59824

Зветься веселково – Україною наша рідна батьківська земля

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учениця: Дорогі гості щиро вітаємо вас у нашій світлиці. Учениця: Батьки вчили дітей цінувати кожну крихту хліба і завжди пам’ятати що хліб це життя. Учениця: У нашому музеї зібрані предмети народного побуту що були незамінні в господарстві.

Украинкский

2014-05-11

50 KB

1 чел.

Зветься веселково – Україною наша рідна батьківська земля

Звучить «Зеленеє жито...»

Учениця: Дорогі гості, щиро вітаємо вас у нашій світлиці. На чистому, як доля рушникові дозвольте вам піднести хліб і сіль!

(Ставить каравай на стіл)

Учень: Дорогих гостей стрічаєм

Круглим пишним короваєм.

З рушником його підносим

І, вклонившись, щиро просим:

- Любий гостю наш, приймай

Хліб гостинний – коровай.

Учень: Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він – святий.

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб рум яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба:

Він – скарб найбільший на землі.

Учень: І дійсно – скарб, бо на колосі, на звичайному житньому і пшеничному колосі з віку в вік трималася людська доля.

Учень: Не випадково в усі часи народ понад усе шанував хліборобську працю. Здавна дійшли до нас мудрі настанови, памятки  про те, як необхідно ставитась до хліба.

Учень: Будь непримиренний, якщо бачиш грубе ставлення до хліба.

Учень: Шануй у хлібові історичне минуле, поважай прийдешнє.

Учень: Шануй у хлібові свою і чужу працю. Поважай у хлібові людську мудрість.

Учень: Старі люди вміють шанувати хліб – шануй і їх за це, вчися в них.

Учень: Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

Учень: Твої батько й мати дають тобі твій перший хліб. Синівський обовязок – дати їм останній.

Учениця: Батьки вчили дітей цінувати кожну крихту хліба і завжди пам’ятати, що хліб – це життя. Сьогодні хліба вдоволь, а були часи лихоліть, коли людям доводилося виявляти неабияку мудрість і кмітливість, щоб зберегти життя собі і дітям.

(Розповідь про жорна)

Приповідки

Учень: Давно це було. Ішов дорогою чоловік, знайшов підкову, зрадів і сказав: «От якби ще три підкови знайти та одного коня, ото було б щастя».

Учень: Поніс чоловік полотно на ярмарок, а ввечері украли в нього те полотно. Він приходить додому і каже: «Ото, жінко, нині цілий день полотно на базарі злодії крали. Але я не дурень, я цілий день своє носив, аж увечері вкрали».

Учень: Прийшов сусід до сусіда в гості, а його залишили обідати. Бажаючи показати свою щедрість хазяїн обернувся до жінки й каже: «Коли жирувати, так жирувати: бий, жінко, і друге яйце в борщ».

Учениця: У нашому музеї зібрані предмети народного побуту, що були незамінні в господарстві. Деякі з них і сьогодні є у кожній селянській хаті.

Учениця: Батьківська хата – це те, що ніколи не забувається, сниться і гріє теплом спогадів. Вона була світом наших предків, які тут народжувалися і все життя тяжко працювали, добуваючи кусень хліба. Традиційна українська хата – воістину колиска нашого народу. У ній жили, сподіваючись на кращу долю, цілі покоління. Із селянської хати пішли у світ великі люди: Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Олександр Довженко.

Учень: Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і мята,

Мальви цвітуть край вікна.

Хата моя, біля хата,

Казка тепла й доброти...

Стежка від тебе хрещата

Вється в далекі світи.

В хаті спокійно й затишно,

Вечір десь бродить в гаю,

Мати задумливо й ніжно

Гладить голівку мою.

Вється дорога далека

В хату крізь синю парчу,

Мамо, до вас, як лелека,

В горі і в щасті лечу.

Учениця: Українці з великою любовю будували хати, де жили десятиліттями, оберігаючи себе від злих сил. При виборі місця для житла дослухалися до різних повірїв, що передавалися від батька до сина. Таємно, щоб ніхто не бачив, насипали а кути купки жита. Перед сходом сонця дивилися, чи вони цілі. Якщо збереглися – добре місце. Добрим місцем також вважалося те, де лягала худоба.

Учениця: Хату колись будували толокою. Толока – це добровільне надання безкоштовної допомоги односельцям. У народі казали: «Без толоки, як без руки – ні хати не зробиш, ні сіна не скосиш». При закладці хати в землю закопували гроші, щоб водилися в домі; вовну – щоб було тепло; жито – для довголіття. За звичаєм, на чотирьох кутах майбутньої оселі клали по хлібині, щоб були достаток і щастя. За охоронців дому вважали ластівку, лелеку. Вони були оберегами сімейного затишку.

Учениця: Будь-який народний оберіг означає добре, світле і супроводжує людину протягом усього життя.

Досить часто навіть сьогодні господар висаджує біля домівки явір, калину, а на дереві чи стовпі кладе колесо від воза, щоб гніздилися лелеки. Адже явір, калина й лелеки в гнізді біля людської оселі в народі символізуюь сімейну злагоду, радість дітонародження.

Учень: Я люблю свою хату,

І подвір’я, й садок,

Де і сонця багато,

І в жару – холодок.

Все для мене тут рідне:

Стіни – білі, як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

І ряденця строкаті,

Й рушники на стіні, -

Навіть дим в нашій хаті

Рідно пахне мені.

Учениця: Рідна домівка – це наше життя. Тут ми вчимося змалечку шанувати батька й матір, знати й поважати свій рід. Куди не заведе нас життєва стежка, та завжди ми повернемось сюди, де все зберігає нетлінні сліди наших предків, які немарно прожили на світі, які дали нам життя і навчили бачити «зорі щастя навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

Учень: Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла:

Тільки від мами і тата,

А також від рідної хати.

Учениця: Дедалі більше віддаляється від нас у шаленому темпі епохи біленька хатина з вишневим садком, з колискою та мудрим усміхом батька. У старанно побіленій хатині знаходиться все найдорожче: і корінь роду, і мамина пісня, і вишитий рушник на стіні.

Учень: Рушник бабуся гарно вишиває:

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновй там грає

І дивні птахи майорять.

Навік зєдналось чорне і червоне –

Мойого краю гордість і краса.

Душа народу – малинові дзвони,

Його веселка і його сльоза.

Учениця: Рушник, вишитий бабусею, мамою чи сестрою, був гордістю кожної оселі. Рушники висіли на стінах, вікнах, образах. У багатьох сімях рушники стали сімейною реліквією. Це річ, яку особливо шанують і зберігають як память про минуле. Їх передають з покоління в покоління.

На сьогоднішнє свято Ступак Юля принесла вишитий рушник, який дбайливо зберігається у її родині. (Слово Юлі)

Учениця: Про вишиті рушники народ склав багато прислівїв. Чи знаєте ви їх?

(Хата без рушника – що сімя без дітей.

Рушник на кілочку – хата у віночку.

Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.)

Учениця: Український вишитий рушник – не просто хатня річ, прикраса. Це символ чистоти почуттів, глибини любові до дітей, міцності сім’ї. За давнім звичаєм, як тільки в родині підростала дівчинка, мати заздалегідь турбувалася про рушники. «Дати рушники» - означало погодитися на шлюб і готуватися до весілля. Їх дбайливо вишивали, оберігали, ними хвалилися перед гостями, сусідами. Мистецтво вишивання ніколи не вийде з моди, хоча воно потребує неабиякого терпіння творчої уяви.

Сьогодні покаже свої вишивки Гордєєва Катя. (Слово учениці)

Учениця: Колись у родині де виховувалась донька, скриня мала повнитися вишитими рушниками, серветками, сорочками. Скриня – це деревяний ящик із віком і прискринком. Овіяна легендами, оспівана в піснях, вона часто була дійовою особою в казках. Кожна дівчина мріяла про скриню, заповнену гарно вишитими та потрібними речами, які б засвідчували її майстернісь працьовитість і розуміння краси. Там зберігався святковий одяг, віночки, барвисті хустки.

Розповідь про віночки.

Розповідь про хустки.

Танець із хустками.

Учениця: Особливою гордістю кожної дівчини були виготовлені власноруч сорочки, які теж зберігалися в скрині. Їх шили переважно з домотканого полотна. Були повсякденні й святкові сорочки. Чоловічі сорочки прикрашалися вишивкою переважно геометричного характеру. Жіночі відрізнялися більш розмаїтими візерунками, переважно рослинного характеру.

На сьогоднішнє свято Кубракова Олена принесла сорочку

з домотканого полотна, що багато років зберігається у її родині.

(Слово учениці)

Пісня про сорочку

Учениця: Сьогодні вже ніхто не носить керсеток, свит, шароварів, які колись так дбайливо зберігалися в скринях. Та залишилися елементи старовинного українського одягу в сучасному. А давній одяг – одяг наших дідусів і бабусь – не докоряє нам за те, що його вже не носять. Життя змінюється, ці зміни торкаються також одягу, взуття. А старовинні речі зберігаються в музеях, використовуються під час виступів фольклорних ансамблів і просто тихо лежать у бабусиних скринях.

Учениця: А зараз згадайте прислівя, повязані з темою нашого стогоднішнього свята.

(Учні наводять прислівя про хліб, Батьківщину, хату тощо)

Учениця: Прислівя, приказки – це все народна мудрість, що дійшла до нас серед віки. Подумайте і скажіть, які ж народні скарби ми повинні зберігати для наступних поколінь?

(Діти відповідають)

Учениця: А які скарби, на вашу думку, найцінніші?

(Діти відповідають)

Учениця: Власні вірші сьогодні прочитають Любива Аня та Кондратенко Марина.

Учень: Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом соловя,

Зветься веселково – Україною

Наша рідна батьківська земля.

Вишиту колоссям і калиною,

Виборену кровю і вогнем

Називаєм гордо – Україною,

І ніхто нас цим не дорікне.

Учень: Доки праця радує десниці

Й смак солодкий в рідної води,

Певен я – не висохнуть криниці,

Ті, які копали ще діди.

Ще ми хазяї на ріднім полі,

Ще умієм сіять і орать,

Не дамо сумяттю і недолі

Та козацькі душі осідлать.

І не слід із відчаю журитись,

Бо поки буя вишневий цвіт,

Буде жить, не може загубитись

На землі наш український рід!

(Учні виконують пісню «Джурі»)

Учениця: На цьому наше свято закінчено. До нових зустрічей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5129. Физиология и патофизиология обмена веществ и энергии 77.5 KB
  Физиология и патофизиология обмена веществ и энергии Цель: сформировать умение определять суточный расход энергии. Вопросы для самоподготовки: Основной и общий обмены веществ. Обмен белков и его регуляция. Обмен липидов и его регуляци...
5130. Морфология, физиология и патология опорно-двигательного аппарата 104 KB
  Морфология, физиология и патология опорно-двигательного аппарата Цель: сформировать умение оценивать состояние ОДА. Вопросы для самоподготовки:. Строение скелета головы, туловища и конечностей. Общие сведения о мышцах. Их строение. ...
5131. Внутриутробное развитие организма. ВПР. Закономерности роста и развития организма 52.5 KB
  Внутриутробное развитие организма. ВПР. Закономерности роста и развития организма Цель: сформировать умение визуально выделять патологические изменения и различать ВПР. Вопросы для самоподготовки: Организм как единое целое. Понятие о био...
5132. Генетика микроорганизмов. Генотипическая изменчивость 474.5 KB
  Генетика микроорганизмов До 40-х гг. 20 в. считалось, что, поскольку у микроорганизмов нет ядерного аппарата и мейоза, на них не распространяются законы Менделя и хромосомная теория наследственности. С начала 40-х гг. микроорганизмы становятся объек...
5133. Латинский язык и основы терминологии 450 KB
  Тема: Латинский алфавит. Правила чтения. Ударение. Задание 1. Прочтите следующие термины, обратите внимание на произношение букв и буквосочтаний: а) apex верхушка crista гребень tuber бугор sulcus борозда canalis канал tuberculum бугорок fissu...
5134. Общая патология клетки. Повреждение клетки 120 KB
  Общая патология клетки. Повреждение клетки: Нарушение функционирования клетки, которое сохраняется после удаления повреждающего агента Генетически детерминированные или приобретенные изменения метаболизма, физико-химических параметров, к...
5135. Кадровая политика на предприятии 71.5 KB
  Создание конкурентоспособного предприятия всегда связано с людьми, которые работают на предприятии. Организация возможностей фирмы заключена в новых методах управления и зависит от конкретных людей, знаний, компетенции, квалификации, дисциплины, мот...
5136. Формы расчетов, применяемые при осуществлении внешнеэкономической деятельности 24.59 KB
  Формы расчетов, применяемые при осуществлении внешнеэкономической деятельности Внешнеэкономическая деятельность неразрывно связана с необходимостью определения форм расчетов. Под формами расчетов понимаются сложившиеся в международном коммерческом о...
5137. Принципы формирования кадровой политики. Кадровая политика и стратегия управления персоналом 59.5 KB
  Принципы формирования кадровой политики. Кадровая политика и стратегия управления персоналом Кадровая политика – главное направление в работе с кадрами, набор основополагающих принципов, которые реализуются кадровой службой предприятия. В этом ...