60064

Свято Купала. Загальнотабірний захід

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Дія відбувається на природі. Дівчата та хлопці вбрані в національні українські костюми; на «відьмі» - чорний плащ з каптуром, мітла. На сцену виходить ведучий-вихователь.

Украинкский

2014-05-13

78 KB

12 чел.

Загальнотабірний захід

Свято Купала

 Дія відбувається на природі. Дівчата та хлопці вбрані в національні українські костюми; на «відьмі» -  чорний плащ з каптуром, мітла. На сцену виходить ведучий-вихователь.

Ведучий:                              У небі вечір кучерявий

Колише теплую блакить

І на землі гойдає трави,

  І затихає, й знов шумить.

     І раптом схоплює на крила

   Хвилясті співи журавлів,-

   І давня казка, вічно мила,

        Зринає крізь хвилястий спів.

 Ведучий іде за куліси. З-за останньої куліси з обох боків сцени виходять «доріжкою» 12 дівчат (по 6 з кожного боку) і рухаються до середини сцени. Там повертаються і парами прямують до авансцени. У кожної в руках по 2 віночки. Під час руху співають українську купальську пісню. На авансцені сідають півколом та наче плетуть вінки. Доспівавши, починають розмову.

Рух «доріжка»: на «раз» - невеликий виворітний крок правою ногою праворуч на всю ступню, злегка присідаючи на неї. Ліву ногу відокремити від підлоги і підвести позаду правої, нижче кісточки. Коліно злегка зігнути і спрямувати ліворуч, підйом вільний. На «і» - ліву ногу опустити позаду правої на пів пальці, злегка витягнувши її в коліні. На «два-і» - повторити рухи, що виконували на «раз-і». Далі рух продовжувати з іншої ноги.

  1.  А ми рутоньку посієм, посієм,

    Зеленую руту, жовтий цвіт

                                             Посієм! (двічі)

  1.  А ми рутоньку пополем, пополем,

Зеленую руту, жовтий цвіт

                                         Пополем! (двічі)

  1.  А ми рутоньку нарвемо, нарвемо

                                        Зеленую руту, жовтий цвіт

                                        Нарвемо! (двічі)

  1.  А ми віночки сплетемо, сплетемо!

                                        Зеленую руту, жовтий цвіт

                                        Сплетемо!(двічі)

  1.  А ми дівочок вберемо, вберемо!

                                        Зеленую руту, жовтий цвіт  

                                        Вберемо!(двічі)

Сідають півколом на сцені, перемовляються.

Дівчина 1.                       Купало, Купало!

                                        Де ти зиму зимувало?

Дівчина 2.                       Зимувало в лісі,

    Ночувало в стрісі!

Дівчина 3.                       Зимувало в пір’ячку

    Літувало в зіллячку!

Дівчина 4.                       Виграва сопілонька у ліску,

                                        Красується земленька у вінку.

                                        Вітерець, пустуючи, шамотить,

                                        Молодеє листячко мерехтить.

Дівчина 5.                       А у полі житечка оксамит,

                                        А над полем – сонечко і блакить.

                                        І, мов легкі човники на морях,

                                        Плинуть білі хмароньки в небесах.

                                        І на річці хвилечка, мов жива.

                                        А в лісі сопілонька виграва.

Дівчина 6.                       А я у гай ходила

                                        По квітку ось яку

                                        А там – дерева люлі

                                        І все отак зозулі

                                        Ку-ку

Дівчина 7.                       Я зайчика зустріла

                                        Дрімав він на горбку

                                        Була б його спіймала

                                        Зозуля і злякала

                                        Ку-ку

Дівчина 8.                       Чом, о земле ти моя,

                                        Кохана ти мені?

                                        Чом, о земле ти моя,

                                        Чарує так мене ясна твоя краса?

Дівчина 9.                       Чим приваблює мене

                                        Пташні твоєї спів, духмяний цвіт лісів?

                                        Чим приваблює мене

                                        Водиця рік твоїх, що тут пливе?

Дівчина 10.                     Тим, дитино люба, знай,

                                        Що води ці, ліси –

                                        Твій рідний, щедрий край!

                                        Тут твої діди і батьки

                                        Свою пролили кров за волю і любов!

Дівчина 11.                     Струмок серед гаю, як стрічечка!

                                        На квітці метелик, мов свічечка.

                                        Хвилюють, маюють, квітуть поля –

                                        Добридень тобі, Україно моя!

Дівчата встають, один вінок одягають на голову, другий – тримають на двох руках.

Дівчина 12.                     Ми з барвистих квітів

                                        Виплели вінки,

                                        На лужку зарічним

                                        Завели пісні.

                                        Попливи, віночку,

                                        У далекий край.

                                        Скрізь у світі друзів

                                        Радісно вітай!

Дівчата підходять до води, співають і пускають вінки, ті що в руках.

Дівчата:                           Пливи, вінок, за водою,  

                                                                  пливе доля за тобою!

                                        Пливи , вінок, к бережечку,

                                                                  рокитяному кущечку!

На сцену вибігають 12 хлопчиків.

Хлопчик 1.                      А де наше Купало стояло,

                                        То там місяць і сонце сіяли.

                                        Там, де яснеє сонечко сіяло,

                                        Там Микола кониченька сідлає.

Хлопчик 2.                      Поскакав коник попід гречкою,

                                        А за ним, за ним я з вуздечкою!

                                        Постій, конику, я загнуздаю,

                                        Поведу тебе аж до Дунаю.

                                        Аж до Дунаю водиці пити,

                                        А нам усім – «Галю» водити!

 Діти роблять два кола: хлопчиків та дівчаток. Кола рухаються в різних напрямках. З кожним куплетом напрям руху змінюється.

Хлопчики:                       А чому ж ти не гуляєш, Галю, Галю?

Дівчата:                           Бо не маю чобітків я, козаченьку!   

Хлопчики:                       А де ж тії чобіточки, що я тобі дав?

Дівчата:                           Повісила на кілочок, та й ті злодій вкрав!

Хлопчики:                       А чому ж ти не гуляєш, Галю, Галю?

Дівчата:                           Бо не маю кораликів, козаченьку!

Хлопчики:                       А де ж ті коралики, що тобі купив?

Дівчата:                           Положила в прискриночку, злодій вхопив!

Хлопчики:                       А чому ж ти не гуляєш, Галю, Галю?

Дівчата:                           Бо не маю ще віночка, козаченьку!

Хлопчики:                       Я віночок з барвіночку тобі куплю!

Дівчата:                           Тоді я вже потанцюю та й красненько,

                                        Подякую козаченьку!

Виконуючи останній рядок пісні, треба зробити репризу 5-6 тактів. Доспівавши, лави змішуються.

Дівчина 1.                       Квіточки збирали, віночки звивали.

                                        Віночки звивали, на голівку клали.

                                        Як сплели віночки, пустили в ставочку.

                                        Як пустили в ставочку, завели по таночку!

Хлопчик 3.                      Ой, заграйте, музики,

                                        В мене нові черевики.

                                        Починайте скоро грати,

                                        Бо хочеться танцювати!

Дівчина 2.                       Грайте, грайте голосніше,

                                        Скрипки та цимбали!

                                        Наші нові черевички

                                        Ще не танцювали!

Хлопчик 4.                      Петрик свиснув у листочок,

                                        А Юрко – в сопілку,

                                        Чути музику, співанку

                                        По селу й присілку.

Хлопчик 5.                      Гей, танцюймо ми «Романа»,

                                        Дружні школярата!

                                        Черевички нові маєм

                                        На Купальські свята!

Танець «Роман»

 Діти формують на сцені два гурти по 3 пари в кожному. Танець має дві фігури. Перша – 3 пари йдуть «зальотним» рухом по вузькому колу, наче навколо дерева, хлопці стоять у середині і торкаються між собою ліктями лівих рук, в яких вони поперед себе тримають ліві руки дівчат. Правою рукою хлопці обіймають стан своєї дівчини ззаду, підтримуючи її за праву руку, зігнуту й покладену на правому боці. Перша фігура виконується під спокійну маршову музику. З останнім акордом пари перешиковуються: стають в одну лінію. Другу фігура – дві пари стоять одна за одною праворуч, а третя пара стає ліворуч обличчям до першої. Хлопчик бере правою рукою ліву руку дівчини. Перша з двох пар робить руками «ворітця» і з такої позиції починається танець під звуки козачка. Перша пара з двох проскакує у ворітця третьої, що стоїть навпроти, та стає за нею. Хлопчик весь час стоїть за хлопчиком, дівчинка – за дівчинкою. Третя пара (стала першою з двох пар) біжить під протилежні ворітця. Останній проскок у ворітця відбувається на 29 такті. За 31 і 32 такти темп танцю уповільнюється, пари готуються до виконання першої фігури, якою закінчується танець (чергування 1 і 2 фігури можна скільки заманеться).

 Діти розходяться по сцені. На авансцену виходять дівчинка та хлопчик, який її дражнить.

Хлопчик 6.                      На городі калюжа,

                                        Моя мила недужа.

                                        А музики почує,

                                        То і в калюжі танцює.

Дівчина 3.                       Гриць миші злякався,

                                        В кропиву сховався,

                                        Бороною вкрився,

                                        Щоб не пожалівся.

Хлопчик 6.                      Ой чим же ти не хазяйка,

                                        Чим не господиня?

                                        Сім днів хати не мела,

                                        Сміття не носила!

Дівчина 3.                       А де ти був, забарився?

                                        На дірявім мосту провалився?

Підходить ще одна дівчинка.

Дівчина 4.                       Ой на городі шафран.

                                        Стоїть Володя наш, як пан!

 Дівчинка проказує лічилку, з останнім словом дає хлопчику щигля по лобі. Решта дітей обступають їх.

                                        Ішла піна із-за моря,

                                        Стала бить, колотить,

                                        У дзвіночка дзвонить

                                        Бом!

 Діти беруться за руки і роблять коло, починається гра «Дзвін». Хлопчик-«дзвін» ходить у колі й питає. Відповідають всі.

«Дзвін»:                           Чиї ворота?

Всі:                                   Одудові.

«Дзвін»:                           А це чиї, такі високі?

Всі:                                   Лелечині.

«Дзвін»:                           А тут?

Всі:                                   Сірочаплині.

«Дзвін»:                           А ці низенькі?

Всі:                                   Перепелишині.

«Дзвін»:                           Пустить мене!

Всі:                                   Не пустимо!

«Дзвін» відступає і кричить.

«Дзвін»:                           Бий, дзвоне, бий!

                                         Хмару розбий!

 «Дзвін» кидається з розгону між дітьми, намагається прорвати коло. Як вискочить, так всі його ловлять. Хто спіймає, той стає «дзвоном». Гру повторюють декілька разів.

Ведучий:                        Ніч купальська, ніч весела,

                                         Не стуляють очі села.

                                         Біля річки, біля броду,

                                         Всі вітаєм свято броду.

                                         На Івана, на купала,

                                         Веселились ми до рана,

                                         Місяченько світить милий,

                                         А дівчата вінок звили,

                                         Дружно в танці закружляли.

                                         Запалили хлопці ватру

                                         І високу, і крилату.

 Діти дружно витягають з-за куліс на середину сцени вогнище. Багаття складають на листі фанери, з березових полін. Під полінами ховають вентилятор та ліхтарики. До полін кріплять смужки легкої червоної тканини, які під дією повітря від вентилятора імітуватимуть вогонь. Діти стрибають через вогнище. Звучить мелодія народної пісні «Ой лопнув обруч».

 Вибігає «відьма» і своєю мітлою мете. Співає народну купальську пісню.

                                          1. Ой летіло помело через село, -

                                              Стовпом дим, стовпом дим.

                                          2. Воно ж тому якову головоньку одтяло.

                                              Стовпом дим, стовпом дим.

                                          3. А Марена с радощами                                   

                                              Носить воду пригорщами.

                                              Та й гасить, та й гасить.

                                          4. Що загасить, те займеться,

                                              То Марена засміється, -

                                              Стовпом дим, стовпом дим.

Хлопчик 8.                            На Івана, на Купала

                                              Захотіла відьма сала.

                                              На дуб лізла, кору гризла,

                                              З дуба впала, зілля копала.

                                              З дуба впала, зілля копала,

                                              Своїх діток научала:

- Робить, дітки, як я, - мати,

Щоб уміти чарувати!   

Хлопчик 9.                            Купальської ночі

                                              Видрав чорт відьмі очі!

                                              Щоб жита не псувала,

                                              Щоб корів не чарувала,

                                              Щоб Купала святкувать

                                              Нам не заважала!

 Хлопчики одягають на «відьму» мішок і виносять її зі сцени.

Хлопчик 10.                          Перед лицем Купальських свят

                                              Дощ празниковий впав на пшениці,

                                              На дикі квіти, на маленьку річку,

                                              На полині і на зелену балку…

Дівчина 5.                             О, як молилась я цьому дощу,

                                              І бджілці, що молилась до шипшини,

                                              І пшеницям, і річечці в осоках,

                                              Й зозулі, що молилася крізь дощ…

                                              Перед лицем Купальських свят

                                              Вклоняюсь я траві…

Хлопчик 11.                          І гіркота, і солодощі літа

                                              Тобі даються задарма: бери!

                                              Тобі несе травина кожна ліки:

                                              Бери! Тобі усе!

                                              Сприймай це, як належне,

                                              Сприймай – але руки не підіймай

                                              Ні на шпака, що рве твої черешні,

                                              Ні на свій край!

 Через сцену пробігає хлопчик, який котить обруч, прикрашений квітами. Говорить слова.

Хлопчик 12.                          Котився вінок з поля,

                                              Із поля на дорогу,

                                              А з дороги до стодоли,

                                              Із стодоли до комори.

                                              А з комори до світлиці

                                              На пухкі паляниці!

 На сцену виходить ведучий і проказує слова вслід хлопчикові з обручем.

Ведучий:                               Ще малий, але ж сміливець –

                                              Сам біжить у гай…

                                              Ти, мій хлопче, українець –

                                              Те запам’ятай!    

Звертається у бік дівчат.   

                                              Ще мала, а по барвінок

                                              Вже ходила в гай…

                                              Ти, дівчатко, українка –

                                              То ж не забувай!

Звертається до всіх слухачів.

                                              Вирина стежина рідна

                                              З теплої трави…

                                              Мати наша – Україна,

                                              Не забудьте ви!

                                              З Купалом!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74021. СОСТАВ ПРЕСТУПЛЕНИЯ 24.58 KB
  Уголовное законодательство не содержит определения понятия состава преступления. Это понятие выработано наукой уголовного права, которая под составом преступления понимает совокупность установленных уголовным законом объективных и субъективных признаков
74022. Стадии совершения преступления 47.86 KB
  Стадии совершения преступления. Понятие стадий умышленного преступления. Понятие оконченного преступления и его признаки. Добровольный отказ от преступления.
74023. Соучастие в преступлении 74.38 KB
  Участие в совершении преступления двух или более лиц. Это (количественный признак), характеризующий институт соучастия с объективной стороны, предполагает участие в одном и том же преступлении двух и более лиц, каждое из которых является вменяемым
74024. Понятие уголовного закона 28.6 KB
  Уголовным законом устанавливаются основания и принципы уголовной ответственности определяется круг общественно опасных деяний признаваемых преступлениями меры государственного принуждения являющиеся уголовным наказанием и иными мерами государственного воздействия применяемыми за совершение преступлений регламентируются...
74025. Действие уголовного закона во времени и в пространстве. Обратная сила уголовного закона 17.65 KB
  Действие уголовного закона во времени и в пространстве. Обратная сила уголовного закона. Действие уголовного закона во времени. Обратная сила уголовного закона.
74026. Понятие преступления и его признаки. Категории преступлений 20.89 KB
  Понятие преступления и его признаки. Понятие преступления и его признаки. УК РФ впервые в законодательном порядке указал в качестве признаков преступления виновность и наказуемость. Ранее эти признаки преступления выделялись лишь наукой уголовного права.
74027. Ранний итальянский гуманизм и его представители 47 KB
  В России эпоха возрождения падает на XVIнач. Этому способствовало: рост городов и усиление их влияния на внутренний и внешний рынки; развитие цехового ремесленного производства следовательно формирование новых общественных капиталистических отношений; за очень короткий промежуток времени совершается много научных открытий которые формируют новую картину мира Николай Коперник Джордано Бруно Галилео Галилей открытия обосновали гелиоцентрический взгляд на мир; эпоха возрождения – это эпоха великих географических открытий. В противовес...
74028. Становление и специфика развития европейского индустриального (капиталистического) общества в эпоху Нового времени 37 KB
  Он изменяет характер не только с х но и промышленности. Растет капиталистическая форма промышленности – мануфактура разлагается средневековое городское ремесло рушатся оковы цехового строя; средневекового цехового мастера все больше вытесняет промышленный капиталист. Распределение машин использующих двигатель внутреннего сгорания повлекло за собой развитие нефтедобывающей и нефтеперерабатывающей промышленности. Государство проводит политику протекционизма – политика государства направленная на защиту собственной промышленности путем...
74029. Великие революции Нового времени и их последствия 54 KB
  Старый феодальный порядок подрывали многочисленные народные восстания, происходившие в Италии, Франции, России, Испании и других странах. Синхронность этих проявлений кризисных общественно-политических ситуаций свидетельствовала об универсализме глубинных противоречий