60236

Виховний проект «Як баба Катря хліб пече»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У чому полягає задум Для чого це потрібно Дізнатися якомога більше про дбайливе ставлення українців до хліба Щоб учні знали скільки праці покладено щоб кожного дня був на столі окраєць хліба.

Украинкский

2014-05-15

99.5 KB

4 чел.

Відділ освіти Чутівської

районної державної адміністрації

Чутівський районний методичний кабінет

вчитель початкових класів

Чутівської загальноосвітньої школи

І - III ступенів

Чутове

2012 рік


Виховний проект

«Як баба Катря хліб пече»

І. Визначення теми та завдань проекту.

У чому полягає задум?

Для чого це потрібно?

Дізнатися якомога більше про дбайливе ставлення українців до хліба

— Щоб учні знали, скільки праці покладено, щоб кожного дня був на столі окраєць хліба.

— Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як мірила життя, як святині, як одного з найважливіших харчових продуктів

II. Планування діяльності.

Завдання для груп

Групи

Виконавці

Завдання

Результат

І група

Зібрати інформацію, як люди хліб шанують

Прислів’я про ціну хліба, вислови про хліб

II група

Дослідити процес хлібопечення

Підсумок

дослідницької

роботи

«Як баба Катря хліб пече»

III група

Вивчити ігри і пісні про хліб

Дитячі ігри, пісні про хліб

ІV група

Знайти легенду про бережливе ставлення до хліба

Легенди, вірші про хліб

V група

Зібрати ілюстративний матеріал, загадки про хліб

Малюнки про хліб, загадки

III. Виконання проекту.

Матеріал для роботи.

Слово вчителя.

Хліб священний

                   Хліб священний лежить на столі –

                   Запашний і рум'яний, високий.

                   Знають добре старі і малі,

                   Що то рук хліборобських неспокій.

                   Хліб священний лежить на столі,

                   В нього запах пшеничного літа.

                   Хай завжди буде хліб на столі

                   І, як сонце, сіяє над світом.

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тяжко він доставався в давнину.

Без хліба наш народ не уявляв свого життя. Навіть діти шанобливо називали його «папа». Він був потрібний людині, як батько в сім'ї.

Цікаво, що навіть форма хлібини, характерного для українського хлібопечення – кругла, - пов’язана з давніми віруваннями слов’ян у життєдайну силу Сонця, яке обожнювалось.

Литовський поет Едуардас Межелайтіс писав: «Хлібина – це справжній осколок Сонця на моїй землі».

І дійсно, рум'яна й кругла українська паляниця чимось подібна до сонячного світила. Народження хліба сприймалося, як народження Сонця.

Батьки ніколи не залишали в полі хліба, не викидали його, несли додому, як святиню, своїм дітям. І називався цей окрайчик «гостинцем від зайчика».

Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися покласти її сподом догори. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — і мати ув'язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з книшем, дорогих гостей також зустрічали хлібом-сіллю.

Хліб — це праця людська, це надія на майбутнє. Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, коровая — минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.

Словникова робота

Уточнення значення слова „хліб".

Словники української мови подають багато значень цього слова.

Хліб - продукт харчування, випечений із борошна.

Хліб - зерно, яке перемелюють на борошно.

Хліб - поле, засіяне пшеницею.

Загадки про хліб.

Хвалить його кожен,

любить його кожен.

І дня ми прожити

Без нього не можем.

Святковий хліб.

Ним зустрічають гостей.

Із золотого біле,

Із білого – рум’яне.

Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять.

В землю кидалось,

В повітрі гулялось,

В печі гартувалось,

Запахом своїм усіх пригортало.

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою;

За все отак гублять,

Що всі мене люблять.

У піч іде без шкіри,

А виходить із шкірою.

Виріс в полі дім,

Є зернятка в нім,

Вікна наколочені,

Стіни позолочені,

Вітерець колише дім

На стовпчику золотім.

(Колосок.)

Скоромовки.

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі —

Не лежи на печі.

Прислів’я про хліб

1. Хліб – усьому голова.

2. Без хліба немає обіда.

3. Без хліба люди сироти, а земля – страждальниця.

4. Є хліб, буде й пісня.

5. Без солі -  не смачно, без хліба – не ситно.

6. На чорній землі білий хліб родить.

7. Сила від хліба, хліб – від землі.

8. Найсмачніший хліб від свого мозоля.

Народна дитяча гра «А ми зерно сіяли».

(Ведучий читає текст, а діти виконують рухи.)

А ми зерно сіяли, сіяли

У земельку чорную, свіжую.

І з'явилися перші листочки.

І з них повні, тугі колосочки.

До сонечка повернулись.

Вітер колоски хитає,

До зерняток промовляє:

«Ви і повні, жовтороті,

Буде урожай хороший».

Письменники й поети багато творів присвячували хлібові, оскільки він — святий. І бути з хлібом — означає постійно почувати в собі тепло життя. Його земний заряд для нас — як енергія Сонця, як Світло й Повітря. Тому, мабуть, і кажуть, що хліб — безцінний.

             Пахне хліб

Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб…

Духмяно пахне хліб. (П. Воронько.)

                 Хліб

Хліб нам роблять із пшениці

На пекарні робітниці.

Хліб рум’яний, запашний

І смачний, смачний такий.

Хліб любити треба, друзі,

Берегти нам треба хліб. (М.Сингаївський.)

Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів.

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

( Г. Могорита).

IV. Захист проекту.

Як баба Катря хліб пече

Урок-мозаїка

Мета: Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як мірила життя, як святині, як одного з найважливіших харчових продуктів; розвивати усне мовлення, вміння виділяти головне із почутого і побаченого  шляхом аналізу інформації; виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до праці людей.

Обладнання: дитячий проект «Як баба Катря хліб пече», ілюстрації «Як до столу прийшов хліб», зображення колоска, виставка хлібобулочних виробів.

ХІД ЗАХОДУ

  1.  Організація класу.

                     В народі хліб, як матір шанували.

                      Ця шана з плином часу не зника,

                      І дорогих гостей завжди стрічали

                      З хлібиною на вишитих рушниках.

  1.  Повідомлення теми та мети заходу.

— Сьогодні в нас, без сумніву, незвичайна виховна година. Захист нашого проекту ми здійснимо у вигляді уроку-мозаїки.

Виконуючи проект, кожна група мала своє завдання. А тепер ми з вами складемо зернятка, які утворять колосок —підсумок нашого проекту.

                    « Певне чули ви, малята,

                      Вже не раз такі слова:

                       Хліб потрібно шанувати!

                       Хліб усьому голова!» 

     Хліб! Скільки б не мали його люди завжди говорять про нього із щирою повагою, беруть його до рук трепетно, ніжно і урочисто.

     Хліб! Скільки про нього сказано щирих, добрих слів, складено віршів, прислів'їв, загадок, переспівано пісень.

      Ви готувались до цього заходу, працювали в групах, підбирали цікавий матеріал.

         1  групавивчала прислів'я про хліб,

         2 група досліджувала, як баба Катря пече хліб.

         3 група розучила пісеньку.

         4 група вивчала вірші.

         5 група готувала для вас загадки.

Надаємо слово членам кожної групи.

  1.  Повторення та закріплення вивченого матеріалу.

Звіт першої групи  —  «Ціна хліба»

Господар. Добрий день, дорогі наші гості, друзі!

Господиня. Запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру.

Господар.

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

Господиня. У молитві молитв до Бога «Отче наш...» люди прохають як великої милості не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя, хліб — то саме життя, безцінний продукт людської праці.

Господар. «Хліб — усьому голова», — приказували, споконвіку проливаючи за паляницю і піт, і кров, і гіркі сльози.

Господиня.  «То не з бідою, якщо хліб з водою».

Господар. «Як уродить жито, то й будемо жити».

Господиня. А інші прислів'я нагадують, яку величезну працю слід вкласти хліборобові, щоб мати звичайну паляницю: «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі», «Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то й калачі їстимеш».

Господар. Шановні друзі! Повага до хліба склалася в народі давно. В урочистості або під час знаменних подій люди клали на почесне місце коровай.

Господиня. У давніх обрядових піснях хліб звеличувався як основа добробуту селянина, виконавці обрядів зичили господареві хлібних достатків:

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб краще вродило, як торік.

Сійся, родися, жито, пшениця

І всяка пашниця.

Звіт другої групи —  «Як баба Катря хліб пече»

1 дитина. Бабусю, розкажіть, будь – ласка, з чого раніше пекли хліб?

Баба Катря. У старі часи хліб на кожний день пекли з жита, а якщо рік неврожайний, то домішували висівок, товченої картоплі, гарбуза.

2 дитина. А хто пік хліб у вашій родині?

Баба Катря.  Хліб пекли заміжні жінки раз на тиждень, а інколи і частіше. Однак проти великих свят, у п'ятницю та в неділю цього не робили, навіть борошна не просівали.

3 дитина. Бабусю, розкажіть, як виходить у Вас такий пишний, м’який, пахучий хліб? 

Баба Катря. Вчиняли хліб рано. Довгий час дріжджів не знали й не вживали, а тому брали трохи вівсяного борошна, яке здатне самозакисатись, хміль. Щоб прискорити роботу, хліб завдавали в діжі на залишкові тіста від попередньої випічки — його лишали на дні й густо притрушували борошном.

4 дитина. Покажіть нам, якщо Ваша ласка, як тісто робили.

Баба Катря. Хліб вимішували спочатку дерев'яною кописткою, а пізніше, коли тісто висходиться й почне осідати, вимішували його руками. Як тісто вже відставало від діжі й рук, качали круглі хлібини і обов'язково на себе, щоб сім'я в купі була, не розходилась. Першу скачану хлібину мітили хрестиком — її першою в піч садили після того, як вироблені хлібини «висходяться», першою і з печі вибирали. Першу хлібину ставляли на покуті.

1 дитина. У чому хліб пекли?

Баба Катря. Випікали хліб близько півтори години в добре натопленій печі. Закладали тісто в піч і виймали хліб дерев'яною лопатою, перед цим притрусивши черінь висівками. Хліб пекли на змащеному олією капустяному листку. Примовляли: «Дай, Боже, щоб хліб вдався добрий та високий».

2 дитина. А як визначити, що хліб вже випечений?

Баба Катря. Якщо хліб легкий, вдавлена скоринка відходить — можна вибирати його з печі. Примічали: якщо якась хлібина перевернута — якесь лихо трапиться,   якщо  місце під  хлібиною лишилось  мокрим  — на дощ. А коли траплялось, що дві хлібини стулились разом, то їх розламували над головою немовляти, щоб здоровим було і швидко училось говорити, або дівки, щоб у парі була.

3 дитина. А які повір’я існують про хліб?

Баба Катря. Про хліб існує чимало повір'їв. Здавна повелося: якщо окраєць «впав додолу, його неодмінно слід підняти і, поцілувавши, покласти на стіл. Цьому навчали змалечку: «Не ми ж хліб носим, а він нас». Якщо так не зробити, то будуть збитки в господарстві. За великий гріх вважали, якщо хліб надкусити і не доїсти. Не можна нікому позичати пікної діжі й лопати, якою хліб саджають у піч, бо злидні обсядуть. Як ішли сіяти в поле, то не позичали нікому хліб, бо не вродить. Хліб, спечений з борошна Нового врожаю, давали котові й собаці, щоб людям не вадило. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали й з'їдали самі або курям віддавали.

4 дитина. Ми вдячні Вам, бабо Катре, за цікавий і повчальний урок.

Звіт третьої групи – дитяча гра «Печу, печу хлібчик»

Для проведення гри діти стають розірваним колом лицем до середини. Перед кожним — умовна піч, під руками ніби діжа з тістом, праворуч лопата. Діти співають:

Печу, печу хлібчик      (Удають, що місять хліб.)

Дітям на обідчик.      

Беру, беру папку,         (Присідають, беруть «тісто», піднімають

Кладу на лопатку,         його.)

Шусть у піч!                 (Кладуть «тісто лопатою» у піч.)

Шусть у піч!  

Дитяча гра проводиться кілька разів.  

 

Звіт четвертої групи – легенди, вірші про хліб

Українці здавна вважають хліб святим, Богом даним,  і осквернити його — тяжкий гріх. Розповідають таку легенду

Колись давно під виглядом простих подорожніх, Спаситель із апостолом Петром вирішили подивитись, як люди живуть і заповідей Божих дотримуються. Зайшли вони до однієї жінки, а та саме млинці  пекла. «Подай, жінко добра,  подорожнім  щось із свого столу: три дні нічого не їли», — попрохали вони. Жінка була скупа, та ще й нечупара,  перед  цим лиш вона лаву млинцем витирала: його й кинула подорожнім.

Вражений такою наругою над хлібом, Спаситель вирішив помститись людям. А колись колосся починалось від самої землі. Отож вийшли вони в поле, а Спаситель і почав обшмульгувати колосок знизу догори. Побачивши це, якийсь пес почав вити, і апостол Петро вблагав таки Бога зглянутись хоч над собакою й залишити невеликий колосок. Старі люди говорили, що їмо ми собачу пайку, і коли не поважатимемо хліба — Господь і те відбере.

             Пахне хліб

Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб…

Духмяно пахне хліб. (П. Воронько.)

                 Хліб

Хліб нам роблять із пшениці

На пекарні робітниці.

Хліб рум’яний, запашний

І смачний, смачний такий.

Хліб любити треба, друзі,

Берегти нам треба хліб. (М.Сингаївський.)

Звіт п’ятої групи –загадки про хліб

1. Хвалить його кожен,

любить його кожен.

І дня ми прожити

Без нього не можем.

2. Як навколо об'їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка в серединці.

(Бублики.)

3. Що сходить у діжі?

(Тісто.)

4. Святковий хліб.

Ним зустрічають гостей.

              (Коровай)

5. Із золотого біле,

Із білого – рум’яне.

6. Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять.

7. В землю кидалось,

В повітрі гулялось,

В печі гартувалось,

Запахом своїм усіх пригортало.

8. У піч іде без шкіри,

А виходить із шкірою.

IV. Підсумок заходу.

  •  Ось і отримали ми всі зернятка із нашого чарівного колоска. Давайте почаклуємо, закриємо очі і, диво, наш колосок перетворився на чудовий коровай. Пригадайте, з яких зернин утворився наш колосок?

— Яке завдання вам сподобалося найбільше?

— Яке завдання було найскладніше?

— Правильно, діти, не можна сказати, що якесь завдання було більш цікавим, оскільки, ціни хліба немає!

Образу хліба вклонімося,

Високочолому сіятелеві землі.

Істинно,  люди: живемо не хлібом єдиним.

Істинно так... коли маємо хліб на столі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1557. Практична оцінка капіталовкладень у створення і функціонування пунктів обміну валют 76.34 KB
  Аналіз валютно-обмінних операцій банку. Методи оцінки ефективності капіталовкладень банку в проекти пунктів обміну валюти. Методи оцінки ефективності використання авансу ПОВ.
1558. Область применения и технология производства работ при устройстве полов из досок, паркетной доски 197.69 KB
  Краткая характеристика объекта практики и строящихся зданий и сооружений. Технология и организация выполняемых работ. Характеристика оперативного планирования и управления производством. Охрана труда и техника безопасности на объекте.
1559. Агалактия и Гипогалактия 19.81 KB
  Агалактия – безмолочность и гипогалактия – мало молочность – нарушение лактации как следствие неправильного кормления, содержания и эксплуатации животных, результат болезней и врожденных пороков молочной железы или других органов.
1560. Алиментарное бесплодие. Зоотехнические мероприятия по профилактике алиментарного бесплодия 19.8 KB
  Алиментарное бесплодие – нарушение воспроизводства животных вследствие общей или качественной недостаточности кормов. В основе возникновения этой формы бесплодия лежат алиментарные стрессы. Бесплодие как следствие истощения.
1561. Беременность как физиологический процесс 20.09 KB
  Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения. Она начинается с момента оплодотворения и заканчивается рождением зрелого плода. В практике началом беременности считается день последнего осеменения.
1562. Ветеринарно–санитарные и гигиенические условия при получении спермы 19.16 KB
  Получают сперму от производителей в условиях теплого, светлого, просторного манежа и идеальной чистоты.
1563. Видовые особенности полового цикла у самок. Поли и моноциклические животные 20.57 KB
  Сложный нейрогуморальный рефлекторный процесс, характеризующийся комплексом физиологических и морфологических изменений в половых органах и во всем организме самки от одной стадии возбуждения до другой (или от одной течки, охоты до другой).
1564. Виды беременности. Продолжительность беременности у разных видов животных 19.24 KB
  У коров – стельность, у кобыл – жеребость, у свиней – супоросность, у овец – суягность, у собак – щенность, у кошек – сукотность. Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения.
1565. Влияние беременности на организм матери 21.34 KB
  С наступлением беременности функции организма матери перестраиваются, становятся более многообразными. Изменяется сосудистое русло матки, усиливается вентиляция легких, повышается кислотность желудочного сока, возрастает способность слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта.