60111

Любімо Україну!

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ой зелене жито зелене хорошії гості у мене Зеленеє жито женці жнуть хорошії гості мене ждуть 2р. Ой зелене житто зелене хорошії гості у мене Зеленеє жито при межі хорошії гості від душі...

Украинкский

2014-05-14

74.5 KB

1 чел.

                 Любімо  Україну!

Наталія Кисіль, учитель початкових класів, СЗШ  №42 м. Львів.

Мета заходу: виховувати почуття глибокої любові до Батьківщини, роду  свого, почуття  пошани  до  українців; вчити дітей  розмовляти  державною  мовою.

       Пісня « Зеленеє  жито, зелене»( укр. народна  пісня;обробка  мелодії: І.Білозір)

1. Ой   зелене  жито, зелене, хорошії  гості  у мене

  Зеленеє жито  женці  жнуть  хорошії  гості  мене  ждуть/2р.

2. Ой зелене житто, зелене, хорошії  гості  у мене,

Зеленеє  жито  при  межі  хорошії гості від душі /2р.

3. Ой  зелене  жито, зелене, хорошії  гості  у мене

Зеленеє  жито  ще  й овес    тут  зійшовся  рід  наш  увесь. /2р.

1 уч.  Вірна  я  дочка  народу, бо з  козацького я  роду.

        Щиро  я  свій  край  кохаю,  краю  кращого  не знаю.

         Так  завжди  я буду  я  жити, рідний край буду любити.

        Україцям  помагати, Україна  моя  мати.

2 уч. Українець  я  маленький. Україна – край рідненький.

        Вірний  син  я  свого  роду, українського  народу.

        Все, що  рідне, я кохаю, всім, хто  рідний, помагаю.

      Своє  ціню, свого  вчуся і до рідного горнуся.

3 уч. Моя  земля  чарівна, наче  казка.

      Тут є  ліси, степи, поля, моря, озера, сонечкова ласка,

      Зелені гори –дорога земля.

     Найкраща  в  світі, світла, найрідніша,уся  в  барвінках, наче  у  вінку.

      Заквітчана, красива, наймиліша і чути  всюди  пісеньку дзвінку.

4 уч. Що  таке  Батьківщина? Під  віконцем – калина.

       Тиха  казка  бабусі, ніжна пісня  матусі.

      Дужі  руки  у  тата, під  тополями хата.

    Під вербою криниця, в чистім полі  пшениця.

   Серед  лугу лелека  і діброва далека.

5 уч. Вродлива, як  весна. Розкішна,наче  літо.

       Як  осінь  щедра, сива,  як  зима.

      Це  все  вона  серпанком оповита,

      моя кохана  матінка-земля.

6 уч. Я, народилась  в  Україні  і  почала  життя  своє.

         Тут  небеса  високі  й  сині, на що  не  глянеш -  все  моє!

       Тут  кожна  квіточка  співає, струмочок ніжно  жебонить,

      І краю  кращого  не має, де б я  могла так вільно жить!

(Виходять  козаки)

Козак 1. Любіть  Україну, як  сонце любіть

Як вітер, і трави, і води.

В годину  щасливу і   в радісну мить.

Любіть у годину негоди.

Козак 2. Любіть  Україну  у  сні   й  наяву,

Вишневу  свою   Україну.

Красу  її  вічно  живу  і  нову.

І  мову  її  солов ‘їну.

Козак 3. Між братніх  народів, мов садом  рясним

Сіяє  вона  між  віками.

Любіть  Україну  всім  серцем  своїм

 І всіма  своїми  думками.

Козаки  співають  пісню « Моя  Україна» ( сл. Н.Кисіль, муз. О. Пенюк)

1. Вже  осіння  пора  полонила  наш  край, заглянула   і в поле   і в  гай

Про  Вкраїну  мою   і про  неньку  свою  веселіше  давай  заспівай.

Приспів:   Україно  моя /2р. для  майбутнього  ти  процвітай,

                    Україно  моя/2р.   ці  слова  ти  завжди  пам’ятай.

2. Пам’ятай,  як  до  бою   ішли     козаки прославляти  тебе  навіки,

Як   Шевченко  просив  в  Бога  долі  тобі, ми  не будемо  теж  в стороні.

(Під  звуки  сопілки)

7 уч.  Я з того  краю, де ростуть  смереки, я з того  краю,  живуть  лелеки.

Я  з  того краю, де сопілка  грає, я  з того  краю, де журби  немає.

Я  з  того   краю,  де  росте  калина, мій  рідний  краю  -  я  твоя  дитина.

8 уч. Ой, нене, серце крає, коли  сопілка грає.

На  радість Україні народ  свій  звеселяє.

( Дівчата  грають  на  сопілках  і  співають)

         Пісня     «Україночки» ( сл. Н. Кисіль,  виконується  на  мелодію коломийок)

1. Ми  дівчата    українські, милі  та  вродливі

В вишиванках    ми   убрані,  гарні   чорнобриві./2р.

2. Гарно  граєм   і співаєм,  вас розвеселяєм

Україну  -   край рідненький  завжди   прославляєм./2р.

9 уч. Україно  моя, найчарівніший  краю.

Де билини, казки  і  легенди живуть.

Линуть  щирі  пісні із  зеленого  гаю

і  струмочки  з  джерел  відправляються  в  путь.

Тут  усе  найрідніше, найкраще, пісенне.

Рушники  вишивані  й  простори  ясні.

Дороге, миле  серцю  святкове  й  буденне,

 й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

Я до  серця горну  оберіг полотняний,

бо  у  ньому  минуле  і доля  моя.

Прохолодний  од  вітру, од  поля  духмяний.

В  ньому  мамине  серце і спів солов’я.

10 уч. Вишиванко  моя,  я  з  тобою  повсюди, у хвилини  щасливі  і  в миті  круті.

Українкою  йду, впізнають  мене  люди, ну, а  я матусині  руки  святі.

Що  з  любов’ю  сорочку  мені  вишивала, додавала  у  неї  і світла,  й  тепла.

Щиру  пісню  і душу   у  виріб  вкладала, щоб щаслива  в  дітей їхня  доля  була.

Не цурайтесь  традицій  своїх, добрі  люди, оберегів    святих, що  живуть  у  віках.

Бо  без  них  українців  нас вже  не буде, як і  квітів  зимою  у білих  полях.

                             Пісня   «Кептарик» ( сл. Р. Галаган, муз. Л. Соболевська)

1. Шию братові  кептарик, шовком вишиваю,

Старший  братик  мій  дударик дуже  гарно  грає.

Приспів :  Ой, сопілко  калинова, доки  день  погасне,

                    Буде  братові  обнова,  як  те  сонце  красне./2р.

2. Одягнеться, мій  дударик,  зразу  загордиться  

В  нього  є  такий  кептарик   і  така  сестриця.

11 уч. Український  народ  співав  завжди:

Коли  йшов  у  поле жати, коли  поравсь коло  хати.

На  ярмарках  теж  співало  та  й  людей  розвеселяли.

Інсценівка

( куми,  не помічаючи  один  одного, стукаються  лобами)

Кум  Панько. У, кого  це  тут  нечистий  носить?

Пан  Кумко. Та  це  я, куме!

Кум  Панько. А, це  ви, куме, здоровенькі  були!

Пан  Кумко. І вам  доброго здоров’ячка, куме.

Кум Панько.  А чого  це  ви, куме,  бігли  як  переляканий?

Пан  Кумко. Та  воно, бач, коло  сусідського  двору  причепився  якийсь  собака,  та  такий  злий,  що ледве  штани  не полатав!

  •  А  ви, куме, теж  захекались, ніби  від  цуцика  втікали.

Кум Панько. Від якого  там  цуцика, куме, від  справжнісінького  вовкодава,  моєї  Одарки, Гналася  за  мною   з  качалкою  дві  вулиці,  аж  тоді  відстала, заморилася  мабуть.

Пан  Кумко.  Да, куме,  жінка  у  вас, як  бенгальська  тигриця,  а  голосочок  як  труба Ієрихонська

( Одарка  співає «Червона  ружа  трояка»(укр. нар. пісня), а  чи не  вона  ото  виводить?

1.Червона ружа  трояка /2р.

мала  я  мужа,  мужа  я мала

Мала  я  мужа  пияка.

2. Він  ніц  не  робить  тільки  п’є/2р.,

прийде  додому, додому  прийде

Прийде  додому  мене  б’є.

Кум  Панько.  Ой  ховаймося, куме!

( З’являються   дівчата)

1 дівчина. Добрий  день,  люди  добрі.  Ми   завітали  до  вас  у гості

                   Раді вас усіх    вітати, щастя  і добра бажати.

2 дівчина. З добрим настроєм  вас  вітаємо  і здоров’я всім бажаємо.

                   Під  веселий  дружний  спів посилаєм  вам   уклін.

3 дівчина.   Дівчата! Хоч  ще невеликі  ми  та вже  добре  знаємо

                       Що  звемося  українцями й  українських  предків   маємо.

4 дівчина. Кажуть  люди  без  калини  нема  України,

                   тож слухайте нашу  пісню  про   кущик  калини.

( Дівчата  виконують  пісню «При долині  кущ калини»( укр.  нар. пісня))

1. При  долині  кущ  калини похилився  до  води.

Ти  скажи,  скажи, калино, як  попала  ти  сюди?/2р.

2. Якось  ранньою   весною     козак бравий  прискакав,

Милувався  довго  мною   і  тоді  з собою  взяв. /2р.

3.  Він  хотів  мене   калину, посадить  в  своїм  саду,

Не  довіз   та   в  полі  кинув,  думав, що  я  пропаду. /2р.

4.  Я за  землю   ухопилась,  стала  на  ноги  свої   

 І  навіки  поселилась   де  вода  і  солов‘ї.

5.  Ти  не бий    калину  вітер, я  тепер  не  пропаду,  

Наді мною  сонце  світить   і  надалі  так   цвіту. /2р.

5 дівчина. Дівчата,  а чого  це  Марічка  з  нами    не відпочиває?

( Підходять  до  хати)

Дівчата  всі. Добрий  день, Марічко!

Марічка. Добрий  день, дівчата!

5 дівчина. Підеш  з нами  на  вулицю    погуляти?

Маруся.  Не  можу, треба  матері  допомагати.

( Маруся  співає пісню «Бодай  ся  когут знудив»)( укр.  народна  пісня)

1. Бодай ся  когут  знудив,  що  мене  рано  збудив:

Мала я  нічка, мала,  іще-м  ся не виспала /2р.

2. Причини,  боже,  ночі  на  мої  карі очі,

Причини  ще  й  другую на  мене,  молодую./2р.

3. Послала   мене  мати зелене  жито  жати,

А  я  жита  не  жала,  в борозенці  лежала. /2р.

4. Послала  мене  мати  до  хлопців  погуляти:

«Погуляй  собі   доню,  я ж  тобі не бороню.»/2р.

5.А  я  собі  гуляю,  як  рибка  по  Дунаю.

Як  рибка  з окунцями,  я, молода, з хлопцями!/2р.

6. Гуляла  би  до  ночі, та  й  спатоньки  не  хочу,

гуляла би  до  рана,  ой  дана  ж  моя, дана!/2р.

5 дівчина. Як  же  нам  її  на  вулицю  вигукати?

( Дівчата  радяться)

( Хлопець ховається  за  тином, підслуховує  розмову  дівчат. Дівчата  його  помічають.)

2 дівчина. А, це ти Іванко, сорочка  вишиванка?

( Іванко  співає  пісню «Як  би мені не тиночки»)( укр. народна  пісня)

1. Якби  мені   не  тиночки,та й  не  перелази

Ходив  би я  до  дівчини  по  чотири  рази./2р.

2.  Якби  мені  не  тиночки,  та  й  не  перетинки,

Ходив   би  я  до  дівчини  та  що вечоринки. /2р.

6 дівчина.  Ти  нас  підслухав.

Іванко. Підслухав, підслухав.

6 дівчина. Зараз  ми  тобі  вуха  намнем за  це!

( Хлопець закриває  вуха)

Іванко.  Не  треба,  на  треба!Я вам  можу  допомогти  Марічку  на  вулицю  викликати.

Дівчата  всі. А як!

Іванко.  А  ось так!

( Виконується  пісня «По  дорозі жук»)( укр.народна  пісня)

1.  По дорозі жук-жук, по дорозі  чорний, подивися, дівчинонько, який  я  моторний./2р.

2. Який  я  моторний  і  у кого  вдався, хіба  ж  даси  купу грошей,  щоб   поженихався./2р.

3. По  дорозі  галка, по  дорозі  чорна, подивися, козаченько, яка  я  моторна./2р.

4. Яка  я  моторна,  гнучка,  чорнобрива, як  побачиш, аж  заплачеш, що я  вередлива./2р.

1 дівчина. Ходімо, Марічко, погуляємо. Ми  недалеко, он  до  тієї  вербички, що  на  краю  вулиці.

Марічка. Ну  тоді  ходімо.

Іванко.  Я  збігаю  хлопців  покличу. ( вибігає)

( Приходять  хлопці)

1 хлопець. Доброго  дня, щебетушечки!

2 хлопець. А гарні, які дівчата, як  намальовані.

3 хлопець. Ми  прийшли  до  вас погуляти, з вами, дівчата, поспівати.

7 дівчина. Як  в  суботу  на  роботу -  ноги  боліли.

                  А в неділю  на  музики   мало  не злетіли!

4 хлопець. Ой заграйте, музики,  в  мене  нові черевики

                    Посівати   я  мастак, до  дівчат  і так  і  сяк!

                     Ну ж  бо  хлопці  заспіваймо, дівчат  наших звеселяймо.

( Співають  пісню «Ой  дівчино  шумить  гай»)( укр.народна  пісня)

1. Ой  дівчино, шумить  гай, кого любиш,- забувай, забувай./2р.

2.Нехай шумить  ще  й  гуде, кого  люблю,- мій буде, мій буде./2р.

3.Ой дівчини, серце  моє,  чи підеш  ти  за  мене, за  мене./2р.

4. Не  піду  я  за  тебе,-  нема хати  у  тебе, у  тебе/2р.

5 хлопець. Хлопці,  а  де ж  Грицько? Щось  його  не видно.

6 хлопець. Та  десь   там  позаду  плететься.

( Діти  сідають,з’являються  куми) 

Кум  Панько. Оце  я вам  і  кажу,  куме. Був  я  у  неділю  на  ярмарку. Ох  і  всякої  всячини  там!

Пан Кумко. Та  кажіть,  куме, кажіть,  що купили?

Кум  Панько. Та  що  я  дурний гроші  тратити!

            Мої  сусіди, от  дурні, так  дурні. Вони  волів  тільки  продали,  а  в них   відразу  ж  і  гроші      вкрали.

Пан Кумко. А  у вас, куме?

Кум Панько.  Ох!!!   У  сусідів  зранку  гроші  вкрали,  а  у мене  аж  ввечері.

( Сідають  на  лаву    в  центрі  сцени)

( Виходять діти  з  Грицьком,  стають  позаду  них)

Грицько ( наспівуючи)

Ішов  Грицько льодом, свинка городом, подай  мені  моя  мила  свою   білу  ручку( зачіпає  дівчат)

7 дівчина. Цур   тобі, відчепися.

6 дівчина. Цур  тобі,  відв’яжися!

1 дівчина. Об  чім  з  таким  дурником  говорити?

3 дівчина. В мене  думка  не  така, щоб пішла  я за Грицька.

Грицько. Дарма-дарма. Я ще  не  зовсім  дурний, батько  казали  що  у  мене  не  всі  вдома,  та нічого на  вечір  посходяться. А хоч  би  й  дурний, то  хіба  не можу  погуляти  з дівчатами?

Вони такі   вередливі, що  я  краще   відпочину, оце  і  вдень  і  вночі  спав  би.

( Вкладається  на підлозі)

Пісня «Грицю, Грицю  до  роботи» ( українська  народна  пісня)

1.Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи...

Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять...

2. Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити...

Грицю, Грицю, врубай дров! Кахи-кахи! Нездоров...

3. Грицю, Грицю, роби хліб! Кахи-кахи! Щось охрип...

Грицю, Грицю, до Марусі!Зараз, зараз уберуся!"

1 хлопець. Дивіться  Галя  по  воду  йде.

Пісня   «Несе  Галя  воду»( українська  народна  пісня)

1. Несе Галя воду, коромисло гнеться, за нею Іванко, як барвінок, в’ється.

2. Галю, ж моя Галю, дай води напиться, ти така хороша, дай хоч подивиться.

3. Вода у ставочку,той піди напийся, я буду в садочку, прийди подивися.

4. Прийшов у садочок,зозуля кувала, а ти ж мене, Галю,та й не шанувала.

5. Стелися, барвінку, буду поливати, вернися, Іванку,  буду шанувати.

6. Скільки не стелився, ти не поливала,скільки не вертався, ти не шанувала.

7. Несе Галя воду, коромисло гнеться, за нею Іванко, як барвінок, в’ється.

( Виходять  куми )

Кум Панько. Ох  і  гарна  ж  ця   Галя, як  калина, соловейко, щебетушечка.

Пан Кумко. Ви дивіться, куме,  не задивляйтесь   на  молодих  дівчат, а  то  буде  як  у  пісні.

Пісня « Ой під   вишнею» (українська народна  пісня)

Кум  Панько. Невже  ви,  куме,  гадаєте, що  я  такий  старий  та  кволий. Я   ще  ого-го-го!!!Можу  навіть  з парубками    та  дівчатами  позмагатись.  

( З’являється  Одарка) 

Одарка. Ось  де  ти! ( йде  до кума Панька,  той ховається  за  пана Кумка)

Зараз  я  тобі  позмагаюсь! Чи   не  казала  я  тобі,  коли  оженився, щоб нікуди   не ходив  і  не  волочився!  

Пан Кумко. Чого  то  ви,  кумасю,  так   на  кума  напосілися?!!

Одарка. Бо дома   нічого  не робить. Тільки  їсть  та  й  спить,  спить  та їсть! Учора буджу  його,  свого  чоловіка:

-Чуєш, час  вставати! Втретє  півні кукуріка, годі  тобі  спати!

А  він: «Півень?-  пита  мене  з  ліжка, невелика  птиця! Хай  співає  на  здоров’я,  як  йому  не  спиться».

( Бере  качалку  і  жене  кума  додому)

Пан  Кумко. Чи  ви   бачили, люди  добрі, яка  напасть на  кума?   Та  якби  моя  жінка  на мене  хоч  трішки  голос  підняла, т а  я б …..

( голос: «Миколо, де  тебе  носить, ану  додому)

Пан Кумко. Ну, значиться, до  побачення, люди  добрії ( вибігає і кричить ) Іду, моя люба, йду!

2 дівчина. Скільки б  не  гуляли, а додому  час.

4 дівчина. Щирі привітання    ви прийміть  від  нас.

5 дівчина. Щоб  родила щедро  нива, щоб  у  хаті  все, як  слід

Дівчата всі. Щоб  довіку був  щасливий український  славний  рід!

12 уч.  Як  ти  любиш  Україну, мій  маленький  друже!

13 уч. Нашу  рідну Україну, люблю дуже-дуже!

          З Україною  нікого  в  світі  не боюся

          І  щоранку  я  за неї  до Бога  молюся.

        Щоб  була  щаслива дуже, щоб  була  багата

         Я її  люблю  так  дуже, як  маму і тата.

12 уч.  Я – українка! горджуся  й  радію, що  мовою  рідною  я  володію.

Шевченковим  словом  вмію  писати, слова  мелодійні  у  вірші  складати.

Я – українка, живу  в  Україні, на  вільній, єдиній  моїй  Батьківщині!

14 уч. Ми   є  діти  України,   ми  любимо  її

             В її  лісах  зелених   співають  солов’ї.

              Вона така  гарненька,  коли  цвітуть  сади.

             Любити  Україну  ми будемо:  «Завжди».( всі)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34769. Проблема жизни и смерти в духовном опыте человека. Философия о смысле жизни, смерти и бессмертии. Право на смерть 67.5 KB
  Философия о смысле жизни смерти и бессмертии. В чем смысл жизни Постановка проблемы В жизни каждого нормального человека рано или поздно наступит момент когда он задается вопросом о конечности своего индивидуального существования. Наличием такого знания в духовном опыте человека в значительной степени и объясняется острота с которой перед ним встает вопрос о смысле и цели жизни.
34770. Понятие истины. Объективность истины. Принципы: корреспонденции, когеренции и прагматизма. Гносеологическая, логическая и онтологическая формы истины 42.5 KB
  Объективность истины. Гносеологическая логическая и онтологическая формы истины. Абсолютные истины складываются на основе относительных.
34771. Истина как процесс. Диалектика абсолютной и относительной истины 39.5 KB
  Диалектика абсолютной и относительной истины. Конвенциональная концепция истины считает истинное знание или его логические основания результатом конвенции соглашения. Разброс мнений достаточно велик однако наибольшим авторитетом и самым широким распространением пользовалась и пользуется классическая концепция истины берущая свое начало от Аристотеля и сводящаяся к корреспонденции соответствию знания объекту. Классическая концепция истины хорошо согласуется с исходным гносеологическим тезисом диалектикоматериалистической философии о том...
34772. Истина, ложь, заблуждение. Конкретность истины. Ложь «во спасение». Проблема врачебных ошибок 41.5 KB
  Конкретность истины.В философии понятие истины совпадает с комплексом базовых концепций позволяющих различить достоверное и недостоверное знание по степени его принципиальной возможности согласовываться с действительностью по его самостоятельной противоречивости непротиворечивости а также в рамках разведения полезности и бесполезности эффективности и неэффективности. категория истины обладает двойственной характеристикой. уклонение от истины принимаемое нами за истинное суждение; основывается всегда на неверности по существу самих...
34773. Практика как критерий истины. Абсолютность и относительность практики как критерия истины 43 KB
  Абсолютность и относительность практики как критерия истины К сожалению фактически все попытки решить проблему критерия истины не увенчались успехом. следует выделить две особенности практики как критерия истины: 1. Это достигается в процессе материального воплощения мышления в человеческой практики. С его помощью невозможно доказать немедленно непосредственно истинность или ложность тех или иных научных теорий которые выходят за пределы возможностей самой практики обусловленной историческим отрезком времени.
34774. Практика как специфический способ отношения человека к миру. Формы практической деятельности. Специфика медицинской практики 34 KB
  Формы практической деятельности. Интегративные функции практики по отношению к другим формам жизнедеятельности В сфере реального отношения людей к миру к природе к обществу к другим людям формируются исходные стимулы развитии всех форм человеческой культуры. Создаваемые в культуре и в материальном производстве и в регуляции отношений между людьми в обществе и наконец в сфере науки искусства философии способы деятельности возникают но сути своей как ответ па определенные проблемы и задачи связанные с воспроизводством...
34775. Глобальные проблемы современности. Философский анализ и решение. Альтернативы будущего 42.5 KB
  Остановим внимание на названных и в первую очередь на экологической проблеме в силу тех причин что все происходящее на планете Земля с участием человека или без него протекает и в природе. Геосфера поверхность Земли как необитаемая так и пригодная для жизни человека. Ноосфера ноо разум область разумной деятельности человека онрделяемая в конечном счете уровнем человеческого интеллекта и объемом перерабатываемой его мозгом информации. С целью их разгадки все сферы взаимоотношений природы и человека были условно разделены на...
34776. Философия медицины. Антропоцентризм. Духовность и медицина. Проблема человека 42.5 KB
  Это касается и права индивида на свободный личный выбор жизни или смерти. Антропоцентризм предписывает противопоставлять феномен человека всем прочим феноменам жизни и Вселенной вообще. Лежит в основе потребительского отношения к природе оправдания уничтожения и эксплуатации других форм жизни. Понимание основ духовной жизни пациента часто включает в себя и знание его духовного развития.
34777. Этический рационализм Сократа. Учение о душе и добродетели. Переоценка ценностей. Особенности метода субъективной диалектики 30 KB
  Сократ около 470 399 до н. Универсальное основание мироздания по Сократу выступает как его всеобщая объективная родовая сущность которая может быть рациональнологически выражена в определенных закономерностях происходящего. Нравственный лучший тот кто знает что именно есть добродетель ибо по Сократу знающий благо поступает в соответствии с этим знанием.