59690

«Добра господиня – щастя берегиня» - розважально-виховна програма

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: у формі конкурсу закріпити вивчений матеріал з теми «Традиції та звичаї українського народу»; розвивати творчу уяву, кмітливість образне та логічне мислення; виховувати естетичний смак та повагу до ролі жінки в сімейному життя.

Украинкский

2014-05-09

71.5 KB

1 чел.

СЦЕНАРІЙ

«Добра господиня – щастя берегиня» - розважально-виховна програма


Мета:
у формі конкурсу закріпити вивчений матеріал з теми «Традиції ти звичаї українського народу»; розвивати творчу уяву, кмітливість образне та логічне мислення; виховувати естетичний смак та повагу до ролі жінки в сімейному життя.

Необхідні матеріали: крупа 5-ти видів, варення 4-х видів, 1 нарізний батон, масло, сир, ковбаса, огірок, помідора, петрушка, фартушки, кошики.

План

  1.  Вступне слово ведучої.
  2.  Оголошення складу журі.
  3.  Конкурс «Від матері доні добро передам»
  4.  Конкурс «Борщ та каша – їжа наша»
  5.  Конкурс «Дегустація»
  6.  Кросворд «Господиня».
  7.  Конкурс «Гості на порозі» - оформлення канапок.
  8.  Підсумки, оголошення, переможців

Хід заняття.

1.Ведуча. Добрий день дорогі друзі. З давніх-давен жінка, мати, господині була берегинею дому, хранителькою сімейного вогнища, джерелом тепла і затишку. Адже недарма люди кажуть: «жінка тримає на собі три кути хати, а чоловік один». Ви всі – майбутні господині, а вчитися бути ними треба вже відтепер. У наших конкурсах ми перевіримо, що ви вже встигли навчитися. Але скажіть, якою, на вашу думку, повинна бути справжня господиня? (діти називають). Так, все це правильно. Однак передусім господині – це хранителька родової пам’яті. Вона повинна знати і передати дочці чи невістці традиції і звичаї роду і народу. У першому конкурсі ми перевіримо, що вже передали вам ваші матері і бабусі.

2.А судити – оцінювати наших учасниць буде компетентне журі у складі:

3. Отже, конкурс називається «Від матері дочці добро передам». Кожна правильна відповідь на запитання оцінюється в 1 бал. Відповідати право має той, хто першим підняв руку. Отже,

1) скільки страв повинно бути на столі в перший Свят-вечір? (12)

2) що є сигналом для початку Різдвяної вечері? (перша зірка на небі)

3) як називаються календарно-обрядові пісні, які співають на Водохреще? (щедрівки)

4) у якій народній казці лисичка виявилася поганою господинею? («Лисичка та журавель»).

5) як називається обрядовий хліб, який печуть на Великдень? (паска)

6) в день якого свята дівчата ворожать? Які ви знаєте ворожіння? (13 грудня, Андрія)

7) що об’єднує кота, який вмивається, сороку, яка скрегоче, і зайву ложку на столі? (за народними віруваннями, будуть гості)

8) які птахи приносять щастя в оселю? (лелеки, ластівки)

9) чим вперше навесні виганяють корову на пашу? Святою вербою)

10) за що українські господині не дякують? (за насіння і за ліки)

«Борщ та каша – їжа наша»

4. Пригадали звичаї та традиції? А зараз погляньте на дошку. Назви яких страв пропущені у приказці? «… та … - їжа наша». Правильно «борщ» та «каша», які займають визначне місце у раціоні українців. Давайте назвемо, складові, необхідні для того, щоб зварити борщ: (буряк, капуста, картопля, оцет, сіль, цукор, перець, лавровий лист, цибуля, часник, морква, петрушка, круп, м’ясо, квасоля, помідори, борошно, сметана, молоко). Борщ ми «зварили». Залишилося зварити кашу. Для цього потрібна крупа. Вона перед вами, правда, різних видів. Кожна господині повинна визначати крупу на дотик, із зав’язаними очима. Максимальна оцінка – 5 балів. Приступимо. (Конкурс, положення підсумків).

Конкурс «Дегустація»

5. А зараз скажіть: що повинна зробити господиня зі стравою, яку приготувала? (Покуштувати).

На цьому столі – вазочки з різними видами варення. Ви на смак маєте визначити, що це за варення. Максимальна оцінка – 4 бали.

6.Гарна господиня має бути всебічно розвиненою. Знати, які скарби ховає скарбниця народної творчості. Тому зараз будемо відгадувати українські народні загадки. Відповіді на них за заповнять кросворд, який ви бачите на дошці.

Отже: 1) Він довгастий і зелений,

Заховався під листки,

А всередині у нього

Сплять малесенькі синки (огірок)

2) Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла (картопля)

3) Сімсот соколят на одній подушці сплять (соняшник)

4) Маленьке, кругленьке, по полю скаче (серп)

5) Сидить на ложці, спустило ножки (макарони)

6) Має вуха, та не людина,

Має пір’я та не птах (подушка)

7) Стоїть півень над водою

З червоною бородою (калина)

8) Без рук, без сокири збудована хата (мурашник)

9) Не чоловік, не звір, а має вуса (ячмінь)

10) По вертикалі. Берегиня домашнього вогнища (господиня).


о

Г

і

р

о

к

к

а

р

т

О

п

л

я

С

о

н

я

ш

н

и

к

с

е

р

П

м

а

к

а

р

О

н

п

о

Д

у

ш

к

а

к

а

л

И

н

а

м

у

р

ф

ш

н

и

к

я

ч

м

і

н

ь

Кожна правильна відповідь – 1 бал

7. Господиня завжди має вміти прийняти гостей. І подбати не тільки про смачні страви, але й про їх естетичне оформлення. Уявіть, дівчата, «гості на порозі», а у вам продуктів тільки для канапок. Ви повинні так їх оформити, щоб було шкода їсти. Максимальна оцінка – 5 балів. Продукти перед вами. Часу у вас – рівно 5 хвилин, поки гості роззуваються, та поки гріється чайник. Час пішов.

8. Що ж, смакові якості канапок визначимо після свята, а зараз просимо журі оголосити результати останнього конкурсу і підсумкові результати (оголошення) Вітаємо переможницю. Однак я сподіваюся, що ви всі чомусь навчилися на сьогоднішньому занятті. Бажаємо вам, щоб в майбутньому ви стали справжніми матерями, дружинами, господинями – одним словом. Берегинями сімейного щастя. І хай про вас будуть слова Надії Басенко:

Біди немає в тім, що в сутності ти – жінка.

Ти – радості сльоза у Бога на щоці.


«Крізь терни літ несу, немов свічу, землі моєї віще рідне слово»

(Сценарій зустрічі з членами Надвірнянської літературної студії «Бистринь», присвяченої Дню української писемності та мови).

Святково прибрана зала. На стіні  - епіграф свята «Господь послав тебе. Поете не слави між людей шукати»

Менів В.О. «Гуцульський марш».

  1.  Ведуча читає вірш Н.Басенко «Я – Україна»

А життя моє – то і буремні роки, і століття,

І вишиване болем надії святе полотно.

Я витаю піснями над пишних Карпат верховіттям.

В мою долю вкарбоване значення слово «дано».

Не жалійте мене. Я ж бо щедро наділена Богом

Плідним лоном землі і потужною силою рік.

Я не темна, не гола, не знищена і не убога

А Шевченкова. Й з ним, як богиня, незламна вовік.

Не втішайте мене Я не віддала розпачу з роду

Яке б лихо не впало чи був би нечуваний біль.

Я лікуюся словом і вірою мого народу,

Й разом з ним я гартуюсь у вічній важкій боротьбі.

Тож полегшень ніколи для себе просити не стану,

Ані ситого щастя за совість свою навзаєм.

Я приймаю усе. Я у безвість ніколи не кану.

Бо Вкраїною звусь. Бо була. Вічно буду І є.

Пісня «Мова України» - кер. Менів В.О.

2.Ведуча. «Найбільший і найдорожчий скарб для народу – це його мова» - сказав відомий письменник. Бо і розвиток, і походження. І вся історія народу так чи інакше відображаються в їхній мові і літературі, в той час як історія мови і літератури є часткою історії нації.

1Ведуча. Дітям, які тут присутні, пощастило народитися в незалежній державі і розмовляти державною українською мовою. А статус державної нашої мови присвоєно зовсім недавно 26 жовтня 1989 року. До цього часу українська мова вважалася то «спольщеним російським наріччям», то «зросійщеним польським», то взагалі заперечувалася і заборонялася Валуєвськими указами.  Емськими циркулярами, переслідувалася і усполіджувалася тими, хто ненавидів її так само, як і її творця – український народ.

2.Ведуча. Цькували слово, судили слово, вбивали слово

За те, що пахло калиново,

За те, що грало веселково,

За те, що з прадіда суть кровне

За те, що в швилі Дніпровій,

В сльозі багряно-полиновій.

За те, що Стусове, Тарасове, Франкове…

Та невмируще українське слово.

Манів В.О. Пісня «Наша мова»

1.ведуча. 9 листопада в нашій державі відзначають День української писемності і мови. Бо «поки живе мова – житиме й народ» - стверджував Іван Огієнко. Тому нам хотілося б, щоб ви, діти, змалечку вчилися любити рідне слово, шанувати його, його, захоплюватися милозвучною рідною мовою. Наша свято має назву «Крізь терни літ несу, немов свічу, землі моєї віще рідне Слово» Запалімо ж вогонь любові у серці і сьогодні.

1.читель. Рідна мова

Крізь даль і сни, вогонь і дим,

Іду до тебе, як до мами,

Ступаю кроком молодим,

Хоч літ багато вже за нами.

В застиглім серця сіють мак

Ті сіячі, що рано встали,

Я ж причащаюся усмак

Твоїми, мово, хоч не раз

Втішало серце через горло,

Згасав, немов ліхтарик, час

А мрії остригав начало

А ти в соборах за вікном

Новим вже зацвітала цвітом.

І засівалися зерном

Твої  поля над вічним світом.

Пісня «Абеткова» Цю рак В.В.

2.ведуча. Мова і література – дві рідні сестри. Письменники завжди стояли на сторожі біля людських душ, рідним словом будила їх совість, не давали загубитися тим скарбам, що їх створив народ, берегли і примножували мовне багатство.

2.читець. Ви думали – поет ні за холодну воду

Сидить собі поет, пописує «стишка»…

Поети – це біографи народу,

А в нього біографія тяжка (Л.Костенко)

1. ведуча. Шевченко, Франко, Стефаник, Ліна Костенко… Усі вони як могли, боролися із примусовою русифікацією. Насамперед тим, що творили рідною мовою. Продовжили цю святу справу у нас, на Надвірнянщині, випало літературній студії «Бистрінь» при районній газеті «Народна воля».

2 ведуча. Липневого дня 1987 року раніше окремі дзвінкоголосі струмки талантів з’єдналися у потужну ріку, ім’я якої – «Бистрінь». З кожним роком вона ширшала і повноводнішала. Цього року літературна студія святкує своє 20-річчя, її літературний доробок становить 37 книжок, з яких 4 – спільні. Це цей час багато молодих літераторів пройшло через «Бистрінь», проте незмінною залишилася атмосфера довіри, як незмінним зостається і її керівник – Нестор Іванович Чир, член Спілки письменників України автор трьох поетичних збірок і книжки для дітей.

Сьогодні він у цьому залі разом з іншими членами «Бистріні». Вітайте: Нестор Чир, Галина Хреста, Уляна Грицюк.

3 читець. Коли плюють у спину вороги,

Коли не завжди розуміють друзі,

Молюсь до тебе, Боже: дай снаги!

Тобі вклоняюсь, та ще  часом Музі.

Дай сил босоніж по стерні пройти,

Не схибити, не впасти на коліна,

Не скривдити, не зрадити мети,

Бо дивиться на мене Україна.

Що покладу я їй колись до ніг?..

Думки стражденні, рвіння нездорові?..

Переступаю сумнівів поріг

І оживаю в поетичнім слові.

(О.Андрухович)

Пісня «Рідне слово» кер. Цю рак В.В.

1 ведуча. Нещодавно «Бистрінь» порадувала читачів найпотужнішою з усіх досі виданих антології «Літо плин над Бистрицею». Саме в цей святковий день хочеться припастися поетичним словом. Тому запрошуємо до слова упорядника одного з авторів нової антології.

(Виступ Н.І. Чира)

Дякуємо. Справді, натхнення, хох незвичайне. Щаслива та людина, яка вміє реалізувати свої творчі задуми, але далеко не завжди це вдається.

Пісня «Берегиня» Менів В.О.

4 читець. Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати і написав.

Про що завгодно

Коли завгодно.

Скільки завгодно

І завжди всує.

Головне, що не антинародно.

Народ засилосує

Геніальні поети – такі бездарні!

Виходяться з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.

А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми

Самотньої битви з державами з часом, з самим собою.

5 читець Я знаю щастя створення пісень.

Коли я з небом, сонцем і травою,

Тоді для мене свято - будний день,

Тоді я повна радістю ясною.

Перо слухняно творять чудеса,

І я стаю найщасливіша в світі,

Бо знаю: безперечно є краса,

Де можна серцем для людей здобріти

Х.Кухарчук «Коломийки»

2 ведуча. У цьому залі присутня також Галина Петрівна Христан, член Спілки письменників України, прозаїк, автор 4-х книжок і просто чудова жінка.

Просимо до слова

(Виступ Г.Христан)

Дякуємо. Для вас наші гуртківці підготували лялькову інсценізацію гуморески Романа Бенюка «Пустун»

Автор Песик. Потинявся лісом Заєць,

Жбурляв камінцями

Глузував із Лиса, Вовка,

Сваривсь з Горобцями.

А Їжак, клубок з голками

Їжак: - Сірий, лиш послухай,

Боронь Боже  кого вдариш –

Підвісять за вуха.

Вовк. – Не хотів нічого чути,

Далі собі швендяв

Заєць – Жбурнув в кущі каменюку –

І вцілив Ведмедя.

Ведмідь, Виховний процес приходив

Лиш при двох ударах…

Всі: І гуляє нині заєць

В чорних окулярах (показується Заєць в окулярах)

Ляльки кланяються

1 ведуча. Наша мова – багата і співуча, з її допомогою можна висловити найтонші відтінки почуттів. Таким вмінням володіє Уляна Грицюк, запрошуємо поділитися з нами своєю творчістю.

(Виступ У.Грицюк)

Дякуємо. І для вас звучить ця пісня.

Звучить пісня «Вечірка» кер. Менів В.О.

6 читець. Прийдуть слова, і я не сам

Прийдуть помічники послушні

І в серці, десь глибокі там,

Озветься спів, як море в мушлі

З’явиться музика дивна

Без музикантів у задвірки

І в сутінках земного дня

Душа потягнеться до зірки   (Я.Яковишин)

7 читець. Відлуння гір у вишуканім слові

Бурхливий вир, де б’ють джерела сині

Єднання духу в пелюстках любові

Заносить в душу течія «Бистріні»

Тут слова храм і дум безмежна повінь

Присяга тут на вірність Україні,

Невтомної душі найперша сповідь

У колі друзів славної «Бистріні»  (М.Михальчук)

2 ведуча. Час нестримно рікою пливе. Надвірнянці свої перші поетичні спроби виносять на ваш суд члени літературних гуртків Ланчинського ЦДЮТ: «Літературна світлиця» та «Струни серця» селища Ланчин та «Чарівники пера» із с.Саджавка. Хтозна, може і їхні стумочки увіллються в бистрінь літератури.

Виступ гуртківців.

1 ведуча. Подякуємо дітям. (Оплески.) Сьогодні ми всі прилучимося до великої таїни Поезії. Побачили, яка прекрасна і милозвучна наша мова, що попри всі перешкоди не тільки зміцніла і заграла всіма барвами у поетичнім слові.

2 ведуча. Сьогоднішня наша зустріч – це ще один доказ того, що в нашому краї, на Прикарпатті, любов до рідної мови ніколи не зникне, як ніколи не зникне любов до України.

Шумлять потоки і плаї співають

Чарівна казко, мій гуцульський краю,

Тебе лелеки поєднали з небом,

В вже для мене іншого не треба!

Колиско з дуба, явора й калини,

Викохуєш дітей для України

Твої смереки, сосни і ялиці –

Душа гуцульська з білої живиці.

Трембіти тут рокочуть понад гори,

І воля коломийками говорить

Збиває роси молода гуцулка,

А скрипка грає мелодійно й гулко.

Олекса Довбуш і його братове

Карпати будять піснею і словом,

І гори дихають на повні груди..

В гуцульськім краю, вірю, щастя буде!   О. Сорохманюк

Пісня «Многая літа».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1849. СЕМАНТИЧЕСКАЯ ИЗОТОПИЯ ЕДА В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ (НА МАТЕРИАЛЕ МАЛОЙ ПРОЗЫ 60-80-Х ГОДОВ ХХ ВЕКА) 1.26 MB
  Гносеологическая и онтологическая сущность семантической изотопии еда. Фрагмент языковой картины мира, репрезентируемый семантической изотопией еда. Реализация семантической изотопии еда в событийном пространстве текста. Ритуализованные формы речи. Застолье, чаепитие, распивание спиртных напитков.
1850. ОБРАЗ ЖИЗНИ БРИТАНСКОЙ ЭЛИТЫ В ТРЕТЬЕЙ ЧЕТВЕРТИ XIX ВЕКА 1.26 MB
  Изменение положения британской элиты в третьей четверти XIX в. Распределение социального, экономического и политического влияния в элитных группах британского общества. Трансформация ценностных ориентиров элитных групп. Досуговая культура средневикторианского высшего общества.
1851. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРЕОДОЛЕНИЯ НЕГАТИВНЫХ ПОСЛЕДСТВИЙ УЧЕБНЫХ ФАКТОРОВ РИСКА, ОТРАЖАЮЩИХСЯ НА ЗДОРОВЬЕ УЧАЩИХСЯ КОЛЛЕДЖА 1.26 MB
  Современные научные подходы к выделению факторов риска в образовательном процессе. Педагогические подходы в выявлении негативных последствий учебных факторов риска, отражающихся на здоровье учащихся колледжа. Изучение взаимосвязи учебных факторов риска и состояния здоровья учащихся. Анализ результатов изучения педагогических подходов к преодолению учебных факторов риска в образовательном процессе колледжа.
1852. СЕМАНТИЧЕСКИЕ, ГРАММАТИЧЕСКИЕ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СЛОВА 1.26 MB
  Аспекты изучения проблемы переходности в области неполнозначных слов. Трудные случаи морфологической квалификации слова так. Пословицы, поговорки, крылатые выражения с элементом так. Возможности транспозиции слова "так".
1853. Промисловий аналіз продуктів какао 337.08 KB
  Какао продукти, какао напої та екстракти. Какао як продукт харчування. Виробництво шоколаду. Кондитерська промисловість. Замінники какао-масла.
1854. Теории и современные воспитательные концепции 163 KB
  Современные воспитательные концепции. Системное построение процесса воспитания. Воспитательная система образовательного учреждения. Характеристика компонентов воспитательной системы. Педагогическая поддержка ребенка и процесса его развития.
1855. Оружие геноцида 3.13 MB
  “Нормальная” культура ненормальных людей. Общее воздействие алкоголя на организм. Гипоксия — алкогольная эйфория. Почему пьющие избегают трезвых. О главной причине употребления психотропов. Творчество под угнетением табака. Курение и детородная функция. Целомудрие здравомыслие.
1856. Сегментация изображений и поиск объектов медицины и биологии 3.01 MB
  Программные системы и методы 3D-реконструкции биомедицинских данных. Модели, методы и алгоритмы, положенные в основу сегментации и поиска объектов. Сегментация данных компьютерной томографии и электронной микроскопии. Описание реализации программной системы. Примеры результатов сегментации и идентификации объектов.
1857. МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ЗАНОСА АВТОМОБИЛЯ 1.09 MB
  Анализ подходов к математическому и численному моделированию движения автомобиля. Постановка задачи. Оценка области применимости велосипедной модели. Математические модели движения автомобиля без потери сцепления колес с дорогой. Математическая модель переменной структуры для описания заноса автомобиля.