60136

Літературне свято «Поезія – це завжди неповторність»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Дорогі друзі! Сьогодні ми долучимося до високого Мистецтва – поетичного слова двох геніальних творців, таких різних у своїх творчих доробках, але таких близьких у поглядах на сучасність, суспільство. Ми відчинимо двері у дивовижно яскравий світ...

Украинкский

2015-01-11

65.5 KB

1 чел.

Літературне свято «Поезія – це завжди неповторність».

Слайд1  Ну що б, здавалося слова?

  Слова та й голос-

Більш нічого.

А серце б’ється - ожива,

Як їх почує. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть між люди!

Т.Шевченко

Слайд 2

 Вчитель. Дорогі друзі! Сьогодні ми долучимося до високого Мистецтва – поетичного слова двох геніальних творців, таких різних у своїх творчих доробках, але таких близьких у поглядах на сучасність, суспільство. Ми відчинимо двері у дивовижно яскравий світ художнього слова видатних українських митців Ліни Василівни Костенко та нашого земляка Івана Павловича Іова. Вслухайтеся в Слова Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтеся у його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих і поетичних.

Ведучий. Отже, запрошуємо вас у поетичний світ Ліни Костенко.

Слайд 3 (Звучить романс у виконанні Ольги Артеменко «Я думаю»)

Слайд 4.

Відмикаю світанок скрипічним ключем.

Чорна ніч інкрустована ніжністю.

Горизонт піднімає багряним плечем

День – як нотну сторінку вічності.

Що сьогодні?

Який веселий фрагмент

Із моєї шаленої долі?

Усміхається правда очима легенд

І свобода – очима неволі.

Ведучий. Ліна Костенко… Поет, філософ, безстрашний й напружено мислячий митець, кришталево чистий перед своїм народом і власною совістю. Її геній, незважаючи на всі гоніння і замовчування, був і залишається могутнім незламним деревом, олімпом сучасної поетичної думки.

Слайд 5.

Ведучий. У далекі для нас 60-70 роки кожне слово поетеси прискіпливо перевірялося, немилосердно перетрушувалися рукописи й викидалося з них усе, що мало бодай натяк на незгоду з офіційною ідеологією. Ліну Костенко звинувачували в найтяжчих гріхах, говорили про ідейну хибність її творчості. Вона надовго замовкла, але не покаялася, а продовжувала писати, чекаючи кращих часів.

Слайд 6.

Наснився мені чудернацький базар:

Під небом, у чистому полі,

Для різних людей,

Для щедрих і скнар,

Продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

А другі – як бідні Міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто – і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто – золотом золотим.

А дехто – вельми сумнівним.

Долі – ворожки, тасуючи дні,

До покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя смутне,

Доля. Ти все одно не візьмеш мене…

А може візьму?

Доля. Ти собі затям…

За мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

Хто ж ти така?

Як твоє ім’я? Чи варто такої плати?

Доля. Поезія – рідна сестра моя.

Правда людська – наша мати.

Я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

Ведучий. Ліна Костенко не любить галасу. Вона скромна і нечестолюбна. Рідко спілкується з репортерами. Її поезія з перших віршів була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу. Вона стала легендою тоді, коли кострубатий молот репресій розбив на уламки цілісінький і чистий кристал української культури 60-х років.

Ведучий. « Я умирала серед вас, отут під небом України». Це не тільки про Марусю Чурай. Це поетеса сказала і про себе. Вона писала історію. Історію свого народу. Історію його трагедій і прозрінь. І в Україні прокидалася пам’ять, яку вбивали століттями.

Слайд 7.

Ведучий . Ліна Костенко була присутня на суді В.Чорновіла та його побратимів. Вона демонструє свою підтримку політв’язням, кидаючи їм квіти. Двічі оголошувала голодовку на знак протесту проти утисків та цензури. Її громадянська позиція викликає захват: звідки у цієї жінки стільки мужності і сили?

Я в людей не проситиму сили,

Я нічого в житті не просила,

Як не просять гранітні схили,

Щоб у спеку дощі їх зросили.

Я в людей попрошу тільки віри

В кожне слово, почуте від мене,

В кожний погляд очей моїх сірих,

В кожну ласку рук не студених.

Ведучий. Ще замолоду душа Ліни Костенко задихалася в атмосфері духовної блокади, тотального наступу на паростки національного відродження. Її поезія була криком протесту.

Читець. 

Блюстителі, халтура – ваше хобі.

Ви, фабриканти вір і недовір,

Зробити вам би по духовній пробі –

Вас забракує кожен ювелір.

Номенклатурні дурні, бюрократи,

Пласкі мурмила в квадратурі рам!

Ваш інтелект не зважать на карати,

А щонайбільше просто на сто грам.

Ведучий. Політичні наглядачі за літературою дуже боялися, щоб слово Ліни Костенко не набуло всенародного поширення і не збурило людей. Вони боялися недаремно. Бо слово це мало неабиякий вплив на народ.

Читець.

Мої кохані, милі вороги!

Я мушу вам освідчитись в симпатії.

Якби було вас менше навкруги,-

Людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж,

Я вас ділю на види і на ранги.

Ви – мій щоденний, звичний мій тренаж,

Мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма – гарне відчуття.

Марудна справа – жити без баталій.

Людина від спокійного життя

Жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі вам, що ви не м’якуші.

Дрібнота буть не годна ворогами.

Якщо я маю біцепси в душі –

То в результаті сутичок із вами.

Ото ж хвала вам!

Бережіть снагу.

І чемно попередить вас дозвольте:

Якщо мене ви й зігнете в дугу,

То ця дуга, напевно, буде вольтова.

Читець.

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із них почав і ними ж завершив.

Людей мільярди, і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Слайд 8.

Ведучий. Слово Ліни Костенко завжди було на сторожі правди. В її поезії на першому місці завжди були проблеми морального вибору. Поетеса стала законодавицею літературної моди, духовним донором для всієї української культури, візитною карткою поетичної України.

Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

І мокре листя падає на брук.

А ти прийшла в легесеньких сандаликах,

Твій плащик ледь прип’ятий на плечі.

О, як ти йшла в таку негоду,

Така одна – однісінька вночі!

Де ти була, у Всесвіті чи в Спарті?

Яким вікам світилася в імлі?

І по якій несповідимій карті

Знаходиш ти поетів на землі?

Ти їм диктуєш долю, а не вірші.

Твоє чоло шляхетне і ясне.

Поети ж є і кращі, й щасливіші.

Спасибі, що ти вибрала мене.

«Література – це не змагання, а боротьба. Одвічна боротьба добра і зла, справедливості і несправедливості, людського і нелюдського. Хто знає, якби не така нелегка доля, чи змогла б я підняти свою поезію до таких висот»,- писала поетеса.

Слайд 9.(Богдан Ступка читає вірш «Крила»)

Слайд 10.

Ведучий. У 1987році в житті Ліни Костенко відбулася знаменита подія – її присуджена Державна премія імені Т.Г.Шевченка за історичний роман «Маруся Чурай» і збірку поезій «Неповторність». Це була вистраждана і заслужена нагорода. А за збірку «Інкрустації» присуджена одна з найпрестижніших премій – премія Петрарки, титана італійського Відродження. У дипломі зазначається : «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». Не українській, а світовій, бо справжня поезія, звісно ж, належить світові.

Ведучий. Поетичне слово Ліни Костенко - пророче, наповнене філософською глибиною, високою духовністю, розцвічене всіма барвами веселки. Воно збагачує читача інтелектуально, звеличує душу і серце благородними шляхетними почуттями, чарує несказанною красою слова. Говорити про її поезію – означає говорити про святість душі людини, її гідність, про ідеали добра, істини й краси, про нездоланність правди і необхідність боротися за неї.

Слайд 11.

Ведучий. Ці слова по праву ми адресуємо і нашому геніальному земляку, талановитому поету Івану Павловичу Іову. У творчості його є дві центральні теми, яким він не зраджував ніколи: Україна і Людина. Поетове поняття України ширше поняття держави, тому вірші його сповнені внутрішнього болю і переживання, тому таким гостро публіцистичним є його слово:

Читець.

Я вірю у духовні величини,

Поклони можна бити й…баглаї.

Нема на батьківщині – батьківщини,

Є речі, що нагадують її.

Слайд 12.

Вчитель . Іван Іов з вулканічної породи людей. Всі, хто був з ним знайомий, назавжди залишався завороженим його непідробною щирістю. Він був серед тих перших патріотів на Хмельниччині, хто цементував фундамент незалежності України. Його поезія – це голос серця, голос Правди і слово Честі.

Читець.

 І пишеш – закреслюєш знову і знову

При світлі хрестів зі взолочених бань.

Піднось, Україно, Івана Іова –

Апостола бунту й бентежних повстань!

Ведучий. Світогляд поета формувався чи не з перших днів життя у сім’ї, в якій було шестеро дітей. П’ятеро з них народилися до війни, а наймолодший Іван – після. Коли йому було півтора року, помер батько. На виховання його взяла найстарша сестра Тетяна.

Ведучий. Іван був дуже непосидючим, його цікавило все і скрізь. У школі він був авторитетним завдяки своїм глибоким знанням. Він мав сміливість висловлювати свою думку, що не завжди подобалося оточуючим. Проте таким прямим і чесним поет залишався до останнього подиху.

Слайд 13.

Вчитель . У літературу Іван Іов прийшов сформованою особистістю. Його перша збірка «Стяг золотої гілки» була видана, коли авторові виповнилося 35. Але вона свідчила не про обнадійливий початок, а про оприлюднений зрілий літературний досвід.

Ведучий. Іван Іов розумів, що нація має зберігати свою автентичність, культуру, мову. Велика роль у цьому належить письменникам, поетам, які споконвіку вели народ за собою. До їх слова дослухалися. І тому важливо, хто буде вожаком, за ким піде молодь.

Читець. 

Табу на правду.

І табу на бунт.

І голову стискаєш, як в лещатах.

Не страшно, що попадем під табун.

А страшно, що за ним біжать лошата.

Ведучий. Поезія Івана Іова нагадує морський шторм. Вона характеризується плідним поєднанням традицій і новацій національної літератури. Деякі авангардні тексти називають «українським бароко».

Ведучий. Творчість поета надзвичайна і своєрідна. Вона вирізняється поміж інших своєю новизною та неповторністю. Її часто порівнюють з поезією Івана Величковського. Проте в Івана Іова свої естетичні засади, своя манера письма, свої художньо-виражальні засоби. Це оригінальний, талановитий, самобутній поет, який залишив невичерпну скарбницю літературної творчості.

Слайд 14.

Ведучий. Усе своє творче життя він шукав себе і, можливо, найпереконливіше знайшов у «Періодичній системі слів», яку відомий поет Іван Драч назвав «Вічністю живемо». Ця книга робить поета феноменом в українській літературі. Він дозволяє собі свідомо порушувати правила віршування, бо вони інколи затісні для його широкої поетичної, козацької натури.

Ведучий. Це вершина поетичного експерименту Івана Іова. В ній автор надав слову фізичний статус подібно до таблиці хімічних елементів Мендєлєєва. Після її презентації на міжнародній конференції візуальної поезії у Канаді в 1997 році ім’я подільського поета стало відомим у світі. Згодом Івана Іова занесли до міжнародного довідника як «Людину року-2000» у США.

Ведучий. Поет цей самобутній не тому, що пише подекуди надмір ускладнено, а тому, що в його поезії присутнє органічне начало, властиве лише цьому автору. Про що пише подільський поет М.Мачківський: «Іван Іов представ перед нами в отій вдяганці, де гармонійно поєднане модерне з традиційним, де є на чому зупинитися оку».

Ведучий. Цікавим є цикл паліндромів. Це зразок сучасної модерної української поезії. В них слова читаються однаково зліва направо і навпаки. Але у цьому невичерпні можливості людської фантазії, словотворення, без чого немає живого руху, все стає гладеньким, прилизаним і примітивним.

Слайд 15.

Читець. 

Козак з казок:

«Бувалому булаву б…»

Ото силак – дідька лисого!

Тну бунт і мить ратну –

Бунтар тим!..

Слайд 16.

Ведучий. Освоїв автор і таку віршовану форму, як монорим. Це вірш, в якому всі рядки пов’язані однією римою.

Заклято дивляться то в очі, а то в рот,

Де сльози – креозот,

І крізь них – анекдот.

Слайд 17.

Ведучий. Новаторство Івана Іова полягає у створенні акровіршів, у яких початкові букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово.

І Овва! Характерних козацьких облич,-

Воловодять турецькі, горбаті мотиви…

А в душі ходить з виляском парений бич

Ніби знову чорти всю ніч молотили.

І вуста пересохлі, пекельні вуста,

Отверзаються: кінь, щоб мальований встав –

Виніс в поле, де пісня, як тиша густа.

-Ведучий. Його творчість – це окремий стиль написання. Своєрідний недосліджений пласт поезії. «Він кохався у віршованому слові, як дитина в римовані речі, інколи таємничі, загадкові, які і зачаровували, і водночас відштовхували від себе незбагненністю. Він був однаково сильний і в традиційних , і в авангардних поезіях.

Слайд 1 8.

Колиска мрій заходиться плачем,

І день іде від темені до теми.

Абетка із наснаженим Лицем,-

Мої фонеми і морфеми, і лексеми.

В майбутнім плодоносять, мов сади,

Ці літери, буквальні смолоскипи.

Стоять в абетці. Я їх посадив!

Скрипи, перо, і закипай у скипні!

Ведучий. Таким є Іван Іов. Поетом – характерником. Українською стихією в новітній літературі. Живучою. Життєдайною. Життєстверджуючою. Його поезію називають філологічною. Кожен його вірш у книзі «Словопис» - це присвята українській мові.

Ведучий. «Іван мав добру вдачу, завжди хотів робити добрі справи для всіх і це виходило в нього ненав’язливо, щиро. Він умів перетворити життя на творчість, а творчість на життя. Він був оптимістичним, сильним духом патріотом, небайдужим до людей.

Слайд 19.

Ведучий. «Мене вам дав Господь», - так говорив про себе у поезії Іван Іов. Ці рядки повністю відображають призначення шанованого і улюбленого поета у літературі, в житті. Його слово – глибоке, символічне, і разом з тим – ніжне, ліричне. Постать цього поета в літературі нашого краю, України непересічна. Він мав свій неповторний стиль, вмів робити слово влучним, яскравим. Тому творчість Івана Іова - це його душа, яка житиме вічно.

Ведучий. Творчий доробок поета – 10 прижиттєвих самобутніх поетичних письменників України. За видатні заслуги в галузі літератури Іван Іов був удостоєний обласної літературної премії ім. Володимира Булаєнка та премії

ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні». Творчість поета ввели до шкільної програми.

Слайд 20.

Читець.

Як долетів на полиннім обрусі.

Кликала здалеку грудка землі,

Щоби світанком крилатим вернувся.

Ведучий. Своєю єдиною музою,єдиною коханою жінкою поет називав дружину, розуміючу, розумну, ніжну і величну. Їй – його найкраща надиктована небом поезія.

Слайд 21.

Читець.

І раптом прокидаєшся вночі –

Таких пробуджень не буває ранком.

Отак зі снів виходять глядачі,

І входять у суворі й строгі рамки.

А десь рахують лихо лихварі,

І вищий світ вертається з бенкетів.

Зірки не гаснуть – гаснуть ліхтарі,

Й навідується Муза до поетів.

Білизна, мов небесна борозна,

Готичний стиль – чіткий відбиток карку.

Гірку цигарку куриш край вікна,

А потім гасиш, ніби ставиш крапку.

Слова згадай, промовлені у сні,

Що наяву, зодня й не пискнуть.

А Божа іскра – це суціль вогні,

Що п’ють чорнило спрагло з самописки.

Що сон у ночі звично відберуть,

Придумавши блукання і розлуки.

А прагнення заглянути в майбуть –

Це уникання темряви – марюки.

До слова прислухаєшся не мить,

А вічність…І усе тобі байдуже…

Дружина солодко і мрійно спить,

Як Муза!

Вчитель. Бути музою поета – це бути обраною Богом. Це дуже відповідальна і непроста місія. Це щаслива і водночас складна жіноча доля.

Сьогодні до нас завітала дружина Івана Павловича Валентина Юліанівна. То ж запрошуємо її до слова.

Читець (після виступу).

В очах вчорашній жах.

Гніт млосно блимав, мов ожина.

Розтанув сон. І в унісон

Найпершим крикам журавлиним,

Надіям свіжим і бажанням,

Що світ лоскочуть від світання,

З щасливим щебетом дитинним

Бурхливі сонячні струмки

Полощуть душі залюбки.

Барига крига барить крик.

Лиш слізка сяє, як перлина.

І мрій рої пливуть в раї,

У розкіш сяючої днини,

В магніт розверзнутих небес.

За хмарку – білий «Мерседес»,

І серце вторить без упину

Найменшим проявом весни

Набатом пульса навісним.

Милуюсь світу первоцвітом.

Ловлю в собі, що не минає.

Із сонця бджілки-скороспілки

(Таких вже потім не буває!),

Нектаром сповнившись по вінця,

Тріпнувши блискітки-колінця,

Розносять злото сонце плаєм.

Життя вирує. І поет

Воскрес в цім диві, як сонет.

В узір Озерна згорне зерна,

Нехай ростуть – цвітуть словами.

Ти мружиш око десь високо,

Тепер над нами і літами.

Іскришся – зришся щедро поряд,

Посеред внутрішнього моря –

Не засадить твій сад тернами.

Проліг крізь вир,

Весняну повінь

Душі твоєї буйний промінь!

Вчитель . Ці рядки – присвята прекрасному поету Івану Іову. А справжній поет – це голос нації, її щира душа.

«Українці – нація поетів»,- писав О.Гончар. І література є потужним носієм генетичного коду нації, важливим чинником для витворення національного духу, без якого неможливо збудувати державу і виховати свідомого громадянина – патріота.

 

 

PAGE   \* MERGEFORMAT 3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43347. Технологии аппаратной виртуализации 64.5 KB
  Аппаратная виртуализация — виртуализация с поддержкой специальной процессорной архитектуры. В отличие от программной виртуализации, с помощью данной техники возможно использование изолированных гостевых систем, управляемых гипервизором напрямую. Гостевая система не зависит от архитектуры хостовой платформы и реализации платформы виртуализации.
43349. Публіцистика Уласа Самчука 108.5 KB
  Деяка молодь не знає своєї історії і не може відповісти на питання Хто були їх предки. А коли все одно то це значить що все одно для нас хто є ми самі Це значить що ми не нарід не якась спільна історична збірна сила а невиразна юрба сіра маса вічно принижена без всяких ідеалів чернь4. Замкнутість людини лише у сільському просторі неминуче призведе до відчуження її від міста.
43351. РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ, ЇХ ФОРМУВАННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ 195 KB
  Ресурси комерційного банку їх склад та структура. Власний капітал комерційного банку та його формування. Залучений капітал комерційного банку та його характеристика.
43352. Флористичні дані про медоносні рослини луків, які найбільш поширені на території України 210.5 KB
  Загальна характеристика Шишацького району та Полтавської області Розділ 2.6 Інші рослини Висновки Література ВСТУП Об'єктом нашого дослідження є медоносні рослини які поширені в Шишацько му районіПолтавської областіїх значення у житті людини та характеристика. В Шищацькому районіПолтавської області нараховується велика кількість медоносних рослин. Загальна характеристика Шишацького...
43354. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІШАНОЇ КРИПТОСИСТЕМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ШИФРУВАННЯ 544 KB
  Цей пункт забезпечує разгортання системи конфіденційного зв’язку управління роботою системи конфіденційного зв’язку первісну генерацію та розповсюдження ключів управління персоналом. Для автентифікації відкритих ключів дозволяеться використовувати послуги регіонального центру сертифікації. Генерація сеансових ключів для ГОСТ 2814789 перешифрування в режими простої заміни алгоритма ГОСТ 2814789 послідовності що отримана відповідно до пункту 1.2 Розповсюдження ключів за допомогою асиметричних криптосистем [3.