60202
Людина і природа: трагедія чи ідилія
Конспект урока
Педагогика и дидактика
Зявляється Гамлет. Гамлет: Купатися чи не купатися мені Питання це тривожить мозок мій. Ліворуч у напівтемряві зявляється тінь батька Гамлета. Батько Гамлета: Гамлете синку мій Гамлет озирається: Хто тут Батько Гамлета: Це я твій тато що рано у могилу зліг.
Украинкский
2014-05-15
51.5 KB
1 чел.
Раковський К.В.
Заступник директора
з виховної роботи,
вчитель української мови
та літератури ЗОШ І ІІІ ст.№7
м.Переяслава-Хмельницького
(Театралізоване дійство на екологічну тематику)
Мета: виховувати дбайливе ставлення учнів до навколишнього середовища, привернути увагу до глобальних екологічних проблем та примусити замислитись над шляхами їх розвязання.
(На сцені зображено похмурий берег моря: на задньому плані (картина або слайд) вежі нафтовидобувних платформ та труби нафтогонів, на передньому плані (на сцені) різноманітне сміття (пластик, бляшанки і т.ін.). Зявляється Гамлет).
Купатися чи не купатися мені
Питання це тривожить мозок мій.
А як купатися, то попливти мерщій туди,
У далечінь, де в масній плямі
Шукають свою здобич чайки,
Хапаючи бридкі морські створіння
У знівечені кислотою дзьоби?
Таке купання геть невтішна річ,
Бо потім можна заробить хвороби
І не піднятися від них із свого ліжка вже до скону.
Сумні діла у нашім королівстві.
(Ліворуч у напівтемряві зявляється тінь батька Гамлета).
Батько Гамлета:
Гамлете, синку мій!
Хто тут?
Це я, твій тато, що рано у могилу зліг.
Послухай же мене.
Підступний дядько твій приніс наїдки,
Що були сповнені нітратів.
Мій дадько? Клавдій? Ось у чому річ!
А я страждав і мучивсь над питанням,
Хто батька мого в гріб завів.
Так це був він?
Так, Гамлете, мій сину дорогий.
Остерігайсь його, й тебе готовий він
В могилу положити передчасно.
Гамлет:
Дякую, батьку,
Слова твої запамятаю,
І дядьку Клавдію помщуся.
Прощавай!
(Тінь Батька зникає).
То, певно, Клавдій геній той лихий,
Що всіх людей до прірви заганяє.
Сади свої він трунком обробляє,
Людей здоровям зневажає,
Щоби ріка прибутків була власна.
Смачного! Їж мерщій, нещасний!
Та ні, стривай, я викрию цей злочин твій.
Облишиш промисел ганебний свій.
(Гамлет збирається йти, але на сцену виходить Офелія).
Гамлете, ось де ти, коханий мій.
А я тебе шукала у палаці,
Коли до моря вийшов ти помилуватися,
Як виграє великим різнобарвям
Нафтова пляма в передвечіря час.
Як гарно тут, лише нестерпний сморід від риби та молюсків,
Що померли від задухи та хімічних компонентів,
Якими так багата нафта.
Про що говориш ти, Офеліє?
Помилуватись? Чим?
У чому ти ідилію тут бачиш?
Мабуть, у тому, що повільно гине все і скоро черга й наша стане?
Не варто перебільшувати, любий.
Зїж краще яблучко, яке воно смачне,
Неначе промовляє: „Зїж, ізїж мене.”
Не хочу їсти я це яблуко масне,
Згубити швидко може і тебе й мене.
Бо пестициди там,
Ще й добрий шмат хімічної таблиці.
Тоді скоштуй стегенце куряче в фритюрі!
Ти збожеволіла, Офеліє?!
Як можна зараз їсти курку.
Це смерть миттєва, це капут.
(Оце так влип!)
Забула, видно, про ”пташиний” грип!
(На сцену вбігає налякана Дездемона. За нею женеться Отелло).
Рятуйте, гину!
Що сталось, Дездемоно?
Як зазвичай, обід я готувала:
На перше борщ, на друге напівфабрикат
у горщику окропом заливала.
І що?
Де ця нікчемна Дездемона?
Сховайте ж но мерщій мене!
Ти тут! Іди сюди,
Не буде більш тобі пощади.
Дездемона:
За що, Отелло, любий мій?
Притиш на мить свій гнів лихий!
За що, питаєш ти? То знай,
За те, що отруїти хочеш.
Кого? Тебе? Чим можу отруїть тебе?
Я бачив в борщ „стегенце” клала,
Й „приправою” все посипала.
Хіба для тебе це не трунок?
Який же трунок це, коли усі їдять?
А етикетку ти читала,
Чи часу геть тобі не стало?
Там консервантів цілий ряд,
Хімічні суміші, добавки,
Кислоти, солі, ще якась бридота.
Хіба це можу їсти я? Помри ж негідна! (Отелло намагається наздогнати Дездемону).
А-а-а!
То що ж нам їсти, що нам пити?
Як далі, Гамлете, нам жити?
Не знаю я. Питання це одне
Тривожить мозок мій й наводить на сумне.
Злий геній Клавдій не один такий,
Що з посмішкою на вустах торує шлях лихий.
Є сотні й тисячі в країні Клавдіїв таких.
Хто за мідяник зробить смертний гріх.
Трагедія! Це катастрофа!
О люди, мешканці країни,
Ми згинем всі, не поодинці згинем,
А всі разом і водночас,
І не пробачить знов природа нас.
(На задньому плані видно постать людини в старому подраному одязі.)
Ой, хто це узбережжям суне
Обдертий та бридкий якийсь жебрак.
Та ні, щось точно тут не так.
Корону на чолі примітив.
Мої вітання, чемне товариство!
Я Король Лір нещасний із владик,
Що власним донькам дозвіл давши,
Країну рідну на жахливу смерть обрік.
Що ж доньки ваші скоїли такого?
Дозволив їм ліси зрубати,
Щоб за доляри за кордон продати.
Дозволив виловити в морі все живе, що мешкало колись.
Дозволив нафту добувати в морі,
Хоч знав, що може бути горе.
Хоч знав, хоч знав, та що тепер.
Чому раніш я не помер,
Щоби не бачить цього горя.
Та ще моє сумління річ одна гризе,
Ніхто і словом добрим не згадає,
Що доньку меншу вигнав з краю,
Який з дитинства вона рідним називала.
За що, спитаєте, та ні за що.
Бо зупинить мене хотіла,
Про екологію і катастрофу говорила.
Та не послухав я її ось результат.
Часи змінились на планеті.
Не та тепер уже Земля.
Людина у своєму злеті
Змінила все: моря й поля,
До космосу уже дісталась,
Відкрила генетичний код.
І місця вільного вже не зосталось
Тут фабрика, а там завод.
(Виходить Донька Короля).
Мій тату, я не гніваюсь одначе
За те, що не послухав ти мене,
Трагедія це правда,
Та не катастрофа.
Ще можна врятувати світ від тисячі невтішних бід.
Король Лір
Несамовитий рух опанував нам душі.
Женемось ми за «щастям» крізь роки.
Забули, певно, що безсмертні душі,
Нам же не жить на цій землі віки.
Що по собі полишимо на світі:
Чи техногенну прірву,
Чи квітучий сад.
Часу на роздуми дано так мало
Ще крок й не буде вороття назад.
Природи голос нам почути варто,
Й залишити свої бездумні жарти та досліди,
Що ставим над собою, втішаючись, немов
Вже «водим» Божою рукою.
Ми не боги божки нікчемні,
Хоча й освічені, але ще досить темні.
Геть ми не чуємо Землі благальне слово.
Бо скоро буде всім: “Gaim over!”
Життя складна доволі штука.
Все може трапитись у нім.
Ми у нещасті дорікаєм долі.
Хоч власне щастя нам творить самим.
(Завіса).
PAGE 4
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
83196. | ІНВЕСТИЦІЙНА АКТИВНІСТЬ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ | 57.12 KB | |
У сучасних умовах інвестиції виступають важливим елементом розвитку як національної економіки, так і економіки в цілому. Залучення інвестицій забезпечує науково-технологічний прогрес, стрімке економічне зростання, збільшення показників господарської діяльності країни, регіону, підприємства тощо. | |||
83198. | «Моделі протидії» фінансовому шахрайству на ринку фінансових послуг | 18.88 KB | |
Теорія ризик-менеджменту розглядає шахрайство як один з багатьох компонентів операційних ризиків. Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами в науці кримінального права є проблемою новою а тому звичайно і недостатньо розробленою. | |||
83199. | СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА | 53.5 KB | |
У сучасних умовах процес успішного функціонування і економічного розвитку вітчизняних підприємств багато в чому залежить від міри забезпечення їх економічної безпеки. Економічна безпека будьякого підприємства це захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища спроможність швидко усунути різноманітні погрози... | |||
83200. | Проблемы высвобождения и конверсии РЧС в Российской Федерации | 185 KB | |
Государственные решения по регулированию использования частот должны быть направлены на гармонизацию использования радиочастотного спектра в соответствии с международными договорами Российской Федерации (РФ) путем высвобождения и конверсии РЧС. В результате этих решений Постановлением Правительства РФ должна быть определена доля РЧС... | |||
83201. | КОМПОЗИЦИОННЫЕ МАТЕРИАЛЫ НА ОСНОВЕ МАГНЕЗИАЛЬНОГО ВЯЖУЩЕГО И СИНТЕТИЧЕСКОГО ВОЛЛАСТОНИТА | 56.91 KB | |
В статье показана возможность получения композиционных материалов на основе магнезиального вяжущего и синтетического волластонита, полученного на основе электротермофосфорного шлака, с повышенным пределом прочности при сжатии. | |||
83202. | Положительные и отрицательные черты главного героя в повести «Над пропастью во ржи» | 34.56 KB | |
Но для меня Холден является скорее предметом подражания нежели негодования. Углубляясь в детали в своем рассказе Холден дает понять как дороги они для него насколько настоящие они и как действительно приятно было бы встречать в жизни только таких людей. Сильнее всего в людях Холдену не нравится их желание быть тем кем они на самом деле не являются. | |||
83204. | Моя семья в Великой Отечественной войне | 18.02 KB | |
Я хочу рассказать о своих прадедушках и прабабушке. Мой прадедушка Белоусов Леонид Яковлевич был кадровым военным. Участвовал прадедушка и во взятии Рейхстага на стене которого потом расписался. Прадедушка вернулся с войны и еще много лет работал в колхозе Архангельского района. | |||