60208

Свято «Прощавай, початкова школо!»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Усе в житті буває вперше. Уперше тягнеться до сонця стебельце, щоб згодом порадувати нас хлібною зерниною. Уперше народжується дитина, щоб продовжити родовід. Уперше приходимо ми до школи.

Украинкский

2014-05-15

124 KB

3 чел.

Автор: Кузьменко Світлана Борисівна

                                                                                   вчитель початкових класів

Білоцерківської загальноосвітньої

школи IIII ступенів № 7

Білоцерківської міської ради

Київської області

Свято «Прощавай, початкова школо!»

Сценарій заходу

Ведучий:

 Дорогі  гості, батьки, вчителі! Уся наша велика, дружна шкільна родина! Як одна прекрасна мить пролетіли чотири роки навчання  в  початковій школі.

Ведуча:

   Усе в житті буває вперше. Уперше  тягнеться  до сонця стебельце, щоб згодом порадувати нас хлібною зерниною. Уперше народжується дитина, щоб продовжити родовід. Уперше приходимо ми до школи.

Ведучий:

 Чотири роки минуло з того часу, як ми вперше  несміливо переступили   шкільний поріг. За ці роки школа нам стала другою домівкою. Це невеликий відрізок часу, але ми вже навчилися читати, рахувати, гарно писати. Чотири роки ми з вами долали перші сходинки  Країни Знань.

Разом: І сьогодні ми вже ось такі. Зустрічайте, будь ласка, учнів, які закінчили 4 клас.

Ведучі:

Щось у  травневому бузковому повітрі

Бентежить нині душу дітворі.

Надходить золота пора канікул.

Останній дзвоник. Літо на дворі!

Ми так рости, ми так рости спішили!

От і минув шкільний четвертий рік

Як швидко початкова пролетіла!

Вступаємо у  підлітковий вік.

Сьогодні – випускний,  і початковій                                                                                  

Ми скажемо: навіки прощавай,

Наш незабутній, осяйний, казковий,

Чудовий, любий наш Дитинства край!                                                                                                       

Маленькі, шестирічні,

Веселі, симпатичні,

Сюди прийшли ми перший раз.

Так розпочався перший клас.

Писали палички криві,

Вивчали букви все нові,

Училися читати,

Предмети рахувати…

Дружити вчилися також.

Наука нелегка, атож!

Але тепер ми дружний клас,

Чудовий колектив у нас!

Щоб про нас вам розказати,

Доведеться гуморески прочитати.

Учні читають гуморески на шкільну тему                                                                                                                                  

Ведучий:

 Як весело вчились ми

Всі ці роки,

Розкажемо вам,

Наші любі батьки!                                                                                                                                            

Ведуча:

Музичне попуррі на тему:    

«Один день четвертокласника в школі»

Лунає дзвінок ( учень співає під мелодію з пісні «Чебурашка»)

Я був, колись недавно,хлопчиною старанним

І завжди любив гратись з маленькими дітьми.

Тепер я вчусь у школі і добре всім навколо

Четвертий клас закінчили вже ми.

Закінчені уроки, немає більш мороки,

Тепер до школи вранці вже діти не ідуть.

Я вивчив усі букви і став я вже розумним

І в 5 клас мене тепер візьмуть.

Лунає дзвінок, стук у двері (учень співає під мелодію «Вдруг, как в сказке, скрипнула дверь»)

Вдруг, как  в сказке, скрипнула дверь,

Все мне ясно стало теперь.

На урок я опять опоздал,

Не хотел, но снова наврал,

Что будильник меня вновь подвел,

Лифт застрял и автобус ушел,

А потом я так быстро бежал,

Но опять на урок опоздал.

Ведучий:

І ось наш учень на уроці читання

Учень співає під мелодію «Львенок и черепаха»

На читанні я так злюсь,

Довго в книжку я дивлюсь.

Цей предмет я люблю

Та нічого не знайду.

Я все вчу і так, і сяк

Та  думки не йдуть ніяк.

Вдома вірш вчу і вчу,

На уроці ж я мовчу.

Треба міністрам написати,

Щоб кіно по книгах зняти.

Я б відмінником вже став,

Все б по телеку вивчав.

Ведуча:

Перерва

(лунає дзвінок, учні співають під мелодію «Погоня»)

Про втому забули, дзвінок продзвенів.

І діти побігли, куди хто хотів.

Не стій на порозі, а то упадеш.

І мчаться, і мчаться, і мчаться, і мчаться,

Їх не доженеш.

Лунає дзвінок

Ведучий: Урок математики 

(учень співає під мелодію «Голубой вагон»)

Повільно так хвилини відлітають десь,

Із труби в трубу вода біжить.

Цю задачу розв'язать не можу я,

Як без математики прожить.

Приспів:

Довго, ой довго як цей урок тягнеться,

Двійку отримаю, бо розв'язку нема.

Кожному, кожному  в краще хай віриться,

Може задачка ця розв'яжеться сама.

Лунає дзвінок

Ведуча:

Перерва, діти йдуть до їдальні

(учні співають пісню під мелодію «Погоня»)

І знову перерва, хвилюється клас,

Чим повар сьогодні порадує нас.

Нам каші не треба, не хочем борщу.

Давайте цукерки, давайте банани,

А то вас вкушу.

Ведучий:

 урок української мови.

(учень співає під мелодію «Чунга-чанга»)

На уроці знову я сиджу,

Від вікна очей не відведу.

А мені все кажуть не мовчи,

А мені все кажуть вчи та вчи.

Приспів:

Не потрібні нам відмінки,

На якій вони сторінці.

І не хочу я диктант більше писати.

А я хочу відпочити

І підручники закрити,

І всі зошити зложити, і скакати.

Ой не хочу букви я писать,

А я хочу мячик підкидать,

Але тихо ручкою пишу

І всі правила, звичайно, вчу,але мовчу.

Ведуча:

Перерва

(учні співають пісню під мелодію «Погоня»)

Пройшли три уроки і знову пора

Відкласти підручник, перерва прийшла.

Кричать і носиться не втомимось,ні

Перерва (4р.) і радісні ми.

Ведучий:

 урок англійської мови

(учні співають під мелодію «Подмосковные вечера»)

Не слышны уже стали шорохи,

Тексты и слова далеки.

Если б знали вы, как мне дороги

Иностранные языки (2р.)

Все никак не сделать английский мне,

Далеко еще до звонка,

Не запомнил я слов десятка два,

Но ведь Англия далека.

Ведуча:

 І ось,нарешті,закінчились уроки!

(учні співають пісню під мелодію «От улыбки»

Ось один ще день шкільний пройшов,

І настав час ненадовго розлучатись.

І хоча багато в нас завдань,

Але ж завтра в школу знову нам збиратись.

Приспів:

Будуть знову нас учить,

Як на цьому світі жить.

Будуть   знову нам казать про ліс і поле.

Із блакитного струмка  починається ріка,

Ну а учень починається зі школи.

Ведучий:

Є містечко на землі, де немає королів,

Та немає і безладдя.

Там закон – народовладдя,

Рівні там права у всіх! Там веселощі і сміх.

Мешканці усі чубаті і на вигадки багаті!

Ведуча:

Там яскраві кольори, все ногами догори!

Що це за земля, згадали?

Адже всі ви там бували.

Це не пекло і не рай – це Дитинства дивний край!

Ведучий:

Вашій увазі пропонується музична комедія «Місто Дитинства» у виконанні учнів нашого класу.

(На сцені діти: одні сидять на лаві, інші стоять. Вони домовляються, у що будуть гратися.)

Хлопчик 1

У «Гуси- лебеді» вже грали…

«Доньки – матері» -  дістали!

Лиходій (жартуючи, намагається зав'язати хустинку іншому хлопчику).

Та давайте в «Курку – рябу»!

З тебе зробимо ми бабу!

Хлопчик 1 (сердито)

Сам ти…

Фея

Тихо! Не сваритись! Потім все одно миритись.

Пропоную іншу казку.

Принцеса

А яку, скажи, будь ласка?

Фея

«Каблучка» я  її назву.

Я – добра Фея! А вона, моя каблучка -  чарівна!

Я цю каблучку зачарую й тобі, Принцесо, подарую!

(Дає каблучку Принцесі. Звучить пісня Феї на мелодію «Милая моя, солнышко лесное».)

Пісня Феї

Ось ця каблучка, блискуча і гарна вона.

Сила прихована в ній чарівна, чарівна.

Щастя й любов ця каблучка тобі принесе.

Тільки чогось забажаєш і збудеться все!

Бережи її від лихого ока, і щаслива ти будеш довгі роки! (Двічі)

Фея

«Спасибі, Феєчко!»- скажи! А цю каблучку бережи!

Загубиш, то не буде щастя! (Сідає)

Лиходій

А зберегти її не вдасться!

Я буду магом-чародієм, таким підступним Лиходієм!

(Накидає чорний плащ, надіває капелюх. Звучить музика.)

Вночі в палац я увійду,каблучку чарівну вкраду

І кину в море-океан!Наприклад… ось у цей стакан!

(Лиходій кидає каблучку, яку зняв з пальця сонної Принцеси, у склянку з водою, що стоїть на столі.)

Ніхто не витягне її! Це зможуть чари лиш мої!

(Звучить музика. Лиходій зникає. Принцеса прокидається й одразу помічає пропажу.)

Принцеса

Моя каблучка?! Її вкрали! Мій подаруночок забрали!

Тепер я щастя не побачу! Я бідолашна, я вже плачу!

(Витирає хусточкою очі, інші дівчата її втішають. Звучить пісня співчутливих дам на мелодію «Ах, ты бедная моя трубадурочка».)

Пісня співчутливих дам

Бідолашна наша люба Принцесонько!

Не залишив Лиходій нам адресоньки.

Тож  каблучки не знайти, не знайти.

Щастя не побачиш ти!

Хлопчик 1 (віднині Король)

Тепер моя настала роль. Корону дайте! Я – Король!

(Вдягає корону і мантію)

Я оголошую указ: «Біда у королівстві в нас!

Хто з моря витягне каблучку, тому віддам Принцеси ручку!»

(Король підписує указ золотистою ручкою, а Принцеса в цю мить простягає свою ручку. Так відбувається гра слів, і важко зрозуміти, про яку ручку йдеться.)

Герцог

А ручка, певно, не проста…Я сподіваюсь, золота…

Я – Герцог, лицар хоч куди!

Й каблучку витягну з води! Коня мені сюди подати!

(Хтось із дітей подає палицю з конячою головою.)

А ти, Принцесо, кинь ридати.

Дістану я твою каблучку! Отож! Готуй для мене ручку!

(Скаче на « коні» до стакана під «Марш кавалеристів» і співає.)

Пісня Герцога

Я Герцог ось такий! Скажу, як на духу,

Дістати з моря перстень – це для мене «тьху»!

Скачи, скачи, мій конику,неси мене, мій конику!

Я лицар, я лицар хоч куди!

(Зупиняється біля стакана з водою.)

Ого! Бурхливий океан! Пірнути? Море – не стакан!

Ні, там страшенна глибина. Хіба ж я допливу до дна?

А й допливу – чи піднімусь? Назад я краще повернусь…

А ну її – каблучку, й Принцесу, й її ручку!

(Скаче назад)

Князь

А Герцог «фейсом»  - прямо у багнюку.

На щастя лицар є на руку!

Каблучку витягну з води! Коня мені сюди!

(Забирає у Герцога « коня».)

Принцесо, кинь ридати. Готуй для мене ручку.

Я принесу каблучку!

(Скаче до стакана під «Марш кавалеристів»  і співає.)

Пісня Князя

Я лицар найхоробріший у світі, так!

Дістати з моря перстень тільки я мастак!

Скачи, скачи,мій конику, неси мене, мій конику!

Я лицар, я лицар хоч куди!

(Занурює палець у воду.)

Бр-р! Та й холодна ж тут вода! Ще застуджусь – ото біда!

А потім кашляти почну…Здається, я вже зараз чхну…

А ну її – каблучку! Й Принцесу, й її ручку!

(Скаче назад.)

(Дівчата, придворні дами, сидячі на лаві, обговорюють побачене.)

Придворні дами

1- Я так і знала, що цей Князь також потрапить «фейсом в грязь»!

2- Так, лицарі перевелись…А кажуть,  що були колись.

3- Як динозаври…Повимирали,лиш спогади позалишали.

Всі разом: - Поплач,Принцесо, разом з нами. Ми ж подруги твої, придворні дами…

(Принцеса виривається з їхніх обіймів.)

Принцеса

Ні, досить! Годі вже плачу!Сама до моря я помчу.

Коли вже лицарів нема, знайду каблучку я сама!

(Сідає на «коня», співає пісню під «Марш кавалеристів».)

Пісня Принцеси

Немає більше лицарів на світі, ні!

Тому сама Принцеса скаче на коні.

Нема на світі лицарів, нема на світі лицарів!

Пірнати доводиться мені!

(Занурює палець у воду.)

Яка вода холодна! Жах!Здається, я зомліла…ах!

(Падає на стілець, який вчасно підставляє Лиходій.)

Лиходій

Слабкої статі не терплю, але їй послуги роблю…

(Звучить музика. На сцену виходить Русалка – дівчина в довгому платті, що знизу перев'язане у вигляді риб'ячого хвоста. З нею ще кілька дівчат-рибок. Вони тримають іграшкові рибки й повітряні кульки, що символізують бульбашки. Усі співають пісню на мелодію «Живет моя отрада в высоком терему».)

Пісня Русалки й рибок

Лежить собі каблучка, лежить на глибині.

Невже Принцеси щастя поховане на дні? (2р.)

Рибини пропливають, пускають бульбашки,

Каблучку приміряють на хвіст і плавники. (2р.)

Нікому не підходить каблучка чарівна,

Невже на дні довіку лежатиме вона? (2р.)

Русалка (тримає в руці іграшкову рибку з двох паперових половинок).

Тим часом окунь зголоднів.

Аж бачить: щось лежить на дні.

Він хутко хвостиком майнув,

Каблучку – хвать! І проковтнув!

(Русалка демонструє: витягає зі стакана каблучку й поміщає її рибині в рот.)

А згодом (казка в нас така) піймався в сіті рибака.

(Хлопчик-Рибак із сачком або навіть з авоською підходить до Русалки, яка кидає йому в «сіті» рибину.)

Рибак

Оце улов! Яка рибинка! (ріже її навпіл).

А головне – яка « начинка»!

(Дістає каблучку.)

От як пощастило! Мене море пригостило!

Рибу виловив смачну ще й каблучку чарівну!

(Помічає непритомну Принцесу.)

Ой-йой! Ще знахідка одна…

Так… знепритомніла вона.

(Бере за руку)

А пульс нормальний… Гарна ручка!

От на таку б мою каблучку!

(Рибак вдягає їй на палець каблучку. Звучить музика. Принцеса прокидається.)

Принцеса (радо)

Ой! Каблучка це моя! Ой, яка ж щаслива я!

Придворні  дами

1-Діаманти роблять диво: всі жінки від них щасливі.

2-Та не в діамантах справа!

3-Звісно, й золота оправа…

1-Казка не про це була. Ти, мабуть, не доросла!

  Про кохання наша казка!

Король

Не вигадуйте, будь ласка!

Лиходій

Дурень ваш Рибак! За ручку дорогу віддав каблучку!

Рибак

Сам ти…

Дами

Тихо! Не сваритись! Потім все одно миритись.

Лиходій

Мені набридла вже ця гра, нову придумати пора!

Ведучий

Ось такий Дитинства край – як святковий водограй!

На чудовій цій землі лиш казкові королі і казкові лиходії.

Але справжні там надії,і думки, і почуття.

Справжнє в дітлахів життя!

(Танок під пісню «Детство» Ю. Шатунова)            

(Позивні міста)

Ведучий

Ви чуєте?! Це позивні нашого міста – міста в  якому ми народились і виросли. Сьогодні воно знову милує наше око весняними барвами і дарує неповторні пахощі квітучих акацій. Це місто напували творчістю і натхненням видатні вчені, письменники і поети, композитори і музиканти, кіномитці і актори.

Ведуча

До того ж, лагідне сонце, хвилі теплого повітря, чудовий гумор спроможні створити людей не тільки веселих і талановитих, але й дуже красивих.

Ведучий

Саме тому всі конкурси краси мають відбуватися тільки в Білій Церкві. От уявіть собі: Міс Початкова школа №7, Міс Біла Церква, Міс Україна, Міс Всесвіту.

Ведуча

Цікаво, а якими ми будемо у майбутньому? От якби в нас була машина часу і  ми, хоч на годину, змогли б опинитися, скажімо, у 2031 році.

Фея:

Ви мрієте зазирнути у майбутнє? Будь ласка, у цей святковий, надзвичайний день усе можливо. Я завжди мріяла стати чарівницею і зараз покажу вам свої здібності.                          

Не тільки Ігор Кіо і Девід Коперфілд явити можуть диво. З`явись, автомобіль! `являється автомобіль – машина часу).

Завдяки цій машині часу, ви можете опинитися  у 2031 році. А ось і  наш водій!

Водій:

Водії народ веселий, їздять по містах і селах,

возять діточок до школи і працюють на будовах.

Вантажі везуть і воду в дощ і спеку, в непогоду,

було б важко для людини без потужної машини.

Фея:

Ну що, поїхали водію?

Водій:

Поїхали!

(Музика)

Учень:

Отже, ми у 2031. Рідна школа, знайомий клас. А за столом наша перша вчителька. Вона прийшла на зустріч з випускниками – четвертокласниками 2012 року.

Перша вчителька:

Любі хлопчики й дівчатка! Рада бачити вас. Ви завжди бажані в школі. Як же склались ваші долі?

Модельєр:

Модельєр відомий я, ось колекція моя. Всім землянам, марсіанам, міжпланетним громадянам шию одяг залюбки. Тут усі мої зразки. Мій колишній любий клас, де замовлення від вас?                                                                                                                                      

Адвокат:

А я працюю адвокатом,це усім відомо. Ось служу тепер закону. Дуже чесно і  завзято. Шахраїв немає майже. Всі за розум вже взялись. Можна тільки в Єралаші з них доволі посміятись.

Перша вчителька:

Хто ж тобі допомагає? Це така нелегка справа.

Міліціонер:

Та невже ви не впізнали?

Перша вчителька:

Ігоре, ти? О,Боже правий! А чому, моя дитино, ти обрав таку стежину?

Міліціонер:

Бо в нас була одна дівчина симпатична та завзята і мене відлупцювати намагалася постійно.

Перша вчителька:

Через що?

Міліціонер:

Її я смикав за косичку. Що є сили. Це робив лише з поваги та  вона не зрозуміла.

(Входить міністр культури)

Міністр:

Впізнали?                                                                                                                                                            

Перша вчителька:

Як же можна не впізнати?! В усіх газетах бачу твій портрет.

Міністр:

Мене призначив президент культуру нашу підіймати.

Перша вчителька:

З кого почнеш?

Міністр:

Із немовляти. Йому скажу: Дитя, неси з собою мову барвінкову і ніжну пісню колискову, і світ духовної краси.

(Вбігає актор, за ним журналісти)

Журналістка:

Чи мріяли ви стати актором?

Актор:

Так, усе життя!

Журналістка:

Ваша перша роль?

Актор:

Джеймс Бонд 4-Б класу.

Журналістка:

Чи докучали вам учителі?                                                                                                                           

Актор:

На жаль,на уроках вони постійно відволікали мене проханнями не займатися акторськими справами.

(Музичний супровід. Гамір.)

Перша вчителька:

А що за гамір там несеться?

Актор:

За мною преса вся женеться, я щойно Оскара посів. До вас приїхав з Голівуду. Тепер я в школі грати буду, у фільмі « Щастя вчителів».

Перша вчителька:

Про що цей фільм?

Актор:

Про вас і нас, увесь улюблений наш клас. А ось і Аня з Олею приїхали. Вони стали відомими співачками. Їх запросили співати у майбутньому  фільмі. Заспівайте нам, дівчата!

(Звучить авторська  пісня  «Карнавал»)

`являється власниця магазинів)

Перша вчителька:

Ти приїхала так вчасно! Справи як ідуть?

Власниця магазинів:

Прекрасно! Я відкрила магазини в Києві, в Москві, у Римі, у Парижі і Варшаві. Всіх запрошую ласкаво, бо у мене продавці люди чемні, молодці. І Юдашкін із Карденом одягаються у мене. А пояснюю це так: маю вишуканий смак!

Лікар 1:

А ми працюємо в  лікарні. Ця лікарня - справжнє диво. Як тут затишно і гарно! Всі усміхнені, щасливі. І дорослі, і малята. Залишають нас здорові й ідуть до нас немов на свято, і живуть по 300 років, всі забули про хворобу, про чуму і пневмонію.

                                                                                                                                                                           

Лікар 2:

Тож старіють лиш нероби, ну, а  інші молодіють. Відтепер юнак столітній і дівчисько в 90 на рекорд підуть  всесвітній. І його здобудуть просто. Будуть люди жить без болю, закалятись і трудитись, а у початковій школі хоч 100 років можна вчитись.

Вчений-хімік:

Коли я йшов до школи, вас тут мало не тіпало, бо хлопчина  я рішучий, що сказав, той бути мало. Але вас любив я ніжно, бо не гримали до мене. Навіть сердилися ніжно і  я став відомим вченим. Я для вас зробив вакцину, щоб хвороб усіх не знали, були сильні, енергійні, так чудово виглядали.

Біолог:

Ви пам`ятаєте такий випадок: про бактерії, мікроби мова йшла у класі, на закріплення учитель запитав  у Васі: «Перед тим як з`їсти груші, треба що зробити?» Вася смачно посміхнувся: « Звісно… натрусити!» Я- покращу генофонд, збережу для вас озон, хай шумлять сади й поля і радіє вся земля. Хай травичка зеленіє, ясне сонечко блищить, вітерець чистенький віє, божа пташечка летить.

Астроном:

Скільки в нас ескулапів, хіміків, біологів! А от я завжди мріяв про зоряне небо, скажу вам по секрету, Великому секрету, найбільшому секрету, як крутиться Земля, відкрив я планету, небачену  планету, і саме цю планету  назвав «Школою» я. На цій планеті діти, живуть неначе квіти, чудові, гарні квіти, осяяні теплом. І двері тут відкриті, для всіх, хто хоче вчитись, для всіх хто може вчитись, з натхненням і теплом.

Перша вчителька:

Храм науки і  навчання…ми його вже й не впізнали.

Учениця:

Завдяки проекту Вані, так його відбудували.

                                                                                                                                                                            9

Перша вчителька:

Отже, ти в нас архітектор?  А чому скажи нам, Ваню?      

Архітектор:

Дуже часто на уроках, виглядав я  у віконце, там пливли не тільки хмари, величезні та й примхливі. Уявляв я школу храмом, і мої здійснились мрії.

Перша вчителька:

Мабуть, пробачиш ти мене, за те, що сварила я  тебе. Кудись постійно підганяла.

Архітектор:

Те, що було, давно пропало. Я, дійсно все робив по волі, але ж здобув знання у школі.  І ось усім учителям мої найкращі побажання,  а ще…автограф на прощання! А цей вже особисто Вам.

(Входить археолог, тримаючи в руках скелет)

Перша вчителька:

Хто це? Його не пам`ятаю.

Археолог:

Спокійно, зараз нагадаю. Як відомий археолог, я  відкрию вам секрет, що знайшов я  біля школи предка-неука скелет. Вчився дуже він погано і без грамоти помер, бо мабуть, була програма нездоланна, як тепер.

Перша вчителька:

Щось ми трохи зголодніли.

                                                                                                                                                                       10

Кухар:

Нема проблем, вас запросити смію в свій ресторан під назвою « У Катерини». Прошу, сідайте.  

Перша вчителька:

Дякую, яка краса!

Кухар:

Страви, мої страви. Страви  - мої діти. Скільки вас приготувала я, де ж мені вас діти? Що будете замовляти?

Перша вчителька:

Щось таке,що нагадує школую.

Кухар:

Тоді можу запропонувати ось це: паштет «Освітянський», оселець під двійкою, а на десерт – торт «Відмінник».

Перша вчителька:

Мені, якомога більше таких десертів.

(входить письменник)

Письменник:

Усіх вітаю, трохи запізнився. Приїхав щойно з видавництва. Виходить зараз мій роман, оце привіз примірник вам.

Перша вчителька:

Так, пам`ятаю. Ще в  школі ти нам поезії писав.                                                                              

Письменник:

Про вчителів, про їхню долю у книзі цій я  розказав. У фільмах всі вони невдахи, забудькуваті та нудні, у клас ідуть, ніби на плаху, не розуміють школярів. Але у іншому обличчі в романі змалював їх я. Їх чесний труд живе сторіччя, на них тримається Земля.

Учениця:

Для школи все важливо: дизайн, архітектура, і тільки неможливо, без вчителя і друга, який нас розуміє і дуже добре знає, про наше щастя мріє і любить,  і навчає.

                                                                                                                                                                  Учениця:

Комп`ютери чудові, нам жить допомагають,але людської мови, на жаль, вони не знають. Вони не розуміють, що вчитель відчуває, коли малий школярик розумним виростає.

Учениця:

Вони не уявляють, що для дитини вчитель – і лікар, і наставник, і янгол, і спаситель.

Учениця:

Прийшли колись до школи дівчатка і хлоп`ятка, маленькі, безпорадні і взялися завзято вивчати рідну мову, писати і лічити, а що найголовніше – людину розуміти.

Учениця:

І завуч, і директор нас дуже добре знали. Приходили, з любов`ю, і нам допомагали.

Учениця:

Бажаємо всім щастя, бо наші педагоги для нас усіх найкращі на довгі,довгі роки.

Ведуча:

Щойно в Білій Церкві випустили нову валюту і називається вона «Мільйон талантів».                                                                                                                                                                       

Банкір:

Валюту я привіз «Мільйон талантів». Вона у Білій Церкві починає хід, бо місто це відоме на весь світ. Ось ці купюри з підписами багатьох видатних людей. Незабаром на них з`являться автографи моїх однокласників. Сьогодні вони вже відомі люди. А в далекому 2012 році 27 травня ми всі закінчили початкову школу.

Ведуча:

Пропоную на машині часу знову повернутися у 2013 рік.

Фея:

Машину часу на сцену!

 

(звучить музика)

Ведучі:

Скоро на наше місто тихо спадуть сутінки. Незабаром засвітить чарівним сяйвом блідий місяць, а  на небі з`явиться безліч яскравих зірок. Але на зміну ночі прийде наступний день, перший день нашого нового, проте, сподіваюся щасливого життя.

Ведучі:

Знову травень квітами встеляє нам дороги рідної землі. Нас у світ широкий проводжають наші щирі друзі – вчителі,

щоб пишалась нами Україна, щоб батьки щасливими були, пам`ятати  треба неодмінно, ті накази, що ви нам дали.

Ведучі:

А тепер ми до батьків сказати хочем слово сповнене ніжності і любові

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

Без нашого родинного тепла.

                                                                                                                                                                           13

Ведучі:

Від першого до четвертого класу з нами завжди були поруч наші мами, яких ми сьогодні хочемо привітати і яким щиро дякуємо.

Ведучі:

За сумлінну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння, силу наснаги, за витрачене здоров`я, за те, що весь час допомагали своїм дітям у навчанні.

Учениця:

Матусю рідненька, найкраща, єдина, щоб ти не хилилась ніколи в журбі. І сонце, і зорі, і даль журавлину твої діти дарують тобі.

Учениця:

І в осінь, і взимку, весною і влітку, щоб щастя й здоров`я у тебе було. Уклін тобі, рідна матусю-лебідко, за молодість нашу, за  ласку й тепло!

Ведучі:

Музичний наш дарунок порадує хай вас, бо знайдеться на святі для фортепіано час.

Ведучі:

Дорогі татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не забуваємо. Пам`ятайте, що ми не маленькі, що на нас треба  не тільки гримати, підвищувати голос, а потрібно й проводити виховні індивідуальні бесіди.

Ведучі:

В день оцей святковий і чудовий нехай вам сонце ллє тепло до ніг. Радості вам, щастя і здоров`я на роки, на довгий, довгий вік!

Ведучі:

Дорогі наші татусі! Ми хочемо подарувати вам пісню. Ця пісня для вас і про вас. Ми щиро бажаємо, щоб ви були завжди молоді!  

(Звучить пісня «Папа может».)                                                                                                 

Слово надається… (вчителю, батькам, гостям для привітання).

Ведучі:

Ось і закінчується наше свято. Бажаємо вам радісного теплого літа, цікавих подорожей. Набирайтеся нових сил і до зустрічі в 5 класі.

Пісня «Прощавай, початкова!»

(на мелодію «До свиданья, наш ласковый Миша».)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2166. Математическое моделирование тепловых процессов 31.78 KB
  Задание. Разработать математическую модель: процесса теплообмена, позволяющую находить один из параметров процесса в соответствии с вариантом задания.
2167. Виховна система 18.85 KB
  Педагогічний процес здійснюється в рамках певної виховної системи. Виховна система - це сукупність взаємопов'язаних цілей і принципів організації виховного процесу, методів і прийомів їх поетапної реалізації в межах певної соціальної структури.
2168. План воспитательной работы в группе 18.81 KB
  Психолого-педагогическая характеристика группы. Цель воспитательной работы. Содержание воспитательной работы. Индивидуальная работа с учащимися.
2169. Микроклимат семьи и его влияние на социализацию подростка 23.65 KB
  Семья выступает в качестве как положительного, так и отрицательного фактора воспитания. Положительное воздействие состоит в том, что никто кроме самых близких, не относится к ребёнку лучше, и вместе с тем никто не может потенциально нанести столько вреда в воспитании, сколько семья.
2170. Локальні та глобальні мережі 49.5 KB
  Комп’ютерні мережі та їх будова. Локальні комп’ютерні мережі. Глобальні комп’ютерні мережі.
2171. Системи підтримки прийняття рішень 47.61 KB
  Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР). Архітектура СППР.
2172. Експертні системи 60.89 KB
  Проблеми створення систем із штучним інтелектом. Експертні системи (ЕС) та їх характеристики. Поняття знань та відмінності їх від даних. Структура ЕС.
2173. Лексика русского языка и иноязычные заимствования 56.32 KB
  Исконная лексика русского языка. Заимствованные слова в русском языке. Заимствованные слова в общественно - политической жизни страны. Заимствования из родственных славянских языков. Заимствования из неславянских языков. Характеристики и функции заимствований.
2174. Молодежь на рынке труда: особенность государственного регулирования безработицы и трудоустройства 57.84 KB
  Теоретико-методологические основы исследования государственного регулирования молодежной безработицы. Молодежная безработица в современной России, в Агинском Бурятском Округе и в Республике Бурятия. Нормативно-правовые и организационно-управленческие механизмы государственного регулирования молодежной безработицы.