59724

А. Де Сент-Екзюпері. Життєпис письменника. «Маленький принц»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Засвоїти поняття філософська казкапритча; допомогти школярам зрозуміти ідейнохудожній зміст твору Маленький принц його філософський зміст та гуманістичну спрямованість; сприяти моральноетичному вихованню учнівОбладнання...

Украинкский

2014-05-10

76.5 KB

4 чел.

Розробка уроку (сценарій)

на тему:

А. Де Сент-Екзюпері. Життєпис письменника. «Маленький принц»


Тема
. А. де Сент-Екзюпері. Життєпис письменника. «Маленький принц». Притчовий характер твору, його гуманістичний зміст
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю А. де Сент-Екзюпері; засвоїти поняття «філософська казка-притча»; допомогти школярам зрозуміти ідейно-художній зміст твору «Маленький принц», його філософський зміст та гуманістичну спрямованість; сприяти морально-етичному вихованню учнів,
Обладнання: фотопортрет письменника, виставка його творів; тексти казки-притчі «Маленький принц»; словник літературознавчих термінів.

Найскладніший політ — це політ над собою.
А. де Сент-Екзюпері

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯТЕМИ, МЕТИ, ЕПІГРАФА УРОКУ 

     Протягом життя людина розвивається фізично, інтелектуально, духовно. Проте внутрішнє «Я» за різних обставин може уповільнюватися в розвитку, і тоді людина перестає розвиватися духовно, втрачає кращі риси – доброту, дружелюбність, а отже, взаєморозуміння, повагу.
Мабуть, усвідомлюючи це, автор «Маленького принца» зізнається: «Я боюся стати таким, як дорослі».    
Всесвітньо відомий письменник, філософ, льотчик, і винахідник Антуан де Сент-Екзюпері часто писав, що він «був створений, щоб стати садівником...».
Чи це не парадокс? Ні! Філософи, письменники часто мислять символами і висловлюються символічно. Все велике виростає з маленького — з насіння, з паростків, з дитини. Тож письменник бачив своїм завданням леліяти й доглядати добре насіння, полоти бур’ян на планеті Земля, як дбайливий садівник, бо відчував себе відповідальним за все людство.
Хто ж він, льотчик-герой і винахідник мильних бульок для дітей, автор «Маленького принца», філософський зміст якого й до цього часу розшифровують десятки вчених? Про це — наша розмова на уроці.

     Учні визначають власну мету уроку.

II. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

План уроку

  •  Історичні умови розвитку Франції кінця ХІХ – 40-х рр.. ХХ ст..
  •  Антуан де Сент-Екзюпері: людина і письменник.
  •  Огляд літературної діяльності письменника.
  •  Історія створення казки «Маленький принц».
  •  Поняття про філософську казку-притчу.
  •  Первинне знайомство із твором «Маленький принц».

     1. Робота з епіграфом.
Як ви розумієте слова французького письменника?
Як ви думаєте, якою повинна бути людина, що висловила таку думку?
Чи кожна людина здатна на політ над собою?

     2. Слово вчителя
Та щоб зрозуміти, чи зміг зробити політ над собою Сент-Екзюпері, треба ознайомитися з його біографією, творчістю, з часом, коли жив і творив письменник.

     Виступи учнів.

Історик. Зробити перелік найважливіших подій кін. XIX—40-х років XX ст. у світі та у Франції. Назвати найвидатніші досягнення науки і техніки.

Біографи. Виписати з різних джерел висловлювання відомих людей про письменника, вірші, йому присвячені.
Навіщо повертатися назад
З небес на землю, де війни катуші,
Де Францію дрібні й підступні душі
Зжирають, наче гусениці сад?!
І свій літак тісний, немов снаряд,
Веде він у безумнім безоружжі
Крізь вибухи, що, мов сліпучі ружі,
Цвітуть і осипаються підряд...
В палаючій, як метеор, машині
Його вхопила неба течія
І занесла в глибини темно-сині.
Світ у зірках читав його ім’я,
Лиш у пісках Лівійської пустині
Не відала про це сліпа змія.
(Д. Павличко «Антуан де Сент-Екзюпері» )
Влюбленый в землю
Он любил и небо
Да так, что без него
Прожить не мог.
Но этот гений,
Этот полубог,
По мненью многих,
Мудрым вовсе не был.
И то сказать —
Творил бы в тишине,
Своим лишь, кровным,
занимаясь делом...
Пилот Сент-Экс
На грянувшей войне
Был горячо
И леденяще смелым.
Он в небесах
Остался невсегда...
Гори в угрюмом космосе
Гори,
Безумная и мудрая звезда —
Пилот Сент-Экс,
Поэт Экзюпери.
(Ю. Друніна «Пилот Сент-Экс, поэт Экзюпери» )

Слово вчителя

     Зверніть увагу на портрет Екзюпері.
«Очі_— це перше, що привертало до нього увагу, мабуть, тому, що зіниці кольору стиглих каштанів... надавали погляду особливої глибини. У виразі його обличчя, що постійно змінювався, можна було прочитати безсумнівні ознаки дивної для його віку індивідуальності. Він негарний, але від нього йшла якась чарівність», — так писав французький письменник, товариш Сент-Екзюпері по авіації і його біограф Марсель Міжо.
Ще за свого життя Сент-Екзюпері став легендою. Поет і мислитель, пілот і вчений, конструктор і винахідник, людина, яку назвали «воістину універса- льним талантом».

Прес-конференція

Журналіст. Шановний пане де Сент-Екзюпері, розкажіть, будь ласка, про Ваше дитинство.
Автор Я, Антуан де Сент-Екзюпері народився у 1900    р. у м.Ліоні у сім’ї збіднілих аристократів. Батько мій був страховим інспектором, мати — талановитою художницею, людиною високої культури. Саме вона розкривала перед нами, дітьми, чарівний світ життя, навчала сприймати душею його красу. Вона зуміла створити таку атмосферу, яка допомогла розвинути розумові й творчі здібності дітей. Дитячі роки залишили в моїй душі такий глибокий слід, що я навіть у зрілому віці завжди кажу: «Я родом із Дитинства».
Журналіст. Що Ви можете розповісти про роки навчання?
Автор. У школі я був розсіяним учнем. Правда, мої твори вчителі оцінювали високим балом, навіть друкували в шкільному бюлетені. Коли я закінчував коледж, помер мій брат Франсуа. Тоді я вперше зрозумів, що таке дружба.
Після закінчення коледжу готувався до вступу у військово-морське училище, але не склав іспити, тому що не схотів писати твір на запропоновану тему.
Журналіст. Чим Ви захоплювалися в той час?
Автор. Захоплювався технікою і поезією, грав на скрипці і, на думку друзів, непогано малював. Пробував знайти себе в архітектурі, навіть провчився трохи більше року в Академії мистецтв, але зрозумів, що це не моє покликання.
З 12 років, коли вперше піднявся в небо, по-справжньому захопився авіацією, а тому, залишивши Академію мистецтв, пішов в армію і працював в авіаційних ремонтних майстернях.
Журналіст. А як Ви стали льотчиком?
Автор. У майстернях зайнявся пілотуванням, а в 1926 році одержав звання молодшого лейтенанта і льотні права. Став цивільним льотчиком. Так я пов’язав своє життя з авіацією.
Журналіст. Але світові Ви відомі більш як письменник. Коли Ви почали писати?
Автор. Тоді ж, у 1926 році, я опублікував своє перше оповідання «Авіатор». Відтоді авіація і література співіснують у моєму житті.
Журналіст. Скажіть, будь ласка, коли Ви написали казку «Маленький принц» і кому Ви її присвятили?
Автор. Написав у 1943 році, у розпал війни. Я сам проілюстрував її, а присвятив своєму другові — письменнику Леонові Верту, який у свій час ховався від нацистів у Франції.
Журналіст. А чим Ви, займалися в роки Другої світової війни?
Автор. Я жив на далеких аеродромах (у Сахарі і Південній Америці), літав над пустелями і горами, винаходив нові навігаційні прилади, одержував авторські патенти, удосконалював методи пілотування. Мені доручали складні міжнародні рейси. Траплялися аварії, але, піднявшись з лікарняного ліжка, я знову сідав за штурвал. Ці події лягли в основу моїх книг «Південний поштовий», «Нічний політ», «Планета людей», «Військовий льотчик».
Під час Другої світової війни став пілотом-розвідником.

     Антуан де Сент-Екзюпері народився у 1900 р. у м. Ліоні у сім’ї збіднілих аристократів. Батько його був страховим інспектором, мати — талановитою художницею, людиною високої культури. Саме мати розкривала перед дітьми чарівний світ життя, навчала сприймати душею його красу. Вона зуміла створити таку атмосферу, яка допомогла розвинути розумові й творчі здібності дітей. Дитячі роки залишили в душі письменника такий глибокий слід, що він навіть у зрілому віці завжди говорив: «Я родом із Дитинства».
Як нащадок старовинного графського роду, ріс у розкошах і загальній любові, особливо з боку матері, талановитої художниці й людини високої культури. Антуан полюбив літературу, музику, живопис, сам складав казки, непогано малював і грав на скрипці.
Коли почалася Перша світова війна, мати пішла працювати в госпіталь сестрою-жалібницею, а двох синів — Антуана і Франсуа — віддала в закриту школу. Але хлопці, які зростали зовсім в іншій атмосфері, там просто не витримали.      Тоді мати, незважаючи на непосильні витрати, відправила братів на навчання до Швейцарії, щотижня відвідуючи їх, хоч доводилося їздити за 500 кілометрів.
Мати ніколи не скаржилася на труднощі й саме вона сприяла розвиткові в Антуана почуття людської гідності, справедливості, чесності, шляхетності духу й любові до краси.
Хлопчик був мрійником, писав вірші, малював, грав на скрипці, хоча захоплювався і технікою. А ще він марив небом. У 13 років Антуан уперше здійснив політ на літакові, й у нього з’явилася мрія стати льотчиком. Заради неба Антуан кидає навіть улюблену архітектуру. Він став пілотом.
Закінчивши коледж, Сент-Екзюпері поїхав до Парижа, мріючи вчитися на військового моряка. Але провалився... на творі!
Навчання в Академії Мистецтв не здалося йому цікавим і гідним заняттям, тому він добровільно йде в армію. І там його захопила мрія літати. Довелося подолати чимало перешкод, щоб стати льотчиком. 1922 р. його мрія здійснилася. Та незабаром трапилася авіакатастрофа і він був тяжко поранений.
Цивільні професії конторника, комівояжера, якими йому довелося оволодівати після одужання, були не до душі, адже його любов і мрія — авіація. Пробує писати, хоч не зовсім вдало, а при нагоді знову повертається до літака, сдужить на поштово-повітряній лінії, що з’єднувала Францію з Північною Африкою.
Ремесло льотчика стало й джерелом його поетичного натхнення. 1929 р. виходить його роман «Пошта — на Південь».
Зростає і його кар’єра льотчика — він закінчує курси вищого пілотажу й призначається директором філії французької авіакомпанії у Південній Америці.
1931 р. за повість «Нічний політ» Екзюпері дістав літературну премію, уже наступного року твір екранізується.
Невгамовний письменник часто міняє роботу — то він кореспондент і їздить по гарячих точках планети, то береться встановити рекорд перельоту й двічі ледь не гине, то пише роман «Планета людей» і дістає за нього «Велику премію роману».
На другий день після початку Другої світової війни капітан Екзюпері повертається в армію. Медична комісія визнає його непридатним для польотів, але він усіма правдами й неправдами все-таки стає військовим льотчиком. Літає в розвідку й зі свого дев’ятого польоту 31 липня 1944 р. не повертається.
Останній закінчений твір Екзюпері — мудра і щира казка «Маленький принц», написана 1942 р. в Нью-Йорку і там же видана вперше.
20—30-ті роки XX ст. були роками «молодості» авіації. На ще не досконалих машинах пілот Сент-Екс (так називали його друзі) оволодів технікою нічних польотів, вчився керувати гідролітаком, прокладав перші повітряні траси. Не один раз він розбивався, але завжди боровся за життя і перемагав, часто, ризикуючи життям, летів на допомогу друзям. Сент-Екзюпері завжди відчував відповідальність за людей і перед людьми. І чим частіше бачив смерть, тим більше любив життя. Чим довше бував у небі, тим більше вабила його земля.   Йому хотілося бачити її мирною та щасливою. З’являлися думки, якими не можна було не поділитися з людьми. Так пілот Сент-Екс став письменником Сент-Екзюпері. Він почав із повістей «Південний поштовий» (1929 р.) і «Нічний політ» (1931 р.) — про життя та працю льотчиків. Під час громадянської війни в Іспанії письменник із тривогою пише про майбутню долю Європи, якій загрожує фашизм. Турботою та любов’ю до людей пройнята його повість «Планета людей» (1939 р.).
Коли почалася II Світова війна, льотчикові Сент-Екзюпері лікарі заборонили літати: далися взнаки старі рани. Та він повертається і воює до того дня, коли Францію захопили фашисти. Потім письменник змушений був емігрувати до США. Скорботою про долю Франції, гнівом до ворога, що топче землю Європи, вірою в світле майбутнє планети, на якій має перемогти розум, наповнені сторінки повісті  «Військовий льотчик».
В ім’я незалежного, мирного життя на всій землі Сент-Екзюпері знову добивається права літати. Скалічений, поранений, він навіть не міг без допомоги товаришів одягти комбінезон і сісти в кабіну — але ще міг вести машину й літати у розвідку. Та 31 липня 1944 року його літак не повернувся на базу... Пілот Сент-Екс назавжди залишився у небесах, а письменник Сент-Екзюпері прийшов до людей, щоб допомогти їм зрозуміти самих себе.

     А 31 липня 1944 року, менш як за два тижні до звільнення Франції від фашистських загарбників, військовий льотчик Антуан де Сент-Екзюпері, піднявшись у повітря з аеродрому в Корсиці, полетів на завдання і був збитий над Середземним морем. Так обірвалося життя чудової людини, яка писала: «Я хочу брати участь у цій війні в ім’я любові до людей».
Він почувався відповідальним перед людьми.
     Знайдено доказ загибелі А. Сент-Екзюпері. Понад 50 років після таємничого зникнення Сент-Екзюпері усі версії смерті письменника будувались лише на свідченнях очевидців. Те, що не могли зробити оснащені новітніми приладами кораблі, що багато років займалися пошуками літака А. Сент-Екзюпері на дні Середземного моря, випадково вдалося простій рибальській шхуні «Обрій».
     Власник шхуни знайшов срібний браслет та алюмінієві уламки літака.

     Літературознавці. Вказати назви творів письменника, якщо можливо, з короткими анотаціями.

«Південний поштовий» - це найромантичніша книга Сент-Екзюпері. Льотчик Жак Берніс, пілот компанії «Аеропосталь», повертається до Парижа і зустрічає там подругу свого дитинства - Женевьеву Ерлен. Вона любить Берніса і погоджується виїхати з ним. Але майже зразу ж Жак розуміє, що вони не створені один для одного. Чого він шукає в житті? Він шукає «скарб», в якому укладена істина, «ключ до розгадки» життя. Спочатку він сподівався знайти його в жінці. Невдача. Пізніше він сподівався знайти його в Соборі паризької Богоматері, куди Берніс зайшов, тому що він відчував себе дуже нещасним; але і ця надія обдурила його. Мабуть, ключ до розгадки лежить в ремеслі? І Берніс наполегливо, мужньо везе пошту до Дакара, пролітаючи над Ріо-де-Оро. Одного разу автор знаходить труп Жака Берніса - льотчика убили кулі арабів. Але пошта врятована. Вона буде доставлена до Дакара у встановлений термін.

«Нічний політ» відноситься до південноамериканського періоду життя Сент-Екзюпері. Для того, щоб пошта, одержана з Патагонії, з Чилі, з Парагваю, вчасно прибула до Буенос-Айреса, пілотам компанії «Аеропосталь» доводиться летіти вночі над нескінченними гірськими хребтами. Якщо там їх наздожене буря, якщо вони зіб’ються з шляху, вони приречені. Але їх начальник, Рівьер, знає, що на такий ризик необхідно йти. Разом з Рівьером, з одним з інспекторів, Робіно, з дружиною льотчика Фабьеною ми стежимо за просуванням трьох літаків під час грози. Один з них, літак Фабьена, збивається з курсу. У льотчика залишається всього на півгодини пального, він розуміє, що надії більше немає. І тоді він підіймається до зірок, туди, де немає жодної живої істоти, окрім нього самого. Завойовник легендарних скарбів Фабьен загине. Молода жінка, засвічена нею лампа, з такою любов’ю приготований обід марно чекатимуть його. Проте Рівьер, який теж любив Фабьена, з холодним відчаєм займається відправкою пошти до Європи.

     «Планета людей» - це прекрасна збірка есе, деякі з них мають форму новели. Розповідь про перший політ над Піренеями, про те, як старі, досвідчені льотчики залучають до ремесла новачків, про те, як під час польоту відбувається боротьба з «трьома початковими божествами - з горами, морем і бурею». Портрети товаришів автора: Мермоза, зниклого в океані, Гійоме, який врятувався в Андах завдяки своїй мужності і завзятості... Есе про «Літак і планету», небесні пейзажі, оазиси, посадка в пустелі, в самому стані маврів, і розповідь про той день, коли, загубившись в лівійських пісках, сам автор трохи не помер від спраги. Але сюжети самі по собі мало що значать; важливо те, що людина, яка оглядає з такої висоти планету людей, знає: «один лише Дух, торкнувшись глини, творить з неї Людину».

     Нарешті «Військовий льотчик». Ця книга написана Сент-Екзюпері після короткої кампанії і поразки - 1940 року... Під час німецького наступу у Франції капітан де Сент-Екзюпері і екіпаж літака отримують від свого начальника, майора Аліаса, наказ вчинити розвідувальний політ над Аррасом. Цілком можливо, що під час цього польоту їх зустріне смерть, смерть даремна, оскільки їм доручено зібрати відомості, які вони вже нікому не зможуть передати, - дороги будуть безнадійно забиті, телефонний зв’язок перерваний, генеральний штаб переміститься в інше місце. Віддаючи наказ, майор Аліас і сам знає, що наказ цей безглуздий. Але що тут можна сказати? Нікому і в голову не приходить нарікати. Підлеглий відповідає: «слухаюся, пан майор... Так точно, пан майор...» - і екіпаж відправляється на виконання завдання, яке стало даремним.

«Я родом з дитинства, немов з якоїсь окремої країни», — написав про себе письменник. Але дитинство й Екзюпері — поняття не хронологічне, апсихологічне. Людина може в 5 років бути маленьким дідком і в 70 років зберегти чистоту світосприймання, щирість і прямоту дитинства.
Про це пише автор у Присвяті й у вступі до казки «Маленький принц».
Тож, згадаймо зміст казки, спробуймо розібратися в її багатозначних образах.

Слово вчителя.
Задум жодного із закінчених творів Сент-Екзюпері не виношував так довго, як «Маленького принца». По-справжньому мотиви цього твору почали
складатися з початком II Світової війни. У той час Сент-Екзюпері часто малював один і той же малюнок: маленький хлопчик із крильцями і без них, що здивовано дивиться з-за хмар на землю. Цей дивовижний хлопчик дедалі більше не давав спокою письменникові, льотчикові, бійцеві. Казка була написана у Нью-Йорку протягом 1942 року і вийшла друком навесні 1943 року. Це був останній твір Сент-Екзюпері. Він став переконливим доказом повного поетичного самопізнання людини. «Маленький принц» яскравим світло осяває й інші твори письменника. Без нього взагалі важко зрозуміти глибину задумів і прагнень митця. Маленький принц — улюблений герой Сент-Екзюпері, виразник його найпотаємніших думок і сподівань.
У «Листі заручника» письменник писав: «Мені байдуже, уб’ють мене на війні чи ні. Але якщо я повернуся живим з цієї «невдячної, але необхідної роботи», переді мною постане тільки одне запитання: що потрібно сказати людям?».
Що хотів сказати людству письменник Сент-Екзюпері у своїй філософській казці-притчі «Маленький принц», ми й повинні дізнатися.

Словникова робота.
Притча — повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. У притчі зосереджена певна дидактична ідея.
Цей твір став одним із засобів вираження морально-філософських роздумів письменника, нерідко протилежних загальноприйнятим, панівним у суспільстві уявленням.
Чому казка-притча філософська? Бо піднімає серйозні філософські проблеми — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності.

Бесіда з учнями. Аналіз тексту присвяти.

  •  Прочитайте виразно присвяту.
  •  Кому присвячений твір? (Леону Верту, кращому другу письменника.)
  •  Як ви розумієте слова: «Адже усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає»? (Світ дітей значно чистіший за світ дорослих. Цей твір — відповідь письменника на усі ті суперечки, що були у нього з Леоном Вертером. Водночас автор підкреслює нікчемність усіх розходжень у поглядах перед наявністю того прекрасного, що є у кожній людині, навіть коли воно дуже глибоко заховане.)
  •  Поміркуйте над назвою твору. Які асоціації, почуття вона викликає?
    (Перша асоціація — з казкою, адже саме там головні герої — принци та принцеси. Але розмірковуючи над назвою, можна піти далі: принц у народній казці — це втілення шляхетності, ідеалу людини. Отже, назва «Маленький принц» може бути сприйнята і як авторський пошук ідеалу, його розвиток, зростання, і як туга за втраченою людством шляхетністю почуттів, вчинків, і як заклик стати на захист цих ідеалів. Сама вже назва, «Маленький принц», створює образ чогось неймовірно тендітного, беззахисного, викликаючи почуття ніжності й легкого смутку.)
  •  Як ви гадаєте, кому адресована казка: дітям чи дорослим? Чому? (Дорослим і дітям. Дорослі створюють усі проблеми, що існують у світі. Але вони ще й відповідають за дітей, яких треба виховувати.)
  •  Знайдіть ознаки казки й притчі у творі. (Незвичний сюжет, персоніфікація
    рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія) — це елементи казки. У творі багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника — це елементи притчі).

Інсценізація уривків твору (Маленький принц – король, шанолюб; с.45-48)

  •  Як ви думаєте, які повчальні моменти містить казка? (Твір містить філософські роздуми про сенс життя людини. Письменник прагне переконати людей, що головне — це їхні душі, відношення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.)
  •  Як ви вважаєте, чому оповідач показував свій малюнок тим, «хто, здавалося, мав світлий розум»?
  •  Які цінності людського життя захищає у своєму творі А. де Сент-Екзюпері?
  •  Який образ твору допомагає усвідомити беззахисність людини?
  •  У чому полягає гуманістичний зміст твору? (Твір пройнятий любов’ю до
    людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність.)

     IІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Підсумкова бесіда.

  •  Що вас вразило у розповіді про життя письменника?
  •  Назвіть найвідоміші твори письменника.
  •  Подумайте, у чому вбачав своє покликання А. де Сент-Екзюпері. Від чого
    він застерігав?
  •  Пригадайте, коли було написано філософську казку «Маленький принц»?
  •  Як ви вважаєте, чи пов’язаний зміст казки з подіями, що відбувалися
    у світі?
  •  Яке враження справив на вас маленький принц?
  •  Вказати, чи досягли мети уроку.

ІV. ОЦІНЮВАННЯ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати матеріал про подорожі Маленького принца; виписати філософські вислови про сенс життя, його цінності; намалювати ілюстрації до твору (творче завдання виконується за бажанням).