60038

ЯРМАРОК УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЇВ: ЗИМОВІ СВЯТА

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Звучить музика 1 УЧЕНЬ: Увага Увага Спішіть поспішайте Господарі й гості глядіть Не минайте 2 УЧЕНЬ: На ярмарок прошу гуртом Поодинці Чекають на вас там чудові Гостинці 1 УЧЕНЬ: На ярмарку нашім веселім Багатім Є чим дивуватись і є що Придбати.

Украинкский

2014-05-13

55.5 KB

1 чел.

Часовоярська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17

Артемівської міськради

Донецької області

ФОЛЬКЛОРНЕ СВЯТО

«ЯРМАРОК УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЇВ:

ЗИМОВІ СВЯТА»

3  КЛАС

 

Підготувала

вчитель початкових класів

Авраменко Леоніла Петрівна

2011 рік


МЕТА: Ознайомити учнів із традиціями українського народу,українськими зимовими святами
; виховувати у дітей доброчесність, милосердя, поважне ставлення до ближнього, використовуючи у процесі виховання елементи української етнопедагогіки; формувати соціальну, комунікативну компетентності.

ОБЛАДНАННЯ:відтворено традиційний інтер’єр української хати ( стіл під образами, накритий скатертиною, на столі хліб, вкритий вишитим рушником і т. д.); українські національні костюми; одяг для домовичків; комп’ютер; проектор.

Звучить музика

1 УЧЕНЬ:

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості – глядіть,  

Не минайте!

2 УЧЕНЬ:

На ярмарок прошу гуртом,

Поодинці!

Чекають на вас там чудові

Гостинці!

1 УЧЕНЬ:

На ярмарку нашім веселім,

Багатім,

Є чим дивуватись і є що

Придбати.

2 УЧЕНЬ:

Тут пісня і жарти - усім

В нагороду.

1 УЧЕНЬ:

Тут речі умільців ні з чим

Не зрівняти -

Барвисті стрічки, рушники

Вишивані.

2 УЧЕНЬ:

Мерщій-бо на ярмарок

Всі поспішайте!

Купуйте, милуйтесь, танцюйте

І грайте!

ТАНЕЦЬ – виконує учень.


Учитель:

Сьогоднішній ярмарок, як ви вже здогадались, незвичайний – це ярмарок українських звичаїв. Отже мова йтиме про наші українські звичаї і народні традиції. Ми добре знаємо, що кожна людина проживає на певній вулиці, розміщеній у селі чи в місті. Тільки у стінах власного помешкання вона почуває себе господарем. Без рідної домівки немає і не може бути Вітчизни, бо починається вона, як відомо, з рідного порога, з отчого дому. Наші предки, освоюючи нові землі, вибирали для заселення найживописні-

ші місця: біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога.

А тепер завітаймо у гості до Домовичків  і послухаємо, що вони нам розкажуть.

1.ДОМОВИЧОК:

Добридень вам, малята,

Любі хлопчики й дівчатка!

Завітайте до моєї оселі та послухайте мене уважно,

Здавна в Україні будували хати з дерева, глини, соломи, очерету, лози. Спочатку потрібно було навезти з лісу дерева, а потім усі рідні, близькі, сусіди, односельці допомагали будувати житло. Ця спільна робота має назву «толока».

Верхівку хати прикрашав силует кінської голови – оберіг «од злих духів». Хати були невеликими, але теплими, чепурними, з вікнами, завжди зверненими до сонця. Навколо хати – призьба; в теплі сонячні дні на ній можна було відпочивати або виконувати якусь роботу, просушувати одяг.

1 учень:

Ти стоїш небагата й непишна,

Виглядаючи з саду в луг:

Рясний цвіт обтрусили вишні

На солом яний твій капелюх.

Ти приймала і щастя, і лихо,

Поважала мій труд і піт.

Із-під сірої теплої стріхи

Ти дивилася жадібно в світ.

В нову хату ідуть твої діти

З сміхом, з піснею, як з вогнем.

Як же радість тобі втаїти

Під старечим твоїм брилем!?

Ти була мені, наче мати,

Ти служила мені, як могла, -

То ж сьогодні і в тебе свято,

Рідна хато моя дорога.

2.ДОМОВИЧОК:

Господиня білила хату, розписувала стіни, сволоки, стелю, піч. Долівки були земляними, їх збивали з червоної глини. Щосуботи і на свята долівку змащували, а коли вона висихала, застеляли пахучим різнотрав ям: татарським зіллям, м ятою, чебрецем. Під вікнами оселі висаджували півники, мальви, нагідки, півонії, бузок та калину. Квітник і садок відгороджували парканом, щоб худоба не витоптала.

Хату тримали завжди в чистоті й порядку. Як мовилось у народі:

Тримай хаточку, як у віночку,

І рушничок на кілочку.

Тримай відерця чистесенькі

І води повнесенькі.

(Виконується пісня « МАМИНА ХАТИНА»).

3.ДОМОВИЧОК:

   Любі діти! Ви дізнались, як будували хати, який вони мали зовнішній вигляд; а що в кожній оселі було, і в моїй теж, я маю розповісти:

Чув я згадки

Від діда й від дядька,

Від матері й батька,

Від брата й сестрички,

Від хлопців, дівчаток.

Як в лузі травички,

У мене згадок!

Подумав я: нащо

Їх в собі тримати?

Та й вибрав найкращі,

Щоб вам загадати.

То ж слухайте уваж ненько!

1 ЗАГАДКА:                                           

Маю чотири ноги.                                

Ще й чотири роги.

В полотно мене вбирають,

Їсти й пити заставляють. ( Стіл )

2 ЗАГАДКА:

Поля скляні, межі дерев яні. ( Вікна )

3 ЗАГАДКА:

Підсмикане, підтикане,

Всю хату збігало,

Під припічком сховалося. ( Віник )

4 ЗАГАДКА:

Людей годую, сама голодна,

Часом гаряча, часом холодна. ( Піч )

4.ДОМОВИЧОК:

Гарно ви вмієте загадки відгадувати! Отож, найважливішою в хаті є українська піч. « Без столу, печі й діжі немає тепла і їжі», - говориться в прислів ї.

Піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до стіни з вікнами.

Про не змащену, не прибрану піч подейкували. Що вона, мов невмита дівчина.

2 учень:

Наша піч регоче,

Короваю хоче.

А припічок усміхається,

Короваю дожидається.

Та в неї, печі,

Золоті плечі,

А срібнії крила.

Щоб коровай загнітила.

5.ДОМОВИЧОК:

По діагоналі від печі лаштували парадний кут – покуть, божий кут, де розміщували ікони, прикрашені вишиваними рушниками – божниками, обтикані цілющим зіллям та квітами. Перед образами вішали лампадку.

Під іконами уздовж бічної – причілкової – стіни ставили стіл.

Як мовилось, стіл стояв у кутку, під образами. Крім хліба, вкритого вишитим рушником, на стіл нічого не клали. Особливо великим гріхом вважалося класти на стіл шапку. Якщо в родині були школярі, їм дозволяли виконувати уроки за столом.

Учитель:

Намагаючись захистити себе від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Одним з хатніх оберегів є рушник. Послухайте пісню про рушник.

(Виконується пісня «РУШНИЧОК»)

Учитель:

Дякуємо вам, Домовички, за цікаву розповідь.

А коли надходить зима, у кожну українську хату приходять ЗИМОВІ СВЯТА. Послухаємо про них:

3 учень:    Коли зимонька надходить,

                Земля примерзає,

                До діточок йде у гостІ

                Свято Миколая.

Микола – другий після Бога заступник, покровитель господарства, господар земних вод, заступник від бід, нещастя.. За переказами, Миколай виріс у заможній християнській родині. Але з дитинства він горнувся до бідних і скривджених, голодних, обірваних і калік. Тривалий час був єпископом. Життя присвятив справі милосердя, за що його називали «батьком» сиріт, удів і бідних. Усе своє багатство, яке він отримав у спадок від батьків, ще за життя він роздав стражденним. Його називали Чудотворцем. Після смерті його визнано Святим. У НАРОДІ ІСНУЄ ЛЕГЕНДА,що вночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай ходить у супроводі ангелів від хати до хати і дарує слухняним діткам подарунки, які кладе їм під подушку, у черевик біля порога чи у глиняний полумисок, що ввечері перед сном діти ставлять на підвіконня. А неслухняним Святий із натяком приносить різочки, що залишає у куточку.

Уранці діти з радістю знаходять подарунки, а ті хто прогнівив чимось батьків, знайшовши гостинець, радіють ще й від того, що дорослі не сердяться на них за пустощі.

4 учень:

В Україні новорічні й різдвяні свята здавна відзначаються з особливою урочистістю. 7 січня щороку святкується дуже велике свято – День народження або, як його здавна величають, РІЗДВО ІСУСА ХРИСТА. Саме цього дня (а вірніше вночі) у містечку Віфлеємі Пречиста Діва Марія народила Христа – Божого сина.

Я ЛЮБЛЮ РІЗДВЯНЕ СВЯТО

Я люблю Різдвяне свято,

З братом йду колядувати.

Під вікном співаєм,

Бога вихваляєм.

А за це мені із братом

Від господаря є плата:

І тістечка, і жиріли.

А найбільше – втіхи.

Під ногами скрипить сніг, і

Коляди у мене міх.

Ми не хочем спати –

Йдем колядувати.

«Бог ся рождає»

По місту лунає.

(Діти виконують   КОЛЯДКУ «СТАРИЙ РІК  МИНАЄ».)

Учитель:

У передноворічну ніч діти та молодь ходили меланкувати (день у церковному календарі був присвячений преподобній Меланії) чи щедрувати. Назва «щедрівка», що збереглася тільки в Україні, означає «пісня, що накликає щедрість природи».

(Діти виконують ЩЕДРІВКУ.)

5 учень:

Свято Василя – перший день Нового року за старим стилем (14 січня), присвячений ВАСИЛЮ ВЕЛИКОМУ. ВАСИЛЬ є покровителем землероб -

ства. Хлопці – підлітки (посівальники) ходили по хатах, зайшовши – посівали зерном і виголошували коротенькі віршики – побажання

СІЮ,СІЮ, ПОСІВАЮ,

З НОВИМ РОКОМ ВСІХ ВІТАЮ!

6 учень:

ВОДОХРЕЩЕ або ХРЕЩЕННЯ -  значне християнське свято.

Даруйте людям радість і тепло

І не скупіться на слова ласкаві,

Щоб добрим людям добре все було,

Щоб людяність цвіла у кожній справі.

 

Хрещення – дуже важливий день у житті. Душа людини отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Це свято у народі називається Водохреща, бо Ісус прийшов хреститися до річки Йордан. Щороку як пам` ять про Хрещення Ісуса Христа 19 січня ми відзначаємо це свято.

Учитель:

Ось і закінчується наш ярмарок, дорогі діти! Ще давньогрецький філософ Демокріт писав «Життя без свят, наче довга дорога без перепочинку» Я бажаю усім цікавих зимових свят, що скрашують будні, надають наснаги, сподіваюся, що до кожного з вас щороку приходитиме Святий Миколай, а сьогодні подякуємо йому, що завітав до нас! Пригощайтеся святковим печивом - миколайчиками! Вітаємо всіх зі святом!

Будьте добрі, мудрі, щирі,

Живіть у радості і мирі.

Хай добро вас не минає,

Сонце щастям хай засяє!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8994. Определение места философии в жизни человека 362.5 KB
  Определение места философии в жизни человека. Основная часть. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. Соловьев Вл. Исторические дела философии. Бердяев Н.А. Философия как творческий акт. Приложение. Соловье...
8995. Философия античности. Природа души и ее свойства. Мир идеей и его познание 319 KB
  Философия античности. Основная часть. Платон: Природа души и ее свойства. Мир идеей и его познание. Теоретическое знание и философское познание. Философия как стремление к мудрости. Аристотель: О философии. О началах и причинах вещей. Материя и движ...
8996. Философия Средневековья. Теодицея: причины возникновения зла в мире 263 KB
  Философия Средневековья. Основная часть. О философии. Поиск Бога и доказательство Его бытия. Теодицея: причины возникновения зла в мире. Теория познания: вера и разум. Приложение. Библия: Первая книга Моисеева. Бытие. Время и вечность. О сущем и сущ...
8997. Философия Нового времени и Просвещения. Научное познание: методология рационализма 140.5 KB
  Философия Нового времени и Просвещения. Основная часть. Новоевропейская картина мира. Рене Декарт: Научное познание: методология рационализма. Интеллектуальная интуиция. Френсис Бэкон: Цель познания. Экспериментальный метод научного познания. Дж. Ло...
8998. Немецкая классическая философия. Нравственная философия 234.5 KB
  Немецкая классическая философия. Основная часть. И. Кант: Теория познания. Нравственная философия. Г.В.Ф. Гегель: О философии. Наука логики. О природе деалектического. Всемирная история. Основная часть. В конце XVIII - XIX вв. в Германии насту...
8999. Философия материализма. Сущность человека и критика религии 403 KB
  Философия материализма. Основная часть. Фейербах Л. О философии. Сущность человека и критика религии. К. Маркс, Ф. Энгельс. О философии. Природа и сущность человека. Отчужденный труд. Материалистическое понимание истории. Теория коммунистического ра...
9000. Философия жизни. О нашем поведении относительно миропорядка и судьбы 162 KB
  Философия жизни. Основная часть. А. Шопенгауэр О том, что есть индивид. О нашем поведении относительно миропорядка и судьбы. Ф. Ницше Смерть Бога. Нигилизм. Низложение христианства. Жизнь и воля к власти. Вечное возвращение. сверхчеловек...
9001. Философия экзистенциализма. Ж.П. Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм 245.5 KB
  Философия экзистенциализма. Основная часть. Ж.П. Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм. К. Ясперс. Человек. М. Бубер. Я и Оно. М. Хайдеггер. Отрешенность. Приложение. Основная часть. Экзистенциализм (от позднелат. Existentia - существ...
9002. Философия и мировоззрение. Специфика философии 39 KB
  Философия и мировоззрение. Специфика философии Философия - учение о мире в целом, об общих принципах и закономерностях его бытия и познания. Органическое соединение в философии двух начал - научно-теоретического и практически-духовного...