59715

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання мякого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів розвивати усне і писемне мовлення мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики...

Украинкский

2014-05-10

44.5 KB

0 чел.

Урок на тему:

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)


Тема 1. Правила вживання м’якого знака.

Культурологічна тема. Рідний край. Топонімія Глухівщини.

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів, розвивати усне і писемне мовлення, мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики, з питань історії та культури рідного краю, свідомого ставлення до знань з лінгвокраєзнавства.

Обладнання: схема-опора «Правила вживання м’якого знака», дидактичні матеріали до уроку, портрет К. Тищенка, ТЗН, касета з музичними матеріалами.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання.

На попередніх уроках ми працювали над узагальненням і систематизацією знань з рідної мови. Ваше домашнє завдання містило елементи пошукового характеру, оскільки слід було виписати з фольклорних та художніх творів ті рядки, в яких зустрічаються вивчені раніше орфограми, але ще однією умовою було те, що в них має згадуватися Глухів.

(Учні зачитують виписані тексти).

Фронтальне опитування.

— Про що ми дізнаємося з цих рядків? Чим займалися наші предки?

— З якими орфограмами ви зустрілися у виписаних реченнях?

— А чи знаєте ви, звідки походить знайома з дитинства назва нашого міста?

(Можливі версії: від імені першопоселенця Глуха, від природних умов місцевості — розкинувся на пагорбі, оточений лісами; з польської мови від слова «глоухово» — фортеця).

Останнє тлумачення назви нашого міста дав визначний мовознавець, поліглот, ономаст, наш земляк Костянтин Тищенко (учитель демонструє портрет К. Тищенка). Народився він у місті Глухові, але його рід веде свою історію з с. Уздиця.

Цю власну назву дослідники розглядають як похідну від Єздиці (так раніше звалося це село). А Єздиця походить від російського слова «езд», яке використовувалось для позначення одиниці виміру відстані, яка відповідала 10 верстам.

Чим позначається м’якість приголосних на письмі? Наведіть приклади з домашнього завдання.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель повідомляє тему уроку.

Сьогодні на уроці ми повторимо і систематизуємо матеріал про правила вживання м’якого знака, вдосконалюватимемо писемну грамотність, адже справді висока культура мовлення кожної людини вимірюється не лише вмінням гарно говорити, а й досконалим знанням граматичних норм літературної мови, вмінням правильно, чітко викласти свої думки на папері, розвиватимемо усне і писемне мовлення, поглибимо знання про рідний край.

Відповідно до культурологічної змістової лінії епіграфом уроку стануть слова нашого земляка, тонкого знавця української мови Дмитра Білоуса:

У назвах міст і сіл слова,

В яких щось рідне, таємниче,

В них голос предків ожива

Й сьогодні в рідний край нас кличе.

Воістину пророчими є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід — і ти побачиш свій шлях у житті», які не зайвим буде взяти на озброєння кожному із нас.

III. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

1. Слово вчителя.

Багато різних власних назв оточує нас довкіл, серед яких унікальним явищем є назви кожного міста чи села. На уроці ми будемо неодноразово звертатися до топонімів нашого краю, а що це таке — ви дізнаєтесь самі, прочитавши запропонований вам текст (аркуші з текстом лежать на кожній парті).

2. Спостереження над мовним матеріалом.

Топоніми — це власні назви будь-якого об’єкта (вулиці, лісу, гори, міста, річки тощо). Розділ ономастики, що вивчає походження, значення і функціонування топонімів, називається топонімікою.

Топоніми мають велике пізнавальне значення. На карті України географічні назви з’явилися не водночас, їх поява і розвиток пов’язані із загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. Потреба в топонімах як своєрідному первинному орієнтирі виникла досить давно і губиться в надрах історії (3 енциклопедії).

3. Словникова робота.

Чиє в цьому тексті незнайомі для вас слова? Назвіть їх.

Ономастика — розділ науки про мову, який вивчає власні назви.

Як ви зрозуміли: що таке топонім?

4. Усне тестування.

1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст?

а) розмовного;

б) художнъого;

в) публіцистичного;

г) паукового.

2. Визначити сферу використання стилю мовлення, до якого належить текст:

а) суспілъне життя;

б) наука;

в) художня література;

г) преса.

3. Це уривок (текст) із:

а) оповідання;

б) науковог книги;

в) газети;

г) протоколу.

4. До якого різновиду мовлення належить текст?

а) діалогічного;

б) монологічного;

в) полілогічного,

г) комбінованого.

5. До якого типу мовлення належить текст?

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис;

г) комбінований.

5. Самостійна робота.

Випишіть із тексту слова з м’яким знаком, поясніть правила його вживання.

6. Робота на дошці.

Завдання 1-у учневі: визначити граматичну основу 2 речения, накреслити схему, пояснити вживання розділових знаків.

Завдання 2-у учневі: затранскрибувати слова будъ-якого, губиться.

Запитання до учня:

• Яке мовне явище спостерігаємо в слові «губиться»?

• Як у фонетичному записі передається м’якість приголосного?

7. Творча робота.

Складіть усну розповідь у науковому стилі на тему: «Для чого ми вивчаємо правила написания м’якого знака?», користуючись схемою-опорою «Правила вживання м’якого знака»:

«Правила вживання м’якого знака»:

пишешься завжди:

у суфіксах -зък-, -сък-, -цък-, -енък, -есенък-, -ісіньк-,

у дієсловах на -тъ, -тъся

не пишемо:

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж та р (окрім Горький)

и перед ж, ч, ш, дж та сък, ств

(але доньчин, женьшень) лц, лч, що походять з лк.

ІV. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Репродуктивно-творча вправа.

Записати (в алфавітному порядку) 7-10 місцевих топонімів, у яких м’якість приголосних передається за допомогою м’якого знака. Пояснити етимологію трьох із них.

Пояснення вчителя. На думку К. Тищенка, назва Есмань (місцева назва річки) походить із перської мови, що в перекладі на українську означає «прекрасний шлях».

Краяни топонім Дунаєць (назва села) пояснюють так: біля невеличкої річки, на просторах луків, між лісами оселилися вільні козаки, заснувавши поселення з назвою Дунаєць за прізвиськом найстарішого та наймудрішого серед них козака Дуная. А прозвали його так тому, що в молоді роки він брав участь у дунайських походах.

2. Робота на дошці.

Виконати морфемний і словотворчий розбори, вказати на спосіб творення топоніма Воздвиженське.

3. Поетична хвилинка.

Поетичну версію виникнення назв сіл, їх походження пропонує місцевий поет Микола Петрович Гурець у поезії «Села навкруг веселкові»:

Села навкруг веселкові,

Назви гучні, вибирай:

Їдуть мисливці на злови,

Слоут назвали цей край.

Бач: в золотисті обнови

Вдягся березовий гай,

Поряд Береза казкова —

Здавна співучий цей край.

Онде Хотминівку видно —

Жив тут розбійник один,

Знай: з того часу в народі

Кажуть: хоч їдь, хоч минай.

Чернєво, Есмань, Сваркове —

Барви дзвінкі, хоч співай,

Значення кожного слова

В назвах оцих відгадай.

(Аркуші з текстом поезії — на кожній парті).

Завдання:

1. Визначте тему й основну думку поезії.

2. Поясніть уживання великої літери у власних географічних назвах.

3. Дослідіть походження топонімів Слоут, Береза, Хотминівка, користуючись рядками з поезії і власним життєвим досвідом.

4. Поясніть орфограми в словах їдуть, бачиш, кажуть, хоч, Есмань.

4. Творча робота.

Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє місто, історію походження окремих цікавих назв вулиць, річок, озер рідного міста. Хай стимулом вашої думки стане відомий музичний твір, зміна ритмів якого нагадує про сходинки у розвитку історії нашого краю: розквіт, забуття і знову — відродження (звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»).

V. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці про рідний край?

— Як епіграф розкриває тему уроку?

— Над якою правописною темою ви працювали на уроці?

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання: за темою «Правила вживання м’якого знака» скласти контрольний запитальник (для взаємоопитування); написати твір-мініатюру про топоніми рідного краю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39785. Советский Союз в середине 1960-х – середине 1980-х гг. Период «застоя» 83.5 KB
  Брежнев занял пост Председателя Президиума Верховного Совета СССР что значительно увеличило его полномочия как главы государства. провозглашала также и создание в СССР развитого социалистического общества. Согласно новой установке победе коммунизма в СССР должен был предшествовать длительный исторический этап его хронологические рамки не устанавливались который и определялся как период развитого социализма. в СССР происходит фактическая консервация политической системы.
39786. СССР в годы «перестройки» (1985 – 1991 гг.) 76 KB
  Переломным этапом политического развития СССР в годы перестройки стала XIX партийная конференция КПСС проходившая летом 1988 г. На основании решений конференции Верховный Совет СССР принял в декабре 1988 г. закон согласно которому в стране учреждался новый орган высшей власти Съезд народных депутатов СССР из числа которых учреждался постоянно действующий парламент Верховный Совет СССР.
39787. Российская Федерация в 1990-е гг. 75 KB
  Было определено направление дальнейшего политического и социально-экономического развития России. Нижняя плата представлена Государственной Думой РФ куда входят депутаты напрямую избираемые гражданами России. между автономными республиками России был подписан Федеративный договор предусматривающий разделение полномочий между федеральными и республиканскими органами власти.
39788. Советская Россия в годы НЭПа 89 KB
  Лучшим обоснованием необходимости форсированной модернизации стала возможность внешней агрессии против СССР. После того как летом 1927 года СССР и Великобритания разорвали дипломатические отношения органы партийной пропаганды создали полное впечатление что готовиться нападение на СССР. Создание СССР.
39789. «Великие реформы» Александра II и контрреформы Александра III 65.5 KB
  Великие реформы Александра II и контрреформы Александра III Крестьянская реформа. То что он пересилил себя и согласился на перемены говорит о том что реформы назрели окончательно. Для подготовки и проведения реформы в январе 1857 г. Комитеты выдвинули различные варианты проекта реформы гг.
39790. Общественное движение в России во второй половине XIX в 68.5 KB
  Общественное движение в России во второй половине XIX в. Огарев и в России вокруг журнала Современник Н. Кроме того предполагалось ввести народное представительство широкое самоуправление передать землю народу а фабрики и заводы рабочим предоставить демократические свободы всему населению России. Энгельса и распространением их в России.
39791. Внешняя политика России во второй половине XIX начале XX вв. 49.5 KB
  Внешняя политика России во второй половине XIX начале XX вв. Участие России в европейских коалициях связано прежде всего с так называемым Балканским вопросом. После поражения в Крымской войне России было запрещено иметь военный флот на Черном море строить там крепости и форты. разрушили систему тяжелого и унизительного для России Парижского мирного трактата 1856 года.
39792. Экономическая модернизация России в конце XIX – начале ХХ вв. 42 KB
  Экономическая модернизация России в конце XIX начале ХХ вв. Экономическое развитие России и государственная программа Развития страны. верст новых железных дорог что позволило России выйти на второе место в мире по их протяженности. Своеобразие развития капитализма в России по сравнению с Западом заключалось в том что государство активно вмешивалось в экономическую жизнь страны.
39793. Первая русская революция 1905-1907 гг. 39 KB
  Второй путь объединял самые разнообразные слои общества с плохо сформулированными устремлениями и самые разнообразные формы социального протеста: от стихийных крестьянских антипомещичьих бунтов до забастовок рабочих и создания альтернативных органов власти Советов. рабочих. В поддержку рабочих начали выступать студенты. Забастовки длившиеся неделями и охватывавшие тысячи рабочих требовали своих организационных центров.