60096

НА РУШНИКУ ХАЙ ДОЛЯ КВІТНЕ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розширити знання студентів про різновиди українського рушника та народні традиції пов’язані з ним; розвивати творчі здібності студентів; виховувати любов до традицій свого народу заохочувати студентів до вивчення української народної культури.

Украинкский

2014-05-13

51.5 KB

0 чел.

Свято  «НА РУШНИКУ ХАЙ ДОЛЯ КВІТНЕ»

Тетяна Захарова

вихователь гуртожитку ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище»

(м. Білгород-Дністровський) 

Мета: розширити знання студентів про різновиди українського рушника та народні традиції, пов’язані з ним; розвивати творчі здібності студентів; виховувати любов до традицій свого народу, заохочувати  студентів до вивчення української народної культури.

Обладнання: аудіозапис української народної музики, вишиті рушники (рушник долі, «завивач», «уповивач», «утирач», обрус, весільний)., добірка книг та фотоальбомів для виставки «Український рушник - символ долі», хліб-сіль для гостей заходу, українські народні костюми для всіх учасників заходу.

ДІЙОВІ ОСОБИ

Студенти-читці (сім осіб)

Ведуча

Ведучий

Рукодільниці (шість осіб)

Танцювальний гурт дівчат

Фольклорний гурт учнів

Виховний захід відбувається в актовому залі, приміщення прикрашене вишитими рушниками, кетягами калини, сухими квітами.

Угорі на центральній стіні прилаштовано великий плакат у вигляді рушника, на якому написано назву свята. Біля однієї з бокових стін організовано виставку на тему «Український рушник — символ долі».

Звучить весела українська народна музика.

До залу входять студенти-читці та ведучі.

1-й студент

Дивлюся мовчки на рушник, Що мати вишивала,

І чую: гуси зняли крик, Зозуля закувала.

2-й студент

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м’ята,

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

3-й студент

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало,

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала...

Ведуча. Добрий день, шановні гості. Ми раді вітати вас у цьому залі.

Український рушник. На ньому вишита доля нашого славного народу, на ньому дивним візерунком переплелися людські радість і біль, щастя і горе. Рушник супроводжував людину все життя від самого народження. Чому це невеличке вишите полотно отримало таку назву? Вважають, що вона походить від давнього слова «ручник», тобто шмат тканини, зітканий та вишитий уручну.

Ведучий. А деякі мовознавці стверджують, що слово «рушник» походить від слова «рушати». Дійсно, проводжаючи сина в дорогу, українська мати замотувала йому хлібину в шмат білого полотна і, перехрестивши, промовляла: «Рушай щасливо, нехай благословить тебе Бог». І той невеличкий шмат полотна, витканий ніжними і дбайливими руками матері, оберігав козака від лиха і нещастя, нагадував йому про тепло рідної домівки, що чекає на нього.

До залу входить фольклорний гурт учнів, співає

«Пісню про рушник».

Фольклорний гурт

Рідна мати моя, ти ночей недоспала І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя на долю дала. (Двічі.)

Хай на ньому цвіте твоя росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі твої. (Двічі.)

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,

І дитинство, й розлука, і вірна любов. (Двічі.)

Фольклорний гурт залишає зал.

Ведуча. Рушник - це оберіг української оселі. Не було жодної хати в Україні, де не палахкотіли б вишитими узорами рушники. Недаремно склав наш народ такі прислів’я: «Ха- іа бел рушників, що родина без дітей», «Рушник на кілочку - хата у віночку».

Ведучий. Вишиті рушники здавна були невід’ємною частною родинних свят і обрядів: на родинах, на хрестинах, на весіллі та інших. Були і рушники звичаєві. Приміром, коли закладали нову хату, то на тому місці, де мала бути покуть, завжди клали хліб на рушнику — «щоб хата буЛа багатою». А коли зводили вже стіни домівки і закладали сволок, на нього також обов’язково вішали рушник.

Ведуча. Отже, призначень у рушника багато. Але докладніше про це нам розкажуть рукодільниці української вишивки.

Звучить весела українська музика, до залу вбігає танцювальний гурт дівчат, виконує танець з рушниками.

До залу входять рукодільниці, кожна тримає вишитий рушник.

Наперед виходить 1-ша рукодільниця.

1-ша рукодільниця. Приходить людина у цей світ. Це дуже визначна подія для всієї родини, всього роду. І тому зустрічають дитину її першим і найголовнішим рушником — 1 рушником долі. (Показує рушник.) Готувала його мати ще до народження дитини. Для хлопчика вишивала на ньому дубове листячко, щоб сильним і мужнім зростав синок. А для дівчинки слала червоними нитками грона калини, щоб розцвітала краса донечки калиною і доля її щасливою була. Спочатку цей рушник лежав під подушечкою маляти, з ним несли дитину і в церкву хрестити. А як наставав час одруження сина чи доньки, на рушнику долі мати благословляла їх на щасливий шлюб. Цей рушник людина зберігала все життя, з ним проводжали її і в останню путь.

Наперед виходить 2-га рукодільниця.

2-га рукодільниця. Молоду матір, що нещодавно народила дитину, родичі також вітали рушником, у який загортали хліб та ласощі, бажаючи тим самим, щоб життя новонародженого було ситим та солодким. Звався цей рушник «завивач». (Показує рушник.) Розв’язуючи його, гість промовляв:

Радуйся, земле, радій, родино,

Радуйся з нами, нова дитино,

В тебе доволі і ласки, і дива,

Хай не цурається доля щаслива.

Наперед виходить 3-тя рукодільниця.

3-тя рукодільниця. А от рушником - «уповивачем» бабуся-повитуха вперше повивала маля. (Показує рушник.) Цей рушник також ще заздалегідь готувала мати: вибілювала його, багато разів прала, щоб він був м’яким. Загортаючи в нього новонародженого, повитуха промовляла:

Вповиваю тя, дитятко,

В рушничок біленький,

Щоб великим виростало,

Щоб було і здоровеньким.

Щоби лихо тя минало,

Щастя огортало,

Щоб мале твоє сердечко

Та й смутку не знало.

А червоним вповиванком

Зав’яжу міцненько,

Щоб від тебе радість мали

І батько, і ненька.

Наперед виходить 4-та рукодільниця.

4-та рукодільниця. Підростає дитина, а мамині руки вже вишили для неї рушничок-«утирач». (Показує рушник.) На ньому яскраві квіти, дерево, пташки і щирі слова: «Доброго здоров’я». Цей рушничок висітиме на кілочку біля дверей. Уранці, подаючи його дитині, мати каже:

Утирайся, моє серденько,

Рушничком біленьким,

Та й будь же з ним щодниночки Добре, веселеньке.

Подавали «утирач» і гостям, коли запрошували їх до столу. Кладучи рушник гостеві на плечі, господиня лила йому на руки воду з кухля. От лише утиратися разом із кимось одним рушником не годилося — можна накликати сварку.

Наперед виходить 5 - та рукодільниця.

5-та рукодільниця. А в свято застеляє господиня стіл білим обрусом. (Показує рушник.) На нього кладе запашну паляницю. І від чистої білизни полотна стає хата ще осяйнішою й веселішою.

Рідний обрусе, пряла тебе матуся,

Пряла і ткала, білила.

Стелила на стіл святу білизну,

В селянську хату вселялася сила.

Наперед виходить 6-та рукодільниця.

6-та рукодільниця. А довгими вечорами разом з подругами вишивала дівчина рушники собі на придане. Мала вона вишити їх на всі випадки: і сватів перев’язати, як прийдуть сватати, і весільний рушник (показує рушник), і щоб свою майбутню оселю прикрасити. А як була вже дівчина просватана, то вклонялась до землі батьку й матері зі словами:

Спасибі тобі, моя ненько,

Що будила мене раненько,

А я слухала, вставала,

На рушники тонко пряла.

Тонко пряла, вишивала,

А сьогодні їх подала.

Усі рукодільниці вклоняються глядачам та залишають зал.

До залу входять студенти-читці.

4-й студент

Вишивала мати, вишивала,

До листка листочок прикладала,

А між ними цвіт голубуватий,

Простилався барвінок хрещатий.

5-й студент

Виростав барвінок зелененький,

І дивились з нього очі неньки,

Усміхався цвіт їх рушникові Світом материнської любові.

Учні залишають зал.

Ведуча. Кожен регіон України має свої відмінності у виборі кольорів та орнаменту вишивки. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині та в багатьох східних областях переважає рослинний візерунок червоного, синього та чорного кольорів; для Галичини, Буковини та Закарпаття характерний геометричний орнамент з яскравими, барвистими, а для Полісся — червоним та чорним кольорами.

Звучить музика з пісні «Два кольори».

До залу входять студенти-читці.

6-й студент (на фоні музики)

Хай сторона моя багата,

Красива квітами й людьми,

Найкраща в світі — рідна хата Під ясеновими крильми.

7-й студент

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над святими образами Горять барвисті рушники.

До глядачів виходять усі учасники заходу.

Ведуча тримає в руках хліб на рушнику.

Ведуча. Хліб на рушнику - одвічні символи гостинності нашого народу.

Ведучий. От і наші хліб-сіль на вишитому полотні для вас, друзі.

  1.  

       Шанували в світі Над усе людину!

Ведуча. Дякуємо всім за увагу.

Ведучий. До нових зустрічей.

Учасники заходу пригощають глядачів хлібом-сіллю. Виховний захід закінчується оглядом виставки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76801. Мышцы и фасции голени и стопы 190.57 KB
  Передняя мышечная группа голени Передняя большеберцовая мышца с началом от латерального мыщелка верхнелатеральной поверхности диафиза большеберцовой кости и межкостной мембраны. Мышца в голеностопном суставе разгибает и поворачивает стопу кнаружи поднимает ее медиальный край укрепляет продольный свод его пружинящую часть. От нижней части мышечного брюшка отходит в виде небольшого пучка третья малоберцовая мышца прикрепляющаяся к основанию Y плюсневой кости. Латеральная мышечная группа голени Длинная малоберцовая мышца начинается от...
76802. Развитие пищеварительной системы 184.66 KB
  Они расположены на боковых стенках головной кишки соответственно на уровне формирующейся глоточной камеры поэтому данную часть кишки называют глоточной. Передний отдел ротовой полости возникает из эктодермальных зачатков задний глубокий развивается из энтодермы глоточной кишки. Глотка развивается из краниального отдела первичной кишки путем превращения основной глоточной камеры зародыша в глотку растущего плода при отделении от нее глоточных висцеральных карманов.
76803. Полость рта 192.32 KB
  Через зев полость рта переходит в глотку. Мощная круговая мышца рта вместе с конечными частями мимических мышц смеха поднимающих и опускающих губы и угол рта все мышечные волокна вплетаются в кожу губ. Уздечки губ срединная и боковые – это индивидуально выраженные складки слизистой оболочки короткие средние длинные расположенные в преддверии рта между резцовыми участками слизистой оболочки губ и деснами.
76804. Строение зубов 198.51 KB
  Зубы являются органами жевательноречевого аппарата человека и состоят из передних резцов и клыков задних малых и больших коренных зубов. Самый сложный рельеф несет поверхность смыкания зубов антагонистов окклюзионная которая у передних зубов представлена зубчатым режущим краем. Коронки передних и задних зубов сильно отличаются по форме: у резцов они прямоугольные трапециевидные или овоидные у клыков – копьевидные у премоляров – ромбические и квадратные у моляров – кубические и прямоугольные.
76805. Язык - многофункциональный мышечный орган 182.07 KB
  Язык как орган подразделяется на кончик верхушку тело корень; верхнюю спинку и нижнюю поверхности которые смыкаются благодаря краям языка. Верхняя поверхность языка спинка покрыта слизистой оболочкой и продольной срединной бороздой делится на правую и левую половины. Посредине у вершины этой борозды находится слепое отверстие остаток щитоязычного протока который формируется при закладке и развитии щитовидной железы глотки и языка. Мышцы языка развиваются из мезодермы висцеральных дуг и затылочных миотомов.
76806. Большие слюнные железы 183.29 KB
  Обе железы входят в группу больших слюнных желез располагающихся в нижней стенке полости рта. Кроме них в полости рта находятся и малые слюнные железы: губные щечные язычные небные тоже вырабатывающие смешанный секрет но в небольшом количестве. Все слюнные железы обладают и малой эндокринной функцией выделяя калликреин инсулин факторы роста нервов и эпителия и др.
76807. Околоушная слюнная железа 179.92 KB
  От капсулы внутрь железы отходят перегородки которые отграничивают железистые дольки состоящие из альвеол. Он выходит из переднего и верхнего отростков железы располагается на щечной и жевательной мышцах параллельно скуловой кости прободает щечную мышцу и открывается на слизистой щеки в верхнем своде преддверия рта на уровне 2го верхнего коренного зуба. В толще поверхностной части железы находится сплетение двигательных ветвей лицевого нерва направляющихся к мимическим мышцам.
76808. Глотка, ее строение, кровоснабжение, иннервация, региональные лимфатические узлы. Лимфоидное кольцо глотки 186.13 KB
  Лимфоидное кольцо глотки. Нижний – гортанный или гортаноглотка где в передней стенке находится отверстие входа в гортань а книзу от него выступ гортани по бокам от которого и выше лежат грушевидные карманы глотки по которым продвигается пища. Послойное строение стенки глотки изнутри кнаружи: слизистая оболочка покрытая в носоглотке мерцательным эпителием а в остальных отделах многослойным плоским содержит много слизистых желез; подслизистая основа представленная в носоглотке плотной глоточнобазилярной фасцией а в нижних...
76809. Пищевод и его строение 182.54 KB
  Все три части пищевода плавно повторяют фронтальные изгибы позвоночника вдоль которого проходит орган. Однако пищевод имеет небольшие отклонения и в сагиттальной плоскости. Шейная часть пищевода лежит на уровне тел VI шейного – II грудного позвонков имеет длину в 58 см немного отклоняется от срединной линии влево.