60193
Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»
Конспект урока
Педагогика и дидактика
Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, повязані з вирощуванням зернових культур,різновиди зернових культур. Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.
Украинкский
2014-05-14
72 KB
1 чел.
Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»
Упорядник:
Горецька Лариса Іванівна,
вихователь групи продовженого дня Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького р-ну
Полтавської обл.
Тема: Від зернини до хлібини.
Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, пов′язані з вирощуванням зернових культур,різновиди зернових культур. Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.
Хід заходу.
Учень.
Відгадайте загадку: «Виріс у полі на добрій землі,
Місце найкраще знайшов на столі!»
Ведучий.
Як ви здогадалися,сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про хліб. Ви повинні бути уважними, бо матимете можливість прийняти участь у вікторині.
Для початку з′ясуємо, що означає слово «хліб».(Відповіді учнів).
Щоб точніше дізнатися,що означає це слово,наші учні звернулися за допомогою до тлумачного словника, в якому дається кілька значень слова «хліб».
Учень.
Хліб-це зерно, яке перемелюють на борошно.
Учень.
Хліб це випечений із борошна продукт харчування.
Хлібом називають також зернові сільськогосподарські
рослини.
Учень.
Існують і переносні значення цього слова, їх використання також дуже поширене в українській мові.
Учень.
Хліб-це харчі, прожиток. Говорять «Заробляти на хліб».
Учень.
Хліб-це заробіток, засіб існування.»Говорять «Жити на чужих хлібах».
Ведучий.
Без перебільшення можна сказати: без хліба не буде життя ані у нас на Україні,ані у будь-яких інших землях.Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.
Виконується пісня «Ой зелене жито».
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом-
Хорошії гості за столом.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості мене ждуть.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито та й овес-
Тут зібрався рід наш увесь.
Ведучий: Без хліба не відбувається і не відбувалася жодна подія в житті людини, сумна чи весела. Ознакою гостинності, пошани вважається зустріч дорогого гостя із хлібом-сіллю. Так зустрічали новонародженого, молодих на весіллі. У нову оселю теж обов′язково заходили з хлібом. Із хлібом ішли і на поминальний обід.
Учень. Певне, чули ви, малята,
вже не раз такі слова;
«Хліб потрібно шанувати!
Хліб усьому голова!»
Учень. Не кидайсь хлібом, він святий!-
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій
Учень. Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Учень. Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські ріднить мови.
Учень. Хто зерно сіє золоте
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
Учень. Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов′ю трударів
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб-
Духмяно пахне хліб!
Виконується «Пісня про пшеницю»
Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.
Наша мати пшениченька золоту сорочку тче.
А в тій золотій сорочечці, як маля,
Буде красуватися, буде усміхатися вся земля.
Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.
Наша мати-пшениченька золотий коровай пече.
А той золотий коровай на столі засія-
Буде веселитися і благословитися вся земля.
Незнайка.
Тепер і я зрозумів, що без хліба неможливе життя, що хліб
потрібно шанувати. Як же ж утворюється хліб?
Тракторист.
Я- тракторист, і без мене хліб не може утворитись.
Незнайка.
А до чого тут трактор? Моя мама хліб пече у духовці.
Тракторист.
Не перебивай, Незнайку, це неввічливо, а краще послухай і все зрозумієш. Хліб твоя мама пече із борошна, а борошно утворюється з зерна, а зерно росте у полі.
Незнайка.
Звичайно, тепер зрозуміло. Для того, щоб зерно росло, його треба посадити у землю за допомогою трактора.
Тракторист.
Ти знову перебиваєш дорослих. Перед тим, як зерно садити, потрібно зорати землю, щоб вона була пухкою і м′якою.
Учень.
Раз, два, три!
Їдуть трактори.
На переднім тато з братом
Їдуть з плугом степ орати.
Я у братика питаю,
Чи мене він покатає.
Братик каже: « Підростеш-
Сам цей трактор поведеш».
Агроном.
А я агроном, і без мене ніхто не може точно визначити дні, коли земля готова до польових робіт
Незнайка.
Ой, ой,- головне в землю закопати і хай росте собі.
Агроном.
Ні, Незнайку, навесні земля з кожним днем нагрівається, підсихає. Якщо почати роботу раніше, коли земля ще сира й холодна, зерно в такій землі стане кволим,або й зовсім загине.
А якщо запізнитися-земля перестоїть, пересохне, хороша рослина на такому грунті не виросте. Недарма кажуть: «Посієш вчасно-збереш рясно».
1 Зернинка.
Я зернинка пшениці і можу підтвердити, що агроном і тракторист говорять правду. Спочатку землю орють, а потім, саме зараз,навесні сіють нас у м′яку, пухку землю.
2 Зернинка.
Стривай, сестричко, я теж зернинка пшениці і точно скажу тобі, що не навесні треба сіяти, а восени. Я це добре пам′ятаю.
Зернинки сперечаються.
Ведучий.
Діти, можливо ви допоможете зернинкам, підкажете, коли потрібно сіяти пшеницю-навесні чи восени?
Агроном.
Хоч ці дві зернинки дуже схожі, але, як не дивно, вони обидві говорять правду. Адже перша зернинка-це зернинка ярої пшениці, і сіють її навесні, а друга-озима, цей сорт пшениці сіють восени, щоб
до початку зими з′явилися сходи, які потім зима сховає під сніговою ковдрою.
Учень. В чистім полі вересневої пори
З сівалками розмовляють трактори.
Йде за трактором сівалка не одна,
Добре сіється в полях озимина.
Учень. Любий дощику, тепер не заважай,
Бо у полі йде розмова про врожай.
Як засіяли до вечора весь лан,
А вночі на чисте поле впав туман,
Вранці дощик, потім сонця промінці,-
То й зійшли такі, як щітка, пшениці.
Учень. Під снігами, в підземеллі,
В земляній м′якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці,-
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.
Учень. Ой весна, весна,
Днем красна.
Що ж вона принесла?
Від ранку до вечора-
Орання, орання.
Від ранку до вечора-
Сіяння, сіяння.
Ой рано, рано
Півні співають,
А ще раніше
Люди в поле виїжджають,
Золотом ниви засівають.
Співають пісню. ( Засівна пісня )
Гей, прослала нива
Чорне полотно,
Ллється жовта злива,
Сіється зерно.
Сійся-родися,
Колосом розвийся,
Засівайся, ниво,
Людям на добро…
Учень. Проростай, зерно, із землі;
Вже вернулися журавлі,
І над полечком- синя вись.
Проростай, зерно, не барись.
Знову зеленню вкрий лани,
Мідним колосом задзвени.
Проростай, зерно, виростай,
На багатий наш урожай.
Учень. Сьогодні за хмари
Сховалося сонце.
Краплинки дощу
Стукотять у віконце,
І стежить за ними
Маринка сумна:
-Погана погода!
Зітхає вона…
А в полі зеленім
Хвилюються сходи:
-Хороша погода!
-Найкраща погода!
Ой дощику, дощику,
Лий, поливай,
Готуй для людей
Золотий урожай!
Виконується пісня «Зернятко» Слова О. Старикова
Музика Є. Карпенка
Переклад О. Лобової
Учень. На сонечку пишається
І соком наливається
І під вітрами буйними
Шумить, шумить воно…
Учень. Ой, буде втіхи кожному
Невтомному, тривожному,
Хто виростив і виплекав
Це золоте зерно.
Незнайка. Як багато зернинок виросло! Але чому вони несхожі одна на одну?
Агроном.
Тому, що це зовсім різні культури. Послухай, що з них буде.
Учні( по черзі)
-З нас буде пшениця, як стояниця.
-А з нас жито, сонцем налите.
-А з нас будуть вівси ряснії.
-А з нас ячмені золотії.
-А з нас гречка смачна.
Гречка. Ой ячменю русий, русий,
Нащо тобі такі вуса-
Довгі, довгі та колючі?
Іди з ними в ліс дрімучий.
Ячмінь. Твоя мова, гречко біла,
Не до ладу, не до діла!
Чого б ховавсь лісами я,
Коли вуса - краса моя!
Як я собі подивлюся,
То й сонечко має вуса.
Такі гарні, такі гожі-
Геть на мої вуса схожі!
Агроном. Із гречки, пшениці, ячменю, жита, вівса виготовляють борошно та крупи.
Учень. Тільки вийду на поля:
Шу-шу-шу шумить земля-
То вусатий колосок подає свій голосок.
А й у тому колоску ще зернята у пушку.
Колосочку, дозрівай,
Зерно туго наливай.
Учень. Він виріс із зерниночки,
З тоненької билиночки.
Пустила вона вусики
І стала половіть.
Ішли дощі все літечко
Крізь неба синє ситечко.
Зерно до зерна тулиться
І починає зріть.
Учень. З погодою нас доброю
Схід сонечка віта.
Од обрію й до обрію
Красуються жита.
Вітрець війнув пшеницею,
Колосся нахиля.
За труд людський сторицею
Врожай дає земля.
Учень. Наступили дні щасливі,-
У полях збирають жниво.
Усі люди тепер в полі,
Бо роботи всім доволі.
Учень. Руки в серпня пахнуть полем,
Сонцем, житечком доспілим,
Бо, багато, як ніколи,
На жнивах у нього діла.
Там, де ниви урожайні,
Де дорідний колос гнеться,
Він жнивує на комбайні,
Хоч і досі серпнем зветься.
Комбайнер.
Я комбайнер,і знаю, що дуже важливо вчасно розпочати жнива.
Якщо пізніше вийдеш в поле, дозріле зерно обсиплеться з колосків, і врожай буде втрачено. « Радуйся врожаю не в полі, а в стодолі» - кажуть мудрі люди.
Ведучий.
Господарі були спокійні за врожай лише тоді коли він потрапляв у сховища.
Учень. Немов дива жнив′яні дні
Пройшли по сонячній стерні.
Над степом - бронзові шоломи
Стоги гарячої соломи.
А на токах віддяка нив:
Важке зерно мільярдних жнив.
Учень. В святковім сяєві зорі
Оджнивували жниварі,
В амбрах збіжжя не вмістити.
Яке то щастя хліб ростити!
В село везуть останній сніп,
Медово пахне свіжий хліб!
Ведучий.
Зібрали врожай, перевезли зерно до сховищ, але ж ми з вами не їмо зернятка. А що з ними робити далі, ви пригадаєте, коли подивитесь невелику казочку.
Інсценізація казки « Колосок»
Ведучий.
Отже. пшеницю потрібно змолоти на борошно, замісити тісто, аж потім пекти хліб.
Незнайка.
Чи й не щастя пиріжки, паляниці! От тістечка, бублики значно смачніші!
Учень. Бублик житній паляниці
Говорив хвастливо:
Зовсім не вродлива.
Я ж біленький, солоденький,
Вигнутий красиво,
У малечі викликаю
посмішку щасливу,
І сказала хвастунові
Паляниця свіжа:
Я - буденна їжа.
Я до кожної родини
Йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш,
Я ж - як рідна мати.
Ведучий.
Діти, назвіть хлібобулочні вироби, які ви знаєте.(відповіді дітей)
Всі їх треба шанувати. Адже дуже важка хліборобська праця. Але на превеликий жаль деякі діти цього не розуміють, і тоді трапляються дива,як ось у цьому вірші називається він «Літаючий рогалик». (Оксана Сенатович.)
Учень. Ви чули, щоб рогалик,
Рогалик та літав?!
Літаючий рогалик
Юрбу людей зібрав.
Про блюдця, що літають,
Вже чули всі … Однак
Літаючий рогалик
Тут певно, щось не так.
А може все простіше?
А може, може ж буть:
Літаючі рогалики
В крамницях продають?
Тут продавець озвався,
Аж гам навколо стих:
Рогаликів таких!
У гору пекар брови
Здивовано підняв:
-Таких не випікаємо!-
Сказав, як відрубав.
Мірошник, звісно, має
Роботу нелегку-
Не меле для забави
Літаючу муку…
-Та звідки у рогалика
Цей дивовижний хист?-
Здвигнув плечима скрушно
Поважний тракторист.-
Не раз до ночі поле
Орав я навесні-
І місяця рогалик
Сил додавав мені:
Світив так ясно-ясно,
Світив та не літав,-
Ніколи для літаючих
Я поля не орав!
Однак літав рогалик
Між партами двома,-
Хоч,-як у всіх рогаликів,
У нього крил нема.
Літав…Але у цьому
Нема його вини,-
А тих вина, хто досі
Не зна йому ціни!
Ведучий.
Діти, чи не спостерігали ви часом чогось подібного до літаючого рогалика. Я думаю ми такого ніколи не будемо спостерігати, бо тепер, ще краще зрозуміли якою тяжкою хліборобською працею дістається нам хліб.
Учень. Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте й ви про це, малі.
На руках у них буває
Пил, земля та це дарма,
Кожен скаже, кожен знає:
Кращих рук, як ці, - нема!
Хлібороб в просторім полі
Нам вирощує врожай,
Пшениці шумлять на волі,
Де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте
Не забудьте уклониться
Хліборобові за це.
Ведучий. Сьогодні ми дізналися багато цікавої, нової інформації про хліб. А тепер дізнаємося як ви її засвоїли. Для цього проведемо вікторину.
Підсумок.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
70094. | ПОЛІТИЧНА КАРТА ЄВРОПИ | 103 KB | |
Згрупувати країни Європи за різними ознаками. У кожному групуванні обчислити кількість країн у відповідних групах та частку групи в загальній кількості країн Європи. Групування можна оформити у вигляді окремих таблиць чи зведеної таблиці, зразок якої поданий нижче... | |||
70095. | ОЦЕНКА ОПАСНОСТИ ПОРАЖЕНИЯ ТОКОМ В ТРЕХФАЗНЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ НАПРЯЖЕНИЕМ ДО 1000 В | 111.5 KB | |
Изучить влияние параметров сети режима нейтрали сопротивления изоляции и емкости фазных проводов относительно земли на опасность поражения человека электрическим током. Сравнить опасность прикосновения человека к проводам трехфазных сетей с изолированной и заземленной нейтралями... | |||
70096. | Операционные системы. Полезные команды Unix | 89.5 KB | |
Файлы, имена которых записаны в файле f7, скопировать в каталог dir4, при этом сообщить об ошибках текстом на экране, а так же направить это сообщение об ошибках в файл myerr. Просмотреть его содержимое. | |||
70097. | ХАРАКТЕРИСТИКА РЕМЕСЕЛ ПО ТЕКСТИЛЮ (ТКАНИНИ, КИЛИМИ, ВИШИВКА) | 70 KB | |
Матеріали інструменти та пристрої: таблиці малюнки натуральні зразки асортименту тканин килимів вишитих виробів різних типологічних груп. Текстильні матеріали це матеріали які складаються з текстильних волокон та ниток. | |||
70098. | Начало работы в 1С: «Бухгалтерия» | 425 KB | |
В данное окно вносятся сведения о нашей организации которые можно просмотреть в списке Константы. Так же данные сведения можно заносить непосредственно в Константы для этого вызовите из Главного меню Операции. | |||
70100. | Режимы наборов данных | 332.5 KB | |
Наборы данных могут находиться в различных режимах. Текущий режим набора данных определяется свойством State типа TDataSetState. Оно доступно для чтения во время выполнения приложения и может быть использовано только для текущего режима. | |||
70101. | Электронная таблица Excel. Использование встроенных функций | 250.5 KB | |
Использование встроенных функций. Значения которые используются для вычисления функций называются аргументами. В качестве аргументов функций можно использовать константы ссылки на ячейки имена диапазонов ячеек а также другие функции. EXCEL содержит более 400 встроенных функций. | |||