5991

Зміст та функціональна структура логістики підприємства

Реферат

Логистика и транспорт

Підприємство - логістична система. Метод, предмет та об'єкти логістики підприємств. Концепція та функції логістики. Функціональна структура логістики підприємства. Піраміда та конфлікт цілей в логістиці підприємства

Украинкский

2012-12-26

164.5 KB

27 чел.

Зміст та функціональна структура логістики підприємства

План

2.1. Підприємство - логістична система.

2.2. Метод, предмет та об'єкти логістики підприємств

2.3. Концепція та функції логістики

2.4. Функціональна структура логістики підприємства

2.5. Піраміда та конфлікт цілей в логістиці підприємства

2.1. Підприємство - логістична система

Розгляд базовим об’єктом дослідження підприємства, що виробляє певну продукцію, на відміну від підприємств, які займаються торгівлею чи наданням послуг, обумовлений наявністю сфери безпосереднього виготовлення продукції. З огляду на це таке підприємство може вважатися типовим щодо впровадження мікрологістики.

Ґрунтуючись на визначенні системи як сукупності елементів, що знаходяться у відповідних відносинах та зв'язках між собою і які утворюють певну її цілісність, можна вичленити ряд властивостей системи:

система завжди структурується на відповідні елементи системи;

елементи системи в конкретний момент часу певним чином впорядковані;

така організація елементів системи визначає зміст відносин та зв'язків;

система як цілісна організація елементів формує нові емерджентні властивості як властивості цілісної системи, що не є притаманні жодному із складових елементів, розглянутих окремо;

логістична система характеризується крім цього наявністю та пріоритетом процесів матеріальних та інформаційних потоків.

Специфічна цілісність логістичної системи на відміну від інших систем полягає в її наскрізному всеохоплюючому характері на рівні із фінансами, персоналом тощо.

Схематично названа цілісність відображається наступним чином:

Постачання

 

Виробництво

Збут

Логістика

Фінанси

Персонал

 

 Рис.2.1. Наскрізний характер логістики

Основна мета функціонування логістичних систем на мікрорівні полягає в доставці продукції виробничо-технічного призначення чи товарів народного споживання в необхідній кількості та асортименті, в максимально можливому ступені готовності до використання чи споживання, в необхідне споживачеві місце (“необхідний товар в необхідний час і в необхідному місці” – “the right product at the right time and, at the right place”) при заданому рівні логістичних витрат.

Відповідно до динаміки цих процесів нерідко практика обганяла теорію, трансформуючись у відповідні системні рішення. Стосовно функціональних галузей постачання, виробництва та збуту логістичний підхід сформував ряд ефективних системних рішень. Заслуговує уваги “Задача МОВ” (задача “зробити чи купити”, Мake-or-Buy Problem). У вузькому розумінні - це прийняття рішення щодо самостійного випуску необхідних підприємству комплектуючих, деталей тощо чи придбання у іншого виробника. В широкому розумінні, крім названого, - прийняття рішення щодо використання власного транспорту чи транспорту загального користування, власних складів чи складів загального користування тощо.

Система “точно, своєчасно” (Just in Time) - система виробництва і постачання деталей, комплектуючих виробів до місця споживання в необхідній кількості і в необхідний час. Система забезпечує пристосування виробництва до змін, обумовлених "порушеннями" в технологічних лініях, а у випадку її використання в масштабі всього підприємства та основних постачальників забезпечується ритмічність випуску готової продукції, різко скорочуються виробничі і товарні запаси. Застосування цієї системи уможливлює реалізацію концепції "виробництва з нульовим запасом" (виробництва без складу). Найповніше принципи "точно, своєчасно" втілені в системі Канбан.

Система з двома фіксованими рівнями запасів без постійної періодичності замовлень - це система контролю за станом запасів, в якій запас поповнюється у випадку, коли його рівень досяг рівня замовлення. Система з двома фіксованими рівнями запасів і з фіксованою періодичністю замовлень на відміну від попередньої крім нормування верхнього та нижнього рівнів встановлює період між замовленнями.

Система постачання запасних частин - логістична система, призначена для забезпечення машинобудівної продукції запасними частинами протягом її гарантійного і післягарантійного обслуговування.

Система з фіксованою періодичністю замовлення - система контролю за станом запасів, в якій період між замовленнями є постійною величиною. В кінці кожного періоду перевіряється рівень запасу і на основі цього визначається розмір партії поставки. На відміну від попередньої системи з фіксованим розміром замовлення рівень запасу регулюється з допомогою зміни інтервалів поставки за однакової величини партії поставки (оптимальної партії поставки).

Система ПРМ (Physical Resource Management) - система управління технічним обслуговуванням основних фондів на основі інтегрованого підходу до їх різноманітних елементів, включаючи збір та обробку інформації, видачу рекомендацій щодо ремонтних робіт, контроль забезпечення запасними частинами тощо. Вищий рівень в цій сфері - система СРП (Service Requirements Planning) - це автоматизована система управління технічним обслуговуванням виробничого обладнання, яка забезпечує оптимізацію профілактики та ремонтного обслуговування, скорочення запасів допоміжних матеріалів, запасних частин (до 20%), ріст продуктивності обладнання за рахунок скорочення аварійних простоїв (до 10%). Система СРП може функціонувати як підсистема цілісної логістичної системи або ізольовано від неї.

В галузі виробництва розрізняють системи двох видів управління матеріальними ресурсами: перші з них називаються "ті, що штовхають" (push system) і означають систему організації виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються з попередньої технологічної операції на наступну за "завчасно" сформованим жорстким графіком. Ця ж система в галузі збуту означає випереджуюче (по відношенню до попиту) формування товарних запасів в гуртових і роздрібних торговельних підприємствах. Другі з них - "ті, що тягнуть" (pull system), - це системи організації виробництва, в яких деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності, без жорсткого графіка. В галузі збуту ці системи означають випереджуюче (по відношенню до формування товарних запасів) стимулювання попиту на продукцію у споживачів. Іншими словами, для систем першого виду характерним є доведення плану до кожного структурного підрозділу, для систем другого виду - тільки до відділу збуту.

Система ДРП (Distribution Requirements Planning) - система управління розподілом продукції, належить до класу систем, що "штовхають", виконує важливі функції контролю за станом запасів, формування зв'язків виробництва, постачання та збуту.

Сучасна система ДРП трансформувалась в систему МРП як систему організації виробництва та матеріально-технічного забезпечення (МТЗ). В цій системі на першому етапі здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів і даних про фактичні замовлення. На другому етапі формується графік виробництва, структурується план виробництва стосовно конкретних дат, кількості комплектуючих виробів, готової продукції. На третьому етапі здійснюється розрахунок потреби в матеріальних ресурсах і виробничих потужностях. Система ДРП може служити базою інтегрованого планування логістичних і маркетингових функцій, дозволяє прогнозувати ринкову кон'юнктуру, оптимізувати логістичні витрати, планувати поставки і запаси на різних рівнях. Важлива функція системи ДРП - планування транспортних перевезень, включаючи транспортно-експедиційне обслуговування, графіки перевезень, потреби в транспорті.

Модифікована система ДРП, ДРП II (DRP II) є розширеним варіантом системи ДРП як її друге покоління (за аналогією з МРП-2, яка розглядається нижче). В цій системі прогнозування може бути не тільки короткостроковим, а і середньо- та довгостроковим, що уможливлює формування довгострокових планів використання виробничих потужностей і складів, використання робочої сили тощо.

Наступні системи є прикладами цілісних логістичних систем, оскільки охоплюють і галузі виробництва. З них система Канбан - це система організації виробництва та МТЗ, що дозволяє повніше реалізувати принцип "точно, своєчасно", належить до класу систем, що "тягнуть". Вона розроблена і вперше в світі практично реалізована фірмою "Тойота" (Японія) в кінці 60-х на початку 70-х років. Зараз система Канбан широко використовується багатьма машинобудівними фірмами в США, Західній Європі як в оновленому вигляді, так і в комбінації з іншими відомими системами організації виробництва та МТЗ (МРП, МРП-2 тощо). За системою Канбан цех - виготовлювач не має закінченого плану-графіка, а жорстко керується конкретним замовленням цеху-споживача, оптимізуючи в межах цього замовлення свою роботу. Тому виробництво постійно знаходиться в стані "надбудови". Однак коливання попиту і ринкової кон'юнктури мають свої межі, за якими система Канбан починає давати "збій". Межа працездатності системи складає 7+10% відхилення від укрупненого плану.

Насьогодні систему Канбан використовують такі фірми, як "Дженерал моторс" (США), "Рено" (Франція). Аналіз показує, що система Канбан уможливлює зменшення виробничих запасів на 50%, товарних - на 8% при значному прискоренні руху оборотних засобів.

Система МРП (Material Requirements Planning) - система організації виробництва і МТЗ, яка належить до класу систем, що "штовхають". Система МРП (МРП-1) була розроблена в 60-х роках. Створення її співпало з масовим розповсюдженням обчислювальної техніки. Завдяки розробці досконалих обчислювальних комплексів вперше з'явилася можливість узгоджувати і оперативно корегувати плани і дії постачальницьких, виробничих та збутових ланок фірми з врахуванням постійних змін в реальному масштабі часу. Формалізація прийняття рішень в системі МРП здійснюється з допомогою різних методів дослідження операцій. На основі математичних моделей, інформаційного і програмного забезпечення є можливість вирішувати задачі розрахунку потреб в сировині, матеріалах, формувати графіки виробництва, збуту тощо. В кінці 80-х років в США її використовували більшість фірм з обсягом продажу понад 15 млн.дол. в рік, у Великобританії - кожне третє виробниче підприємство. До недоліків системи МРП відносять значні витрати на формування банку даних, неможливість врахування багатьох суттєвих факторів виробничого процесу, що і обумовило необхідність її вдосконалення, розробку нової системи МРП-2. Зараз МРП-1 широко використовується в комбінації з елементами системи Канбан. Для прикладу такий тип системи (Синхро-МРП) використовує фірма "Ямаха" (Японія).

Система МРП-2 (Manufacturing Resourus Planning) - система організації виробництва і МТЗ, що відрізняється від системи МРП не за рівнем розвитку технології, а за гнучкістю управління і змістом функцій. МРП-2 включає ряд нових функцій (автоматизоване проектування, управління технічними процесами тощо). Функціональна схема МРП-2 показана на рис.2.2.

Використання МРП-2 дало можливість скоротити обсяг запасів в середньому на 17%, зменшити витрати на закупівлю сировини на 7%.

Сучасні досягнення в логістиці знайшли відображення в наступних системах. Система ЛРП (Logistic Requirements Planning) - система планування і контролю вхідного, внутрішнього і вихідного матеріального потоку на рівні підприємства, фірми, територіально-виробничого комплексу. Система ЛРП відома також за назвою "Supply Chain Management" (система управління логістичним ланцюгом). Система ЛРП забезпечує інтегрований підхід до: управління запасами в каналах сфери обігу, виробничими і товарними запасами, незавершеним виробництвом; прогнозування потреб в продукції транспорту, попиту на продукцію підприємства; визначення оптимального складу логістичних ланцюгів тощо.

Система ОПТ (Optimised Production Technology) - система організації виробництва і постачання, розроблена ізраїльськими та американськими спеціалістами на початку 80-х років. В західноєвропейській літературі система ОПТ відома за назвою "ізраїльський Канбан" і належить до класу, що "тягнуть". Система ОПТ - комп'ютеризований варіант системи Канбан з тією різницею, що ОПТ унеможливлює появу "вузьких місць" в ланцюгу "постачання - виробництво - збут", а Канбан дозволяє ефективно усувати "вузькі місця". Основним принципом системи ОПТ є виявлення "вузьких місць, за термінологією її творців - критичних ресурсів, якими можуть бути запаси сировини і матеріалів, машини і обладнання, технологічні процеси, персонал.

Управління

попитом

Планування

виробництва

Планування

ресурсів

Графік

виробництва

План завантаження

потужностей (проект)

Технологічна

інформація

Файл

матеріалів

Планування потреби

в матеріалах (система МРП)

Дані про

стан запасів

План завантажування

потужностей

Дані про потреби з розбивкою за часовими інтервалами

Плани потреби з розбивкою за

часовими інтервалами

Розміщення

замовлень

Закупки

Контроль

виробничих

процесів

Контроль виконання

зобов’язань

постачальниками

Рис. 2. 2. Функціональна схема системи МРП-2

Система КАЛС (Сomputer - aided Acquisition&Logistic Support) - автоматизована система контролю і управління науковими дослідженнями і розробками в галузі створення військової техніки, організації її виробництва, технічного обслуговування, забезпечення запасними частинами. Система КАЛС розроблялася під егідою Міністерства оборони США з 1985р. В системі КАЛС передбачений комплекс стандартів автоматизованого обміну даними між замовником, постачальниками комплектуючих виробів і сировини, а також відомствами, що виробляють та експлуатують військову техніку.

2.2. Метод, предмет та об'єкти логістики підприємств

Сутність методу логістики підприємства полягає в розумінні логістики як інтегрованого планування, організації, управління і контролю за матеріальним і інформаційним потоками від постачальників через підприємство до споживачів. Його основу складає системний підхід до вивчення економічних явищ, в тому числі матеріальних та нематеріальних потоків.

Підприємство як складна економічна система із тісним багатопрофільним взаємозв'язком всіх її елементів та частин вимагає системного підходу шляхом врахування взаємозв'язків, вивчення окремих господарських об'єктів як структурних частин більш складних систем, виявлення ролі кожного з них в загальному процесі функціонування і, навпаки, впливу системи в цілому на окремі її елементи.

В ланцюгу логістики від походження матеріальних благ до їх використання чи застосування у клієнтів працюють не тільки промислові підприємства, але також і торговельні, і логістичні підприємства. Останні в каналах постачання та збуту переймають спеціальні логістичні завдання. Предметом логістики тому можуть бути всі типи підприємств, причетні до ланцюга логістики, а саме: промислові, торговельні, експедиційні, транспортні підприємства. Розглядаючи логістику промислового підприємства як певної логістичної системи, предметом досліджень слід вважати систему матеріальних та інформаційних потоків на підприємстві.

Таким чином, об'єктом логістичних досліджень може бути все те, що є темою логістичних міркувань, тобто сировина, матеріали, продукти (вироби), агрегати, послуги, персонал, все те, що проходить через підприємство шляхом заготування, виготовлення, збуту, трансформуючись та перетворюючись у виріб від моменту походження до застосування у споживача. Отже, матеріальні об'єкти логістики включають сировину, комплектуючі вироби, деталі, частини, напівфабрикати, готові вироби. Оскільки цей потік матеріалів керується через інформацію, яка передує матеріалопотоку, його супроводжує і доганяє, тому логістично важливу інформацію також розглядають як логістичний об'єкт.

2.3. Концепція та функції логістики

Концепцією логістики слугує основна ідея логістичного погляду, що ґрунтується на оптимізації виробничо-господарської діяльності шляхом ефективного управління матеріальними потоками. Сучасний її зміст динамічно доповнюється задачами стратегічного плану, маркетинг-завданнями тощо.

За останні роки європейська індустрія досить сильно піддається впливові нових філософій і концепцій, які здебільшого започатковуються і розвиваються на японських підприємствах. Серед них особливе місце посідає концепція лінійного виробництва, яка характеризується наступним:

максимальна децентралізація завдань і пряма відповідальність працівників;

підвищення якості продукції;

використання освоєного ступеня автоматизації;

оволодіння достатнім комунікаційним та інформаційним досвідом.

Аналіз слабких сторін систем логістики свідчить про те, що причини більшості проблем залежать від поведінки працівників, а саме:

значна складність процесів, яка не може бути достатньо освоєна працівником;

погані інформаційні зв'язки між окремими підрозділами і підприємствами за наявності зайвої інформації;

недостатня дисципліна в ланцюгу логістики при використанні системи обробки даних;

недостатня кваліфікація персоналу;

відсутність інформації про наслідки помилкової поведінки працівників;

недостатня мотивація для співпраці між окремими підрозділами.

Така проблематика спричинює з одного боку тенденцію до простих, нерозгалужених організаційних форм і систем, а з іншого - вказує на те, що не існує жодних патентних рецептів і стандартних рішень. Тому при формуванні концепції логістики повинні враховуватися специфічні особливості виробництв чи підприємств.

Основна проблематика у взаємозв'язках з партнерами викликана необхідністю:

постачання за вимогою;

діяльності за принципом "точно, своєчасно";

бездоганної якості ("нуль-дефектів");

належної товарної форми;

оптимізації глибини і сегментування виробництва.

Щоб уникнути негативного впливу, пов'язаного з недоліками таких систем, створюються відповідні гарантії у всіх можливих формах стосовно кожного функціонального елемента. Ці гарантії можуть бути матеріалізовані в додаткових запасах матеріалів, у невикористанні потужностей та виробничого персоналу. Недостатність вчасної інформації також компенсується створенням відповідних матеріалізованих гарантій.

Цілі організації логістики:

інтегрований огляд загального ланцюга логістики;

висока маневреність наявних ресурсів;

формування багатосторонніх спеціалістів;

створення диференційної оплати праці та забезпечення заохочень;

скорочення виробничих циклів шляхом системної оптимізації процесів;

проведення попереджувальних заходів проти неякісного виробництва;

зменшення часу простоїв, впровадження, наладки, підготовки виробництва;

паралельність матеріальних і інформаційних потоків;

зменшення комплексності процесів;

зменшення числа проміжних управлінських ланок;

оптимізація технології та техніки складування, транспортування, пакування;

управління загальними логістичними витратами з метою їх мінімізації;

впровадження інтегрованого логістико-маркетингу та логістико-менеджменту;

впровадження системи логістичного сервісу.

Досягнення, пов'язані з реалізацією проектів логістики останніх років, підтверджують зростаючу взаємозалежність виробництва і логістики. Виробництво вимагає інтенсивного впровадження логістики, оскільки її необхідність тут розглядається не тільки з суто технічної чи економіко-організаційної точок зору, але й з врахуванням соціальної сфери.

Процес управління матеріальним потоком однозначно вирішує сукупність задач, і ця спроможність системи логістики матеріалізується в наборі функцій логістики. Основні функції логістики скеровані на переборення матеріальним потоком простору і часу. Відповідно субфункції логістики в умовах загального матеріального потоку полягають у складуванні, транспортуванні та пакуванні продукції. Крім цього, оскільки система матеріального потоку керується через інформаційну систему потоку, то до складу субфункцій слід віднести і необхідне інформаційне обслуговування. Таким чином, ці чотири субсистеми системи логістики діють впоперек функціональних галузей підприємства - постачання, виробництва і збуту.

Суттєвого розширення функцій зазнає концепція логістики через зростаюче залучення стратегічних завдань менеджменту, які виходять далеко за оперативні функції і включають:

цілі логістики в стратегічному менеджменті;

структуру підприємства;

стратегію розвитку (стратегія і логістика);

контролінг (контролінг і логістика).

Таким чином (рис.2.3) логістика наскрізь пронизує функціональні галузі (сфери) постачання, виробництва та збуту з метою переймання в цих галузях логістичних завдань, які полягають в організації систем матеріальних та інформаційних потоків (функції 1-4), та формування заходів в концепції стратегічного менеджменту (функції 5-8).

Викладене розуміння концепцій та функцій логістики аргументується комплексним використанням при створенні і реалізації логістико-проектів різних наукових дисциплін. Таких, як системний аналіз, дослідження операцій, ситуаційний аналіз, економіка, планування та організація виробництва, статистика, менеджмент, організація транспортних перевезень, інформатика, математичне програмування, економіко-математичне моделювання, деякі технічні дисципліни (машинобудування, техніка та технологія транспортно-складських та пакувальних робіт, архітектура і будівельна техніка тощо). Вони дають у розпорядження логістиці дисциплінарні інструменти, які можна використовувати також для вирішення логістичних завдань. Однак особливість полягає в тому, що відповідно до системоохоплюючого характеру логістики, необхідне комплексне використання різних наукових дисциплін у формі прикладного інструментарію.

В якості прикладного логістичного інструментарію доцільно використовувати, і це підтверджено відповідними розрахунками та практикою використання, наступні рішення, концепції та системи:

глобальна логістична стратегія (Global Sourcing);

виробничо-синхронне постачання;

задача "зробити чи купити" (Make-or-Buy decisions);

система "точно, своєчасно" (Just in time-production);

ABC/XYZ - аналіз;

модульне виробництво;

сегментація виробництва;

система Канбан;

"гнучке" виробництво (Lean production).

Функціональні галузі (сфери)

Постачання

Виробництво

Збут

Функції

логістики

в субсистемі

Логістика як профільна функція

1

Інформаційного потоку

2

Складування

3

Транспортування

4

Пакування

5

Цілей

менеджменту

6

Організаційної

структури

7

Стратегії

розвитку

8

Контролінгу

Рис.2.3. Принципова схема інтегрованого логістичного менеджменту

2.4. Функціональна структура логістики підприємства

Розглядаючи підприємство як складну систему, доцільно мати повне достовірне уявлення про його організаційно-економічну структуру. Методологічною базою для формування уявлення визнається системний підхід, що ґрунтується на необхідності розгляду елементів системи як єдиного цілого, що володіє властивостями, відсутніми у складових його частин. Саме відмінності елементів системи та ефективність синергічних зв'язків створюють умови для інтеграції об'єкта в єдине ціле - систему.

Структура будь-якої економічної системи розглядається в трьох аспектах [5, c.107]. По-перше, в аспекті механізму інтеграції властивостей ресурсів різних елементів економічної системи. І це формує господарську (виробничу) структуру підприємства - системи, елементами якої є виробничі підрозділи. По-друге, в аспекті механізму інтеграції процесів відображення розмаїття властивостей ресурсів у свідомості суб'єктів управління. І це формує інформаційну структуру підприємства-системи. По-третє, в аспекті механізму інтеграції процедур виробітку управлінських господарських рішень, і це формує адміністративну структуру.

Логістична структура як четверта характеристика економічної системи може моделюватися у формі функціональної структури логістики підприємства, схематично зображеної на рис. 2.4.

Функціональна структура логістики підприємства (рис. 2.4) є принциповою і стосується підприємств, які самостійно формують процеси постачання та збуту , а також переробки і утилізації відходів, тому логістичні рішення у відповідності з галузевим принципом, відповідають:

логістиці постачання;

виробничій логістиці;

логістиці збуту;

логістиці переробки (утилізації);

транспортній логістиці.

Логістика постачання охоплює планування, управління та фізичне обслуговування матеріального потоку та потоку покупних частин з необхідним для цього інформаційним потоком з метою їх прискорення і мінімізації витрат для всього процесу постачання.

Виробнича логістика діє у плануванні та управлінні процесами виробництва, включаючи внутрішньовиробниче транспортування, складування у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою прискорення виробничого процесу та мінімізації витрат. Особлива роль у виробничій логістиці належить виробничому плануванню та управлінню у виконанні окремих пріоритетних правил (наприклад, повне використання потужності, ресурсів тощо).

Логістика збуту розглядається інтегровано як специфічна сфера, інколи включаючи логістику торгівлі (продажу) і транспортування, оскільки продукція, особливо товари споживання на шляху від виробника до безпосереднього споживача проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, управління та фізичну обробку готової продукції від здачі-приймання з виробництва включно, з необхідним для цього інформаційним потоком, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати.

В індустріально розвинутих країнах щодо окремих видів підприємницької діяльності законодавчо обумовлюються обмеження стосовно переробки відходів, утилізації, переробки відпрацьованої продукції, викликані вимогами безпеки, екології тощо. Тому логістика переробки (утилізації) повинна охоплювати в комплексі планування, управління та фізичну обробку потоку виробничих відходів та утилю від вхідних місць до прийнятного для навколишнього середовища складування та переробки, включаючи необхідний для цього інформаційний потік, щоб прискорити процес і зменшити загальні витрати на нього.

Транспортна логістика стосується зовнішньовиробничого транспорту, що працює в сферах постачання та збуту продукції. Це поняття розширюється у зв'язку з введенням логістики відходів, що також вимагає транспортних послуг. В загальному транспортна логістика охоплює в комплексі планування, управління та транспортування матеріалів, покупних частин, виробів та необхідні для цього інформаційні потоки, щоб досягти вищої ефективності.

2.5. Піраміда та конфлікт цілей в логістиці підприємства

Переслідуючи основну мету впровадження в менеджмент теорії прийняття логістичних рішень, формування логістичних рішень і проектів включає відповідну структуризацію логістичних цілей. Поряд із загальною логістикою логістико-менеджмент стикається із багаточисленними цілями часткового чи предметного характеру, які " підтримують" тим чи іншим чином загальну ціль, оскільки знаходяться стосовно до неї у відповідній ієрархії.

 

Логістика

переробки

(утилізації)

Переробка

відходів

Сфера

постачання

Заготівельний

процес

(постачання)

Виробництво

Збут

Сфера

споживання

 

 

 

Рис.2.4. Функціональна структура логістики підприємства

В залежності від характеру замовлення на продукцію формуються різні контури регулювання в логістичному управлінні. Перший, звужений контур регулювання, що стосується випуску освоєної продукції, не вимагає включення в процес таких функціональних галузей, як розвиток продукту та технологічна підготовка, а стосується тільки постачання, виробництва, збуту, контролю, транспорту. Другий, розширений контур регулювання, вимагає додаткового включення функціональних галузей розвитку продукту та технологічної підготовки, оскільки стосується випуску нової продукції.

Схематично це можна зобразити наступним чином (рис.2.5)

Головна ціль підприємства, що випускає продукцію може бути сформульована наступним чином: прискорення матеріального та нематеріального потоків та мінімізація витрат, починаючи від прийняття замовлення до постачання споживачу включно. Головна ціль буде ініціювати певні реакції щодо скорочення інноваційних циклів, технологій, виробничих та транспортних процесів.

Цілі логістичних функціональних галузей полягають у повному виконанні програмних завдань з мінімальними витратами. Слід відмітити, що специфіка змісту часткових логістичних цілей стосовно до головної цілі не вимагає локальної часової оптимізації, оскільки це передбачено в головній цілі. Виходячи з принципу емерджентності, стає нереальним сумістити локальну та глобальну часову оптимізацію при одночасній локальній мінімізації витрат. Відома дилема "виграємо в часі, програємо в грошах" - має місце і в постачанні, і в транспортуванні, і в виробництві та збуті.

Логістичне регулювання

Розвиток

товару

Технологічна підготовка

Постачання

Виробництво

Збут

Транспорт

Контроль

    Звужений контур регулювання

Розширений контур регулювання

Рис.2.5. Схема контурів логістичного регулювання

Грунтуючись на теорії систем ієрархія цілей, зображена у вигляді піраміди, включає в себе наступне (рис.2.6).

Рис.2.6. Піраміда цілей підприємництва та її зміст

Окремі цілі логістики розвитку виробу можуть включати створення блочних виробів для прискореного реагування на варіації (модифікації), уніфікацію технологій, стандартизацію складових частин, ремонтопридатність виробу, уніфікацію складування, пакування та транспортування тощо.

Аналогічно можуть бути сформовані часткові та окремі цілі логістики постачання, збуту, переробки відходів, виробничої, транспортної логістики. При цьому можуть мати місце окремі цільові конфлікти як наслідок реалізації логістичних рішень.

Цільові конфлікти першого роду виникають як протиріччя між виконанням цілей окремих функціональних галузей і реалізацією головної цілі підприємництва. Так, забезпечення постійної гарантії безперервного матеріального виробництва вимагає від сфери постачання збільшених запасів матеріалів, комплектуючих виробів, а це веде до зростання витрат в цілому для підприємства. Аналогічно, вимога прискорення реакцій на замовлення клієнтів вимагає від сфери збуту утримання більших запасів готової продукції, і це також веде до росту загальних витрат підприємства. Тому ці протиріччя можна усунути тільки логістичним плануванням та управлінням. Слід зауважити, що підприємницька логістика уможливлює раціональність зростання загальних витрат підприємства, якщо це супроводжується високим ростом прибутків.

Для прикладу узгодження цільових конфліктів розглянемо характерну ситуацію підприємництва в ринковій економіці. Проведені маркетингові дослідження показали: існує незадоволений попит на продукцію, що відповідає профілю діяльності підприємства. За цих умов розширення ринку збуту вимагатиме від підприємства скорочення часу постачання товарів від моменту отримання замовлення. І це важливо, оскільки присутня адекватна реакція конкурентів. Однак, скорочення часу поставки супроводжується ростом організаційних, постачальницько-збутових та транспортних витрат. Графічне зображення зустрічної динаміки швидкості реагування на бажання клієнтів і відповідних витрат виглядає наступним чином (рис. 2.7).

Рис.2.7. показує, як вибраний варіант реакції підприємства на незадоволений попит на ринку (варіант логістичних рішень) формує рівень часу поставки та відповідні загальні витрати. При переході від варіанту I до II досягається скорочення часу поставки товару, зумовлене ростом загальних витрат підприємства.

Рис. 2.7. Динаміка взаємозв'язку між часом поставки та загальними

витратами

На основі цих двох кривих можна побудувати інтегровану криву гнучкості підприємства.

Крива (рис. 2.8) показує гіперболічну залежність гнучкості підприємства від часу поставки товарів. В момент отримання замовлення виробництво товару може знаходитися в різних фазах: на складі готової продукції, в сфері виробництва, на складах матеріалів та комплектуючих виробів або не знаходитися в межах підприємства. Крайні фази обумовлюють відповідно найбільші і найменші витрати підприємства, що відповідає його найвищій і найменшій гнучкості. Однак відповідні додаткові кошти в окремих фазах можуть змінити характер динаміки гнучкості підприємства.

Рис.2.8. Динаміка гнучкості підприємства

Цільові конфлікти другого роду стосуються протиріччя між цілями логістики окремих функціональних галузей. Так, велика наявність матеріальних запасів дозволяє скоротити час реакції у матеріальному виробництві при прийнятті рішення про його збільшення. Це водночас означає зайві витрати на утримання надлишкових запасів матеріалів і комплектуючих, однак для виконання додаткових замовлень виробнича сфера зможе швидше відреагувати. З іншого боку, утримання малих запасів матеріалів, комплектуючих виробів може викликати вищі питомі транспортні витрати в постачанні.

Графічно це можна зобразити наступним чином:

Рис. 2.9. Динаміка взаємозв'язку між матеріальними запасами та часом реакції виробництва

Аналогічні цільові конфлікти можна знайти у виробничій логістиці стосовно глибини, серійності виробництва, в логістиці збуту, транспортній логістиці тощо. Їх усунення вимагає у кожному конкретному випадку допустимого компромісу, що і формує оптимальність рішень. Викладене аргументує істотне значення теорії логістики для ефективного розвитку підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14209. История белорусской музыки ХХ века 3.37 MB
  Л.А. Волкова История белорусской музыки ХХ века Симфония В пособии освещены актуальные проблемы исторической эволюции национального симфонизма и собственно симфонии – жанра занимающего центральное место в белорусской музыке ХХ века. Особое внимание уде...
14210. Музична память (англ. music memory) 155 KB
  Музична память. Музична память англ. music memory здатність впізнавати і відтворювати музичний матеріал. Музичне впізнавання необхідно для осмисленого сприйняття музики. Необхідна умова музичної памяті достатній розвиток музичного слуху. Важливе місце в музичній
14211. Музична педагогіка 281 KB
  Тема 1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії Музичне виховання як важлива складова естетичного виховання відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості дитини. Ця роль визначається специфікою музики як виду мистецтва з одного боку та специф...
14212. Музична педагогіка — галузь педагогічної науки 75 KB
  Музична педагогіка галузь педагогічної науки загальної педагогіки яка вивчає особливості освіти навчання та виховання особистості засобами музичного мистецтва. Музичну педагогіку слід відрізняти від окремих методик музичного навчанн...
14213. Історія музичної психології 57.5 KB
  Історія музичної психології ПЛАН: Предмет структура і методи музичної психології. Їх специфіка. Історія становлення музичної психології від найдавніших часів до сучасності. Етапи становлення музичної психології як науки. Напрямки музичної психолог...
14214. Музичне мистецтво 25.5 KB
  Музичне мистецтво Помітних успіхів досягла українська музична культура у X VIII ст. Осередком музичного життя стала Київська академія де вивчали нотну грамоту та були поширені хоровий спів гра на музичних інструментах. В академії існував симфонічний оркестр. Великий вне...
14215. Діяльність видатного угорського педагога, композитора та видатного громадського діяча Золтана Кодая 3.6 MB
  Зміст Вступ Розділ І. Теоретичні основи системи музичного виховання Золтана Кодая 1.1. Музично – педагогічні погляди Золтана Кодая на виховання дітей 1.2. Розвиток метро – ритмічного ладового відчуття у молодших школярів за системою Золтана Кодая Розділ ІІ. П
14216. Музично - ритмічні рухи 59 KB
  Музично ритмічні рухи: різновиди та прийоми використання на уроці. Характеристика діяльності. Через обмеженість часу й як правило відсутності спеціального приміщення рухам на уроках музики приділяється незначне місце використовуються лише їх окрем...
14217. Музичний мультфільм 57 KB
  Тема. Музичний мультфільм Навчальна мета: на прикладі поспівки Кицин дім закріпити поняття про довгі і короткі звуки провести розспівування; вчити уважно слухати музику; визначати настрій характер музики; дати поняття про мультфільм; закріпити пісню