59715

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів розвивати усне і писемне мовлення мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики...

Украинкский

2014-05-10

44.5 KB

0 чел.

Урок на тему:

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)


Тема 1. Правила вживання м’якого знака.

Культурологічна тема. Рідний край. Топонімія Глухівщини.

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів, розвивати усне і писемне мовлення, мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики, з питань історії та культури рідного краю, свідомого ставлення до знань з лінгвокраєзнавства.

Обладнання: схема-опора «Правила вживання м’якого знака», дидактичні матеріали до уроку, портрет К. Тищенка, ТЗН, касета з музичними матеріалами.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання.

На попередніх уроках ми працювали над узагальненням і систематизацією знань з рідної мови. Ваше домашнє завдання містило елементи пошукового характеру, оскільки слід було виписати з фольклорних та художніх творів ті рядки, в яких зустрічаються вивчені раніше орфограми, але ще однією умовою було те, що в них має згадуватися Глухів.

(Учні зачитують виписані тексти).

Фронтальне опитування.

— Про що ми дізнаємося з цих рядків? Чим займалися наші предки?

— З якими орфограмами ви зустрілися у виписаних реченнях?

— А чи знаєте ви, звідки походить знайома з дитинства назва нашого міста?

(Можливі версії: від імені першопоселенця Глуха, від природних умов місцевості — розкинувся на пагорбі, оточений лісами; з польської мови від слова «глоухово» — фортеця).

Останнє тлумачення назви нашого міста дав визначний мовознавець, поліглот, ономаст, наш земляк Костянтин Тищенко (учитель демонструє портрет К. Тищенка). Народився він у місті Глухові, але його рід веде свою історію з с. Уздиця.

Цю власну назву дослідники розглядають як похідну від Єздиці (так раніше звалося це село). А Єздиця походить від російського слова «езд», яке використовувалось для позначення одиниці виміру відстані, яка відповідала 10 верстам.

Чим позначається м’якість приголосних на письмі? Наведіть приклади з домашнього завдання.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель повідомляє тему уроку.

Сьогодні на уроці ми повторимо і систематизуємо матеріал про правила вживання м’якого знака, вдосконалюватимемо писемну грамотність, адже справді висока культура мовлення кожної людини вимірюється не лише вмінням гарно говорити, а й досконалим знанням граматичних норм літературної мови, вмінням правильно, чітко викласти свої думки на папері, розвиватимемо усне і писемне мовлення, поглибимо знання про рідний край.

Відповідно до культурологічної змістової лінії епіграфом уроку стануть слова нашого земляка, тонкого знавця української мови Дмитра Білоуса:

У назвах міст і сіл слова,

В яких щось рідне, таємниче,

В них голос предків ожива

Й сьогодні в рідний край нас кличе.

Воістину пророчими є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід — і ти побачиш свій шлях у житті», які не зайвим буде взяти на озброєння кожному із нас.

III. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

1. Слово вчителя.

Багато різних власних назв оточує нас довкіл, серед яких унікальним явищем є назви кожного міста чи села. На уроці ми будемо неодноразово звертатися до топонімів нашого краю, а що це таке — ви дізнаєтесь самі, прочитавши запропонований вам текст (аркуші з текстом лежать на кожній парті).

2. Спостереження над мовним матеріалом.

Топоніми — це власні назви будь-якого об’єкта (вулиці, лісу, гори, міста, річки тощо). Розділ ономастики, що вивчає походження, значення і функціонування топонімів, називається топонімікою.

Топоніми мають велике пізнавальне значення. На карті України географічні назви з’явилися не водночас, їх поява і розвиток пов’язані із загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. Потреба в топонімах як своєрідному первинному орієнтирі виникла досить давно і губиться в надрах історії (3 енциклопедії).

3. Словникова робота.

Чиє в цьому тексті незнайомі для вас слова? Назвіть їх.

Ономастика — розділ науки про мову, який вивчає власні назви.

Як ви зрозуміли: що таке топонім?

4. Усне тестування.

1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст?

а) розмовного;

б) художнъого;

в) публіцистичного;

г) паукового.

2. Визначити сферу використання стилю мовлення, до якого належить текст:

а) суспілъне життя;

б) наука;

в) художня література;

г) преса.

3. Це уривок (текст) із:

а) оповідання;

б) науковог книги;

в) газети;

г) протоколу.

4. До якого різновиду мовлення належить текст?

а) діалогічного;

б) монологічного;

в) полілогічного,

г) комбінованого.

5. До якого типу мовлення належить текст?

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис;

г) комбінований.

5. Самостійна робота.

Випишіть із тексту слова з м’яким знаком, поясніть правила його вживання.

6. Робота на дошці.

Завдання 1-у учневі: визначити граматичну основу 2 речения, накреслити схему, пояснити вживання розділових знаків.

Завдання 2-у учневі: затранскрибувати слова будъ-якого, губиться.

Запитання до учня:

• Яке мовне явище спостерігаємо в слові «губиться»?

• Як у фонетичному записі передається м’якість приголосного?

7. Творча робота.

Складіть усну розповідь у науковому стилі на тему: «Для чого ми вивчаємо правила написания м’якого знака?», користуючись схемою-опорою «Правила вживання м’якого знака»:

«Правила вживання м’якого знака»:

пишешься завжди:

у суфіксах -зък-, -сък-, -цък-, -енък, -есенък-, -ісіньк-,

у дієсловах на -тъ, -тъся

не пишемо:

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж та р (окрім Горький)

и перед ж, ч, ш, дж та сък, ств

(але доньчин, женьшень) лц, лч, що походять з лк.

ІV. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Репродуктивно-творча вправа.

Записати (в алфавітному порядку) 7-10 місцевих топонімів, у яких м’якість приголосних передається за допомогою м’якого знака. Пояснити етимологію трьох із них.

Пояснення вчителя. На думку К. Тищенка, назва Есмань (місцева назва річки) походить із перської мови, що в перекладі на українську означає «прекрасний шлях».

Краяни топонім Дунаєць (назва села) пояснюють так: біля невеличкої річки, на просторах луків, між лісами оселилися вільні козаки, заснувавши поселення з назвою Дунаєць за прізвиськом найстарішого та наймудрішого серед них козака Дуная. А прозвали його так тому, що в молоді роки він брав участь у дунайських походах.

2. Робота на дошці.

Виконати морфемний і словотворчий розбори, вказати на спосіб творення топоніма Воздвиженське.

3. Поетична хвилинка.

Поетичну версію виникнення назв сіл, їх походження пропонує місцевий поет Микола Петрович Гурець у поезії «Села навкруг веселкові»:

Села навкруг веселкові,

Назви гучні, вибирай:

Їдуть мисливці на злови,

Слоут назвали цей край.

Бач: в золотисті обнови

Вдягся березовий гай,

Поряд Береза казкова —

Здавна співучий цей край.

Онде Хотминівку видно —

Жив тут розбійник один,

Знай: з того часу в народі

Кажуть: хоч їдь, хоч минай.

Чернєво, Есмань, Сваркове —

Барви дзвінкі, хоч співай,

Значення кожного слова

В назвах оцих відгадай.

(Аркуші з текстом поезії — на кожній парті).

Завдання:

1. Визначте тему й основну думку поезії.

2. Поясніть уживання великої літери у власних географічних назвах.

3. Дослідіть походження топонімів Слоут, Береза, Хотминівка, користуючись рядками з поезії і власним життєвим досвідом.

4. Поясніть орфограми в словах їдуть, бачиш, кажуть, хоч, Есмань.

4. Творча робота.

Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє місто, історію походження окремих цікавих назв вулиць, річок, озер рідного міста. Хай стимулом вашої думки стане відомий музичний твір, зміна ритмів якого нагадує про сходинки у розвитку історії нашого краю: розквіт, забуття і знову — відродження (звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»).

V. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці про рідний край?

— Як епіграф розкриває тему уроку?

— Над якою правописною темою ви працювали на уроці?

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання: за темою «Правила вживання м’якого знака» скласти контрольний запитальник (для взаємоопитування); написати твір-мініатюру про топоніми рідного краю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33971. Брюшина. Перитонит: классификация по клин. течению, распространнённостью процеса, характером выпота 37 KB
  Брюшина представляет собой тонкую серозную оболочку покрывающую внутреннюю поверхность брюшной стенки и расположенные в брюшной полости внутренние органы. Выделяют париетальную брюшину покрывающую внутреннюю поверхность брюшной стенки и висцеральную покрывающую большую часть внутренних органов. В брюшной полости в нормальных условиях находится небольшое количество прозрачной жидкости увлажняющей поверхность внутренних органов и облегчающей перистальтику желудка и кишечника. Богатая васкуляризация брюшинного листка обусловливает его...
33972. НЕПРОХОДИМОСТЬ КИШЕЧНАЯ 29.5 KB
  Классификация По этиологии Динамическая Спастическая заболевания нервной системы истерия спазмофилия дискинезия глистная инвазия полипы толстой кишки Паралитическая воспалительный процесс в брюшной полости флегмона гематома забрюшинного пространства состояние после лапаротомии рефлекторные влияния патологических состояний внебрюшинной локализации например пневмонии плеврита ИМ тромбоз брыжеечных сосудов инфекционные заболевания токсические парезы Механическая Обтурационная: интраорганная глистная инвазия...
33973. Тактика хирурга при лечении кишечной непроходимости. Особенности 35.5 KB
  Тактика хирурга при лечении кишечной непроходимости. Перед началом лечения необходимо четко представлять с каким видом непроходимости приходится иметь дело. При странгуляционной непроходимости или обоснованном подозрении на нее показана экстренная операция ибо задержка хирургического вмешательства может привести к некрозу кишки и разлитому перитониту. При обтурационной кишечной непроходимости можно попытаться использовать консервативное лечение с целью ликвидации кишечной непроходимости с последующим устранением вызвавшей .
33974. Неспецифический язвенный колит 34 KB
  Это заболевание представляет собой хронический воспалительный процесс с развитием язвеннонекротических изменений в слизистой оболочке прямой и ободочной кишки. В сыворотке крови больных неспецифическим язвенным колитом можно обнаружить специфические антитела к слизистой оболочке толстой кишки. Слизистая оболочка толстой кишки продуцирует антиген образуются антитела. Далее присоединяется вторичная инфекция кишечная микрофлора поражение нервного аппарата кишки алиментарная недостаточность.
33975. Болезнь Крона 32 KB
  Болезнь Крона Болезнь Крона хроническое неспецифическое воспалительное заболевание которое может поражать любой отдел пищеварительного тракта от пищевода до прямой кишки. наблюдавшими его в терминальном отделе подвздошной кишки и назвавшими терминальным илеитом. В патогенезе заболевания основным считают поражение лимфатической системы приводящее к поражению стенки кишки и развитию гранулематозного воспаления. Патологическая анатомия: стенка кишки отечна утолщена рубцово изменена.
33976. Дифузный полипоз. (Полипы толстой кишки. Ворсинчатые опухоли.) 26 KB
  Полипы толстой кишки. Полипы доброкачественное новообразование исходящее из эпителия склонное к малигнизации. Хирургическое: одиночные полипы ворсинчатые опухоли с хорошо выраженной ножкой электрокоагуляция через ректо и колоно скоп при малигнизации ворсинчатой опухоли радикальная операция право и левостороняя гемиколэктомия резекция сигмовидной. Множественные полипы ограниченная резекция пораженного отдела кишки.
33977. Прямая кишка. Исследования 24.5 KB
  Нижнеампулярный отдел прямой кишки переходит в анальный канал длиной 25 4 см и заканчивается задним проходом. В отличие от других отделов толстой кишки прямая кишка не имеет гаустрации ее продольный мышечный слой не собран в ленты а равномерно распределен по всей окружности. Слизистая оболочка прямой кишки покрыта цилиндрическим эпителием. В нижнеампулярном отделе прямой кишки слизистая оболочка образует продольные складки колонны Морганьи у основания которых находятся анальные пазухи крипты.
33978. Трещины анального канала. Локализация. Клиника. Механизм боли. Лечение 25.5 KB
  Трещины анального канала. Боль обусловливает спазм и углубление трещины. Может быть несколько трещин в таком случае наиболее типичная локализация их передняя и задняя комиссуры зеркальные трещины. Трещины заднего прохода чаще наблюдают у женщин в возрасте от З0 до 50 лет.
33979. ВЫПАДЕНИЕ ПРЯМОЙ КИШКИ (Пролапс прямой кишки) 28 KB
  ВЫПАДЕНИЕ ПРЯМОЙ КИШКИ Пролапс прямой кишки Выпадение прямой кишки прогрессирующее заболевание характеризующееся смещением стенок дистального отдела толстой кишки и выпадением выворачиванием их через заднепроходное отверстие. Длительно существующее выпадение приводит к выраженным морфологическим и функциональном изменениями в стенке кишки и её замыкательном аппарате. Выпадение влагалища и прямой кишки 176780. Этиология Производящие причины Повышение внутрибрюшного давления: тяжёлый физический труд затяжные роды упорные запоры...