60193

Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, повязані з вирощуванням зернових культур,різновиди зернових культур. Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.

Украинкский

2014-05-14

72 KB

1 чел.

Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»

Упорядник:  

Горецька Лариса Іванівна,

вихователь групи продовженого дня Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького р-ну

Полтавської обл.  


Тема: Від зернини до хлібини.

Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, пов′язані з вирощуванням  зернових культур,різновиди зернових культур.  Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.

                             Хід заходу.

Учень.

   Відгадайте загадку: «Виріс у полі на добрій землі,

                                      Місце найкраще знайшов на столі!»

Ведучий.

    Як ви здогадалися,сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про хліб. Ви повинні бути уважними, бо матимете можливість прийняти участь у вікторині.

Для початку з′ясуємо, що означає слово «хліб».(Відповіді учнів).

Щоб точніше дізнатися,що означає це слово,наші учні звернулися за допомогою до тлумачного словника, в якому дається кілька значень слова «хліб».

Учень.

    Хліб-це зерно, яке перемелюють на борошно.

Учень.

     Хліб –це випечений із борошна  продукт харчування.

     Хлібом називають також зернові сільськогосподарські

     рослини.

Учень.

      Існують і переносні  значення цього слова, їх використання також дуже поширене в українській мові.

Учень.

      Хліб-це харчі, прожиток. Говорять «Заробляти на хліб».

Учень.

       Хліб-це заробіток, засіб існування.»Говорять «Жити на чужих хлібах».

Ведучий.

    Без перебільшення можна сказати: без хліба  не буде життя ані у нас на Україні,ані  у будь-яких інших землях.Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.

Виконується пісня  «Ой зелене жито».

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом-

Хорошії гості за столом.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито та й овес-

Тут зібрався рід наш увесь.

Ведучий: Без хліба не відбувається і не відбувалася жодна подія в житті людини, сумна чи весела. Ознакою гостинності, пошани вважається зустріч дорогого гостя із хлібом-сіллю. Так зустрічали новонародженого, молодих на весіллі. У нову оселю теж обов′язково  заходили з хлібом. Із хлібом ішли і на поминальний обід.

Учень.     Певне, чули ви, малята,

                вже не раз такі слова;

                «Хліб потрібно шанувати!

                Хліб усьому голова!»

Учень.     –Не кидайсь хлібом, він святий!-

                В суворості ласкавій,

                 Бувало каже дід старий

                 Малечі кучерявій   

Учень.      – Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

                 Іще до немовляти,

                  Щасливий стримуючи сміх,

                  Бувало каже мати.

Учень.     Бо  красен труд, хоч рясен піт,

                Бо жита дух медовий

                Життя несе у людський світ

                І людські ріднить мови.

Учень.     Хто зерно сіє золоте

                В землі палку невтому,

                Той сам пшеницею зросте

                На полі вселюдському.

Учень.     Пахне хліб,

                Як тепло пахне хліб!

                Любов′ю трударів

                 І радістю земною,

                 І сонцем, що всміхалося весною,

                 І щастям наших неповторних діб-

                 Духмяно пахне хліб!

Виконується «Пісня про пшеницю»

                Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

                Наша мати – пшениченька золоту сорочку тче.

                А в тій золотій сорочечці, як маля,

                Буде красуватися, буде усміхатися вся земля.

                Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

                Наша мати-пшениченька золотий коровай пече.

                А той золотий коровай на столі засія-

                Буде веселитися і благословитися вся земля.

Незнайка.

 Тепер і я зрозумів, що без хліба неможливе життя, що хліб                                                              

  потрібно  шанувати. Як же ж утворюється хліб?

Тракторист.

   Я-  тракторист, і без мене хліб не може утворитись.

Незнайка.

   А  до чого тут трактор? Моя мама хліб пече у духовці.

Тракторист.

Не перебивай, Незнайку, це неввічливо, а краще послухай і все                                                                                             зрозумієш. Хліб твоя мама пече із борошна, а борошно утворюється з зерна, а зерно росте у полі.     

Незнайка.

Звичайно, тепер зрозуміло. Для того, щоб зерно росло, його треба посадити у землю за допомогою трактора.

Тракторист.

Ти знову перебиваєш дорослих. Перед тим, як зерно                          садити, потрібно зорати землю, щоб вона була пухкою і м′якою.

Учень.

        Раз, два, три!

Їдуть трактори.

        На переднім тато з братом

Їдуть з плугом степ  орати.

Я у братика питаю,

Чи мене він покатає.

Братик каже: « Підростеш-

Сам  цей трактор поведеш».

Агроном.

А я –агроном, і без мене ніхто не може точно визначити дні,      коли  земля готова до польових робіт

Незнайка.

     Ой, ой,- головне в землю закопати і хай росте собі.

Агроном.

Ні, Незнайку, навесні земля з кожним днем нагрівається,   підсихає. Якщо почати роботу раніше, коли земля ще сира  й холодна, зерно в такій землі стане кволим,або й зовсім загине.

    А якщо запізнитися-земля перестоїть, пересохне, хороша рослина на такому грунті не виросте. Недарма кажуть: «Посієш вчасно-збереш рясно».

1 Зернинка.

Я зернинка пшениці і можу підтвердити, що агроном і тракторист  говорять правду. Спочатку землю орють, а потім, саме зараз,навесні сіють нас у м′яку, пухку землю.

2 Зернинка.

Стривай, сестричко, я теж зернинка пшениці і точно скажу тобі, що не навесні треба сіяти, а восени. Я це добре пам′ятаю.

Зернинки сперечаються.

Ведучий.

    Діти, можливо ви допоможете зернинкам, підкажете, коли потрібно сіяти пшеницю-навесні чи восени?

Агроном.

Хоч ці дві зернинки дуже схожі, але, як не дивно, вони обидві говорять правду. Адже перша зернинка-це зернинка ярої пшениці, і сіють її навесні, а друга-озима, цей сорт пшениці сіють восени, щоб

до початку зими з′явилися сходи, які потім зима сховає під сніговою ковдрою.  

Учень. В чистім полі вересневої пори

           З сівалками розмовляють трактори.

           Йде за трактором сівалка не одна,

           Добре сіється в полях озимина.

Учень. Любий дощику, тепер не заважай,

            Бо у полі йде розмова про врожай.

            Як засіяли до вечора весь лан,

            А вночі на чисте поле впав туман,

            Вранці – дощик, потім сонця промінці,-

            То й зійшли такі, як щітка, пшениці.  

Учень. Під снігами, в підземеллі,

            В земляній м′якій постелі,

            Де немає світла дня,

            Причаїлося зерня.

            Там не холодно зернинці,-

            Спить вона, мов на перинці,

            Й тихо снить хороші сни

            Про веселі дні весни.

Учень. Ой весна, весна,

            Днем красна.

            Що ж вона принесла?

            Від ранку до вечора-

            Орання, орання.

            Від ранку до вечора-

             Сіяння, сіяння.

                 Ой рано, рано

             Півні співають,

             А ще раніше

             Люди в поле виїжджають,

             Золотом ниви засівають.

Співають пісню. ( Засівна пісня )

    Гей, прослала нива

    Чорне полотно,

    Ллється жовта злива,

    Сіється зерно.

    Сійся-родися,

    Колосом розвийся,

    Засівайся, ниво,

    Людям на добро…

Учень. Проростай, зерно, із землі;

            Вже вернулися журавлі,

            І над полечком- синя вись.

            Проростай, зерно, не барись.

            Знову зеленню вкрий лани,

            Мідним колосом задзвени.

            Проростай, зерно, виростай,

            На багатий наш урожай.

Учень. Сьогодні за хмари

            Сховалося сонце.

             Краплинки дощу

             Стукотять у віконце,

             І стежить за ними

             Маринка сумна:

             -Погана погода!

             Зітхає вона…

             А в полі зеленім

             Хвилюються сходи:

             -Хороша погода!

             -Найкраща погода!

             Ой дощику,  дощику,

             Лий, поливай,

             Готуй для людей

             Золотий урожай!

Виконується пісня  «Зернятко» Слова О. Старикова

                                                      Музика Є. Карпенка

                                                       Переклад О. Лобової

Учень. На сонечку пишається

            І соком наливається

            І під вітрами буйними

            Шумить, шумить воно…

Учень. Ой, буде втіхи кожному

            Невтомному, тривожному,

            Хто виростив і виплекав

            Це золоте зерно.

Незнайка. Як багато зернинок виросло! Але чому вони     несхожі                                                                                                                                                     одна на одну?

Агроном.

       Тому, що це зовсім  різні культури. Послухай, що з них буде.

Учні( по черзі)

-З нас буде пшениця, як стояниця.

-А з нас жито, сонцем налите.

-А з нас будуть вівси ряснії.

-А з нас ячмені золотії.

-А з нас гречка смачна.

Гречка.   Ой ячменю русий, русий,

               Нащо тобі такі вуса-

               Довгі, довгі та колючі?

               Іди з ними в ліс дрімучий.

Ячмінь.    Твоя мова, гречко біла,

                 Не до ладу, не до діла!

                 Чого б ховавсь лісами я,

                  Коли вуса - краса моя!

                  Як я собі подивлюся,

                  То й сонечко має вуса.

                  Такі гарні, такі гожі-

                  Геть на мої вуса схожі!

Агроном.  Із гречки, пшениці, ячменю, жита, вівса виготовляють                        борошно та крупи.

Учень.   Тільки вийду на поля:

                Шу-шу-шу  шумить земля-

                То вусатий колосок подає свій голосок.

                А й  у  тому колоску ще зернята у пушку.

                Колосочку, дозрівай,

                Зерно туго наливай.

Учень.    Він виріс із зерниночки,

               З тоненької билиночки.

               Пустила вона вусики

               І стала половіть.

               Ішли дощі все літечко

               Крізь неба синє ситечко.

               Зерно до зерна тулиться

                І починає зріть.

Учень.  З погодою нас доброю

             Схід сонечка віта.

              Од обрію й до обрію

              Красуються жита.

              Вітрець війнув пшеницею,

              Колосся  нахиля.

              За труд людський сторицею

              Врожай дає земля.

Учень.   Наступили дні щасливі,-

              У полях збирають жниво.

               Усі люди тепер в полі,

               Бо роботи всім доволі.

Учень.    Руки в серпня пахнуть полем,

               Сонцем, житечком доспілим,

               Бо, багато, як ніколи,

               На жнивах у нього діла.

               Там, де ниви урожайні,

               Де дорідний колос гнеться,  

     Він жнивує на комбайні,    

             Хоч і досі серпнем зветься.

Комбайнер.  

 Я – комбайнер,і знаю, що дуже важливо вчасно розпочати жнива.

Якщо пізніше вийдеш в поле, дозріле зерно обсиплеться з колосків, і врожай буде втрачено. « Радуйся врожаю не в полі, а в стодолі» - кажуть мудрі люди.

Ведучий.

 Господарі були спокійні за врожай лише тоді коли він потрапляв у сховища.

Учень.   Немов дива жнив′яні  дні

              Пройшли по сонячній стерні.

              Над степом -  бронзові шоломи –

              Стоги гарячої соломи.

               А на токах віддяка нив:

               Важке зерно мільярдних жнив.

Учень.    В святковім сяєві зорі

               Оджнивували жниварі,

               В амбрах збіжжя не вмістити.

               Яке то щастя хліб ростити!

               В село везуть останній сніп,

                Медово пахне свіжий хліб!

Ведучий.  

   Зібрали врожай, перевезли зерно до сховищ, але ж ми з вами не їмо зернятка. А що з ними робити далі, ви пригадаєте, коли  подивитесь невелику казочку.

Інсценізація казки « Колосок»

Ведучий.

   Отже. пшеницю потрібно змолоти на борошно, замісити тісто, аж потім пекти хліб.

Незнайка.

   Чи й не щастя пиріжки, паляниці! От тістечка, бублики значно смачніші!

Учень.     Бублик житній паляниці

                Говорив  хвастливо:

  •  Ти  засмагла, чорнолиця, -

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

посмішку щасливу,

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

  •  Ти – для діток подарунок,

     Я - буденна їжа.

    Я до кожної родини

    Йду щодня до хати.

    Ти, як гість, у дім приходиш,

     Я ж - як рідна мати.

Ведучий.

  Діти, назвіть хлібобулочні вироби, які ви знаєте.(відповіді дітей)

Всі їх треба шанувати. Адже дуже важка хліборобська праця. Але на превеликий жаль деякі діти цього не розуміють, і тоді трапляються дива,як ось у цьому вірші називається він «Літаючий рогалик». (Оксана Сенатович.)

Учень. Ви  чули, щоб рогалик,

           Рогалик – та літав?!

           Літаючий рогалик

            Юрбу людей зібрав.

               Про блюдця, що літають,

                Вже чули всі … Однак

                Літаючий рогалик –

                Тут певно, щось не так.

           А може все простіше?

           А може, може ж буть:

          Літаючі рогалики –

           В крамницях продають?

               Тут продавець озвався,

               Аж гам навколо стих:

  •          В крамницях не буває

            Рогаликів таких!

        У гору пекар брови

        Здивовано підняв:

        -Таких не випікаємо!-

    Сказав, як відрубав.

 Мірошник, звісно, має

          Роботу нелегку-

 Не меле для забави

         Літаючу муку…

   -Та звідки у рогалика

   Цей дивовижний хист?-

   Здвигнув плечима скрушно

   Поважний тракторист.-

Не раз до ночі поле

Орав я навесні-

І місяця рогалик

Сил додавав мені:

   Світив так ясно-ясно,

    Світив та не літав,-

    Ніколи для літаючих

    Я поля не орав!

Однак літав рогалик

Між партами двома,-

Хоч,-як у всіх рогаликів,

У нього крил нема.

      Літав…Але у цьому

       Нема його вини,-

       А тих вина, хто досі

       Не зна йому ціни!

Ведучий.

Діти, чи не спостерігали ви часом чогось подібного до літаючого рогалика. Я  думаю ми такого ніколи не будемо спостерігати, бо тепер, ще краще зрозуміли якою тяжкою хліборобською працею дістається нам хліб.

Учень.  Честь і слава хліборобам,

             Що живуть в моїм селі!

             Хлібороби хліб нам роблять,

             Знайте й ви про це, малі.

                На руках у них буває

                Пил, земля – та це дарма,

                Кожен скаже, кожен знає:

                Кращих  рук, як ці, - нема!

             Хлібороб в просторім полі

             Нам вирощує врожай,

             Пшениці шумлять на волі,

             Де початок їм, де край?

                  А їсте ви паляницю,

                  Калачі смачні їсте –

                  Не забудьте уклониться

                  Хліборобові за це.  

Ведучий. Сьогодні  ми дізналися багато цікавої, нової інформації про хліб. А тепер дізнаємося як ви її засвоїли. Для цього проведемо вікторину.

Підсумок.                                                             


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12305. ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ 1.21 MB
  ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ Пәндер модулінің оқуәдістемелік кешенін дайындауға жауаптылар: саяси ғылымдарының докторы профессор Бәкір Ә.Қ. әлеуметтік ғылымдарының магистрі аға оқытушы Сембина Ж.Ж. Оқытушы туралы мәлімет және байланыс мағлұматы: ...
12306. ПӘННІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ 918.5 KB
  Пәнді оқытудың мақсаты. Студенттердің санасында қоғам мен оның құрылымы жайлы, ондағы әлеуметтік құбылыстар мен байланыстар жайлы дұрыс ғылыми көзқарас қалыптастыру. Оларды бүгінгі таңдағы қоғамда болып жатқан өзгерістермен таныс ете отырып, ол өзгерістерге талдау жасап, жеке тұлға ретінде баға беруге баулу.
12307. ПӘНДЕРДІҢ ОҚУ - ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ 1.15 MB
  ПӘНДЕРДІҢ ОҚУ ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ Пәндердің оқу әдістемелік кешенінің мазмұны 1. Пәннің типтік оқу бағдарламасы егер пән таңдау компоненті бойынша болса онда пәннің оқу бағдарламасы 2. Студенттер үшін пәннің оқу бағдарламасы syllabus Пәннің сипаттамасы а...
12308. Егемен Қазақстанның саяси проблемалары 511 KB
  Саяси болжамдау Саяси болжамдау ұғымы мәні мен ерекшеліктері. Саяси болжам аясы және негізгі принциптері. Саяси болжамдаудың мақсаты объективті негіздері және міндеттері. Болжамдаудың кезеңдері және типтері. Ғылыми болжамның әдістері және құралдары. Саяси болжамдау
12309. Орта ғасыр мен Қайта өрлеу дәуіріңдегі саяси ұғымдар 163.16 KB
  Орта ғасыр мен Қайта өрлеу дәуіріңдегі саяси ұғымдар Саяси ой тарихында орта ғасырлардағы феодалдық қоғамның орны ерекше. Батыс Еуропада феодализм мың жылдан артыққа созылды V XVI ғасырлар. Бұл дәуірде рухани өмірде дін түгелдей үстемдік етті. Христиан діні феодалдық қ...
12310. ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ. Қазақстан Республикасының демократиялық негіздерінің қалыптасуы: саяси-құқықтық аспект 333.96 KB
  Саясаттану пәні, объектісі, әдісі, әлеуметтік-гуманитарлық пәндер жүйесіндегі орны. Саясаттанудың болашақ маман тұлғасын, азаматты қалыптастырудағы орны. Саяси ой дамуының негізгі кезеңдері. Саясат қоғамдық құбылыс ретінде, оның табиғаты, түрлері, мүмкіндіктері, шекаралары мен келешегі. Саясаттанудың субъектісі
12311. Биліктің буындары бір –бірімен теңестірілуі қажат 103 KB
  Биліктің буындары бір бірімен теңестірілуі қажат деген идея кімге қатыстыШ.Монтескье Демократиябұл құбылыс оның ауқымында қалағаныңның бәрін жасауға болады деген анықтама кімге қатыстыПлатон Еуропаның қауіпсіздік және ынтымақтастық ұйымының іргетасы қа...
12312. Мемлекеттің функциялары. Мемлекеттің мақсаты 30.33 KB
  Жоспары: Мемлекеттің белгілері Мемлекеттің функциялары Мемлекеттің мақсаты Орындаған: Даркеева Балжан Тур15 1. Мемлекеттің пайда болу себептері белгілері Мемлекет деген ұғым бірнеше мағынада қолда...
12313. САЯСАТТАНУ ЖАЛПЫ БІЛІМ БЕРУ КУРСЫ БОЙЫНША ОҚУ - ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕН 543 KB
  САЯСАТТАНУ ЖАЛПЫ БІЛІМ БЕРУ КУРСЫ БОЙЫНША ОҚУ ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕН 1.1. САЯСАТТАНУ ПӘНІНІҢ ТИПТІК БАҒДАРЛАМАСЫ Авторлар: Философия ғылымдарының докторы профессор Әбсаттаров Р.Б. Философия ғылымдарының докторы профессор Балғынбаев А.С. Саясаттану ғылы