60091

Срібна ниточка поміж берегами

Конспект урока

Педагогика и дидактика

В народі говорять: Яка мама така і доня. Отже доня це маленька мама яка запам’ятовує всі накази дорослої мами. Під ясними вітрилами любові і добра У подорож далеку запрошую вас я На океанських крилах донести хочем ми Одвічну шану матері заступниці рідні...

Украинкский

2014-05-13

77.5 KB

0 чел.

Виховний захід у 4 класі

Тема.«Срібна ниточка поміж берегами»

Мета: виховувати глибокі почуття любові до найближчих, найрідніших людей та старших членів родини; формувати почуття обов’язку перед батьками, спонукати до більш уважного ставлення до мам, бабусь; прищепити почуття доброти, взаємодопомоги, співчуття; розвивати у дітей естетичний смак, смислову та образну пам'ять; сприяти розвитку творчих здібностей; навчити шанувати родинні традиції, любити українські пісні, берегти національну культуру.

Обладнання: вислови про родину, грамзаписи пісень, дитячі малюнки, родинне дерево.

Хід занять

  1.  Організація класу
  2.  Вступне слово вчителя

Дорогі діти! Шановні гості! У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі для нас люди, які люблять нас понад усе. І ми їх любимо, бо без них не уявляємо свого життя. Батько і мати – найрідніші і найближчі для кожного з нас люди. Саме ці люди подарували нам життя, можливість дихати, любити, іншими словами – можливість бути людиною. Саме ці люди першими навчили нас слухати, думати, розмовляти, любити й віддячувати. Саме для цих людей ми назавжди залишимось дітьми.

Сьогодні ми зібралися, щоб ще раз довести, яке велике значення має для виховання дитини материнське тепло, батьківська порада, підтримка близьких. Тільки повноцінна сім’я, родина, в якій панує мир, спокій, злагода є найкращим прикладом для дітей. Адже наші діти – це наше майбутнє і тільки від них залежить якими вони будуть.

Сьогодні у цій залі свято

Ми дуже раді всіх вітати  

І сподіваємось що кожен

Для себе щось взяти зможе

Хтось настрій добрий запозичить

Бо посмішка усім нам личить

Хтось слову доброму зрадіє

Бо про добро усі ми мрієм

Та починати вже нам час

Аби всі разом в дружнім колі

В домівці нашій, в рідній школі

Сердечно й щиро привітати всіх присутніх

В сім’ї розпочинається життя дитини

   Тому від мами й тата в неї все

   Тож всі повадки й правила з родини

   Дитя в життя з собою понесе

В дитини від родини чуйність, ласка

   І від родини в неї доброта

   В сім’ї для неї оживає казка

   І кожна стежечка в житті – проста

Любов в сім’ї для всіх – усіх важливо

   Бо зігріває і лікує всіх вона

   Любов земна – це справді дивне диво

   І нам потрібна лиш вона одна

   Це ж від  любові квітка розцвітає

   І пташки спів у лісі навесні

   І від любові серденько німіє

   А дні стають чарівні і ясні.

   Усе найкраще в світі від любові

   Це найсвітліше й ніжне почуття

   І ми тоді на подвиги готові

   Коли любов приходить у життя.

Бо ж діти, мов пташка у гніздечку

До маминого туляться тепла

І до татусевого доброго сердечка

То треба, щоб любов в сім’ї жила.

Пісня: «Родина»

1 ведуча. Мати – це символ усього найкращого, найріднішого. Вона завжди була, є і буде берегинею роду, родинного вогнища і затишку

2 ведуча. Мати – це перше слово, яке найчастіше повторює людина в години радості і смутку.

1 ведуча. Мати найкраще розуміє свою дитину, завжди їй допоможе, розділить з нею радість і смуток.

      Матусю рідненька я тебе кохаю

      Бо ти найкраща матінка моя

      Ти все для мене робиш, я це знаю

      Тож бути доброю у тебе вчуся я

      І бути мудрою й таке терпіння мати

      Й красивою я хочу бути, як і ти

      З шляху правдивого ніколи не звертати

     А прямувати чітко до мети.

     Мене Ви матусю під серцем носили  

      І ще ненароджену вже полюбили

      Ви перші почули крикливе дитятко

      На руки уперше взяли немовлятко.

Ви пестили, ніжні слова говорили

Та з пелюшок мене розуму вчили

Я вдячний, матусю, за те, що Ви є

      За те, що до праці привчили мене.

      А голос у вас мов спів пташеняти

      Так ніжно і дзвінко він кличе до хати

      Мене Ви зустрінете і посміхнетесь

      Я щось запитаю – Ви зразу озветесь.

Пісня: «Мамині очі»

2 ведуча. Мати не тільки берегла дітей, вона навчала їх усьому: охайності, працьовитості, поваги. В народі говорять: «Яка мама, така і доня». Отже, доня – це маленька мама, яка запам’ятовує всі накази дорослої мами.

Вірш: «Як би тобі доню»

Якби тобі,доню, в світі не було

Не скупись ніколи людям на добро,

Бо і так доволі хтось насіяв зла

І холонуть душі наші без тепла.

Забувають діти мову матерів

Глянь від того болю світ аж посірів

І тріщіть з розпуки зранена земля

І сивіти стала матінка моя

Доню, моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко

Якби твої очі не манили зваби

Не посмій вчинити Україні зради.

Не посмій зламати гілки калинову

Сиротою станеш, як забудеш мову

Можеш призабути запах рути – м’яти

Але рідну мову мусиш пам’ятати!

Можеш не впізнати голосу діброви

Та не смій зректися свого родоводу.

      Під ясними вітрилами любові і добра

      У подорож далеку запрошую вас я

      На океанських крилах донести хочем ми

      Одвічну шану матері, заступниці рідні

      Як можна передати глибинні почуття

      Що зв’язують навіки матусю і дитя

      І океану простір для цього замалий

      Бо ж материнська ніжність не знає берегів

     А чи вміють всі малята гарно маму величати?

      І чи знають досить слів, щоб звертатись до батьків?

     Ось послухайте й скажіть

Як вести розмову слід

Сценка: «Скарга на батьків»

Син: Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята

        Нічогісінько не знають –

        Смішно і сказать комусь! –

        Бо щодня мене питають

        Лиш одне: «Чому й чому»

Мама: Ти чому образив Віту?

Тато:   Ти чому отримав двійку?

Мама: І чому прийшов так пізно?

Тато:    І чому в шкарпетках різних?

Мама: Ти чому такий непослух?

Тато:   Ти чому не стелиш постіль?

Мама: Ти чому це вірш не учиш?

Тато:    А чому портфель без ручки?

Мама: І чому такий синець?

Син:  Ох настане мій кінець?

          Не поясниш їм ніколи

          Хоч би й дуже захотів,

          Треба їх віддать до школи

          Хай навчають вчителів.

     Є багато мам на світі

     Мами добрі, мами світлі

     Та одна є наймиліша

     Хто вона? Скажу я вам

     Рідна матінка моя.

Сценка: І.Бучко «Чия мама найкраща»

Лісовичок: Чому це на галявині ще зранку шум і крик?

                     Чому у нашім лісі сьогодні спокій зник?

                     Це діти сперечалися, розумники малі,

                     У кого краща мама вирішують вони.

                     Усіх найголосніше тріщить сороченя!

Сороченя: (гордовито) Найкраща мама наша, бо модниця вона!

                    Зі смаком одягається, прикрасами пишається.

Мишеня: (дуже тихо, обережно)

                   Я вухасте мишеня,

                  Краща мама – це моя!

                  Колискові нам співає і казки розповідає.

Жабеня: (надуваючи щоки)

                  Ква – ква – ква! Ква – ква – ква!

                  Я маленьке жабеня.

                  А чи вміє ваша мати

                  Задушевно так співати?

Бджоленя: (задоволено потираючи животик)

Бджоленя я джу – джу - джу!

                 Неню теж свою люблю.

                 Хто ще рано спозаранку

Принесе медку вам склянку!

Совеня: (строго виблискуючи окулярами)

               Й ми, учені совенята,

               Вмієм маму вихваляти:

               Кожен звір у лісі знає – і дорослі й діти

               Наша матінка сова – розумніша в світі.

Лісовичок: (мудро, повчаючи всіх присутніх)

               Сперечались бубоніли

               Але так й не зрозуміли –

               Найрідніша неня та,

               Що зростила це дитя!

     Хай не змовкнуть розмови ніколи

     Щоб пам’ятали усі і завжди

     Ким би не став ти в житті після школи,

     Рідну матусю люби й бережи.

Пісня: «Вогник щастя»

2 ведуча: Тату, татусю, таточку! Скільки ніжності й тепла в цих словах.

                  А чи завжди знаходимо час, щоб сказати татусеві, як ми любимо його,

                  Як він нам потрібен, що він для нас означає.

1 ведуча: Життя біжить дуже швидко. Не встигнеш оглянутись, -

                  Як пробіжить дитинство, промайнуть роки юності та зрілості…

                  І оглянувшись, зрозумієш, що так і не встиг сказати

                  Татусеві ті слова, які хотів, або повинен був сказати.

      Не скупіться на теплі слова

      Бо у світі так мало тепла

      Лиш від рідної хати

      Та від лагідних рук мами і тата

      Коли зміцніють крила, щоб літати

      Не забувай про рідного ти тата

      Та встигни слово добре ти сказати.

      Тато у мене такий роботящий

      Його я не скривджу ніколи, нізащо

      Татусине прізвище гордо ношу

      Колись я його на інше зміню.

      Він учить мене бути дужим і спритним

      Та хоче, щоб син його був працьовитим

      Ще вчить мене слабших усіх захищати

      Поганого прикладу не подавати.

Пісня: «Татку, любий, татку»

Сценка: (заходить батько, бере газету, розвалюється на стільці і починає читати газету, до нього підходить син із щоденником у руках)

Син: Тато, підпишись, буль-ласка, у щоденнику.

Батько: (здивовано) А ти що вже в школу ходиш?

Син: Так, тату, ходжу.

Батько: (роздратовано) І чому я про все це дізнаюсь останнім?

                   В якому ти класі?

Син: У четвертому, таточку.

Батько: (чухаючи потилицю) Як швидко плине час!

  Гуморески

1. Запитала в татуся

   Донька-щебетушка

 - Чи слон хоботом скубе слоненя за вуха?

  - А навіщо це слону? Так робить негарно.

  - Жаль: такі великі вуха пропадають марно.

2. Маленький Андрюха потилицю чуха:

    Чому у мене вух аж два,

    А гусак без вуха?

    «Відірву я вуха, - думає Андрюха, -

    І приклею гусаку, -

    Хай він тата слуха.»

  Частівки

1. В нас сьогодні в школі свято

    І зустрінемо ми радо

    І гостей, і вчителів

    Татусів і матерів,

2. Тато, мама, ще і я

    У нас дружна сім’я

    Всі прийшли у школу разом

    Щоб побути з своїм класом

3. Якби знали батьки наші

   Як ми готувалися

   То прийшли б усі до школи

   А не зазнавалися

4. Ми бабусі помогаєм

   Посуд миємо під краном

Витираєм тарілки

   І збираєм черепки

5. Виховання складна справа

    І щоб виховати нас

    Ви частіше йдіть до школи

    Дізнавайтесь де наш клас

6. Всім вам важко на роботі

    Та і нам не легше

    Всіх замучили турботи

    Та інфляція без меж

7. Я своїй бабусі милій

   Завжди помагаю

   Усі чашки перебила

   Миски починаю

8. Татусям ми побажаєм

   Щастя, радості, весни

   Хай у школі не підводять

   Їх рідні дочки і сини

9. Ми концерт підготували

    В нього душу свою вклали

    Як сподобалося вам

    То плещіть завзято нам.

2 ведуча: Яка може бути родина, в якій немає старійшини роду, тобто бабусі і дідуся.

1 ведуча: Бабуся по праву носить звання берегині роду,

                  Адже вона – невгамовна трудівниця,

                  Її руки не знають спочинку ніде і ніколи.

     Вже срібні роки заплітають її коси

     Вже діти дорослі, онуки ростуть

     А серце таке молоде ще й досі

     І руки спочинку ніяк не знайдуть.

    Пахнуть руки її паляницями

    Кропом, травами і пшеницею

    Пахнуть рученьки м’ятою – рутою

    Пахнуть хатою незабутою

    Бабусина доля – як ота тополя

Що посеред степу в небо порина

Вітер гне тополі, заметілі в полі,

Так біліє в бабці сивина.

Наткало їй горя, як два Чорних моря, -

То роки голодні, то шляхи війни…

Тільки і світило, як пшеницю жала

Та як повертались доньки і сини.

А іще світало, як защебетали

У дворі онуки, наче ластівки

Бабусина доля, як в степу тополя

А над нею небо, як роки.

2 ведуча: Бабусю – бабусенько, невтомна бджілка.

Заради онуків вона віддасть усе.

Останньою краплиною води поділиться.

Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей.

Вони з любов’ю передають їм своє уміння.

Сценка: «Розмова сина з матір’ю»

Син: Подивіться, мамо, як сади цвітуть.

Мати: Ніколи, дитино, в полі справи ждуть.

Жаль бодай хвилину змарнувати все

День весняний, кажуть цілий рік годує.

Син: Подивіться, мамо, вишні мов корали.

Мати: Почекай, не всі буряки порвали,

Не скосили трави, скирти не поклали.

А зима спитає, як хазяйнували?

Син: Подивіться, мамо, яблука доспіли.

Мати: Ет, не вистачає ні часу, ні сили

Відлітають птиці за моря і гори

Урожай потрібно звезти до комори.

Син: Подивіться, мамо, вже й зима настала.

Мати: Ой, не все я встигла, що зробити мала.

Син: Ну тоді піду до бабці

В неї я про все дізнаюсь, усьому навчусь

Бо бабуся онучат завжди чекає

Все розкаже, бо на все вона час має.

Любі наші бабусі!

Серцем вас обіймаєм

Лиш вам одним

Ніжну пісню заспіваєм.

Пісня: «Бабусенька»

1 ведуча: Невідкладний випуск новин

Від мами відмовився син.

Сценка: «Мама старенька»

Мати: Сусідоньки мої, їду до сина.

Єдина, кохана, добра дитина.

Великий учений, у місті живе.

От їду до нього і везу гостинці –

Яблука, груші, смачні паляниці.

Синочку мій любий, прийшла я до тебе.

Син:  Мамо, це Ви? І що Вам тут треба?

У мене роботи багато-багато.

Ну, добре, ми підемо зараз гуляти.

( І треба ж їй було приїхати з дому.

Ще хтось побачить – от буде сорому)

Ви, мамо, на лавочці тут посидіть,

А я зараз прийду, Ви підождіть.

2 ведуча: Вже вечір  настав, зірки засвітились.

А мама всім каже «Я загубилась»

Не вірить старенька, що рідна дитина

Людяність й душу свою загубила.

Залишив назавжди у місті чужому.

У чому ж побачив син сором? У чому?

Синове серце чомусь зачерствіло.

Всі подивились і все зрозуміли!

1 ведуча:Не вічні наші бабусі, приходить час і ми прощаємося з

ними. Але як часто не вистачає онукам ніжної, теплої

бабусиної руки. Як не вистачає їхнім матерям мудрої

поради… І не гоїться в серці рана. Лише притуплюється біль.

        Вірш: «Скорбота за бабусею»

В серці не гоїться рана, душу біда напекла

Бабцю чого ти так рано з дому навіки пішла

З міста приїдем в неділю, гляну бабусі нема

Двір наш неначе спустілий, хата неначе німа.

Йду за село, де калина в ноги вклонялась тобі

Спогад за спогадом лине, я коло тебе в журбі

Ти ж мене, бабцю, любила, більш ніж себе, берегла

Словом, слізьми освятила шлях мій в життя край села

Ласкою серце ти гріла, гріла і душу мою

І в узголів’ї сиділа тихо поки не засну.

Все забувалось погане, кликали дні і діла

Бабцю, рідненька, чого ти рано з дому навіки пішла.

        Про бабцю сказали, тепер про дідуся

На нього з любов’ю я теж подивлюся.

З ним я не плачу, а тільки сміюся.

Йому на коліна тихенько вмощуся.

        Я розкажу вам про свого дідуся

Бо він у мене справжній трудівник

І я у нього працювати вчуся

Тримати слово, як дідусь вже звик.

Тож з дідусем завжди ми разом всюди

І нам удвох і горе не біда

Про нас тепер уже всі кажуть люди

Старий з малим – це нерозлийвода.

Пісня: «Мій дідусь»

        Ти хороший та ласкавий

Ти привітний, гарний, славний

Будь здоровий, не хворій

Мій дідусю дорогий

        Наші діди теж бувало

З гірки падали не мало

Їх бабусі гнали в дім

І штанці латали їм

А сьогодні вже вони

Он які поважні

Тільки й думають як нам

Дати зауваження.

        Дорогі наші дідусі!

Хай вам сонце сміється

Хай добро вам ведеться

Хай годинник вам повільно лічить вік

А Бог дарує багато, багато літ.

        Як добре дітям і затишно в родині

Тут так цікаво й весело всім нам

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя своїм батькам.

Пісня: «Бажаєм щастя»

        Батьки для нас – це найдорожчі люди

Вони піклуються і думають про нас

І хай завжди в нас тато й мама буде

Й ніколи світлий не проходить час.

        І хай здоров’я буде у родині

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів

Родині ми складаємо повагу нині

І скажемо багато добрих слів.

        В житті бува дитина сиротіє

Її батьки уже сплять смертним сном

І радість з горя раптом оніміє

А мама й тато лише у добрих снах.

       Життя жорстоке, взнати ж як що буде?

І власну долю нам не обійти

Тоді приходять інші добрі люди,

Щоб сироту за руку повести.

І дивосвіт, що грає і сміється

По тій стежині, що веде у світ. 

В родині завжди добрий хтось знайдеться,

Щоб захистить дитя з  маленьких літ.

        На те й родина, щоб допомагати

В скрутну хвилину нашого життя.

І бабуся пригорне, наче мати

Ту сиротину, скривджене дитя.

        Тож хай міцними будуть всі родини

І дружними і святими в добрий час.

Щоб не було не рідної дитини

Ні в кого з нас, ні в кого з нас…

2 ведуча:    Ось і завершилось родинне наше свято

Ми від душі повеселилися усі

То ж дай Вам Бог добра і сил багато

Щоб сонце піднімалося в росі.

1 ведуча:    Щоб зігрівало Вас його тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде ніби добра казка

Живіть усі щасливо! В добрий час!

Пісня: «Наше свято закінчилось»

Дорогі діти!

Найкращі дні для ваших батьків – це дні, коли щасливі їхні діти. Від вас залежить, скільки днів таких ви зможете подарувати своїм батькам.

Будьте ласкавими, добрими, уважними синами і дочками. І якщо у ваших душах є хоч краплина віри, щедрості, милосердя, утримайте і примножуйте їх. Нехай в ваших родинах передаються з покоління в покоління працелюбність і достаток, довір’я і подяка, добрий звичай і спомин  про добрі діла.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60013. Great Britain 68 KB
  I think you know it is situated on the British Isles lying off the north-west of Europe. Four countries form the UK. They are Scotland, England, Wales and Northern Ireland.
60015. Time is money. Время деньги 456 KB
  These are our things. These are our books, textbooks, and dictionaries. And those are his things. Those are his pens and notebooks.
60017. Women’s rights 2.14 MB
  Talk about women’s rights discuss the situations according to the topic give the advice use the expression to agree or disagree read the text in order to identify and extract information from read the text to obtain general and specific information...
60019. Текстовий редактор Word. Використання засобів форматування тексту 214.5 KB
  Викладено методику проведення лабораторної роботи спрямованої на закріплення практичних навичок щодо форматування тексту засобами текстового редактора Word. Заняття з дисципліни Обчислювальна техніка і програмування готують...
60020. Тестовий редактор Word 174.5 KB
  Обладнання: Комп’ютери класу програма для роботи та картки з завданнями. Завдання уроку: Закріпити свої навики та уміння в роботі з текстовим редактором. Завдання 1. Яка команда закінчила завдання піднімає флажок синій яка потребує допомоги червоний...
60021. Робота в текстовому редакторі Wordpad 89.5 KB
  Обладнання: вирізані букви алфавіту інтерактивна дошка по можливості. Розминка: а Взявши з наведених нижче слів тільки остання склади складіть нові слова: Соломка пора трамвай; Молоко реле ласо б Гра Складання слів...