60109

Позакласний захід: Княгиня Ольга

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вдова Ігоря - Ольга На сцену виходить Ольга сідає на свій трон: Той хто не помстився за смерть родичів буде зганьблений на віки вічні і тому наказую кинути древлянських послів у глибоку яму та закопати живцем.

Украинкский

2014-05-14

38 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 47

Історичний тиждень

Позакласний захід

Княгиня Ольга

Вчитель

Горбачова

Лариса Павлівна

м.Макіївка

 

Сцена: На ній Ярослав сидить за комп’ютером. На столі в нього підручник «Історія України» 7 класу, довідкова література з історії, енциклопедія.

Хлопчик: На завтра треба написати реферат про княгиню Ольгу.

Дивиться в комп’ютер і читає: - «Київська Русь за князювання Ольги» - це я вже знаю.

Дивиться в підручник: -«В підручнику це параграф 4». Починає читати і засинає…

Сцена: Літописець Нестор.

    «Після смерті від рук древлян князя Ігоря залишилась його дружина і син Святослав. Оскільки Святослав був тоді ще хлопчиком, на князівський престол сіла у 945 р. вдова Ігоря – Ольга…»

На сцену виходить Ольга, сідає на свій трон:

     «Той хто не помстився за смерть родичів, буде зганьблений на віки вічні, і тому наказую кинути древлянських послів у глибоку яму та закопати живцем. І буде це лише моя перша помста…

     Слухайте всі:

    У рік 946 з сином Святославом збираю воїнів багатьох і хоробрих, і рушимо на Деревлянську землю».

Літописець: 

      І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень – город, бо ті городяни вбили мужа її, і стала довкола города з сином своїм. А деревляни заперлися в городі і кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що довелося б їм здатисьо.

   І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала послів до города, кажучи: 2Чого ви хочете досідитись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете зголоду померти не згоджуючись на данину?..»

     «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого».

     Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій».

     Деревляни ж раді були цьому і увійшли в город і розповіли про все людям. І обрадувалися люди в городі.

     Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати труд, обгортаючи його в маленькі платочки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смеркалося, воям своїм пустити голубів і горобців.

    Голубі ж і горобці полетіли в гнізда свої, - ті в голубники свої, а горобці під стріхи, - і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди с города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

 

     А як взяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей тих побила, а других отдала в рабство мужам своїм, а решту їх заставила платити данину.

Сцена: Княгиня Ольга на троні.

     «Щоб запобігти новим повстанням, наказую:

     Перше – встановити чіткі розміри данини – «уроки». Полюддя відмінити. Започаткувати спеціальні укріплені місця – «погости». Відряджати воїв князівських, щоб приймати данину.

     По-друге – в усіх підвладних Києву землях проводити мою центральну, адміністративну та судову владу. Та щоб забезпечити інтереси своєї держави дипломатичним шляхом посилаю мирне посольство на чолі зі мною до Константинополя…

Літописець:

     Прибувши до Царгорода на початку літа, руське посольство чекало на зустріч с імператором аж до вересня. Після першого прийому, 9 вересня, було призначено ще один – на 18 жовтня. Чого тільки не побачили наші мандрівники. Золоті леви, що лежали біля імператорського трону, звелися на передні лапи, розлючено засмикали хвостами й заревли. Княгиня Ольга лишалася незворушною, тільки на якусь мить усмішкою блиснули очі. Згадала княгиня, як пішла з Києва дружина в похід за море. Та перетнули візантійці вхід у свою гавань величезним ланцюгом, підкріпленим до кам’яних веж на берегах затоки Золотий Ріг. Тоді Олег наказав витягнути людей й поставити їх на колеса. І побачили в Царгороді небувалу річ: під нагнутими вітрилами руські кораблі що духу летіли суходолом до міста. Заждали миру тоді заморські краї, згодилися сплачувати Києву велику данину.

Сцена: На троні княгиня Ольга

   До кімнати вбігає стража, тримаючи міцно за руку хлопчика Ярослава, викрикуючи на ходу: «Демон! Демон!»

    Ярослав, ввічливо поклонившись княгині, сказав:

    «О, шановна, мудра княгиня Ольга. Я з майбутнього 2012 року. І мені дуже захотілось розповісти вам як ми Вас вшановуємо.

     В Україні глибоко шанують пам’ять про Вас – Вам споруджено пам’ятник, присвячуються книги, кінофільми. На державному рівні вам встановлена нагорода – орден княгині Ольги, яким нагороджують жінок за визначні заслуги в державній і суспільній діяльності, вихованні дітей».

Сцена. Княгиня Ольга.

    Покличте до мене архітектора.

Входить архітектор.

     - Наказую, щоб було розбудовано і прикрашено стольний град Київ. Особливо величезна щоб була резиденція моя – двоповерхова кам’яна споруда, прикрашена мармуром, червоним шифером і декоративною керамікою.

На сцену виходить учень.

Княгиня Ольга

Тихий, теплий літній ранок.

Сонце встало. Вітер спить.

Вийшла дівчина на річку,

Сіла в човен і сидить.

Чарівка сама, як ранок,

Задивилася на світ…

Білий шус на синіх хвилях,

На деревах – білий цвіт.

Любо жити на цім світі,

Щастя любого ждучи…

Ах, коли б лише згадати

Сон, що снився у ночі.

Дивний сон… Якісь палати,

Лицар в зброї на коні…

Ліс такий страшний, таємний…

Поле… Море вдалині.

Далі хмари, грім, пожежа,

Плач і стогін з-під землі.

Лицар-велетень в кайданах,

Кров на білому чолі.

І замислилась красуня…

Згадка в серце їй вп’ялась…

Нагло шелест… Обернулась:

Перед нею – Ігор-князь.

На йому вбрання просте,

Без оздоби, без відзнак,

Лук з залізними кінцями,

Збоку страли, сагайдак.

Привітався з нею Ігор,

Попросив перевезти…

Загойдавсь на хвилях човен

І поволі став плисти.

І очей не зводить Ігор:

Що за дівчина-краса!

Заговорить: думка – сонце;

Очі – сині небеса.

Хто вона, чия і звідки,

Князь докладно розпитав,

А на другий день по неї

І сватів своїх послав.

І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села.

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була.

Вчитель підводить підсумки заходу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18832. Комерційні банки 268 KB
  Тема 10 Комерційні банки. 1. Поняття призначення та класифікація комерційних банків. 2. Походження та розвиток комерційних банків. 3. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків. 4. Активні та пасивні операції комерційних банків. 5. Р...
18833. Валютний ринок і валютні системи 552 KB
  Тема 11: Валютний ринок і валютні системи. Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку. Валютний курс. Валютні системи та валютна політика. Платіжний баланс. Світова валютна система ...
18834. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною 141.5 KB
  ТЕМА 12 : Міжнародні валютнокредитні установи та форми їх співробітництва з Україною МВФ і його діяльність в Україні 2 Світовий банк 3 Регіональні міжнародні кредитнофінансові інституції 4.Європейськийбанк реконструкції та розвитку 5. Банк міжнарод...
18835. Расчет схемы по постоянному току 146.77 KB
  Расчет схемы по постоянному току. Режим работы схемы по постоянному току определяется элементами: RК RЭ EК EЭ и характеристиками транзистора VT. Запишем уравнения Кирхгофа для выходной цепи: Уравнение 1 представляет собой уравнение прямой которую называют наг...
18836. Расчет по переменному току 269.85 KB
  Расчет по переменному току. Принципиальная схема усилителя имеет вид приведенный на Рис. 3.4.. Рис. 3.4 принципиальная схема усилителя с ОБ. Разделительные конденсаторы СР1 и СР2 нужны для того чтобы: 1 источник входного сигнала и нагрузка не изменяли режим работы тр...
18837. Схема с общей базой 164.86 KB
  Схема с общей базой. При проектировании усилителей на биполярных транзисторах входной переход транзистора всегда включают в прямом направлении а выходной в обратном. На Рис. 3.1 приведена схема усилителя на биполярном транзисторе включенном с общей базой ОБ. Рис. 3...
18838. Расчет по постоянному току 192.58 KB
  Расчет по постоянному току. Режим работы усилителя по постоянному току определяется элементами EК RК RБ и параметрами транзистора VT. Критерии выбора транзистора следующие: по значению граничной частоты усилителя; по предельнодопустимым параметрам UКЭдоп PРас.до
18839. Расчет по переменному току 157.73 KB
  Расчет по переменному току. Для расчету по переменному току необходимо: 1 начало координат на характеристиках транзистора перенести в рабочую точку О по постоянному току. В рабочей точке определить для бесконечно малых приращений параметры транзистора. Наиболее ис
18840. Определение входного сопротивления 79.52 KB
  Определение входного сопротивления Опишем линейную модель усилителя системой уравнений в соответствии с 1 и 2 законами Кирхгофа: Из уравнения 2 определим: и подставим в уравнение 1. Отсюда находим входное сопротивление транзистора. При напряжении колл...