59647

Народні символи України

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У канадців наприклад клен у росіян берізка а в нас калина верба і тополя. Не було хати біля якої б не пишалась червона калина. Бувало як зацвіте калина пишним цвітом дівчата ними коси прикрашають. Калина була потрібна і в численних обрядах.

Украинкский

2014-05-09

36.5 KB

0 чел.

Народні символи України

 Бібліотекар:
     Діти! Ми сьогодні поговоримо про безсмертні символи українського народу. Майже у всіх народів є улюблені рослини - символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян - берізка, а в нас - калина, верба і тополя. Правду каже, українське прислів’я: „Без калини, верби й тополини - нема України".
     З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах, ось одне з них.

     1 читач:

     В час монголо-татарського лихоліття Україна лежала в руїнах. Монголо-татари все палили, нищили. Чоловіків вбивали, маленьких хлопчиків забирали в яничари, а дівчат - в полон.

     В одному селі була дуже вродлива дівчина. Одного разу татари запалили солом’яні стріхи. Розпачливий зойк пронісся над селом. Кричали діти, мліли матері. Кров лилася рікою. Дівчата, щоб не попасти в полон, бігли ховатися в лісовій хащі, в болото. А болото було в’язкою трясовиною і дівчата в тяжких муках потопилися. На цих місцях виросли розлогі куші калини.

     Бібліотекар:

     Люди України з давніх-давен шанували цю рослину. Не було хати, біля якої б не пишалась червона калина. Бувало, як зацвіте калина пишним цвітом, дівчата ними коси прикрашають. А коли кетяги дозрівали, то вішали їх попід стріхами. І довго-довго до морозів хати стояли неначе в коралях. Калина була потрібна і в численних обрядах.

     2 Читач:

     Особливо в обряді, коли проходили привітання батьків з народженням дитини. Обов'язково приносили хліб, як символ достатку, корінь життя; гроші, як символ багатства; і, обов'язково, калину, як символ краси, здоров’я та нев’янучості, символ України, своєї рідної землі.

     Бібліотекар:

     Обов'язковою була калина у весільному обряді. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його вервечкою калини. Калиновим цвітом та ягодами оздоблювали вінок молодої.

     1 Читач:

На весілля збирався весь рід і співали:
     Ой, у полі калина, ой у полі червона
     Гарненько цвіте.
     Ой роде, наш роде, роде наш прекрасний
     Не цураймося, признаваймося,
     Не багато нас вже є.

     2 Читач:

А коли в далекі часи дружини виряджали своїх чоловіків у -далекі, походи, то вони давали їм рушники з вишитими кетягами калини, ніби цей рушник і простелить стежину до рідного дому.

     1 Читач:

А, коли помирав суджений на чужині, то останнє, що він просив, як співається у козацькій пісні:

Посадіть мені в головах червону калину,
     Будуть пташки прилітати - калиноньку їсти,
     Будуть мені приносити з України вісті.
    
Бібліотекар:
     Часто на могилах садили в головах червону калину, як символ безсмертя. У карпатській пісні співається:
     Із Чорногори вітер буйненький
     Приніс з калини цвіток біленький
     І виріс з нього серед могили
     Замість хреста куш калини.
     У нашому краї дуже оберігали і оберігають калину. Наруга над нею
вкривала людину ганьбою. Дітям, аби не ламали, не нівечили калину казали: "Не ламайте калину, бо накличе мороз!" Справді, калина цвіте на самий кінець весни, коли вже відходять заморозки. 

     1 Читач:

А які цілющі властивості калини! У народній медицині кращих ліків ніж калина не було. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регулювання тиску крові. У святкові дні на столі української господині стояв напій з калини. А які ж смачні пиріжки з калиною - це національне блюдо українців. 

     2 Читач:

Через творчість Т.Г.Шевченка теж проходить образ калини, як безсмертний символ України. Багато його творів оспівують червону калину. Звучить в грамзаписі "Зацвіла в долині червона калина."

     1 Читач:

Сонце гріє, вітер віє
     З поля на долину
     Над водою гне з вербою
     Червону калину.
     На калині одиноке
     Гніздечко гойдає -
     А де дівся соловейко?
     Не питай, не знає.

     2 Читач:

    Тече вода з-під явора
     Яром на долину,
     Пишається над водою
     Червона калина.
     Пишається калинонька,
     Явір молодіє.
     А кругом їх верболози
     Й лози зеленіють.

     І Читач:

І сьогодні є багато пісень про калину і багато віршів. Оспівується калина, як символ України, як дар рідної землі, як символ гордості, стійкості, незламності, живучості у творах Петренка, Павличка, у музиці Івасюка і Білаша.

     2 Читач:

  А я розкажу вірш І.Я.Франка "Червона калино, чого в лузі гнешся?"
     Червона калино, чого в лузі гнешся?
     Чого в лузі гнешся?
     Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
     До сонця не пнешся?
     Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
     На радощі світу?
     Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
     Чи грому з блакиту?
     Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
     Не страшно і грому,
     І світло люблю я, купаюся в ньому
     Купаюся в ньому.
     Та в гору не пнуся, бо сили не маю,
     Бо сили не маю.
     Червоні ягідки додолу схиляю,
     Додолу схиляю.
     Я в гору не пнуся, я дубам не пара,
     Я дубам не пара.
     Та ти ж мене, дубе, отінив, як хмара,
     Отінив, як хмара.

     Бібліотекар:

Діти! Пам’ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте, а тільки у щирих, добрих. Тож будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Червона калина біля батьківської хати - це не тільки окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина.