60084

Позакласний захід з української літератури

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: перевірити опанування навчального м матеріалу; розвивати логічне мислення та усне мовлення; прищеплювати любов до української літератури. м любіть Україну свою і вічні ми будемо з нею...

Украинкский

2014-05-13

63 KB

7 чел.

Позакласний захід з української літератури

Мета:            перевірити опанування  навчального м матеріалу;

            розвивати  логічне  мислення  та  усне мовлення;

             прищеплювати  любов  до  української  літератури.

Знання тільки  тоді знання,

коли  воно   здобуте  зусиллям

своєї  думки,  а не  самою  пам’яттю

Л.Толстой

Хід  заняття

І.   Повідомлення теми, мети заняття

ІІ. Організаційний момент:

а) знайомство з капітанами команд та командами ( заздалегідь клас ділиться на 4 команди);

б) з'ясування правил гри;

в)  розігрування черговості виступів;

ІІІ.  Проведення гри.

 

ЦИТАТА - ТВІР

Кожна команда отримує по 6 цитат.

1 завдання: назвати твір, з якого взято цю цитату, та його автора. (1 бал за кожну правильну відповідь).

Варіант І   У гурті   каша їсться, а гуща дітей не розгонить».

(І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я»)

 Всім серцем любіть Україну свою, — і вічні ми будемо з нею!»

(В. Сосюра. «Любіть Україну»)

 „От здається, руки чисті, проте все мариться, що їх покрила не  кров, а так... немов якась іржа”.              

(Леся Українка. «Бояриня»)

„Дурно ніхто нічого не робе: ви для мене—я для вас”.

(І. Карпенко-Карий. –„Хазяїн”)

«Народ наш, мов дитя сліпеє зроду, Ніколи світла— сонця не видав, За ворогів іде в вогонь і в воду, Катам своїх поводирів віддав».

(Леся  Українка. –„Товаришці на спомин”)

„О  принесіть як не надію, то крихту  рідної землі.”

(Олександр Олесь. „О, принесіть як не надію”)

Варіант ІІ

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград. Красиве і корисне».

(М. Рильський. «Троянди й виноград»)

Навіщо мені чуже, коли у мене й свого доволі». (І. Карпенко-Карий. «Хазяїн») «Дурний ти, хлопче! Чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати».

(Панас Мирний. «Хіба ревуть воли ...») «...Я буду вічно жити; я в серці маю те, що не вмирає».

(Леся Українка. «Лісова пісня») «Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками».

(І. Франко. «Перехресні стежки») «Тепер маєм живий вогонь, а доки він горітиме, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини».

(М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків»)

Варіант III

«Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян».

(М. Рильський. «Мова») «Ах ти, нещасна, безводна хмара! І прожене тебе вітер над рідною землею, і розвіє, не проливши і краплі цілющої води на рідні ниви, де при таких хазяїнах засохне наука, поезія і благо народа!!!»     (І. Карпенко-Карий. «Хазяїн») «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема».

(В. Сосюра. «Юнакові») «Ну, як-таки, щоб воля — та пропала? Се так колись і вітер пропаде».

(Леся Українка. «Лісова пісня»)

«Це непорядок. Хоч ви й начальство, а безневинно людей нема чого бить... Що ж то за суд такий? Це не суд, а розбій!..»

(В. Винниченко. «Суд»)

«Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись, Буду жити: — Геть думи сумні».

(Леся Українка. «Contra  spem spero»)

Варіант IV

«Ти тільки гість в житті моїм, сонце, бажаний гість, — і коли ти виходиш, я хапаюсь за тебе. Ловлю останній промінь на хмарах, продовжую тебе у вогні, в лампі, у феєрверках, збираю з квіток, з сміху дитини, з очей коханої».

(М. Коцюбинський. «Іпtermezzо»)

«Добраніч, сонечко! Ідеш на захід. Ти бачиш Україну — привітай!»

(Леся Українка. «Бояриня»)

«Ця земля не годна кілько народа здержіти та й кільки біді витримати».

(В. Стефаник. «Кам'яний хрест»)

«Вміє    розставатись   той,   хто   вмів любить».

(М. Рильський. «Яблука доспіли, яблука червоні»)

«Життя — що погода. Як серед ясного літнього дня, коли сонце аж пече, так гріє та світить, дивись: де не взявся вітер, надув — нагнав з усіх боків чорні хмари, — заклубочались вони; насупилося небо... заховалося сонцепохмуріло... загуло, закрутило, закушпенило шляхом...» (Панас Мирний. «Хіба ревуть воли...»)

«О ні! Не самі сльози і зітхання Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання». (І. Франко. «Мойсей»)

 КОНКУРС ДЕТЕКТИВІВ

Кожен учасник гри за поданим портретом повинен назвати літературного персонажа. (2 бали за правильну відповідь).

1.«Його молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні  кучері  на  голові,  тонкий  ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір».

(Лаврін. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Лєвицького)

2. «Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».

(Карпо. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

3. «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червоні яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, ніби шовк».

(Мелашка. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

4. «Борода йому була гладенько виголена; як та сокирка, видалась вона уперед, ховаючи у прогалині між довгим носом і собою запалий рот з сухими тоненькими губами; голова трохи подалася назад; довга шия вип'ялася так, яку вола, коли його у ярмо запрягають; на грудях одтопирилися верхні краї форменного сюртука, застебнутого унизу за два ґудзики...»

(Секретар Чижик. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

5. «У просторій широкій хатній сукні, без кички, голова, зав'язана на український лад шовковою хусткою... Очі позападали, але дуже блищать, на щоках хворий рум'янець».

(Оксана. «Бояриня» Лесі Українки)

6. «Вся її голова аж ніби горіла квітками проти сонця. Павине пір'я блищало й миготіло, а золотий пружок парчі на чор-

них косах сяяв і надавав краси тонким чорним бровам та блискучим очам».

(Мотря. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

7. «Вона стояла по другий бік тину, висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові. Сліпе око біліло ніби наскрізь, як вушко в голці, хоч туди нитку затягай».

(Маруся Кайдашиха. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

8. «Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітами, чудовно вилося коло білого чола; очі оксамитові, чорні, — здається, сам огонь говорив ними... Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама невеличка; метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе».

(Галя. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

9. «Він був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті».

(Карпо. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

10. «На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялося тонке, як павутиння, очі — теж гострі; лице довгобразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі та груди високі...»

(Чіпка. «Хіба ревуть воли... Панаса Мирного)

11. «Він був уже немолодий чоловік, коренастий, з довгими усами, з закрученим за ухо оселедцем».

(Мирін Ґудзь. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

12. «Вона вбралася в зелену спідницю, в червону запаску, підперезалась довгим червоним поясом і попускала кінці трохи не до самого долу, одяглась в зелений з червоними квіточками корсет, взулась в червоні чоботи, наділа добре намисто, взяла в руки білу хусточку та й пішла до церкви».

(Мотря. 'Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

13.-Вона розцвіла і стала повніша на виду. її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум'янцем од висків до самого підборіддя».

(Мелашка. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

14. «Він собі худощавий, низький, мишастий — справжній пацюк, такий і прудкий, говіркий, співучий — на селі перший співака».

(Пацюк. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

15. «Чорна здорова хустка чорніла на ній, неначе горщик, надітий на високий кілок». (Маруся Кайдашиха. «Кайдашева сім'я»

І. Нечуя-Левицького)

16. «На йому сорочка чорна-чорна, полотна не знать, та ще й порвана; штаненята — саме ґноття висить на очкурі — позасукувані аж до колін».

(Грицько. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

17. «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».

(Маруся Кайдашиха. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

18. «Він був білявий, але волосся на його голові звершечку було трохи рудувате».

(Карпо. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

19.«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалося з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з за-взаттям і трохи з злістю».

(Мотря. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

20. «Він оступився на два ступені до стола і знов став непорушно, неначе скеля, білий, як крейда. Його темні очі погасли і ніби померкли, а волосся на голові настовбурчилось і стирчало, неначе в їжака».

(Карпо. 'Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

21. «На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем».

(Кайдаш. "Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького)

22.«Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць... Хороше з лиця — повновидий, рум'янець на всю щоку, з чорними веселими очима, з чорним лискучим усом, — він був перший красень на селі»

(Максим Ґудзь. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

23. «Він був широкоплечий парнище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними усами, з карими веселими очима... Вони так і говорили у його».

(Лушня. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

24. «Висока,   струнка   жіноча   постать   у скромній чорній сукні, в чорнім капелюшку з простеньким білим пером, з лицем, заслоненим чорним, досить густим вельоном».

(Регіна. «Перехресні стежки» І. Франка)

25. «Він одрізнявся од усього товариства і норовом, й околом. Який завтовшки, такий завбільшки; неповороткий, неохайний. Голова величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз, ноги короткі та товсті, як стовпці».

(Матня. «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного)

26. «Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний».

(Іван. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського)

27. «На їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки і полинялий фартух з димки, волосся гладко зачесане у дві коси і заложене навколо голови».

(Мавка. «Лісова пісня» Лесі Українки)

28. «Стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну  кресаню».

(Іван. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. РЕКЛАМНА ПАУЗА

Кожна команда рекламує один із вивчених  літературних творів. Найвища оцінка — 6 балів.

КОНКУРС КАПІТАНІВ

Кожен капітан отримує картку з висловами літературознавців або сучасників про відомих письменників.

Завдання: встановити, про кого ці слова. (З бали за правильну відповідь).

•  Яка прекрасна мова! Читав — неначе погожу воду у спеку пив...

(М. Коцюбинський — про Івана Нечуя-Левицького).

•  Це     глибинно-бентежний березень і замріяно-прозорий вересень української поезії.

(Стельмах про Володимира Сосюру)

•  ...Тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б'є об кремінь і сипле іскри.

(М. Коцюбинський — про Івана Франка)

ІІІ. Підсумок   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4462. Українські землі у складі Литви та Польщі. Виникнення українського козацтва (кін. XIV – сер.XVII ст.) 79.67 KB
  Українські землі у складі Литви та Польщі. Виникнення українського козацтва (кін. XIV – сер.XVII ст.) Мета заняття.Ознайомити студентів із розвитком українських земель в сер. XIV – сер.XVII ст. Показати особливості адміністрати...
4463. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Формування української держави 62 KB
  Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Формування української держави Мета заняття.Ознайомити студентів із причинами, характером, рушійними силами національно-визвольної боротьби українського народу середини 17 ст. Показати особ...
4464. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності 104.14 KB
  Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності. Мета заняття. Ознайомити студентів із причинами та основними подіями громадянської війни - Руїни в Україні. Показати особливості становища українських земель кінця 17- по...
4465. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ – на початку ХХ ст. 67.91 KB
  Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ – на початку ХХ ст. Мета заняття.Ознайомити студентів із становищем українських земель у XIX- на поч. ХХ ст., особливостями соціально-економічного розвитку та суспільн...
4466. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр. Україна в складі СРСР (1922 – 1939 рр.) 75.63 KB
  Українська національна демократична революція 1917-1921 рр. Україна в складі СРСР (1922 – 1939 рр.) Мета заняття.Ознайомити студентів із становленням української державності та боротьбою різних сил в Україні у 1917-1921р.р.,становищ...
4467. Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. ХХ ст. 79.85 KB
  Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. ХХ ст. Мета заняття: Ознайомитись з планами гітлерівців щодо України, основними подіями та перебігом війс...
4468. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна Україна на сучасному етапі 67.98 KB
  Перебудова в СРСР та її наслідки для України. Спроба державного перевороту в СРСР і Україна. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежної України. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур, прийняття Конституції України Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Вибори Президента України 1999, 2004, 2010 рр.
4469. Історія україни Опорний конспект. Методична розробка 1.37 MB
  Методична розробка Опорний конспект з історії України написана на основі навчальної програми курсу Історія України для вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації дає вказівки по вивченню, засвоєнню матеріалу, що вивчається аудиторно. Робота...
4470. Основи теорії держави і права 181.5 KB
  Основи теорії держави і права Ознайомити студентів із поняттям держави і права, їх ознаками, закономірностями виникнення, основними теоріями походження та функціями. Охарактеризувати форми держави і права,поняття та ознаки г...