5990

Сутність та термінологія логістики

Реферат

Логистика и транспорт

Сутність та термінологія логістики Етимологія та історія логістики Дефініція логістики Термінологія логістики Структуризація логістичних систем Перспективи використання логістики в Україні Етимологія та історі...

Украинкский

2012-12-27

112.5 KB

15 чел.

Сутність та термінологія логістики

План

1.1. Етимологія та історія логістики

1.2. Дефініція логістики

1.3. Термінологія логістики

1.4. Структуризація логістичних систем

1.5. Перспективи використання логістики в Україні

1.1. Етимологія та історія логістики

Термін "логістика" має багатовікову історію. Грецьке за походженням слово "логістика" є у всіх основних європейських мовах, але використовується у різних (в основному в двох) значеннях. В Древній Греції воно означало мистецтво міркування [6, с.87], виконання розрахунків [1, 4]. Спеціальних державних контролерів називали логістами, і в IV ст. до н.е. в Древній Греції їх було десять. Герхард Соммере [8] вказує, що немає ніяких підстав вважати, що поняття логістики походить від грецького слова "логіка" чи прикметника "логічний". У Римській імперії це слово означало правила розподілу продуктів.

Дещо пізніше логістика зустрічається у військовій науці. Про військову логістику у Візантійській імперії Цісар Леонтас VI Візантійський (886 - 911 рр.) писав: "Справою логістики є утримувати армію, належно озброювати та організовувати, постачати військовими засобами, своєчасно й достатньо піклуватися про її потреби, кожний похід відповідно готувати. Це значить розраховувати час і простір, територію у зв'язку із пересуванням армій так само, як і правильно оцінити силу противника, і ці функції у відповідності до руху та розподілу власних збройних сил [8].

В подальшому паралельно існувало два значення логістики. Так, німецький філософ, фізик, математик (XVII-XVIII ст. ст.), Вільгельм Лейбніц називав логістикою математичну логіку, формальну логіку. Таке розуміння було офіційно закріплене на філософському конгресі в Женеві в 1904 р. Вперше застосування поняття логістики в літературі відомо з 1780 р. В 1830 р. швейцарський барон, французький генерал, а пізніше російський генерал-лейтенант, військовий теоретик А.А. Жоміні у своєму творі "Трактат про мистецтво воєн" визначає логістику як третю гілку військової науки поряд із стратегією і тактикою. Підтвердження вживання терміна логістики в такому розумінні можна знайти в США, Англії, Італії, Німеччині.

В німецькій літературі немає ніякого підтвердження, що поняття логістики застосовувалося під час другої світової війни. Однак побутує думка, що в середині ХХ століття значення логістики знову набуло попередньої ваги у зв'язку з труднощами в постачанні американської армії у другій світовій війні і в Європу повернулось із мовного вживання в США. В східноєвропейських державах, особливо членах колишнього Варшавського пакту, цього поняття строго уникали як у військовому, так і мовному вживанні. Як складовій імперіалістичної військової доктрини йому не було місця у соціалістичному мовному вживанні. Однак від середини 80-х років це ґрунтовно змінилось.

Успішне постачання американської армії у другій світовій війні логічно ініціювало розуміння того, що проблеми матеріально-технічного забезпечення, які вирішуються у промисловості, споріднені із аналогічними проблемами у військовій логістиці. Іншими словами, чи не є проблеми гарантування безперервного процесу постачання, виробництва, збуту, розподілу та доставки продукції до споживача (консумента) у промисловості характерними для логістичних процесів?

Американський спеціаліст з системного аналізу професор О.Моргенштерн розглядає логістику як частину вчення про організацію і економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та дистрибуційну логістику [8].

Подальший перебіг розвитку теорії логістики в США дозволяє знайти такі категорії, як бізнес-логістика, маркетинг-логістика, промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забезпечення тощо.

В Німеччині на перших порах логістичні рішення стосувались окремих функціональних сфер, що викликало вживання таких термінів як заготівельна логістика, транспортна логістика, торговельна логістика, логістика збуту, логістика переробки відходів, виробнича логістика тощо. Однак подальший розвиток теорії логістики досягає закономірного рівня і знаходить своє втілення в практичній діяльності у формі так званих логістичних центрів.

У Франції до недавнього часу розвиток теорії логістики формувався термінологічно як матеріально-технічне забезпечення (МТЗ). Ерм Мате та Даніель Тиксьє [3, с.9] вказують, що "... не менее века отделяет время, когда генерал Жомини, исследовавший военное искусство эпохи наполеоновских войн, впервые предложил соответствующее сегодняшним понятиям описание функций МТЗ, от появления термина "маркетинг", в муках рожденного Великой депрессией." Таке трактування існувало аж до 1986р., коли професійна асоціація "Національна рада керуючих МТЗ збуту" була перейменована в "Раду керуючих логістики".

В сучасних Європейських мовах слово логістика загалом використовується в двох значеннях: 1) математична логіка; 2) техніка і технологія транспортно-складських робіт у військовій і цивільній сферах. У деяких мовах (іспанській, італійській, англійській) це слово використовується тільки в другому значенні. Так, в найновішому виданні Американської енциклопедії логістика визначається як "управление перемещением и материально-техническим обеспечением вооруженных сил. Наряду с тактикой, стратегией и разведкой логистика является одним из четырех важнейших элементов военной науки... Термином "логистика" может также обозначаться снабженческо-сбытовая деятельность гражданских предприятий".

На початку 90-х рр. термін "логістика" став використовуватися не тільки в спеціальній літературі, але і в засобах масової інформації для означення нового напряму в науці - теорії і практиці управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком, тобто у всьому комплексі питань, пов'язаних з процесами обігу сировини, матеріалів, готової продукції, їх доставкою від постачальника до заводу-виробника і від заводу-виробника до кінцевого споживача у відповідності до вимог та інтересів останнього.

Актуальність впровадження логістики підтверджується даними про те, що витрати в сфері МТЗ складають 20-30% валового внутрішнього продукту розвинутих країн і тим, що 95-98% часу знаходження матеріалів на підприємстві припадає на виконання вантажних і транспортно-складських робіт, а один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій еквівалентний 10% приросту обсягу збуту.

Логістичні витрати в США в 1989 р. склали 11,1% вартості валового національного продукту.

В розвинутих країнах Америки, Європи уже тривалий час функціонують різноманітні національні товариства, організації, асоціації з логістики, створена Європейська логістична асоціація (ЕЛА). В США існують такі організації як Товариство інженерів-логістів, Американське товариство з проблем управління закупівлею (одна з найстаріших логістичних організацій, заснована в 1915 р) та ін.

Названа актуальність підтверджується також великою кількістю періодичних видань, присвячених цілком або частково проблемам логістики (наприклад "Logistics Management" (Великобританія), "Logistica" (Італія), "Logistiсs" (Великобританія), "Logistik Spektrum" (ФРН), "Logistiques Magasine" (Франція), "Materials Management and Distribution" (Канада) та ін.).

1.2. Дефініція логістики

Логістика як нова теорія підприємницької діяльності почала використовуватися на підприємствах з початку 80-х років. Власне, поглиблення спеціалізації сформувало систему підвищених вимог підприємств до своїх партнерів по виробництву. І це знайшло своє відображення у створеному, з метою виявлення і вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути в майбутньому у виробництві чи бізнесі, найбільш узагальненому, всеохоплюючому понятті "логістика".

Формування загального визначення (дефініція) поняття "логістика" відбувалося (цілком закономірно) у взаємозв'язку з виникаючими теоретичними проблемами, з часом інтегруючись у системоохоплюючий механізм. Історично склалося, що логістика була вперше широко задіяна у військовій галузі з метою комплексного забезпечення воюючих сторін, гарантій їх боротьби та готовності до дії. Доки ці проблеми не знаходяться в поєднаній реалізації і мають виключно репрезентативний характер, завдання з заготівлі та забезпечення є досить проблематичними. Але у випадку їх інтеграції ці ж завдання вирішуються строгіше географічно, в часі, за кількістю та асортиментом. Тому цей загальний підхід мати у відповідному місці, у відповідний час відповідний матеріал відповідної якості та асортименту, і це, можливо, відповідає мінімальним витратам в заготівельній, виробничій та дистрибуційній сферах, і складає основу визначення терміну "логістика".

Зважаючи на те, що метою логістики є отримання потрібних товарів або послуг у потрібному місці, в потрібний час, за базисних умов та одержання підприємством найбільшого доходу, логістику можна трактувати як механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами, тобто і споживач задоволений рівнем виконання його замовлень, і витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними. При цьому слід враховувати, що як і в постачанні чи збуті, в зону дослідження логістики попадають диспозиційні, торгові, транспортні процеси, процеси складування та пакування, виробничого планування та управління тощо.

Існує декілька визначень логістики. Одне з них: місією логістики може бути визначений розвиток логістичної системи, який призводить до можливо найнижчих витрат на логістичному об'єкті. Інше: логістика є процесом планування, контролю та управління формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою пристосування до потреб споживача.

Євген Крикавський в монографії “Пріоритети стабілізації економіки” наводить наступне визначення: логістика комплексно охоплює планування і управління потоком матеріалів, складових частин і виробів і включно до цього необхідним інформаційним потоком з метою прискорення загального потоку і мінімізації загальних витрат для здійснення процесу постачання, виробництва та збуту продукції [5].

М. Окландер в книзі “Концепція промислової логістики - Економіка України” наголошує, що логістику слід розглядати як інтегровану функцію управління матеріалопотоками, а також як міждисциплінарну науку. 

Голова правління Німецького федерального об'єднання з логістики вважає, що логістика - це основна функція управління і контролю матеріалопотоків як всередині фірми, так і поза нею. 

Англійська національна рада з управління розподілом трактує логістику як об'єднання двох або більше видів діяльності з метою планування, впровадження і спостереження за високим рівнем сировинного потоку, запасами незавершеного виробництва і кінцевою продукцією на шляху від її виробництва до споживання.

Американська рада з управління логістикою вважає, що логістика - це процес планування, реалізації і управління ефективним економічним рухом і зберіганням сировинних матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції та зв'язаної з усім цим інформації з пункту походження у пункт споживання з метою забезпечення відповідності вимогам споживача.

А.Н. Родников в термінологічному словнику “Логістика” наводить наступне трактування логістики. "Логистика - наука о планировании, контроле и управлении транспортированием, складированием и др. материальными и нематериальными операциями, совершаемыми в процессе доведения сырья и материалов до производственного предприятия, внутризаводской переработки сырья, материалов и полуфабрикатов, доведения готовой продукции до потребителя в соответствии с интересами и требованиями последнего, а также передачи, хранении, обработки соответствующей информации."

Таким чином, різноманітність визначень логістики пояснюється швидше формою (багатством національних мов), а не змістом. Разом з тим дефініція логістики закономірно вимагає збагачення визначення логістики, оскільки в цьому понятті на практиці інтегрується все більше нових сфер та функціональних галузей (технологічна підготовка виробництва, обробка відходів та утилізація, розробка товарів, науково-дослідна та конструкторська робота тощо). Не останнім доказом цього можна вважати створення відповідних логістичних центрів.

Є. Крикавський пропонує наступне загальне визначення: логістика - це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками. Таке визначення враховує наступні суттєві елементи: по-перше, термінологічне тлумачення "заземлене" до якоїсь системи, відповідно обмеженої, хоч і відкритої, але здатної адаптуватися до порушень в зовнішньому середовищі; по-друге на основі теорії логістики чи без неї функціонально це завжди менеджмент в його функціях планування, управління, контролю тощо; по-третє, грунтується на ефекті синергічного зв'язку. Суть його полягає в тому, що система з синергічними зв'язками (а в економіці вона для того і створюється штучно) забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів цих же елементів, що діють незалежно.

1.3. Термінологія логістики

Розвиток теорії і практики логістики на основі інтеграції техніки, технологій, економіки, менеджменту, транспортно-складської системи тощо зумовив необхідність формування термінології логістики, до якої слід віднести такі категорії, як економічна система, матеріальний потік, інформаційний потік, синергічні зв'язки, логістична система, логістична синергія, логістична операція, логістична функція, логістичний ланцюг, логістичний канал, логістичний цикл, логістичний центр, логістикоспроможність, логістична координація, інтерфейс, логістична стратегія (в т.ч. глобальна), дилер, дистриб'ютор, замовлення, запас, витрати логістичні, консолідація, контролінг, матеріально-технічне забезпечення, склади, пакування, ефективність логістичної системи.

В загальному розумінні економічна система - складна динамічна система, що частково або повністю охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу, споживання матеріальних благ. Входом у неї є матеріально-речові потоки природних, виробничих та трудових ресурсів, виходом – матеріально-речові потоки предметів споживання, інвестиційних товарів, оборонної та експортної продукції, надані послуги. Специфічні особливості економічних систем дозволяють розглядати їх і як складну інформаційну систему, і як кібернетичну систему, тобто систему з управлінням, і як адаптивну систему. Здатність системи до адаптації може виражатися в здатності самоорганізовуватися. Перші з них у відповідності до змін у зовнішньому середовищі змінюють спосіб функціонування системи, другі - змінюють структуру, організацію, систему управління, межі тощо.

Логістична система - адаптивна система зі зворотнім зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається як правило, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство, інфраструктуру економіки окремої країни чи групи країн.

Під логістичною операцією слід розуміти відособлену сукупність дій, скеровану на перетворення матеріального та (чи) інформаційного потоку. Традиційними логістичними операціями рахуються складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробничому процесі, а також збір, збереження та обробка відомостей інформаційного потоку.

Агрегованішим поняттям стосовно логістичної операції виступає логістична функція як укрупнена група логістичних операцій, направлена на реалізацію цілей системи. До таких основних "базових" логістичних функцій сучасна теорія логістики відносить процеси постачання, виробництва, збуту, в межах яких учасники логістичного каналу виконують матеріальні і нематеріальні операції, пов'язані із переміщенням, складуванням, збереженням тощо.

Матеріальний потік - об'єкт логістичних операцій та логістичних функцій, являє собою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі підрозділи до споживачів. Розглядаючи матеріальний потік стосовно різних логістичних систем як рух вантажів, деталей, інших товарно-матеріальних цінностей у відповідності до процесу реалізації певних логістичних операцій та у конкретних часових координатах, приходимо до необхідності кількісної оцінки його з допомогою двох взаємопов'язаних показників: фізичного обсягу та інтервалу часу (тон/рік, м3/міс).

Відповідно інформаційний потік відповідає матеріальному потоку і розглядається як сукупність циркулюючих в логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями.

Логістичний ланцюг - це лінійно впорядкована сукупність фізичних і юридичних осіб (виробників, дистриб'юторів, складів загального користування тощо), які здійснюють логістичні операції, щоб довести матеріальний потік від однієї логістичної системи до іншої (стосовно продукції виробничо-технічного призначення) чи до кінцевого споживача. В простому варіанті логістичний ланцюг складається із двох елементів: постачальника та споживача. У логістичному ланцюгу вирізняють такі три характеристики, як логістичний канал, логістичний цикл та логістичний центр.

Логістичний канал як канал розподілу, збуту, руху товару є частково впорядкованою сукупністю посередників (дилерів, фірм транспортно-експедиційного обслуговування тощо) для доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. Тут має значення час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставки на склади споживача, який визначає логістичний цикл. Останні досягнення теорії та практики логістики призвели до формування так званих логістичних центрів, які в особі однієї юридичної особи беруть на себе виконання значної частини логістичних операцій (транспортування, складування, пакування, комісування, комплектація тощо). Досягається це, наприклад, в транспортно-експедиційних організаціях шляхом надання нових, раніше не характерних для них, логістичних функцій, їх централізацією на одному підприємстві.

Ефективне функціонування логістичної системи залежить від вибраної логістичної стратегії та відповідної логістичної координації. Воно обумовлюється так званими синергічними зв'язками, і цей ефект набуває форми логістичної синергії. Враховуючи, що синергічні зв'язки характерні саме для логістичних систем, оскільки останні і формуються задля цього, і забезпечують приріст загального ефекту у порівнянні із сумою ефектів елементів системи, така ж аналогія на міжсистемному рівні уможливлює формування логістичної синергії - ефект взаємного підсилення зв'язків однієї логістичної системи з іншими. У випадку, наприклад, неякісного виконання своїх зобов'язань окремими постачальниками логістична синергія може бути від'ємною.

В довготривалому плані кількісні оцінки логістичної синергії залежатимуть від логістичної стратегії, тобто тої чи іншої форми та змісту економіко-виробничих, торговельно-економічних зв'язків логістичної системи із зовнішнім середовищем на перспективу. Значний вплив на вибір логістичної стратегії має глобальна логістична стратегія як процес формування стійких торговельно-економічних зв'язків між окремими країнами чи групами країн на основі міжнародного розподілу праці, особливо у формі спеціалізації та міжгалузевої кооперації (наприклад, країн ЄС).

Формування логістичних систем викликало появу терміна "логістичні витрати". Основу логістичних витрат складають витрати на виконання логістичних операцій (складування, транспортування тощо). За своїм економічним змістом логістичні витрати частково співпадають із витратами на виробництво, транспортування, обіг. В структурі логістичних витрат левову частку (біля 60%) складають транспортно-заготівельні витрати, а також витрати на формування і збереження запасів.

Ефективність логістичної системи може бути описана з допомогою інтегрального показника чи системи показників, серед яких домінують вимоги споживача стосовно якості обслуговування та ціни обслуговування. Кількісна оцінка ефективності може бути здійснена шляхом "фіксації" або визначеного рівня логістичних витрат, або обумовленого споживачем часу виконання замовлення. Серед інших критеріїв можна назвати рівень технічного обслуговування, тривалість логістичного циклу, надійність постачання тощо. Суттєвий вплив на ефективність логістичної системи має зовнішнє середовище, взаємодія з ним. Останні досягнення в цій сфері гарантують успіх за умови використання інтерфейсу логістичної системи як сукупності уніфікованих, стандартизованих засобів, правил і характеристик взаємозв'язків логістичних систем, координації логістичних операцій (наприклад стандарт електронного обміну даними в управлінні, торгівлі і на транспорті ЕДІФАКТ як міжнародний стандарт ИСО 09735).

Логістичний ланцюг включає в себе посередницькі елементи. Серед них дилер (торговельний або біржовий посередник), діє, як правило, від свого імені і за свій рахунок, найближче знаходячись до кінцевого споживача. Дистриб'ютор - посередник, що здійснює, як правило, оптові торговельні операції, займає проміжне місце між виробником і дилерами. Взаємостосунки в такому логістичному ланцюгу формуються на основі замовлень як пропозицій споживачів постачальнику виробити (поставити) певну кількість продукції відповідних асортименту і якості, чи виконати роботу, надати послугу.

Важливою категорією в логістиці вважається запас продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, інших товарів, що очікують надходження в процес виробничого чи особистого споживання. Виходячи з вимог оптимізації виробництва, специфіки формування запасів, особливостей логістичних ланцюгів, оперують такими поняттями: запаси в сфері обігу, запаси в дорозі, запаси гарантійні, страхові, неліквідні, перехідні, підготовчі, виробничі, сезонні, сукупні, поточні, товарні, транспортні тощо.

"Консолідація" - це вид логістичної операції з групування декількох дрібних відправлень, що відвантажуються в одне місце призначення, у відповідності із вантажопідйомністю транспортних засобів. Консолідація здійснюється фірмами, що надають транспортно-експедиційні послуги та логістичними центрами.

1.4. Структуризація логістичних систем

 Розуміючи під логістикою комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи, стає актуальним визначення цих меж. З позицій системного підходу логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від економіки окремої держави чи групи держав і закінчуючи підприємством. Саме методом структуризації систем вищого порядку можна вичленити ту чи іншу модель структури логістичної системи нижчого порядку. Схематично різновиди логістичних функціональних галузей (сфер) можна відобразити наступним чином (рис. 1.1).

Макрологістична система - найбільша система управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства та організації промисловості, посередницькі, торговельні та транспортні організації, розміщені в різних регіонах країни чи в різних країнах. Така система інтегрує визначену інфраструктуру економіки країни чи групи країн. Макрологістика групи країн вимагає подолання бар'єрів у вигляді правових, економічних особливостей (митного, транспортного законодавства тощо). Найбільш типовими об'єктами матеріальних потоків можна вважати перевезення вантажів транспортною системою загального користування, забезпечення енергоресурсами (рідким, газоподібним і атомним паливом, електроенергією), стратегічні питання оборони тощо.

Металогістичні системи формуються для потреб функціонування відповідної інфраструктури економіки регіону. До них відносяться ті ж самі типові об'єкти матеріальних потоків для макрологістичних систем, а також перевезення пасажирів, екологічні проблеми тощо. Окремі логістичні системи, розвиваючись та вдосконалюючись, інтегруються в системи вищого порядку або реформуються шляхом реструктуризації (наприклад, реструктуризація енергетичної системи України, приватизація залізничних доріг в Англії тощо).

Мікрологістична система функціонує в межах виробничого, торговельного підприємств, іншої господарської системи, що працюють на єдиний економічний результат. Тому на рівні мікрологістики розрізняють комунальну логістику військову логістику (військові частини, з'єднання, що розміщені в одному адміністративному районі), підприємницьку логістику, логістику інших організацій (так званого "третього сектора економіки").

Логістика підприємства (підприємницька) розрізняється за видами діяльності підприємств, а саме: логістика продукуючого підприємства, логістика підприємства послуг, логістика торговельного підприємства.

ЛОГІСТИКА

Макрологістика

Металогістика

Мікрологістика

Інфраструктура економіки

країни

Інфраструктура економіки групи країн

Інфраструктура економіки регіону

Комунальна

Військова

Підприємницька логістика

Інших організацій

Промислового підприємства

Послуг

Торговельна

Заготівельна

Виробнича

Розподільча

Заготівельна

Розподільча

Рис.1.1. Принципова схема логістичних функціональних галузей

1.5. Перспективи використання логістики в Україні

На попередніх лекціях ми розглядали питання виникнення та розвитку логістики за кордоном, де основною причиною зростання її значення став пошук резервів у невиробничій сфері за рахунок системного розгляду виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення. Справді, на даному етапі розвитку НТП умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а господарсько-організаційних, тим більше в умовах ринку, -ні. Тому виникнення логістики як засобу виявлення та використання цих резервів цілком виправдане. У зв'язку з цим американські менеджери й господарники у відповідь на питання, яким проблемам у розвитку й удосконаленні транспортно-складського господарства підприємств слід сьогодні віддати перевагу, визначили такі пріоритети:

1) впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство (70 %   опитуваних);   

2) скорочення   запасів   (60 %);

3) автоматизація транспортних засобів (60 %);

4) інтегрування технології (30%);

5) підвищення компетенції керівників виробничих підрозділів в організації транспортно-складського господарства (30 %).

На підприємствах колишнього СРСР такими пріоритетами були визначені:

  1.  нове будівництво складів (80 %);
  2.  механізація ручних робіт (60 %);
  3.  поліпшення організації праці (50 %);
  4.  впровадження нової техніки (35 %);
  5.  впровадження АСУ та міні-ЕОМ (15 %).

Як бачимо, «рецепти» для ліквідації відставання транспортно-складського господарства підприємств від вимог дня докорінно різняться. Змінити застарілу психологію у ставленні до вирішення цих питань допоможе логістика.

Для того щоб швидше розвивати її в Україні, треба з'ясувати причини, що стримують її впровадження у практику.

По-перше, це відсутність державного підходу до проблем логістики,, що виявляється у відсутності правової юридичної бази, спеціалістів та центрів їх підготовки.

По-друге, загальна економічна криза з невирішеними питаннями власності та зниженням обсягів виробництва, інфляція, стагнація гальмують будь-яке починання.

По-третє, логістика передбачає комплексний облік витрат, за якого зростання витрат у транспортно-складському господарстві перекривається ефектом, отриманим за межами цієї галузі. Разом з тим існуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, поки не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів та служб підприємства.

По-четверте, логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства.

По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками професійної підготовки кадрів. Існує багато й інших причин, ліквідація яких прискорила б впровадження логістики у практику.

Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні необхідно створити розгалужену мережу логістичних утворень, яка в нинішніх кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такі утворення, як ніякі інші, спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках.

Система управління матеріальними потоками, що склалася нині в державі, більшою мірою виявляє свою традиційність. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі з територій незалежних республік, треба враховувати деякі їх особливості.

1. Велика територія, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів і транспортно-заготівельних витрат.

2. Нерозвинена інфраструктура (засоби транспорту, зв'язку, обладнані склади, пакувальне обладнання). Поряд із сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей. Слід враховувати, що відсоток збереженості їх буде істотно нижчим порівняно із встановленими на Заході нормативами.

3. Висока концентрація виробництва та споживання на великих підприємствах. З одного боку, це сприяє інтенсифікації матеріальних потоків, а з другого — сповільнює реакцію та гнучкість у зв'язку із зміною потреб клієнтів. Малі підприємства та кооперативи мають великі переваги в цьому, оскільки експлуатують переважно просте, універсальне устаткування та інструмент, нововедення не спричинюють у них тривалих і збиткових простоїв. Тому, застосовуючи концепцію логістики на українському ринку, малі підприємства слід розглядати як досить чутливі до інвестицій постачальників великих підприємств.

4. Висока концентрація управління. Це знижує спроможність виробництва вчасно реагувати на зміну попиту. Концентрація управління виявляється в обмеженій самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств і організацій, в необхідності узгоджувати прийняті рішення з вищестоячими органами управління. У цьому малі підприємства мають важливу перевагу, оскільки в них зменшується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповідних рішень, скорочення маршрутів руху документів, інформації.

6. Низький ступінь інтеграції, спеціалізації та кооперування виробництва. Це виявляється в об'єднанні максимальної кількості щабелів технологічного циклу, досягненні максимально можливого ступеня готовності продукції до кінцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виробляється також технологічне устаткування, інструмент та ін. У регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика, як найскладніша ланка логістичної моделі великого підприємства.

6. Слабка насиченість ринку. Цей чинник полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики, проте зумовлює і великі складності для постачальницької логістики.

7. Відсутність резервів виробничих потужностей. У нас накопичені великі резерви матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, однак це більше перешкоджає гнучкості виробництва, ніж забезпечує надійність функціонування господарської системи, свідчить про низьку інтенсивність матеріальних потоків.

Концепцію логістики в управлінні матеріальними потоками у нас тільки починають застосовувати. Необхідною умовою успішного її розвитку є підготовка фахівців належної кваліфікації, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики та застосовувати їх на підприємствах і в постачальницько-збутових організаціях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32846. Проблема жизни, смерти и бессмертия в духовном опыте человечества. Проблема смысла жизни 15.34 KB
  Проблема жизни смерти и бессмертия в духовном опыте человечества. Проблема смысла жизни. Поэтому проблема жизни и смерти занимает важнейшее место в общественном сознании прежде всего в философии и религии. Для ранней античной философии характерен космоцентричный подход к пониманию проблемы жизни и смерти.
32847. Общество как материальная система 15.36 KB
  Общество – это обособившаяся от природы часть материального мира высокоорганизованная материальная система подчиняющаяся всеобщим законам и в то же время имеющаяся специфические особенности функционирования и развития. Как и любое материальное образование общество обладает целым рядом неотъемлемых свойств: объективность системность и структурность движение пространство время отражение самоорганизация. Общество возникает и существует объективно т. Общество представляет собой открытую развивающуюся систему.
32848. Материально-производственная сфера общественное жизни.Диалектика производительных сил и производственных отношений 12.99 KB
  Материальное производство характеризуется определенным способом производства который представляет собой единство двух сторон: производительных сил и производственных отношений. Производственные отношения включают в себя отношения собственности на средства производства а также отношения по поводу распределения и обмена продукта материального производства. В этом проявляется диалектика экономических потребностей производства и потребления.; способ производства и соответствующие ему отношения собственности определяют появление и развитие...
32849. Социальная сфера общественной жизни. Социальная структура общества. Виды социальных общностей 13.65 KB
  Социальная структура общества. Сфера общества – это социальное пространство которое фиксирует границы того или иного вида общественной деятельности. Социальная сфера – это исторически сложившаяся относительно устойчивая система связей между различными элементами общества: отдельными индивидами социальными группами и социальными общностями. В социальной сфере реализуются интересы классов и слоев общества социальных общностей и групп отношения общества и личности здесь создаются и совершенствуются условия труда быта и досуга.
32850. Политическая сфера общественной жизни. Структура и соц функции. Государство,как основной политический институт 12.55 KB
  Общество как система состоит из нескольких подсистем или сфер основными из которых являются экономическая социальная политическая духовная и экологическая. Политическая сфера – область общественной жизни включающая в себя политические отношения данного общества. и международные; политическая деятельность; политическое сознание политическая идеология и политическая психология.
32851. Экологическая сфера. Роль мед работников 11.81 KB
  Общество как система состоит из нескольких подсистем или сфер основными из которых являются экономическая социальная политическая духовная и экологическая. Экологическая сфера общества сформировалась во 2й половине ХХ в. Экологическая сфера – подсистема общества формирующаяся на основе специализированной деятельности по охране воспроизводству улучшению и приумножению природных факторов человеческого бытия. Экологическая деятельность.
32852. Духовная сфера общ6ества. Основные формы и уровни. Общественная психология и идеология,их диалектическая взаимосвязь 14.08 KB
  Специфика идеологии проявляется в том что она возникает на основе существующих в обществе экономических отношений и отражает действительность через призму этих отношений. В классовом обществе экономические отношения выступают в форме классовых интересов поэтому специфику идеологии можно конкретнее представить как отражение действительности через призму интересов определенных классов как систему идей и взглядов классов. В классовом обществе нет и не может быть надклассовой или внеклассовой идеологии. Общественно историческая практика...
32853. Религия, как форма общественного сознания 16.61 KB
  1Мораль 2Религия 3Искусство4Наука 5Философия 6Политическое сознание 7Право 8Экологическое сознание Религия – представления о мире основанные на вере в сверхъестественное и отражающие мир в иллюзорной форме. Религия как ФОС проявляется в религиозной психологии основанной на эмоциях и религиозной идеологии – учении о Боге и его отношении к миру. Религия существует много веков повидимому также долго как существует человечество.
32854. Мораль, особенности медицинской этики 13.15 KB
  Особенности медицинской этики. Одним из важнейших разделов медицинской этики является деонтология – наука о профессиональном долге врача. в связи с развитием новых медицинских технологий появилась необходимость пересмотра многих принципов медицинской этики. Сформировалась новая наука – биоэтика этика живого – дисциплина определяющая меру ответственности тех кто принимает решение о выборе метода лечения и о применении в медицинской практике новых научных знаний и медицинский технологий.