60109

Позакласний захід: Княгиня Ольга

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вдова Ігоря - Ольга На сцену виходить Ольга сідає на свій трон: Той хто не помстився за смерть родичів буде зганьблений на віки вічні і тому наказую кинути древлянських послів у глибоку яму та закопати живцем.

Украинкский

2014-05-14

38 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 47

Історичний тиждень

Позакласний захід

Княгиня Ольга

Вчитель

Горбачова

Лариса Павлівна

м.Макіївка

 

Сцена: На ній Ярослав сидить за комп’ютером. На столі в нього підручник «Історія України» 7 класу, довідкова література з історії, енциклопедія.

Хлопчик: На завтра треба написати реферат про княгиню Ольгу.

Дивиться в комп’ютер і читає: - «Київська Русь за князювання Ольги» - це я вже знаю.

Дивиться в підручник: -«В підручнику це параграф 4». Починає читати і засинає…

Сцена: Літописець Нестор.

    «Після смерті від рук древлян князя Ігоря залишилась його дружина і син Святослав. Оскільки Святослав був тоді ще хлопчиком, на князівський престол сіла у 945 р. вдова Ігоря – Ольга…»

На сцену виходить Ольга, сідає на свій трон:

     «Той хто не помстився за смерть родичів, буде зганьблений на віки вічні, і тому наказую кинути древлянських послів у глибоку яму та закопати живцем. І буде це лише моя перша помста…

     Слухайте всі:

    У рік 946 з сином Святославом збираю воїнів багатьох і хоробрих, і рушимо на Деревлянську землю».

Літописець: 

      І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень – город, бо ті городяни вбили мужа її, і стала довкола города з сином своїм. А деревляни заперлися в городі і кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що довелося б їм здатисьо.

   І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала послів до города, кажучи: 2Чого ви хочете досідитись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете зголоду померти не згоджуючись на данину?..»

     «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого».

     Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій».

     Деревляни ж раді були цьому і увійшли в город і розповіли про все людям. І обрадувалися люди в городі.

     Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати труд, обгортаючи його в маленькі платочки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смеркалося, воям своїм пустити голубів і горобців.

    Голубі ж і горобці полетіли в гнізда свої, - ті в голубники свої, а горобці під стріхи, - і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди с города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

 

     А як взяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей тих побила, а других отдала в рабство мужам своїм, а решту їх заставила платити данину.

Сцена: Княгиня Ольга на троні.

     «Щоб запобігти новим повстанням, наказую:

     Перше – встановити чіткі розміри данини – «уроки». Полюддя відмінити. Започаткувати спеціальні укріплені місця – «погости». Відряджати воїв князівських, щоб приймати данину.

     По-друге – в усіх підвладних Києву землях проводити мою центральну, адміністративну та судову владу. Та щоб забезпечити інтереси своєї держави дипломатичним шляхом посилаю мирне посольство на чолі зі мною до Константинополя…

Літописець:

     Прибувши до Царгорода на початку літа, руське посольство чекало на зустріч с імператором аж до вересня. Після першого прийому, 9 вересня, було призначено ще один – на 18 жовтня. Чого тільки не побачили наші мандрівники. Золоті леви, що лежали біля імператорського трону, звелися на передні лапи, розлючено засмикали хвостами й заревли. Княгиня Ольга лишалася незворушною, тільки на якусь мить усмішкою блиснули очі. Згадала княгиня, як пішла з Києва дружина в похід за море. Та перетнули візантійці вхід у свою гавань величезним ланцюгом, підкріпленим до кам’яних веж на берегах затоки Золотий Ріг. Тоді Олег наказав витягнути людей й поставити їх на колеса. І побачили в Царгороді небувалу річ: під нагнутими вітрилами руські кораблі що духу летіли суходолом до міста. Заждали миру тоді заморські краї, згодилися сплачувати Києву велику данину.

Сцена: На троні княгиня Ольга

   До кімнати вбігає стража, тримаючи міцно за руку хлопчика Ярослава, викрикуючи на ходу: «Демон! Демон!»

    Ярослав, ввічливо поклонившись княгині, сказав:

    «О, шановна, мудра княгиня Ольга. Я з майбутнього 2012 року. І мені дуже захотілось розповісти вам як ми Вас вшановуємо.

     В Україні глибоко шанують пам’ять про Вас – Вам споруджено пам’ятник, присвячуються книги, кінофільми. На державному рівні вам встановлена нагорода – орден княгині Ольги, яким нагороджують жінок за визначні заслуги в державній і суспільній діяльності, вихованні дітей».

Сцена. Княгиня Ольга.

    Покличте до мене архітектора.

Входить архітектор.

     - Наказую, щоб було розбудовано і прикрашено стольний град Київ. Особливо величезна щоб була резиденція моя – двоповерхова кам’яна споруда, прикрашена мармуром, червоним шифером і декоративною керамікою.

На сцену виходить учень.

Княгиня Ольга

Тихий, теплий літній ранок.

Сонце встало. Вітер спить.

Вийшла дівчина на річку,

Сіла в човен і сидить.

Чарівка сама, як ранок,

Задивилася на світ…

Білий шус на синіх хвилях,

На деревах – білий цвіт.

Любо жити на цім світі,

Щастя любого ждучи…

Ах, коли б лише згадати

Сон, що снився у ночі.

Дивний сон… Якісь палати,

Лицар в зброї на коні…

Ліс такий страшний, таємний…

Поле… Море вдалині.

Далі хмари, грім, пожежа,

Плач і стогін з-під землі.

Лицар-велетень в кайданах,

Кров на білому чолі.

І замислилась красуня…

Згадка в серце їй вп’ялась…

Нагло шелест… Обернулась:

Перед нею – Ігор-князь.

На йому вбрання просте,

Без оздоби, без відзнак,

Лук з залізними кінцями,

Збоку страли, сагайдак.

Привітався з нею Ігор,

Попросив перевезти…

Загойдавсь на хвилях човен

І поволі став плисти.

І очей не зводить Ігор:

Що за дівчина-краса!

Заговорить: думка – сонце;

Очі – сині небеса.

Хто вона, чия і звідки,

Князь докладно розпитав,

А на другий день по неї

І сватів своїх послав.

І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села.

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була.

Вчитель підводить підсумки заходу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65037. Золотоордынский город Сарай и роль ханской власти в его истории 32.5 KB
  Особенно большое внимание проблемам возникновения, развития и упадка джучидских городов и роли центральной власти в их судьбах уделял Г.А. Федоров-Давыдов.
65038. К вопросу о хронологии и топографии Селитренного городища эпохи Тохтамыша (1380 – 1396 гг.) 43.5 KB
  Для исследования использовались помимо публикаций материала отчеты Поволжской археологической экспедиции ПАЭ и каталог коллекции монет с Селитренного городища за 1965-1997 гг. Федоровым-Давыдовым 4932 медных и 112 серебряных монет.
65039. СЕЛИТРЕННОЕ ГОРОДИЩЕ: ХРОНОЛОГИЯ И ТОПОГРАФИЯ 254 KB
  Исследование округи Селитренного городища также актуально так как эта тема ещё не была объектом изучения. Целью диссертационной работы является изучение хронологии и топографии Селитренного городища.
65040. Неизвестное сочинение ХIII века 73.5 KB
  Речь идет о вымышленной биографии Чингисхана насыщенной фантастическими эпизодами. Римскую курию интересовал прогноз на будущее: кто они монголы Кто ими правит и к чему они стремятся И хотя брат Иоанн не скрывает каким образом ему удалось получить различные сведения о монголах имя самого...
65041. Образ Чингисхана в мировой литературе XIII-XV веков 101 KB
  Мировую известность Чингисхану обеспечили преемники создавшие к 1260 г. Однако победив хорезмшаха Чингисхан даже не попытался занять всю территорию его царства.
65042. Пожиратели мертвецов 38.5 KB
  Книга Марко Поло: записки путешественника или имперская космография. 232-234 Марко Поло не равнодушен к теме поедания мертвецов. Есть у них вот какой обычай: когда кого присудят к смерти и по воле государя казнят берут они то тело варят его и едят...
65043. ХРИСТИАНСКИЙ МИР И «ВЕЛИКАЯ МОНГОЛЬСКАЯ ИМПЕРИЯ» 2.42 MB
  Имя францисканца Иоанна де Плано Карпини хорошо известно читающей публике. Его знаменитое описание дипломатического путешествия по просторам империи Чингис-хана сегодня переведено почти на двадцать языков мира.
65044. ЭТИЧЕСКИЕ КАТЕГОРИИ В МОНГОЛЬСКОЙ ИМПЕРИИ ЭПОХИ ЧИНГИСХАНА: ПРЕДСТАВЛЕНИЕ О СЧАСТЬЕ-БЛАГОДАТИ 44.5 KB
  Обычно эти слова историки Чингисхана трактуют как свидетельство варварства и дикости души вождя монголов. Её цель установление мирового порядка основанного на иерархическом мироустройстве которое обеспечивало стабильность и процветание для монголов.
65045. Западная Монголия — узловой регион Евразии 96 KB
  Западная Монголия узловой регион Евразии Природные условия и экологический потенциал Западной Монголии Великие степи Монголии соприкасаются своим северо-западным крылом с сибирскими землями России в районе Алтайских гор.