60193

Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, повязані з вирощуванням зернових культур,різновиди зернових культур. Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.

Украинкский

2014-05-14

72 KB

1 чел.

Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»

Упорядник:  

Горецька Лариса Іванівна,

вихователь групи продовженого дня Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького р-ну

Полтавської обл.  


Тема: Від зернини до хлібини.

Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, пов′язані з вирощуванням  зернових культур,різновиди зернових культур.  Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.

                             Хід заходу.

Учень.

   Відгадайте загадку: «Виріс у полі на добрій землі,

                                      Місце найкраще знайшов на столі!»

Ведучий.

    Як ви здогадалися,сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про хліб. Ви повинні бути уважними, бо матимете можливість прийняти участь у вікторині.

Для початку з′ясуємо, що означає слово «хліб».(Відповіді учнів).

Щоб точніше дізнатися,що означає це слово,наші учні звернулися за допомогою до тлумачного словника, в якому дається кілька значень слова «хліб».

Учень.

    Хліб-це зерно, яке перемелюють на борошно.

Учень.

     Хліб –це випечений із борошна  продукт харчування.

     Хлібом називають також зернові сільськогосподарські

     рослини.

Учень.

      Існують і переносні  значення цього слова, їх використання також дуже поширене в українській мові.

Учень.

      Хліб-це харчі, прожиток. Говорять «Заробляти на хліб».

Учень.

       Хліб-це заробіток, засіб існування.»Говорять «Жити на чужих хлібах».

Ведучий.

    Без перебільшення можна сказати: без хліба  не буде життя ані у нас на Україні,ані  у будь-яких інших землях.Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.

Виконується пісня  «Ой зелене жито».

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом-

Хорошії гості за столом.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито та й овес-

Тут зібрався рід наш увесь.

Ведучий: Без хліба не відбувається і не відбувалася жодна подія в житті людини, сумна чи весела. Ознакою гостинності, пошани вважається зустріч дорогого гостя із хлібом-сіллю. Так зустрічали новонародженого, молодих на весіллі. У нову оселю теж обов′язково  заходили з хлібом. Із хлібом ішли і на поминальний обід.

Учень.     Певне, чули ви, малята,

                вже не раз такі слова;

                «Хліб потрібно шанувати!

                Хліб усьому голова!»

Учень.     –Не кидайсь хлібом, він святий!-

                В суворості ласкавій,

                 Бувало каже дід старий

                 Малечі кучерявій   

Учень.      – Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

                 Іще до немовляти,

                  Щасливий стримуючи сміх,

                  Бувало каже мати.

Учень.     Бо  красен труд, хоч рясен піт,

                Бо жита дух медовий

                Життя несе у людський світ

                І людські ріднить мови.

Учень.     Хто зерно сіє золоте

                В землі палку невтому,

                Той сам пшеницею зросте

                На полі вселюдському.

Учень.     Пахне хліб,

                Як тепло пахне хліб!

                Любов′ю трударів

                 І радістю земною,

                 І сонцем, що всміхалося весною,

                 І щастям наших неповторних діб-

                 Духмяно пахне хліб!

Виконується «Пісня про пшеницю»

                Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

                Наша мати – пшениченька золоту сорочку тче.

                А в тій золотій сорочечці, як маля,

                Буде красуватися, буде усміхатися вся земля.

                Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

                Наша мати-пшениченька золотий коровай пече.

                А той золотий коровай на столі засія-

                Буде веселитися і благословитися вся земля.

Незнайка.

 Тепер і я зрозумів, що без хліба неможливе життя, що хліб                                                              

  потрібно  шанувати. Як же ж утворюється хліб?

Тракторист.

   Я-  тракторист, і без мене хліб не може утворитись.

Незнайка.

   А  до чого тут трактор? Моя мама хліб пече у духовці.

Тракторист.

Не перебивай, Незнайку, це неввічливо, а краще послухай і все                                                                                             зрозумієш. Хліб твоя мама пече із борошна, а борошно утворюється з зерна, а зерно росте у полі.     

Незнайка.

Звичайно, тепер зрозуміло. Для того, щоб зерно росло, його треба посадити у землю за допомогою трактора.

Тракторист.

Ти знову перебиваєш дорослих. Перед тим, як зерно                          садити, потрібно зорати землю, щоб вона була пухкою і м′якою.

Учень.

        Раз, два, три!

Їдуть трактори.

        На переднім тато з братом

Їдуть з плугом степ  орати.

Я у братика питаю,

Чи мене він покатає.

Братик каже: « Підростеш-

Сам  цей трактор поведеш».

Агроном.

А я –агроном, і без мене ніхто не може точно визначити дні,      коли  земля готова до польових робіт

Незнайка.

     Ой, ой,- головне в землю закопати і хай росте собі.

Агроном.

Ні, Незнайку, навесні земля з кожним днем нагрівається,   підсихає. Якщо почати роботу раніше, коли земля ще сира  й холодна, зерно в такій землі стане кволим,або й зовсім загине.

    А якщо запізнитися-земля перестоїть, пересохне, хороша рослина на такому грунті не виросте. Недарма кажуть: «Посієш вчасно-збереш рясно».

1 Зернинка.

Я зернинка пшениці і можу підтвердити, що агроном і тракторист  говорять правду. Спочатку землю орють, а потім, саме зараз,навесні сіють нас у м′яку, пухку землю.

2 Зернинка.

Стривай, сестричко, я теж зернинка пшениці і точно скажу тобі, що не навесні треба сіяти, а восени. Я це добре пам′ятаю.

Зернинки сперечаються.

Ведучий.

    Діти, можливо ви допоможете зернинкам, підкажете, коли потрібно сіяти пшеницю-навесні чи восени?

Агроном.

Хоч ці дві зернинки дуже схожі, але, як не дивно, вони обидві говорять правду. Адже перша зернинка-це зернинка ярої пшениці, і сіють її навесні, а друга-озима, цей сорт пшениці сіють восени, щоб

до початку зими з′явилися сходи, які потім зима сховає під сніговою ковдрою.  

Учень. В чистім полі вересневої пори

           З сівалками розмовляють трактори.

           Йде за трактором сівалка не одна,

           Добре сіється в полях озимина.

Учень. Любий дощику, тепер не заважай,

            Бо у полі йде розмова про врожай.

            Як засіяли до вечора весь лан,

            А вночі на чисте поле впав туман,

            Вранці – дощик, потім сонця промінці,-

            То й зійшли такі, як щітка, пшениці.  

Учень. Під снігами, в підземеллі,

            В земляній м′якій постелі,

            Де немає світла дня,

            Причаїлося зерня.

            Там не холодно зернинці,-

            Спить вона, мов на перинці,

            Й тихо снить хороші сни

            Про веселі дні весни.

Учень. Ой весна, весна,

            Днем красна.

            Що ж вона принесла?

            Від ранку до вечора-

            Орання, орання.

            Від ранку до вечора-

             Сіяння, сіяння.

                 Ой рано, рано

             Півні співають,

             А ще раніше

             Люди в поле виїжджають,

             Золотом ниви засівають.

Співають пісню. ( Засівна пісня )

    Гей, прослала нива

    Чорне полотно,

    Ллється жовта злива,

    Сіється зерно.

    Сійся-родися,

    Колосом розвийся,

    Засівайся, ниво,

    Людям на добро…

Учень. Проростай, зерно, із землі;

            Вже вернулися журавлі,

            І над полечком- синя вись.

            Проростай, зерно, не барись.

            Знову зеленню вкрий лани,

            Мідним колосом задзвени.

            Проростай, зерно, виростай,

            На багатий наш урожай.

Учень. Сьогодні за хмари

            Сховалося сонце.

             Краплинки дощу

             Стукотять у віконце,

             І стежить за ними

             Маринка сумна:

             -Погана погода!

             Зітхає вона…

             А в полі зеленім

             Хвилюються сходи:

             -Хороша погода!

             -Найкраща погода!

             Ой дощику,  дощику,

             Лий, поливай,

             Готуй для людей

             Золотий урожай!

Виконується пісня  «Зернятко» Слова О. Старикова

                                                      Музика Є. Карпенка

                                                       Переклад О. Лобової

Учень. На сонечку пишається

            І соком наливається

            І під вітрами буйними

            Шумить, шумить воно…

Учень. Ой, буде втіхи кожному

            Невтомному, тривожному,

            Хто виростив і виплекав

            Це золоте зерно.

Незнайка. Як багато зернинок виросло! Але чому вони     несхожі                                                                                                                                                     одна на одну?

Агроном.

       Тому, що це зовсім  різні культури. Послухай, що з них буде.

Учні( по черзі)

-З нас буде пшениця, як стояниця.

-А з нас жито, сонцем налите.

-А з нас будуть вівси ряснії.

-А з нас ячмені золотії.

-А з нас гречка смачна.

Гречка.   Ой ячменю русий, русий,

               Нащо тобі такі вуса-

               Довгі, довгі та колючі?

               Іди з ними в ліс дрімучий.

Ячмінь.    Твоя мова, гречко біла,

                 Не до ладу, не до діла!

                 Чого б ховавсь лісами я,

                  Коли вуса - краса моя!

                  Як я собі подивлюся,

                  То й сонечко має вуса.

                  Такі гарні, такі гожі-

                  Геть на мої вуса схожі!

Агроном.  Із гречки, пшениці, ячменю, жита, вівса виготовляють                        борошно та крупи.

Учень.   Тільки вийду на поля:

                Шу-шу-шу  шумить земля-

                То вусатий колосок подає свій голосок.

                А й  у  тому колоску ще зернята у пушку.

                Колосочку, дозрівай,

                Зерно туго наливай.

Учень.    Він виріс із зерниночки,

               З тоненької билиночки.

               Пустила вона вусики

               І стала половіть.

               Ішли дощі все літечко

               Крізь неба синє ситечко.

               Зерно до зерна тулиться

                І починає зріть.

Учень.  З погодою нас доброю

             Схід сонечка віта.

              Од обрію й до обрію

              Красуються жита.

              Вітрець війнув пшеницею,

              Колосся  нахиля.

              За труд людський сторицею

              Врожай дає земля.

Учень.   Наступили дні щасливі,-

              У полях збирають жниво.

               Усі люди тепер в полі,

               Бо роботи всім доволі.

Учень.    Руки в серпня пахнуть полем,

               Сонцем, житечком доспілим,

               Бо, багато, як ніколи,

               На жнивах у нього діла.

               Там, де ниви урожайні,

               Де дорідний колос гнеться,  

     Він жнивує на комбайні,    

             Хоч і досі серпнем зветься.

Комбайнер.  

 Я – комбайнер,і знаю, що дуже важливо вчасно розпочати жнива.

Якщо пізніше вийдеш в поле, дозріле зерно обсиплеться з колосків, і врожай буде втрачено. « Радуйся врожаю не в полі, а в стодолі» - кажуть мудрі люди.

Ведучий.

 Господарі були спокійні за врожай лише тоді коли він потрапляв у сховища.

Учень.   Немов дива жнив′яні  дні

              Пройшли по сонячній стерні.

              Над степом -  бронзові шоломи –

              Стоги гарячої соломи.

               А на токах віддяка нив:

               Важке зерно мільярдних жнив.

Учень.    В святковім сяєві зорі

               Оджнивували жниварі,

               В амбрах збіжжя не вмістити.

               Яке то щастя хліб ростити!

               В село везуть останній сніп,

                Медово пахне свіжий хліб!

Ведучий.  

   Зібрали врожай, перевезли зерно до сховищ, але ж ми з вами не їмо зернятка. А що з ними робити далі, ви пригадаєте, коли  подивитесь невелику казочку.

Інсценізація казки « Колосок»

Ведучий.

   Отже. пшеницю потрібно змолоти на борошно, замісити тісто, аж потім пекти хліб.

Незнайка.

   Чи й не щастя пиріжки, паляниці! От тістечка, бублики значно смачніші!

Учень.     Бублик житній паляниці

                Говорив  хвастливо:

  •  Ти  засмагла, чорнолиця, -

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

посмішку щасливу,

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

  •  Ти – для діток подарунок,

     Я - буденна їжа.

    Я до кожної родини

    Йду щодня до хати.

    Ти, як гість, у дім приходиш,

     Я ж - як рідна мати.

Ведучий.

  Діти, назвіть хлібобулочні вироби, які ви знаєте.(відповіді дітей)

Всі їх треба шанувати. Адже дуже важка хліборобська праця. Але на превеликий жаль деякі діти цього не розуміють, і тоді трапляються дива,як ось у цьому вірші називається він «Літаючий рогалик». (Оксана Сенатович.)

Учень. Ви  чули, щоб рогалик,

           Рогалик – та літав?!

           Літаючий рогалик

            Юрбу людей зібрав.

               Про блюдця, що літають,

                Вже чули всі … Однак

                Літаючий рогалик –

                Тут певно, щось не так.

           А може все простіше?

           А може, може ж буть:

          Літаючі рогалики –

           В крамницях продають?

               Тут продавець озвався,

               Аж гам навколо стих:

  •          В крамницях не буває

            Рогаликів таких!

        У гору пекар брови

        Здивовано підняв:

        -Таких не випікаємо!-

    Сказав, як відрубав.

 Мірошник, звісно, має

          Роботу нелегку-

 Не меле для забави

         Літаючу муку…

   -Та звідки у рогалика

   Цей дивовижний хист?-

   Здвигнув плечима скрушно

   Поважний тракторист.-

Не раз до ночі поле

Орав я навесні-

І місяця рогалик

Сил додавав мені:

   Світив так ясно-ясно,

    Світив та не літав,-

    Ніколи для літаючих

    Я поля не орав!

Однак літав рогалик

Між партами двома,-

Хоч,-як у всіх рогаликів,

У нього крил нема.

      Літав…Але у цьому

       Нема його вини,-

       А тих вина, хто досі

       Не зна йому ціни!

Ведучий.

Діти, чи не спостерігали ви часом чогось подібного до літаючого рогалика. Я  думаю ми такого ніколи не будемо спостерігати, бо тепер, ще краще зрозуміли якою тяжкою хліборобською працею дістається нам хліб.

Учень.  Честь і слава хліборобам,

             Що живуть в моїм селі!

             Хлібороби хліб нам роблять,

             Знайте й ви про це, малі.

                На руках у них буває

                Пил, земля – та це дарма,

                Кожен скаже, кожен знає:

                Кращих  рук, як ці, - нема!

             Хлібороб в просторім полі

             Нам вирощує врожай,

             Пшениці шумлять на волі,

             Де початок їм, де край?

                  А їсте ви паляницю,

                  Калачі смачні їсте –

                  Не забудьте уклониться

                  Хліборобові за це.  

Ведучий. Сьогодні  ми дізналися багато цікавої, нової інформації про хліб. А тепер дізнаємося як ви її засвоїли. Для цього проведемо вікторину.

Підсумок.                                                             


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28866. Учения о праве и государстве периода классической греческой философии 92.5 KB
  Методологические основания учения о праве и государства Платона. Поскольку человек должен действовать в жизни в соответствии с идеей блага то и цель государства реализовать эту идею. Сущность же государства как общества разумных существ можно познать познав сущность человека. И три основные функции которые надлежит выполнять этим сословиям управленческою оборону государства удовлетворение основных потребностей людей.
28867. Предмет історії вчень про державу і право 29 KB
  В общем виде задача этой дисциплины может быть сформулирована следующим образом: познакомить студента с содержанием и историей наиболее значительных теоретических концепций государства и права прошлых эпох. они представляют собой материал необходимый как для выработки научно обоснованного описания закономерностей функционирования государства так и для правильного решения типичных проблем политического властвования и правового регулирования возникающих в современной государственной жизни в Украине. По своему содержанию он призван охватить во...
28868. Учения о государстве и праве елленистического и древнеримского периодов 62.5 KB
  Таким образом в понимании стоиками государства и права можно выделить следующие особенности: 1. В этом смысле закон рассматривается как закон природы источник справедливости и права. Для учения о праве характерно различение права и закона анализ форм права. В качестве основы права П.
28869. Государственно-правовые аспекты учений раннего христианства и средневековья 49.5 KB
  С политикоправовых позиций эти идеи не поддаются однозначной оценке поскольку отрицание государства в римском понимании и связынный с этим правовой нигилизм можно рассматривать как регресс по сравнению с развитой юридической мыслью с другой стороны в учении раннего христианства в первую очередь поддаавались критике те стороны общественной жизни которые требовали серьезного реформирования. В последствии в средневековье проблема взаимоотношения церкви и государства транформируется в основную идеологическую проблему. В последствии в Новое...
28870. Западноевропейская политико-правовая мысль конца 15 - 16 ст 47.5 KB
  Методологические особенности иследования общих проблем государства права и политики в эпоху Возрождения и реформации. Учение о государстве и политическом искусстве Николо Макиавелли. Основные положения учения о государстве Жана Бодена. Государственноправовой аспект богословскополитических доктрин Мартина Лютера и Жана Кальвина.
28871. Развитие учений о государстве и праве в Западной Европе конца 16 - 17 в.в. 69 KB
  Теория естественного права Гуго Гроция.открывает новую эпоху в историческом развитии европейского права. К социальноисторическим факторам оказавшим существенное влияние на формирование новоевропейского понимания проблем государства и права необходимо отнести следующие:  усиление экономического неравенства внутри стран Европы и между этими странами оказавшимися вовлеченными в сферу мирового разделения труда и соответственно связаная с этим необходимость государственноправового вмешательства в решение хозяйственноправовых проблем...
28872. Судебная реформа 1864 года 151 KB
  Основной задачей этой курсовой работы является изучение судебной реформы 1864 года которая считается самой буржуазной и последовательной реформой Х1Х века в России. В ходе реформы судопроизводства в России предполагались изменения в разных его областях: в организации судебной системы например введение суда присяжных в профессиональном статусе судей институт мировых судей пожизненное избрание в процедуре вынесения приговора €œдвухэтапного€ формирования приговора присяжными и судей и т. Исторические предпосылки судебной реформы...
28873. Судебная реформа 1864 года и ее основные итоги 87 KB
  Вместо множества судов существовавших для обслуживания различных сословий учреждались единые для всех сословий общегражданские суды. Основными звеньями общих судебных установлений были окружные суды судебные палаты и Правительствующий сенат. Окружные суды образовывались обычно на территории нескольких уездов с учетом численности населения и объема работы. Замахнувшись на множественность судов создавшихся для обслуживания дворян купцов ремесленников крестьян и других сословий власти не решились полностью...
28874. Основные тенденции мирового развития в XVIIIв. 23.5 KB
  XVIII век вошел в историю как век просвещенного абсолютизма. Политика абсолютизма в ряде европейских стран выражающаяся в уничтожении сверху и в преобразовании наиболее устаревших феодальных институтов. Однако главным в политике просвещенного абсолютизма стало провозглашение принципа одно право для всех что отразилось в создании равного для всех гражданского права. Проведение политики просвещенного абсолютизма в определенной мере явилось отражением идей Просветителей.