5992

Матеріальні потоки і логістичні операції

Реферат

Логистика и транспорт

Матеріальні потоки і логістичні операції Поняття матеріального потоку. Види матеріальних потоків. Логістичні операції. Поняття матеріального потоку Поняття матеріального потоку є ключовим у логістиці. Матеріальні потоки утворюють...

Украинкский

2012-12-26

109 KB

25 чел.

Матеріальні потоки і логістичні операції

3.1. Поняття матеріального потоку.

3.2. Види матеріальних потоків.

3.3. Логістичні операції.

3.1. Поняття матеріального потоку

Поняття матеріального потоку є ключовим у логістиці. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування й виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами — починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами чи всередині одного підприємства.

На рис. 3.1. наведена принципова схема матеріального потоку на складі. Товар, що надходить в робочий час, після вивантаження може бути спрямований безпосередньо на збереження (більшу кількість однорідного товару після розвантаження, мабуть, буде спрямовано відразу на збереження. На ділянку приймання надійде лише невелика вибіркова партія), а може потрапити на ділянку збереження, попередньо пройшовши приймання. У вихідні дні прибулий вантаж розміщують у приймальній експедиції, відкіля в перший же робочий день передають на склад. Весь товар, що потрапив на склад, зрештою, зосереджується на ділянці збереження.

Шляхи руху вантажу з зони збереження на ділянку завантаження також можуть бути різними. На рис. 3.1. зображено 4 варіанти:

а) ділянка збереження - ділянка навантаження;

б) ділянка збереження - відправна експедиція - ділянка навантаження;

в) ділянка збереження - ділянка комплектування - відправна експедиція - ділянка навантаження;

г) ділянка збереження - ділянка комплектування - ділянка навантаження.

По шляху руху вантажу з ним здійснюються різноманітні операції: розвантаження, укладання на піддони, переміщення, розпаковування, укладання на збереження тощо. Це так звані логістичні операції. Обсяг робіт з окремої операції, розрахований за визначений проміжок часу, за місяць, за рік, являє собою матеріальний потік зо відповідної операції. Наприклад, матеріальний потік з розвантаження вагонів і укладання товарів на піддони для підприємств гуртової торгівлі складською площею 5 тис. м2 за проектом складає 4383 т/рік.

Припустимо, що вартість виконання тієї чи іншої операції на складі точно відома і загальні складські витрати можна навести у виді суми витрат на виконання окремих операцій. Тоді, змінюючи маршрут руху матеріального потоку всередині складу, витрати можна мінімізувати. (Максимально знизити складські витрати можна, направляючи товар із зони збереження відразу в зону навантаження (рис. 3.1). Це означає відмовлення від операцій підбору асортименту на ділянці комплектування, а також відмовлення від доставки товарів покупцям (операції у відправній експедиції). Однак відмовляючись від надання послуг, підприємство втрачає позиції на ринку, що також пов’язано з економічними втратами. Пошук прийнятного компромісу можливий лише при налагодженій системі обліку витрат, що дозволяє формувати інформацію про найбільш значимі витрати, що виникають у процесі виконання логістичних операцій, а також про характер взаємодії цих витрат одна з одною).

Ділянка розвантаження

Приймальна експедиція

Ділянка приймання

Ділянка збереження

Ділянка комплектування

Відправна експедиція

Ділянка навантаження

Рис. 3.1. Принципова схема матеріального потоку на складі підприємства гуртової торгівлі

На складах підприємств гуртової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих ділянок. Для цього підсумовують обсяги робіт із усіх логістичних операцій, що здійснюються на даній ділянці.

У табл. 3.1. наведено приклад розрахунку річного матеріального потоку на ділянці розвантаження залізничних вагонів того ж підприємства. Його величина, також за проектом, дорівнює 9740 т/рік.

Таблиця 3.1

Матеріальний потік на ділянці розвантаження залізничних

вагонів торгівлі підприємства гуртової торгівлі зі складською площею 5 тис.м2

з/п

Найменування логістичної операції

Величина матеріального потоку,

т/рік

1

Розвантаження вагона й укладання товарів на піддони

4381

2

Розвантаження вагона й укладання товарів на електровізок

487

3

Переміщення сформованого пакета:

а) на ділянку приймання;

б) в експедицію;

в) до зони збереження

2922

730

1218

ВСЬОГО:

9740

Таблиця 3.2

Розрахунок сукупного матеріального потоку для підприємства

гуртової торгівлі зі складською площею 5 тис. м2

з/п

Найменування технологічної ділянки,

на якій здійснюється група логістичних

операцій чи назва самої групи

Матеріальний потік, т/рік

1

Ділянка розвантаження залізничних вагонів

9740

2

Ділянка розвантаження залізничних контейнерів

4870

3

Ділянка розвантаження автомобільного транспорту

4870

4

Ділянка приймання

7305

5

Розміщення товарів на збереження

17 435

6

Поповнення запасів на нижніх ярусах стелажів, здійснюване при збереженні товарів

1461

7

Відбір товарів

9740

8

Переміщення товарів до ділянки комплектування

6818

9

Ділянка комплектування товарів

6682

10

Переміщено у відправну експедицію

5844

11

Переміщення в зону навантаження

9470

12

Ділянка навантаження

9740

ВСЬОГО:

93975

Сукупний матеріальний потік для всього підприємства гуртової торгівлі визначається підсумовуванням матеріальних потоків, що протікають на окремих ділянках. Розрахунок сукупного матеріального потоку для нашого прикладу наведенений у табл. 3.2.

Матеріальним потоком називаються вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, розглянуті, у процесі додатку до них різноманітних логістичних операцій і віднесені до часового інтервалу.

Виділення всіх операцій на шляху просування вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей через транспортні, виробничі, складські ланки дозволяє:

побачити загальний процес просування продукту, що змінюється, до кінцевого споживача;

проектувати цей процес з урахуванням потреб ринку.

Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, у чисельнику якої зазначена одиниця виміру вантажу (штуки, тонни тощо), а в знаменнику - одиниця виміру часу (доба, місяць, рік тощо). У нашому прикладі розмірність матеріального потоку - тон/рік.

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту часу. Тоді він перетворюється в матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. У той момент, коли вантаж знаходиться в дорозі, він є матеріальним запасом, так званим "запасом у дорозі".

3.2. Види матеріальних потоків

Матеріальні потоки визначені як вантажі, що розглядаються в процесі прикладення до них різноманітних логістичних операцій. Велике розмаїття вантажів і логістичних операцій ускладнює вивчення й керування матеріальними потоками. Розв’язуючи конкретну задачу, необхідно чітко позначити, які саме потоки досліджуються. При розв’язку одних задач об'єктом дослідження може бути вантаж, який розглядається у процесі додатку великої групи операцій. Наприклад, при проектуванні розподільної мережі і визначенні кількості та розміщення складів. При розв’язанні інших задач - наприклад, при організації внутріскладського логістичного процесу, - детально вивчається кожна операція.

Матеріальні потоки підрозділяють за наступними основними ознаками:

відношення до логістичної системи;

натурально-речовинний склад потоку;

кількість вантажів, що утворюють потік;

питома вага вантажу, що утворює потік;

ступінь сумісності вантажів;

консистенція вантажів.

Стосовно логістичної системи матеріальний потік може бути: зовнішнім, внутрішнім, вхідним і вихідним.

Зовнішній матеріальний потік протікає в зовнішньому для підприємства середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що рухаються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство має відношення.

Внутрішній матеріальний потік утворюється в результаті здійснення логістичних операцій з вантажем всередині логістичної системи.

Вхідний матеріальний потік надходить у логістичну систему з зовнішнього середовища. У нашому прикладі він визначається сумою величин матеріальних потоків на операціях розвантаження, т/рік:

Розвантаження залізничних вагонів                4870

Вивантаження контейнерів                               2435

Розвантаження автомобільного транспорту    2435

РАЗОМ вхідний матеріальний потік                9740

Вихідний матеріальний потік надходить з логістичної системи в зовнішнє середовище. Для підприємства оптової торгівлі його можна визначити, склавши матеріальні потоки, що мають місце при виконанні операцій по навантаженню різних видів транспортних засобів. У нашому прикладі величина вихідного матеріального потоку визначиться в наступний спосіб:

Навантаження автомобільного транспорту    8279

Навантаження контейнерів                                974

Навантаження залізничних вагонів                   487

РАЗОМ вихідний матеріальний потік              9740

При збереженні на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнює вихідному.

За натурально-речовим складом матеріальні потоки розподіляються на одноасортиментні і багатоасортиментні. Такий поділ необхідно, тому що асортиментний склад потоку істотно відбивається на роботі з ним. Наприклад, логістичний процес на гуртовому продовольчому ринку, що торгує м'ясом, рибою, овочами, фруктами і бакалією, буде істотно відрізнятися від логістичного процесу на картоплесховищі, що працює з одним найменуванням вантажу.

За кількісною ознакою матеріальні потоки поділяють на масові, великі, середні й дрібні.

Масовим вважається потік, що виникає в процесі транспортування вантажів не одиничним транспортним засобом, а їхньою групою, наприклад, поїзд чи декілька десятків вагонів, колона автомашин, караван суден тощо.

Великі потоки — кілька вагонів, автомашин.

Дрібні потоки утворюють вантажі в кількості, що не дозволяє цілком використовувати вантажопідйомність транспортного засобу і під час перевезення потребують суміщення з іншими, побіжними вантажами.

Середні потоки займають проміжок між великими і дрібними. До них відносять потоки, що утворять вантажі, що надходять одиночними вагонами, чи автомобілями.

За питомою вагою вантажів, які утворюючих потік матеріальні потоки поділяють на великовагові і легковагові.

Великовагові потоки забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортних засобів, вимагають для збереження меншого складського обсягу. Великовагові потоки утворюють вантажі, у яких маса одного місця перевищує 1 т (при перевезеннях водним транспортом) та 0,5 т (при перевезенні залізничним транспортом. Приклад великовагового потоку - розглянуті в процесі транспортування метали.

Легковагі потоки представлені вантажами, що не дозволяють цілком використовувати вантажопідйомність транспорту. Одна тонна вантажу легковагого потоку займає обсяг більш 2м3 — наприклад, тютюнові вироби в процесі транспортування утворюють легковагі потоки.

За ступенем сумісності вантажів, утворюючих потік, матеріальні потоки поділяють на сумісні та несумісні. Ця ознака враховується в основному при транспортуванні, збереженні та вантажопереробці продовольчих товарів.

За консистенцією вантажів матеріальні потоки поділяють на потоки насипних, навалювальних, тарно-штучних і наливних вантажів.

Насипні вантажі (наприклад, зерно) перевозяться без тари. Їхня головна властивість - сипучість. Можуть перевозитися в спеціалізованих транспортних засобах: вагонах бункерного типу, відкритих вагонах, на платформах, у контейнерах, в автомашинах.

Навалочні вантажі (сіль, вугілля, руда, пісок тощо) - і як правило, мінерального походження. Перевозяться без тари, деякі можуть змерзатися, злежуватися, спікатися. Так само, як і попередня група — мають сипкість.

Тарно-штучні вантажі мають усілякі фізико-хімічні властивості, питому вагу, обсяг. Це можуть бути вантажі в контейнерах, ящиках, мішках, вантажі без тари, довгомірні та негабаритні вантажі.

Наливні вантажі - вантажі, що перевозяться наливом у цистернах і наливних судах. Логістичні операції з наливними вантажами, наприклад, перевантаження, збереження тощо, виконуються за допомогою спеціальних технічних засобів.

Схематично класифікація матеріальних потоків представлена на рис. 3.2.

МАТЕРІАЛЬНІ  ПОТОКИ

Ознака  класифікації

Вид потоку

відношення до логістичної

системи

зовнішні, внутрішні, вхідні,

вихідні

натурально-речовий

склад

одноасортиментні

багатоасортиментні

кількість вантажу

масові, великі, середні, дрібні

питома маса вантажу

великовагові, легковагі

ступінь сумістності

сумісні, несумісні

консистенція вантажу

насипні, навалювальні,

тарно-штучні, наливні

Рис. 3.2. Класифікація матеріальних потоків

3.3. Логістичні операції

Як відзначалося, матеріальний потік утвориться в результаті сукупності визначених дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називають логістичними операціями. Однак поняття логістичної операції не обмежується лише діями  з матеріальними потоками. Для керування матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти й передавати інформацію, що відповідає цьому потоку. Виконувані при цьому дії також відносяться до логістичних операцій.

Образне представлення про логістичні операції дозволяє сформувати приклад виробництва і доведення до кінцевого споживача будь-якого виробу народного споживання. Розглянемо як приклад письмовий стіл, зібраний з пиломатеріалів і дерево-стружечних плит. Споконвічною сировиною для виробництва даного виробу служить дерево, яке необхідно виростити, спиляти, перемістити до місць обробки, перетворити в кінцевий виріб і доставити покупцю. Уся сукупність операцій може бути розділена на дві великі групи.

1. Технологічні операції по виробництву матеріальних благ, тобто операції, у ході яких відбувається якісне перетворення предмету праці: рубання лісу (з метою одержання деревини), повздовжнє розпилювання колод, пресування стружки, виготовлення деталей меблів, їхня обробка і кінцева зборка письмового столу.

2. Логістичні операції, до яких варто віднести всі інші операції, що забезпечують наявність потрібного предмета чи продукту праці в необхідній кількості, у потрібному місці, у потрібний час. Перерахуємо деякі з них: вивіз і сплав колод з місць лісозаготівель, їхня доставка на підприємство деревообробної промисловості, навантаження, розвантаження, укладання на збереження, подача у виробничі цехи, вивіз готових напівфабрикатів і кінцевих виробів, збереження й доставка кінцевому споживачу.

Логістичні операції, таким чином, це будь-які операції, що здійснюються з речовими предметами і продуктами праці в сферах виробництва і обороту, за винятком технологічних операцій по виробництву матеріальних благ.

До логістичних відносять також операції по обробці, збереженню й передачі відповідної інформації

Відповідно до вітчизняного термінологічного словника з логістиці логістичні операції — це сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і/чи інформаційного потоку.

До логістичних операцій з матеріальним потоком можна віднести навантаження, транспортування, розвантаження, комплектацію, складування, упакування й інші операції. Логістичні операції з інформаційним потоком— це  збір, обробка і передача інформації, що відповідає матеріальному потоку. Витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками складають істотну частину логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що надходить у логістичну  систему чи залишає її, відрізняється від виконання цих же операцій усередині логістичної системи. Це пояснюється переходом, що має місце, права власності на товар і переходом страхових ризиків з однієї юридичної особи на іншу. За цією ознакою всі логістичні операції розділяють на односторонні та двосторонні.

Класифікація логістичних операцій приведена на рис. 3.3.

Деякі логістичні операції є, власне кажучи, продовженням технологічного виробничого процесу, наприклад, розфасовка. Ці операції змінюють споживчі властивості товару і можуть здійснюватися як у сфері виробництва, так і в сфері обігу, наприклад, у фасувальному цеху підприємства гуртової торгівлі.

Логістична  операція

Ознака класифікації

Перехід права власності на товар

Зміна

споживчих властивостей

Природа потоку

Вид логістич-ної операції

Одно-сторонні (без переходу)

Дво-

сторонні

(без

переходу)

З

добав-леною вартістю

Без

добав-

леної вартості

З мате-ріальним потоком

З інформа-ційним потоком

Рис. 3.3. Класифікація логістичних операцій

Логістичні операції, що виконуються в процесі постачання  підприємства чи збуту готової продукції, тобто операції, що виконуються в процесі “спілкування логістичної системи з зовнішнім світом”, відносять до категорії зовнішніх логістичних операцій. Логістичні операції, що виконуються всередині логістичної системи, називають внутрішніми. Невизначеність навколишнього середовища в першу чергу позначається на характері виконання зовнішніх логістичних операцій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36989. Понятие и правовое значение принципов международного права 137.5 KB
  Основные принципы международного права являются универсальными и не включают отраслевых принципов; основные принципы международного права имеют характер общепризнанных; основные принципы международного права являются принципами jus cogens.
36990. Дослідження особливостей побудови діаграми класів 15.18 KB
  Завдання: Створити модель класів для описання неорієнтованих графів. Розширте діаграму класів з попереднього завдання додавши до неї відомості про розміщення вершин графу товщину та колір дуг. Створіть модель класів для опису орієнтованих графів.
36991. Основи роботи в середовищі MATLAB 255 KB
  Важливу роль у MTLB відіграють спеціалізовані групи програм пакети – так звані Toolbox в яких зібрані функції для розв’язування окремих класів задач наприклад PDE Toolbox Spline Toolbox та інші. Введення кожної команди виразу або функції повинно завершуватись натисненням клавіші Enter в результаті чого в командному вікні нижче введеної команди виводиться результат її виконання або інші повідомлення системи наприклад повідомлення про помилку. Вбудовані елементарні математичні функції В середовищі MTLB існує досить велика кількість...
36992. Знайомство з основними пристроями Photoshop 1.07 MB
  Створіть новий слой ShiftCtrlN. Примітка: для того щоб бачити координати курсору в області зображення у пікселях на панелі Info викликайте контекстне меню натиснувши на кнопку оберіть пункт меню Plette Options та в діалоговому меню Info Options змініть значення Rule Units на Pixels Продублюйте цей слой два рази. Для цього на панелі Lyers натисніть правою кнопкою миші по вашому слою та оберіть пункт контекстного меню Duplicte Lyer або перетягніть слой на значок Crete New Lyer. Виділіть слой натисніть CtrlT та вкажіть необхідний...
36993. Віддалена робота (OC Windows 2003 Server, OC Linux) 608.5 KB
  Rdmin – одна з найкращих програм віддаленого адміністрування для платформи Windows яка дозволяє повноцінно працювати одразу на кількох віддалених комп’ютерах за допомогою звичайного графічного інтерфейсу. Віддалене адміністрування Загальні завдання Підключення до іншого комп’ютера за допомогою підключення до віддаленого робочого стола Підключення до робочого стола при ввімкнутому брандмауері Windows Використання служби Віддаленої допомоги Windows для надання допомоги в разі виникнення неполадок з комп’ютером Надання службі...
36994. Методи видалення з води дисперсних біологічних домішок 131 KB
  Звичайно на руйнування бактеріальних клітин витрачається лише незначна частина хлору що вводиться в воду. Велика частина його йде на реакції з різними органічними і мінеральними домішками води що протікають з різною швидкістю. У залежності від концентрації хлору рН температури води й інших факторів вони можуть зупинятися на тій чи іншій стадії.
36995. Чисельне диференціювання 25.5 KB
  Чисельне диференціювання Задані похідна шуканої функції F’x та значення шуканої функції у певній точці F=x0. Необхідно побудувати графік функції Fx.2= Тестування бажано провести на: F’x = 2Fx x F’x = 2x F’x = sinx Метод РунгеКутта Аналогічно до попереднього методу задані похідна від шуканої функції y’=Fx y та значення шуканої функції у початковій точці yx0=y0 Тоді обчислюємо за наступними формулами: k1=hFxn yn k2=hFxn2h 3 yn2h k1 yn1=ynk13k2 4.
36996. Приріст/ відємний приріст 186 KB
  На виконання цих команд витрачається один машинній цикл. Результат виконання операції записується в акумулятор. Завдання N Задача Дані 1 Написати програму виконання виразу над однобайтовими числами. b7EH Результат занести в ОЗУ за адресою [1b] =29 b=D 2 Написати програму виконання виразу над однобайтовими числами 2Hb результат занести у стек =43 b=F 3 Написати програму виконання виразу над однобайтовими числами.