60032

Сорочинський ярмарок. Година дозвілля

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Гей народ збирається Ярмарок починається Під музику діти в українському одязі з кошиками торбами возиками ідуть на ярмарок. З давніхдавен на Полтавщині в селі Сорочинці проводиться ярмарок. Отже на ярмарок ішли не тільки щоб продати та купити...

Украинкский

2014-05-13

62 KB

0 чел.

Сорочинський ярмарок

Година дозвілля

у 3 класі

В залі стоять прилавки, видно українську хату, біля неї тин, на якому висять глечики і рушники. Біля хати ростуть соняшники, стоїть криниця-журавель.

Зліва на столах, стінах висять та лежать іграшки-саморобки, вишивки, аплікації і т. ін.

Ведуча.

Подивіться, люди добрі,

Тягнуться степи за обрій,

А дорогами, стежками

З ближніх сіл з торбами

І ідуть, і їдуть славні трударі

Гончарі і хлібороби,

Пекарі і садоводи,

Рукодільниці, майстри...

Гей, народ збирається —

Ярмарок починається!

(Під музику діти, в українському одязі, з кошиками, торбами, возиками ідуть на ярмарок. Несуть все: овочі, фрукти, гарбузи, кавуни та дині, кукурудзу та виноград, віники, глечики, півники-свистунці, пиріжки та млинці. Все це розкладається на столах і просто долі).

Ведуча. З давніх-давен на Полтавщині в селі Сорочинці проводиться ярмарок. Він проводиться восени, коли врожай зібрано, і кожен приносить все, що уродило. І чого тут тільки не було: помідори і яблука, часник і цибуля, кавуни і гарбузи...

Одні везуть, щоб продати, інші їдуть, щоб купити. І обов'язково на ярмарку лунають українські пісні; проводяться народні ігри, танці...

Отже, на ярмарок ішли не тільки, щоб продати та купити, але й для того, щоб душею відпочити, на інших подивитися і себе показати.

Починається ярмарок, діти викрикують: «Часник, кому часник? А кому цибуля?»

  •  Часник, як бик!
  •  Цибуля, як ґуля!
  •  Картопля! Купуйте картоплю!    
  •  Гарбузи! Кому гарбузи — підходьте!,

А діти-покупці торгуються, скупляються.

Скільки коштує?

Давайте дешевше! (і т. п.).

А коли в центрі з'являються дві куми гомін затихає.

1-а кума. Здорова була, кумонько!

2-а кума. Доброго здоров'я, кумасю!

1-а кума. Ти на ярмарок?

2-а кума. Еге ж, на ярмарок!

1-а кума. О! А куди це твій сусід їде, теж на ярмарок?

2-а кума. А зараз спитаю.

На бричці їде Явтух, поганяє волів: «Цоб-цобе!», а воли пересуваються ледь-ледь.

І. Інсценування пісні «Та куди ж ти їдеш, Явтуше?»

Приїхали. Явдоха злізає з брички і наказує Явтухові.

Явдоха. Піди, Явтуше, на ярмарок, купи картоплі, цибулі та добру молоду курку, та щоб яйця несла.

Явтух іде, відразу ж починається гомін. Ходить, скупляється, коли підходить до продавця з куркою, все затихає.

Явтух. Це курка?

Продавець. Курка, курка!

Явтух. Щось вона на півня схожа, і чому в неї такі довгі ноги?

Продавець. Та то вона дуже багато бігає.

Явтух. А яйця вона несе?

Продавець. Аякже, несе, несе!

Явтух. Тоді беру, скільки коштує?

Явтух повертається до брички.

Явтух. Явдохо, я вже купив.

Явдоха береться за голову й голосить.

 Явдоха. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю! Ти нащо півня купив? Боже ж мій! Ще й який общипаний та старий! Хай тобі грець! Тепер я піду базарювати, а ти дай волам води.

Ярмарок шумить, гуде. Явдоха походжає по ярмарку, підходить до музичних інструментів.

Явдоха. Ох, і гарні інструменти. А свистунці які! Мабуть, і веселії грають?

Продавець. Грають, грають!

Явдоха. А я послухаю, якщо добре будуть грати, то я куплю.

ІІ. Гра на інструментах під фонограму «Корабейники»

Гей, дівчата, ноги так і не стоять,

Танцювати вже хотять,

Гей, музики, награвайте,

Та від нас не відставайте!

IIІ. Український танок.

Явдоха. Весело грали, куплю бубона і свистунець.

(Іде далі, чуються вигуки):

  •  Продаю чоловіка, продаю чоловіка!
  •  А чого це ти, кумасю, чоловіка продаєш?
  •  Та такий ледащий, тільки їсти любить. Ось послухай.

ІV. Інсценівка пісні «Грицю, Грицю, до роботи!»       '

Явдоха. А ти, Одарко, зроби так, як моя сусідка зробила. Ось слухай!

V. Пісня «Варенички».

  1.  А мій милий чорнобривий вареничків хоче,

А мій милий чорнобривий вареничків хоче.

Приспів:

Навари, милая,

навари, милая,  2 рази

навари, о-хо-хо,

Моя чорнобривая

  1.  Та й дров же нема, милий мій миленький,

Та й дров же нема, голубе сизенький.

Приспів:

Нарубай, милая,

Нарубай, милая, 2 рази

Нарубай, о-хо-хо,

Моя чорнобривая.

  1.  Та й сил же нама, милий мій миленький,

Та й сил же нама, голубе сизенький.

Приспів:

Помирай, милая,

Помирай, милая, 2 рази

Помирай, о-хо-хо

Моя чорнобривая.

  1.  А з ким будеш доживать, милий мій миленький,

А з ким будеш доживать, голубе сизенький.

Приспів:

Із кумой, милая,

Із кумой, милая 2 рази
із кумой, о-хо-хо,

Моя чорнобрива.

  1.  Та й ходім же додому, милий мій миленький,

Вареничків наварю, голубе сизенький.

Приспів:

Не балуй, милая,

Не балуй, милая. 2 рази

Не балуй, о-хо-хо,

Моя чорнобривая.

Далі Явдоха зустрічає Солопія Черевика.
Солопій. Явдохо, здрастуй! Теж базарювала?
Явдоха. Здрастуй, Солопію. Так, базарюю.
Солопій. А я шукаю своїй Хіврі чобітки та намисто.

(З'являється Хівря)

Хівря. Ну що, купив чобітки?

Солопій. Та ні, ти може сама собі купиш, а я піду... тої...

(Чухає потилицю).

Хівря. Ні-ні, нікуди! Знаю я тебе...

Солопій. Ну, тоді я піду з хлопцями гопака станцюю.

Хівря. Ти ж танцюєш, як рак на льоду. Тьху на тебе!

Солопій. Хлопці, давайте позмагаємось.

Козак. Давайте, хлопці, поміряємось силою.

VІ. Перетягування канату.

Дівчина. Ось найсильнішим хлопцям бубликів в'язка.

Козак (до Солопія). Ох і вредна ж в тебе жінка, Солопію, сатана — не баба.

Козак. А я от Марусю любив та все виглядав, де вона.

VII. Пісня «А я все дивлюся, де моя Маруся».

Солопій. Ох, і зморився... Принеси, Хівре, мені води з криниці.

(Хівря йде до криниці, нахиляється до води та раптом кидає відра і кричить)

Хівря. Боже мій! Нечиста сила! Цур тобі, цур!

З криниці вискакують чортенята (двоє діток, відповідно одягнені).

Козак. Чого вам треба?

Чорти. Ехе, ехе! Галушок чи вареничків.

Козак. Ти ба, чого захотіли!

Чорти. Ну, тоді давайте співати.

Козак. Хлопці, давайте поспіваємо.

VIIІ. Частівки.

Ведуча. Як і годиться, до нас на ярмарок завітали артисти. Ласкаво просимо!

ІX. Гумореска «Лист від кума із Сухума»

Кума листа одержала

З Кавказу від кума:

«Привіт кума із курорта

Поблизу Сухума!

Був я вчора у питомнику

Здешнім зоопарку.

Там із мене месний майстер

Цокнув фотокартку.

Те, що в мене за плечима,

То не просто сітка,

А велика загорожа,

Шимпанзяча клітка.

Я на фоні получився

Разом з шимпанзою,

Не попутай: я спереду

Шимпанзе за мною.

Підкралося кляте стерво

Й на дурняк знялося,

А мені платити гроші

за обох прийшлося.

Знялось воно та змилося,

Що із нього взяти?

Воно ж босе й зовсім голе,

Живе без зарплати.

Я відрізав би цю мавпу

Та ні в якім разі –

Ніхто мені не повірить,

Що був на Кавказі.

На цих строках прощай кума,

Та бувай щаслива!

Жінці фото не показуй,

Бо вона ревнива.

Лети, лети мій листок

Із Кавказу на Восток.

Остаюсь навіки кум,

С уваженієм – Наум».

Ведуча. Бажаємо вам доброго здоров'я, щастя і щоб і в вас, і в нас все було гаразд.

ІX. Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд».

У сценарії використані українські народні пісні в спрощеному і скороченому варіанті.

І. О. Сахань,

вчитель початкових класів,

Садківська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Старобільської районної ради,

Луганської області

PAGE   \* MERGEFORMAT 1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78899. Глобальные революции и типы научной рациональности 31 KB
  Глобальные революции и типы научной рациональности. В ходе этой революции сформировался особый тип рациональности получивший название научного. Научный тип рациональности радикально отличаясь от античного тем не менее воспроизвел правда в измененном виде два главных основания античной рациональности: вопервых принцип тождества мышления и бытия вовторых идеальный план работы мысли. Тип рациональности сложившийся в науке невозможно реконструировать не учитывая тех изменений которые произошли в философском понимании тождества...
78900. Главные характеристики современной постнеклассической науки 28.5 KB
  Главные характеристики современной постнеклассической науки. Внедрение времени во все науки все более широкое распространение идеи развития историзация диалектизация науки. В современной методологической литературе все более склоняются к выводу о том что если объектом классической науки были простые системы а объектом неклассической науки сложные системы то в настоящее время внимание ученых все больше привлекают исторически развивающиеся системы которые с течением времени формируют все новые уровни своей организации. Эта...
78901. Глобальный эволюционизм 29 KB
  Концепция глобального эволюционизма оформилась в 80е гг. Наряду со стремлением к объединению представлений о живой и неживой природе социальной жизни и технике одной из целей глобального эволюционизма явилось стремление интегрировать естественнонаучное обществоведческое гуманитарное а также техническое знание. В этом своем качестве концепция глобального эволюционизма претендует на создание нового типа целостного знания сочетающего в себе научнометодологические и философские основания. Обоснованию глобального эволюционизма...
78903. Постнеклассическая наука и изменение мировоззренческих установок техногенной цивилизации 33.5 KB
  В техногенных обществах основной ценностью являются инновация и новизна внутренними резервами развития становится дальнейший технологический прогресс. Культурная матрица техногенного развития проходит прединдустриальную индустриальную постиндустриальную стадии. Негативы современного технократического развития многообразны: это и угроза ядерной и экологической катастроф радиоактивное заражение биосферы генетические мутации генная инженерия и клонирование зомбирования нейролептонного характера сциентизированное мировоззрение....
78904. Роль науки в преодолении глобальных кризисов 30 KB
  Ученые во всеуслышание заявляют о глобальных проблемах современности к которым относят проблемы охватывающие систему мир человек в целом и которые отражают жизненно важные факторы человеческого существования. Глобальные проблемы имеют не локальный а всеохватывающий планетарный характер. К глобальным проблемам современности относят экологические демографические проблемы войны и мира проблемы кризиса культуры. В силу этого глобальные проблемы должны решаться комплексно координированно усилиями всего мирового сообщества.
78905. Наука как социальный институт 28.5 KB
  Наука как социальный институт. Наука как социальный институт возникла в Западной Европе в XVI XVII вв. Наука как социальный институт включала в себя не только систему знаний и научную деятельность но и систему отношений в науке научные учреждения и организации. Институт это явление надындивидуального уровня его нормы и ценности довлеют над действующими в его рамках индивидами.
78907. Научные школы 22.5 KB
  Научные школы. Внутри науки существуют научные школы функционирующие как организованная и управляемая научная структура объединенная исследовательской программой единым стилем мышления и возглавляемая как правило личностью выдающегося ученого. В науковедении различают классические научные школы и современные. Классические научные школы возникли на базе университетов.