ID: 59643

Название работы: Знай свій рід, своє слово, свою пісню: Сценарій для молодших школярів

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Добрий день, наші юні друзі! Сьогодні ми зібралися з вами, щоб відсвяткувати Міжнародний день захисту дітей. В усьому світі діти завжди були і є радістю для дорослих. Вони про них піклуються, опікають, намагаються віддати все краще.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-05-09

Размер файла: 37 KB

Работу скачали: 0 чел.

Знай свій рід, своє слово, свою пісню: Сценарій для молодших школярів

     Ведуча І.
     Благословен той день і час,
     Коли прослалась килимами
     Земля, яку сходив Тарас
     Малими босими ногами.

     Бібліотекар: Добрий день, наші юні друзі! Сьогодні ми зібралися з вами, щоб відсвяткувати Міжнародний день захисту дітей. В усьому світі діти завжди були і є радістю для дорослих. Вони про них піклуються, опікають, намагаються віддати все краще. В нашій країні також святкують це свято.

     Ведуча ІІ. Ми живемо в чудовій країні - Україні.

     Читець.
     У всіх людей одна святиня.
     Куди не глянь, де не спитай.
     Рідніша їм, своя пустеля.
     Аніж земний в чужині рай,
     Їм красить все їх рідний край.
     Нема без кореня рослини,
     А нас, людей, без Батьківщини. (М.Чернявський)

     Ведуча І: Рідний край, Україна, Батьківщина. Які це прості і разом з тим прекрасні слова! Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях. Т.Г.Шевченко заповів нам:
     Свою Україну любіть,
     Любіть її, во время люте,
     В останню тяжкую минуту
     За неї; господа моліть.

     Ведуча II. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник, древня пам’ятка на околиці села - все це розповідна пам’ять, наші символи, історія, може, почасти й сумна, але в основі своїй велична і всестверджуюча.

     Ведуча І. Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії, в ній корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної України, хвилюємося аж до сліз, коли зачуємо рідну мову, пісню...

     Ведуча ІІ. З перших днів свого життя дитина чує мову близьких їй людей - мами, тата, бабусі. З раннього дитинства і до глибокої старості людина пов’язана з мовою. Нею можна передати свої почуття, думки. "Мова кожного народу неповторна і - своя" - це рядки з вірша. Ми також любимо свою українську мову  і називаємо її калиновою, солов’їною, барвінковою. Вона є державною мовою України.

     Читець.
     Мово рідна, слово рідне!
     Хто вас забуває,
     Той у грудях не серденько,
     Тільки камінь має.
     Як ту мову нам забути,
     Котрую учила
     Нас всіх ненька говорити,
     Ненька наша мила. (С.Воробкевич)

     Ведуча І. В нашого народу є багато гарних традиційних свят. А ви знаєте, що за свято 28 червня і 24 серпня?
     28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної ради України була прийнята Конституція України. В ній вказані ваші права і обов’язки.  Діти рівні у своїх правах і кожен має право на житло освіту і відпочинок. Але окрім прав у вас є і обов’язки. Ви повинні добре вчитися, шанувати дорослих, не заподіювати шкоду природі, не діяти злочинів.
     А що ж відбулось 24 серпня 199І року? В цей день прийнято Акт проголошення незалежності України, за яким Україна є самостійною демократичною державою. Виборовши волю, Україна має свої державні символи: герб, прапор і гімн. які уособлюють її історію її сутність.

     Ведуча II. /Показує державні символи/.
     Герб - символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.
     Національний прапор України - синьо-жовтий стяг. Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, це і колір золотого сонечка, без ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір - це колір чистого мирного неба.
     В основу сучасного державного гімну України покладено мелодію пісні композитора XIX століття Михайла Вербицького на слова П.Чубинського "Ще не вмерла Україна".

     Ведуча І. У кожного народу є свої улюблені речі, символи, дерева, рослини . У канадців, наприклад, клен, у росіян - берізка, а в нас – це калина і верба. Правду каже українське прислів’я: "Без верби і калини - нема України". Ось верба - символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча: встромиш у землю гілочку виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори - і кров зупиниться. З давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом.

     Ведуча ІІ. А калина, діти, - символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні. А восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний короваї, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд і пісень.

     Читець.
     Калино, безсмертна, калино,
     Ти в галицькім краю зросла.
     Вкраїно, моя Батьківщино,
     Ти символ калина й добра.

     Ведуча І. Діти, а хто знає чим українці славляться на весь світ? Так, піснею. Справді, українська пісня - це диво, Її люблять у всьому світі.
     Люди кажуть, що:
     пісня вранці помагає,
     пісня вгорі нас вітає,
     пісня радощі приносить,
     наше серце пісні просить.

     Ведуча ІІ. Немає людини, яка б не любила співу, не любила б українських народних пісень. І як чудово, коли пісня в сім’ї звучить у виконанні тата  і мами, бабусі і онуків, або коли співають усі разом. Заспіваймо й ми, друзі пісню "Чорні очка, як терен".

     Ведуча І. Наш народ завжди співав, коли йому було весело і коли була сумно, під час праці і відпочинку. З цих пісень ми дізнаємося про нашу історію, про життя людей, про героїв нашого краю. Але народ складав не лише пісні, а також прислів’я та приказки. А от, як добре ви знаєте прислів’я та приказки ми дізнаємося завдяки лото.
     Проводиться гра-лото: "Склади прислів’я":
     Гостре словечко ... - (коле сердечко)
     Хто мовчить, ... (той двох навчить)
     І від солодких слів ... (буває гірко)
     Рана загоїться ... (зле слово - ніколи)
     Слово не горобець - ... (вилетить - не піймаєш)
     Умій сказати - ... (умій і змовчати)
     Не кидай словами, ... (як пес хвостом)
     Шабля ранить голову, ... (а слово душу)
     Дурний язик - ... (голові не приятель)

     Бібліотекар. Ну, ось, ми разом поспівали, погралися, а зараз подивимось виставку малюнків "Барви веселкові"  і самі будемо малювати. Хто що вміє - маму, бабусю, квіти, сонце, дощ, дерева тощо. Кожан з охочих проявить свою фантазію в малюнку на асфальті.