60068

Вечорниці-фантазії “На Андрія робиться дівицям надія”

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Заходять дівчата1 ДІВЧИНА: Дівчата не роздягайтеся.2 ДІВЧИНА: Чого причепились Не смішіть не заважайте ідіть геть2 ХЛОПЕЦЬ: Макітру вареників на стіл підемо 1 ДІВЧИНА: Та вже будуть вам вареники їжте хоч лусніть тільки воду дайте донести...

Украинкский

2014-05-13

32 KB

1 чел.

онецька ЗОШ №97, учитель початкових класів, Коваленко Т.В

Вечорниці-фантазії “На Андрія робиться дівицям надія”

Сценарій свята

ВЕДУЧИЙ: Українське народне прислів'я стверджує, що "сумний грудень у свято і будень". Та це прислів'я не для молоді. Адже саме в грудні молодь збирається майже щодня. 3 останнім місяцем року пов'язано чи не найбільше з народних свят - День Андрія за ім'ям християнського святого  Андрія  Первозванного, що випадає на 13 грудня. З цим днем пов'язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від нього віє чарівною язичеською стихією.
                   
Заходять дівчата
1 ДІВЧИНА: Дівчата, не роздягайтеся. Побіжимо до криниці по воду. Принесемо її в роті і замісимо тісто на балабушки. Хлопці, звичайно, не даватимуть донести воду, будуть смішити, та ви на них не звертайте уваги...
(Дівчата вибігають, появляються хлопці і ховаються в кутку, чатуючи на дівчат).
1 ХЛОПЕЦЬ: Дівчата повертаються, зустрінемо їх!
(Кидаються навперейми дівчатам і кумедними витівками та жартами намагаються розсмішити їх).
2 ДІВЧИНА: Чого причепились?! Не смішіть, не заважайте, ідіть геть!
2 ХЛОПЕЦЬ: Макітру вареників на стіл - підемо!
1 ДІВЧИНА: Та вже будуть вам вареники - їжте, хоч лусніть, тільки воду дайте донести!
3 ХЛОПЕЦЬ: Ну що ж! Вважайте, що ви нас вмовили.
(Виходять, а дівчата замішують тісто на балабушки).
2 ДІВЧИНА: Спечемо балабушки, позначимо кожна свою кольоровою ниткою і будемо ворожити.
3 ДІВЧИНА: А як будемо ворожити?
2 ДІВЧИНА: А ти дивись та на вуса мотай!
(Дівчата розстеляють рушник на підлозі, розкладають всі балабушки на ньому в рядочок).
2 ДІВЧИНА: Тепер треба впустити до хати голодного пса. Балабушек багато, всіх їх пес не з'їсть... Але знайте, чию з'їсть першу - та дівка першою і заміж вийде.
3 ДІВЧИНА: А чию не з’їсть?
2 ДІВЧИНА: Та ще посидить дівкою рік чи два... Гірше тому, чию балабушку собака надкусить і покине... Ту дівчину парубок зрадить.
1 ДІВЧИНА: Давайте ще поворожимо на півня і дізнаємось, хто буде чоловік.
3 ДІВЧИНА: А як на півня ворожать?
1ДІВЧИНА: О 12-й годині ночі ми посипемо долівку пшеницею, поставимо в мисочку води і люстерко. Впустимо до хати півня. Якщо півень спочатку нап'ється води - чоловік буде п'яниця, клюне пшениці - господарем буде, а як почне дивитись у дзеркало - гультяєм і ледарем буде!
4 ДІВЧИНА: А поки що біжімо на вулицю, дізнаємось, як буде звати чоловіка.
3 ДІВЧИНА: А як це робиться?
4 ДІВЧИНА: Зустрінеш чоловіка чи парубка, спитай, як його звати – так і буде зватись і твій чоловік.
(Дівчата вибігають на вулицю і через хвилину збігаються).
1 ДІВЧИНА: Мого зватимуть Данилом!
2 ДІВЧИНА: А мого – Іваном!
3 ДІВЧИНА: Богданом!
4 ДІВЧИНА: Ярославом!
5 ДІВЧИНА: Михайлом!
1 ДІВЧИНА: Йдучи додому поворожимо на 9-го кілка.
3 ДІВЧИНА: А як це робиться?
1 ДІВЧИНА: Підходиш до тину і починай рахувати кілки. До 9-го кілка добре придивися. Який кілок - такий і суджений: кривий - старий, рівний - молодий, з корою - багатий, без кори - бідний.
2 ДІВЧИНА: Ми тут ворожимо, а хлопці в цей час бешкетують. I їм люди вибачають, бо самі колись молодими були.
(Дівчата виходять, а до хати забігають хлопці). Пісня «По дорозі жук»
1 ХЛОПЕЦЬ: А ми з Юрком розібрали пліт у Романа Палія! Жодного кілка вранці не знайде. Це йому за те, що не пускає Галю на вулицю.
2 ХЛОПЕЦЬ: А ми з Степаном ворота Івана Пісного кинули у річку.
3 ХЛОПЕЦЬ: Я бачив, як хлопці з того кутка викотили комусь на дах воза!
(Регочуть всі).
4 ХЛОПЕЦЬ: А ми з Миколою моєму сусідові розкидали стіг сіна по городу, аж до вулиці посипали доріжку! Ото робота завтра буде, а як він буде лаятись!
5 ХЛОПЕЦЬ: Та що там сіно?! Мій батько розповідав, що коли він парубкував, то клуню з хлопцями розібрав до ранку моєму дідові, за те, що не дозволяв своїй дочці (тепер уже моїй мамі) зустрічатись з ним.
1 ХЛОПЕЦЬ: Побешкетували ми добряче, пора додому. Завтра не спізнюйтесь на вечорниці, будемо калиту кусати.
(Виходять).
ВЕДУЧИЙ: На Андрія жінки не пекли хліба, не шили, не пряли. Тільки дівчата вранці випікали обрядовий корж з діркою в середині – калиту.
Тісто місили всі по черзі. Калита випікалась солодкою, з медом, і запікали її у печі так, щоб вгризти було трудно – на сухар.
(Вбігають до хати хлопці і дівчата, підвішують на червоній стрічці калиту і закріплюють на кінці палиці. Біля калити стоїть вартовий – пан Калитинський, в руках у нього квач, вмочений у масну сажу):
ПАН КАЛИТИНСЬКИЙ: Я – пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!
(Пан Коцюбинський, один з парубків, “сідає” на коцюбу, і під’їжджає до калити):
ПАН КОЦЮБИНСЬКИЙ: Добрий вечір, пане Калитинський!
ПАН КАЛИТИНСЬКИЙ: Доброго здоров’я, пане Коцюбинський! Куди їдеш?
ПАН КОЦЮБИНСЬКИЙ: Їду Калиту кусати!
ПАН КАЛИТИНСЬКИЙ: А я буду по писку писати!
ПАН КОЦЮБИНСЬКИЙ: А я вкушу!
ПАН КАЛИТИНСЬКИЙ: А я впишу!
(Завдання Калитинського розсмішити Коцюбинського. Якщо розсмішить, той кусати калиту не буде. Його вимажуть сажею. Якщо ні, то має право калиту кусати. По черзі до калити під’їжджають усі парубки).
2 ДІВЧИНА: Знімайте калиту. Розділимо її поміж собою і з’їмо, а вже після цього сядемо за стіл. Дівчата наварили вареників з капустою, напекли пампушок і шуликів.
(Все виставляється на стіл, молодь пригощається. Грає музика, всі танцюють, співають пісню «Ой, мій милий, вареничків хоче»).
1 ДІВЧИНА: Пограємось в гру “Панас, хапай нас!”
(Хлопцю зав’язують очі і він “шукає” свою долю).
2 ДІВЧИНА: Дівчата, йтимете додому, будьте обережні! Ті хлопці, яких ми не запросили калиту кусати, заплутають нитками чи мотуззям дорогу. А можуть вискочити зненацька і крикнуть: “Пугу-пугу, козак з лугу!”
(Дівчата виходять і співають)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69697. Змінні і масиви. Взаємні переходи 68 KB
  Упаковка змінних в масив. Функція compact() Функція compact() «упаковує» змінні і їх значення в масив. В результаті виходить асоціативний масив, ключами якого є імена, змінних, а значеннями елементів — значення змінних.
69699. СТИЛІ 127 KB
  Стиль HTML - це набір характеристик шрифту, символів і абзацу, застосовуваних до певної частини документа. Застосування стилів дозволяє уникнути необхідності додавання до HTML нових тегів форматування, оскільки нові команди форматування можуть включатись у стиль, а не у HTML-файл.
69700. Групування записів 25 KB
  Оператор SELECT дозволяє групувати значення, що повертаються. Наприклад, клієнт Іванов (C_NO=l) кілька разів замовляв у нас якийсь товар. Означає його номер зустрічається в таблиці ORDERS кілька разів. Інший клієнт також міг зробити декілька замовлень.
69701. КЛЮЧІ 27.5 KB
  В той же час, до цього номер 1 був закріплений за Івановим. У нас вийшло, що один і той же номер зіставлений різним клієнтам. Тепер уявимо, що про це нічого не знає оператор, що знаходиться в магазині. Сидоров замовляє монітор LG, але не оплачує його вчасно...
69702. Функції для роботи з окремими символами 74 KB
  При зміні регістра російських букв можуть виникнути проблеми, уникнути яких допоможе правильна установка локали. Локалью називатимемо сукупність локальних настройок системи, таких як формат дати і часу, мова, кодування.
69703. Спеціальні функції 35 KB
  Ми вже знайомі з технологією Cookies тому знаємо як зберегти поточний номер питання починаючи з якого тест буде продовжений. А як запам’ятати номери питань масив які згенерували для студента Зберегти масив в Cookies ми не можемо зате можна зберегти рядок.
69704. Математичні функції 47.5 KB
  Функція mах() повертає максимальний з переданих їй п аргументів. Наприклад, echo max(7,10, 3,1 $а, $b) виведе 10, якщо значення $а і $Ь менше або рівні 10. Якщо функції переданий один параметр, то він повинен бути масивом, в якому буде вироблений пошук максимального елементу.
69705. Читання і запис в бінарному режимі 53.5 KB
  Для кожного відкритого файлу система зберігає величину яка називається покажчиком поточної позиції файлу. При відкритті файлу цей покажчик встановлюється на початок файлу. З кожним викликом функції читання файлу покажчик поточної позиції зрушується...