59891

Сценарій уроку біології з використанням ІКТ з теми «Віруси»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Миколаєва Анотація: в даному уроці використовуються методи ІКТ і активізації пізнавальної діяльності проблемно-пошуковий підхід пропедевтичні та тестові завдання що сприяє створенню чітких уявлень учнів про віруси як неклітинні форми життя.

Украинкский

2014-05-12

60.5 KB

7 чел.

Сценарій уроку біології з використанням ІКТ з теми «Віруси»

Автор: Кондрашова С.О., вчитель хімії та біології ЗОШ №17 м.Миколаєва

Анотація: в даному  уроці використовуються методи ІКТ і активізації пізнавальної діяльності,проблемно-пошуковий підхід, пропедевтичні та тестові завдання, що сприяє створенню чітких уявлень учнів про віруси як неклітинні форми життя.

Мета уроку:

- поглибити знання учнів про ознаки життя;

- дайте поняття неклітинних форм життя;

- ознайомити учнів з будовою і життєвим циклом вірусів;

- розвивати вміння застосовувати знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних хвороб людини, тварин і рослин;

- виховувати вміння дотримання правил поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами.

Проблемне питання:

-Чи можна вважати віруси живими організмами?

Основні терміни:

- вірусологія;

- віріон;

- вакцинація;

- віруси;

- бактеріофаги;

- прості віруси;

- складні віруси;

- вірус імунодефіциту людини;

- синдром набутого імунодефіциту людини;

- епідемія;

-пандемія.

Концепція уроку

- Спираючись на вже вивчений матеріал, показати  особливості будови і життєдіяльності вірусів, їх положення в системі органічного світу; показати роль вірусів в природі і житті людини.

Обладнання і матеріали:

- картки-завдання;

- презентація «Віруси»;

- навчальні таблиці з теми « Віруси».

Домашнє завдання:

  1.  Вивчити 30-32 параграфи підручника.
  2.  Відповісти на запитання 1-5, с.187; 1-3, с.192; 1-4, с.197.
  3.  Творче завдання: скласти кросворди, ребуси з теми «Віруси».

Хронометраж уроку:

  1.  Організаційний етап – 1 хв.
  2.  Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності -7 хв.
  3.  Вивчення нового матеріалу – 25 хв.
  4.  Первинне застосування одержаних знань – 7 хв.
  5.  Підбиття підсумків уроку – 3 хв.
  6.  Домашнє завдання – 2 хв.

Хід уроку:

  1.  Організаційний етап.
  2.  Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

- Що спільного та відмінного між живою та неживою природою?

- Які характерні ознаки життя?

- Що ви знаєте про віруси? (Повідомлення учнів).

  3. Мотивація навчальної діяльності.

- Ми бачимо, що віруси дуже впливають на життя і здоров я людини.

Тому сьогодні ми вивчаємо тему…( Повідомлення теми і мети уроку).

     Вивчення нового матеріалу:

Розповідь учителя з використанням презентації «Віруси». Під час розповіді учні заповнюють таблиці, які їм були роздані на початку уроку.

Віруси

Питання для аналізу

Характеристика  

Методи дослідження

Форми існування

Клітинна, неклітинна (правильне підкреслити)

Розміри

Будова і форма

Життєвий цикл

Вірусні хвороби

Способи запобігання вірусним захворюванням

Значення вірусів у природі й житті людини

Відкриття


Первинне застосування знань

                Тестовий контроль

                      1 варіант

  1.  Віруси відкрив в 1892 році:

а) Прузінер;

б) Івановський;

в) Мечніков;

г) Вернадський.

  1.  Віруси були відкриті під час вивчення хвороби:

а) СНІДу;

б) листкової мозаїки тютюну;

в) віспи;

г) туберкульозу.

 3. Віруси – це організми:

       а) одноклітинні;

       б) багатоклітинні;

       в) колоніальні;

     г) неклітинні.

4. Віруси – це системи, що містять:

    а) ядро;

    б) нуклеїнову кислоту;

    в) плазматичну мембрану;

    г) цитоплазму.

5. Віруси небезпечні:

    а) тільки для людини і тварин;

    б) для людини, тварин і рослин, бактерій;

    в) тільки для рослин;

    г) тільки для бактерій.

6. Вірусами визивається захворювання:

     а) ангіна;

     б) грип;

    в) дифтерія;

    г) туберкульоз.


                                            2 варіант

  1.  Вірус, зараження яким відбувається через кров:

а) віспи;

б) ВІЧ;

в) грипу;

г) сказу.

2. Бактеріофаг – це вірус, який уражує:

а) бактерій;

б) людину;

в) рослини;

г) тварин.

3. Віруси – це:

а) сімбіонти;

б) гетеротрофи;

в) автотрофи;

г) паразити.

4. Віруси:

а) дихають;

б) ростуть;

в) не проявляють ознак життя поза клітини-хазяїна;

г) живляться.

5. Клітини, що захищають від вірусів:

а) тромбоцити;

б) еритроцити;

в) лімфоцити;

г) макрофаги.

6. Вірусами визивається захворювання:

а) СНІДом;

б) туберкульозом;

в) дизентерією;

в) дисбактеріозом.


Підбиття підсумків уроку

  1.  Самоконтроль учнів:

а) правильність заповнення таблиці;

б) відповіді на тестові завдання (відповіді на екрані).

             1 варіант                     2 варіант

1(б)                                         1(в)

2(б)                                         2(б)

3(г)                                          3(в)

4(г)                                           4(а)

5(г)                                           5(в)

6(б)                                          6(а)

2. Відповідь на проблемне питання.

3. Оцінювання.

4. Домашнє завдання.

5. Вправа «Мікрофон»:

- Що мене найбільше вразило з цієї теми?


Інформація до уроку
:

-Віспа, або натуральна віспа, чорна віспа, Variola або Variolavera (лат.), Smaillpox (англ..), Pocken або  Blatern (нім.), Variole (фр.) –смертельно небезпечна вірусна хвороба, що відноситься до карантинних інфекцій. Характерними ознаками віспи є загальна інтоксикація, висока температура, своєрідні бульбашкові висипання на шкірі та слизових оболонках, після зникнення яких залишаються втягнуті рубці – віспини.

                        Віспа в історії

Віспа відома з найдавніших часів, і описи її симптомів збереглися в письмових пам’ ятках Індії, Китаю та Єгипту. Можливо, саме віспа погубила третину населення давніх Афін у період Пелопоннеської війни (430 рік до н.е.), і була тією спустошливою моровою пошестю, яка поширилась  по Римській імперії після парфянських війн при Марке Аврелії у 165 -180 роках.

Хоча вперше термін «віспа» -Variola (лат.) – вжив у своїй «Хрониці» єпископ Авенча Марій (570), а через 10 років його повторив Григорій Турський, автор «Історії франків», до VIII століття середньовічна Європа не знала масових епідемій віспи, яка почалася тільки з приходом до Іспанії арабів. Іншим джерелом віспи в Європі стали хрестові походи XI-XIII  століть. Нв початку XVI століття віспа була занесена до Англії а потім поширилася в її американських колоніях. Іспанські кораблі принесли віспу в Центральну і Південну Америку, де в результаті епідемій загинуло до 90% місцевого індіанського населення.

У XVII-XVIII століттях у Європі віспа щорічно призводила до загибелі 400 тис. осіб. Кілька європейських монархів стали жертвами віспи: королева Англії Марія IIв 1694, імператор Петро IIу 1730, король Франції Людовик XVу 1774, курфюрст Баварії Максиміліан IIIЙосип в 1777.

До південної Африки віспа потрапила з Індії в 1713, в Австралію в 1768, хоча в Новій Зеландії зявилася тільки в 1913, поширившись за посередництвом американських місіонерів з Юти, на Гавайських островах в кінці XIXстоліття. Навіть після відкриття вакцини проти віспи Дженнером багато європейців, не вірячи в дієвість вакцини. Продовжували страждати від епідемій віспи: під час Франко-Пруської війни в 1870-1871  у французькій армії від віспи померло 23400 солдатів, тоді як німецька армія втратила від хвороби тільки 278 чол.

В кінці XVII століття багато європейських лікарів вже знали про практику щеплення віспи на Сході – на Кавказі, в Китаї, Індії та Африці. Праці англійського Королівського суспільства, підтримка практики інокуляції («щеплення») на особистому прикладі Мері Уорлі Монтагю, дружини британського посла в Туреччині, хоча і не привели до широкоо впровадження щеплень в англійському суспільстві, вплинули на вивчення хвороби. У 1721 році інокуляції піддалася англійська королівська сімя, в 1768 на цю ж процедуру погодилася імператриця Катерина II та її син Павло. Практика інокуляції поширювалась в Європі та в США, але сам метод був далеко не досконалий, тому що лише зменшував кількість смертних випадків, але не запобігав нового виникнення епідемії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35658. Cервировка стола к завтраку 1.37 MB
  В переводе с английского слово завтрак (breakfast) означает «прервать пост». В зависимости от того, когда состоялся последний прием пищи, организм может голодать («постится») от 8 до 12 часов. Этот период значительно удлиняется, если завтрак пропускается.
35659. Изготовление блинчиков. Творческий проект 253.46 KB
  Опарное дрожжевое творог фрукты тесто начинка грибы Пресное повидло икра Выбор идеального варианта. Я выбрала из предложенных вариантов блинчики с ягодами и дрожжевое тесто. Некоторые национальные рецепты требуют добавления в тесто дрожжей или пищевой соды. Тесто не должно быть густым.
35660. Украшение дня рождения в японском стиле 919.84 KB
  Оценка стоимости изделия 10. Оценка изделия 11. Оценка проектирования Определение потребности Приближался мой день рождения. Планирование работы Распределить ткань на стены; Нарисовать акриловой черной краской на ткане иероглифы; В некоторых местах подвязать ткань красивой лентой; Оборудовать стол Надуть шарики Оценка стоимости изделия Для украшения стен нам понадобилось купить: ленты – на ленты мы потратили 120 рублей; ткань стоимость ткани не обсчитывается т.
35661. Лоскутное шитье. Творческий проект 749.98 KB
  Процесс выращивания этих культур обработки сырья был очень длительным и трудоемким поэтому ткани ткали шириной 40 см соответственно крою рубахи или полотенца чтобы при шитье практически не оставалось отходов. Ширина ситцевого полотна составляла 7580 см то есть была шире кроя одежды и смекалистые хозяйки оставшимися лоскутками стали удлинять детскую одежду украшать подолы рубах рукава и оплечья. Расчет себестоимости наименование использованных материалов цена руб. расход материалов на изделие затраты на материалыруб.
35663. Чернігівська кераміка. Особливості її форми та колориту 1.77 MB
  До побутових художніх керамічних виробів належать полив’яні глиняні яйця так звані писанки широко розповсюджені на Русі в тому числі і в Чернігові. У формах керамічних виробів того часу помітні прототипи форм і елементів декору гончарних виробів наступних віків горщик макітра миска. У формах керамічних виробів того часу помітні прототипи форм і елементів декору гончарних виробів наступних віків горщик макітра миска. Розпис ангобами в оздобленні глиняних виробів набув широкого розповсюдження в ХVІ–ХVІІ ст.
35664. Вишивка атласними стрічками. Картина Кошик з квітами 1.69 MB
  Його мета полягає в тому щоб з’ясувати якої вони думки щодо того якою повинна бути обрана мною картина. Аналіз об’єктіваналогів Ця картина приваблює мене своєю кольоровою гамою у поєднанні з ніжним віддтінком тканини. Ця картина приваблює мене своїми дрібними деталями тобто вони виконані францюзькими вузликами.
35665. Вязання крючком. Творчий проект 208.84 KB
  Відповідно до метиоб’єкту і предмету роботи були поставлені такі завдання: Проаналізувати та теоретично обґрунтувати особливості в’язання крючком. Висока якість виконання речей з могил коптів дозволяє вважати що техніка в'язання була відома набагато раніше. У 1867 році Вільям Фелкін висунув гіпотезу що в'язання було відоме ще за часів Троянської війни.
35666. Технологія пошиття повсякденної спідниці 64.07 KB
  Але де взяти нову спідницю щоб вона була не тільки модна але і подобалася б у всіх деталях добре сиділа на фігурі і була не дуже дорога Найкраще зшити її самої. Мета: Зшити спідницю. Завдання: 1 Навчитися шити спідницю 2 Ознайомитися з технологією пошиття спідниці 3 Зшити спідницю. Мистецтво шиття Для того щоб зшити спідницю потрібно виконати кілька етапів.