59800

Сценарій родинного свята «Вечорниці»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виходять господар та господиня. Господиня: Добрий вечір добрі люди Господар: Доброго вам здоров’ячка Господиня: ня: Будьмо знайомі: я Оксана господиня цієї хати. Господиня: У нас частенько збирається молодь.

Украинкский

2014-05-10

48.5 KB

2 чел.

                Сценарій родинного свята «Вечорниці»

Родинний дует виконує пісню «Зеленеє жито…».

Вчитель:

  •  Шановна родино,  сьогодні ми знову зібралися у дружньому родинному колі, щоб разом поспівати, пожартувати, та порадіти за наших діточок. Від попередньої нашої зустрічі вони вже підросли, порозумнішали, стали серйознішими та стриманішими. То ж дозвольте, шановна громадо, надати слово нашим діткам.

Виходять господар та господиня.( Ролі виконують батьки).

Господиня:

  •  Добрий вечір, добрі люди!

Господар:

  •  Доброго вам здоров’ячка!

Господиня:

ня: Будьмо знайомі: я – Оксана, господиня цієї хати.

Господар:

  •  А я – господар вечорниць - Тарас.

Господиня:

     -У нас частенько збирається молодь. То ж щиро прошу завітати до нашої оселі.

Господар:

  •  Поспішайте, бо вже нерано. Оксано, чи чуєш, Оксано, вже скоро дівчата почнуть сходитися.

Господиня:

  •  А ось і вони. Чуєш, Тарасе, іди двері відчиняй, бо вже йдуть.

1 дівчина:

  •  Доброго вечора, тітонько Оксано!

2 дівчина:

     -   Здоровенькі були, дядечку Тарасе!

Господиня:

  •  Поспішайте, дівчатонька,

До нашої хати.

Бо пора вже вечорниці

нам розпочинати.

Ось наліпим вареничків

біленьких, пухкеньких.

Та й запросимо у гості

хлопчиків гарненьких.

(Дівчата сідають на лави і починають вишивати. Господиня місить тісто. У двері стукають, заходять хлопці ).

Господар:

  •  Ой заходьте парубки, до нашої хати.

А то тут я лиш один, а решта – дівчата!

(Хлопці співають пісню «Розпрягайте, хлопці коней..»).

1 хлопець:

      - Добрий вечір, дівчаточка, як живете?

2 хлопець:

      - Чи на свої вечорниці нас приймете?

3 хлопець:

      -  Ми теж вмієм працювати. Будем вам допомагати!

4 хлопець:

      -  Добрий вечір, щебетушечки, чи давно зібралися?

5 хлопець:

       - Дивіться, хлопці, які в нас дівчата гарненькі, мов ті писанки.  

6 хлопець:

       -  Ви подивіться, які вони рушники вишивають. Такими рушниками здавна славиться наша Україна.

7 хлопець:

       -  Таким рушником витреш обличчя і ніби сили богатирської наберешся.

8 хлопець:

       -  На рушники кладуть хліб – сіль, ними благословляють на добрі справи.

9 хлопець:

       -  Рушники дають в дорогу, як оберіг.

(Діти виконують пісню «Рідна мати моя…»).

Господиня:

  •  Ну що ж, дорогі гості, хай дзвенять сьогодні наші улюблені пісні, жарти і сміх.

(Хлопці сідають до роботи: лущать квасолю, тереблять кукурудзу ).

Господар:

  •  А зараз подивимось, котра з дівчат найкраща господиня, хто краще вміє ліпити вареники.

(Дівчата ліплять вареники).

Господиня:

  •  Дивлюсь я на вас, діти, і радію: ви такі гарні і до роботи охочі. Ще наші прабабусі збирались на вечорниці. Вони пряли, дерли пір’я, вишивали і обов’язково співали. Бо пісня – то душа народу, вона з нами і в радості, і в горі. То ж давайте і ми заспіваємо.

(Дівчатка виконують пісню «Господиня» ).

Дівчина:

  •  Відпустила мене неня

Та й на вечорнички.

А там хлопці кучеряві

Плетуть рукавички.

Дівчина:

  •  Рукавички виплітали,

Весело співали.

А музики як заграли,

Ще й затанцювали.

(Виконується народний танець «Чоботи»).

Хлопець:

  •  Дівчата, а може ви нас варениками почастуєте?

Дівчина:

  •  Зараз ми вас почастуємо.

(Виконується пісня «Наші хлопці вареничків хочуть»).

Господиня:

  •  Давайте і справді почастуємо наших хлопчиків.

1 дівчина:

     -  Тільки для цього їм доведеться довести, що вони справжні козаки.

2  дівчина:

     - Та які ж вони козаки? Щоб бути справжніми козаками, треба бути спритними, умілими, веселим.

3  дівчина:

       -  А ось вони нам це і доведуть.

4 дівчина:

       -  Подивимось на що вони здатні.

(Змагання у мішках. Переможець отримує вареник).

5 дівчина:

        - Добрий козак починає свій день з козацької їжі.

6 дівчина:

        -  А головна козацька їжа – куліш.

(Конкурс «Хто скоріше з’їсть куліш»).

7 дівчина:

         - Справжні козаки, нічого не скажеш.

8 дівчина:

         - Ну а пісню ви нам заспіваєте?

Хлопець:

           -  Якщо ви нам допоможете.

9 дівчина:

           - Чого ж не допомогти. Давайте заспіваємо разом.

(Пісня «Їхав, їхав козак містом..»).

Хлопець:

          -   А ще ми вміємо жартувати.

(Хлопці читають смішинки, гуморески).

Господиня:

  •  Ой і насміялися ж ми з вами. А які ж вечорниці без скоромовок? Нумо, хто почне?

(Діти мовлять скоромовки).

Господар:

  •  Дякуємо вам, шановні гості, що завітали на наші вечорниці.

Господиня:

  •  Дякуємо вам, хлопці і дівчата, що не забули тітку Оксану і  дядька Тараса, що звеселили нашу хату піснями й танцями, веселими жартами.

1 дівчина:

      - Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром.

2 дівчина:

      -  І дітьми хорошими, і добрим здоров’ям.

3 дівчина:

      - І піснею, і злагодою, і родинним теплом.

Вчитель:

  •  А ще всім бажаєм, щоби не старіли.

Щоб серцем й душею були молоді.

Любов, щоб у кожному серці горіла.

Щоб спокій і мир був на рідній землі!

(Дівчатка разом з господинею виконують танець під пісню «Одна калина» у виконанні С. Ротару).

Господар:

  •  Оксаночко, а ти про вареники забула?

Господиня:

  •  Та не забула.Зараз будуть готові.

Господар:

  •  То швидше гостей пригощай!

Господиня (Виносить макітру з варениками):

  •  Їжте, гості, просим щиро. Варенички з капустою, картоплею і сиром.

У шкварках і у сметані – завжди вони у пошані.  

(Дівчатка допомагають господині і пригощають всіх варениками).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28895. Влияние природно-климатического, геополитического и религиозного факторов на российский исторический процесс 22 KB
  Важным географическим фактором определяющим особенности территории страны являются моря озера а также другие водоемы. Фундаментальные особенности ведения крестьянского хозяйства в конечном счете наложили неизгладимый отпечаток на русский национальный характер на первый взгляд противоречивый: способность к крайнему напряжению сил отсутствие ярко выраженной привычки к тщательности аккуратности в работе извечная тяга к €œподрайской землице€ необыкновенное чувство доброты коллективизма готовности к оказанию помощи вплоть до...
28896. Место средневековья во всемирно-историческом процессе 23.5 KB
  Место средневековья во всемирноисторическом процессе Понятие средний век было введено итальянскими гуманистами которые хотели таким образом подчеркнуть коренное отличие культуры своего времени от предшествующего исторического периода эпохи Античности. Как видно в оценке средневековья присутствуют крайности. Поразному определяются и временные рамки Средневековья. К тому же внутри тысячелетнего периода Средневековья принято выделять три этапа: Раннее Средневековье – V в.
28897. Образование Древнерусского государства. Крещение Руси Х-Х11 в 30 KB
  Крещение Руси ХХ11 в. Расцвет Киевской Руси пришелся на правление князя Владимира 1 9801015 г. Это имело большое значение для дальнейшего развития Руси. Принятие христианства укрепляло государственную власть и территориальное единство Киевской Руси.
28898. Взаимоотношения Руси с соседними государствами и народами 22.5 KB
  Взаимоотношения Руси с соседними государствами и народами. Важное место занимали отношения с Византией которая являлась источником ресурсов для Руси. После крещения Руси Византия стала восприниматься как духовный центр христианства. Хазары контролировали Волжский торговый путь и выступали в двойной роли: с одной стороны препятствовали свободным торговым отношениям Руси; с другой – выступали буфером между Русью и кочевниками.
28899. Удельный период в истории России (XII—XV вв.) 28.5 KB
  К середине XII века Русь раскололась на 15 княжеств которые были лишь в формальной зависимости от Киева. Феодальная раздробленность ослабляла Русь. В начальной стадии древнерусское государство распалось на 3 основные области: СевероЗападная Русь. Северовосточная Русь.
28900. Борьба за независимость русских земель против агрессии с Востока и Запада (XIII век) 27 KB
  Следствием этого явилось отставание России от Запада. Последствия нашествия: сократилось население страны; разделение городов подорвано городское ремесло; разрушены памятники духовенства и материальной культуры; особое последствие нашествия на истории России сказались в том что оно заложило азиатский способ власти в России.
28901. Культура Древнерусского государства 27.5 KB
  Достаточно продолжительное время на Руси сохранялось двоеверие что сыграло огромную роль в складывании культурного потенциала отражавшего в себе некую двойственность. Долгое время считалось что письмо на Руси появилось с принятием христианства. Но есть доказательства существования письменности задолго до этого: договоры Руси с Византией относящиеся к первой половине X века имели копии на славянском языке. Христианизация Руси просто дала толчок развитию письменности.
28902. Возвышение Москвы и завершение формирования Российского централизованного государства (XIV–XVI вв.) 29.5 KB
  Внешняя угроза ускоряла процесс объединения русских земель. Однако к середине XIV века складывается и другой центр объединения русских земель Великое ЛитовскоРусское княжество. На заключительном этапе объединения русских земель наиболее острой была борьба с Новгородской олигархической республикой. Этим в основном завершилось политическое объединение русских земель.
28903. Эпоха Ивана Грозного 28.5 KB
  Боярское правление привело к ослаблению центральной власти и вызвало большую волну недовольств и открытых выступлений. Страна нуждалась в реформах по укреплению государственности централизации власти. Во время царствования Ивана IV возник новый орган власти – Земский собор который занимался решением важнейших государственных дел вопросами внешней политики финансами. Это достигалось вопервых усилием роли центральных органов приказов вовторых редким ограничением власти наместников.