60064

Свято Купала. Загальнотабірний захід

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Дія відбувається на природі. Дівчата та хлопці вбрані в національні українські костюми; на «відьмі» - чорний плащ з каптуром, мітла. На сцену виходить ведучий-вихователь.

Украинкский

2014-05-13

78 KB

12 чел.

Загальнотабірний захід

Свято Купала

 Дія відбувається на природі. Дівчата та хлопці вбрані в національні українські костюми; на «відьмі» -  чорний плащ з каптуром, мітла. На сцену виходить ведучий-вихователь.

Ведучий:                              У небі вечір кучерявий

Колише теплую блакить

І на землі гойдає трави,

  І затихає, й знов шумить.

     І раптом схоплює на крила

   Хвилясті співи журавлів,-

   І давня казка, вічно мила,

        Зринає крізь хвилястий спів.

 Ведучий іде за куліси. З-за останньої куліси з обох боків сцени виходять «доріжкою» 12 дівчат (по 6 з кожного боку) і рухаються до середини сцени. Там повертаються і парами прямують до авансцени. У кожної в руках по 2 віночки. Під час руху співають українську купальську пісню. На авансцені сідають півколом та наче плетуть вінки. Доспівавши, починають розмову.

Рух «доріжка»: на «раз» - невеликий виворітний крок правою ногою праворуч на всю ступню, злегка присідаючи на неї. Ліву ногу відокремити від підлоги і підвести позаду правої, нижче кісточки. Коліно злегка зігнути і спрямувати ліворуч, підйом вільний. На «і» - ліву ногу опустити позаду правої на пів пальці, злегка витягнувши її в коліні. На «два-і» - повторити рухи, що виконували на «раз-і». Далі рух продовжувати з іншої ноги.

  1.  А ми рутоньку посієм, посієм,

    Зеленую руту, жовтий цвіт

                                             Посієм! (двічі)

  1.  А ми рутоньку пополем, пополем,

Зеленую руту, жовтий цвіт

                                         Пополем! (двічі)

  1.  А ми рутоньку нарвемо, нарвемо

                                        Зеленую руту, жовтий цвіт

                                        Нарвемо! (двічі)

  1.  А ми віночки сплетемо, сплетемо!

                                        Зеленую руту, жовтий цвіт

                                        Сплетемо!(двічі)

  1.  А ми дівочок вберемо, вберемо!

                                        Зеленую руту, жовтий цвіт  

                                        Вберемо!(двічі)

Сідають півколом на сцені, перемовляються.

Дівчина 1.                       Купало, Купало!

                                        Де ти зиму зимувало?

Дівчина 2.                       Зимувало в лісі,

    Ночувало в стрісі!

Дівчина 3.                       Зимувало в пір’ячку

    Літувало в зіллячку!

Дівчина 4.                       Виграва сопілонька у ліску,

                                        Красується земленька у вінку.

                                        Вітерець, пустуючи, шамотить,

                                        Молодеє листячко мерехтить.

Дівчина 5.                       А у полі житечка оксамит,

                                        А над полем – сонечко і блакить.

                                        І, мов легкі човники на морях,

                                        Плинуть білі хмароньки в небесах.

                                        І на річці хвилечка, мов жива.

                                        А в лісі сопілонька виграва.

Дівчина 6.                       А я у гай ходила

                                        По квітку ось яку

                                        А там – дерева люлі

                                        І все отак зозулі

                                        Ку-ку

Дівчина 7.                       Я зайчика зустріла

                                        Дрімав він на горбку

                                        Була б його спіймала

                                        Зозуля і злякала

                                        Ку-ку

Дівчина 8.                       Чом, о земле ти моя,

                                        Кохана ти мені?

                                        Чом, о земле ти моя,

                                        Чарує так мене ясна твоя краса?

Дівчина 9.                       Чим приваблює мене

                                        Пташні твоєї спів, духмяний цвіт лісів?

                                        Чим приваблює мене

                                        Водиця рік твоїх, що тут пливе?

Дівчина 10.                     Тим, дитино люба, знай,

                                        Що води ці, ліси –

                                        Твій рідний, щедрий край!

                                        Тут твої діди і батьки

                                        Свою пролили кров за волю і любов!

Дівчина 11.                     Струмок серед гаю, як стрічечка!

                                        На квітці метелик, мов свічечка.

                                        Хвилюють, маюють, квітуть поля –

                                        Добридень тобі, Україно моя!

Дівчата встають, один вінок одягають на голову, другий – тримають на двох руках.

Дівчина 12.                     Ми з барвистих квітів

                                        Виплели вінки,

                                        На лужку зарічним

                                        Завели пісні.

                                        Попливи, віночку,

                                        У далекий край.

                                        Скрізь у світі друзів

                                        Радісно вітай!

Дівчата підходять до води, співають і пускають вінки, ті що в руках.

Дівчата:                           Пливи, вінок, за водою,  

                                                                  пливе доля за тобою!

                                        Пливи , вінок, к бережечку,

                                                                  рокитяному кущечку!

На сцену вибігають 12 хлопчиків.

Хлопчик 1.                      А де наше Купало стояло,

                                        То там місяць і сонце сіяли.

                                        Там, де яснеє сонечко сіяло,

                                        Там Микола кониченька сідлає.

Хлопчик 2.                      Поскакав коник попід гречкою,

                                        А за ним, за ним я з вуздечкою!

                                        Постій, конику, я загнуздаю,

                                        Поведу тебе аж до Дунаю.

                                        Аж до Дунаю водиці пити,

                                        А нам усім – «Галю» водити!

 Діти роблять два кола: хлопчиків та дівчаток. Кола рухаються в різних напрямках. З кожним куплетом напрям руху змінюється.

Хлопчики:                       А чому ж ти не гуляєш, Галю, Галю?

Дівчата:                           Бо не маю чобітків я, козаченьку!   

Хлопчики:                       А де ж тії чобіточки, що я тобі дав?

Дівчата:                           Повісила на кілочок, та й ті злодій вкрав!

Хлопчики:                       А чому ж ти не гуляєш, Галю, Галю?

Дівчата:                           Бо не маю кораликів, козаченьку!

Хлопчики:                       А де ж ті коралики, що тобі купив?

Дівчата:                           Положила в прискриночку, злодій вхопив!

Хлопчики:                       А чому ж ти не гуляєш, Галю, Галю?

Дівчата:                           Бо не маю ще віночка, козаченьку!

Хлопчики:                       Я віночок з барвіночку тобі куплю!

Дівчата:                           Тоді я вже потанцюю та й красненько,

                                        Подякую козаченьку!

Виконуючи останній рядок пісні, треба зробити репризу 5-6 тактів. Доспівавши, лави змішуються.

Дівчина 1.                       Квіточки збирали, віночки звивали.

                                        Віночки звивали, на голівку клали.

                                        Як сплели віночки, пустили в ставочку.

                                        Як пустили в ставочку, завели по таночку!

Хлопчик 3.                      Ой, заграйте, музики,

                                        В мене нові черевики.

                                        Починайте скоро грати,

                                        Бо хочеться танцювати!

Дівчина 2.                       Грайте, грайте голосніше,

                                        Скрипки та цимбали!

                                        Наші нові черевички

                                        Ще не танцювали!

Хлопчик 4.                      Петрик свиснув у листочок,

                                        А Юрко – в сопілку,

                                        Чути музику, співанку

                                        По селу й присілку.

Хлопчик 5.                      Гей, танцюймо ми «Романа»,

                                        Дружні школярата!

                                        Черевички нові маєм

                                        На Купальські свята!

Танець «Роман»

 Діти формують на сцені два гурти по 3 пари в кожному. Танець має дві фігури. Перша – 3 пари йдуть «зальотним» рухом по вузькому колу, наче навколо дерева, хлопці стоять у середині і торкаються між собою ліктями лівих рук, в яких вони поперед себе тримають ліві руки дівчат. Правою рукою хлопці обіймають стан своєї дівчини ззаду, підтримуючи її за праву руку, зігнуту й покладену на правому боці. Перша фігура виконується під спокійну маршову музику. З останнім акордом пари перешиковуються: стають в одну лінію. Другу фігура – дві пари стоять одна за одною праворуч, а третя пара стає ліворуч обличчям до першої. Хлопчик бере правою рукою ліву руку дівчини. Перша з двох пар робить руками «ворітця» і з такої позиції починається танець під звуки козачка. Перша пара з двох проскакує у ворітця третьої, що стоїть навпроти, та стає за нею. Хлопчик весь час стоїть за хлопчиком, дівчинка – за дівчинкою. Третя пара (стала першою з двох пар) біжить під протилежні ворітця. Останній проскок у ворітця відбувається на 29 такті. За 31 і 32 такти темп танцю уповільнюється, пари готуються до виконання першої фігури, якою закінчується танець (чергування 1 і 2 фігури можна скільки заманеться).

 Діти розходяться по сцені. На авансцену виходять дівчинка та хлопчик, який її дражнить.

Хлопчик 6.                      На городі калюжа,

                                        Моя мила недужа.

                                        А музики почує,

                                        То і в калюжі танцює.

Дівчина 3.                       Гриць миші злякався,

                                        В кропиву сховався,

                                        Бороною вкрився,

                                        Щоб не пожалівся.

Хлопчик 6.                      Ой чим же ти не хазяйка,

                                        Чим не господиня?

                                        Сім днів хати не мела,

                                        Сміття не носила!

Дівчина 3.                       А де ти був, забарився?

                                        На дірявім мосту провалився?

Підходить ще одна дівчинка.

Дівчина 4.                       Ой на городі шафран.

                                        Стоїть Володя наш, як пан!

 Дівчинка проказує лічилку, з останнім словом дає хлопчику щигля по лобі. Решта дітей обступають їх.

                                        Ішла піна із-за моря,

                                        Стала бить, колотить,

                                        У дзвіночка дзвонить

                                        Бом!

 Діти беруться за руки і роблять коло, починається гра «Дзвін». Хлопчик-«дзвін» ходить у колі й питає. Відповідають всі.

«Дзвін»:                           Чиї ворота?

Всі:                                   Одудові.

«Дзвін»:                           А це чиї, такі високі?

Всі:                                   Лелечині.

«Дзвін»:                           А тут?

Всі:                                   Сірочаплині.

«Дзвін»:                           А ці низенькі?

Всі:                                   Перепелишині.

«Дзвін»:                           Пустить мене!

Всі:                                   Не пустимо!

«Дзвін» відступає і кричить.

«Дзвін»:                           Бий, дзвоне, бий!

                                         Хмару розбий!

 «Дзвін» кидається з розгону між дітьми, намагається прорвати коло. Як вискочить, так всі його ловлять. Хто спіймає, той стає «дзвоном». Гру повторюють декілька разів.

Ведучий:                        Ніч купальська, ніч весела,

                                         Не стуляють очі села.

                                         Біля річки, біля броду,

                                         Всі вітаєм свято броду.

                                         На Івана, на купала,

                                         Веселились ми до рана,

                                         Місяченько світить милий,

                                         А дівчата вінок звили,

                                         Дружно в танці закружляли.

                                         Запалили хлопці ватру

                                         І високу, і крилату.

 Діти дружно витягають з-за куліс на середину сцени вогнище. Багаття складають на листі фанери, з березових полін. Під полінами ховають вентилятор та ліхтарики. До полін кріплять смужки легкої червоної тканини, які під дією повітря від вентилятора імітуватимуть вогонь. Діти стрибають через вогнище. Звучить мелодія народної пісні «Ой лопнув обруч».

 Вибігає «відьма» і своєю мітлою мете. Співає народну купальську пісню.

                                          1. Ой летіло помело через село, -

                                              Стовпом дим, стовпом дим.

                                          2. Воно ж тому якову головоньку одтяло.

                                              Стовпом дим, стовпом дим.

                                          3. А Марена с радощами                                   

                                              Носить воду пригорщами.

                                              Та й гасить, та й гасить.

                                          4. Що загасить, те займеться,

                                              То Марена засміється, -

                                              Стовпом дим, стовпом дим.

Хлопчик 8.                            На Івана, на Купала

                                              Захотіла відьма сала.

                                              На дуб лізла, кору гризла,

                                              З дуба впала, зілля копала.

                                              З дуба впала, зілля копала,

                                              Своїх діток научала:

- Робить, дітки, як я, - мати,

Щоб уміти чарувати!   

Хлопчик 9.                            Купальської ночі

                                              Видрав чорт відьмі очі!

                                              Щоб жита не псувала,

                                              Щоб корів не чарувала,

                                              Щоб Купала святкувать

                                              Нам не заважала!

 Хлопчики одягають на «відьму» мішок і виносять її зі сцени.

Хлопчик 10.                          Перед лицем Купальських свят

                                              Дощ празниковий впав на пшениці,

                                              На дикі квіти, на маленьку річку,

                                              На полині і на зелену балку…

Дівчина 5.                             О, як молилась я цьому дощу,

                                              І бджілці, що молилась до шипшини,

                                              І пшеницям, і річечці в осоках,

                                              Й зозулі, що молилася крізь дощ…

                                              Перед лицем Купальських свят

                                              Вклоняюсь я траві…

Хлопчик 11.                          І гіркота, і солодощі літа

                                              Тобі даються задарма: бери!

                                              Тобі несе травина кожна ліки:

                                              Бери! Тобі усе!

                                              Сприймай це, як належне,

                                              Сприймай – але руки не підіймай

                                              Ні на шпака, що рве твої черешні,

                                              Ні на свій край!

 Через сцену пробігає хлопчик, який котить обруч, прикрашений квітами. Говорить слова.

Хлопчик 12.                          Котився вінок з поля,

                                              Із поля на дорогу,

                                              А з дороги до стодоли,

                                              Із стодоли до комори.

                                              А з комори до світлиці

                                              На пухкі паляниці!

 На сцену виходить ведучий і проказує слова вслід хлопчикові з обручем.

Ведучий:                               Ще малий, але ж сміливець –

                                              Сам біжить у гай…

                                              Ти, мій хлопче, українець –

                                              Те запам’ятай!    

Звертається у бік дівчат.   

                                              Ще мала, а по барвінок

                                              Вже ходила в гай…

                                              Ти, дівчатко, українка –

                                              То ж не забувай!

Звертається до всіх слухачів.

                                              Вирина стежина рідна

                                              З теплої трави…

                                              Мати наша – Україна,

                                              Не забудьте ви!

                                              З Купалом!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10592. Философия Возрождения: антропоцентризм (XV –XVI вв.) 50 KB
  Философия Возрождения: антропоцентризм XV –XVI вв. С XV века происходят изменения в социально-экономической и духовной жизни Западной Европы. Она характеризуется возникновением мануфактур техническими открытиями и нововведениями самопрялка ткацкий станок водяное к...
10593. Немецкая классическая философия во второй половине XVIII века 56 KB
  Немецкая классическая философия В Германии во второй половине XVIII века сформировалось новое направление немецкая классическая философия. Ее представители: Кант –дуалист Фихте субъективный идеалист Шеллинг объективный идеалист Гегель – объективный идеали
10594. Отечественная философия XIX - начала XX веков 82.5 KB
  Отечественная философия XIX начала XX веков Русская философия начинает свое существование с XIX века. Основная тема которая на протяжении почти целого столетия занимала умы русской интеллигенции – историческая судьба России ее прошлое настоящее и будущее ее историче...
10595. Предмет и цель математического моделирования 19.24 KB
  Предмет и цель математического моделирования. В развитии различных областей человеческой деятельности математика оказывала и оказывает существенное влияние. Ее роль складывалась исторически и зависела от двух факторов: степени развития математических понятий и ма
10596. Математическое моделирование системы индукционного нагрева 32.53 KB
  Математическое моделирование системы индукционного нагрева. Система индукционного нагрева представляет собой в общем случае источник питания индуктор нагреваемое тело и окружающую среду. Источник питания будь то генератор повышенной частоты тиристорный п...
10597. Тепловая задача. Основные положения. Критерии и числа подобия 67.46 KB
  Тепловая задача. Основные положения. Критерии и числа подобия В настоящее время существует немало как аналитических так и численных методов решения тепловых задач для тел цилиндрической и прямоугольной формы. В случае нагрева тел более сложной формы для решения п...
10598. Методы решения краевых задач. Метод разделения переменных (Метод Фурье) 119.66 KB
  Методы решения краевых задач. Метод разделения переменных Метод Фурье. Метод разделения переменных относится к классическим методам решения линейного дифференциального уравнения теплопроводности. При его применении вначале находится совокупность частных решений...
10599. Методы интегрального преобразования 76.24 KB
  Методы интегрального преобразования. Операционные методы. Для многих задач теплопроводности использование классических методов оказывается неэффективным например применение метода разделения переменных для задач с внутренними источниками тепла. Основные пра
10600. Нагрев неограниченной пластины. Решение методом преобразования Фурье 73.38 KB
  Нагрев неограниченной пластины. Решение методом преобразования Фурье Дана неограниченная пластина толщиной 2R при температуре. Теплообмен с окружающей средой происходит при ГУ2. Нагрев осуществляется переменным источником ...