59715

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання мякого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів розвивати усне і писемне мовлення мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики...

Украинкский

2014-05-10

44.5 KB

0 чел.

Урок на тему:

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)


Тема 1. Правила вживання м’якого знака.

Культурологічна тема. Рідний край. Топонімія Глухівщини.

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів, розвивати усне і писемне мовлення, мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики, з питань історії та культури рідного краю, свідомого ставлення до знань з лінгвокраєзнавства.

Обладнання: схема-опора «Правила вживання м’якого знака», дидактичні матеріали до уроку, портрет К. Тищенка, ТЗН, касета з музичними матеріалами.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання.

На попередніх уроках ми працювали над узагальненням і систематизацією знань з рідної мови. Ваше домашнє завдання містило елементи пошукового характеру, оскільки слід було виписати з фольклорних та художніх творів ті рядки, в яких зустрічаються вивчені раніше орфограми, але ще однією умовою було те, що в них має згадуватися Глухів.

(Учні зачитують виписані тексти).

Фронтальне опитування.

— Про що ми дізнаємося з цих рядків? Чим займалися наші предки?

— З якими орфограмами ви зустрілися у виписаних реченнях?

— А чи знаєте ви, звідки походить знайома з дитинства назва нашого міста?

(Можливі версії: від імені першопоселенця Глуха, від природних умов місцевості — розкинувся на пагорбі, оточений лісами; з польської мови від слова «глоухово» — фортеця).

Останнє тлумачення назви нашого міста дав визначний мовознавець, поліглот, ономаст, наш земляк Костянтин Тищенко (учитель демонструє портрет К. Тищенка). Народився він у місті Глухові, але його рід веде свою історію з с. Уздиця.

Цю власну назву дослідники розглядають як похідну від Єздиці (так раніше звалося це село). А Єздиця походить від російського слова «езд», яке використовувалось для позначення одиниці виміру відстані, яка відповідала 10 верстам.

Чим позначається м’якість приголосних на письмі? Наведіть приклади з домашнього завдання.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель повідомляє тему уроку.

Сьогодні на уроці ми повторимо і систематизуємо матеріал про правила вживання м’якого знака, вдосконалюватимемо писемну грамотність, адже справді висока культура мовлення кожної людини вимірюється не лише вмінням гарно говорити, а й досконалим знанням граматичних норм літературної мови, вмінням правильно, чітко викласти свої думки на папері, розвиватимемо усне і писемне мовлення, поглибимо знання про рідний край.

Відповідно до культурологічної змістової лінії епіграфом уроку стануть слова нашого земляка, тонкого знавця української мови Дмитра Білоуса:

У назвах міст і сіл слова,

В яких щось рідне, таємниче,

В них голос предків ожива

Й сьогодні в рідний край нас кличе.

Воістину пророчими є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід — і ти побачиш свій шлях у житті», які не зайвим буде взяти на озброєння кожному із нас.

III. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

1. Слово вчителя.

Багато різних власних назв оточує нас довкіл, серед яких унікальним явищем є назви кожного міста чи села. На уроці ми будемо неодноразово звертатися до топонімів нашого краю, а що це таке — ви дізнаєтесь самі, прочитавши запропонований вам текст (аркуші з текстом лежать на кожній парті).

2. Спостереження над мовним матеріалом.

Топоніми — це власні назви будь-якого об’єкта (вулиці, лісу, гори, міста, річки тощо). Розділ ономастики, що вивчає походження, значення і функціонування топонімів, називається топонімікою.

Топоніми мають велике пізнавальне значення. На карті України географічні назви з’явилися не водночас, їх поява і розвиток пов’язані із загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. Потреба в топонімах як своєрідному первинному орієнтирі виникла досить давно і губиться в надрах історії (3 енциклопедії).

3. Словникова робота.

Чиє в цьому тексті незнайомі для вас слова? Назвіть їх.

Ономастика — розділ науки про мову, який вивчає власні назви.

Як ви зрозуміли: що таке топонім?

4. Усне тестування.

1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст?

а) розмовного;

б) художнъого;

в) публіцистичного;

г) паукового.

2. Визначити сферу використання стилю мовлення, до якого належить текст:

а) суспілъне життя;

б) наука;

в) художня література;

г) преса.

3. Це уривок (текст) із:

а) оповідання;

б) науковог книги;

в) газети;

г) протоколу.

4. До якого різновиду мовлення належить текст?

а) діалогічного;

б) монологічного;

в) полілогічного,

г) комбінованого.

5. До якого типу мовлення належить текст?

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис;

г) комбінований.

5. Самостійна робота.

Випишіть із тексту слова з м’яким знаком, поясніть правила його вживання.

6. Робота на дошці.

Завдання 1-у учневі: визначити граматичну основу 2 речения, накреслити схему, пояснити вживання розділових знаків.

Завдання 2-у учневі: затранскрибувати слова будъ-якого, губиться.

Запитання до учня:

• Яке мовне явище спостерігаємо в слові «губиться»?

• Як у фонетичному записі передається м’якість приголосного?

7. Творча робота.

Складіть усну розповідь у науковому стилі на тему: «Для чого ми вивчаємо правила написания м’якого знака?», користуючись схемою-опорою «Правила вживання м’якого знака»:

«Правила вживання м’якого знака»:

пишешься завжди:

у суфіксах -зък-, -сък-, -цък-, -енък, -есенък-, -ісіньк-,

у дієсловах на -тъ, -тъся

не пишемо:

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж та р (окрім Горький)

и перед ж, ч, ш, дж та сък, ств

(але доньчин, женьшень) лц, лч, що походять з лк.

ІV. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Репродуктивно-творча вправа.

Записати (в алфавітному порядку) 7-10 місцевих топонімів, у яких м’якість приголосних передається за допомогою м’якого знака. Пояснити етимологію трьох із них.

Пояснення вчителя. На думку К. Тищенка, назва Есмань (місцева назва річки) походить із перської мови, що в перекладі на українську означає «прекрасний шлях».

Краяни топонім Дунаєць (назва села) пояснюють так: біля невеличкої річки, на просторах луків, між лісами оселилися вільні козаки, заснувавши поселення з назвою Дунаєць за прізвиськом найстарішого та наймудрішого серед них козака Дуная. А прозвали його так тому, що в молоді роки він брав участь у дунайських походах.

2. Робота на дошці.

Виконати морфемний і словотворчий розбори, вказати на спосіб творення топоніма Воздвиженське.

3. Поетична хвилинка.

Поетичну версію виникнення назв сіл, їх походження пропонує місцевий поет Микола Петрович Гурець у поезії «Села навкруг веселкові»:

Села навкруг веселкові,

Назви гучні, вибирай:

Їдуть мисливці на злови,

Слоут назвали цей край.

Бач: в золотисті обнови

Вдягся березовий гай,

Поряд Береза казкова —

Здавна співучий цей край.

Онде Хотминівку видно —

Жив тут розбійник один,

Знай: з того часу в народі

Кажуть: хоч їдь, хоч минай.

Чернєво, Есмань, Сваркове —

Барви дзвінкі, хоч співай,

Значення кожного слова

В назвах оцих відгадай.

(Аркуші з текстом поезії — на кожній парті).

Завдання:

1. Визначте тему й основну думку поезії.

2. Поясніть уживання великої літери у власних географічних назвах.

3. Дослідіть походження топонімів Слоут, Береза, Хотминівка, користуючись рядками з поезії і власним життєвим досвідом.

4. Поясніть орфограми в словах їдуть, бачиш, кажуть, хоч, Есмань.

4. Творча робота.

Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє місто, історію походження окремих цікавих назв вулиць, річок, озер рідного міста. Хай стимулом вашої думки стане відомий музичний твір, зміна ритмів якого нагадує про сходинки у розвитку історії нашого краю: розквіт, забуття і знову — відродження (звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»).

V. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці про рідний край?

— Як епіграф розкриває тему уроку?

— Над якою правописною темою ви працювали на уроці?

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання: за темою «Правила вживання м’якого знака» скласти контрольний запитальник (для взаємоопитування); написати твір-мініатюру про топоніми рідного краю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34719. Античная система мер и весов 20.09 KB
  Первоначально видимо возникли меры длины. Меры длины палец 185 см 1 12 целого 246 см ладонь 739 см ступня 2962 см локоть 463 см двойной шаг 148 м день пути 28 725 м Меры площади югер 25233 м 10 000 квадратных футов 876 м арура 50 квадратных футов 438 м Меры объёма Котила античная единица измерения ёмкости равная 0275 литра. Хус античная единица измерения ёмкости равная 324 литра Меры объёма сыпучих тел медимн четверик 525 л модий четверик 874 л Меры объёма жидких тел метрет...
34720. Основные особенности развития системы мер в средневековой Западной Европе 19.29 KB
  Характерной чертой ее было понятие целого s базовой единицы измерения. Такой принцип унифицировал способы измерения облегчал установление соответствий между линейными квадратными и кубическими мерами. Для измерения больших земельных массивов применялись такие меры как центурии 200 югеров 50377 га и сальтус 4 центурии или 2015 га. Меры измерения объема жидких и сыпучих тел исчислялись несколько поиному.
34721. Меры веса и объема Древнерусского государства 15.12 KB
  Меры веса были очень разнообразны т. Равнялся 10 пудам1638 кг Пуд был наиболее ходовой мерой и равнялся 1638 кг Гривна употреблялась и как мера веса и как денежная единицаслиток серебра весом 400г Гривна весоваяпримерно 40 г серебра Меры объёма: основная мера объёма жидкостей была ведро= 1 40 бочки=10 кружек. Бочка как мера жидкостей применялась в основном в процессе торговли с иностранцами которым запрещалось вести розничную торговлю вином на малые меры.
34722. Измерение длины, расстояния и площади Древнерусского государства 15.32 KB
  существовало 3 вида сажени: Простаярасстояние по прямой между большими пальцами вытянутых в стороны рук=152см Маховаярасстояние по прямой между средними пальцами вытянутых в стороны рук=176см Косаярасстояние от ступни до конца пальцев противоположной руки вытянутой по диагонали. Следующей мерой длины был локотьрасстояние по прямой от локтевого сгиба до конца вытянутого среднего пальца4751см или одна треть сажени.это расстояние между концами вытянутых пальцев по прямой 1 8 сажени. Пядь малая 1819смрасстояние между большим пальцем и...
34723. Денежная система Древнерусского государства 15.01 KB
  происходит дальнейшее усложнение денежной системы. общерусская денежновесовая система как бы разделилась на две местные системы северную и южную. В основу северной системы была положена норма веса принятая в торговле с Западной Европой. Гривна этой системы равнялась 5119 г серебра и являлась древнейшим элементом возникше.
34724. Мера веса и объема в удельных княжествах 12.94 KB
  Основными мерами веса являлись большая96 золотников и малая48 золотников гривенка. В новгородских летописях появляется новая единица весапочка служившая при взвешивании благородных металлов и драгоценных камней. Продолжают употребляться крупные единицы весаберковец равный 10 пудам; пуд; а так же новая мера капь=4 пудам= 65.
34725. Изменение единиц площади, длины и расстояния в удельных княжествах 15.91 KB
  Сохраняется старое деление крупных единиц на мелкие: локоть или стопа = 2 пядям или ногам; сажень = 4 локтям = 8 пядям.и сажень в 174 см. Малой пяди в 19 см соответствовал локоть в 38 см й сажень в 152 см. Помимо указанных размеров саженей локтей и пядей в употреблении была и сажень в 216 см образовавшаяся на основании пяди с кувырком в 27 см1.
34726. Дифференциация денежной системы Руси периода феодальной раздробленности 18.37 KB
  Таким образом гривна из счетной денежной единицы гривны кун превратилась в гривну серебра. По источникам можно проследить что стоимость гривны серебра была в четыре раза больше стоимости гривны кун. Вес этой гривны 195 2045 г. Основные единицы гривны сеЬёрорусской и южнорусской денежных систем существовали в виде слитков.
34727. Метрологическая деятельность Московского государства по унификации системы измерений 16.43 KB
  Если в период феодальной раздробленности можо было наблюдать различие в местных мерах то в Русском централизованном государстве правительство стремится создать единые общегосударственные меры обязательные к употреблению по всей стране. Это мероприятие диктовалось централизаторской политикой правительства. Необходимость введения единых мер и веса диктовалась и экономическими соображениями.