59646

На Великдень: Святкове дійство

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Діти в кошику відкривають очі похитують голівками ніби від подиху вітерця ожили: ПАСКА: Чому в мене голова Ще в мене поклали: Яйця масло молоко Цукор і сметану Дріжджі борошно і сіль Ще й для запаху ваніль.

Украинкский

2014-05-09

46 KB

0 чел.

На Великдень: Святкове дійство

Зліва і справа від центру сцени оформити виставки пасок, писанок, крашанок, крапанок і дряпанок.
Посередині великий бутафорськіій кошик з високою ручкою, прикрашеною штучними квітами.
Кошик заповнюють "стравами", які зображують діти (на голівках у дітей обручі з цупкого паперу, на яких прикріплено намальовані страви), у такому порядку: посередині "паска", біля неї "писанка" і "крашанка". Потім півколом розміщуються святкові страви "сало", "ковбаса", "запечене порося", *сир", "сметана", "часник" і "хрін", а біля самого краю кошика - "квіти". (Діти у віночках із квітів). "Квіти" - сидять, "страви" - стоять на колінах, а паски -стоять. Так  буде здаватись, що кошик повний з горою. Діти сидять з закритими очима.

До кошика підходить хлопчик і говорить:
Готували цілий день,
Адже завтра Великдень.
Всі страви зібрали,
В кошик поскладали.
На ніч в церкву ми підем,
З татом кошик понесем.
Всі страви посвятим,
Стіл буде багатим

(Виходить. Діти в "кошику" відкривають очі, похитують голівками, ніби від подиху вітерця ожили):

ПАСКА:
                   Чому в мене голова?
                    Ще в мене поклали:
                    Яйця, масло, молоко,
                    Цукор і сметану,
                   Дріжджі, борошно і сіль,
                   Ще й для запаху ваніль.
                    Голівоньку заквітчали
                    І до кошика поклали.
ПИСАНКА:
                    Гарна писанка - це я,
                    Мабуть кращої нема!
                    Бач, узори які в мене,
                    Мов ялиночка зелена,
                     Й поясочок золотий,
                    Ще й червоні квіточки,
                    Мов гарненькі діточки.
КРАШАНКА:
                     Яйце біле не біда!
                     Як зварили в цибулинні
                      Стало крашанкою я!
САЛО:
                      Сало сили додає,
                      Тому й люблять всі мене.
                      І рожеве й біле -
                      Кожному я миле.
                      У великий піст, що був,
                      Все ж мене не їли,
                      Зберегли на Великдень,
                      В кошик запросили.
КОВБАСА:
                       Зарум'янена в печі
                       Ковбаса домашня.
                       Серед всіх святкових страв,
                       Я буду найкраща!
ПОРОСЯ:
                   Запечене порося -
                   Хрін в зубах тримаю.
                   На всі страви, що в кошику
                    Гордо поглядаю.
СИР:
                    З молока зробили,
                    Масла додавали.
                    Потім відварили
                    І в форму поклали
                    Вийшов сир тверденький,
                    На колір жовтенький,
                    Дуже я корисний,
                    А яким смачненький!
                     Щоранку до чаю
                     Ти мене наріжеш,
                     Посмакуєш залюбки
                     Й пальчики оближеш!
СМЕТАНА:
                     Я сметана жовтобіла .
                     До смаку всім, дуже мила!
                     Гарне я з млинцями,
                     Смачна з пирогами.
                     Мене в борщик кладуть
                     Я найкраща мабуть!

ЧАСНИК:
                    Я - часник, я - часник,
                     Приправляти всіх звик.
                     Ковбаса не ковбаса,
                    Якщо немає часника.
                  Кладуть мене в холодець,
                  Ось який я молодець.
ХРІН:
                   А я хрін гіркий,
                   Саме я такий.
                   Коли мене натирають.
                   Сльози проливають.
                   М'ясні страви завжди
                   Мною приправляють.
КВІТИ:
                  Ми рожеві, білі квіти,
                  Сині, жовті, голубі,
                  Ми цей кошик прикрашаєм,
                  І про  свято сповіщаєм,
                  Про найбільше свято року,
                 Хай вам буде всім нівроку! (В.Ніижеголенко)

(Виходить хлопчик і разом з ведучою "виносять" "кошик").

ВЕДУЧА (в українському костюмі):
Найбільшим святом весни є Великдень. У нас, в Україні, це свято завжди відзначалося урочисто. Воно гюв'язало в собі суто народні звичаї і традиції передхристиянських часів із християнськими обрядами. Нині Великдень - церковне свято. Готуються до нього заздалегідь. Ми пережили Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й в домі у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць.
І ось прийшов довгожданий  Великдень... У  кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, як у нашому кошику, що понесли до церкви святити. Діти, а хто знає вірш про Великдень? Розкажіть, а ми послухаємо.
ХЛОПЧИК: 

"Великодній привіт".
На дзвіінниці дзвонять дзвони,
Великодні, голосні -
Всюди втіха, всюди гомін,
Всюди радісні пісні.
Це Ісус воскрес з могили,
І воскресла з ним весна:
Квіти сині, жовті, білі
Розсипає скрізь вона.
Любі друзі, добрий ранок!
Всім привіт! Христос воскрес!
Час співати нам веснянок,
Щоб із серця смуток щез! (Г.Завадович)

ВЕДУЧА:

Для веснянок час настав. (Запрошує дітей співати веснянок, водити хороводи, кривого танцю).
ВЕДУЧА: 

Потомились? Відпочиньте та послухайте вірші, які діти вивчили до цього

прекрасного свята.
(Троє дітей читають:)
           
III. В траві фіалочки зітхають,
                  І пролісок тремтить увесь,
                  Розквітла яблунька, аж сяє -
                  Христос воскрес! Христос воскрес!
           
ІІІ. Пташки співають в полі, в лісі,
                  І дзвонить дзвін аж до небес,
                 Де білі хмарки розпливлися -
                 Христос воскрес! Христос воскрес! (Катерина Перелісна)
ДІВЧИНКА:
                  Гарна писанка у мене -
                  Мабуть, кращої нема!
                  Мама тільки помагала,
                  Малювала я сама.
                  Змалювала дрібно квіти,
                  Вісім хрестиків малих,
                  І дрібнесеньку ялинку,
                  Й поясочок поміж них.
                  Хоч не зразу змалювала,
                  Тато мовив: "Молодець!"
                  Я ту писанку для себе
                  Для зразочка залишу,
                  А для тата і для мами
                  Я ще кращу напишу. (Катерина Перелісна)
ХЛОПЧИК (до ведучої): А що означає тарілка з травичкою, що стоїть на виставці серед пасок і писанок?
ВЕДУЧА: На Херсонщині існує цікавий звичай ставити на Великодній стіл тарілку, на якій могилкою насипана земля з зеленою травичкою, що росте з неї. Це посіяний овес за два тижні перед святом. Навколо цієї "могилки" кладуть стільки червоних яєць, скільки в цій хаті померло рідні. Ця тарілка стоїть цілий тиждень, аж до Хоминого понеділка. Так ми зберігаємо пам'ять про померлих родичів.
ВЕДУЧА: Поки журі (батьки й вчителі) розглядають виставку пасок та яєць, ми пограємо у Великодні ігри крашанками.
I гра. НАВБИТКИ. 2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого лишилася ціла.
II гра. У СЛІПЦЯ. Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.
ІІІ гра. ГРА З ЯЙЦЕМ. Діти стають у коло, кожен тримає в руці крашанку. Хтось з дітей починає гру. Він ходить перед дітьми й стукає своєю крашанкою по тих, що в руках у гравців. Всі разом промовляють:
Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Галі випало на славу
Розпочати цю забаву -
Дуже милу престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне - трісь та "Ай",
А в самої ціле, й край.
Бач яке воно міцне!
Галя далі радо йде.
Трісь та трісь!
Аж раптом, хрусьІ
Гру продовжує Петрусь.
Один за одним діти виходять з гри. Той у кого крашанка вціліла, показує її всім, примовляючи:
Крашанка моя міцна,
То й у грі перемогла.
ВЕДУЧА: Настав час провести вікторину:
1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?
2. Як розписують писанки?
3. Які узори наносять на писанку?
4. Чим відрізняються між собою: писанка, крашанка, дряпанка, крапанка?
5. Чи можна читати писанки?
6. Які узори ви знаєте на писанках? ("Безконечник*, 'Берегиня", 'Небесні олені" "Сосонка" і інші).
7. Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка - символ
добра і сонця).
8. Кили яйце перестає бути простим? (Коли на яйце нанесли орнамент).
9. Як довго можна зберігати писанку? (Коли середину сирого яйця видути, писанку можна зберігати дуже довгий час).
10. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (Коричнева - з лушпиння цибулі, жовта - з кори молодих яблуневих віток, чорна - з підсоленого відвару молодої вільхи...).
11. В Канаді писанці поставлений пам'ятник. Хто знає назву міста, де стоїть цей пам'ятник? (Місто Єдмонтон).
ВЕДУЧА. Молодці! Все ви знаєте, на всі запитання вікторини вірно відповіли. Послухаємо підсумки журі.
(Підводяться підсумки, переможців нагороджують).
ВЕДУЧА. Святковий день тягнеться без роботи дуже довго, тому-то його й назвали Великдень. А ми з вами розповідали вірші, водили хороводи, грались й потомились... То ж сідайте, будемо пригощатись.
(Іде пригощання всім тим, що було на виставці).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32504. ПРЕПОДАВАНИЕ ПРОПЕДЕВТИЧЕСКОГО КУРСА ИНФОРМАТИКИ В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ СРЕДНИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ 58 KB
  Целью курса информатики в начальной школе является формирование первоначальных базовых понятий информатики что обеспечит дальнейшее создание информационной картины мира представлений о свойствах информации способах работы с ней формирование представления о компьютере как универсальной информационной машине развитие информационной культуры ребенка и интеллектуальных способностей учащихся. В соответствии с целями обучения информатике в начальной школе выделяется ряд задач на которые нужно опираться при проведении уроков информатики в...
32505. ПРЕПОДАВАНИЕ БАЗОВОГО КУРСА ИНФОРМАТИКИ В СРЕДНИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ 47 KB
  Среди них: теория информации теория алгоритмов теоретическая кибернетика математическое и информационное моделирование дискретная математика искусственный интеллект и др. К аппаратным средствам относятся компьютеры технические средства хранения и отображения информации передачи данных по сетям. Она заключается в формировании представлений об информации информационных процессах как одного из трех основополагающих понятий: вещества энергии информации на основе которых строится современная научная картина мира. В этом отношении...
32506. МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: «ИНФОРМАЦИЯ И ИНФОРМАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ». 83 KB
  Ключевыми вопросами данной содержательной линии являются: определение информации; измерение информации; хранение информации; передача информации; обработка информации. Проблемы определения и измерения информации Нельзя дать единого универсального определения информации. Но в науке и в практике известны различные подходы к информации и в рамках каждого из них дается определение этого понятия Субъективный подход. При раскрытии понятия информация с точки зрения субъективного бытового человеческого подхода следует отталкиваться...
32507. МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: «АРИФМЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КОМПЬЮТЕРА» 63.5 KB
  Система счисления это определенный способ представления чисел и соответствующие ему правила действия над числами. Римский способ записи чисел является примером непозиционной системы счисления а арабский это позиционная система счисления. Позиционных систем счисления существует множество и отличаются они друг от друга алфавитом множеством используемых цифр. Размер алфавита число цифр называется основанием системы счисления.
32508. МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: «КОМПЬЮТЕР» 142 KB
  Одна из содержательных линий базового курса информатики линия компьютера. Линия компьютера проходит через весь курс и по двум целевым направлениям: 1 теоретическое изучение устройства принципов функционирования и организации данных в ЭВМ; 2 практическое освоение компьютера; получение навыков применения компьютера для выполнения различных видов работы с информацией. Представление данных в компьютере Информация хранимая в памяти компьютера и предназначенная для обработки называется данными. Для представления всех видов данных в памяти...
32509. МЕТОДИКА ВВЕДЕНИЯ ПОНЯТИЯ АЛГОРИТМИЗАЦИЯ С ПОМОЩЬЮ УЧЕБНЫХ ИСПОЛНИТЕЛЕЙ 134.5 KB
  Основной характеристикой исполнителя с точки зрения управления является система команд исполнителя СКИ. Схема функционирования исполнителя алгоритмов Для выполнения всякой работы решения поставленной задачи исполнитель на входе получает алгоритм и исходные данные а на выходе получаются требуемые результаты. Всякая команда должна быть сформулирована так чтобы определить однозначное действие исполнителя. Работа исполнителя состоит в последовательном выполнении команд алгоритма.
32510. МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: «ФОРМАЛИЗАЦИЯ И МОДЕЛИРОВАНИЕ» 80 KB
  Теория и методика обучения информатики МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: ФОРМАЛИЗАЦИЯ И МОДЕЛИРОВАНИЕ. Линия моделирования наряду с линией информации и информационных процессов является теоретической основой базового курса информатики. Тема натуральных моделей затрагивается лишь в самом начале в определением понятия модели и разделением моделей на материальные натурные и информационные. Важнейшим понятием в моделировании является понятие цели.
32511. МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: «ЛОКАЛЬНЫЕ И ГЛОБАЛЬНЫЕ КОМПЬЮТЕРНЫЕ СЕТИ. ИНТЕРНЕТ» 81.5 KB
  Теория и методика обучения информатики МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ ЛИНИИ: ЛОКАЛЬНЫЕ И ГЛОБАЛЬНЫЕ КОМПЬЮТЕРНЫЕ СЕТИ. Содержание данного подраздела делится на две части по принципу деления компьютерных сетей на два типа: локальные сети; глобальные сети. Локальные сети. Локальные сети в зависимости от назначения и технических решений могут иметь различные структуры объединения компьютеров.
32512. ДИСТАНЦИОННЫЕ ОЛИМПИАДЫ ПО ИНФОРМАТИКЕ 145.5 KB
  Избранные вопросы методики преподавания информатики ДИСТАНЦИОННЫЕ ОЛИМПИАДЫ ПО ИНФОРМАТИКЕ Дистанционные олимпиады по информатике этапы их проведения. Целью проведения компьютерной дистанционной олимпиады по какомулибо предмету школьной подготовки является улучшение преподавания этого предмета. Это улучшение достигается благодаря стимулирование интереса к изучаемому предмету с помощью Интернеттехнологий и использования сравнительного аспекта обучения; внедрение в учебную практику новых и эффективных методов обучения; методической...