59647
Народні символи України
Конспект урока
Педагогика и дидактика
У канадців наприклад клен у росіян берізка а в нас калина верба і тополя. Не було хати біля якої б не пишалась червона калина. Бувало як зацвіте калина пишним цвітом дівчата ними коси прикрашають. Калина була потрібна і в численних обрядах.
Украинкский
2014-05-09
36.5 KB
0 чел.
Народні символи України
Бібліотекар:
Діти! Ми сьогодні поговоримо про безсмертні символи українського народу. Майже у всіх народів є улюблені рослини - символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян - берізка, а в нас - калина, верба і тополя. Правду каже, українське прислів’я: „Без калини, верби й тополини - нема України".
З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах, ось одне з них.
1 читач:
В час монголо-татарського лихоліття Україна лежала в руїнах. Монголо-татари все палили, нищили. Чоловіків вбивали, маленьких хлопчиків забирали в яничари, а дівчат - в полон.
В одному селі була дуже вродлива дівчина. Одного разу татари запалили солом’яні стріхи. Розпачливий зойк пронісся над селом. Кричали діти, мліли матері. Кров лилася рікою. Дівчата, щоб не попасти в полон, бігли ховатися в лісовій хащі, в болото. А болото було в’язкою трясовиною і дівчата в тяжких муках потопилися. На цих місцях виросли розлогі куші калини.
Бібліотекар:
Люди України з давніх-давен шанували цю рослину. Не було хати, біля якої б не пишалась червона калина. Бувало, як зацвіте калина пишним цвітом, дівчата ними коси прикрашають. А коли кетяги дозрівали, то вішали їх попід стріхами. І довго-довго до морозів хати стояли неначе в коралях. Калина була потрібна і в численних обрядах.
2 Читач:
Особливо в обряді, коли проходили привітання батьків з народженням дитини. Обов'язково приносили хліб, як символ достатку, корінь життя; гроші, як символ багатства; і, обов'язково, калину, як символ краси, здоров’я та нев’янучості, символ України, своєї рідної землі.
Бібліотекар:
Обов'язковою була калина у весільному обряді. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його вервечкою калини. Калиновим цвітом та ягодами оздоблювали вінок молодої.
1 Читач:
На весілля збирався весь рід і співали:
Ой, у полі калина, ой у полі червона
Гарненько цвіте.
Ой роде, наш роде, роде наш прекрасний
Не цураймося, признаваймося,
Не багато нас вже є.
2 Читач:
А коли в далекі часи дружини виряджали своїх чоловіків у -далекі, походи, то вони давали їм рушники з вишитими кетягами калини, ніби цей рушник і простелить стежину до рідного дому.
1 Читач:
А, коли помирав суджений на чужині, то останнє, що він просив, як співається у козацькій пісні:
Посадіть мені в головах червону калину,
Будуть пташки прилітати - калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті.
Бібліотекар:
Часто на могилах садили в головах червону калину, як символ безсмертя. У карпатській пісні співається:
Із Чорногори вітер буйненький
Приніс з калини цвіток біленький
І виріс з нього серед могили
Замість хреста куш калини.
У нашому краї дуже оберігали і оберігають калину. Наруга над нею
вкривала людину ганьбою. Дітям, аби не ламали, не нівечили калину казали: "Не ламайте калину, бо накличе мороз!" Справді, калина цвіте на самий кінець весни, коли вже відходять заморозки.
1 Читач:
А які цілющі властивості калини! У народній медицині кращих ліків ніж калина не було. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регулювання тиску крові. У святкові дні на столі української господині стояв напій з калини. А які ж смачні пиріжки з калиною - це національне блюдо українців.
2 Читач:
Через творчість Т.Г.Шевченка теж проходить образ калини, як безсмертний символ України. Багато його творів оспівують червону калину. Звучить в грамзаписі "Зацвіла в долині червона калина."
1 Читач:
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину
Над водою гне з вербою
Червону калину.
На калині одиноке
Гніздечко гойдає -
А де дівся соловейко?
Не питай, не знає.
2 Читач:
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє.
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
І Читач:
І сьогодні є багато пісень про калину і багато віршів. Оспівується калина, як символ України, як дар рідної землі, як символ гордості, стійкості, незламності, живучості у творах Петренка, Павличка, у музиці Івасюка і Білаша.
2 Читач:
А я розкажу вірш І.Я.Франка "Червона калино, чого в лузі гнешся?"
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому,
І світло люблю я, купаюся в ньому
Купаюся в ньому.
Та в гору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю.
Червоні ягідки додолу схиляю,
Додолу схиляю.
Я в гору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара.
Та ти ж мене, дубе, отінив, як хмара,
Отінив, як хмара.
Бібліотекар:
Діти! Пам’ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте, а тільки у щирих, добрих. Тож будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Червона калина біля батьківської хати - це не тільки окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина.
