59959

Водойми України. Розкриття значення води для життя людини у творах В. Сухомлинського. Інтегрований урок з природознавства та позакласного читання

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Сформувати поняття про водойми: джерело озеро, болото, море; розвивати спостережливість і увагу; виховувати любов до природи, бережне ставлення до її багатств.

Украинкский

2014-05-12

159.5 KB

2 чел.

Інтегрований урок з природознавства та позакласного читання

Тема. Водойми України. Розкриття значення води для життя людини у творах В. Сухомлинського.

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський «По одному ковтку найслабшому», «Краплина води».

Мета. Сформувати поняття про водойми: джерело озеро, болото, море; розвивати спостережливість і увагу; виховувати любов до природи, бережне ставлення до її багатств.

Обладнання. Глобус, карта півкуль, таблиці для «фахівців», «кореспондентів»; таблички з творами В. Сухомлинського, хрестоматія з етики «Дивосвіт дитинства».

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Індивідуальне опитування

Картка№1

Накреслити, в зошиті схему горба, підписати його частини.

Що таке гора?

Картка№2

Накреслити в зошиті схему гори і підписати її частини.

Що таке рівнини?

Картка№3

Як утворюються Яри?

Які гори є в Україні?

2. Природничий диктант

Великі простори суші з майже різною поверхнею – це...(рівнини)

Низовини на карті позначаються...(зеленим кольором)

Підвищення на рівнині – це... (горб)

Великі і глибокі, з крутими схилами заглиблення називають..(яром).

3. Фронтальне опитування

- Які форми земної поверхні ви знаєте?

- Які рівнини поділяються за своєю будовою?

- Що спільного і що відмінного між горою і горбом?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Загадка

Відома з віку рідина,

усяк її вживає.

Бува хмаринкою,

пушинкою буває.

Бува, як скло: крихка, тверда,

Звичайно підкажіть.. (вода)

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

Вода є всюди – це річки і озера, джерела і криниці, болота і льодовики. Хмара і водяна пара, моря і океани – з них і складається гідросфера.

2. Довідкове бюро

1 учень. «Гідросфера походить від грецької мови і означає «шар води».

2 учень. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати. Мало сказати, що ти необхідна для життя. Ти – найбільше багатство в світі. Ти – саме життя».

3. Практична робота. (Досліди.)

(Вода в посудинах. Учні перевіряють чи є колір, запах, смак).

Вчитель.

- Ми вивчили міфи на уроках "читання і знаємо, що в давнину поклонялися воді, обожнювали її. Водоймами управляли наймогутніші боги.

4. Довідкове бюро

1 учень. На суші хмарами відав Зевс, на морі – його брат Посейдон.

2 учень. Володарем водної стихії вважали бога океану, який ніби то жив на краю світа. В нього було три тисячі дочок – богинь джерел і струмків. У стародавньому Римі міфічним богом морів був Нептун.

3 учень. Усі води океанів, морів, озер, річок, боліт, льодовиків, а також підземні води і скупчення водяної пари в атмосфері становлять водну оболонку Землі – гідросферу.

VI. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

1. Робота з підручником.

2. Робота в зошитах.

Вчитель.

- Вода з’явилась на Землі мільярди років тому, коли наша планета була ще зовсім юною. Вода постійно мандрує із водойми у хмари, із хмар у вигляді опадів на землю. А ще вода випаровується з ґрунту, листя рослин і, навіть, із нас – людей.

- На Землі дуже багато води, 2/3 всієї поверхні Землі зайнято водою. Планету Земля можна було б назвати планетою океан. Світовий океан займає близько 71% земної поверхні.

4. Поділ учнів за групами.

Словникова робота

І група. Історик – людина, яка займається наукою про загальний розвиток того, чи іншого народу, країни або цілого суспільства.

II група. Синоптик – людина, яка займається наукою про погоду та її передбачення.

ІІІ група. Експерт – людина, яка досліджує якесь питання, щоб дати йому правильну оцінку.

Вчитель.

- Я попрошу фахівців зайняти свої місця.

Робота в групах.

Завдання:

«Синоптикам»

Придумати загадки про воду і розказати в яких станах знаходиться вода в природі.

Варіанти відповідей. Крутиться; вертиться, берега держиться. (Річка).

Коли мене нема – чекають, коли прийду – тікають. (Дощ).

«Експертам»

Придумати казку про воду. Варіанти відповідей.

Була собі краплина. Вона жила весною в небі, в хатинці–хмаринці зі своїми сестричками. І кожна з них швидко росла. Одного разу хмаринка не витримала їх ваги і порвалася. Впали краплини на землю рясним дощем. На небі з’явилося сонечко. Краплина нагрілася і перетворилась на невидиму пару. Вони стали легенькими і знову піднялися вгору. А там холодно! Стали вони тулитися одна до одної, щоб нагрітися. 1 знову утворилася, хмарка. Сонечко світило і світило. І все нові й нові краплини піднімалися вгору. Хмарка стала такою важкою, що не втрималася і порвалася. А краплинки знову впали на землю рясним дощем.

Не любить краплина сидіти на одному місці. Так вона і подорожую завжди згори-вниз і знизу-догори.

«Історикам»»

Розкласти малюнки, щоб вийшов ланцюжок живлення «Кругообіг води в природі». (Річка, хмара, небо, сонце, дощ).

Фізкультхвилинка

Вчитель.

- А чи знаєте ви яких діток має вода?

(Сніжинки, роса, краплинки, веселка).

1. Уявіть себе сніжинками, покружляйте і тихо опустіться додолу.

2. Уявіть себе росинками, обхопіть руками зігнуті коліна, закрийте очі і погойдайтесь вперед-назад.

3. А тепер уявіть себе краплинками, зберіться в гурт, мов у хмаринку. Потупайте ніжками, повільно, швидке, і голосніше. Ой який густий дощик!

4. Підняли руки вгору – радіємо веселці.

VII. Робота над оповіданнями В. Сухомлинського «По одному ковтку найслабшому», «Краплина води».

Поміркуйте.

- Яка головна думка твору?

- Порадьтеся, як мають вчинити учні класу?

Поясніть.

- Поведінку персонажів.

- Дайте оцінку поведінці героям оповідання.

- Яке враження справив на вас твір?

Доведіть

- Що поведінка персонажа гідна уваги.

- Як ви прокоментуєте мудрі повчання?

Творча робота.

1. Придумайте свою казочку про квітку.

2. Придумайте свою ситуацію.

VIII. Підсумок уроку

1. Гра «Міста і річки».

Робота в групах по 6 осіб. Учні розміщенні один проти одного.

І – називає річку;

ІІ – місто розташоване на цій річці.

(Десна – Чернігів, Дніпро – Київ, Південний Буг – Первомайськ, Синюха – Новоархангельськ)

2. Гра «Назви річку».

Учень виходить і на кожен крок називає річку,

3. Інсценізація.

(Діти мають надписи: «Вода», «Газ-вода», «Вода з сиропом», «Молоко»).

1 учень. Спекота тут. Я хочу пити.

У кого б води попросити?

2 учень. Я б не проти, щоб у воду пропустили це-о-два.

Вийшла б всім уже відома найсмачніша газ-вода.

3 учень

Ой, а я люблю солодку воду пити залюбки!

Дали б ви мені сиропу до смачної газ-води.

4 учень. Що вода! Вона усюди: у морях і у ставках.

Краще всього, кажуть люди, нам попити молока.

4. Підсумок вчителя.

- Що вам дав цей урок?

- Чи правильно люди використовують водні ресурси?

- Які висновки ми винесемо з уроку?

- Проблема охорони водних ресурсів від забруднення – це державна проблема. На підприємствах будують очисні споруди, щоб брудна вода не попала в природні водойми. В Україні прийнято Закон про охорону й раціональне використання природних ресурсів, у тому числі і води.

IX. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Опрацювати статтю підручника «Водойми у природі».

2. Із додаткової літератури підготувати розповідь про будь-яку водойму.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82240. Индивидуальный и коллективный субъекты, формы их существования. Включённость сознания субъекта, его системы ценностей и интересов в объект исследования СГН 40.74 KB
  Означает ли сказанное что мы должны признать футбольную команду самостоятельным субъектом деятельности И не означает ли такое признание что мы приписываем собственную деятельность ее сознательно или стихийно сложившиеся надындивидуальные условия регулятивные механизмы и результаты некоему мифологическому субъекту вполне подобному Абсолютной Идее Гегеля действующей посредством живых людей Такова например позиция Э.Если мы не хотим впасть в какуюто туманную мистику или мифологию в понимании общества то можно ли вообще видеть в нем...
82241. Коммуникативная рациональность. Роль традиций, ценностей, образцов интерпритации и предрассудков (Г.Гадамер) в межсубъектном понимании и смыслополагании 38.92 KB
  Что такое понимание Можно ли рассматривать понимание только как знание наравне с эмпирическим и теоретическим знанием Несомненно понимание является знанием но знанием особенным имеющим специфические черты которые существенно отличают его от других видов знания. Так прежде всего необходимо рассматривать понимание как осмысление как выявление и реконструкцию смысла. Таким образом главной задачей герменевтики становится истолкование и понимание текстов. Дильтей полагает что главным методом данных наук является понимание.
82242. Методологические функции «предпосылочного знания» и регулятивных принципов в науке 34.35 KB
  Одновременно произошло уточнение понимания природы социальности и исследования в сфере философии науки должны раскрывать как и в каких формах социальный и культурно-исторический моменты входят в содержание знания и влияют на способы и результаты познавательной деятельности. Сегодня найдены реальные вполне адекватные формы и опосредующие механизмы такого воздействия в частности выявлена роль идеалов и норм философско-мировоззренческих предпосылок и оснований научного знания. Через них принимая форму ценностного сознания социальная и...
82243. Ценностные предпосылки как следствия коммуникативности СГН. Оценочные суждения в науке и необходимость «ценностной нейтральности» в социальном исследовании 34.11 KB
  Наиболее важной классификацией ценностей является их деление на абсолютные ценности, т.е., разделяемые всеми людьми (жизнь, здоровье, любовь, красота, истина, справедливость, свобода, счастье и т.д.) и относительные ценности, т.е., разделяемые только определенной группой людей (деньги, слава, наслаждение, власть, статус и т.д.).
82244. Принципы «логики социальных наук» К. Поппера 30.45 KB
  Признание того что ценности в науке выражают ее социокультурную обусловленность становится определяющим в философии и методологии науки особенно социально гуманитарного знания. В этом отличие науки от социального знания кот субъективно. Поппер утверждает что и естественный и соц науки имеют общий научный метод познания основаны на доказательствах. Согласно Адорно нельзя уравнивать соц и естеств науки.
82245. Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук 33.42 KB
  Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соцгум наук а развитие соцгум наук в свою очередь все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Понимание КМ в соцгум науках не возможно без ориентации на человека понимания его места в культуре в мире способов видения им мира. В КМ соцгум наук нет противопоставления субъектачеловека и объектамира описываются лишь типы понимания мира включающего самого человека.
82246. Внебиологическое понимание жизни. Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни (А.Бергсон. В. Дильтей. Философская антропология) 46.85 KB
  Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни А. Философская антропология Проблема жизни относится к тем научным проблемам которые имеют несомненный философский смысл и значение. вопрос о сущности жизни; вопрос о происхождении или вечности жизни.
82247. Познание и «переживание жизни» - основное содержание художественных произведений 57.65 KB
  Проблема жизни в ее преломлении к существованию человека привлекла внимание и философов гуманитарного склада что выразилось в появлении различного рода философий жизни экзистенциализм ницшеанство Дильтей и др. русский экзистенциализм абсолютизирующих отдельные стороны духовной жизни и психической деятельности человека. Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов...
82248. История как форма проявления жизни. Объективация жизни во времени. Жизнь как незавершаемая целостность.(О.Шпеннглер, Э. Гуссерль) 33.65 KB
  Объективация жизни во времени. Она может трактоваться в естественно-научном это форма движения материи психологическом это одухотворенность бытия историко-культурном это проявление жизни в разных эпохах биографическом жизнь отдельного человека и философском жизнь как благо смыслах. Она может изучаться с разных позиций например со стороны образа жизни людей стиля и манеры жизни повседневного жизненного мира человека со стороны продолжительности уровня качества жизни и т.