60089

Ми створені на добрі діла

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ведучий: Ольга Хто вона Якого родуплемені Чи знатного боярського чи дочка перевізника що волею долі стає київською княгинею Може саме так в переддень Купала Ольга познайомилася із князем Ігорем який був в її місцевості на мисливських ловах.

Украинкский

2014-05-13

52.5 KB

0 чел.

Тема:  Ми створені на добрі діла.

(сценарій виховного заходу)

Мета: ознайомитися із життєвим шляхом та політичною діяльністю визначних історичних постатей: княгині Ольги, Насті Лісовської та Марусі Чурай, з*ясувати, якою повинна бути дружина державного діяча, що означає служити Богові та людям,розвивати вміння висловлювати свої судження про вчинки людей, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до постатей цих жінок в історії України; вчити поважати духовне багатство народу.

                              ХІД   ЗАХОДУ

Лине мелодія пісні «Полтавщино, земля моя»

Учитель

Земля моя! Слово сяйливе, бо з сонця благословилося! Земля моя! Слово тихе, а скільки у ньому тепла і любові… Нестримно спливають століття. Кожна епоха залишає свій слід, кожна епоха формує свій особливий тип людських доль… Долі людські: одні  - короткі, але яскраві як спалах падаючої зорі. Інші – сірі й буденні, як набридлива осіння мжичка: пройшла – і сліду не залишилося. Ще інші – неповторні, довговічні, окрилені працею, надійні. Це долі тих, чиї серця горять любов’ю до людей, чия праця робить навколишній світ кращим, сповненим високого духовного змісту.

                        Отож, сьогодні, в цьому домі

                         Зійдуться постаті відомі.

                         Засяють зорями ясними

                         І ми зустрінемося з ними.

                           Листок лягає до листка,

                            Виводить літеру рука,

                             І факел істини чомусь

                           Читає гордо – «наша Русь»

                           Так! Наша! Бо корінням ми

                          Чи з-понад Росі, чи з Сули.

                           І Київська держава славна –

                          Духовності колиска здавна.

                                         А хто духовність цю плекав!?

                       Хто зрозумів що це важливо!?

                                         Хто навертав в діяннях денно,

                                         Старанно, може, й несміливо.

  

Тут, на Дніпрових крутих схилах,

Святий апостол побував,

Поставив хрест тут первозданний,

Слова пророчі проказав:

(Тропар апостолу Андрію).

                    «Велика Божа благодать

                     Зійде на люд і возсіяє.

                     Місто велике стане тут,

                     Земля соборами засяє».

(Дзвони)

Чоло Аскольд перехрестив,

До Бога він свій шлях мостив.

І хоч невдалим був урок –

Та для Русі – це перший крок!

(Великая эктания).

Ведучий: Ольга! Хто вона? Якого роду-племені? Чи знатного боярського, чи дочка перевізника, що волею долі стає київською княгинею?

Може саме так, в переддень Купала Ольга познайомилася із князем Ігорем, який був в її місцевості на мисливських ловах. Увійшовши в дім Ігоря простою слов’янською дівчиною, - Ольга розумом і душевними якостями завойовує визнання і шану, стає в ряд із знатними людьми Київської Русі, а згодом очолює державу.

Пізній вечір… Спочиває Гора… В теремах бояр і воєвод затихає гамір, стає тихо – туди входить сон. (Звучить «Ходить сон коло вікон») … Червоною жариною у княжому теремі світиться вікно, це вікно у світлиці княгині Ольги.

(Моцарт . Реквієм -1. Початок)

Де сон мій, де…

Немає сну і миті.

В таку хвилину роки пережиті.

Чи все зробила я – руська княгиня,

Як жінка, мати, дому берегиня.

                                  Чому ж думки ятрять мій розум, тіло, душу,

                                   Сповідати комусь усе – усе я мушу.

(Стук у двері).

Ольга: Хто там?

Григорій: Це я, товмач твій.  Кликала, княгине?

Ольга: Так, кликала. Проходь сюди і сядь.

Григорій: Княгиня молилась. Але чому нині така неспокійна?

Ольга: Важко мені, якийсь тягар на душі.

Григорій: Що хвилює нашу княгиню?

Ольга: Всі роки трудів своїх передумую, скільки потрачено, щоб зєднати племена й роди, одбити ворога, налагодити стосунки з Германією, Візантією. Як би воліла я ще одну велику справу зробити - Русь охрестити. Сама сповідую Христа і одному йому молюсь, але що маю діяти, коли Учитель велить: «Не вбий!», а бояри, воєводи мої мстять брат брату, сину- отець, отцю – син? Не молитвою звертаються до Бога, а кровю жертовник поливають. Як би воліла я, щоб над сивоусими небесними ланами держави Київської Триєдиний Бог – Творець проходив, зерна засівав. Аби ці зерна з глибини Вічності падали в душу народу мого і проростали у ній щирістю, відвертістю, сердечністю, добром великим.

Григорій: І ти, княгине, немало зробила, облаштовуючи Русь, ти є для неї як денниця – зоря перед сонцем, ти сяєш, як місяць уночі. Скількох ти привела до Бога істинного. Навкруг тебе уже багато християн. Стоїть у Києві, як зоря перед світом, християнська церква. Є церква і в Новгороді.

Ольга: Відаю і знаю полюбить мій народ світло і закине темну поганську віру. За це і молюсь.

Григорій: Молись, княгине!

Ведучий: Пройшли роки…

Душа княгині Ольги

Вже за межу, у Вічність відійшла.

Зернина християнського учення

Великим Божим полем проросла.

        Її онук, князь Володимир – сонце,

        Довершив справу почату колись,

        На руських землях храми християнські

        Велично й гордо в небо піднялись.

І линув понад нашим рідним краєм

Величний і врочистий отой дзвін     .        (Звучить дзвін)

Нагадував нам заповіді Божі,

В душу зерно прозріння сіяв він.

           І виростали нові покоління,

           І будували в храмах вівтарі,

           Дивилися на нас з ікон настінних

           Очі княгині – руської зорі.

І хтось, можливо, не хотів повірить,

А хтось проникся вченнями Творця.

І там, за тридевятою землею,

Був з Богом, як вкраїнка ця!

(Лине мелодія волинки, кобзи)

Роксолана: О рідний краю! Мила сторона! Господи! Якби хоч оком глянути, серцем торкнутися тебе. Як і де маю віднайти душевні сили, щоб притупити цей біль?!

1-й турок: О тінь Аллаха!

                  Що це? Великі очі!

                  Немов той спалах серед ночі!

2-й турок: А я вже бачив її учора при дворі.

                 Вона стояла там, біля фонтана,

                 Здавалось, що подібна до зорі.

                 Це молода русинка Роксолана.

(Григорій Свиридов «Марш»)

Ведучий: Рік 1520…Чорна хмара бусурман пронеслась над прикарпатським

                Містом Рогатином…Горе… Стогін… Плач… Крик… Сотні

                 понівечених людських тіл. Згарищем стоїть святиня міста –

                 церква…

(Шахеразада. Сюїта. Муз. Римського-Корсакова(з-я частина)

Роксолана: Що станеться зі мною в чужому цьому краю?!

                   Чи буду з Богом в серці?!

                   Як жити далі маю?

                         Чи матиму я промінець в душі на дні?!

                          Якими справами досвітлю свої дні?

Ведучий: Так думала дівчина Настя Лісовська, знаходячись у володіннях турецького султана Сулеймана.

Ц е ж стільки треба розуму і волі

Піти наперекір тій рабській долі!

Піднятись, утвердитись на вершині,

Як матері, султанші і дружині!

         Ведучий:      Проста дочка священика зуміла багатством душі своєї заполонити не тільки серце Сулеймана, але й просвітити його душу настільки, що їй, жінці, в тогочасному середньовічному суспільстві було дозволено зробити зміни в священній книзі мусульман -  Корані. Щедра душа Роксолани прагнула й творила добро: християнський храм, лікарня, притулок для нужденних…

А Україна?! З нею нерідко засинала і просиналася. Завдяки їй, українці – Насті Лісовській – поганський чобіт понад сорок літ не стоптував земель із чебрецями. А гроші, золото, які у рідний край вона передавала часто посланцями…

(Сценка – зустріч Гасана й Роксолани.  Східний танок.. Заходить Гасан.)

(Шахеразада. Сюїта. Муз. Римського-Корсакова)

Гасан: Ти кликала мене, о мудра Роксолано?

Роксолана: Так, кликала,добрий мій Гасане. Одному лиш тобі я можу це

                   сказать. Зустрівшися із польським тут послом, я й досі

                    сподівалася на чудо, чекала звістку я про рідний Рогатин.

                    Немає ні Лісовських, ні Скарбських, ні Зебриновичів. Немає

                    ніяких надій, немає за що зачепитися ні розумом, ні серцем,

                    навіть могил немає, щоб упасти перед ними на коліна, плакати й

                     цілувати землю, поставити хрести, покласти квіти… О вірний

                     мій Гасане, дожени ти посла польського і передай йому оце.

Гасан: А що се є, моя султанше?

Роксолана: Прошу тебе, благаю, дожени посла ти польського, віддай це

                    золото йому з великим моїм проханням. У рідний Рогатин хай

                     завезе, на відбудову церков хай віддасть, бо люблячи Бога й

                      Ближніх, ми цим виявляємо істину любов до самих себе, а

                      турбуючись про свою душу, ми виявляємо любов до ближніх,

                       до Бога…

Гасан:  Слухаюсь і скоряюсь, моя господине.

(Гасан виходить.)

Роксолана: О Боже мій милий! Стогне, плаче душа за тебе, моя Україно. Господи! Дай сили, розуму дай, допомогти тобі, моя земле згорьована.

(Звучить пісня «Така моя доля»).

       Ведучий: Така її доля… О Боже мій милий!

                        За що ж ти караєш її молоду?

                        За те, що так щиро вона полюбила

                        Оті чорні очі? .. Прости сироту!

Кого ж то любити? Ні батька, ні неньки:

Одна ж та пташка в далекім краю!

Пошли ж, Боже, долю – бо ще молоденька,

Бо люди чужії її засміють.

(Звучить мелодія пісні «Така моя доля», на її фоні  Роксолана   читає слова ).

Голубкою в небо полину за море,

Торкнуся крилом я своєї землі.

О Боже мій милий, тобі я молюся,

Зішли на Вкраїну щедроти свої.

Ведучий:

І зіркою стала у небі Вкраїни,

Хоч тіло лишилось в турецькім краю.

Погляну у зоряне небо вечірнє –

Зорю Роксолану я там впізнаю.

                    І може від світла тих зір українських

                    Ввібрали душею чесноти і ми:

                    Тому і багата земля наша славна

                    Талантами та чарівними людьми!

Ведуча: Добро, тепло, кохання – це все від жінки, бо жінка в світ приходить для любові… Кохання справді творить чудеса. Людина, яка любить і яку люблять, лагідніша, доброзичливіша –такі вже якості цього благородного почуття. Але кохання буває й трагічним.

(Лунає пісня «Чураївна»).

Ведучий: Хто вона така ця дівчина з легенди?

Маруся: Народилася я в полтавському посаді в родині урядника Полтавського полку Гордія Чурая. Як я любила землю, любила пісню, а як була закохана в Гриця. О Боже мій милий!.

Коли б же я знала, маляра б наняла,

Його біле личко тай намалювала,

Карі оченята, котрі я любила,

Його русі кудрі я б позолотила.

Маруся: Не послухав ти мене, Грицю. Захотілося багатства.

Чом ти мене не послухав,

Як тобі казала:

«Ходім, серце, повінчаймось, щоб мати не знала».

Ти все неньку свою слухав, мене покидаєш,

Покидаєш сиротинку, іншої шукаєш.

Ведуча:  Але життя розпорядилося по-іншому.

(Звучить пісня «Ой, не ходи,  Грицю…»)

Ведучий: Подальша доля поетеси маловідома. І донині живуть не лише пісні Марусі Чурай, живе і вона сама. Три віки облітають землю України пісні Чураївни, три віки любові вже подаровано людям. А попереду – Вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі. Так ввійшли в історію Вічності великі постаті – княгиня Ольга (виходить княгиня), Роксолана (виходить), Маруся Чурай (виходить на сцену). Це вони творили історію, це вони надихали чоловіків на великі справи. Це історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків…

Бо є в трагічних подвигах людини

Закон найвищий – до життя жага!

Це розвою душа, це той нетлінний

Вогонь, що смерть перемага».                         


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

911. Опрацювання виключних ситуацій у С++ 80.5 KB
  Визначити обробник виключної ситуації, який сигналізує про присвоєння об’єкту скалярного значення. Опрацювання виключних ситуацій у С++.
912. Ценностные ориентации подростков 164.5 KB
  Теоретические аспекты формирования ценностных ориентаций подростков. Подходы в исследовании ценностных ориентаций подростков. Экспериментальное исследование ценностных ориентаций подростков. Анализ результатов экспериментального исследования.
913. Анализ денежной массы РФ 161.5 KB
  Используя средства MicrosoftExcel и данные о денежной массе и ввп, расчитать среднегодовые значения денежной массы, объема наличных денег и безналичных средств, их долю в общем объеме денежной массы, уровень монетизации экономики, скорость обращения денег.
914. Поняття людина і її взаємодія з живою природою 202 KB
  Людина і біосфера. Потреби людини. Людський капітал та міграція людей. Перспективи розвитку людства в майбутньому.
915. Кава та кофеїн 41.5 KB
  Надмірне захоплення кава підвищує ризик серцевих захворювань. Кава і холестерин. Методи декофеініровання. У жінок його надмірне вживання підвищує ризик розвитку остеопорозу в майбутньому. Кава та здоров'я дитини.
916. Вітаміноподібні речовини їх особливості та значення в метаболізмі 47 KB
  Вітаміноподібні речовини. До них належать вітаміни F і U. Органічні речовини білкової природи, які виконують роль каталізаторів біохімічних процесів. Ароматичні речовини. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування.
917. Социальная психология 381 KB
  Место социальной психологии в системе научного знания. Выделение социальной психологии в самостоятельную дисциплину и первые исторические формы социально — психологических теорий. Методологические проблемы социально-психологического исследования и общая характеристика методов. Подходы к описанию структуры взаимодействия. Транзактный анализ.
918. Дослідження електричних мереж з розподіленим навантаженням з використанням їх моделей в пакеті Matlab 385.5 KB
  Проведення аналізу втрат активної та реактивної потужностей та напруги в лініях електропередач напругою 10 кВ з рівномірно та нерівномірно розподіленим навантаженням з використанням пакету схемотехнічного моделювання Matlab.
919. Амфифильные полимеры N-винилпирролидона, содержащие дополнительные функциональные группы 566 KB
  Амфифильные полимеры. Основные понятия и характеристики. Применение поливинилпирролидона в медицине. Кровезаменители гемодинамического действия. Общая методика синтеза полимеров N-винилпирролидона, содержащих концевую карбоксильную группу. Синтез полимеров N-винилпирролидона, содержащих боковые эпоксидные группы.