59707

Узагальнення та систематизація знань з теми «Складне речення» (за повістю «Монолог перед обличчям сина» М.Г. Івасюка)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

В. Івасюка його друзів ілюстрації критичні матеріали опорні схеми блоксхеми роздатковий матеріал сигнальні картки перфокарти схемаалгоритм визначення складного сполучникового речення ТЗН. У чому багатогранність таланту Володимира Івасюка 2 Яка пісенна спадщина В.

Украинкский

2014-05-10

218 KB

1 чел.

Сценарій на тему:

Весна сплела із рути вінок для тебе, сину…


Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми «Складне речення» (за повістю «Монолог перед обличчям сина» М.Г. Івасюка).

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про складне речення, особливості його будови, засоби зв’язку між простими реченнями у складному, удосконалювати вміння обґрунтовувати вживання розділових знаків, специфіку складних сполучникових речень у сюжетній канві твору, навички лінгвістичного аналізу; вміння виправляти різнотипні помилки, навички дослідницької, творчо-пошукової роботи, роботи зі словом; розвивати уважність, зосередженість, виховувати любов і повагу до краси слова, до мистецького надбання рідного краю.

Обладнання: виставка літератури, присвячена темі уроку, портрети М. Г. Івасюка, В.М. Івасюка, його друзів, ілюстрації, критичні матеріали, опорні схеми, блок-схеми, роздатковий матеріал, сигнальні картки, перфокарти, схема-алгоритм визначення складного сполучникового речення, ТЗН.

Мовна тема:

Зірки не падають у небо, «Зірки» ідуть у небеса. 

Юрій Рибчинський

Філософська тема:

0, як мені жилось, і як мені страждалось! І як мені навіки взнаки воно далось! 

А що таке життя? Чи те, що переждалось? Чи все-таки життя — це те, що відбулось? 

Ліна Костенко

Зміст і структура уроку

Методичний коментар. Учні працюють у творчих групах (мовознавці, літературознавці, біографи, декламатори, дослідники), поділені методом випереджувального особистісно зорієнтованого підходу до навчального процесу. Кожна з груп взаємодоповнює іншу.

1. Організаційний момент.

Учитель. Рада вітати всіх присутніх на святі зустрічі з його величністю — Словом. Коштовний словесний вінок з сонцесяйної рути-м’яти, запашного любистку, багряних маків та голубоокого барвінку так личить найдорожчому скарбу для кожної людини — рідній мові. У її володіннях багато незвіданого, казкового, таємничого, що чекає на своїх дослідників. Перед нами гостинно відчиняє двері поважний пан Синтаксис. Що йому підвладне у мовному палаці?

Отже, що є предметом вивчення синтаксису? Під ніжну мелодію звучать поетичні рядки:

Речення — це зоряний разок

Слів-намистин, що світяться алмазно,

Висяюють опукло і виразно.

Найкращі нам разки найкращих слів

Низати в речення сам Бог велів. 

Д. Білоус

II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Репродуктивна бесіда, метою якої є створення сприятливої атмосфери для усвідомлення учнями індивідуального рівня знань та ступеня його узагальнення.

1. Дайте визначення речення.

2. Які види речень за будовою ви знаєте?

3. У чому особливість складних речень?

4. Що береться до уваги при визначенні кількості частин у багатокомпонентному реченні?

5. Назвіть наукові терміни, що стосуються цієї теми. Усне повідомлення на лінгвістичну тему «Спосіб визначення складного сполучникового речення».

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Творче завдання, над яким учні працюють протягом уроку:

1. Аргументовано довести, чи доречно дібрано мовну та філософську теми уроку.

2. Скласти сенкант (п’ятирядковий неримований вірш, який використовується як інструмент для спонукання учня до роздумів над темою).

3. Фіксувати логічні домінанти — асоціативні коди кожного етапу уроку.

IV. Актуалізація та корекція опорних знань учнів з теми.

1. Коментоване письмо (синтаксичний розбір речень, записаних на дошці). 

1. Я відчуваю в собі пісенну силу, що не дає мені спокою ні вдень, ні вночі. 

2. У своїх піснях Володя намагається приживити на дереві саду народного мелосу новітні ритми, і юнак експериментує поєднання прабатьківського із свіжістю світовідчуття. 

3. У сімдесятих роках Володимир Івасюк — популярний композитор-пісняр, проте, будучи непрофесійним митцем, силою свого неабиякого хисту він зумів створити такі шедеври, які стали явищем у сфері пісенної частини музичної культури не лише України. 

Проблемні запитання. 

1. У чому особливість текстоніки цих речень?

2. Для якого стилю мовлення вони характерні?

3. Яка логічна домінанта аналізованих речень? (Талант). 

Лексична розминка. Культура мовлення: талант//талан.

Робота з етимологічним словником. 

Етимологія слова. 

Через старослов’янську мову слово «талант» запозичене з грецької мови. З XI ст. грецьке слово «талант» означало «терези», потім — «вантаж», тобто «якийсь вантаж». Звідси — «крупна грошова одиниця» у давніх греків і римлян. У залежності від часу і території значення слова «талант» змінювалося, проте «талант» завжди був найбільшою і найціннішою грошовою одиницею. Ця обставина, а також, мабуть, вплив іменника талан викликали появу переносного значення — «обдарованість», яке закріпилося в українській мові з II пол. XVIII ст. Отже, ми користуємося вторинним значенням цього слова.

Робота з тлумачним словником. 

Тлумачення слова. 

Талант — 1) видатні природні здібності; 2) людина з видатними природними здібностями.

Слово «талан» зустрічається у словниках з І пол. XVIІІ ст. Його первинне значення — «успіхи на полюванні» — «щаслива доля» — «природне обдарування». Це слово запозичене з тюркських мов, у яких «талан» — це «здобич». 

Отже, безталанний — нещасливий, обездолений; таланити — щастити, а талановитий — обдарований.

Учитель.

Прослідкуємо філософську домінанту творчості

Учитель. Вічність буття завжди вражає, наслідком є гармонія, тобто досконалість. Гармонія породжує красу, краса небезпечна, вона породжує талант, а талант не може існувати без творчості. Гармонія світу краси — пісня. Отже, пісня — маленька проекція божественної гармонії.

Саме таким талановитим композитором-співцем, буковинським жайворонком, орфеєм на олімпі пісенної слави був наш земляк В.М. Івасюк. Його життя було спалахом, миттю, подвигом. Він був тим, які народжуються раз на століття... Доля приготувала йому багато випробувань, доля «сорочку випрала в отруті Несса і сина мого в неї зодягла», — з біллю в серці писав батько — людина багатогранного мистецького світогляду, енциклопедичних знань, педагог, науковець, публіцист, прекрасний майстер пера М.Г. Івасюк.

Талант мусить зазнати випробувань на складних життєвих поворотах, щоб утвердитись у своїй суті та силі.

Сьогоднішній урок словесності є логічним продовженням аналізу останнього твору митця — «Монолог перед обличчям сина», унікальної повісті-біографії, повісті-реквієма, повісті-зойку, пронизаної щемливою батьківською любов’ю і виданої окремою книжкою вже після смерті автора. І на сьогоднішньому уроці спробуємо ще раз припасти спраглими вустами до цієї незвичайної перлини, пройнятися батьківською любов’ю, поспівчувати люблячому батькові та систематизувати свої знання з теми «Складне речення». Учитель. Звернемось до повісті і згадаємо:

— Як М.Г. Івасюк описує той тремтливий час — час очікування народження сина.

— Яким іменем вирішив назвати хлопчика і чому?

Учень-біограф (зачитує уривок з повісті). «Зимі, здається, немає кінця. Уже початок березня, а сніги метуть, як навіжені. Наше районне містечко Кіцмань погрузло до самого пояса. З хати не хочеться носа висунути. Ні пройти, ні проїхати, зима ніби зводить з нами якісь рахунки. Та я з легкістю проходжу по тих кучугурах — ніби лечу, ледь торкаючись їх черевиками. Я — молодий, збентежений, щасливий — чекаю сина... Бігаю по тих снігах до лікарні, а в голові весь час зринає гарне, мелодійне ім’я — Володимир, Володько... Його мають два поети, якими я давно захоплююся, — Володимир Самійленко та Володимир Сосюра. Я пошепки повторюю ім’я свого сина. Який він собою? Які оченята, носик, губки? Я зараз його побачу... А ти, хурделице, не дмухай в обличчя, бо ти мені не страшна... Торкаюся устами зблідлого чола втомленої матері і стаю зачарований перед сином... Я потримав на руках сина, подарованого мені долею на світанку 4 березня 1949 року...»

Учитель. Батько мріяв назвати сина Володимиром. А чи не помилився він у виборі? Адже до вибору імені дитини треба ставитися дуже серйозно, бо ім’я — це генетичний код людини. Недарма колись називали дітей двома іменами, одне для широкого загалу, інше — для вузького кола, щоб не накликати біди.

Хвилинка ономастики. 

— Що означає ім’я Володимир?

Учень-дослідник. Володимир — від праслов’янського — влада і великий (силою великий); за іншими тлумаченнями — володар світу; правити і знаменитий. 

— Чи не помилився батько у виборі імені сина? Робота з картками-блоками (на основі аналізованого твору).

1) У чому багатогранність таланту Володимира Івасюка?

2) Яка пісенна спадщина В. Івасюка?

3) Як розповідає сам Володя про миті творчого натхнення?

Учень-дослідник (за сторінками щоденника В. Івасюка 1968 p.). «У мене бувають інколи такі моменти — до певного часу я почуваю себе нормальною людиною, а за декілька секунд мене охоплює невизначене бажання співати. Тоді я тихенько віддаляюся від усякого товариства і чекаю кінця цієї «музичної повені». Іноді це почуття не лишає мене днями. Я ходжу сам не свій, а мати, наступаючи мені на п’яти, тихенько запитує: «Що з тобою?», друзі-товариші дивно посміхаються і, взагалі, мені в такі моменти дуже незручно. У такі дні я пишу пісні. Вони є для мене немовби святом. Усю сіру прозу довкола себе я розфарбовую тільки рожевими фарбами свого уявлення. Зі мною залишаються тільки ритми і гармонія».

4) Яка пісня прославила ім’я композитора-початківця?

5) Що наштовхнуло Володимира Івасюка до створення «Червоної рути?»

Учень-дослідник (нотатки зі щоденника). «Співанку про червону руту (спершу хотів назвати її «черлена рута») почув від однієї жіночки. Влітку їздили в с. Розтоки Путильського району, де відбувалися зйомки фільму «Білий птах з чорною ознакою»... Їхали назад, чую, жіночка співає:

Червоная рута, чого ти зів’яла? 

Молодая дівчинонько, чого-с заплакала? 

Мене вразило словосполучення червона рута. Вдома в батька продивився фольклорні збірники, не знайшов. Лише в одній збірці Академії наук знайшов цю легенду. У Володимира Гнатюка. Хотілося характерну деталь якусь використати, як, наприклад, цвіт папороті, чар-зілля. Усі купальські співанки побудовані на слов’янських шуканнях квіту. Пов’язано з культом людини, а виражається через пісню... Потрібно мати образ цілком закінчений. Я хочу знати, про що пишу. До деталей. Звідси характер, форма музики і вірша іноді несподівані».

6) Як це описує автор у повісті?

Учні розповідають легенди про червону руту (розділ 16, с. 115) та зачитують уривки із довідників з ботаніки (демонструють ілюстрації квітки). 

На фоні звучання пісні «Червона рута» (у виконанні автора — Володимира Івасюка, запис з фонотеки чернівецького радіо 1969 р.) учитель зачитує спогади батька М.Г. Івасюка:

«Справжнє свято Володиної музики й поезії — 13 вересня 1970 року. Пополудні з Театральної площі Чернівецька телестудія транслює на Україну, поряд з іншими піснями, і твори Володі — «Червону руту» і «Водограй» (над якими працював шість років). Пісні Володі викликали здорову й приємну сенсацію, чернівчани голосно заговорили про нього, зацікавилися ним... Після цього свята упродовж десяти років говоритимуть і писатимуть про Володю всіляке, але ніхто не заперечуватиме його небуденний талант» (р. 15, с. 110-111).

2. Синтаксична олімпіада. Робота з перфокартами у творчих групах (на чолі кожної — консультант-референт, який контролює роботу груп).

Роздатковий матеріал.

Завдання: а) позначити за допомогою перфокарт вид складного речення: 1-а група — складносурядні; 2-а — складнопідрядні; 3-я — з різними видами зв’язку.

1. Пісні злетіли на дужих крилах мелодій, які милували не лише слух, а зворушували вони серця молодих і старших. 2. Про «Водограй» згадували менше, рідше, а фантастична «Рута» всіх приголомшила своєю неординарною суттю. 3. Вона ж сама споконвіку жила у легенді на нашій землі, чекаючи, щоб хтось, молодий і сміливий, відкрив її і дав місце у людській свідомості. 4. Рута взагалі цвіте жовтим суцвіттям, але трапляється й таке, що вона один раз на десять років зацвітає червоно. 5. Цю таїну розкриває стародавня грецька легенда про таке кохання двох молодих людей, від якого все навкруги раділо і співало. 6. Та на горе закоханим врода дівчини викликала любов у серці старезного бога Еола, і почав він залицятися до красуні вдень і вночі, чарував її облесними словами та обіцянками... 

Відповідь-код: І — 2, 6; ІІ — 3, 5; ІІІ — 1, 4.

Учитель. Батьки-педагоги старалися виховувати

сина в дусі патріотизму, любові до рідного краю, до України. І тому так боляче сприймає Володя закиди окремих керівних працівників, що він «занадто захоплюється творами українських поетів, а від того захоплення «попахіваєт» українським націоналізмом».

Учень-біограф зачитує спогади батька М.Т. Івасюка (р. 23, с. 179). «Ходячи широкими кроками по кімнаті, Володя обурювався. Був збентежений і злий.

Я намагався його розрадити. Та він махнув різко рукою і відповів:

— Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. Він мусить розливатися трелями солов’я або цвіріньканням горобця. Це буде справжній інтернаціоналізм. Синиця має каркати, як ворона, а півень кукурікати, мов качур. Корова має іржати, а кінь вити по-собачому. Тільки таким чином світ наповниться шедеврами і справжньою красою.... Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. Чому це так? А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері нам співають українські колискові... Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, національні традиції, любить усе, крім свого рідного…

— Звідки ти набрався цих ідей, Володю? — запитую.

— Їх не набираються... Їх пробуджують наші спостереження, висновки робляться у мозку, якщо він є в нашій голові.

Він не тікав від свого мистецького покликання у медичну практику, а досить активно продовжував працювати над своїми творами».

3. Пошукова робота. 

Завдання: з поданого уривка знайти і зачитати речення, які відповідають таким схемам, вказати їх вид.

Учитель. Батьки щиро раділи за успіхи сина, сприймали його таким, яким він є, і водночас дуже гордилися ним. Бо наполеглива систематична робота над собою, щире захоплення народним мелосом, дружба з такими цікавими особистостям, як Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Левко Дутківський, Ростислав Братунь, Галина Тарасюк та ін. не могли не залишити яскравого сліду у становленні Володі як композитора-професіонала, українського композитора. Михайло Івасюк згадує...

4. Аудіювання з елементами творчого конструювання. 

Мозкова атака (робота в групах).

Завдання: усно відтворити прочитане, визначивши основну думку тексту афоризмом.

«Справді, Володя багато працює. Вільний час проводить за роялем. І не буває днини, щоб він не грав на скрипці. Найчастіше повторює твори, які вивчив у 6-7 класах: «Сонату» А. Кореллі, «Баладу» Ч. Порумбеску, «Циганські наспіви» П.М. Сарасате, деякі п’єси Брамса. Виконує чимало і незнайомих речей, милозвучних для слуху. Це його імпровізації...

Якось підійшов до мене і промовив:

— Протягом багатьох років навчання в музичній школі мені постійно впадало в око, що до програм музичних шкіл, училищ зрідка вносяться інструментальні

п’єси українських композиторів, класиків і сучасних. Наші музиканти виховуються переважно на іноземних зразках. А це не можна вважати позитивним. Космополітизм — непридатна штука для виховання молодих музикантів. Іноземні зразки не завжди цивілізовують повноцінно емоційний світ наших музик. Це може зробити лише національна музика.» (р. 10, с. 70). 

Афоризми кожної групи записуються на дошці. 

Завдання: визначити серед них складні речення, проаналізувати їх (частковий синтаксичний розбір), намалювати схеми.

Варіанти відповідей: 

1. Нічим не турбуватися — значить не жити, а бути мертвим (Г. Сковорода).

2. Ніде вода не п’ється так солодко, як з рідної криниці (П. Куліш).

3. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).

4. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).

Учитель. Михайло Івасюк ділиться з нами гірким болем — втратою улюбленого сина. За що? Чому? Ці запитання залишилися риторичними. Батько згадує: «Володя прожив лише тридцять років. Але ті роки були напрочуд змістовні, осяяні мрією про добро і красу землі. У житті він мав щастя від творчості, від того, що зла нікому не чинив, нікому не заздрив і невтомно працював для своєї доби і свого українського народу, що дав йому сили бути виразником почуттів і дум свого покоління».

22 травня 1979 року відбувся похорон Володі. 24 квітня — таємниче зникнення, аж 19 травня батьків викликали на розпізнання сина після довгих митарств.

Степан Пушик, друг Володимира, робить такі аналогії: «Мене дивує, що Володимир Івасюк народився у березні, як і Тарас Шевченко. Безслідно зник у квітні, а в квітні Кобзаря викуплено з кріпацтва. Ховали Володимира Івасюка 22 травня, в той же день, коли відзначаємо перепоховання Тараса Григоровича на Україні... Після похорону Івасюка загинула в автомобільній катастрофі тележурналістка Тетяна Коршилова, що створила музичну передачу «Пісня року», в якій пісні Івасюка виходили на перший план». Загадковий збіг обставин?

V. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень з теми (програмовий контроль).

Завдання: використовуючи картку кодування до 7 зачитаних учителем речень, під номером певного типу речення код учні записують, який йому відповідає.

Варіанти відповідей: 

1) складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним;

2) просте речення;

3) складне, складносурядне речення;

4) складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу;

5) складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини;

6) складнопідрядне речення з підрядним означальним;

7) складне речення з сурядним та підрядним зв’язком.

1. Викладачі та студенти часто говорили про вихованість Володі. 2. Він добрий хлопець, тільки занадто довірливий, і в нього завелося забагато друзів. 3. Ми просто не замислюємося над тим, що в ньому відбувається копітка і всебічна підготовка до великої творчості. 4. Володя ніколи не звалював свої невдачі та невігластва на рахунок вчителів, які, мовляв, не зуміли його навчити, а звинувачував він в усьому лише на своє недбальсто і неробство. 5. Полонять серце мелодії, що злітають зі струн і вирують у кімнаті. 6. Володя думав про майбутнє, тому він вчився, наполегливо вчився. 7. Володя любить самотність лише тоді, коли працює над своїми творами. 

Ключ. Скориставшись шифром, прочитайте назву поезії М.Г. Івасюка.

1,2 — Я 3,1 — О 4,7 — Я 2,3 — Б 7,4 — Ь 5,6— В 6,5— С

Учень-декламатор читає поезію М.Г. Івасюка «Я боявсь» (із збірки «Елегії для сина») 

Я боявсь лягати спати, 

Бо в той час могли б пропасти 

Зорі, вітер, нічні птиці, 

Місяць міг би з неба впасти. 

Бо в той час прийшло б кохання, 

Шелести замовкли б в гаї, 

Заніміли б ріки в горах 

Й гомони у ріднім краї. 

Я боявсь... Та випадково 

Злюка-втома подолала, 

Я заснув... І ось на світі 

Сина любого не стало. 

VI. Висновки уроку.

1. Коментар мовознавців про складні речення та їх особливості у сюжетній канві твору;

2. Відтворення учнем-дослідником логічної домінанти уроку — зафіксованих асоціативних кодів та їх коментар:

Пісня «Водограй» — вдале сходження на творчий олімп молодого композитора-пісняра, а справжнє свято душі — перший успіх — музика до поезії «Колискова» на слова батька Михайла Григоровича, яка засвідчила справжній талант митця. Талант — це слава, яку подарувала доля, бо митець — неординарна особистість. Проте свято душі порушує відчай. Любов до України не могла змінити внутрішнє єство митця, не могла змінити власне «я». І саме таким був наш незабутній ВОЛОДЯ ІВАСЮК.

VII. Вшанування пам’яті батька та сина Івасюків на Буковині:

— меморіальний музей Володимира Івасюка на вул. Маяковського, 40, де жила сім’я Івасюків;

— меморіальна дошка на будинку, встановлена

25.11.2002 на честь 55-річчя від дня народження М.Г. Івасюка;

— ЦНБ м. Чернівців носить ім’я М.Г. Івасюка;

— пам’ятник Володимиру Івасюку у Кіцмані;

— одна з вулиць Чернівців носить його ім’я;

— фестиваль естрадної пісні «Червона рута», започаткований у 1989 році;

— Міжнародний конкурс молодих виконавців ім. В. Івасюка.

Музична пауза. Муз. В. Івасюка, сл. Б. Гури «Балада про мальви».

Читання учнями власних поезій, присвячених Володимиру Івасюку.

VIII. Аналіз завдань, поданих на початку уроку:

— зачитування сенкантів;

— кометар мовної та філософської тем.

IX. Підсумкова бесіда.

1. Чому у яскравого життя короткий вік?

2. Чим заполонив мене образ Володимира Івасюка?

3. Чому пісні Івасюка, його діти, безсмертні?

V. Домашнє завдання диференційованого характеру:

1. Виписати з повісті «Монолог перед обличчям сина» М.Г. Івасюка 5 речень з різними видами зв’язку, охарактеризувати їх, використовуючи синтаксичні тренажери, намалювати схеми.

2. Написати твір-роздум (теми на вибір):

1) «У драмі людській небагато дій...» (Л. Костенко).

2) «Життя — це не долання меж, а навикання і самособоюнаповнювання» (В. Стус).


Література:

1. Івасюк В. Життя — як пісня. Спогади та есе. Літературно-публіцистичне видання / Упорядник П. Нечаєва. — Чернівці: Букрек, 2003. — 216 с.

2. Івасюк M. Монолог перед обиччям сина. — Чернівці: Золоті литаври. — 2000. — 205 с.

3. Івасюк M. Елегії для сина. — Чернівці: Зелена Буковина, 2003. — 96 с.

4. Івасюк M. Доля наша жорстока / Сторінки з щоденника // Літературно-мистецька Буковина. — 1997. — 23 серпня.

5. Івасюк М. «Я біля вас» // Буковинське віче. — 1996. — 11 січня.

6. Бабух В. «Я любив вас усіх: та найбільше любив Україну» // Чернівці. — 2002. — 29 листопада.

7. Бунчук Б. Як згадка про юність // Слово просвіти. — 2002. — 22-28 листопада.

8. Горбійчук Н., Юдкіна І., Лінник Л. Я — мандрівний музика // Українська мова і література у школі. — 2000. — № 5. — С. 71-73.

9. Гусар Ю. Зацвіла червона рута у світах // Чернівці. — 2001. — 20 квітня.

10. Козак С. «Червона рута». Перший республіканський фестиваль сучасної пісні та популярної музики — у споминах, враженнях, документах і з погляду нашого кореспондента // Літературна Україна. — 1997.

11. Матіос М. Великий батько великого сина // Буковинське віче. — 1997. — 22 листопада.

12. Нечаєва П. Про них у далекім літі // Доба. — 2002. — 11 січня.

13. Нечаєва П. Не час покладатися на солов’їв // Доба. — 2002. — 22 листопада.

14. Нечаєва П. «І до сьогодні творчість композитора нікого із музикантів не цікавить...» // Чернівці. — 2003. — 17 жовтня.

15. Пушик С. Батько і син під сузір’ям порядності // Літературно-мистецька Буковина. — 1997. — 22 листопада.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69184. Измерение состава и свойств вещества 42 KB
  Измерение влажности. В ядерном энергетическом реакторе путем определения влажности газа контролируется целостность технологических каналов.Имерение влажности газов. Средства измерения влажности имеют многолетнюю историю.
69185. Преобразователь оборотов 33 KB
  Преобразователь оборотов преобразователь предназначен для непрерывного преобразования электрического частотного сигнала датчика оборотов в пропорциональный ему выходной электрический сигнал постоянного тока 001мА. Преобразователь предназначен для работы при температуре...
69186. Измеритель осевого сдвига ротора турбины 32 KB
  Принцип действия датчика осевого сдвига ДОС ротора основан на индуктивном методе измерения линейных перемещений с применением дифференциально-трансформаторной схемы. Первичная обмотка датчика ОСР соединяется последовательно с обмоткой возбуждения компенсирующего датчика КД.
69187. Измеритель относительного расширения ротора турбины 36 KB
  Изменение выходного напряжения датчика ОРР осуществляется вторичным прибором КСД1049 и основано на компенсационном принципе измерения. Первичные обмотки датчика ОРР и дифференциально-трансформаторного датчика прибора соединяются последовательно...
69188. Измерение механических величин 46.5 KB
  Это привело к необходимости измерений основных механических величин параметров турбины: осевого сдвига; относительного расширения ротора; прогиба ротора; прослушивания уплотнений ТГ; сигнализатора валоповорота; теплового расширения корпуса турбины; измерение оборотов турбины...
69189. Измерение температуры тел по их тепловому излучению 39 KB
  Спектр электромагнитного излучения большинства твердых и жидких тел является непрерывным и содержит волны всех длин от λ=0 до λ=∞. Суммарная энергия полного излучения и энергия излучения волн определенной длины тела зависит от температуры тела.
69190. Измерение давления 59.5 KB
  Средства измерения давления в атомной энергетике составляют около половины общего количества средств измерений. На АЭС существуют специфические условия роботы приборов для измерения давления: широкий диапазон измерений 05 50 Мпа 5 500 кгс см2; высокая температура и радиационные...
69191. Электрические уровнемеры 51.5 KB
  Принцип действия этих уровнемеров основан на зависимости от уровня жидкости электрических параметров преобразователей: емкости индуктивности и активного сопротивления. Емкостной преобразователь уровня это электрический конденсатор емкость которого изменяется в зависимости...