60109

Позакласний захід: Княгиня Ольга

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вдова Ігоря - Ольга На сцену виходить Ольга сідає на свій трон: Той хто не помстився за смерть родичів буде зганьблений на віки вічні і тому наказую кинути древлянських послів у глибоку яму та закопати живцем.

Украинкский

2014-05-14

38 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 47

Історичний тиждень

Позакласний захід

Княгиня Ольга

Вчитель

Горбачова

Лариса Павлівна

м.Макіївка

 

Сцена: На ній Ярослав сидить за комп’ютером. На столі в нього підручник «Історія України» 7 класу, довідкова література з історії, енциклопедія.

Хлопчик: На завтра треба написати реферат про княгиню Ольгу.

Дивиться в комп’ютер і читає: - «Київська Русь за князювання Ольги» - це я вже знаю.

Дивиться в підручник: -«В підручнику це параграф 4». Починає читати і засинає…

Сцена: Літописець Нестор.

    «Після смерті від рук древлян князя Ігоря залишилась його дружина і син Святослав. Оскільки Святослав був тоді ще хлопчиком, на князівський престол сіла у 945 р. вдова Ігоря – Ольга…»

На сцену виходить Ольга, сідає на свій трон:

     «Той хто не помстився за смерть родичів, буде зганьблений на віки вічні, і тому наказую кинути древлянських послів у глибоку яму та закопати живцем. І буде це лише моя перша помста…

     Слухайте всі:

    У рік 946 з сином Святославом збираю воїнів багатьох і хоробрих, і рушимо на Деревлянську землю».

Літописець: 

      І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень – город, бо ті городяни вбили мужа її, і стала довкола города з сином своїм. А деревляни заперлися в городі і кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що довелося б їм здатисьо.

   І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала послів до города, кажучи: 2Чого ви хочете досідитись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете зголоду померти не згоджуючись на данину?..»

     «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого».

     Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій».

     Деревляни ж раді були цьому і увійшли в город і розповіли про все людям. І обрадувалися люди в городі.

     Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати труд, обгортаючи його в маленькі платочки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смеркалося, воям своїм пустити голубів і горобців.

    Голубі ж і горобці полетіли в гнізда свої, - ті в голубники свої, а горобці під стріхи, - і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди с города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

 

     А як взяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей тих побила, а других отдала в рабство мужам своїм, а решту їх заставила платити данину.

Сцена: Княгиня Ольга на троні.

     «Щоб запобігти новим повстанням, наказую:

     Перше – встановити чіткі розміри данини – «уроки». Полюддя відмінити. Започаткувати спеціальні укріплені місця – «погости». Відряджати воїв князівських, щоб приймати данину.

     По-друге – в усіх підвладних Києву землях проводити мою центральну, адміністративну та судову владу. Та щоб забезпечити інтереси своєї держави дипломатичним шляхом посилаю мирне посольство на чолі зі мною до Константинополя…

Літописець:

     Прибувши до Царгорода на початку літа, руське посольство чекало на зустріч с імператором аж до вересня. Після першого прийому, 9 вересня, було призначено ще один – на 18 жовтня. Чого тільки не побачили наші мандрівники. Золоті леви, що лежали біля імператорського трону, звелися на передні лапи, розлючено засмикали хвостами й заревли. Княгиня Ольга лишалася незворушною, тільки на якусь мить усмішкою блиснули очі. Згадала княгиня, як пішла з Києва дружина в похід за море. Та перетнули візантійці вхід у свою гавань величезним ланцюгом, підкріпленим до кам’яних веж на берегах затоки Золотий Ріг. Тоді Олег наказав витягнути людей й поставити їх на колеса. І побачили в Царгороді небувалу річ: під нагнутими вітрилами руські кораблі що духу летіли суходолом до міста. Заждали миру тоді заморські краї, згодилися сплачувати Києву велику данину.

Сцена: На троні княгиня Ольга

   До кімнати вбігає стража, тримаючи міцно за руку хлопчика Ярослава, викрикуючи на ходу: «Демон! Демон!»

    Ярослав, ввічливо поклонившись княгині, сказав:

    «О, шановна, мудра княгиня Ольга. Я з майбутнього 2012 року. І мені дуже захотілось розповісти вам як ми Вас вшановуємо.

     В Україні глибоко шанують пам’ять про Вас – Вам споруджено пам’ятник, присвячуються книги, кінофільми. На державному рівні вам встановлена нагорода – орден княгині Ольги, яким нагороджують жінок за визначні заслуги в державній і суспільній діяльності, вихованні дітей».

Сцена. Княгиня Ольга.

    Покличте до мене архітектора.

Входить архітектор.

     - Наказую, щоб було розбудовано і прикрашено стольний град Київ. Особливо величезна щоб була резиденція моя – двоповерхова кам’яна споруда, прикрашена мармуром, червоним шифером і декоративною керамікою.

На сцену виходить учень.

Княгиня Ольга

Тихий, теплий літній ранок.

Сонце встало. Вітер спить.

Вийшла дівчина на річку,

Сіла в човен і сидить.

Чарівка сама, як ранок,

Задивилася на світ…

Білий шус на синіх хвилях,

На деревах – білий цвіт.

Любо жити на цім світі,

Щастя любого ждучи…

Ах, коли б лише згадати

Сон, що снився у ночі.

Дивний сон… Якісь палати,

Лицар в зброї на коні…

Ліс такий страшний, таємний…

Поле… Море вдалині.

Далі хмари, грім, пожежа,

Плач і стогін з-під землі.

Лицар-велетень в кайданах,

Кров на білому чолі.

І замислилась красуня…

Згадка в серце їй вп’ялась…

Нагло шелест… Обернулась:

Перед нею – Ігор-князь.

На йому вбрання просте,

Без оздоби, без відзнак,

Лук з залізними кінцями,

Збоку страли, сагайдак.

Привітався з нею Ігор,

Попросив перевезти…

Загойдавсь на хвилях човен

І поволі став плисти.

І очей не зводить Ігор:

Що за дівчина-краса!

Заговорить: думка – сонце;

Очі – сині небеса.

Хто вона, чия і звідки,

Князь докладно розпитав,

А на другий день по неї

І сватів своїх послав.

І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села.

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була.

Вчитель підводить підсумки заходу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6581. Античная философия. Философские школы Древней Греции 33.05 KB
  Античная философия Античная философия - это философия Древней Греции и Древнего Рима (VII в. до н.э.- III в. н.э.), культурные достижения, которой по праву считаются основой европейской цивилизации. Древнегреческой называется философия, выработанна...
6582. Философская мысль Средних веков, эпохи Возрождения и Нового времени 29.28 KB
  Философская мысль Средних веков, эпохи Возрождения и Нового времени. Философская мысль Средних веков (IV -XIV вв.) Философия эпохи Возрождения(XV - XVI вв.) Философия Нового времени.(XVI - XVII вв.) Средневековье - эпоха господст...
6583. Философия Просвещения. Немецкая классическая философия 37.3 KB
  Философия Просвещения. Немецкая классическая философия XVIII век - век Просвещения, распространения научного знания. Главной идеей философии Просвещения была мысль о ведущей роли разума в деле преобразования и развития европейской цивилизации...
6584. Русская философия от средневековья до первой половины ХХ столетия 34.83 KB
  Русская философия Русская средневековая философия. Русская философия эпохи Просвещения. Русская философия ХIХ - первой половины XX в. Основными темами ранней русской философии были: моральные и нравственные ценности объединени...
6585. Современная западная философия, условия возникновения и основные направления 33.8 KB
  Современная западная философия Условия возникновения. Основные направления Современной западной философией принято называть философию, которая возникла после немецкой классической философии и в значительной степени развивалась на ее базе...
6586. Философия бытия (онтология). Материя и ее атрибуты. Категории диалектики 31.98 KB
  Философия бытия (онтология). Философская категория бытия. Формы бытия. Материя и ее атрибуты. Диалектика. Категории диалектики. Проблема бытия изначально включала два подхода в ответе на вопрос: что избрать первоначалом философствован...
6587. Человек и природа. Экологическое сознание и перспективы цивилизации 29.32 KB
  Человек и природа Общество и природа в истории философии. Экологическое сознание Перспективы цивилизации Взаимоотношения общества с природой понимаются как отношения между обществом - целостной системой человеческого общежития - и пр...
6588. Человек как предмет философии. Сущность и содержание антропосоциогенеза 31.99 KB
  Человек как предмет философии. Проблема человека в истории философии. Сущность и содержание антропосоциогенеза. Биологическое и социальное в человеке. Немецкому философу-просветителю Иоганну Гердеру, в трудах которого философия в...
6589. Ценности человеческого существования. Человек в системе мира. Человек и Космос 26.73 KB
  Ценности человеческого существования. Учение о ценностях. Проблема жизни и смерти. Человек в системе мира. Человек и Космос. Человек чуть ли не постоянно находится в состоянии поиска ответа на знаменитый вопрос Сократа: Что есть благо...