60171

Круглий стіл: «Попередження насильства в сімї»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: сформулювати уявлення про насильство та розвинути знання про методи захисту від насильства, вміти протистояти насильству; висловлювати своє відношення до можливих випадків насильства.

Украинкский

2014-05-14

148.5 KB

58 чел.

Комунальний заклад освіти

«Середня загальноосвітня школа № 27» ДМР

Круглий стіл:

«Попередження насильства в сім'ї»

Підготувала:

вчитель історії та правознавства

Митрофанова Л.Б.

м. Дніпропетровськ

2013

Мета:

  •  сформулювати уявлення про насильство та розвинути знання про методи захисту від насильства.
  •  вміти протистояти насильству;
  •  висловлювати своє відношення до можливих випадків насильства.

Учасники: учні 9-11 класів

Використана література:

1.Бандурка О.М., Бартків В.П., Рафалюк Б.І. Як не стати жертвою злочину. Поради і застереження.-К.: 2004

2.Інформаційно-практичний порадник. Насильство в сімї та соціальна робота із сімями,в яких  чиниться насильство.- Дніпропетровськ.: 2005.

План.

І. Вступне слово

  •  Історична довідка

ІІ. Ознаки та види насильства в сім'ї ( психологи, колір бейджика           )

ІІІ. Заходи з попередження насильства та підстави для цього

(соціальні служби, колір бейджика           )

ІV. Заходи щодо попередження насильства в сім'ї (соціальні служби,

колір бейджика    )                                              

V. Механізм прийняття та розгляду заяв про насилля в сім'ї (юристи, колір

бейджика   )

VІ. Кримінальні злочини і адміністративні порушення, пов’язані з насильством в сім'ї

( кримінальна міліція, колір бейджика                   )

VІІ. Практична частина ( експерти  , колір бейджика                  )

Список використаної літератури

І.Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Проте також часто ми чуємо про випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми. Найприкріше те, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків.

Вперше в національному законодавстві поняття насильства в сім’ї закріплено в Законі України «Про попередження насильства в сім’ї» прийнятому ВР України

у 2001 р

Насильством в сім’ї, відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

 В Розділі I Закону «Загальні положення» містяться визначення  термінів, що вживаються в Законі: насильство в сім’ї та його форми; жертва насильства в сім’ї, попередження насильства в сім’ї, реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, захисний припис, віктимна поведінка щодо насильства в сім’ї, під якою розуміється поведінка потенційної жертви насильства в сім’ї, що провокує насильство в сім’ї, тощо.

При визначенні поняття «насильство в сім’ї» важливим є поняття «сім’я». Поняття сім’я закріплено у Сімейному кодексі України (ст. 3), прийнятому 10 січня 2002 року: «Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи,  які спільно проживають,  пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді,  коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням,  роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно».

Таким чином, до членів сім’ї належить:

  •  подружжя;
  •  батьки (мати, батько) й дитина (діти);
  •  усиновителі (усиновитель) і усиновлений (усиновлена);
  •  дід (бабка), внук (внучка);
  •  вітчим (мачуха) і пасинок (падчерка);
  •  брати і сестри;
  •  фактичні вихователі і вихованці.

Насильницькі стосунки можуть виникнути між будь-якими членами сім’ї: подружжям (чоловік - жінка), батьки – неповнолітні діти, дорослі діти – батьки, насильницькі стосунки між дітьми в одній сім’ї, насильство проти хворих, немічних членів сім’ї, членів сім’ї – інвалідів, насильство між іншими членами сім’ї (це насильницькі стосунки між тещею або тестем і зятем, свекром або свекрухою і невісткою, онуками і дідусем та бабусею, тощо).

Історичні корені насильства в сім'ї

    Одним із основних витоків насильства в сім'ї є пережитки патріархальної свідомості  у сучасному суспільстві. У патріархальному суспільстві абсолютно домінуючою була постать  чоловіка, який  був зобов’язаний забезпечувати сім'ю всіма необхідними ресурсами для життя, а також захищати її від будь-якої зовнішньої небезпеки. При цьому жінки й діти були абсолютно безправними  і повністю підпорядкованими чоловікові – голові сім'ї. Влада чоловіка підтримувалася за допомогою жорстокого насильства. Культурна традиція, підтримувана релігією, не просто виправдовувала  насильство в сім'ї, а нерідко робила його обов’язковим елементом життя.

    Наведемо цитату  про виховання дітей із  середньовічного порадника «Домострой», де рекомендується  «Любить  и береч их страхом спасать; уча и наказуя, и рассуждая раны возлагать. Казни сына своего от юности и буде покой тебе в старости; не ослабевай бия младенца: если железом бьешь его – не умрет, но здоров будет; бия его по телу, душу его избавляешь от смерти»

   Ставлення до жінки у патріархальному суспільстві можна проілюструвати такою цитатою відомого російського історика: «Обращение мужьев с женами было такого:  по обыкновению у мужа висела плеть, исключительно  назначенная для жены и называлась дурак; за ничтожную вину муж таскал жену за волосы, раздевая донага, привязывал веревками и сек дураком до крови – это называлось учить жену; у многих мужьев вместо плети  играли ту же роль  рохги, и жену секли как малого ребенка, а у других, напротив, дубина - и жену били как  скотину.Такого рода обращение не только не казалось предосудительным, но еще и вменялося мужу в нравственную обязанность. Кто не бил жену, о том благочестиве люди говорили, что он дом свій не строит и о своей душе не радеет, и сам погублен будет и в сем веце и в будущем, и дом свій погубит»

   

ІІ. Ознаки насильства в сім’ї:

1) особами, що страждають від сімейного насильства, можуть бути тільки члени сім’ї (тобто цей Закон не поширюється на сусідів, співмешканців, у тому числі розлучених осіб, що продовжують спільно проживати, осіб, що зустрічаються, але не перебувають у шлюбі тощо);

2) діяння насильника повинне бути протиправним (тобто суперечити нормам чинного законодавства);

3) діяння призвело або могло призвести до порушення прав члена сім’ї як людини та громадянина;

4) вина насильника повинна виявлятися у формі умислу, а не необережності.

За спрямованістю дій Закон виділяє чотири види насильства: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне, — розкриваючи зміст кожного із зазначених видів насильства:

фізичне насильство в сім’ї — умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;

сексуальне насильство в сім’ї — протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї;

психологічне насильство в сім’ї — насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;

економічне насильство в сім’ї - умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

ІІІ. Законом передбачено, що здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень покладається на:

1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї, яким визначено Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, а також відповідні управління місцевих державних адміністрацій;

2) службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

3) органи опіки і піклування;

4) спеціалізовані установи для жертв насильства в сім’ї, тобто кризові центри для жертв насильства в сім’ї та членів сім’ї, стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, а також центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.

Підставами для вживання заходів з попередження насильства в сім’ї виступають:

- заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;

- висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

- отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї.

Заява та повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення приймаються управліннями у справах сім’ї та молоді місцевих державних адміністрацій, відповідними відділами виконавчих комітетів місцевих рад, а також службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією по справах неповнолітніх органів внутрішніх справ за місцем проживання постраждалого, які в межах своїх повноважень приймають передбачені Законом запобіжні заходи щодо насильства в сім’ї.

ІV. Заходи щодо попередження насильства в сім'ї:

- офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї;

- офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім’ї;

- узяття на профілактичний облік і зняття із профілактичного обліку членів сім’ї, що здійснили сімейне насильство;

- захисний припис.

Принципово новим юридичним поняттям для України є захисний припис. Він являє собою запобіжний захід і не є ані видом покарання, ані іншим засобом юридичної відповідальності. Захисним приписом особі, у відношенні якої він винесений, може бути заборонено:

- чинити конкретні акти насильства в сім’ї;

- отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім’ї;

- розшукувати жертву насильства в сім’ї, якщо жертва насильства в сім’ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім’ї;

- відвідувати жертву насильства в сім’ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї;

- вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім’ї.

Зазначені обмеження встановлюються на термін до 30 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.

Захисний припис може бути винесений до осудної особи, яка на момент винесення захисного припису досягла 16-річного віку та вчинила насильство в сім’ї, але лише  після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї. Захисний припис виноситься дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної служби у справах неповнолітніх за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором. Захисний припис не підлягає погодженню у разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину.

V. Механізм прийняття та розгляду заяв про насилля в сім'ї

Прийняття, облік і розгляд заяв та повідомлень здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, управлінням або відділом у справах сім’ї та молоді відповідної місцевої держадміністрації, службою дільничних інспекторів міліції та кримінальною міліцією у справах неповнолітніх органу внутрішніх справ.

Усна заява викладається заявником і записується посадовою особою, а письмова – надсилається поштою або подається особисто, або передається через іншу особу.

У заяві зазначається прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання постраждалого від насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, а також міститься інформація про те, ким вчинено насильство в сім’ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення.

 Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.

 Заяву розглядають не більше ніж три дні. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин, заява розглядається не більше семи календарних днів.

У разі, коли заява стосується неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї, відповідна інформація подається до служби у справах неповнолітніх та до органу опіки і піклування.

Служба дільничних інспекторів міліції, кримінальна міліція у справах неповнолітніх інформує протягом трьох днів про отримання заяви управління або відділ у справах сім’ї та молоді відповідної місцевої держадміністрації.

Про отримання заяви, в якій міститься повідомлення про існування загрози життю і здоров’ю особи, негайно інформується відповідний орган внутрішніх справ (за спеціальною телефонною лінією 02) для вжиття заходів до припинення насильства або дій членів сім’ї, спрямованих на виконання реальної загрози його вчинення.

Під час розгляду заяви здійснюється відвідання постраждалого від насильства в сім’ї або особи, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства, за місцем проживання представниками служби дільничних інспекторів міліції, управління або відділу у справах сім’ї та молоді, центру соціальних служб для молоді відповідної місцевої держадміністрації, а у разі отримання зазначеної інформації стосовно неповнолітнього – із залученням представників органу опіки та піклування, кримінальної міліції у справах неповнолітніх і служби у справах неповнолітніх.

Управління або відділ у справах сім’ї та молоді відповідної місцевої держадміністрації організовує надання постраждалим від насильства в сім’ї та членам сім’ї стосовно яких існує реальна його загроза, психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних та інших послуг, якими вони можуть скористатися через мережу центрів соціальних служб для молоді та їх спеціалізованих служб, а у разі потреби направляють їх до спеціалізованих установ для постраждалих від насильства в сім’ї (кризові центри, притулки, центри медико-соціальної реабілітації).

 Відомості про особисте життя та інша інформація, що міститься у заяві, не підлягають розголошенню.

Правові документи щодо захисту людей від насилля в Україні:

  •  Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" 
  •  Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2154-р «Про затвердження плану заходів з проведення Національної компанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року
  •  Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису" від 15.05.2003 р.
  •  Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї" від

25.09.2008 р.

  •  Закон України «Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок» (5 березня 1999 р.)

Міжнародні правові документи щодо захисту від насилля:

  •  Радою Європи були прийняті „Рекомендації щодо захисту жінок від насильства” (30 квітня 2002 р.)
  •  Декларації про викорінення насильства щодо жінок (Генеральна Асамблея ООН, 20 грудня 1993 р.) 
  •  Конвенція про ліквідацію всіх форм  дискримінації щодо жінок
  •  Конвенція проти катувань та інших нелюдських або принижуючих гідність видів поводження

VІ. Кримінальні злочини і адміністративні порушення, пов’язані з насильством в сім'ї

Дії,пов’язані з насильством в сім'ї, якщо  вони  мають ознаки кримінального злочину,  можуть кваліфікуватись за такими  статтями Кримінального кодексу України:

  •  ст..115 Умисне вбивство
  •  ст..116 Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
  •  ст..120 Доведення до самогубства
  •  ст..121 Умисне тяжке тілесне ушкодження
  •  ст..122  Умисне  середньої тяжкості  тілесне ушкодження
  •  ст..123  Умисне   тяжке  тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
  •  ст..125 Умисне легке тілесне ушкодження
  •  ст..126 Побої  та мордування
  •  ст..127 Катування
  •  ст..129 Погроза вчинити вбивство
  •  ст..146 Погроза вчинити вбивство
  •  ст..152 Зґвалтування
  •   ст..153 Насильницьке задоволення  статевої пристрасті неприродним способом
  •  ст..155 Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
  •  ст..156 Розбещення неповнолітніх
  •  ст..166 Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо  якої встановлено  опіка чи піклування
  •  ст..194 Умисне знищення або пошкодження майна
  •  ст.296 Хуліганство

VІІ. Практична частина

  •  Розбір ситауцій

  •  Міні-дискусія «Чому важливо вирватись з кола насильства?»
  •  Телефони служби  довіри


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58387. Сатирическое изображение Москвы 30–х годов в романе М.А.Булгакова «Мастер и Маргарита» 50 KB
  Цель урока: Показать сатирическое изображение московского общества; раскрыть приемы создания писателем комичных ситуаций; определить основную цель использования сатирических приемов в романе. Выявление основных сатирических приемов в романе М.
58393. Начало Великой Отечественной войны 67 KB
  Оснащение урока: Презентация Начало Великой Отечественной войны где используется карта начального периода войны фрагменты документальных фильмов о войне схема о готовности Германии и СССР к войне выставка книг посвященных Великой Отечественной войне...