60028

Урок иностранного языка

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Der Lektor betritt (der Seminarraum, der Hörsaal, die Aula, das Sprachlabor, der Raum). 2. Die Studenten besprechen (der Text, die Regel, der Wortschatz, die Fehler). 3. Der Student besucht (der Unterricht, die Stunden, die Vorlesungen, das Kino).

Другие языки

2014-05-13

50 KB

3 чел.

Тема: «Урок  иностранного языка».

I Краткая аннотация.

Данныематериалы предназначены для студентов 4 курса факультета славянских и германских языков при организации контролируемой самостоятельной работы по теме «Урок иностранного языка».

Комплекс заданий, направленный на достижение поставленных целей и задач, разработан на основе осуществления межпредметных связей, в частности, спрактикой устной и письменной речи и практической грамматикой.

Цель темы ─ совершенствование продуктивных речевых навыков по изучаемой теме.

Задачи изучения темы:

- учить студентов выделять и различать иностранные слова в немецком языке;

- учить студентов составлять монологическое высказывание;

- учить семантизировать изученный лексический материал;

II Тематический план

IV курс VII семестр

Тема 11.7 «Урок  иностранного языка» (2 часа)

III Учебно-методический блок

Übung 1. Setzen Sie die fehlenden Buchstaben ein.

Die Sportha … e, die Gru … e, die R … gel, der Fe … ler, die Me … sa, die V … rlesung, die Le … ranst … lt, der W … rtschatz, die … ufgabe, die Ta…el, das F … rnse ... gerät, die Erz … hlung, das Ged … cht, der Kas … et ... enrekorder.

Übung 2. Lesen Sie die Substantive mit dem Artikel vor.

Sprache, Studium, Unterricht, Stunde, Antwort, Studienjahr, Fach, Bibliothek, Sprachlabor, Fakultät, Hörsaal, Abendstudent, Selbststudium, Raum, Fehlerkorrektur, Übung.

Übung 3. Nennen Sie die Pluralformen der folgenden Substantive.

Der Student, die Universität, die Lehranstalt, der Seminarraum, die Aula, die Mensa, das Gedicht, die Vorlesung, das Seminar, der Unterricht, der Lektor, das Lehrfach, der Text, die Aussprache, die Frage, die Erzählung, der Fehler, das Thema, die Regel.

Übung 4. Gebrauchen Sie die eingeklammerten Substantive im Akkusativ.

1. Der Lektor betritt (der Seminarraum, der Hörsaal, die Aula, das Sprachlabor, der Raum). 2. Die Studenten besprechen (der Text, die Regel, der Wortschatz, die Fehler). 3. Der Student besucht (der Unterricht, die Stunden, die Vorlesungen, das Kino). 4. In der Universität gibt es (die Mensa, die Bibliothek, der Lesesaal, die Räume).

Übung 5. Ersetzen Sie die kursiv gedruckten Wörter durch Synonyme. Beachten Sie die Rektion der Verben.

1. Im Unterricht beantworten wir die Fragen der Lektoren. 2. Die Studenten beachten ihre Aussprache. 3. Alle Studenten unserer Gruppe besprechen gerne dieses Thema. 4. Der Lektor betritt den Raum und der Unterricht beginnt. 5. Im Deutschunterricht übersetzen wir viel aus Russisch in Deutsch. 6. Macht eure Bücher auf der Seite 5 auf! 7. Korrigiere deine Fehler!

Übung 6. Beantworten Sie die Fragen. Gebrauchen Sie in der Antwort die eingeklammerten Substantive.

1. Was erzählen die Studenten nach? (die Kurzgeschichte, der Text, das Thema) 2. Wen ruft der Lektor auf? (die Studenten, der Freund, der Studienfreund, das Mädchen, die Studentin) 3. Was bilden die Studenten im Unterricht? (das Gespräch, der Dialog, die Sätze) 4. Was hören sie im Labor ab? (das Gedicht, die Laborarbeit, der Text) 5. Was gibt es in unserer Universität? (die Aula, die Mensa, die Räume, die Sprachlaboratorien)

Übung 7. Lesen Sie die Texte durch. Erfüllen Sie die Aufgaben dazu.

IM DEUTSCHUNTERRICHT

Mein Deutschunterricht kann folgenderweise verlaufen.

Ich komme immer pünktlich zum Unterricht. Es läutet. In allen Räumen wird es still. Der Lektor kommt in den Übungsraum ein und grüßt die Studenten. Alle grüßen den Lektor ebenfalls. Der Unterricht fängt an. Zuerst fragt der Lektor die Hausaufgabe ab. Er stellt Fragen und die Studenten beantworten sie. Manche Studenten antworten falsch und machen Fehler. Der Lektor korrigiert die Fehler. Dann liest der Lektor den Text zum bestimmten Thema zweimal vor. Er liest laut und deutlich. Die Studenten hören aufmerksam zu. Danach erklärt der Lektor die Vokabeln und bildet Beispiele. Zuletzt hören wir eine Kurzgeschichte vom Tonband ab. In der Stunde gibt es stets etwas Neues. Kurz vor dem Glockenzeichen sagt der Lektor: „Schreiben Sie die Hausaufgabe auf!“ Der Unterricht ist zu Ende, und alle verlassen den Raum.

Im Deutschunterricht arbeiten wir ständig am Wortschatz und auch an der Grammatik. Wir lesen verschiedene Texte, schreiben die unbekannten Wörter heraus, lernen sie auswendig und bilden Beispiele damit. Dann erfüllen wir verschiedenartige Übungen zum Wortschatz. Außerdem erzählen wir im Deutschunterricht die Texte nach, denken eigene Situationen und Geschichten aus, diskutieren problemhafte Situationen. Wenn die Arbeit am Thema schon zu Ende ist, repräsentieren wir manchmal kleine Projekte, wo wir unsere Sprachkenntnisse und Sprachfähigkeiten zeigen können. Zum Deutschunterricht gehört auch die Hauslektüre, wo wir sehr interessante Kurzgeschichten lesen und besprechen. Manchmal haben wir den Unterricht im Sprachlabor. Hier arbeiten die Studenten am Tonband. Wir hören die Texte vom Tonband ab und sprechen sie nach. So verbessert man seine Aussprache und seine Sprachkentnisse.

Meine Aussprache ist auch nicht gut. Aber das macht nichts! Die Hauptsache ist, dass ich meine Gedanken ausdrücken kann. Wenn man mich versteht, bin ich zufrieden. Sprachen sind Brücken zwischen den Ländern, zwischen den Kulturen. Deutschlernen ist für mich ein Abenteuer und das macht Spaß.

Ich spreche recht langsam deutsch. Ich verstehe nicht alles, gebrauche oft das Wörterbuch und mache oft Fehler. Aber das ist normal, wenn man eine Sprache lernt. In der Muttersprache machen wir ja auch Fehler. Am besten ist es, wenn ich frei und ohne Angst vor Fehlern spreche [1].

DIE DEUTSCHSTUNDE

Seit der 5. Klasse lerne ich Deutsch. Deutschlernen macht mir Spaß. Jede Deutschstunde ist für mich eine Entdeckung in der Sprache selbst, in der Kultur, Tradition, Lebensweise und der Geschichte der Deutschen. Wir lernen die neuen Wörter, Redewendungen, die Grammatik und die Rechtschreibung, um die deutsche Sprache in Wort und Schrift zu beherrschen. Während des Unterrichts sehen wir uns auch verschiedene Filme an. Mit großem Interesse hören wir auch von der Kassette Texte, Gespräche, Lieder oder Gedichte in der deutschen Sprache.

Im Unterricht machen wir grammatische, phonetische, lexikalische Übungen, schreiben Aufsätze, führen Beispiele an, bilden nach dem Muster Sätze, beantworten Fragen, schlagen in Wörterbüchern nach, tragen dann die unbekannten Wörter oder Redewendungen in unsere Vokabelhefte ein. Wir haben auch Stunden mit Hörverstehen und Leseverstehen. Viel Spaß machen uns auch die Übersetzungen aus dem Deutschen ins Russische und aus dem Russischen ins Deutsche.

Selbstverständlich machen wir immer noch Fehler, besonders beim Sprechen oder in den Kontrollarbeiten. Der Lektor korrigiert unsere Fehler, die wir dann zu Hause analysieren.

In der Ferienzeit beschäftigen wir uns besonders gern mit der Hauslektüre, lesen Zeitschriften und schreiben schöne gebräuchliche Redewendungen heraus.

Die deutsche Grammatik fordert von uns die größte Aufmerksamkeit, denn sie fällt uns schwer. Aber da sie sich nicht sonderlich stark vom Russischen unterscheidet, haben wir es leichter, als Schüler aus anderen Kulturen.

Dem Unterricht soll man immer gut folgen, um noch mehr zu lernen. Oft haben wir beim Sprechen Hemmungen, aber da kommt uns der Lektor zu Hilfe.

Es wäre schön, eine Fremdsprache zu beherrschen. Vielleicht werde ja auch ich einmal Deutschlehrer, aber bis dahin muss ich noch sehr viel lernen und pauken. Es wäre auch interessant, mal nach Deutschland zu fahren, den Klang der deutschen Sprache zu hören und sich mit einem Deutschen zu unterhalten [2].

Übung 8. Beantworten Sie folgende Fragen.

1.  Welche Rolle spielt die Fremdsprache im Leben der Menschen? Warum lernen die Menschen Fremdsprachen? 2. Ist das Mädchen Studentin? 3. Wo studiert das Mädchen? Was studiert es? In welchem Studienjahr ist es? Studiert das Mädchen viele Fächer? 4. Wer erteilt den Unterricht? 5.  Wann beginnt der Unterricht? 6. Was machen die Studenten im Deutschunterricht? 7.  Wo bereiten sie ihre Hausaufgaben vor? 8.  Gefällt dem Mädchen das Studium? 9. Ist es interessant für Sie Deutsch im Unterricht zu erlernen? 10. Was macht Ihnen Spaß und was möchten Sie im Deutschunterricht ändern? 11. Eine ideale Deutschstunde wie stellen Sie sich diese vor?

IVКонтрольныйблок

Übung 1. Übersetzen Sie die Wortverbindungen ins Deutsche.

Посещать лекции, проводить занятия, заботиться о воспитании и образовании студентов, изучать много предметов,  входить в аудиторию, приветствовать преподавателя, обсуждать текст, ставить вопросы к тексту, отвечать на вопросы, быть довольным, вызывать студента, пересказывать текст, упражнять словарь, переводить с русского на немецкий, читать текст вслух, заканчиваться, читать лекцию, не пропускать занятия, слушать внимательно,  делать записи, готовить домашнее задание, повторять тему, исправлять ошибки, открывать книгу, быть очень занятым, произносить слова, читать стихотворение, посещать студенческую столовую, оканчивать университет, учиться в университете.

Übung 2. Erzählen Sie über Ihr Studium. Was gefällt und was gefällt Ihnen nicht?

Übung 3. Im Fremdsprachenunterricht gibt es immer etwas zu verbessern. Hier sind die Vorschläge von Schülerinnen und Schülern zur Verbesserung des Fremdsprachenunterrichts. Lesen Sie diese durch. Welche Vorschläge haben Sie zur Verbesserung des Fremdsprachenunterrichts?

  1.  Mehr Gruppenarbeit! Das macht das Lernen leichter. 2. Guten und schlechten Schülern unterschiedliche Aufgaben geben! 3. Mehr Projekte mit Schülern aus anderen Ländern! 4. Mehr freies Sprechen! 5. Mehr Jugendthemen! Aktuelle Themen besprechen! 6. Mehr Musik hören, Internet im Fremdsprachenunterricht einsetzen!

Übung 4. Schreiben Sie einen Aufsatz zum Thema „Mein Deutschunterricht: Vorteile und Nachteile“


Критерии оценивания письменных работ творческого характера

Сочинение

Уровни учебных достижений

Содержание

Словарь и структура предложений

НЕ ЗАЧТЕНО

Низкий (рецептивный)

Идеи, представленные в работе, не соответствуют коммуникативной задаче и изложены не аргументированно, работа полностью или частично списана с источника информации. Объем не соответствует требованиям. Отсутствует последовательность и логичность изложения. Не соответствие требованиям, предъявляемым к оформлению работы.

Неадекватное и скудное использование словаря, однообразие и простота используемых синтаксических конструкций, обилие грамматических и орфографических ошибок (более семи на 100 словоформ).

ЗАЧТЕНО

от среднего (репродуктивно-продуктивного)

до высокого (продуктивно – творческого)

Достаточно точное соответствие изложенных идей коммуникативной задаче. В целом полное, убедительное и аргументированное повествование, описание предметов, событий и явлений окружающей действительности или изложение точки зрения автора по теме. Логичное и последовательное развитие идеи и сюжета. Уместное употребление разнообразных художественных средств выразительности, их стилистическая оправданность. Соответствие требованиям, предъявляемым к оформлению работы.

Богатый тематический словарь, соответствующий нормам современного немецкого языка, адекватное использование идиоматических средств выражения. Синтаксические структуры разнообразны, используются распространенные и сложноподчиненные предложения. Незначительное количество грамматических, лексических и орфографических ошибок, не влияющих на восприятие и понимание смысла изложенных идей.

Требования к оформлению работы:

Объем печатной работы составляет не менее 1 страницы формата А4, Текстовый редактор – MS Word (версия 3.0 и выше), Шрифт – Times New Roman, размер – 14 pt; поля: левое – 30 мм, верхнее, правое и нижнее – 20 мм. Абзацный отступ – 1,25 см. Межстрочный интервал – одинарный. Название сочинения с выравниванием по центру (шрифт полужирный, прописные буквы). Если объем работы составляет более 1 страницы, нумерация внизу страницы справа (титульный лист не нумеруется).


ОБРАЗЕЦ ОФОРМЛЕНИЯ ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА

УО «БАРАНОВИЧСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ»

ФАКУЛЬТЕТ СЛАВЯНСКИХ И ГЕРМАНСКИХ ЯЗЫКОВ

КАФЕДРА ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА

КОНТРОЛИРУЕМАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА

по учебной дисциплине «Практика устной и письменной речи»

4 курс, 7 семестр

Тема: «Урок  иностранного языка»

Сочинение на тему:

Mein Deutschunterricht: Vorteile und Nachteile

       подготовил(а)

     студент(ка) группы НА-41

       Иванов А.Б.

Барановичи, 2012


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20234. Розсіяння світла в рідинах. Формула Ейнштейна – Смолуховського 90 KB
  Розсіяння світла в рідинах. Розсіяння світла це зміна якоїсь характеристики потоку оптичного випромінювання світла при його взаємодії з речовиною. Цими характеристиками можуть бути просторовий розподіл інтенсивності частотний спектр поляризація світла. Теорію пружного розсіяння світла розробив Ейнштейн базуючись на ідеях Смолуховського.
20235. Теплопровідність газів 36.5 KB
  При теплопровідності перенос енергії відбувається в результаті безпосередньої передачі енергії від часинок що володіють більшою енергією до частинок з меншою енергією. Теплопровідність газів описується рням Фурє: æ=коефіцієнт теплопровідності [æ]=Вт мК [q]=дж с=Вт де λ середня довжина вільного пробігу молекули газа дорівнює шляху що пройшла молекула за час поділеному на кількість співударів за цей час де середня швидкість теплового руху молекули густина газу кількість теплоти що переноситься за одиницю часу...
20236. Основи методу молекулярної динаміки 104.5 KB
  Вивчається положення та швидкість різних частинок комірки. Одночасна зміна положення частинок в усіх комірках. ABCDположення частинок в різні моменти часу. Задача: звязати ці положення: Ейлер запропонував замінити на кут який утворює дотична KA до траєкторії руху тої частинки в т.
20237. Ефект Джоуля-Томсона 88.5 KB
  Ефект ДжоуляТомсона Ефект ДжоуляТомсона це зміна температури газу в результаті адіабатичного дроселювання€ постійне протікання газу під дією постійного перепаду тиску газів крізь пористу перегородку яка розміщена на шляху потоку. В дослідах Джоуля і Томсона вимірювалась температура в двох послідовних перерізах неперервного і стаціонарного потоках газу до дроселя та за ним. Дійсно при взаємному притяганні молекул внутрішня енергія газу включає як кінетичну енергію молекул так і потенціальну енергію їх взаємодії. Робота...
20238. Поширення пружних хвиль у рідинах. Залежність швидкості поширення та коефіцієнта поглинання від термодинамічних параметрів 115.5 KB
  Щоб описати розповсюдження хвилі в середовищі необхідно записати хвильове рівняння. Для цього: 1 Записати рівняння руху частинки середовища макроскопічно малого обєму середовища лінійні розміри обємчику набагато менші довжини хвилі звука; 2 Записати реологічне рівняння для середовища. 3 Підставити реологічне рівняння в рівняння руху → хвильове рівняння для данного середовища. Реологічне рівняння це рівняння яке повязує тензор напруг з тензором деформацій і тензором швидкості деформацій.
20239. Міжмолекулярна взаємодія в газах та рідинах 62.5 KB
  Вона базується на припущеннях: міжмолекулярна взаємодія є слабкою розміри частинок набагато менше за відстань між ними; адіабатичне наближення електростатичне поле сусідньої молекули збурює енергетичні стани лише електронів; наближення мультипольного розкладу електричні заряди в молекулі по обєму розповсюджені нерівномірно і можуть бути вільні заряди: монополі диполі квадруполі октуполі. Енергія міжмолекулярної взаємодії це потенціальна енергія однієї молекули в електростатичному полі другої молекули. Маємо дві молекули А і В...
20240. Розсіяння нейтронів як джерело інформації про динаміку молекул 101 KB
  Розсіяння нейтронів як джерело інформації про динаміку молекул Існує загальний метод опису динаміки речовини просторовочасові корелятивні функції. Одним із шляхів визначення корелятивних функцій є розсіяння нейтронів. Візьмемо двічі диференційний переріз розсіяння нейтронів кількість нейтронів що вилетять із зразка під певним кутом в елемент тілесного кута і при цьому зміна енергії нейтронів потрапляє в інтервал від до де пр пружне нп непружне ког когерентне нк некогерентне. Наслідком цього є розбиття перерізу...
20241. Понятие, предмет, задачи дисциплины «охрана труда в отрасли» 108 KB
  Охрана труда как социально-экономический фактор и область науки. Этапы развития охраны труда. Понятие охраны труда в законодательстве Украины. Предмет, содержание и задачи дисциплины охраны труда в отрасли. Взаимодействие охраны труда с другими дисциплинами.
20242. Основи методу Монте-Карло 146.5 KB
  точки та розрахувати в кожному полож. точки її енергію з частинками системи. Будується ланцюг випадкових переміщень однієї точки. точки; 2 обрати модель потенціальної енергії; 3задати температуру та довжину кроку відображ.