59715

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання мякого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів розвивати усне і писемне мовлення мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики...

Украинкский

2014-05-10

44.5 KB

0 чел.

Урок на тему:

Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі)


Тема 1. Правила вживання м’якого знака.

Культурологічна тема. Рідний край. Топонімія Глухівщини.

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів, розвивати усне і писемне мовлення, мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики, з питань історії та культури рідного краю, свідомого ставлення до знань з лінгвокраєзнавства.

Обладнання: схема-опора «Правила вживання м’якого знака», дидактичні матеріали до уроку, портрет К. Тищенка, ТЗН, касета з музичними матеріалами.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання.

На попередніх уроках ми працювали над узагальненням і систематизацією знань з рідної мови. Ваше домашнє завдання містило елементи пошукового характеру, оскільки слід було виписати з фольклорних та художніх творів ті рядки, в яких зустрічаються вивчені раніше орфограми, але ще однією умовою було те, що в них має згадуватися Глухів.

(Учні зачитують виписані тексти).

Фронтальне опитування.

— Про що ми дізнаємося з цих рядків? Чим займалися наші предки?

— З якими орфограмами ви зустрілися у виписаних реченнях?

— А чи знаєте ви, звідки походить знайома з дитинства назва нашого міста?

(Можливі версії: від імені першопоселенця Глуха, від природних умов місцевості — розкинувся на пагорбі, оточений лісами; з польської мови від слова «глоухово» — фортеця).

Останнє тлумачення назви нашого міста дав визначний мовознавець, поліглот, ономаст, наш земляк Костянтин Тищенко (учитель демонструє портрет К. Тищенка). Народився він у місті Глухові, але його рід веде свою історію з с. Уздиця.

Цю власну назву дослідники розглядають як похідну від Єздиці (так раніше звалося це село). А Єздиця походить від російського слова «езд», яке використовувалось для позначення одиниці виміру відстані, яка відповідала 10 верстам.

Чим позначається м’якість приголосних на письмі? Наведіть приклади з домашнього завдання.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель повідомляє тему уроку.

Сьогодні на уроці ми повторимо і систематизуємо матеріал про правила вживання м’якого знака, вдосконалюватимемо писемну грамотність, адже справді висока культура мовлення кожної людини вимірюється не лише вмінням гарно говорити, а й досконалим знанням граматичних норм літературної мови, вмінням правильно, чітко викласти свої думки на папері, розвиватимемо усне і писемне мовлення, поглибимо знання про рідний край.

Відповідно до культурологічної змістової лінії епіграфом уроку стануть слова нашого земляка, тонкого знавця української мови Дмитра Білоуса:

У назвах міст і сіл слова,

В яких щось рідне, таємниче,

В них голос предків ожива

Й сьогодні в рідний край нас кличе.

Воістину пророчими є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід — і ти побачиш свій шлях у житті», які не зайвим буде взяти на озброєння кожному із нас.

III. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

1. Слово вчителя.

Багато різних власних назв оточує нас довкіл, серед яких унікальним явищем є назви кожного міста чи села. На уроці ми будемо неодноразово звертатися до топонімів нашого краю, а що це таке — ви дізнаєтесь самі, прочитавши запропонований вам текст (аркуші з текстом лежать на кожній парті).

2. Спостереження над мовним матеріалом.

Топоніми — це власні назви будь-якого об’єкта (вулиці, лісу, гори, міста, річки тощо). Розділ ономастики, що вивчає походження, значення і функціонування топонімів, називається топонімікою.

Топоніми мають велике пізнавальне значення. На карті України географічні назви з’явилися не водночас, їх поява і розвиток пов’язані із загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. Потреба в топонімах як своєрідному первинному орієнтирі виникла досить давно і губиться в надрах історії (3 енциклопедії).

3. Словникова робота.

Чиє в цьому тексті незнайомі для вас слова? Назвіть їх.

Ономастика — розділ науки про мову, який вивчає власні назви.

Як ви зрозуміли: що таке топонім?

4. Усне тестування.

1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст?

а) розмовного;

б) художнъого;

в) публіцистичного;

г) паукового.

2. Визначити сферу використання стилю мовлення, до якого належить текст:

а) суспілъне життя;

б) наука;

в) художня література;

г) преса.

3. Це уривок (текст) із:

а) оповідання;

б) науковог книги;

в) газети;

г) протоколу.

4. До якого різновиду мовлення належить текст?

а) діалогічного;

б) монологічного;

в) полілогічного,

г) комбінованого.

5. До якого типу мовлення належить текст?

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис;

г) комбінований.

5. Самостійна робота.

Випишіть із тексту слова з м’яким знаком, поясніть правила його вживання.

6. Робота на дошці.

Завдання 1-у учневі: визначити граматичну основу 2 речения, накреслити схему, пояснити вживання розділових знаків.

Завдання 2-у учневі: затранскрибувати слова будъ-якого, губиться.

Запитання до учня:

• Яке мовне явище спостерігаємо в слові «губиться»?

• Як у фонетичному записі передається м’якість приголосного?

7. Творча робота.

Складіть усну розповідь у науковому стилі на тему: «Для чого ми вивчаємо правила написания м’якого знака?», користуючись схемою-опорою «Правила вживання м’якого знака»:

«Правила вживання м’якого знака»:

пишешься завжди:

у суфіксах -зък-, -сък-, -цък-, -енък, -есенък-, -ісіньк-,

у дієсловах на -тъ, -тъся

не пишемо:

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж та р (окрім Горький)

и перед ж, ч, ш, дж та сък, ств

(але доньчин, женьшень) лц, лч, що походять з лк.

ІV. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Репродуктивно-творча вправа.

Записати (в алфавітному порядку) 7-10 місцевих топонімів, у яких м’якість приголосних передається за допомогою м’якого знака. Пояснити етимологію трьох із них.

Пояснення вчителя. На думку К. Тищенка, назва Есмань (місцева назва річки) походить із перської мови, що в перекладі на українську означає «прекрасний шлях».

Краяни топонім Дунаєць (назва села) пояснюють так: біля невеличкої річки, на просторах луків, між лісами оселилися вільні козаки, заснувавши поселення з назвою Дунаєць за прізвиськом найстарішого та наймудрішого серед них козака Дуная. А прозвали його так тому, що в молоді роки він брав участь у дунайських походах.

2. Робота на дошці.

Виконати морфемний і словотворчий розбори, вказати на спосіб творення топоніма Воздвиженське.

3. Поетична хвилинка.

Поетичну версію виникнення назв сіл, їх походження пропонує місцевий поет Микола Петрович Гурець у поезії «Села навкруг веселкові»:

Села навкруг веселкові,

Назви гучні, вибирай:

Їдуть мисливці на злови,

Слоут назвали цей край.

Бач: в золотисті обнови

Вдягся березовий гай,

Поряд Береза казкова —

Здавна співучий цей край.

Онде Хотминівку видно —

Жив тут розбійник один,

Знай: з того часу в народі

Кажуть: хоч їдь, хоч минай.

Чернєво, Есмань, Сваркове —

Барви дзвінкі, хоч співай,

Значення кожного слова

В назвах оцих відгадай.

(Аркуші з текстом поезії — на кожній парті).

Завдання:

1. Визначте тему й основну думку поезії.

2. Поясніть уживання великої літери у власних географічних назвах.

3. Дослідіть походження топонімів Слоут, Береза, Хотминівка, користуючись рядками з поезії і власним життєвим досвідом.

4. Поясніть орфограми в словах їдуть, бачиш, кажуть, хоч, Есмань.

4. Творча робота.

Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє місто, історію походження окремих цікавих назв вулиць, річок, озер рідного міста. Хай стимулом вашої думки стане відомий музичний твір, зміна ритмів якого нагадує про сходинки у розвитку історії нашого краю: розквіт, забуття і знову — відродження (звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»).

V. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці про рідний край?

— Як епіграф розкриває тему уроку?

— Над якою правописною темою ви працювали на уроці?

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання: за темою «Правила вживання м’якого знака» скласти контрольний запитальник (для взаємоопитування); написати твір-мініатюру про топоніми рідного краю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19946. Комплекс испытательных средств для исследования ползучести и состава газообразных продуктов деления 329.83 KB
  Рассмотреть комплекс испытательных средств для исследования ползучести и состава газообразных продуктов деления, взаимосвязи его систем с облучательными устройствами и испытуемыми образцами. Обратить внимание на унификацию узлов установок, их объединение в облучательное устройство в зависимости от поставленных задач. Представить схему измерений комплекса и его элементы, параметры при испытании топливных композиций. Познакомить слушателей с газовым стендом, спектрометрическим комплексом и электроосадителем.
19947. Технология производства образцов диоксида урана двух партий 141.84 KB
  Изучались образцы диоксида урана двух технологий. Один тип образцов (тип с) по традиционной для реакторов ВВЭР технологии. Другой (тип f) изготовлен во Франции по технологии DCI и исследовался в соответствии с межгосударственной программой. Такие образцы, обладая повышенной пластичностью, предназначены для твэлов реакторов, способных работать в режимах покрытия пиковых нагрузок в электросетях.
19948. Качественные представления о двухстадийном диффузионном переносе ГПД. Обзор физических моделей и их сопоставление 47.3 KB
  Обосновать необходимость разработки двухстадийной диффузионной модели миграции ГПД для объяснения полученных экспериментальных результатов. Представить краткий обзор моделей двухстадийного переноса. Рассмотреть систему диффуравнений, условия однозначности и решение стационарной задачи.
19949. Частные случаи решения задачи и их сопоставление с экспериментальными результатами 41.7 KB
  Рассмотреть частные случаи решения задачи и сопоставить их с экспериментальными результатами. Обосновать дополнительные гипотезы о связях между параметрами переноса и необходимость их введения при решении задачи по восстановлению параметров по экспериментальным данным. Представить методику определения энергий активации и предэкпоненциальных членов коэффициентов диффузии.
19950. Связи между параметрами переноса и влияние на них дополнительных гипотез 57.09 KB
  Рассмотреть связи между параметрами переноса и влияние на них дополнительных гипотез. Представить методику определения предэкпонентных членов коэффициентов диффузии. Обосновать желание использовать дополнительные экспериментальные материалы по выходу ГПД в низкотемпературной области. Предложить модель для описания выхода ГПД при низкой температуре. Поставить и решить соответствующую задачу. Сопоставить расчет с экспериментом.
19951. Предположение о равенстве зернограничных параметров переноса в низкотемпературной и высокотемпературной области для образца с (Топливо ВВЭР) 93.93 KB
  Ввести предположение о равенстве зернограничных параметров переноса в низкотемпературной и высокотемпературной области для образца с (Топливо ВВЭР). Рассмотреть связи (аналитическая и графическая форма) между параметрами переноса и влияние на них указанного выше предположения. Представить численные значения параметров переноса и погрешности их восстановления. Сопоставить полученные результаты с данными других авторов.
19952. Результаты экспериментальных исследований влияния деформации ползучести на выход ГПД 59.44 KB
  Познакомить слушателей с результатами экспериментальных исследований влияния деформации ползучести на выход ГПД. Предложить диффузионно-конвективную модель для описания выхода ГПД при наличии пластической деформации. Поставить и решить стационарную задачу. Сопоставить аналитическое решение с экспериментом.
19953. Современный этап развития ядерной энергетики. Реакторы на тепловых и быстрых нейтронах 87.44 KB
  Конкретные пути решения задач, поставленных Президентом, представлены в «Стратегии развития ядерной энергетики России до середины XXI века», принятой Минатомом России в 2000-м году и одобренной Правительством РФ. В последующие годы были разработаны и приняты к исполнению ряд конкретных программ по направлениям. Некоторые из них включают разделы связанные непосредственно с решением проблем экологии и выводом АЭС из эксплуатации, эти задачи обеспечиваются значительной финансовой поддержкой.
19954. Элементы активной зоны ядерного реактора и реакторные испытания 30.76 KB
  Снижение затрат в процессе разработки твэлов удается достигнуть при использовании расчетных программ определения их работоспособности. Использование в программах расчета феноменологических характеристик материалов требует экспериментального исследования последних в режимах, близких к режимам эксплуатации материалов в твэлах. Знание этих характеристик особенно важно для разработчиков твэлов.