59755

Сценарій вечора “Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті”

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ведучий: В листопаді 1997 р. Ведучий: Людина яка втратила свою мову неповноцінна вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. Ведучий: У кожному слові приховано жар Та кожне потрібно мов шибку протерти Аби не пристала олжа як іржа.

Украинкский

2014-05-10

53.5 KB

1 чел.

Сценарій вечора

“Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті”


(Фонограмою лунають українські пісні. Виходять ведучі).

Ведучий:

В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України “Про День української писемності та мови”. В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.

Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам’ятки українського народу, такі як “Реймське” Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, “Остромирове Євагіліє”, що вважається найдавнішньою і точно датованою пам’яткою рукописного мистецтва, “Київський Псалтир”.

(Слово надається директору ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, заслуженому працівнику України, який теж нагороджений Орденом Нестора Літописця Циганюку Василю Федоровичу)

Ведуча:

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу (О.Олесь).

Ведучий:

Людина, яка втратила свою мову – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).

Ведуча:

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний).

Ведучий:

У кожному слові приховано жар,

Та кожне потрібно, мов шибку протерти,

Аби не пристала олжа, як іржа.

(Павло Мовчан).

В нашому залі присутні кращі бібліотечні працівники області, сумлінну працю яких було високо оцінено Урядом України. Я запрошую до мікрофону _________________________________________________

Для нагородження я запрошую Голову ради вінницького земляцтва у м.Києві Безносюка Віталія Дмитровича.

Ведучий:

Слово – то мудрості промінь.

Слово – то думка людська.

(Олена Пчілка)

Ведучий:

Мово – це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. (І.Огієнко).

Ведуча:

Мова – це глибинні пласти духовного життя народу. Його історична пам’ять, найцінніше надбання століть. (О.Гончар).

Ведучий:

Коли забув ти рідну мову,

Яка б та мова не була –

Ти втратив корінь і основу

Ти обчухрав себе дотла.

(А.Білоус).

Ведуча:

Так споконвіку, як і кожна мова.

Вона була у світлі, в Бога-Слова,

І ось про світло свідчити прийшла.

(Тетяна Майданович).

Ведучий:

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Берімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови. (М.Рильський).

Я запрошую до слова кандидата філологічних наук, доцента ВДПУ ім.М.Коцюбинського Тамару Степанівну Слободинську – “Українська мова в контексті мов світу”.

Ведуча:

Мово моя українська –

Батьківська, материнська

Рідна мені до болю, -

Дужий я із тобою!

(В.Бичко).

Ведучий:

А мова й історія – це ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо водночас. Маємо відродити в наших сучасних українцях і українках генетичну пам’ять, почуття гордості, маємо і до збайдужілих душ торкнутися, запашистим Євштан–зіллям рідного слова! (О.Гончар).

Ведучий:

Як парость виноградної лози

Плекайте мову, Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухнянно.

Нехай вона щоразу служить вам

Хоч і живе своїм живим життям.

(М.Рильський).

Ведуча:

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої.

І в народний вінець, як в оправу ввела,

І як зорю ясну, вище хмар піднесла,

І на злість ворогам засіяла вона

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

( В.Самійленко).

Ведучий:

Є чимало своїх таки мудраків,

що, забувши якого вони роду і плоду, -

Негують своєю рідною мовою,

Пророкуючи їй короткий вік.

(П.Мирний)

(Виступає ансамбль “Мальви” Вінницького училища культури і мистецтв ім.М.Леонтовича).

Ведуча:

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить – співає наша мова

Чарує, тішить і п’янить.

(О.Олесь)

Ведучий:

Як веселонька блискуча,

Переливна мигтюча,

По моїй країні милій

Мова дивная дзвенить.

(Г.Чупринка).

Ведуча:

Пахуча, мов квітка,

Розкішна, мов пава!

За те тобі, моя мово

Вічна честь і слава!

(Виступає зав. відділом літератури та інформації з гуманітарних наук Якущенко А.С., з коментарем до книжкової виставки).

Ведучий:

Мова рідна звучить наша мова –

Шум гаїв, шелест ниви у ній,

Кобзи пісні тривожна діброва

І Дніпра неспокійний прибій.

(О.Ющенко).

Ведуча:

Чую мови барвистий розмай

Щиро радуюсь кожному слову,

Говори мені, серце втішай –

Чути хочу чаруючу мову.

(Р.Гамзатов).

(Нещодавно, ми відзначили 100-річчя перекладу Біблії М.Кулішем і загалом, від прийняття християнства, українські митці слова прагнуть передати українською мовою своїх сучасників вічні біблійні істини Продовжувачем цих традицій є автор “Переспівів Псалмів Давидових”. Я запрошую до слова поетесу, кандидата філологічних наук, доцентв ВДПУ ім.М.Коцюбинського Яковенко Т.В. “Переспіви Псалмів Давидових” та “Пісня над піснями”).

Ведучий:

Ти найсолодша, мови таїна.

(В.Коломієць).

Ведуча:

Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. (Б.Харчук).

Ведучий:

Барвистість одвічна народної мови –

Це щось невимовне, прекрасне, казкове:

І ласка любові, зелена калина,

І пісня досвітня в гаях – солов’їна.

(П.Усенко).

(Українські народні пісні у виконанні бандуристки А.Тимощенко-Москаленко).

Ведучий:

Мова, наша мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

(Ю.Рибчинський).

Ведуча:

Мова, наша мова -

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо.

В ній криваві рими

Й сльози Заповіту.

(Ю.Рибчинський).

Ведучий

Одна вона у нас така –

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без лаврового вінка.

(Т.Шевченко).

Ведуча:

О мово українська! Ти – вода

З кринички, над якою гнуться верби,

Холодна, і прозора, і проста

(Ю.Бердник).

Ведучий:

А Вкраїни ж мова –

Мов те сонце дзвінкотюче,

Мов те золото котюче,

Вся і давність і обнова –

Українка мова.

(П.Тичина).

Ведуча:

Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті!

(В.Сосюра).

Ведучий:

Як не любить ту мову нашу?

Мені вона найкраща в світі,

Гарніша, ніж весняні квіти...

І як найперша, любові

Не заміню тієї мови!

(П.Вакуленко).

Ведуча:

Як путівець між нивами – проста,

Барвиста – наче далеч веселкова

Такою увійшла в мої вуста

І в долі заясніла рідна мова.

(М.Федунець).

Ведуча:

О мово українська! Ти – вода з кринички, над якою гнуться верби, холодна, і прозора, і проста. (Ю.Бердник).

Ведучий:

Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті!

(В.Сосюра).

Ведучий:

Як не любить ту мову нашу?

Мені вона найкраща в світі,

Гарніша, ніж весняні квіти

І як найпершої любові

Не заміню тієї мови!

(П.Вакуленко).

Ведуча:

Як путівець між нивами – проста,

Барвиста – наче далеч веселкова

Такою увійшла в мої вуста

І в долі заясніла рідна мова.

(М.Федунець)

Ведуча:

Купана – цілована хвилями Дніпровими,

Люблена – голублена сивими дібровами,

З колоска пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози.

(Н.Білоцерківець).

Ведучий:

Я знаю: мова мамина – свята

В ній вічний, незнищений дух свободи,

Її плекали душі і вуста – мільярдів.

Це – жива вода народу.

(М.Адаменко).

(Виступ голови обласної організації Національної Спілки письменників України - Кобця В.Д.).

Ведуча:

Забули ми, забули свою мову,

Забули предків мову чарівну.

Отож тепер давайте її знову

Відродим наче сонячну весну.

(Л.Малецький).

Ведучий:

Мово рідна, світи в ріднім домі

Крізь зболений час і духовні руїни

Вертайсь, рідна мово,

У серце народу,

В душу України.

(Д.Демиденко).

Ведуча:

Трембітна мово! Музика. Калино.

І споконвічно й, назавжди моя.

До тебе завше я душею лину.

(З.Кучерява).

Ведучий:

Слова росли із грунту мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

(Л.Костенко).

Ведуча:

Найвищі слова на уславлення рідної мови не будуть завеликими, не будуть занадто високими. (О.Гончар).

Ведучий:

Вертайтесь до своєї мови,

Мої засліплені братове!

Прозріть! І в купищах полови

Знайдіть зерно, ядро здорове,

Яке ще здатне прорости.

(Д.Павличко).

(Виступ поетеси А.Єрмакової “Українське слово в поезії

молодих авторів”).

Ведуча:

То – наше слово, то – щоденне чудо,

То – сонця зір крізь каменя більмо.

То – дух народу, - о всесильний Буддо.

Все в нас бери, лиш мови не дамо.

(Д.Павличко).

Ведучий:

Бо ж наша мова як чарівна пісня,

Що вміщає в собі і на яку любов до Вітчизни,

І ярий гнів до ворогів,

Волелюбні думи народнії.

(П.Тичини).

Ведуча:

Було щастя, були чвари, -

Все те геть пішло:

І як сонце із-за хмари

Рідне слово ізійшло.

(Л.Метлинський).

(Виступає капела бандуристок)

Ведучий:

Сім’я вже ж вільна і нова

Та тільки мати ледь жива.

Вона була б і вмерла вже не раз,

Та все питає, і на смертнім ложі, -

А де ж те слово, що його Тарас,

Коло людей поставив на сторожі?!

(Л.Костенко).

Ведуча:

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих – рідна мова,

Вишневих ніжних пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

(М.Рильський).

Ведучий:

І найперше було Слово

І розмовляли квіти

І цвів мак

Україною

І йшли віки.

І були українці

І створилося!

Ведуча:

Найперше – музика у слові!

(П.Верлен)

Ведучий:

Українське слово! Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке як Україна! (Д.Луценко).

Ведуча:

Поставимо на покутті високу свічу Слово нашого – хай возсіяє! (Л.Голота).

Ведучий:

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

(Л.Українка).

(Виступ представника видавництва “Книга-Вега” Космини Н.М.).

Ведуча:

Приймаю, доле, все без скарги, без вагань,

Лише збережи, молю, мого єства основу –

Моє, оплачене поневірянням слово...

(Г.Гочур).

Ведучий:

Яке прекрасне рідне слово!

Воно – не світ, а всі світи.

(В.Сосюра).

Ведуча:

Хай, чиста мова, як життя народу,

Джерелом чистим лине в майбуття.

(Н.Ібракаєва).

Душа тисячоліть шукає себе в слові.

(Л.Костенко).

(українські пісні у виконанні заслуженого артиста України С.С.Городинського).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19748. Эксплуатация топок для сжигания мазута, оборудованных форсунками различных типов 15.77 KB
  Эксплуатация топок для сжигания мазута оборудованных форсунками различных типов. Условия работы и схема топок. Нефтяные остатки сжигаются в камерных топках. Распыливание жидкого топлива производится форсунками которые разбиваются на три группы: а форс
19749. Порядок росжига, регулирования и остановка котлов, работающих на твёрдом, газообразном, жидком топливе 23.7 KB
  Порядок росжига регулирования и остановка котлов работающих на твёрдом газообразном жидком топливе РАСТОПКА КОТЕЛЬНОГО АГРЕГАТА 30. Растопка котла должна производиться в течение времени установленного руководством организации владельца котельной и указанн
19750. Допуск персонала к самостоятельной работе по обслуживанию котельных установок. Проведение противоаварийных тренировок персонала с целью предотвращения аварий 17.77 KB
  Допуск персонала к самостоятельной работе по обслуживанию котельных установок. Проведение противоаварийных тренировок персонала с целью предотвращения аварий Допуск к самостоятельной работе вновь принятые работники или имеющие перерыв в работе более 6 месяцев в за...
19751. Особенности эксплуатации паровых и водогрейных котлов. Пуск, обслуживание во время работы, остановка котла 19.18 KB
  Особенности эксплуатации паровых и водогрейных котлов. Пуск обслуживание во время работы остановка котла Учитывая местные особенности котельной установки конструкцию котла топки вид топлива расположение арматуры способ топливоподачи и золоудаления...
19752. Наблюдение за работой котла по показаниям эксплуатационных КИП. Составление теплового баланса по данным суточной ведомости 15.65 KB
  Наблюдение за работой котла по показаниям эксплуатационных КИП. Составление теплового баланса по данным суточной ведомости Во время работы водогрейного котла необходимо: поддерживать нормальное давление воды до и после котла не допуская его выше или ниже разрешенног
19753. Организация эксплуатации внутренних систем. Техническое освидетельствование трубопроводов и сосудов, работающих под давлением 16.83 KB
  Организация эксплуатации внутренних систем. Техническое освидетельствование трубопроводов и сосудов работающих под давлением Техническое освидетельствование сосуда работающего под давлением проводится: до пуска в работу первичное; после монтажа периодически...
19754. Организация эксплуатации тепловых сетей. Категорийность трубопроводов 16.24 KB
  Организация эксплуатации тепловых сетей. Категорийность трубопроводов На каждом предприятии должно быть организовано круглосуточное управление режимами работы теплопотребляющих установок и тепловых сетей задачами которого являются: ведение заданных режимов ра...
19755. Организация эксплуатации водонагревательного и теплоиспользующего оборудования 18.46 KB
  Организация эксплуатации водонагревательного и теплоиспользующего оборудования Э231. Для каждого водоподогревателя на основе проектных данных и испытаний должна быть установлена техническая характеристика со следующими показателями: а тепловая производительность...
19756. Порядок и сроки освидетельствования теплоиспользующего оборудования 17.95 KB
  Порядок и сроки освидетельствования теплоиспользующего оборудования Теплоиспользующие установки подвергаются наружному и внутреннему осмотру а также гидравлическому испытанию. Внутренний осмотр и гидравлическое испытание теплоиспользующих аппаратов подлежащи...