60061

Київська Русь

Книга

Педагогика и дидактика

Великим племенем венедами нас звали Між Дніпром і Віслою ми проживали Житла з дерева ми будували Стіни з хмизу виплітали Ще й обмазували глиною щоб тепліша була хата.

Украинкский

2014-05-13

62 KB

0 чел.

            НАЙДАВНІШІ СЛОВ’ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА

  1.  Я навчився житло будувати

І печери заселяти,

І не голий по лісах гайсаю,

Сякий-такий одяг маю.

Так про себе можу я сказати,

Та найголовніше ще те,

Що я навчився вогонь добувати.

                        (Неандерталець)

  1.  Ми найдавніші хлібороби в Україні!

Садили й сіяли ми майже те,

Що культивують нині

Були у нас корови, кози й свині,

І посуд глиняний ми гарний виробляли

Але якби не Хвойко,

Нічого ви б про нас не знали.

                       (Трипільці)

  1.  З печенігом бився я

Біля р.Трубіж у двобої,

Так  об землю хряснув його я,

Що від здивування аж роти пороззявляли всі.

                                        (Кирило Кожум’яка)

  1.  Ми до вас із Греції прийшли,

Різними на те причини в нас були.

Хто хотів товари вигідніше тут продати,

Хто земельки щедрої придбати,

Хто від ворога утік,

Й поселився тут навік,

Щоб не знати ні біди ні горя,

Ми селились біля гирла річки, або біля моря,

Залюбки ми торгували,

Шкури, хутра і рабів

В Грецію експортували,

А із Греції везли

Посуд, зброю дорогу, різнії тканини,

Прянощі, олію і маслини.     

                            (Грецькі колоністи)

  1.  Біля моря у степах ми кочували,

Навіть перські воїни нас не здолали.

На війні ми з ворогами строгими були,

З першого убитого, за звичаєм ми кров пили.

                                                 (Скіфи)

  1.  Ми місцеві, автохтонні,

А не прийшли із чужих земель,

Про нас писав Тацит і Клавдій Птолемей.

«Великим племенем» венедами нас звали,

Між Дніпром і Віслою ми проживали,

Житла з дерева ми будували,

Стіни з хмизу виплітали,

Ще й обмазували глиною, щоб тепліша

була хата.

Була у нас худоба, велика і дрібна рогата,

Крім того, ми вирощували хліб,

Ловили рибу, полювали,

Займалися бджільництвом, торгували.

                                 (Ранні слов’яни)

  1.  Наші землі від нападів різних племен потерпали:          

Готи, гуни, аври, хазари-

Це ще не всі, хто нас нападали.

Ми ж не лише свої землі стійко боронили,

Ми також і проти ворога ходили.

Ми навіть самого Вінітарія розбили,

Та згодом готи мене і 70 старшійн полонили,

Розп’яти на хресті веліли!

                       (Князь Бож)

  1.  З VI ст. середніовічної Європи

Ми почали важливу роль відігравати,

Стали нас боятись, стали з нами рахуватись,

По всій імперії, по Візантійській

Ми почали активно розселятись.

Згадок тих часів нажаль мало збереглося,

Та все ж Прокопію Кесарійському

Дещо написать вдалося,

А ще Маврикій Стратег про нас писав:

Народ звитяжний, витривалий,-

Таку характеристику він дав.  

                                    (Слов’яни VI-IX ст.)

  1.  Як сестрицю рідну звали

Тих братів, що Київ заснували?

                            (Либідь)

    10.Кажуть люди, що в могилі Чорній

     Лежать мої кості у сирій землі,

          І що місто назвою своєю

 Нібито завдячує мені.

                                        (Чернег)

  1.          В «Повісті минулих літ»

        Нестор назива племен немало,

        Зокрема про нас говорить,

        Що басейн Десни і Ворскли ми займали.

                                                (Сіверяни)

  1.          Мої предки родом з племені полян

        Був я князем у киян,

        А точніше я не князь був, а каган,

        Саме так я називався.

        Я ходив на ворогів.

        Аж на південь Каспію добрався.

        Що ж такий я невгамовний, нічого не вдію

        Аж чотири рази я ходив на Візантію,

        Дуже вигідні умови підписали зі мною роми

        Та в 882 році Олег Київ захопив

        І мене убив.

        Кажуть йому волхви дуже підмогли

        Введення християнства мені простить   

        не змогли.       (Аскольд)

  1.          Ми до вас із Греції прийшли,

        Різні на те причини в нас були.

        Хто хотів товари вигідніше тут подати,

        Хто земельки щедрої придбали,

        Хто від ворога утік,

        Й поселився тут навік,

        Щоб не знати ні біди, ні горя,

        Ми селились біля гирла річки, або біля моря

         Залюбки ми торгували,

         Шкури, хутра і рабів

         В Грецію експортували,

         А із Греції везли

         Посуд, зброю дорогу, тканини,

         Прянощі, олію із маслини.

                                (Грецькі колоністи)

  1.  

                   Наші землі від нападів різних племен

                                                               потерпали:    

                   Готи, гуни, авари на нас нападали.

                  Ми ж не лише свої землі стійко боронили

                  Ми також і проти ворога ходили.

                  Та згодом готи мене і 70 старійшин     

                                                                      полонили,

                   Розіп’яти на хресті веліли.

                                                              (Князь Бож)

  1.          З VI ст. в житті середньовічної Європи

        Ми почали важливу роль відігравати,

        Стали нас боятись, з нами рахуватись,

        По всій імперії по Візантійській

        Ми почали активно розселятись.

        Згадок тих часів мало збереглося,

        Та все ж Прокопію Кесарійському

        Дещо написать вдалося,

        А ще Маврикій стратег про нас писав:

        Народ звитяжний, витривалий,-

        Таку характеристику він дав.

                        (Слов’яни VI-IX ст.)

ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  1.  Князь відомий на Русі,

Хоч варяг не руський я,

А помер тому, що укусила

(Так гласить легенда)

Хто б ви думали – змія.

                                   (Олег)

  1.  А я собі смерть знайшов,

Коли на древлян пішов.

Вони мене до вершин дерев прив’язали,

Пустили дерева й мене розідрали.      

                                         (Ігор)

  1.  Чоловіче любий, чоловіче милий,

Не піднять тебе з могили,

На жаль не піднять,

Та все ж мушу я повстанців покарать.

Як сказала так і покарала,

Живцем в землю закопала

Стаостів від князя Мала.

Правда, кажуть, я їх по іншому провчила,

В лазні чистих їх спалила.

                                                     (Ольга)

  1.  Своїй княгині Ользі я вірно слугувала,

І чесна й добросовісна у неї ключниця була.

Та от біда- любов до її сина

Мене із розуму звела.

Я Святослава покохала,

Я Святослава полюбила.

Йому я сина народила.

Лише рік я біля нього й походила.

Забрали дитинку з убогої хати,

Забрали в князівські палати,

А син уже підріс,

У Новгороді править

При допомозі рідного  дядька Добрині.

                                                      (Малуша)

  1.  Красним сонечком мене народ прозвав,

У казках, легендах і билинах оспівав,

Поділив усю країну я на 8 округів.

На чолі яких поставив я своїх синів.

А крім того. Знищив я поганство,

Замість нього запровадив християнство.

                               (Володимир Великий)

  1.  Щоб жили ви в мирі й дружбі, мої діти,

Згідно складеного заповіту,

             Свою спадщину таким я чином вам заповідаю

             Ізяслава в Києві старшим серед вас лишаю

             Всеволода в переяслав направляю,

             Де Деснянські луки, сіверян земля,

             Туди Святослава княжить посилаю я.   

                                                         (Ярослав Мудрий)

  1.  І не сміли більш киян тривожить печеніги,

Припинились їх страшні, кривавії набіги.

А на тому місці, де вдалося ворога здолать.

Я велів собор величний збудувать.

                      (Я.Мудрий, Софійський собор)

  1.  Мого діда знають всі, князь ввідомий на Русі

             Перший збірник давньоруського він видав права

             Тому й кажуть «Руська правда» Ярослава.

             Кілька слів по батька та по себе,

             Мабуть сказать треба:

             Батько мій, що Всеволодом звався,

             В дочку імператора із Візантії закохався,

             Яка стала матір’ю мені

             Я дружину теж знайшов на стороні!-

             Дочку короля Гарольда. Молоду красуню Гіту,

             І були наполовину русичі й британці наші діти.

                                             (Володимир Мономах)

  1.  Хочеш ти про мене знати,

Мусиш приказку мою згадати.

Хочеш мед – треба знищить бджіл

Скільки в мене добрих справ, скільки діл.

Мабуть ти уже згадав, як я два князівства в

                                            одне об’єднав

і на половців ходив, і нищив їх   

          І наводив на поганців жах, як дід мій Мономах

          Літописець називає мене «самодержцем Русі

          А переказ твердить, що стогнали

          Запряжені мною в плуг литвини.

                                                 (Роман Мстиславич)

  1.  Плаче жінка, плачуть діти:

   Що ж тепер нещасним нам робити,

   Ой біда, немає тата,

   Краще б тих поляків було не займати.

   А невдовзі!

   Мати з дітками-сирітками була в дорозі!

  Спершу на Волині опинилась з переляку,

                Потім захистили й приютили угор

                                                  (Анна,Данило, Василько)

  1.  Комусь батьки дарують гроші,

   Хтось своїм дітям хату заповів,

   Та мій татусь зробив для мене подарунок  

                                                  найдорожчий,

   В честь імені мого назвав він місто Львів.

                                              (Лев Данилович)

  1.  Мого батька знають всі, князь він на Русі

   Про науку дбав, «Руську правду» склав.

   Мудро правив він країною

   Чоловік же мій неграмотною був людиною

   Замість підпису ставив він хреста,

                 І це був король, не якась там людина проста

                                                                    (Я.Мудрий)

  1.  Якщо мій дід Роман безперестано воював

   І майже дома не стикався,

   Я, навпаки весь час книжки читав,

   З мужами вченими охоче спілкувався.

 І з церквою у мене дружніми були стосунки

   Зв’язків із нею ніколи я не поривав.

    Я не скупився на подарунки,

    Коштовності і книги дарував.

                              (Володимир Василькович)

  1.  Я в галичині на великий опор напоровся,

                  Бо уперто проти мене Дмитро з боярами боровся

                  Довго з ним нічого вдіяти не міг,

                  Та в кінці кінців я переміг.

                   І тепер Галичина –Польська сторона.

                                                                  (Казимир ІІІ)

  1.  Мого батька звали Гедемін,

   Це при ньому територія держави

   Набула великих змін.

                 Приєднав він Білорусь, своїм батьком я горжусь

                  У Литві з’явились нові землі інароди

                  Я побив татар на річці Сині  води.

                                                                       (Ольгерд)

                                       

Міністерство освіти і науки України

Чернігівське обласне управління освіти

Менський районний методичний кабінет

Жовтнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Збірник загадок з історії по темі: «Київська Русь»

                                              Підготувала:

                                             Вчитель історії та географії

                                             Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ст.

                                             Горох Н.М.

2009-2010 н.р.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34507. Искусство Византии. Раннехристианское искусство. Античные образы, христианское содержание. Символика. Орнаментика. Период иконоборчества. Связь византийского искусства с религией. Символизм. Трансцендентность. Расцвет византийского искусства в эпоху Маке 19.47 KB
  Мозаики св. Софии мозаики монастыря Дафнии. Немногие дошедшие до нас иконы VI века написанные восковыми красками некоторые из них происходят из Синайского монастыря как например Христос Пантократор хранящийся на Синае Богоматерь с младенцем Мозаики церкви Успения в Никее. Эти утраченные теперь мозаики принадлежали к числу самых замечательных произведений византийской монументальной живописи.
34508. Романское искусство. Искусство эпохи развитого феодализма. Термин «романский». Романская архитектура: ведущая роль, строительные принципы, стилистические черты. Типы церквей 22.24 KB
  С развитием торговли и ремесла в XI XII вв. С XII в. XI XIII века время расцвета монументального искусства как живописи так и скульптуры. В XI XII вв.
34509. Готическое искусство Франции. Термин «готика». Ведущая роль архитектуры. Принципы готической каркасной конструкции, ее элементы. Роль скульптуры. Причины появления витражной живописи 18.95 KB
  Особое внимание уделялось сторожевой башне ратуши беффруа которая была символом независимости республики как городской собор был символом благосостояния граждан коммуны. На площади перед собором происходили диспуты лекции разыгрывались мистерии. Самым большим храмом периода ранней готики был Собор Парижской Богоматери пятинефный храм вмещал до 9000 человек. Раннеготический собор в Лане 1174 1226.
34510. Искусство Проторенессанса. Скульптура. Н. Пизано. Живопись П. Каваллини. Джотто – реформатор итальянской живописи. Принципы творчества Фрески Капеллы дель Арена в Падуе 20.03 KB
  Мозаичный цикл в церкви Санта Мариа ин Трастевере 1291. Фрагмент фрески âСтрашный судâ в церкви Санта Чечилиа ин Трастевере 1293. Ассизи Житийный цикл фресок в верхней церкви Сан Франческо посвященных св. Фрески в трансепте верхней церкви св.
34511. Искусство Раннего Возрождения. Формирование новых принципов изобразительного языка. Переплетение ренессансных принципов и средневековых традиций в искусстве ХV в. Мазаччо – основоположник живописи Кватроченто. А. дель Кастаньо. П. дела Франческо. Проблема 21.58 KB
  Стефана 1425 1426 ниш церкви Ор Сан Микеле. Георгийâ 1415 1417 для ниш церкви Ор Сан Микеле. âБлаговещениеâ алтаря Кавальканти в церкви Санта Кроче 1я пол. Полиптих для церкви кармелиток в Пизе 1426 ныне в различных музеях: готическая экспрессия и ее преодоление.
34512. Высокое Возрождение в Италии. Общая характеристика искусства Высокого Возрождения. Творчество Леонардо да Винчи, Рафаэля Санти, Микельанджело Буанаротти 17.58 KB
  Творчество Леонардо да Винчи Рафаэля Санти Микельанджело Буанаротти. Флорентийскоримские мастера Леонардо да Винчи 1452 1519 ученик Верроккьо универсальный гений. Непродуктивность Леонардоживописца неспособность довести вещь до конца следствия опережающей работы интеллекта. Леонардо в Милане 1482 1499.
34513. Позднее Возрождение в Венеции. Творчество Тициана, Тинторетто, Веронезе 16.52 KB
  1509 Дрезден Картинная галерея âТри философаâ ок. âЛюбовь небесная и земнаяâ 1514 Рим галерея Боргезе. Импозантность и демонстрация жизненного амплуа модели в портретах Федериго II Гонзага 1529 Мадрид Прадо и Ипполито Медичи 1533 Флоренция галерея Питти. Работы среднего периода: âВведение во храмâ 1534 1538 Венеция Академия âВенера Урбинскаяâ 1538 Флоренция Уффици âДанаяâ 1544 1546 Неаполь галерея Каподимонте.
34514. Северное Возрождение. Искусство Нидерландов. Ян ван Эйк. Рогир ван дер Вейден. Гуто ван дер Гус. Мир И. Босха. Питер Брейгель Старший 19.04 KB
  Ян ван Эйк. Рогир ван дер Вейден. Гуто ван дер Гус. и Яна около 1390 1441 ван Эйков законченного Яном ван Эйком в 1432 г.
34515. Философско-эстетические взгляды А. Мердок. Конфликт искусства и жизни в романах писательницы 15.66 KB
  Конфликт искусства и жизни в романах писательницы Ее философскопсихол. Чаще всего ее романы связаны с событиями частной семейной жизни. По ее мнению роман должен повествовать о сложной нравственности жизни человека о загадочности человеческого индивидуальности о том что человек это необыкновенная ценность она выступила против романа мифа романапритчи и связала роман с философией. В романе 70х : Человек случайности Черный принц Священная и земная любовь на первый план выдвигается философская проблема случайности в жизни...