59895

Проблема формування в учнів історичного мислення

Научная статья

Педагогика и дидактика

Допомагає їм на першому етапі пам’ятка Як працювати з текстом історичного джерела додаток 1. На завершення роботи пропоную учням скласти усну розповідь Подорож у країну козаків додаток 2. Розмаїття підручників з історії стародавнього світу...

Украинкский

2014-05-12

141 KB

3 чел.

Проблема формування в учнів історичного мислення

Попович Ірина Володимирівна,

учитель історії Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №89,

спеціаліст ІІ кв. кат., стаж роботи – 6 років

«…Для історичної освіти учнів набагато більше значення має безпосереднє знайомство учнів з джерелом історичного знання, ніж робота з підручником».

М.     Стасюлевич

Сучасна тенденція практично безмежного розширення інформаційного простору, численних інтерпретацій і оцінок минулого вимагають від учителя історії нових підходів до способів опрацювання, аналізу учнями історичної інформації. Практичний аспект оволодіння знаннями, самостійність, розвиток творчого мислення, критична освіченість є актуальними в процесі формування компетентної людини сучасного суспільства. Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення, яке, за визначенням І. Лернера, Н. Запорожець, С. Терно, являє собою єдність історичних і методологічних знань, способів розумових дій та установок особистості на їх застосування в пізнанні та осмисленні конкретних історичних фактів, явищ і процесів.

Навчити мислити історично – це означає розвивати навички самостійної роботи, створювати відповідну мотивацію, активно використовувати проблемні методи навчання, проблемні завдання і вправи для розуміння логіки історичного процесу. Ролі розвитку історичного мислення приділяли увагу дослідники І. Лернер, Г. Селевко, С. Терно, К. Баханов, В. Лебідь, В. Курилів, О. Пометун.

Розвиток умінь знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її передбачено в Концепції загальної середньої світи – 12-річна школа, Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»), навчальних програмах,

інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки. У Концепції історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи зазначається, що формування змісту історичної освіти будується на багатьох принципах, у тому числі на принципі «альтернативно-проблемного підходу, що передбачає використання різноманітних історичних джерел, ознайомлення з різними

точками зору на історичні події і явища».

Розвиток історичного мислення здійснюється в процесі застосування під час навчання спеціальних пізнавальних завдань, які водночас є засобами діагностики розвиненості певних умінь учнів. Це завдання на:

Установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій та явищ.

«За легендою, князь Володимир, обираючи державну релігію для Русі з-поміж різних релігій, обрав саме православ’я». Назвіть причини саме такого вибору князя, розташувавши причини за ступенем їх значення.

Князь Ярослав Мудрий запровадив певний принцип престолонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві. До яких наслідків це мало призвести?

Визначення загальних і часткових взаємозв’язків історичного розвитку.

Заснувавши у 486 р. Франкське королівство, Хлодвіг через 10 років приймає християнство, його приклад наслідували інші германські конунги. Київська Русь утворилася у др.. пол. ІХ ст., а у 988 р. у ній було запроваджене християнство.

А) Чи можна вважати запровадження християнства закономірним явищем для щойно утворених європейських держав?

Б) Чим можна пояснити, що у франків від створення держави до прийняття християнства минуло десять років, а у Київській Русі – понад століття?

3. Визначення взаємозв’язків між фактами, явищами та епохами

У 486 р. Хлодвіг заснував Франкське королівство і дав початок династії Меровінгів, а 10 років по тому прийняв християнство.

А) Чи є зв’язок між цими подіями?

Б) Якщо є, то чим він був зумовлений?

4. З’ясувати тенденції розвитку даного суспільного явища.

У 988 році князь Володимир прийняв християнство у Києві. Як ви вважаєте:

А) Чи набуде поширення це явище на іншій території держави? Чому?

Б) Що заважатиме і що сприятиме поширенню християнства?

5.Співвідношення факту та епохи.

Літописець зображає помсту княгині Ольги деревлянам як низку кривавих дій і разом з тим пишається мудрістю княгині у взаєминах із Візантією. Чому? Поясніть, виходячи з реалій того часу.

6. Визначити типовість одиночного та масового явища.

У 1169 році Київ здобув володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, про що літописець писав: « І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали…». Що було типовим у діях князя, а що виходило за межі звичайного?

7. Оцінка характеру і значення явища.

А) Чи означає, що політичне роздроблення Русі є першим кроком її розпаду?

Б) Яке значення мала роздробленість для подальшого розвитку держави?

Для розвитку історичного мислення я використовую пізнавальні завдання, які передбачають застосування методів історичної науки:

Порівняльно-історичного.

Визначте етичні особливості половців, характер сприйняття половців русичами та основні види відносин між цими народами.

Метод аналогій.

Вам відомо, як від природно-географічних умов залежали різні сторони життя давніх єгиптян, зараз ви ознайомитесь з природно-географічними умовами Передньої Азії. Спробуйте за аналогією з Єгиптом припустити, як вони вплинуть на господарське, повсякденне і духовне життя мешканців цього регіону.

Визначення причин за наслідками.

Цікаві знахідки зробили археоголи біля села Волоське та села Василівка в Надпоріжжі. Тут було відкрито два великі могильники, де поховано понад 90 чоловік. В одного з них у шийному хребці стирчав наконечник металевого знаряддя. У кістках інших помітні уламки крем’яних знарядь, кинутих із досить далекої відстані. Припустіть, що стало причиною масової загибелі людей, похованих у цьому могильнику?

Метод зворотніх висновків.

На основі відомостей, отриманих із «Руської Правди» про пережитки родових порядків у житті русичів, опишіть, як здійснювалося судочинство на Русі до прийняття законодавства.

Реконструкція цілого за частинами.

До наших часів зберігся фундамент Десятинної церкви.

А) Чи можна на його основі зробити реконструкцію церкви?

Б) Що в цій реконструкції буде відповідати дійсності, а що – ні?

6. Статистичний метод.

У 1913 році в Україні видобувалося 75% залізної руди, 70,2% вугілля, вироблялося 68% чавуну, 58% сталі, 83% сільськогосподарських машин всієї Російської імперії. Які висновки можна зробити на підставі цих даних?

Розвиток історичного мислення перебуває у тісній взаємодії із засвоєнням та вмінням працювати з історичними джерелами. Розвиток навичок роботи з документами (писемне джерело) я починаю з 5 класу, продовжую в середній ланці і в старшій школі. Спочатку учні повинні знати, що означає аналізувати документ, як зрозуміти його суть, значення, які існують етапи роботи з текстом. Допомагає їм на першому етапі пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела» (додаток 1). Корисним для формування вмінь та навичок роботи з документами вважаю використання першоджерел з книги-хрестоматії В. Мисана «Джерело» для учнів 5 класу. До завдань, запропонованих автором, додаю свої. На завершення роботи пропоную учням скласти усну розповідь «Подорож у країну козаків» (додаток 2).

Період підліткового віку, як вважають вчені, є найбільш сприятливим для розвитку мислення. На цьому етапі при роботі з історичними джерелами пропоную учням проблемні завдання, навчаю виділяти головне, порівнювати історичний матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. Пам’ятка «Як аналізувати текст історичного джерела» допомагає учням краще зрозуміти суть, причини, значення історичної події чи явища, визначити своє ставлення до тексту історичного джерела (додатки 3, 4). Розмаїття підручників з історії стародавнього світу (6 клас) спонукало до пошуку більш ефективних форм роботи з історичними джерелами і текстом підручника для створення цілісної картини подій і явищ (додаток 5).

У старшій школі навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються, історичний матеріал вимагає більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності учнів, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань (додаток 6,7). У 10-11 класах використовую історичні джерела для складання портретів історичних осіб (додаток 8).

 У своїй практиці я використовую історичні джерела на різних етапах уроку:

- для мотивації наступної діяльності учнів на початку уроку (додаток 9);

- для демонстрації розмаїття інтерпретацій, що презентують різні позиції, різні оцінки подій,  процесів, явищ (додаток 10);

- для активізації розумової діяльності, а саме, для створення дискусійної ситуації (додаток 11);

- для засвоєння учнями навичок дослідницької роботи (додатки 12,13). 

Робота з фрагментами історичних текстів розвиває вміння аналізувати інформацію, застосовувати знання в нестандартних, змінених ситуаціях, висловлювати власне ставлення до змісту джерела (додаток 14). Важливим компонентом шкільної історичної освіти є використання візуальних історичних джерел, до яких відносяться: фото, плакат, карикатура, листівки, таблиці, схеми, діаграми, картини, малюнки, відео. Розвивати навички аналізу візуального джерела допомагає пам’ятка (додаток 15). Робота з візуальними історичними джерелами може використовуватись як фрагмент уроку, як мотивація, підсумок чи узагальнення, як складова тематичного оцінювання, як форма домашнього завдання. (додаток 16).

Висновки та рекомендації:

1. Поетапно спланована робота з історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей на уроках історії розвиває культуру історичного мислення, сприяє процесу пізнання та осмислення конкретних історичних подій, явищ.

2. Історичне мислення на творчому рівні припускає обов’язкове вирішення проблемних пізнавальних завдань, які заохочують учнів до активної розумової діяльності.

3. Систематична робота з історичними джерелами на уроках історії формує навички дослідницької роботи і критичного мислення. 

4. Використання джерел застосовується для забезпечення ефективності уроків, підвищення якості знань, поглиблення, закріплення та узагальнення матеріалу.

5. Під час використання історичних джерел різного типу необхідно пам’ятати про багатоперспективний підхід, коли якась історична ситуація висвітлюється з кількох – щонайменше двох перспектив, що репрезентують різні суспільні позиції та інтереси.

6. Для результативності роботи з історичними джерелами необхідно враховувати наступні елементи: ретельний підбір, різноманітність, створення можливості для порівняння, інтерпретації, яскравість.

7. В умовах, коли на перший план виходять практико-орієнтовані концепції, робота з історичними джерелами розвиває навички самостійного здобуття знань, прагнення до самоосвіти, саморозвитку.

З розширенням інформаційного простору виникла проблема великого впливу на учнів різних інтерпретацій, тлумачень, трактувань історичних подій і процесів, з якими вони зустрічаються на сторінках преси, телебаченні, у кіно та комп’ютерних іграх. Щоб протистояти такому впливу, розвиваю в учнів уміння аналізувати та оцінювати розмаїття поглядів на історичний процес, критично ставитися до них, спонукаю учнів виробляти власну позицію, навчаю аргументувати свій вибір. А головне – навчаю своїх вихованців розуміти, що історія - це не щось викарбуване у граніті, що минуле ніколи не можна реконструювати і що вивчення історії ніколи не закінчується.

      

Додаток 1

Як працювати з текстом історичного джерела (5 - 6 клас)

1. Прочитайте документ.

2. Чи відомо, хто автор документа?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи відома нам дата написання документа?

5. Чи має документ конкретного адресата?

6. Визначте в тексті джерела:

- про що дізнались?

- що найголовніше в тексті?

- що потрібно запам’ятати?

7. Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».

8. Зробіть висновки.

Додаток 2

Тема: «Ліквідація Української козацької держави».

Історія України. Вступ до історії. 5 клас. В.Мисан «Джерело».- К., Генеза, 1997.- С.52-53, 55

Про знищення Запорозької Січі

Російський двір, побоюючися, що незадоволення, яке поширилося після всіх цих заходів, може рано чи пізно призвести до повстання, вирішив покінчити з народом, що викликав такі побоювання. З цією метою КатеринаII видала наказ, який заслуговує бути наведений повністю. Він звучить так:«Ми, Катерина II, Божою милістю імператриця й самодержиця всієї Русі і прочая, і прочая. Ми хочемо оголосити цим усім нашим вірним підданим на просторах нашої імперії, що Січ козаків, відомих під іменем запорожців, нарешті цілком знищена через неспокій, який у нас викликав непослух цього народу до наших найвищих наказів...Ми не будемо згадувати тут про скарги, принесені до нашого трону сусідніми державами на напади та пограбування, які постійно здійснювали запорожці на наших кордонах. Ми згадаємо лише початки та походження цих людей і докази зухвалої зневаги, яку вони виявили до нашої монархічної влади, а також насильств, які вони чинили над своїми співвітчизниками й нашими підданими... Що ж до їх злочинів, які ми не можемо покарати з належною суворістю, то вони полягають головним чином у такому: І. Хоч ми й бажаємо забути їхні давні порушення та віроломнуповедінку замість належної покори, поведінку таку ж шкідливу, як і гіднукари, ми все ж таки не можемо мовчати про зухвалість, з якою протягомдесяти останніх років і ще зовсім недавно вони захоплювали землю своїхсусідів і привласнили собі не тільки місцевості, які ми завоювали під час останньої війни з Оттоманською Портою, а ще й Новоросійську губернію, яку ми колонізували, і робили все це під тим приводом, що всі ці землі належали їм з давніх часів... II. Запорозькі козаки мали зухвальство не тільки опиратися розмежуванню земель за нашим наказом у тих місцевостях Новоросійської губернії, які вони собі привласнили, але й замірятися на життя присланих для цього офіцерів. Вони також побудували на цих землях з власної волі приватнібудинки і навіть підкорили собі близько восьми тисяч душ обох статей... III. Самим тільки мешканцям Новоросії протягом останніх двадцяти років, тобто від 1755 р. й до сьогодні, своїми нападами та розбійництвом вони завдали втрат на багато тисяч карбованців. V. Зневажаючи заборони, не раз повторювані нашими командуючими, запорожці не тільки приймали до себе козаків, які дезертирували з нашої служби, але також підмовляли різними хитрощами одружених людей з Малоросії, які мали свої оселі, втекти до них лише для того, щоб їх підкорити та запровадити у їхніх володіннях власне хліборобство. Це їм також вдалося, і зараз у місцевостях, які належали раніше запорожцям, п'ятдесят тисяч душ займаються сільським господарством. VI. Узявши до серйозного розгляду усі ці обставини, ми виявилися зобов'язані перед Богом, перед нашою імперією й перед усім людським родом покласти край Запорозькій Січі й козакам, які носять її ім'я. Отже, наш генерал-лейтенант пан Текелі з військом, яке ми йому довірили, оточив ізахопив згадану Січ у найкращому порядку який тільки був можливий, з надзвичайним спокоєм і без будь-якого опору з боку козаків, бо вони помітили наближення до них війська лише тоді, коли були вже оточені з усіхбоків. А ми спеціально наказали згаданому командирові виконати доручення найбільш мирним способом і по можливості без кровопролиття. Бажаючи повідомити наших вірних і любих підданих про всі ціобставини, ми їм у той же час оголошуємо, що нині Січ запорозьких козаків уже не існує за своїми давніми законами, отже, й козаки, що мали це ім'я, згасли назавжди... Дано у Москві 14 серпня 1775 р., а нашого царствування чотирнадцятого. Підписано: Катерина». (Шерер, Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців... - К.: Укр. письменник, 1994. – С. 148-154.)

Запитання:

1. Що спонукало російську царицю видати наказ про ліквідацію Запорозької Січі?

2. У чому полягали «головні злочини» козаків з точки зоруросійської цариці?

3. Чи правдиво описано у царському документі ліквідацію Січі? Щоти знаєш про зруйнування Запорозької Січі?

4. Уяви, що цей документ читає людина, яка нічого не знає про козаків та їх історію. Яким в її уяві постали б козаки?

5. Склади розповідь «Подорож у країну козаків», використовуючизміст документа, додаткові джерела інформації.

Додаток 3

Як аналізувати текст історичного джерела (7-8 клас)

1. Прочитайте текст.

2. Знайдіть значення нових слів і незрозумілих виразів.

3. Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

4. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

5. Визначте в тексті історичного джерела:

- що важливо?

- що потрібно запам'ятати?

- про що довідалися вперше?

- що було незвичайним, несподіваним?

6. Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».

7. Чи дають відповіді на ці питання можливість краще зрозуміти суть, причини, значення історичної події чи явища?

8. Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:

- Це вірно, тому що ...

- Я упевнений(а) у тому, що ...

- Я добре знаю, що ...

- Я думаю інакше, тому що ...

- Я переконаний(а) у цьому, тому що ...

- Я сумніваюся у цьому, тому що ...

- Я не згодний(а) з цим, тому що ...

Додаток 4

В.Власов. Історія України. 7 клас.

Тема: «Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького та його наступників»

Джерело:

Літописець про поїздку Данила Галицького до Батия в 1245-1246 рр.

«…Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, - то й се добре. Чи п'єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш – я п'ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він,

[Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх.. О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, іГаличем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!» Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С.405.

Завдання:

Оцініть поїздку Данила Галицького до Батия:

А) як сучасник Данила;

Б) як людина ХХІ століття.

Додаток 5

6 клас. Історія стародавнього світу.

Тема: « Давня Спарта»

Об’єдную учнів у групи так, щоб у кожній були всі три варіанти підручника.

1. Шалагінова О., Шалагінов Б. «Історія стародавнього світу», - К., «Педагогічна преса», 2006.

2. Голованів С., Костирко С. «Історія стародавнього світу», - К., «Грамота», 2006.

3. Бандровський О., Власов В. «Історія стародавнього світу», - К., «Ґенеза», 2006.

Пропоную завдання:

Прочитайте у підручнику авторів О. Бандровського і В. Власова уривок із твору Плутарха (стор. 144). «Лікург позабирав семилітніх дітей, об'єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор інавчання. На чолі загонів він ставив найкмітливішого і найхоробрішого у бійках. Діти у всьому брали з нього приклад, виконували його накази, зносили покарання, відтак усе навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість. Читання та письма вони вчилися тільки в межах необхідності. Дітей привчали висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий сенс. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давативлучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли у нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: «Запровадь спочатку демократію у себе в домі».

 Про  що йде мова в документі?

Знайдіть і прочитайте розповідь про виховання дітей у Спарті в двох інших підручниках.

Складіть на основі документа і прочитаної розповіді усне оповідання про виховання дітей у Спарті.

Що вам подобається і що ви засуджуєте в спартанський системі виховання?

Додаток 6

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ТЕКСТОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ (9-11 клас)

• Слід розрізняти за рубриками:

_ Погляд очевидця

_ Свідчення учасника подій

_ Газетне повідомлення

_ Погляд дослідника

_ Офіційний документ

• Слід відповісти на такі запитання:

1. Що це за документ, вид документа:

_ запис у щоденнику;

_ лист, приватний чи офіційний;

_ спогади:

_ публічне звернення чи заклик;

_ політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);

_ дипломатичне послання, акт;

_ уривок з історичного дослідження?

2. Хто є автор (приватна особа, офіційна, анонім)?

3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на ставлення до подій?

4. Чи є у документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередньо участь у подіях?

6. Чи є в документі які-небудь факти, які допомагають робити висновки щодо мети появи документа?

7. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час коли сталася подія, відразу після неї чи за декілька днів, тижнів, місяців чи навіть років потому?

8. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?

9. Чи намагається автор дати об'єктивний чи осмислений опис того, що сталося?

10.Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи утвердження автора про які-небудь групи людей чи точки зору?

11.Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації? 

Додаток 7

Хрестоматія з історії України. Посібник для 10 класу середньої школи. - К., Освіта. 1998., - С.18-20

Ультиматум Раднаркому за підписами В. Леніна і Л. Троцького Центральній Раді. 17 (4) грудня 1917 р.

Прочитайте документ та дайте відповіді на запитання:

«Виходячи з інтересів єдності і братерського союзу робітників і трудящих, експлуатованих мас у боротьбі за соціалізм, виходячи з визнання цих принципів численними рішеннями органів революційної демократії, Рад, і особливо II Всеросійського з'їзду Рад, соціалістичний уряд Росії, Рада Народних Комісарів, ще раз підтверджує право на самовизначення за всіманаціями, які пригноблювлися царизмом і великоруською буржуазією, аж до права цих націй відокремитися від Росії. Тому ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо народну Українську республіку, її право зовсім відокремитися від Росії або вступити в договір з Російською республікою про федеративні і тому подібні взаємовідносини між ними. Все, що стосується національних прав і національної незалежності українського народу, ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо зараз же, без обмежень і безумовно. Проти фінляндської буржуазної республіки, яка лишається поки що буржуазною, ми не зробили жодного кроку в розумінні обмеження національних прав і національної незалежності фінського народу, і не зробимо ніяких кроків, які обмежували б національну незалежність якої б то не було нації з числа тих, що входили і бажають входити до складу Російської республіки. Ми обвинувачуємо Раду в тому, що, прикриваючись національними

фразами, вона веде двозначну буржуазну політику, яка давно вже виражається в невизнанні Радою Рад і Радянської влади на Україні (між іншим, Рада відмовилась скликати на вимогу Рад України крайовий з'їзд українських Рад негайно). Ця двозначна політика, що позбавляє нас можливості визнати Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки, довела Раду найостаннішим часом до кроків, що означають неможливість будь-якої угоди. Такими кроками були, по-перше, дезорганізація фронту. Рада переміщує і відкликає односторонніми наказами українські частини з фронту, руйнуючи таким чином єдиний загальний фронт до розмежування, яке можна здійснити лише шляхом організованої угоди урядів обох республік. По-друге, Рада приступила до роззброєння радянських військ, що перебувають на Україні. По-третє, Рада підтримує кадетсько-каледінську змову і повстання проти Радянської влади. Посилаючись явно брехливо на автономні нібито права «Дону і Кубані», прикриваючи цим каледінські контрреволюційні виступи, які йдуть врозріз з інтересами й вимогами величезної більшості трудового козацтва, Рада пропускає через свою територію війська до Каледіна, відмовляючись пропускати війська проти Каледіна. Стаючи на цей шлях нечуваної зради щодо революції, на шлях підтримки найлютіших ворогів як національної незалежності народів Росії, так і Радянської влади, ворогів трудящої і експлуатованої маси, кадетів і каледінців, Рада змусила б нас оголосити війну їй, навіть якби вона була органом вищої державної влади незалежної української республіки. Тепер же, зважаючи на всі викладені вище обставини, Рада Народних Комісарів ставить Раді, перед лицем народів Української і Російської

республік, такі питання:

1. Чи зобов'язується Рада відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту?

2. Чи зобов'язується Рада не пропускати надалі без згоди верховного головнокомандуючого ніяких військових частин, що направляються на Дон, Урал або в інші місця?

3. Чи зобов'язується Рада сприяти революційним військам в справі їх боротьби з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням?

4. Чи зобов'язується Рада припинити всі свої спроби роззброєння радянських полків та робітничої Червоної гвардії на Україні і повернути негайно зброю тим, у кого вона була віднята? У разі неодержання задовільної відповіді на ці питання протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні.» Вісник Генерального Секретаріату УНР. — 1917.— 9 груд.

Запитання:

1. Коли (рік, місяць, число) та в якій політичній обстановці було прийнято цитований документ?

2. Спираючись на документ, визначте позицію радянської влади щодо УНР під керівництвом Центральної ради.

3. Знайдіть в тексті документа слова, які передають основну суть вимог радянської влади.

4. Дайте власну оцінку документа.

5. Охарактеризуйте відповідь Центральної ради на ультиматум Раднаркому, використовуючи документ підручника З «Відповіді Генерального Секретаріату Ради на ультиматум РНК» (с.83, Ф. Турченко. Новітня історія України. 10клас).

Додаток 8

У класі формуються малі групи (2-3учні) з таким розрахунком, щоб у кожній групі були підручники з всесвітньої історії Т. Ладиченко і П. Полянського (10 клас)

Пропоную завдання:

Ознайомтесь з текстами двох документів – телеграмою В. Леніна до керівників Пензенської губернії ( підручник Т. Ладиченко, стор. 110-111) та уривком з книги Дж. Ріда «Десять дней, которые потрясли мир» (підручник П. Полянського, стор. 100).

«Було рівно 8 годин 40 хвилин, коли громова хвиля вітальних вигуків і руко-плескань сповістила появу членів президії та Леніна - великого Леніна серед них... Ленін говорив, широко відкриваючи рот і ніби посміхаючись... Бажаючи підкреслити свою думку, Ленін ледь нахилявся вперед. Жодної жестикуляції. Тисячі простих облич напружено дивилися на нього, сповнені захвату...»

(Рид Дж. Избранноє. - Кн. 1// Десять дней, которые потрясли мир.- С. 145 - 146)

Телеграма В.Леніна до керівників Пензенської губернії В Пензу. Москва. 11серпня 1919 р. Товаришам Кураєву, Бош, Мінкіну та іншим пензенським комуністам. Товариші! Повстання п'яти волостей куркулів повинно бути нещадно придушене. Цього вимагає інтерес усієї революції, тому що зараз взято "останній рішучий бій" з куркулями. Треба подати приклад. 1) Повісити (обов'язково повісити, щоб народ бачив) не менше 100 справжніх куркулів, багатіїв, кровопивців.

2) Опублікувати їхні імена. 3) Відняти у них весь хліб. 4) Призначити заручників — відповідно до вчорашньої телеграми. Зробити так, щоб на сотні верст навкруги народ бачив, тріпотіва, знав, кричав: душать і придушать куркулів-кровопивців. Телеграфуйте отримання і виконання. Ваш Ленін.

Р.5. Знайдіть більш твердих людей.

Складіть на основі отриманих даних політичний портрет В. Леніна.

Додаток 9

В. Власов Історія України. 7 клас.

Використання документів на початку уроку розвиває пізнавальну активність учнів, пробуджує інтерес до навчального матеріалу, підвищує цілеспрямованість уроку. Наприклад, початок теми: «Київська Русь у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Документ: 

Геніальний поет 12 ст. у поемі «Слово о полку Ігоревім» картав руських князів:

Перестали князі невірних воювати,

Стали один одному казати:

Се моє, а се теж моє, брате!

Стали вони діла дрібні

Вважати за великі,

На себе самих підіймати чвари, -

А невірні з усіх сторін находили,

Землю Руську долали.

Запитання:

1. Використовуючи текст історичного джерела , визначте, який період історії Київської Русі він описує?

2. Що ви знаєте про цей період?

3. Яке почуття звучить в устах автора «Слова…»? Чому? 

Додаток 10

Тема: «Україна в період загострення кризи радянської системи (1965- 1985 рр.)»

Історія України. 11 клас.

Різні точки зору, що характеризують період 1965—1985 рр.

1. Та все ж говорити про «застій» у буквальному розумінні цього слованеправомірно. Тим більше, якщо вести мову про базові й сировинні галузі, де тривало стрімке нарощування виробництва... Водночас очевидно, що в політичному й господарському житті, в соціальному й духовному розвитку залишалося чимало елементів і традицій «культового» періоду, надійно законсервованих брежнєвським керівництвом. (В. Баран, В. Даниленко)

2. Утвердження Брежнєва при владі вело до подальшого згортання ліберальних здобутків хрущовської «відлиги». (Я. Грицак)

3. Тоталітарний режим доби застою зазнав істотних змін. Відбувся певний перерозподіл влади між центром і периферією. Компартійно-радянська олігархія змушена була поступитися частиною своїх повноважень на користь місцевого керівництва. Генеральний секретар став менш залежати

від найвищого неформального центру влади — політбюро, тому що більшою мірою спирався на підтримку периферійних функціонерів — членів ЦК. Його особиста влада зміцнилася. Ці процеси перерозподілу владних повноважень були неминучими, оскільки центр відмовився від терористичних методів управління партією, державою та суспільством. Тобто вони були неминучим наслідком десталінізації радянського ладу, здійсненої у попередній історичний період. (С. Кульчицький)

4. За Брежнєва відбувається консервація тоталітарного політичного режиму. Це пізній тоталітаризм, без реального культу особи. (О. Данилов)

5. Зовні система функціонувала, але престиж влади падав по мірі збільшення ознаків застою і розпаду. (М. Романовський)

Питання:

Чи відображає термін „застій” даний період історії?

З якою точкою зору ви погоджуєтесь? Обґрунтуйте свою думку.

Додаток 11

Т. Ладиченко Всесвітня історія. 11 клас.

Тема: « «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991 рр.)»

Завдання учням:

Прочитайте висловлювання різних політичних діячів про М. Горбачова та його власну оцінку подій 1991 р. і дайте відповідь на запитання:

1. Чи несе М. Горбачов відповідальність за провал економічної реформи в СРСР, чи її здійснення було неможливе в умовах, що склалися?

2. Розпад СРСР стався завдяки внутрішнім причинам чи мав зовнішній поштовх?

3. Висловіть власну точку зору щодо подій 1991 року.

1) Колишній голова Ради Міністрів УРСР В. Масол: "Горбачов ніколи глибоко не розбирався в економіці. Тривалий час він розглядав її як політичну служницю. Як засіб задоволення особистих амбіцій... Конкретні економічні питання, навіть найбільш значні, для нього нецікаві, у глибину їх він не входив, відкараскувався загальними політичними деклараціями".

2) Посол СРСР у Великій Британії Л. Замятін навів унікальний документ запис розмови М. Горбачова з президентом США Дж. Бушем. 17 липня 1991 р. М. Горбачов звернувся до Д. Буша: "Створюється враження, що мій друг президент США ще не прийшов до остаточної відповіді на головне питанняякий Радянський Союз хочуть бачити США? А доти, доки не буде дано остаточної відповіді на це питання, ми будемо спотикатися на тих чи інших часткових питаннях відносин".

3) Збігнев Бжезінський, американський політолог: «Подібно до багатьох попередніх імперій, Радянський Союз урешті-решт тріснув і розпався на фрагменти, ставши жертвою не стільки прямої військової поразки, скільки дезінтеграції, прискореної економічними і соціальними напруженнями».

4) М. Горбачов ( в інтерв’ю напередодні свого 70-річчя 2 березня 2001 р.) «Що ми тоді не вирішали? Восені 90-го вся країна вишукувалася в черги … Не вирішивши проблему ринку, ми збільшили соціальні виплати. Лікарі,  вчителі отримали надбавки до заробітної платні. Пенсіонери 45 млрд отримали. І вся ця рубльова маса нависла над ринком, а покривати її було нічим. Ось, я вважаю, де було закладено велику помилку».

Додаток 12

Всесвітня історія 10 клас

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА ЗА ТЕМОЮ: „МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ. РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ПАКТ ВІД 23 СЕРПНЯ 1939 РОКУ”

Мета: ознайомити учнів зі змістом документів; розкрити причини зближення СРСР і Німеччини у1939 році; наслідки укладання договорів у серпні-вересні 1939 року між СРСР і Німеччиною; розвивати вміння добувати та використовувати необхідну інформацію з писемних джерел для пояснення історичних явищ, подій, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; робити висновки, узагальнення.

Хід роботи:

1. Уважно ознайомтеся з історичними джерелами.

2. Спираючись на мету роботи, самостійно визначте напрями дослідження.

3. Проаналізуйте документи за завданнями до них.

4. Занотуйте в зошитах результати аналізу документа.

5. Зробіть висновки, виходячи з мети роботи.

Для первинного знайомства з документами скористуйтеся пам’яткою.

Джерела:

1.Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 року та таємний додатковий протокол до нього.

2. Німецько–радянський „Договір про дружбу та державний кордон” між СРСР і Німеччиною від 28 вересня 1939 року та таємний додатковий протокол до нього (додається).

Завдання:

1. Чому СРСР і Німеччина поспішали з укладанням договору?

2. Чому стало можливим зближення СРСР і Німеччини в 1939 році?

3. Які взаємообов’язки накладав договір на учасників, які його підписали?

4. Як були розділені сфери впливу між СРСР і Німеччиною згідно договору і таємному протоколу до нього?

5. Чому був підписаний додатковий протокол? Чому він носив таємний характер?

6. Чи правильно те, що з підписанням „Договору про дружбу і державний кордон” СРСР і Німеччина остаточно поділили сфери впливу в Європі? Доведіть, спираючись на документ. 7. Дайте оцінку даним документам. До яких наслідків призвело укладання договорів між СРСР і Німеччиною в серпні-вересні 1939 року?

8. Чому політична і правова оцінка договорам була дана тільки в 1989 році? 

Додаток 13

Тема: «Суспільно-політичне життя в 30-ті роки». 10 клас. Історія України

Завдання:

1. Прочитайте документи архівної справи: матеріали допитів, резолюцію «трійки», довідки обласного суду і прокуратури.

2. Дайте відповіді на запитання:

- Що це за документ, вид документа?

- Хто автор документа?

- Що ми можемо сказати про нього (політична позиція, соціальний статус)?

- Чи є він учасником подій?

- На скільки ми можемо йому довіряти? (чиї інтереси він

репрезентує?)

- Коли було написано документ?

- Де відбувалися події, про які йдеться в документі?

- Яку інформацію ми можемо з нього „витягти"?

- Чому і для кого створено цей документ?

- Про що мовчить розглядуваний документ?

- Дайте узагальнюючу оцінку даному документу?

3. Зробіть висновки.

Додаток 14

7 клас. В.Власов. Історія України. - К., 2007. Тематичне оцінювання з теми: «Київська Русь у другій половині 11- першій половині 13 ст.» (фрагмент)

Про кого з історичних діячів доби йдеться в уривках з джерел?

· «Благовірний і христолюбивий той князь, просвітив Руську землю, наче сонце, промені пускаючи, і слава його розійшлася по всіх землях»»

· «Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і всякими чеснотами був сповнений. За ним же Україна багато потужила»;

· «Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши гори угорські своїми залізними полками, заступивши королю дорогу, зачинивши ворота на Дунаї».

Складіть невеличку розповідь про одного з історичних діячів за планом:

_ Коли жив?

_ За якого часу мав найбільшу владу?

_ Опишіть зовнішність історичного діяча.

_ Що вплинуло на формування його характеру?

_ Висловіть своє ставлення до історичного діяча.

Додаток 15

Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами

- Що зображено (сцена повсякденного життя, політична подія, портрет тощо)?

- Коли відбуваються події? З чого це випливає, наскільки співвідноситься з підписом до джерела (якщо він є)? Коли надруковано зображення, з якою метою (особливо для плакатів і карикатур)?

- Де відбуваються події? Які характерні ознаки зображуваного місця? Яке це має значення ?

- Дати характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать? Чому саме такий склад учасників?

- Хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, ставлення до зображеного? Де і коли надруковано це зображення ( в той час, коли відбувалися зображені події, чи пізніше, в офіційному чи опозиційному джерелі тощо)?

- Чи є це зображення типовим для епохи? Чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно і об’єктивно? 

Додаток 16

Карикатуру «Хто сильніший? М. Хрущов, Дж. Кеннеді» використовую під час закріплення навчального матеріалу з теми «Виникнення і розгортання холодної війни (40-60- рр..)» Карикатура демонструється без підпису.

Питання:

1) Хто зображений на малюнку?

2) Опишіть персонажів карикатури.

3) Яку подію відображає карикатура?

4) Коли відбувалася подія?

5) Наскільки повно відображена подія?

6) Дайте назву карикатурі?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11894. Определение фосфора (ортофосфатов) в виде фосформолибденованадиевой гетерополикислоты 204 KB
  Лабораторная работа №107 Определение фосфора ортофосфатов в виде фосформолибденованадиевой гетерополикислоты. Краткое теоретическое введение: Методы молекулярной спектрометрии позволяют наблюдать результаты взаимодействия электромагнитного излучения с мо...
11895. Титрование цинка (II) раствором ЭДТА в присутствии индикатора эриохрома черного Т. 244 KB
  Лабораторная работа №110 Титрование цинка II раствором ЭДТА в присутствии индикатора эриохрома черного Т. Краткое теоретическое введение: Методы молекулярной спектрометрии позволяют наблюдать результаты взаимодействия электромагнитного излучения с молекула
11896. Определение хлоридов в растворе 68 KB
  Лабораторная работа №113 Определение хлоридов в растворе. Краткое теоретическое введение: Фототурбидиметрия и фотонефелометрия основаны на явлении рассеяния света дисперсными системами суспензиями или золями получаемыми в результате аналитических реакций. П...
11897. Анализ очищенного рассола для производства хлора и каустической соды 138.5 KB
  Лабораторная работа №203 Анализ очищенного рассола для производства хлора и каустической соды Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода. В основе потенциометрии лежит зависимость равновесного электродного потенциала от активности концент
11898. Кулонометрическое титрование кислот 154.5 KB
  Лабораторная работа №211 Кулонометрическое титрование кислот Краткое теоретическое введение: Кулонометрия объединяет методы анализа основанные на измерении количества электричества израсходованного на электрохимические реакции приводящие к количественному ...
11899. Определение жидких хлорметанов в их смеси 295 KB
  Лабораторная работа №301 Определение жидких хлорметанов в их смеси. Краткое теоретическое введение: Достоинства метода газожидкостной хроматографии ГЖХ и газовой хроматографии в целом: 1 высокая разделительная способность и экспрессность процесса; 2 возможнос
11900. Определение СН3СООН, СН3СООNa, NaCl в их смеси 402 KB
  Лабораторная работа №304 Определение СН3СООН СН3СООNa NaCl в их смеси Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода Ионообменная хроматография метод разделения смесей основанный на распределении компонентов смеси между раствором и ионообменником...
11901. Определение аминокислот в их смеси 289 KB
  Лабораторная работа №309 Определение аминокислот в их смеси. Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода Создание метода бумажной хроматографии в 1944 г. значительно расширило возможности разделения идентификации и количественного определен...
11902. Определение арсеназо 1 и голубого декстрана в их смеси 229.5 KB
  Лабораторная работа №312 Определение арсеназо 1 и голубого декстрана в их смеси. Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода Гельхроматография или гельпроникающая или эксклюзионная хроматография является одним из вариантов жидкостной хромато...