59959

Водойми України. Розкриття значення води для життя людини у творах В. Сухомлинського. Інтегрований урок з природознавства та позакласного читання

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Сформувати поняття про водойми: джерело озеро, болото, море; розвивати спостережливість і увагу; виховувати любов до природи, бережне ставлення до її багатств.

Украинкский

2014-05-12

159.5 KB

2 чел.

Інтегрований урок з природознавства та позакласного читання

Тема. Водойми України. Розкриття значення води для життя людини у творах В. Сухомлинського.

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський «По одному ковтку найслабшому», «Краплина води».

Мета. Сформувати поняття про водойми: джерело озеро, болото, море; розвивати спостережливість і увагу; виховувати любов до природи, бережне ставлення до її багатств.

Обладнання. Глобус, карта півкуль, таблиці для «фахівців», «кореспондентів»; таблички з творами В. Сухомлинського, хрестоматія з етики «Дивосвіт дитинства».

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Індивідуальне опитування

Картка№1

Накреслити, в зошиті схему горба, підписати його частини.

Що таке гора?

Картка№2

Накреслити в зошиті схему гори і підписати її частини.

Що таке рівнини?

Картка№3

Як утворюються Яри?

Які гори є в Україні?

2. Природничий диктант

Великі простори суші з майже різною поверхнею – це...(рівнини)

Низовини на карті позначаються...(зеленим кольором)

Підвищення на рівнині – це... (горб)

Великі і глибокі, з крутими схилами заглиблення називають..(яром).

3. Фронтальне опитування

- Які форми земної поверхні ви знаєте?

- Які рівнини поділяються за своєю будовою?

- Що спільного і що відмінного між горою і горбом?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Загадка

Відома з віку рідина,

усяк її вживає.

Бува хмаринкою,

пушинкою буває.

Бува, як скло: крихка, тверда,

Звичайно підкажіть.. (вода)

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

Вода є всюди – це річки і озера, джерела і криниці, болота і льодовики. Хмара і водяна пара, моря і океани – з них і складається гідросфера.

2. Довідкове бюро

1 учень. «Гідросфера походить від грецької мови і означає «шар води».

2 учень. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати. Мало сказати, що ти необхідна для життя. Ти – найбільше багатство в світі. Ти – саме життя».

3. Практична робота. (Досліди.)

(Вода в посудинах. Учні перевіряють чи є колір, запах, смак).

Вчитель.

- Ми вивчили міфи на уроках "читання і знаємо, що в давнину поклонялися воді, обожнювали її. Водоймами управляли наймогутніші боги.

4. Довідкове бюро

1 учень. На суші хмарами відав Зевс, на морі – його брат Посейдон.

2 учень. Володарем водної стихії вважали бога океану, який ніби то жив на краю світа. В нього було три тисячі дочок – богинь джерел і струмків. У стародавньому Римі міфічним богом морів був Нептун.

3 учень. Усі води океанів, морів, озер, річок, боліт, льодовиків, а також підземні води і скупчення водяної пари в атмосфері становлять водну оболонку Землі – гідросферу.

VI. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

1. Робота з підручником.

2. Робота в зошитах.

Вчитель.

- Вода з’явилась на Землі мільярди років тому, коли наша планета була ще зовсім юною. Вода постійно мандрує із водойми у хмари, із хмар у вигляді опадів на землю. А ще вода випаровується з ґрунту, листя рослин і, навіть, із нас – людей.

- На Землі дуже багато води, 2/3 всієї поверхні Землі зайнято водою. Планету Земля можна було б назвати планетою океан. Світовий океан займає близько 71% земної поверхні.

4. Поділ учнів за групами.

Словникова робота

І група. Історик – людина, яка займається наукою про загальний розвиток того, чи іншого народу, країни або цілого суспільства.

II група. Синоптик – людина, яка займається наукою про погоду та її передбачення.

ІІІ група. Експерт – людина, яка досліджує якесь питання, щоб дати йому правильну оцінку.

Вчитель.

- Я попрошу фахівців зайняти свої місця.

Робота в групах.

Завдання:

«Синоптикам»

Придумати загадки про воду і розказати в яких станах знаходиться вода в природі.

Варіанти відповідей. Крутиться; вертиться, берега держиться. (Річка).

Коли мене нема – чекають, коли прийду – тікають. (Дощ).

«Експертам»

Придумати казку про воду. Варіанти відповідей.

Була собі краплина. Вона жила весною в небі, в хатинці–хмаринці зі своїми сестричками. І кожна з них швидко росла. Одного разу хмаринка не витримала їх ваги і порвалася. Впали краплини на землю рясним дощем. На небі з’явилося сонечко. Краплина нагрілася і перетворилась на невидиму пару. Вони стали легенькими і знову піднялися вгору. А там холодно! Стали вони тулитися одна до одної, щоб нагрітися. 1 знову утворилася, хмарка. Сонечко світило і світило. І все нові й нові краплини піднімалися вгору. Хмарка стала такою важкою, що не втрималася і порвалася. А краплинки знову впали на землю рясним дощем.

Не любить краплина сидіти на одному місці. Так вона і подорожую завжди згори-вниз і знизу-догори.

«Історикам»»

Розкласти малюнки, щоб вийшов ланцюжок живлення «Кругообіг води в природі». (Річка, хмара, небо, сонце, дощ).

Фізкультхвилинка

Вчитель.

- А чи знаєте ви яких діток має вода?

(Сніжинки, роса, краплинки, веселка).

1. Уявіть себе сніжинками, покружляйте і тихо опустіться додолу.

2. Уявіть себе росинками, обхопіть руками зігнуті коліна, закрийте очі і погойдайтесь вперед-назад.

3. А тепер уявіть себе краплинками, зберіться в гурт, мов у хмаринку. Потупайте ніжками, повільно, швидке, і голосніше. Ой який густий дощик!

4. Підняли руки вгору – радіємо веселці.

VII. Робота над оповіданнями В. Сухомлинського «По одному ковтку найслабшому», «Краплина води».

Поміркуйте.

- Яка головна думка твору?

- Порадьтеся, як мають вчинити учні класу?

Поясніть.

- Поведінку персонажів.

- Дайте оцінку поведінці героям оповідання.

- Яке враження справив на вас твір?

Доведіть

- Що поведінка персонажа гідна уваги.

- Як ви прокоментуєте мудрі повчання?

Творча робота.

1. Придумайте свою казочку про квітку.

2. Придумайте свою ситуацію.

VIII. Підсумок уроку

1. Гра «Міста і річки».

Робота в групах по 6 осіб. Учні розміщенні один проти одного.

І – називає річку;

ІІ – місто розташоване на цій річці.

(Десна – Чернігів, Дніпро – Київ, Південний Буг – Первомайськ, Синюха – Новоархангельськ)

2. Гра «Назви річку».

Учень виходить і на кожен крок називає річку,

3. Інсценізація.

(Діти мають надписи: «Вода», «Газ-вода», «Вода з сиропом», «Молоко»).

1 учень. Спекота тут. Я хочу пити.

У кого б води попросити?

2 учень. Я б не проти, щоб у воду пропустили це-о-два.

Вийшла б всім уже відома найсмачніша газ-вода.

3 учень

Ой, а я люблю солодку воду пити залюбки!

Дали б ви мені сиропу до смачної газ-води.

4 учень. Що вода! Вона усюди: у морях і у ставках.

Краще всього, кажуть люди, нам попити молока.

4. Підсумок вчителя.

- Що вам дав цей урок?

- Чи правильно люди використовують водні ресурси?

- Які висновки ми винесемо з уроку?

- Проблема охорони водних ресурсів від забруднення – це державна проблема. На підприємствах будують очисні споруди, щоб брудна вода не попала в природні водойми. В Україні прийнято Закон про охорону й раціональне використання природних ресурсів, у тому числі і води.

IX. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Опрацювати статтю підручника «Водойми у природі».

2. Із додаткової літератури підготувати розповідь про будь-яку водойму.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75844. Ожоги. Морфологические изменения в коже и тканях при ожогах разной степени тяжести 60.5 KB
  Во время катастроф аварий войн с применением зажигательных смесей ядерного оружия ожоги могут быть превалирующим видом поражения. Ожоги это повреждения вызванные термической химической или лучевой энергией. Термические ожоги в результате воздействия на ткани высокой температуры.