59646

На Великдень: Святкове дійство

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Діти в кошику відкривають очі похитують голівками ніби від подиху вітерця ожили: ПАСКА: Чому в мене голова Ще в мене поклали: Яйця масло молоко Цукор і сметану Дріжджі борошно і сіль Ще й для запаху ваніль.

Украинкский

2014-05-09

46 KB

0 чел.

На Великдень: Святкове дійство

Зліва і справа від центру сцени оформити виставки пасок, писанок, крашанок, крапанок і дряпанок.
Посередині великий бутафорськіій кошик з високою ручкою, прикрашеною штучними квітами.
Кошик заповнюють "стравами", які зображують діти (на голівках у дітей обручі з цупкого паперу, на яких прикріплено намальовані страви), у такому порядку: посередині "паска", біля неї "писанка" і "крашанка". Потім півколом розміщуються святкові страви "сало", "ковбаса", "запечене порося", *сир", "сметана", "часник" і "хрін", а біля самого краю кошика - "квіти". (Діти у віночках із квітів). "Квіти" - сидять, "страви" - стоять на колінах, а паски -стоять. Так  буде здаватись, що кошик повний з горою. Діти сидять з закритими очима.

До кошика підходить хлопчик і говорить:
Готували цілий день,
Адже завтра Великдень.
Всі страви зібрали,
В кошик поскладали.
На ніч в церкву ми підем,
З татом кошик понесем.
Всі страви посвятим,
Стіл буде багатим

(Виходить. Діти в "кошику" відкривають очі, похитують голівками, ніби від подиху вітерця ожили):

ПАСКА:
                   Чому в мене голова?
                    Ще в мене поклали:
                    Яйця, масло, молоко,
                    Цукор і сметану,
                   Дріжджі, борошно і сіль,
                   Ще й для запаху ваніль.
                    Голівоньку заквітчали
                    І до кошика поклали.
ПИСАНКА:
                    Гарна писанка - це я,
                    Мабуть кращої нема!
                    Бач, узори які в мене,
                    Мов ялиночка зелена,
                     Й поясочок золотий,
                    Ще й червоні квіточки,
                    Мов гарненькі діточки.
КРАШАНКА:
                     Яйце біле не біда!
                     Як зварили в цибулинні
                      Стало крашанкою я!
САЛО:
                      Сало сили додає,
                      Тому й люблять всі мене.
                      І рожеве й біле -
                      Кожному я миле.
                      У великий піст, що був,
                      Все ж мене не їли,
                      Зберегли на Великдень,
                      В кошик запросили.
КОВБАСА:
                       Зарум'янена в печі
                       Ковбаса домашня.
                       Серед всіх святкових страв,
                       Я буду найкраща!
ПОРОСЯ:
                   Запечене порося -
                   Хрін в зубах тримаю.
                   На всі страви, що в кошику
                    Гордо поглядаю.
СИР:
                    З молока зробили,
                    Масла додавали.
                    Потім відварили
                    І в форму поклали
                    Вийшов сир тверденький,
                    На колір жовтенький,
                    Дуже я корисний,
                    А яким смачненький!
                     Щоранку до чаю
                     Ти мене наріжеш,
                     Посмакуєш залюбки
                     Й пальчики оближеш!
СМЕТАНА:
                     Я сметана жовтобіла .
                     До смаку всім, дуже мила!
                     Гарне я з млинцями,
                     Смачна з пирогами.
                     Мене в борщик кладуть
                     Я найкраща мабуть!

ЧАСНИК:
                    Я - часник, я - часник,
                     Приправляти всіх звик.
                     Ковбаса не ковбаса,
                    Якщо немає часника.
                  Кладуть мене в холодець,
                  Ось який я молодець.
ХРІН:
                   А я хрін гіркий,
                   Саме я такий.
                   Коли мене натирають.
                   Сльози проливають.
                   М'ясні страви завжди
                   Мною приправляють.
КВІТИ:
                  Ми рожеві, білі квіти,
                  Сині, жовті, голубі,
                  Ми цей кошик прикрашаєм,
                  І про  свято сповіщаєм,
                  Про найбільше свято року,
                 Хай вам буде всім нівроку! (В.Ніижеголенко)

(Виходить хлопчик і разом з ведучою "виносять" "кошик").

ВЕДУЧА (в українському костюмі):
Найбільшим святом весни є Великдень. У нас, в Україні, це свято завжди відзначалося урочисто. Воно гюв'язало в собі суто народні звичаї і традиції передхристиянських часів із християнськими обрядами. Нині Великдень - церковне свято. Готуються до нього заздалегідь. Ми пережили Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й в домі у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць.
І ось прийшов довгожданий  Великдень... У  кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, як у нашому кошику, що понесли до церкви святити. Діти, а хто знає вірш про Великдень? Розкажіть, а ми послухаємо.
ХЛОПЧИК: 

"Великодній привіт".
На дзвіінниці дзвонять дзвони,
Великодні, голосні -
Всюди втіха, всюди гомін,
Всюди радісні пісні.
Це Ісус воскрес з могили,
І воскресла з ним весна:
Квіти сині, жовті, білі
Розсипає скрізь вона.
Любі друзі, добрий ранок!
Всім привіт! Христос воскрес!
Час співати нам веснянок,
Щоб із серця смуток щез! (Г.Завадович)

ВЕДУЧА:

Для веснянок час настав. (Запрошує дітей співати веснянок, водити хороводи, кривого танцю).
ВЕДУЧА: 

Потомились? Відпочиньте та послухайте вірші, які діти вивчили до цього

прекрасного свята.
(Троє дітей читають:)
           
III. В траві фіалочки зітхають,
                  І пролісок тремтить увесь,
                  Розквітла яблунька, аж сяє -
                  Христос воскрес! Христос воскрес!
           
ІІІ. Пташки співають в полі, в лісі,
                  І дзвонить дзвін аж до небес,
                 Де білі хмарки розпливлися -
                 Христос воскрес! Христос воскрес! (Катерина Перелісна)
ДІВЧИНКА:
                  Гарна писанка у мене -
                  Мабуть, кращої нема!
                  Мама тільки помагала,
                  Малювала я сама.
                  Змалювала дрібно квіти,
                  Вісім хрестиків малих,
                  І дрібнесеньку ялинку,
                  Й поясочок поміж них.
                  Хоч не зразу змалювала,
                  Тато мовив: "Молодець!"
                  Я ту писанку для себе
                  Для зразочка залишу,
                  А для тата і для мами
                  Я ще кращу напишу. (Катерина Перелісна)
ХЛОПЧИК (до ведучої): А що означає тарілка з травичкою, що стоїть на виставці серед пасок і писанок?
ВЕДУЧА: На Херсонщині існує цікавий звичай ставити на Великодній стіл тарілку, на якій могилкою насипана земля з зеленою травичкою, що росте з неї. Це посіяний овес за два тижні перед святом. Навколо цієї "могилки" кладуть стільки червоних яєць, скільки в цій хаті померло рідні. Ця тарілка стоїть цілий тиждень, аж до Хоминого понеділка. Так ми зберігаємо пам'ять про померлих родичів.
ВЕДУЧА: Поки журі (батьки й вчителі) розглядають виставку пасок та яєць, ми пограємо у Великодні ігри крашанками.
I гра. НАВБИТКИ. 2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого лишилася ціла.
II гра. У СЛІПЦЯ. Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.
ІІІ гра. ГРА З ЯЙЦЕМ. Діти стають у коло, кожен тримає в руці крашанку. Хтось з дітей починає гру. Він ходить перед дітьми й стукає своєю крашанкою по тих, що в руках у гравців. Всі разом промовляють:
Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Галі випало на славу
Розпочати цю забаву -
Дуже милу престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне - трісь та "Ай",
А в самої ціле, й край.
Бач яке воно міцне!
Галя далі радо йде.
Трісь та трісь!
Аж раптом, хрусьІ
Гру продовжує Петрусь.
Один за одним діти виходять з гри. Той у кого крашанка вціліла, показує її всім, примовляючи:
Крашанка моя міцна,
То й у грі перемогла.
ВЕДУЧА: Настав час провести вікторину:
1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?
2. Як розписують писанки?
3. Які узори наносять на писанку?
4. Чим відрізняються між собою: писанка, крашанка, дряпанка, крапанка?
5. Чи можна читати писанки?
6. Які узори ви знаєте на писанках? ("Безконечник*, 'Берегиня", 'Небесні олені" "Сосонка" і інші).
7. Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка - символ
добра і сонця).
8. Кили яйце перестає бути простим? (Коли на яйце нанесли орнамент).
9. Як довго можна зберігати писанку? (Коли середину сирого яйця видути, писанку можна зберігати дуже довгий час).
10. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (Коричнева - з лушпиння цибулі, жовта - з кори молодих яблуневих віток, чорна - з підсоленого відвару молодої вільхи...).
11. В Канаді писанці поставлений пам'ятник. Хто знає назву міста, де стоїть цей пам'ятник? (Місто Єдмонтон).
ВЕДУЧА. Молодці! Все ви знаєте, на всі запитання вікторини вірно відповіли. Послухаємо підсумки журі.
(Підводяться підсумки, переможців нагороджують).
ВЕДУЧА. Святковий день тягнеться без роботи дуже довго, тому-то його й назвали Великдень. А ми з вами розповідали вірші, водили хороводи, грались й потомились... То ж сідайте, будемо пригощатись.
(Іде пригощання всім тим, що було на виставці).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85301. Виды и жанры народной художественной культуры 38.75 KB
  Основной признак сказки фантастический элт который очевиден для рассказчика и слушателя в равной мере. Все сказки делятся на виды группы категории или жанры: А волшебные б кумулятивные в о животных растениях. Волшебные сказки называются так условно и выделяются в отдельный ряд по композиционным структурным признакам. Сказки о животных растениях предметах тоже составляют особую группу.
85302. Актуальные задачи сохранения и развития традиций народной художественной культуры 34.69 KB
  Программа этнохудожественного образования подрастающего поколения Определенную роль в системе возрождения народных традиций играют нучные исследования в сфере НХК которые проводятся на базе: НИИ Искусствознания НИИ Культурологии Этнологии; Российский институт культурного и природного наследия; Государственный Российский дом НХТ Государственный республиканкий центр русского фольклора С их помощью создается целостная многоуровневая система выявления и учета фольклорных процессов. С целью развития традиций НХК систематически проводятся:...
85303. Философские основы сущности и структуры народного художественного сознания 41.29 KB
  В Древней Греции впервые в истории появляется мысль о том что вся совокупность наших знаний может быть упорядочена что из всего огромного разнообразия знаний и сведений можно выделить знания наиболее общего характера наиболее важные достоверные и очевидные ldquo;началаrdquo; ldquo;принципыrdquo; ldquo;аксиомыrdquo; из которых затем можно последовательно шаг за шагом вывести и прочно обосновать все остальные знания так что каждое из них займет своё место в единой системе в упорядоченном и обозримом целом. Согласно же Платону...
85304. Народная художественная культура как основа современного мирового культурного пространства 55.64 KB
  А что знает об этом современный житель России Какими представляет он себе своих предков какой видит культуру России прошлых веков и тысячелетийС уходом XX века и наступлением следующего столетия ученые вновь заговорили о кризисе и даже исчезновении культуры. Проблема состояния культуры соотношения ее структурных элементов выделения ее лидирующих компонентов приобретает особое значение в глобализирующемся мире где превалирует массовая культура постиндустриального общества. В настоящее время актуальным становится практическое решение...
85305. Образы древней мифологии 40.97 KB
  Греки довольно рано перешли к антропоморфизму создав своих богов по образу и подобию людей при этом наделив их непременными и непреходящими качествами красотой умением принимать любой образ и самое главное бессмертием. Человеческая жизнь неизбежно кончалась смертью боги же были бессмертны и не знали границ в выполнении своих желаний но все равно выше богов была судьба Мойры предопределение изменить которое не мог никто из них. Таким образом греки даже в участи бессмертных богов усматривали их сходство с судьбами...
85306. Основные мифологические циклы: классификация 36.49 KB
  К древнейшим и самым примитивным мифов принадлежали мифы о животных (или зооморфные) и зооантропоморфных мифы. Элементарные из них представляют собой наивное объяснение отдельных признаков животных. Глубоко архаические мифы - о происхождении животных от людей или мифологические представления о том, что люди были когда-то животными.
85307. Системы исходных понятий народной художественной культуры 37.16 KB
  Основными понятиями являются культура ценности традиция этническая культура. Ценности первым кто ввел это понятие в научный оборот был польский психолог В. Для большинства исследователей понятие ценности сродни понятию установка. Клакхон ценностиэто осознанное или неосознанное характерное для индивида или группы индивидов представления о желаемом которое определяет выбор целей с учетом возможных последствий.
85308. Календарные праздники и обряды: структура, функции, художественные элементы 35.95 KB
  Основные зимние праздники приходились на январь. Дети девушки и парни под Рождество ходили по домам колядовать Колядовали и в Новый год. Молодежь наряжалась стариками и старухами цыганами гусарами; мазали лица сажей надевали вывороченные наизнанку шубы и ходили по деревне подшучивая над всеми разыгрывая сценки веселясь. Ходили друг к другу в гости обильно угощались блинами оладьями пирогами была и выпивка.
85309. Календарные праздники и обряды на Руси; их связь с зимним и летним солнцеворотами; весенним и осенним равноденствием; с циклами сельскохозяйственных работ; с языческими и христианскими основами веры 35 KB
  Важнейшие на Руси языческие обряды и праздники были слиты с земледельческим трудом с жизнью природы а значит с мифологическими олицетворениями природных сил. Первыми еще в глубокой древности возникли праздники связанные с земледельческим календарем предков восточных славян. Начинаясь в декабре когда солнце поворачивается на лето предвещая скорое пробуждение кормилицы материземли от зимнего сна и заканчиваясь осенью с завершением уборки урожая праздники составляли целостный календарный цикл.