60089

Ми створені на добрі діла

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ведучий: Ольга Хто вона Якого родуплемені Чи знатного боярського чи дочка перевізника що волею долі стає київською княгинею Може саме так в переддень Купала Ольга познайомилася із князем Ігорем який був в її місцевості на мисливських ловах.

Украинкский

2014-05-13

52.5 KB

0 чел.

Тема:  Ми створені на добрі діла.

(сценарій виховного заходу)

Мета: ознайомитися із життєвим шляхом та політичною діяльністю визначних історичних постатей: княгині Ольги, Насті Лісовської та Марусі Чурай, з*ясувати, якою повинна бути дружина державного діяча, що означає служити Богові та людям,розвивати вміння висловлювати свої судження про вчинки людей, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до постатей цих жінок в історії України; вчити поважати духовне багатство народу.

                              ХІД   ЗАХОДУ

Лине мелодія пісні «Полтавщино, земля моя»

Учитель

Земля моя! Слово сяйливе, бо з сонця благословилося! Земля моя! Слово тихе, а скільки у ньому тепла і любові… Нестримно спливають століття. Кожна епоха залишає свій слід, кожна епоха формує свій особливий тип людських доль… Долі людські: одні  - короткі, але яскраві як спалах падаючої зорі. Інші – сірі й буденні, як набридлива осіння мжичка: пройшла – і сліду не залишилося. Ще інші – неповторні, довговічні, окрилені працею, надійні. Це долі тих, чиї серця горять любов’ю до людей, чия праця робить навколишній світ кращим, сповненим високого духовного змісту.

                        Отож, сьогодні, в цьому домі

                         Зійдуться постаті відомі.

                         Засяють зорями ясними

                         І ми зустрінемося з ними.

                           Листок лягає до листка,

                            Виводить літеру рука,

                             І факел істини чомусь

                           Читає гордо – «наша Русь»

                           Так! Наша! Бо корінням ми

                          Чи з-понад Росі, чи з Сули.

                           І Київська держава славна –

                          Духовності колиска здавна.

                                         А хто духовність цю плекав!?

                       Хто зрозумів що це важливо!?

                                         Хто навертав в діяннях денно,

                                         Старанно, може, й несміливо.

  

Тут, на Дніпрових крутих схилах,

Святий апостол побував,

Поставив хрест тут первозданний,

Слова пророчі проказав:

(Тропар апостолу Андрію).

                    «Велика Божа благодать

                     Зійде на люд і возсіяє.

                     Місто велике стане тут,

                     Земля соборами засяє».

(Дзвони)

Чоло Аскольд перехрестив,

До Бога він свій шлях мостив.

І хоч невдалим був урок –

Та для Русі – це перший крок!

(Великая эктания).

Ведучий: Ольга! Хто вона? Якого роду-племені? Чи знатного боярського, чи дочка перевізника, що волею долі стає київською княгинею?

Може саме так, в переддень Купала Ольга познайомилася із князем Ігорем, який був в її місцевості на мисливських ловах. Увійшовши в дім Ігоря простою слов’янською дівчиною, - Ольга розумом і душевними якостями завойовує визнання і шану, стає в ряд із знатними людьми Київської Русі, а згодом очолює державу.

Пізній вечір… Спочиває Гора… В теремах бояр і воєвод затихає гамір, стає тихо – туди входить сон. (Звучить «Ходить сон коло вікон») … Червоною жариною у княжому теремі світиться вікно, це вікно у світлиці княгині Ольги.

(Моцарт . Реквієм -1. Початок)

Де сон мій, де…

Немає сну і миті.

В таку хвилину роки пережиті.

Чи все зробила я – руська княгиня,

Як жінка, мати, дому берегиня.

                                  Чому ж думки ятрять мій розум, тіло, душу,

                                   Сповідати комусь усе – усе я мушу.

(Стук у двері).

Ольга: Хто там?

Григорій: Це я, товмач твій.  Кликала, княгине?

Ольга: Так, кликала. Проходь сюди і сядь.

Григорій: Княгиня молилась. Але чому нині така неспокійна?

Ольга: Важко мені, якийсь тягар на душі.

Григорій: Що хвилює нашу княгиню?

Ольга: Всі роки трудів своїх передумую, скільки потрачено, щоб зєднати племена й роди, одбити ворога, налагодити стосунки з Германією, Візантією. Як би воліла я ще одну велику справу зробити - Русь охрестити. Сама сповідую Христа і одному йому молюсь, але що маю діяти, коли Учитель велить: «Не вбий!», а бояри, воєводи мої мстять брат брату, сину- отець, отцю – син? Не молитвою звертаються до Бога, а кровю жертовник поливають. Як би воліла я, щоб над сивоусими небесними ланами держави Київської Триєдиний Бог – Творець проходив, зерна засівав. Аби ці зерна з глибини Вічності падали в душу народу мого і проростали у ній щирістю, відвертістю, сердечністю, добром великим.

Григорій: І ти, княгине, немало зробила, облаштовуючи Русь, ти є для неї як денниця – зоря перед сонцем, ти сяєш, як місяць уночі. Скількох ти привела до Бога істинного. Навкруг тебе уже багато християн. Стоїть у Києві, як зоря перед світом, християнська церква. Є церква і в Новгороді.

Ольга: Відаю і знаю полюбить мій народ світло і закине темну поганську віру. За це і молюсь.

Григорій: Молись, княгине!

Ведучий: Пройшли роки…

Душа княгині Ольги

Вже за межу, у Вічність відійшла.

Зернина християнського учення

Великим Божим полем проросла.

        Її онук, князь Володимир – сонце,

        Довершив справу почату колись,

        На руських землях храми християнські

        Велично й гордо в небо піднялись.

І линув понад нашим рідним краєм

Величний і врочистий отой дзвін     .        (Звучить дзвін)

Нагадував нам заповіді Божі,

В душу зерно прозріння сіяв він.

           І виростали нові покоління,

           І будували в храмах вівтарі,

           Дивилися на нас з ікон настінних

           Очі княгині – руської зорі.

І хтось, можливо, не хотів повірить,

А хтось проникся вченнями Творця.

І там, за тридевятою землею,

Був з Богом, як вкраїнка ця!

(Лине мелодія волинки, кобзи)

Роксолана: О рідний краю! Мила сторона! Господи! Якби хоч оком глянути, серцем торкнутися тебе. Як і де маю віднайти душевні сили, щоб притупити цей біль?!

1-й турок: О тінь Аллаха!

                  Що це? Великі очі!

                  Немов той спалах серед ночі!

2-й турок: А я вже бачив її учора при дворі.

                 Вона стояла там, біля фонтана,

                 Здавалось, що подібна до зорі.

                 Це молода русинка Роксолана.

(Григорій Свиридов «Марш»)

Ведучий: Рік 1520…Чорна хмара бусурман пронеслась над прикарпатським

                Містом Рогатином…Горе… Стогін… Плач… Крик… Сотні

                 понівечених людських тіл. Згарищем стоїть святиня міста –

                 церква…

(Шахеразада. Сюїта. Муз. Римського-Корсакова(з-я частина)

Роксолана: Що станеться зі мною в чужому цьому краю?!

                   Чи буду з Богом в серці?!

                   Як жити далі маю?

                         Чи матиму я промінець в душі на дні?!

                          Якими справами досвітлю свої дні?

Ведучий: Так думала дівчина Настя Лісовська, знаходячись у володіннях турецького султана Сулеймана.

Ц е ж стільки треба розуму і волі

Піти наперекір тій рабській долі!

Піднятись, утвердитись на вершині,

Як матері, султанші і дружині!

         Ведучий:      Проста дочка священика зуміла багатством душі своєї заполонити не тільки серце Сулеймана, але й просвітити його душу настільки, що їй, жінці, в тогочасному середньовічному суспільстві було дозволено зробити зміни в священній книзі мусульман -  Корані. Щедра душа Роксолани прагнула й творила добро: християнський храм, лікарня, притулок для нужденних…

А Україна?! З нею нерідко засинала і просиналася. Завдяки їй, українці – Насті Лісовській – поганський чобіт понад сорок літ не стоптував земель із чебрецями. А гроші, золото, які у рідний край вона передавала часто посланцями…

(Сценка – зустріч Гасана й Роксолани.  Східний танок.. Заходить Гасан.)

(Шахеразада. Сюїта. Муз. Римського-Корсакова)

Гасан: Ти кликала мене, о мудра Роксолано?

Роксолана: Так, кликала,добрий мій Гасане. Одному лиш тобі я можу це

                   сказать. Зустрівшися із польським тут послом, я й досі

                    сподівалася на чудо, чекала звістку я про рідний Рогатин.

                    Немає ні Лісовських, ні Скарбських, ні Зебриновичів. Немає

                    ніяких надій, немає за що зачепитися ні розумом, ні серцем,

                    навіть могил немає, щоб упасти перед ними на коліна, плакати й

                     цілувати землю, поставити хрести, покласти квіти… О вірний

                     мій Гасане, дожени ти посла польського і передай йому оце.

Гасан: А що се є, моя султанше?

Роксолана: Прошу тебе, благаю, дожени посла ти польського, віддай це

                    золото йому з великим моїм проханням. У рідний Рогатин хай

                     завезе, на відбудову церков хай віддасть, бо люблячи Бога й

                      Ближніх, ми цим виявляємо істину любов до самих себе, а

                      турбуючись про свою душу, ми виявляємо любов до ближніх,

                       до Бога…

Гасан:  Слухаюсь і скоряюсь, моя господине.

(Гасан виходить.)

Роксолана: О Боже мій милий! Стогне, плаче душа за тебе, моя Україно. Господи! Дай сили, розуму дай, допомогти тобі, моя земле згорьована.

(Звучить пісня «Така моя доля»).

       Ведучий: Така її доля… О Боже мій милий!

                        За що ж ти караєш її молоду?

                        За те, що так щиро вона полюбила

                        Оті чорні очі? .. Прости сироту!

Кого ж то любити? Ні батька, ні неньки:

Одна ж та пташка в далекім краю!

Пошли ж, Боже, долю – бо ще молоденька,

Бо люди чужії її засміють.

(Звучить мелодія пісні «Така моя доля», на її фоні  Роксолана   читає слова ).

Голубкою в небо полину за море,

Торкнуся крилом я своєї землі.

О Боже мій милий, тобі я молюся,

Зішли на Вкраїну щедроти свої.

Ведучий:

І зіркою стала у небі Вкраїни,

Хоч тіло лишилось в турецькім краю.

Погляну у зоряне небо вечірнє –

Зорю Роксолану я там впізнаю.

                    І може від світла тих зір українських

                    Ввібрали душею чесноти і ми:

                    Тому і багата земля наша славна

                    Талантами та чарівними людьми!

Ведуча: Добро, тепло, кохання – це все від жінки, бо жінка в світ приходить для любові… Кохання справді творить чудеса. Людина, яка любить і яку люблять, лагідніша, доброзичливіша –такі вже якості цього благородного почуття. Але кохання буває й трагічним.

(Лунає пісня «Чураївна»).

Ведучий: Хто вона така ця дівчина з легенди?

Маруся: Народилася я в полтавському посаді в родині урядника Полтавського полку Гордія Чурая. Як я любила землю, любила пісню, а як була закохана в Гриця. О Боже мій милий!.

Коли б же я знала, маляра б наняла,

Його біле личко тай намалювала,

Карі оченята, котрі я любила,

Його русі кудрі я б позолотила.

Маруся: Не послухав ти мене, Грицю. Захотілося багатства.

Чом ти мене не послухав,

Як тобі казала:

«Ходім, серце, повінчаймось, щоб мати не знала».

Ти все неньку свою слухав, мене покидаєш,

Покидаєш сиротинку, іншої шукаєш.

Ведуча:  Але життя розпорядилося по-іншому.

(Звучить пісня «Ой, не ходи,  Грицю…»)

Ведучий: Подальша доля поетеси маловідома. І донині живуть не лише пісні Марусі Чурай, живе і вона сама. Три віки облітають землю України пісні Чураївни, три віки любові вже подаровано людям. А попереду – Вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі. Так ввійшли в історію Вічності великі постаті – княгиня Ольга (виходить княгиня), Роксолана (виходить), Маруся Чурай (виходить на сцену). Це вони творили історію, це вони надихали чоловіків на великі справи. Це історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків…

Бо є в трагічних подвигах людини

Закон найвищий – до життя жага!

Це розвою душа, це той нетлінний

Вогонь, що смерть перемага».                         


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37741. Дослідження операційного підсилювача 338.5 KB
  Умовне позначення типового операційного підсилювача показано на рис. Умовне позначення операційного підсилювача Всі ОП мають так званий диференціальний вхід виконаний як два незалежні входи: інвертуючий і неінвертуючий. При зміні напруги вхідного сигналу на цих ділянках вихідна напруга підсилювача залишається незмінною і визначається напругами близькими до напруги джерел живлення.
37742. Исследование пассивного четырехполюсника 84 KB
  Выполнил: ПО222 ФИРТ Уфа 2007 Цель работы Определить эксперемнтально параметры пассивного четырехполюсника. Рассчитать режимы работы четырехполюсника по эксперементальным данным. Режим работы Прямая передача энергии Обратная предача энергии
37743. Исследование переходных процессов при разрядке конденсатора на резистор и индуктивную катушку 2.75 MB
  Цель: Исследовать апериодический колебательный разряд конденсатора на резисторе и индуктивной катушке. Схема электрической цепи: 1 2 Результаты измерений и вычислений: 1 Установлено Измерено Вычислено
37744. ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ ЦЕПИ СО ВЗАИМНОЙ ИНДУКТИВНОСТЬЮ 57.5 KB
  Экспериментально определить параметры катушек и коэффициент взаимной индукции. Определить комплексные сопротивления схемы замещения без индуктивной связи двух параллельно соединенных катушек с взаимной индуктивностью параметры которых определены в п. Также был определен коэффициент взаимной индукции по формуле: M = Экспериментально было доказано что при одинаковых токах протекающих через согласно и встречно включенные катушки...
37745. Исследование переходных процессов при разряде конденсатора на цепь 51 KB
  Емкость С переменная емкость С1 блока Конденсаторы. сопротивление резистор 10 кОм 50 Вт блока резисторов.Индуктивность L и сопротивление R индуктивные катушки блока Индуктивность Экспериментальная часть Схема №1 Измерено
37746. Ознайомлення з архітектурою мікроконтролерів фірми ATMEL 111.5 KB
  Основною ідеєю всіх RISC Reduced Instruction Set Computer як відомо є збільшення швидкодії за рахунок скорочення кількості операцій обміну з пам'яттю програм. Для цього кожну команду прагнуть вмістити в одну комірку пам'яті програм. При обмеженій розрядності елементу пам'яті це неминуче призводить до скорочення набору команд мікропроцесора. У VRмікроконтролерів відповідно до цього принципу практично всі команди крім тих у яких одним з операндів є 16розрядний адреса також упаковані в одну комірку пам'яті програм.
37747. Исследование переходных процессов при разряде конденсатора на резистор и индуктивную катушку 616 KB
  Выполнил: студент группы ПО 222 Принял: Преподаватель УФА 2007 Цель: Исследовать апериодический колебательный разряд конденсатора на резистор и индуктивную катушку.002 202 1271 Формула Томсона: Вывод: Собрав цепь по 1 схеме установив емкость конденсатора 0. В опыте разряда конденсатора на индуктивность рассмотрели случай колебательного затухающего процесса определили период колебательного разряда.
37748. Социологическое понимание личности. Структура личности 15.77 KB
  Личность — это совокупность (система) социально значимых качеств, характеризующих индивида как члена того или иного общества, как продукт общественного развития. Это социальная характеристика человека, которая определяется мерой усвоения им социального опыта.