59750

Сценарій уроку Жнива на Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Жнива складаються з зажинок жнив і обжинок. Тому жнива завжди були святою справою. Жнива починались за тиждень до Петра 12 липня або після нього і обовязково в легкі жіночі дні: середу пятницю суботу.

Украинкский

2014-05-10

40.5 KB

3 чел.

Сценарій уроку

Жнива на Україні


Жнива завжди на Україні починались за тиждень до свята Петра і Павла або через тиждень після нього. До них готувались, як до великого урочистого свята і водночас до тяжкої праці, бо ж працювали у спеку від зорі і до зорі. До 30-х років нашого століття єдиним знаряддям для збирання хліба був серп і коса. Мабуть тому і назвали цей місяць – серпень. Жнива складаються з зажинок, жнив і обжинок. До цього свята можна в бібліотеці оформити книжкову виставку "Серпневий день рік годує", або провести бібліографічний огляд "Ми пшеницю дожинали", конкурс на кращий вінок з жита чи пшениці тощо.

Інсценівка обряду

І ВЕДУЧА: Хліб на Україні вважається символом святості, радості, щастя, здоров'я та багатства. Тому жнива завжди були святою справою. Село в цей час завмирало. Вдома лишались тільки хворі, старі і малі. Достиглі поля пшениці і жита чекали мозолястих рук хлібороба. Жнива починались за тиждень до "Петра" (12 липня), або після нього і обов'язково в легкі (жіночі) дні: середу, п'ятницю, суботу. До схід сонця вирушали возами і пішки цілими валками селяни в поле. Чоловіки у солом'яних брилях, з косами на плечах, мантачками за поясом, а жінки в білих хустках, з серпами в руках.

(На сцені появляється дід у широкому солом’яному брилі з косою і дівчата та молодиці з серпами. Розстеляють білу скатертину, кладуть на неї хліб-сіль та інші наїдки).

ДІД (став лицем до сходу сонця, здіймає бриль, хреститься і промовляє):

Боже, допоможи щасливо день опровадити - святий хлібець зібрати! Пошли всім здоров'я у ці жнива, а померлим - царство небесне! Збережи хліб наш на ниві від граду, грому, тучі, вітру буйного! (Звертається до жінок і дівчат) Поснідаємо нашвидкуруч, як годиться, і почнемо з поля, що біля дороги.

(Виходять).

II ВЕДУЧА: Під палючим сонцем з ранку й до темна люди, зігнувшись, працювали до сьомого поту. Лишали всю іншу роботу, аби якнайшвидше впоратись із урожаєм. Якщо хтось мав велике поле, то збирав толоку. Учасникам її не платили, а лише ситно харчували. Вдовам, хворим, сиротам обов'язково безкоштовно допомагали впоратись на полі. Це свідчить про високі моральні якості нашого народу - щедру душу, добре, чуйне серце, бажання допомогти один одному в скрутну хвилину. Сирітські жнива чудово описав письменник Михайло Коцюбинський в своїй новелі "Харитя".

(На сцені хвора мати і Харитя. Мати сидить і говорить до дочки):

МАТИ: "Що ми робитимемо, доню? От довелося мені злягти саме в жнива... Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... І вже не знаю, як мені, бідній, недужій, запобігти лихові... Як не зберемо хліба - загинемо з голоду зимою!..

ХАРИТЯ: Не журіться, мамо, не плачте! Адже ж Бог добрий, мамо! Бог допоможе вам одужати, поможе вам хліб зібрати... (допомагає піднятись матері і виводить її зі словами):

Приляжте, відпочиньте, легше стане... (виходить на середину сцени).

Ще торік ходила я з мамою на ниву, бачила, як вона жне, і серп брала в руки... Та скалічила пальчик... Тепер я виросла, набралася сил, (дивиться на руки) і руки побільшали... Ляжу спати, щоб завтра раніше прокинутись. (Лягає на лаві, робить вигляд, що спить).

АВТОР: Рано, разом з сонечком, прокинулась Харитя. Хутенько зварила куліш, нагодувала маму... (В цей час Харитя все робить мовчки, про що говорить автор). Зняла серп з полиці, поклала в торбинку хліба та цибулі і пішла. (Харитя виходить).

...Жне Харитя, але якось недобре йде робота. Довге стебло путається, великий серп не слухається, колосся лоскоче спітніле личенько... Аж ось щось наче впекло Харитю в палець. Вона вихопила руку й побачила на пальці кров. Серп випав з рук Хариті, на очі набігли сльози...

(Виходить на сцену Харитя, тримає пальчик у “крові” і гірко плаче. Стежкою підходять до неї 2 молодиці):

- Ти що тут робиш, Харитю? - (спитали разом).

ХАРИТЯ: Жну... Мати слабі лежать... нема кому хліб вижати... З голоду загинемо зимою.

ЖІНКА: Не плач. Мати твоя, дасть Бог, одужає, а жито ми вижнемо, не дамо вам загинути з голоду. (Всі виходять).

АВТОР: Незабаром мати Хариті одужала. Молодиці вижали удовине поле, хрещений батько Хариті звіз хліб у стодолу, і сироти вже не боялися голодної смерті."

І ВЕДУЧА: Жнива у всі часи були важкими. Та найважчими для українців вони були в часи кріпацтва. Багато своїх віршів їм присвятив Т.Г.Шевченко.

(Виходить на сцену чтець).

ЧТЕЦЬ:

На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана, сина, годувать.

Воно сповитеє кричало

У холодочку за снопом.

Розповила, нагодувала,

Попестила; і ніби сном,

Над сином сидя, задрімала.

І сниться їй той син Іван

І уродливий, і багатий,

Не одинокий, а жонатий

На вольній, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі;

Та на своїм веселім полі

Свою - таки пшеницю жнуть,

А діточки обід несуть.

І усміхнулася небога,

Проснулася - нема нічого...

На сина глянула, взяла

Його тихенько сповила

Та, щоб дожать до ланового,

Ще копу дожинать пішла.

II ВЕДУЧА: Працювали на жнивах здебільшого цілісінький день мовчки, а вже увечері повертались додому з піснею:

Ой у полі нивка,

Кругом материнка...

Там дівчина жито жала,

Гарна чорнобривка.

Жала вона, жала,

Сіла спочивати,

їхав козак з України

Мусів шапку зняти.

Мусів шапку зняти,

"День добрий" сказати;

"Помагай Біг, дівча моє,

Тобі жито жати..."

І ВЕДУЧА: І наставав день, коли закінчувались жнива, коли поле густо вкрито копами і - починалось довгожданне свято "Обжинки"

(На сцену виходять хлопці і дівчата з пучками колосків, сідають на “травичку”, плетуть вінки і співають):

От діждали літа

Тай нажали жита,

Будемо плести віночки

З золотої пшениченьки…

(Вінок надівають найвродливішій дівчині, дають в руки букет з колосків і йдуть за нею “в село”, співаючи):

Відчиняй, пане, ворота,

Бо йде твоя робота.

Несем тобі вінки

Із золотої нивки –

Житнії, пшеничнії,

Щоб були величнії!

(Назустріч їм йде господар, бере з їх рук вінок, запрошує в хату)

ГУРТ (співає):

А ми насієм жита, жита,

Та поставим копи, копи.

Та ударим гопи, гопи,

Земля аж гуде,

Де громада йде!

(Господар з господинею виносять на середину стіл, покритий білою вишитою скатертиною. На ньому коровай з нового урожаю, сніп, перев’язаний червоною стрічкою. Починається свято з піснями, танцями. Грають троїсті музики).

Дівчата і хлопці співають:

Як діждали літа

Та й нажали жита

Літечко тепленьке,

Жито зелененько.

З жита та пшениці

Добрі паляниці.

Всіх ми почастуємо

Та ще й затанцюємо.

Ой, заспіваємо, хай дома почують,

Хай нам вечерю готують.

Утомила нас та широкая нива,

Що тепер нам і вечеря не мила.

Ой не так нива, як високії гори,

Ой не так гори, як велике жито,

А вже ж нам спину, як кілком перебито.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7685. Опухоли системы крови (гемобластозы) 53.5 KB
  Опухоли системы крови (гемобластозы) Гемобластозы - опухолевые процессы кроветворной ткани. Разделяют две группы гемобластозов: лейкозы (лейкемия) - системные опухолевые заболевания кроветворной ткани. лимфомы - регионарны...
7686. Онкология. Теоретические особенности 49 KB
  Онкология Опухоль (tumor, neoplasma, blastoma) - патологический процесс, характеризующийся бесконтрольным размножением и ростом клеток, что связано с изменениями в генетическом аппарате клеток. Свойства опухоли: автономный рост опухоли...
7687. Эпителиальные органоспецифические опухоли 41 KB
  Эпителиальные органоспецифические опухоли Определение. Органоспецифические опухоли - это большая группа доброкачественных и злокачественных опухолей, которые развиваются только в определенном органе или происходят из клеток определенного органа...
7688. Мезенхимальные опухоли 49 KB
  Мезенхимальные опухоли Мезенхимальные опухоли происходят из тканей мезенхимального происхождения. Это группа включает опухоли из фиброзной, жировой, мышечной, синовиальной, мезотелиальной, костной, хрящевой тканей, а также опухоли сосудов (кро...
7689. Раки важнейших локализаций 91 KB
  Раки важнейших локализаций Актуальность темы Ежегодно число новых случаев выявления рака во всех странах мира составляет около 6 млн. человек. Уровни заболеваемости и смертности от злокачественных опухолей в разных странах и даже регионах этих стран...
7690. Акселерация и ретардация 35 KB
  Акселерация и ретардация. Акселерация (от лат. acceleration - ускорение) - это ускоренное физическое и отчасти психическое развитие в детском и подростковом возрасте...
7691. Предмет и задачи дидактики 35.11 KB
  ТЕМА: Предмет и задачи дидактики. План Общее понятие о дидактике. Возникновение и развитие теории обучения и образования. 1.Общее понятие о дидактике. Дидактика - раздел педагогической науки. Педагогика и дидактика находятся в соотн...
7692. Педагогические способности 36.45 KB
  Педагогические способности. Педагогические способности - сложное целостно-структурное психическое образование, складывающееся прижизненно в процессе педагогической деятельности и под её воздействием. Условно (чисто рабочее дел...
7693. Средства обучения и их классификации 79.5 KB
  ТЕМА: Средства обучения и их классификации. План: Понятие о средствах обучения и их сущность. Классификации средств обучения. Виды средств обучения и их характеристика. Современные информационные средства обучения. Электронные журналы и эл...