59813

Світле свято Великодня

Конспект урока

Педагогика и дидактика

В мене вдача щира й сміла І душа моя здорова Українська в мене мова. А моя бабуся вчила мене що шкаралупи від писанок зберігають а потім вивішують на городі на палицях щоб у землі не заводилися червяки.

Украинкский

2014-05-11

92 KB

0 чел.

Світле свято Великодня

     Ведуча. Україна – країна смутку і краси; радості й печалі; розкішний вінок із рути й

 барвінку, над яким світять яскраві зорі; це історія мужнього народу, що впродовж

 століть боровся за волю, за щастя.

        Про історію свого народу можна дізнатись ,вивчаючи його звичаї, прикмети.

     Ведуча.  Хто ти, хлопчику маленьк

     Учень.   Син я України – неньки

         Й тою назвою горжуся!

      Ведуча.  А по чім тебе впізнаю?

       Учень. По вкраїнському звичаю.

         В мене вдача щира й сміла,

          І душа моя здорова,

          Українська в мене мова.

(..........пісня  « Добрий вечір, ненько Україно»  ……..)  

      Ведуча. В усіх народів світу існує повір»я, що той, хто забув звичаї своїх батьків,

карається людьми і Богом. Він блукає світом, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отже, пропоную сьогодні разом вивчати народні традиції, пов»язані з найулюбленішим весняним святом усіх

християн – ВЕЛИКОДНЕМ , абоСВЯТОМ ПАСХИ – днем ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА

ХРИСТА.

      (   запис дзвонів   церковних                                                                    )

      Діти.  1. Вдягла весна мережану сорочку,

 Умившись і звільнившись від турбот,

 І підіймає волошкові очі

 До вищих ,до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому, скоромному столі.

    

Великдень всіх нас на гостини просить

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить.

Христос Воскрес!

       Усі.  Воістину Воскрес!

       Ведуча.  Ми – українці, - нація дуже давня. Великдень святкується в Україні

 ще з Х століття. Існує чимало прикмет, пов»язаних із цим святом.

        Діти.   1. Коли на Великдень іде дощ або хмарно, буде врожай.

 

                                                                                                                                                                                                                            

 2. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину

     від зла, а й приносять добробут. Пасічники кладуть їх під вулики,

     щоб роїлися бджоли.

А моя бабуся вчила мене, що шкаралупи від писанок зберігають,

      а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися

      черв»яки.

  

На Великдень опівночі тварини говорять людським голосом.

А я від своєї бабусі чув, що коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють

До двох устромлених у землю палиць, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

Цього дня якось особливо світить сонце, люди кажуть : «Сонце грає».

Зі свяченою паскою поспішають із церкви додому. Хто першим повернеться

Додому після Пасхальної служби, тому Бог допомагатиме в усіх справах.

       

Повернувшись із церкви додому, освячене яйце їдять першим.

Розписували писанки дівчата. Кожна потай купала кожне яйце в трав»яних

фарбах, наносила візерунки. Найкращу писанку дарувала нареченому.

       

А ще, за дуже давньою легендою, найперше яйце мало всередині не жовток із

      білком, а цілий світ. Тож з яйця утворився світ.

Ведуча. На Великдень після обіду дівчата і парубки йшли до церкви – там вони

 водили хороводи, що називалися « гаївками», «маївками».

 Слава Богу, добрі люди,

 Хай добро із вами буде,

 До кривого танцю йдемо,

 Ми в нім кінця не знайдемо.

 А з кривого танцю

 Та не виведем кінця.

 Треба його виводити

 Та лад йому знаходити.

(        виконується «кривий танець»                 )

 Ми кривого танцю йдемо,

 Йому кінця не знайдемо.

 Ані кінця, ані краю,

 Не впізнати, котра з краю.

 Ой піду я на ставочок,

 А там пливе шість качечок.

 Одна одну здоганяє,

 Кожна свою пару має.

 А я бідна нещаслива,

 Свою долю загубила.

 Обізвався Бог із неба:

 -- Тобі пари ще не треба,

 Я за тебе пам»ятаю,

 І для тебе пару маю.

Ведуча. Серед нашого народу побутує багато легенд, переказів про день Воскресіння

 Христового, про крашанки, про писанки.

 Послухайте легенду про крашанку:

  Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати Марія принесла

  Йому сніданок – яєчка. Коли Ісуса розіп»яли, вона поклала їх внизу під

  хрестом. Кров стікала на них, і вони стали червоними. Вона забрала їх,

  коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись. Що Ісус Христос

  Воскрес, вона дала кожному червоне яйце зі словами: «Христос Воскрес!»

 Ще є легенда про писанки:

  Як Христа вели на муки,

  Хрест дали йому у руки.

  І, зітхаючи о Бозі,

  Хрест той ніс він по дорозі.

  Каплі поту ,мов намиста,

  Заблистіли дорогі

  На Ісусовім чолі.

  Так ступав Він у напрузі –

  Десь його поділись друзі,

  А сторожа навкруги –

  Все кати і вороги.

  Але ось прийшов гостинцем

  З своїм хлопчиком- мізинцем

  Чоловік марний, убогий

  Та й вступається з дороги.

  Він узяв яєць в ту днинку,

  Наскладав у кошелинку,

  Ніс до міста їх продати,

  Щоб на сіль і хлібець мати.

  А хлопчина каже : «Тату,

  В Бога матимеш заплату.

  І на рай заслужиш ти,

  Як поможеш хрест нести».

  І послухав він дитину –

  Взяв, поніс той хрест на спині.

  Облегшив Христові біль,

  А синок поніс кошіль,

  На Голгофі хрест лишає

  І до міста повертає.

  Хоче яйця ті продати,

  А в кошик глянув...

  ... Рідна мати!

  Замість яєчок біленьких

  Сотня писанок пишненьких.

  Всі радіють – чудо! Диво!

  І купують радо й живо.

  За хвилину розкупили

  Й дуже гарно заплатили.

  А син каже: « Це дав Бог,

  Бо Христові ти поміг».

  І пішли ці дивні вісті

  На ввесь світ.

  В селі і в місті

  Люди писанки писали,

  Боготворця величали.

Ведуча. Писанка – мініатюрний символ народного живопису.

 Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом. Його намагаються

 зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою

 металевою трубочкою- писачком. По черзі занурюють яйце у різні фарби,

 дають їм висохнути, так утворюється справжнє диво – Великодня писанка.

Учень розповідає вірш.

   ПИСАНКА

 Виводить мама дивним писачком

 По білому яйцю воскові взори.

 І писанка оранжево горить,

 І видно там поля, лани і гори.

 То вже вона, як дивовижний світ,

 То вже дзвенить вона, як згусток сонця.

 Буяють буйно квіти у росі,

 Олені бродять в березневім сонці.

Ведуча.  Орнамент писанки пов»язаний з оспівуванням землі, небесних світил,

 води, зі звичаями та обрядами.

 А що означають різні кольори на писанці?

 

 Червоний – колір життя, колір крові, радості життя і любові.

 

 Жовтий – уособлює місяць і зорі, хлібний лан.

 Зелений – колір весни, пробудження природи.

 Чорний із білим – символізують дух померлих , пам»ять про них, про своє

   коріння.  

(             виконується пісня «Писанка»                )

Діти.  1. Яєчко – розмальоване, барвисте,

    Ним тішиться і старець, і дитя –

    Творіння людських рук святе і чисте

    Маленький символ нашого життя.

 2. Вкраїнська писанка проміниться

     життя,

     Великдень ставить перед цілим

      світом,

Співзвучно до весни серцебиття

В ній оживають трави, птахи, квіти.

 Котилася писаночка з гори

      на долину,

     Прокотилась прямісінько

     До нас у хатину,

      А за нею йде Великдень,

     Несе білу паску.

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку,

Відчиняймо воротонька,

Гостей ми вітаймо.

« Христос Воскрес!»-

Разом з ним усі заспіваймо.

(     виконується пісня « Христос Воскрес !»           )

Діти.  1. Світле свято завітало

    До нашого краю –

    То Христове Воскресіння

   Рід людський збирає.

    Кошик повний приготую

    З паскою і медом.

   Усім людям розповім я

    Про Господа з неба.

 2. Крашанки, ковбаска...

     Вже давно спечена паска –

     Все у кошик покладу

     І до церкви я піду

     Посвятити це добро,

     Щоб щасливо нам було.

    3.    Ой, на свята Великодні

         Вихвалялась всі, хто годні.

         Вихвалялась паска:

         « Я смачна і красна».

      

     

      4.Обізвались писаночки –

         Невеликі крашаночки :

         Хоч хвалитися – це гріх

          Ми таки найкращі всіх.

                        5.   Аж тут хрін з бородою

      Вже готується до бою:

      « Маю з гички я корону,

       Зараз вас усіх розгоню».

       6.Аж нараз прийшло кропило –

            Насварило, покропило:

           « Мир хай буде всім сьогодні,

           Бо це свято Великоднє».

Ведуча.  А ось і наш Великодній кошик!

 (     сценка  « Дія в кошику»                   )

Яйце. Хтось тисне щохвилини,

 Не чую рук вже й ніг,

 Затерпла всенька спина

 Й болить вже правий бік.

 Гей! Хто тут? Озовися !

                       Наліг, що все тріщить.

                       Ти чуєш? Піднімися,

 Не можу більш терпіть!

Хрін.  Хто ниє біля мене

 У цей святковий день?

Яйце. Це я , яйце свячене...

 Хтось душить наче пень.

Хрін.  То шинка, друже милий,

 Обабіч розляглись.

 Спить, бач, як знахабніла.

(  хрін відсуває шинку  )

Шинка. А вам до того зась!

Яйце.  ( радісно) Тепер уже вільніше.

  Та й біль вже не такий...

Хрін . І вигляд веселіший.

Яйце.  Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін.  Що за такого мають

 Мені не дивина...

 Про те всі поважають,

 Як прийде лиш весна.

 Сьогодні свято – Паска ...

 Я незамінний тут.

 Який смачний я з м»ясом ...

Ковбаса. ( ображено )

 Хвалько ти, шалапут!

 Смачніша всіх на світі

 І найситніша – я

 Мене їдять і діти,

 І вся людська сім»я

 Беруся радо в боки –

 Гей! Гоп-са-са, са-са,

 Червоні в мене боки –

 Танцює ковбаса.

Масло. Я теж потрібне людям,

 Їм ситності даю ...

 Мене і в страві люблять,

 І хворі з медом п»ють.

 Без мене свято Паски

 Не може обійтись.

Сир.    Скажи мені, будь ласка,

 Чи гірший я, ніж ти?

 До мене дай сметани –

 Хоч пальці оближи.

 Й вареники із мене,

 Чи не смачні, скажи?

Паска. ( гордо )

 Та що там говорити!

 Важливіша тут я !

 Без мене вас святити

 До церкви не підуть!

 Я – голова над вами,

 Мій рід йде з давнини

 Шанують нас віками

 І славлять щовесни.

 Та й Паскою Великдень

 Звуть люди на землі ...

 Тоді цей день великий,

 Як паска на столі.

 До того ж я багата

 Родзинками й медком,

 Їдять мене на свята

 Із м»ясом, молоком.

Крейда. Я теж, як висвячена –

    Лиш з церкви принесли –

    На дверях, хоч не вчена,

   Малюю я хрести.

Писанка. Я писанка, красуня,

 Вся в рисках і квітках.

 Красу митців несу я,

 Їх славлячи в віках.

 Мене кладуть у свято

 На пишному столі,

 Щоби моїм убранством

 Втішалися малі.

Шинка. «Краса», «Любов» - всі трублять,

 Давно я знаю вас !

 Однак мене всі люблять

 Без всяких там прикрас.

Писанка. Без мене наше свято

 Не буде тим, чим є.

 Бо писанка багато

 Всім радості дає.

Хрін .( додає)

 В цій писанці вкраїнська

 Душевна глибина,

 Жива блакить барвінка

 Й хода весни красна.

Свічка. О, знати ми повинні

 Ціну собі й другим,

 Любов, як ту святиню,

 Нести до серця всім.

 Святе – це дні єднання

 З родиною родин,

 Це наше славне знам»я,

 Бо ми народ один.

 Ми знаєм тільки чвари

 І множимо роздор ...

 Будуймо ж дім із згоди,

 Бо слушний час настав.

 Розмову припинімо ...

 Вже йдуть господарі.

 « Христос Воскрес !» - скажімо

 У мирі і добрі.

Ведуча. Нарешті всі втихомирились, і зараз можемо нести наш кошик до церкви.

Цілу ніч горять свічки. У Великодню ніч не лягали спати, бо Бог роздає щастя           тільки тим, хто не спить. Повернувшись додому зі свяченою паскою, тричі промовляють: «Свята паска у хату ,вся нечисть із хати».

Гості хороші, гості дорогі! Дякуємо, що завітали до нас на гостину святкової та щедрої днини. В Україні кажуть: «Гість у дім – радість у нім». А на Великдень гостей приймати – традиції народні шанувати.

Дівчинка. Покуштуйте святу паску,

 Буде вдомі радість, ласка,

 І достаток, і добро.

 Хай відступить всяке зло.

( дівчинка «господиня» пригощає дітей і гостей паскою. )

Ведуча. А зараз ми пограємо в ігри з писанками й крашанками.

« Чия далі покотиться?»

« Чия довше крутиться?»

« Чия міцніша?»

Ведуча. Дорогі друзі! Я дуже рада, що сьогодні на нашому святі не було байдужих.

Сподіваюсь, що це світле свято допомогло вам оцінити скарби нашого талановитого народу, зворушило ваші душі та серця.

На Великдень люди вітають одне одного: «Христос Воскрес!» і тричі цілуються,

роздають писанки. Уперше цей звичай запровадила Марія Магдалина. І за цією доброю традицією в добрий час ми даруємо вам писанки.

( діти дарують писанки батькам )

Виконується пісня « Христос Воскрес!»

Ведуча. Настане час і ви, діти, станете на поріг самостійного життя.

Візміть із собою в життєву дорогу мамині поради і перестороги,

учительські настанови і побажання, та найголовніше – заповіді Господні.

Дві тисячі років живуть вони серед людей: у кого в душі, у кого – на сторінках

Біблії, а для декого їх зовсім не існує. Ці наймудріші слова у світі кожна людина

Має пронести у своєму серці через усе життя. Тоді вона впевнено може сказати, що прожила його праведно. Віра у краще врятує цей світ. Я напевно знаю, що

красиве і вічне надихає на створення такого ж .Весна пробуджує природу, весна пробуджує й серця.

Діти. 1. Світить сонечко яскраве наді мною,

 І душа моя бринить, немов струна.

          2. У повітрі пахне радістю й весною,

 І в душі моїй буяє теж весна.

   

         3. Я щаслива, бо в душі розквітли квіти,

 Я дарую людям радість і добро.

Так, я хочу, щоб у мирі жили діти,

І війни ніколи в світі не було.

Щоб дитина що прокинулась раненько,

Усміхнулась небу, сонцю і птахам.

Щоб всі люди поважали рідну неньку,

І тоді життя щораз всміхнеться нам.

Дуже хочу я, щоб всі жили ми з Богом,

Щоб Христу відкрили двері у серцях.

Бо до Бога нам в житті одна Дорога,

І колись постане рай – не в небесах.

На землі настане рай, і поміж нами

Запанує мир і радісне життя,

А всі люди стануть рідними братами,

І старому вже не буде вороття.

(  виконується пісня « Збережи, мій Боже, Україну»      )

   

                             

 

 

  

 

        

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68944. Статичні функції-члени 28 KB
  Функції-члени також можуть бути статичними, але на них розповсюджується декілька обмежень. Вони мають прямий доступ тільки до інших статичних членів класу. (Зрозуміло, глобальні функції і дані також доступні статичним функціям-членам.) Статична функція-член не має покажчика this.
68945. Передача об’єктів функціям. Повернення об’єктів 37.5 KB
  Об’єкти можна передавати функціям, як звичайні змінні. Для цього застосовується звичайний механізм передачі параметрів по значенню. Не дивлячись на зовнішню простоту, цей процес може привести до несподіваних наслідків, що стосуються конструкторів і деструкцій.
68946. Покажчик this 29 KB
  При виклику функції-члена їй неявно передається покажчик на зухвалий об’єкт. Цей покажчик називається this. Розглянемо програму, в якій описаний клас pwr, призначений для обчислення ступеня деякого числа.
68947. Вказівники на члени класу 32 KB
  Вказівник такого вигляду називається вказівником на член класу. Цей незвичайний вказівник задає зсув усередині об’єкту відповідного класу. Оскільки вказівники на члени класу не є вказівниками в звичайному сенсі слова до них не можна застосовувати операторів.
68948. Перевантаження операторів 40 KB
  Перевантаження скорочених операторів присвоєння Обмеження на перевантаження операторів З перевантаженням функцій тісно пов’язаний механізм перевантаження операторів. У мові C можна перенавантажувати більшість операторів набудувавши їх на конкретний клас.
68949. Перевантаження операторів new і delete 53.5 KB
  У мові C++ можна перенавантажувати операторів new і delete. Це доводиться робити, якщо виникає необхідність створити особливий механізм розподілу пам’яті. Наприклад, можна зажадати, щоб процедура розподілу пам’яті використовувала жорсткий диск як віртуальну пам’ять, якщо купа вичерпана.
68950. Перевантаження операторів [], () 49.5 KB
  Ці оператори також можна перенавантажувати, що породжує масу цікавих можливостей. На перевантаження цих операторів розповсюджується одне загальне обмеження: вони повинні бути нестатичними функціями-членами. Дружні функції застосовувати не можна.
68951. Деформация кристалла 142 KB
  Деформа́ция (от лат. deformatio — «искажение») — изменение взаимного положения частиц тела, связанное с их перемещением относительно друг друга. Деформация представляет собой результат изменения межатомных расстояний и перегруппировки блоков атомов.
68952. Наслідування. Доступ до членів класу 31.5 KB
  Наслідування — один з наріжних каменів обєктно-орієнтованого програмування, оскільки воно дозволяє створювати ієрархічні класифікації Використовуючи Наслідування, можна створювати загальні класи, що визначають властивості, характерні для всієї сукупності споріднених класів.