити розстановку пріоритетів показників. Для встановлення пріоритетів проводиться попарне порівняння критеріїв по відношенню до загальної мети, результати попарного порівняння заносяться в матрицю. У таблиці 6.4 наведена шкала оцінок інтенсивності відносної важливості.

Таблиця 6.4 – Шкала оцінок інтенсивності

Інтенсивність відносної важливості

Визначення

1

Означає рівну важливість елементів

2

Помірну або сильну перевагу одну над іншим

Зворотні величини приведених чисел

Якщо при порівнянні одного показника якості з іншим отримане одне з вищезгаданих чисел, то при порівнянні другого показника з першим отримаємо зворотну величину

Заповнюємо матрицю числовими значеннями і розраховуємо ваговитість i - показника за формулою:

; (6.15)

;                                        (6.16)

,                                                (6.17)

де  абсолютне значення і-го показника якості, бал.;

    вагомість і-го показника якості.

Таблиця 6.5 – Матриця  порівняння показників якості системи

Сi

Y1

Y2

Y3

Y4

Y5

Y6

Сi

Pабс.i

Ai

Y1

1

1

2

2

1

1

8

49,5

0,21

Y2

1

1

1

2

1

1

7

43

0,18

Y3

0,5

1

1

2

1

1

6,5

39

0,16

Y4

0,5

0,5

0,5

1

0,5

1

4

24,25

0,1

Y5

1

1

1

2

1

2

8

48,5

0,2

Y6

1

1

1

1

0,5

1

5,5

35

0,15

 

 

 

 

 

 

 

239,25

1

Таблиця 6.6 – Матриця  порівняння показників якості послуги

Сi

Х1

Х2

Х3

Х4

Сi

Pабс.i

Ai

Х1

1

0,5

1

0,5

3

12

0,17

Х2

2

1

2

1

6

24

0,33

Х3

1

0,5

1

0,5

3

12

0,17

Х4

2

1

2

1

6

24

0,33

 

 

 

 

 

72

1

Після розрахунку ваговитості показників необхідно визначити коефіцієнт якості системи та послуги за наступною формулою:

;                       (6.18)

.                     (6.19)

Всі одержані економічні показники зведемо в таблицю 6.5.

Таблиця 6.5 – Комплексні показники порівнювальних станцій

Найменування показників якості

Значення показника (у балах)

  Нормована вагомість

Коеф-т еквівалентності  нової/старої станції

Квант (ПКвант)

Avaya (ПAvaya)

1

2

3

4

6

Показник якості системи:

Рівень якості обслуговування

4

5

0,21

0,263

Автоматичний контроль і

діагностика устаткування

4

5

0,18

0,225

Продуктивність системи

3,5

5

0,16

0,229

Комп'ютерно-телефонна інтеграція

0

5

0,1

-

Надійність і відмовостійкість

системи

4

5

0,2

0,25

Рівень якості обслуговування

3

5

0,15

0,25

 

 

 

1,22

Показник якості послуги:

конференц-зв'язок:

 

 

 

 

   - кількість учасників

4

5

0,17

0,213

   - конфіденційність зв'язку

3,5

5

0,33

0,471

    - способи організації       конференції

3,5

5

0,17

0,243

   - якість зв'язку:

4

5

0,33

0,413

 

 

 

1,34

Тож, для визначення річного економічного ефекту використовується наступна формула [10]:

;        (6.20)

;                                             (6.21)

,                                              (6.22)

де  приведені річні експлуатаційні витрати по базовому і проектному варіантам відповідно, грн;

      нормативний коефіцієнт порівняльної економічної   ефективності ;

     приведені капіталовкладення за базовим  і проектованим рішенням, грн;

   коефіцієнт якості системи (послуги);

   річні експлуатаційні витрати, грн;

    капіталовкладення, грн;

    ємкість станції, номерів.

За формулами (6.21) та (6.22) маємо наступний результат:

грн.

грн.

грн.

грн.

Річний економічний ефект буде складати:

грн/номер.

тис.грн

Показник річного економічного ефекту характеризує різницю річних приведених витрат, розрахованих для двох альтернативних варіантів. А позитивне значення цього показника  свідчить про економічні переваги проектного варіанта станції Avaya в порівнянні із квазіелектронної станцією.

6.4 Висновок

У даному розділі було розглянуто основні техніко-економічні показники. Була розрахована вартість основних фондів для побудови мережі, яка склала 368,98 тис. грн. Також були розраховані експлуатаційні витрати  нової та квазіелектронної станції, результати яких показали, що витрати станції Avaya Definity SI менші, ніж станції «Квант». А для обґрунтовання більш економічного вибору порівнювальних систем розраховані  якісні показники. У результаті чого був розрахований річний економічний ефект, позитивне значення якого ще раз впевнило у економічній перевазі проектного рішення.

ВИСНОВОК

У даному дипломному проекті  розроблен проект модернізації  корпоративної телекомунікаційної мережі для умов Дружківського машинобудівельного заводу.

Було проведено дослідження об'єкту проектування та визначені основні недоліки існуючої мережі, на підставі чого сформовані  обґрунтування у  необхідністі  її модернізації.  Проектована мережа передбачає комп'ютерну і телекомунікаційну мережу, яка у якості проведення міжміських розмов використовує IP-телефонію. Для нової мережі  розраховано трафік, який був необхідним для висунення вимог щодо пропускної здатності каналів зв’язку. Так, необхідна пропускна здатність лінії зв’язку для вихіду в мережу Інтернет склала 1,8 Мбіт/с.

         Проаналізувавши основні мережеві технології та їх архітектурні рішення, зупинилися на технології Ethernet для побудови кампусної мережі підприємства. У якості технологія доступу до всесвітньої  мережі Інтернет обрана технологія ADSL. Побудова системи IP-телефонії здійснюється за протоколом Н.323, а для стиковки компонентів такої системи з системами традиційної телефонії застосовуються голосові шлюзи. У якості кодека для стиску мови обрано кодек G.729,  що  кодує мову в потоки зі швидкістю 8 Кбіт/с .

        При виборі обладнання для телефонії у проекті  здійснювалось порівняння якісних показників обладнання іменитих виробників на російському і зарубіжному ринку. Аналіз показав, що кращим варіантом для забезпечення якісним внутрішнім зв’язком персоналу заводу і надання послуг IP- телефонії  буде цифрова станція  Definity SI компанії Avaya. А для технічної організації кампусної мережі обрана обладнання  фірми Planet, яке найкраще відповідає співвідношенню ціна/якість та вимогам ТЗ.

Для обраного обладнання були приведені основні конфігураційні  налаштування. А також розроблена модель корпоративної IP мережі, для якої був виконаний  розподіл адресного простору, налаштовані  списки  розподілу прав  доступу до серверів і до Internet.

У техніко-економічному аналізі мережі були розраховані капітальні витрати на побудову мережі, річні витрати на її експлуатацію, а також визначені показники якості порівнювальних систем. У результаті чого розрахован річний економічний ефект, який склав 306 тис.грн, і позитивне значення якого свідчить про переваги проектного рішення. Крім приведенних даних результатів, перехід до цифрової  мережі забезпечить підвищену якість та розширений асортимент послуг обслуговування абонентів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1.  Чумак М.О.  Цифровая система коммутации 5ESS: Учебное пособие – 1998.– 84с.
  2.  Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. – М.: Питер, 2001. – 672с.;
  3.  Гольдштейн Б.С., Пинчук А.В., Суховицкий А.Л. ІР-Телефония. — М.: Радио и связь, 2001. — 336с.: ил.
  4.  Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Проектування телекомунікаційних мереж. – К.: Техніка, 2002. – 792 с.
  5.  Сококлов Н.А.  Телекоммуникационные сети. – М., 2002.- 542с
  6.  Краткое руководство по установке аппаратного обеспечения Definity - Издание 1, 2008.-186 с.
  7.  Система Definity: руководство по базовому администрированию – Издание 1, 2000.-432 с.
  8.  Система Definity: руководство по базовой диагоностике – Издание 1, 2000.- 385 с.
  9.  Конфигурирование маршрутизаторов Cisco, 2-е изд. : Пер. с англ. — М. : Издательский дом "Вильяме", 2001.
  10.  Методичні рекомендації до виконання економічної частини  дипломних проектів. Т.Б. Надтока, І.В.Булах. – Донецьк, ДонНТУ, 2004. – 33 с.
  11.  www.bit-telecom.ru/technology, статья Георгий Санадзе: «Архитектура всеобщей интеграции»  
  12.  www.donetsk.ukrtelecom.ua
  13.  www.planet.com.ru
  14.  www.avaya.com

ДОДАТОК А - Технічне завдання на дипломний проект

ЗАТВЕРДЖУЮ:   

                   Зав. кафедри АТ

Бессараб В.І.

“___” _____________ 2009 р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

1. Найменування й область застосування мережі.

1.1 Найменування об’єкта проектування – корпоративна телекомунікаційна мережа для умов Дружківського машинобудівного заводу.

1.2 Областю застосування корпоративної телекомунікаційної мережі є Дружківський машинобудівельний завод, також ці проектні рішення можуть бути використані для інших підприємств, що мають розподілену структуру (фінансові структури, промислові підприємства, транспортні і телекомунікаційні компанії).

1.3  Загальна характеристика об'єкта,  у якому використовується система.

ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод» є одним з найбільших у Європі підприємств гірського машинобудування. Загальна площа заводу становить 106,5 гектарів, на території якого розташовано 153 споруджень. За територіальним принципом машинобудівельний завод складається з наступних структурних підрозділів: адміністративного корпусу, інженерного корпусу та 27 виробничих цехів.  Загальна кількість працівників –  4 300 чол.

2. Підстава для проведення розробки.

2.1 Підставою для розробки є наказ ДонНТУ № 305-14 від 25 березня 2009 про затвердження тем дипломних проектів.

2.2 Джерела розробки: розробка заснована на використанні матеріалів НДРС та преддипломної практики.

3 Мета і призначення розробки.

3.1 Мета розробки – підвищення ефективності та оперативності управління підприємством, підвищення якості зв’язку та розширення послуг, що надаються.

3.2 Призначення розробки – зменшення витрат на зовнішній телефонний зв'язок, інтеграція в єдине середовище передачі даних і голосу, цифрування обладнання а також надання телекомунікаційних послуг: повідомлення про надходження вхідного дзвінка під час розмови, переадресація дзвінка на будь-який номер, перенаправлення виклику, голосова пошта, конференц-зв'язок, утримання дзвінка та забезпечення конфіденційності для корпоративних клієнтів

4. Технічні вимоги.

     Для рішення зазначених задач, до корпоративної мережі підприємства повинні пред’являтися наступні вимоги:

4.1 Вимоги до складу мережі.

4.1.1 Найменування, кількість і призначення складових частин мережі.

Комп’ютерна мережа повинна складатися з 20 комутаторів, які повинні бути з’єднані по топології «зірка» кожен у своєму структурному підрозділі. В центрі топології «зірка»  повинен знаходитися комутатор 3 рівня моделі OSI. В мережі має бути прикордонний маршрутизатор. Серед функціональних одиниць мають бути сервери внутрішнього призначення (сервер БД, сервер технологічної БД, контролер домену), а також демілітаризована зона (сервер E-mail, WEB-сервер, DNS-сервер). Серед користувальницького обладнання: 10 IP-телефонів, 240 комп’ютерів та 13 факсів.

4.1.2 Вимоги до мережних технологій використовувані в комп'ютерній  мережі.

Компютерна мережа повинна охоплювати два структурних підрозділи: адміністративний та інженерний корпус (у сукупності складає 240 комп'ютерів). Локальна обчислювальна мережа у відділах структурних підрозділів має бути побудована на технології Fast Ethernet та представлена специфікацією 100 Base-TX. А технологія Gigabit Ethernet (1000Base-SX)  повинна використовуватися як магістраль для підвищення загальної пропускної спроможності комутованого Fast Ethernet.

4.1.3 Вимоги до мережних технологій використовувані в телефонній  мережі.

Телефонна мережа повинна  забезпечити зв'язком  1600 чоловік. Підключення внутрішніх абонентів повинно здійснюватися  по цифровим  лініям.  Для зв'язку з ТфЗк мають бути використовані з'єднувальні лінії зв'язку ІКМ-30, інакше звані Е1.

4.2 Показники призначення.

4.2.1 Показники призначення телефонної мережі.

Трафік, що формується у телефонній мережі розподіляється між трьома напрямами: частина трафіку йде на внутрішній звязок, частина на МТС, а решта трафіку – на міжміський напрям. Необхідна пропускна здатність каналу для міського зв’язку – 46,8 Ерл, необхідна пропускна здатність для внутрішнього зв’язку – 33,6 Ерл, необхідна пропускна здатність для VoIP-телефонії – 368 Кбіт/с.

Основні вимоги до IP-телефонії:

  •  смуга пропущення – від 8 Кбіт/с;
  •  затримка при передачі – не більше 400 мс.

4.2.2 Показники призначення комп'ютерної  мережі.

Комп’ютерна мережа має надавати наступні типи послуг: доступ до серверів, передача даних, як між користувачами мережі заводу, так до мереж-партнерів та вихід в Інтернет. Трафік, що генерується усередині адміністративного та інженерного корпусу складає 1094,16 кбіт/с  і 433,97 кбіт/с відповідно.  Необхідна пропускна здатність у зовнішній канал – 1,8 Мбіт/с.

Основні вимоги до Internet:

  •  смуга пропущення – від 256 Кбіт/с;

–    затримка при передачі – не більше 400 мс;

основні вимоги до передачі даних:

  •   смуга пропущення – від 8 Кбіт/с;

-    затримка при передачі – не більше 600 мс.

4.3 Вимоги до типу та  технічних характеристик обладнання.

4.3.1 Вимоги до типу та  технічних характеристик обладнання телефонної мережі.

У телефонній  мережі  для підтримки  IP-телефонії необхідні  2 сервісні плати та  кодек G.729, який має пропускну здатність – 8 Кбіт/с. Також потрібен шлюз – котрий фактично управляє логікою пакетної комутації. Обладнання повинно підтримувати протоколи Н.323. Затримка при передачі інформації не повинна перевищувати 150 мс.

4.3.2 Вимоги до типу та  технічних характеристик обладнання комп'ютерної мережі.

Мережа має складатися з семи 24-портових комутаторів Fast Ethernet, п'яти 12- портових комутаторів Fast Ethernet, семи 8-портових  комутаторів Fast Ethernet, одного комутатора 3 рівня моделі OSI на 24 порти Gigabit Ethernet  а також одного прикордонного маршрутизатора. Комутатор 3 рівня повинен підтримувати основні протоколи: IP, RIP v.1, RIP v 2, OSPF, а продуктивність комутації пакетів має бути 10 Mpps.  Маршрутизатор повинен  підтримувати механізм NAT, і  мати Serial порт для зв’язку  з мережею Internet та 1 порт Fast Ethernet - для зв’язку з комутатором DMZ. Передача даних повинна здійснюватись за протоколом ТСР. Стиснення голосу виконується за стандартом  кодека G.729.

4.4 Вимоги до мережного програмного забезпечення

Обладнання телефонної станції має підтримувати операційну систему  Unix 8.0 та інтегрувати оброблення телефонних викликів, управління викликами і працювати з повідомленнями.

4.5 Вимоги до технологічності, уніфікації та стандартизації.

Обладнання має бути стандартизовано по Україні, бути універсальним і сумісним між собою, а також орієнтуватися на наступні стандарти: IEEE 802.3u (z), міжнародний союз електрозв’язку (ITU) та  Н.323.  

4.6 Вимоги до безпеки та захисту інформації.

Для захисту  та безпеки інформації  необхідні спеціальні програмні забезпечення,  що будуть  контролювати усі вхідні та вихідні  виклики, автоматично знаходити не властиві характеристики  та попереджувати службу охорони або системного адміністратора. Необхідні міри захисту такі, як використання бар'єрних та дозволених кодів  для доступу до системи, захист голосової пошти  і шифрування даних – все це забезпечить найбільшу безпеку АТС та комунікацій.

4.7 Вимоги до структурованої кабельної системи (СКС).

Вимоги міжнародного стандарту ISO/IEC IS 11801 для СКС:

4.7.1 Всі комунікації поверху мають бути зведені в єдиний центр комутації (поверховий розподільник).

4.7.2 Устаткування, використане для побудови СКС, має відповідати, як мінімум, 5-ій категорії.

4.7.3 Прокладка кабелів в коридорах повинна здійснюватися за фальш-стелями, а при його відсутності в спеціальних кабель-каналах (коробах, лотках та ін.) або в існуючих заставах.

4.7.4 Кожен елемент СКС маркірується. Залежно від типу елементу маркіровка може наноситься кілька разів. Маркіровки складають інформаційну базу СКС.

4.7.5 Максимальна відстань горизонтальної проводки має бути не більш 90м.

4.7.6 Лінії СКС не повинні розташовуватися поблизу ліній силової розводки.

4.7.7 На кожне робоче місце має бути підведено два взаємозамінних лінка RJ45.

Телекомунікаційне приміщення має бути оснащене шафою, реалізованої в корпусі для кріплення в 19-дюймову стійку, куди підводяться телефонні, мережні кабелі і кабелі горизонтальної кабельної системи.

Вимоги по телекомунікаційному заземленню: всі екрановані кабельні системи повинні бути заземлені, а також  усе телекомунікаційне активне і пасивне устаткування повинне заземлятися на телекомунікаційній шині заземлення.

4.8 Вимоги до умов експлуатації мережі та її елементів.

Вимоги для експлуатації локальних корпоративних мереж: температура не нижче 20 0С , вологість повітря не повинна перевищувати 70 %, електромагнітна сумісність з іншими мережами.

Вимоги для експлуатації телефонних мереж

Змінний струм має бути  200 - 240 В; частота 50 - 60 КГц.

Вимоги до довколишнього середовища:

- рекомендована температура від +5 до +40 0C
- вологість 10% - 90%.

5. Економічні показники.

Загальні річні експлуатаційні витрати на станцію Definity SI складають 273,35 тис.грн, що в 1,2 рази менше витрат на квазіелектронну станцію «Квант». А позитивне значення показника річного економічного ефекту, що склав 306 тис.грн. свідчить про економічні переваги проектного варіанта станції Avaya.

6. Стадії та етапи розробки.

У таблиці А1 наведено приблизні терміни виконання відповідних пунктів дипломного проекту.

Таблиця А.1– Календарний план  розробки

Пор.

Назва етапів дипломного проекту

Термін виконання етапів проекту

1

2

3

1

Розробка ТЗ

10.03.09

2

Аналіз об’єкта проектування

20.03.09

3

Розрахунок трафіку мережі

1.04.09

Продовження таблиці А.1

1

2

3

4

Аналітичний огляд існуючих рішень

4.04.09

5

Синтез структурної схеми мережі

10.04.09

6

Синтез функціональної схеми мережі

13.04.09

7

Вибір елементної бази

18.04.09

9

Розробка схеми зєднань мережі

23.04.09

10

Конфігурація та налаштування обладнання мережі

28.04.09

11

Оцінка параметрів проектованої мережі

12.05.09

12

Економічна оцінка

20.05.09

13

Розрахунок показників ефективності

25.05.09

15

Графічна частина

27.05.09

16

Оформлення проекту

1.06.09

Дипломний проект відповідає стадії "Технічне проектування" і складається з пояснювальної записки і шести креслень виконаних на листах формату А4.

Термін представлення роботи   1 червня 2009 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68372. Решение Земского собора о воссоединении Украины с Россией 109 KB
  В прошлом во 161м году мая 25 по указу великого государя 450 царя и великого князя Алексея Михайловича всеа Русии самодержца говорено на соборех о литовском и о черкаском делех. И по государеву цареву и великого князя Алексея Михайловича всеа Русии указу о неправдах Яна Казимера...
68373. Сделать Сибирь и Дальний Восток русскими 86.5 KB
  Расширение империи на восток не ограничивалось только военно-политической экспансией, это был еще и сложный процесс превращения Сибири и Дальнего Востока в Россию. С установлением новых государственных границ имперская политика не завершается, а только начинается...
68374. Управление имущественными комплексами организаций и предприятий 184 KB
  Положением предусмотрено: организация при принятии объекта к бухгалтерскому учету определяет срок полезного использования его. Определение срока полезного использования объекта основных средств производится исходя из ожидаемого срока использования этого объекта в соответствии...
68375. Понятие, цели и принципы оценки недвижимости 220.5 KB
  Основные этапы процесса оценки недвижимости Основные формы регулирования оценочной деятельности Методы оценки недвижимости Оценка инвестиционной привлекательности объекта недвижимости Понятие цели и принципы оценки недвижимости Теоретической основой процесса оценки является система оценочных принципов.
68376. Философия: ее место и роль в обществе 70.5 KB
  Чем она отличается от иных гуманитарных дисциплин и иных видов духовной деятельности В чем ее специфика У почти что каждого философа было индивидуальное понимание философии В чем ее предмет Никто не сомневается что философия некий вид мировоззрения наряду с религиозным и мифологическим.
68377. Древнекитайская философия. Роль традиций в философии 74.5 KB
  Древнекитайская философия возникает в эпоху воющих государств (6—2 века до нашей эры). Именно в этом время возникает социальная нестабильность, которая позволяет человеку пересмыслить свои связи и отношения с миром. Время, когда происходит рассвет кит. философии
68378. Средние века и эпоха Возрождения 62 KB
  Учения Платона и Аристотеля – учения, где взгляд на мир как на целое. Философы стремились создать единую систему знаний о мире. Аристотель превратил философию в науку. Он разработал учения о политике, об этике. Они изучали систему политического устройства древнегреческих полисов.
68379. Английская эмпирическая школа философии 81 KB
  Возникают две прямопротиволожные теории познания: теория познания эмпиризма ориентированная на экспериментальные исследования природы и теория познания рационализма ориентированный на механо-математическое познание мира понимание. Но он также был озабочен методом научного познания...
68380. Классическая немецкая философия. Философия диалектического материализма 73 KB
  Под влиянием скептическим взгялдом Юма Кант меняет представление о возможностях рационального познания метафизического познания философского познания умозрительное спекулятивное основанное на разуме познание мире. Как возможно научно познание как оно совершается Можно ли объяснить сенсуализм и рационализм...