60243

У світі пірамід

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Перше чудо світу єгипетські піраміди. Але навіть тепер піраміди справляють таке могутнє враження що нам важко висловити почуття які охоплюють нас коли ми споглядаємо ці камяні геометричні споруди над Нілом.

Украинкский

2014-05-15

75 KB

1 чел.

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Волинська обласна державна адміністрація

Старовижівський професійний ліцей

У світі пірамід

(матеріали проектної діяльності у позакласній роботі)

Викладач Бондарук Н.М.

смт. Стара Вижівка

2010

У світі пірамід

Матеріали засідання клубу математиків

(з презентацією на диску).

Перше чудо світу — єгипетські піраміди. Чому їх вважають за чудо? За їхню могутність: «Гори каміння, що звелися на горах каміння»,— говорить Філон (слайд 2).

За їхню велич: «Гідний подиву архітектонічний задум, який не може бути перевершений»,— каже Гете.

За те, що на їхню будову були витрачені величезні кошти: «Марна пиха фараонів, яка коштувала неймовірні гроші»,— пише Пліній.

За свій вік: «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід»,— говорить арабська приказка.

Не було людини, яка б не зупинилась перед ними з трепетом. Ясна річ, що тепер до наших послуг і вертоліт, який повисне над пірамідами, щоб повністю розкрити перед нами їхню панораму, недоступну для її творців. Але навіть тепер піраміди справляють таке могутнє враження, що нам важко висловити почуття, які охоплюють нас, коли ми споглядаємо ці кам'яні геометричні споруди  над  Нілом.

Єгиптяни вірили, що смерть – це не кінець існування людини. Стародавній єгиптянин міг сподіватися на загробне життя лише в тому разі, коли будуть виконані дві важливі умови: по-перше, його тіло мало зберегтися цілим і неушкодженим, і, по-друге, його душа (точніше, його двійник, та частка душі, що зветься ка) мала одержати все потрібне для життя на тім світі. З цього прагнення зберегти тіло походить звичай муміфікації мертвих. Первісні прості  обмуровані ями в піску, що мали забезпечити муміфіковане тіло від різних ушкоджень, змінилися з часом у так звані мастаби (слайд 3). Складаються вони з двох частин – наземної й підземної у підземній завжди є похоронна камера для труни померлого і склеп на загробні пожитки й на жертовні дари. Гробниці царів мали бути найбільшими, найміцнішими, з найбагатшими пожитками. Тому з часом вони розвинулися з мастаб  в піраміди. 

Піраміда — це будова релігійного характеру. Покладення наріжного каменя було пов'язане з детально визначеним релігійним   обрядом.  Треба  думати,   що    наріжний   камінь    клав   сам фараон у супроводі жерців і жриць, перевдягнених на богів і богинь.

До наших часів збереглося біля сімдесяти пірамід. (Слайд 4, 5, 6) Колись їх було ще більше; але деякі з них зруйнував всевладний плин часу, інші засипало море піску, що насунулося з пустелі. Скільки їх загалом побудували єгиптяни, визначити важко. (Слайд 7) На скелястому плоскогір'ї, що відокремлює долину життєдайного Нілу від мертвої пустелі, височіють вони, вишикувавшись  в  ряд  на  шістдесят  п'ять кілометрів від Каїра до Фаюму, мов на велетенському плацу, де їм щоденно робить огляд єгипетський бог сонця.

   Піраміда має дуже просту геометричну форму (слайд 8). Назву її одні виводять від грецького слова «пір», що означає «вогонь» (бо полум'я має вигляд гостроверхої піраміди) інші від слова «пірос» тобто пшениця. Нам здається, що походження цього слова треба шукати у староєгипетському «п-р-м-в-с», тобто «пірамеус» (стародавні єгиптяни, як і сучасні їхні арабські нащадки, не писали голосних). Піраміда – ідеально – пропорційна модель всіх природних процесів життя, про яку знаменитий і славетний грецький філософ Піфагор, після досить тривалої (22 роки) подорожі Єгиптом, залишив загадковий напис: «Секрет Всесвіту».

    Піраміда дуже цікава і загадкова фігура, в умовах земного притягання вона – найстійкіша з об’ємних фігур. В її основі лежить цифра 4 – квадрат – рівносторонній і рівнокутний чотирикутник. А об’єму їй надають рівні трикутники, що сходяться своїми гранями – вершинами в одній точці. Це цифра 3.  4+3=7 – число гармонії, а 4х3=12 – дюжина, часовий планетарний цикл Землі, за яким будуються біоритми всіх живих організмів, починаючи з одноклітинних бактерій і закінчуючи такою складною системою, як людина. Вчені зафіксували і документально підтвердили, що в пірамідальних конструкціях гармонізуються більшість життєвих процесів людини, Знімається надлишкова напруга і зменшується схильність до стресів; проявляється загальний оздоровлюючий ефект; стабілізуються показники пульсу і тиску; покращуються показники крові; зменшується больовий синдром; збільшується працездатність і покращується сон. Цікаво, чи знали про це у Стародавньому Єгипті?

   Та не всі піраміди мають правильну геометричну форму.(Слайд 9) Найстарша з них — «східчаста піраміда» біля Саккари, збудована царем Джосером приблизно в 2670 року до нашої ери, нагадує кілька поставлених один на одну щораз менших по масштабу плит. Швидше за все, саме таким був задум архітектора цієї піраміди, Імхотепа. Імхотеп розробив спосіб кладки з тесаного каменю. Згодом, єгиптяни глибоко шанували зодчого першої піраміди, і навіть обожествили його. Він вважався сином бога Птаха, покровителя мистецтв і ремесел.. Вражають її розміри: основу становить прямокутник 126×117 метрів, висота — приблизно 60 метрів. А її вік, на думку археологів, сягає 4600 — 4800 років. (Слайд 10) Фараон Снофру, батько Хеопса, побудував першу піраміду з рівними стінами — Рожеву піраміду. Біля Медума є зрізана східчаста піраміда, біля Дахшура піраміда із зламаним обрисом (слайд 11) (виглядає вона так, ніби її задумали будувати значно вищу, а потім — як закінчили нижню її третину — вирішили скоротити термін будови приблизно років на десять). Поміж мексіканських пірамід є навіть одна кругла, але всі єгипетські піраміди, що їх залічують до чудес світу, мають правильну геометричну форму з квадратною основою і подібні одна до одної, мов близнята. Великими пірамідами називають розташовані в Гізі піраміди фараонів Хеопса (Хуфу) (слайд 12), Хефрена (слайд 13) і Мікерина (слайд 14). На відміну від піраміди Джосера, ці піраміди мають не ступеневу, а суворо геометричну, пірамідальну форму. Ці піраміди належать до періоду IV династії.

Але що найдужче дивує відвідувачів пірамід біля Гізи (щороку їх тут буває близько мільйона) — це технічні досягнення будівників пірамід. «Важко збагнути, у який спосіб могли підняти таку силу кам'яних брил на таку височінь»,— говорить Філон і має рацію. Навіть і тепер, коли ми знаємо, як будувались піраміди, коли маємо перед очима досягнення нашого високомеханізованого будівництва, це викликає наш подив. Адже найменша брила з Хеопсової піраміди важить 2 000 кілограмів,  а найбільша  аж 40 000  кілограмів! (Слайд 15)

Перший, хто намагався науково висвітлити спосіб і перебіг робіт при спорудженні піраміди, був Річард Лепсіус. За його теорією, уся робота починалася з того, що видовбували скісний коридор у скелі, яку обрали за підмурок піраміди. В кінці цього коридору вирубували потім похоронну камеру, в якій мала міститись мумія у дерев'яній труні та кам'яному саркофазі. Якраз над камерою мала здійматися вершина піраміди. Будова піраміди починалася мастабним «дахом», широким унизу, а що вище, то вужчим. Таким чином будова, яку починали споруджувати після вступу царя на престол, росла вшир і вгору, аж доки цар помирав. Отже, коли цар помирав молодий, то залишав після себе малу піраміду а-в-с (слайд 16), коли ж цар доживав старшого віку, то й піраміда його була вища (А-В-С). Отже, коли виходити з цієї теорії, Хеопс владарював удвічі довше, ніж Мікерін. Ця теорія існувала довго. Тепер вона спростована новими відкриттями. Зокрема, її спростували дослідження піраміди Снофру (слайд 17), такої обгризеної часом, що її можна було вивчати, як макет на вітрині музею історії архітектури. А також відкриття незакінченої піраміди фараона Сехемсета (слайд 18). Сорок шість століть лежала ця піраміда під кучугурами піску на саккарському кладовищі, доки її 1952 року виявив Мухаммед Захарія Гонейм. І наче в сповільненому фільмі, тут можна спостерігати послідовність праці на будові піраміди. Всі піраміди будували загалом в один спосіб, але їхні плани, як з’ясувалося, під час будови часто змінювали (слайд 19). Відомий німецький єгиптолог Людвіг Борхардт докладно висвітлив етапи будови Хеопсової піраміди й призначення її камер.

Після посвячення місця будови й відповідних обрядів починали насамперед будівництво підземної частини піраміди, центром якої була похоронна камера, видовбана в скелі (слайд 20). Коли камера була видовбана, в неї спускали похилим риштуванням саркофаг, в який пізніше мали покласти труну з тілом мерця, і ставили саркофаг на визначене місце. Під основою піраміди витесували нові підземні коридори, що вели до склепів з численним камінним начинням для потреб царя на тому світі. (У Джосеровій піраміді тільки черепки того начиння важили 90 тонн!) Поки частина робітників видовбувала підземні ходи, інші робітники готували місце під будову самої піраміди. Інколи підвалини ставили на твердій скелі, яку перед тим вирівнювали, інколи доводилося робити основу піраміди з ламаного каменю. Поверхню основи вирівнювали, мабуть, у такий спосіб: квадратову площу огороджували муром і заливали водою, що її підводили каналом; на огорожі відмічали рівень води й за цими позначками вирівнювали грунт... У цей же час архітектор опрацьовував план піраміди, в якому позначав розміри в ліктях і кут нахилу стін. (У Хеопсовій піраміді він визначив кут нахилу так, що радіус кола, описаного навколо основи піраміди, точно дорівнює висоті піраміди). Потім треба було визначити положення піраміди за сторонами світу. Хоч старі єгиптяни не знали компаса, вони це вміли робити з неймовірною точністю. (Найбільше відхилення піраміди Хеопса  від   сучасного. географічного  меридіана  дорівнює   менш   ніж одній десятій градуса!).

   На невелику похоронну камеру (щоправда, невелику лише відносно: площа її 5,20х10,43м, а висота 5,81м) тиснуть страшною вагою дві третини піраміди. Щоб величезна вага не завалила її, треба було розподілити тиск. Єгипетські інженери вирішували цю проблему в такий спосіб: над перекриттям похоронної камери ставили дві великі брили зі скісними боками. Ці брили з'єднувалися одна з одною під тупим кутом, утворюючи своєрідний масивний «дах». Для невеликих пірамід, цього було досить, але для Хеопсової піраміди безпека вимагала збудувати цей «дах» вище, аби тиск діяв не безпосередньо на похоронну камеру, а на порожній простір над нею, який потім укріплювали камінними поперечками. Так виникла «розвантажна камера».Так високо сягнула майстерність інженерів Стародавнього Єгипту.

І ще деякі цікаві особливості: складна система коридорів, що утворюють справжній лабіринт (слайд 21). Такі коридори були в усіх пірамідах. Пояснюються вони потребами будівельної техніки та експлуатації (щоб можна було доправити мумію до камери поховань), а також безпеки: щоб можливий осквернитель гробу заблудив і загинув.(Слайд 22) Багато таких коридорів сліпі, інші сполучаються між собою, так що без знаків на стінах і компаса можна в них блукати годинами й ані на крок не наблизитись до камери; деякі такі низькі, що ледве можна пролізти, інші високі (але повітря в них теж важке й задушне: за тисячі років тропічне сонце так прогріло камінь, що температура сягає понад 30°С); деякі круто здіймаються, інші різко опускаються й закінчуються проваллям.

Щоб забезпечитися від грабіжників, камеру замикали і всі входи та виходи дбайливо замуровували. Коли мумію укладено, коридори, що вели до камери, завалювали камінням та грузом, навколишні стіни опечатували печатками царів і жерців, а вхідні двері маскували. А тоді всю піраміду обкладали гранітом і вапняком, наче суцільною поливою(слайд 23).

Розміри піраміди, система підземних коридорів, розвантажні камери — усе це свідчить про надзвичайну технічну майстерність єгипетських будівельників. (Слайд 24) Точна орієнтація пірамід за сторонами світу й між собою (наприклад, діагональ Хеопсової піраміди з північного сходу на південний захід точно збігається з продовженням діагоналі Хефренової піраміди) свідчить у свою чергу про виняткові знання єгипетських астрономів та геометрів. Але хоч як дивують нас їхні досягнення, проте це захоплення поступається перед іншим, коли ми звернемо увагу на майже непомітну дрібницю: (слайд 25) камінні брили на стінах похоронної камери так точно витесані й так щільно припасовані одна до одної, що між ними не встромиш навіть ріжок тоненького паперу!

     І ця досконала точність і майстерність, яка виявляється в кожній  деталі,- це вже не досягнення інженерів, а сірої, безіменної, знедоленої і поневоленої маси людей, що орудували лише примітивним мідним знаряддям і шліфували брили тільки вручну, піском і водою! (Слайди 26, 27) До Хеопсового царювання, мовляв, було в Єгипті «зовсім добре жити», але будовою своєї піраміди «він привів країну до злиднів».Найдавніші дослідники пірамід Геродот та Діодор (а їх доповнюють і підтверджують найновіші з розкопок французьких, англійських, американських археологів) твердять, буцімто населення так зненавиділо Хеопса, що викинуло з гробниці його тіло. Це була найбільша кара, а також і найбільш революційний виступ, наслідки якого мали тривати віки: знищення Хеопсового тіла унеможлювало панування його ка в царстві мертвих над душами простих єгиптян. Це був бунт проти володаря й проти бога. Так народ помстився за той тягар, який Хеопс звалив на нього, примусивши будувати Велику піраміду. Така ж доля спіткала й Хефрена. «Цих двох царів єгиптяни так зненавиділи, що навіть не хочуть вимовляти їхніх імен: навіть їхні піраміди називають іменами філістимського пастуха, який пас у тих краях свої стада».

Але вернімось до будови піраміди і даймо слово батькові історії: «Коли Хеопс став царем, то накликав на країну велику біду. Спочатку він зачинив усі храми й заборонив єгиптянам приносити жертви; потім примусив усіх працювати на нього. Одним він наказав тягати до Нілу з каменярні в Аравійських горах кам'яні брили; іншим звелів, щоб ті брили, перевезені на плотах через річку, вантажили й возили аж до Лівійських гір (слайд 28). І працювало на зміну десять міріад (міріада – десять тисяч) чоловік по три місяці. Десять років будували робітники дорогу, якою потім тягали брили; будівництво. тієї дороги, на мою думку, не набагато легша робота, ніж спорудження самої піраміди... Ця будова та будова підземних камер у скелі, на якій стоїть піраміда, тривали десять років... Десять років тривало будівництво самої піраміди, сторона якої має вісім плефронів завдовжки і стільки ж заввишки; збудована вона з відшліфованих й дуже точно припасованих кам'яних брил, кожна  з   яких має   не  менше  ніж тридцять  долонь».

   Тільки силою м'язів і за допомогою найпростіших приладь рухали єгипетські будівники величезні брили вгору і клали їх одну на одну, аж доки піраміда сягала своєї вершини.

Які були оці «найпростіші приладдя»? Скажемо не вагаючись: геніальні. (До речі, усе геніальне — просте, хоч не все просте буває геніальне). Брили здіймали за допомогою важеля, валка й клина. Петрі навіть реконструював на основі настінних малюнків, археологічних знахідок і опису Геродота «підйомні машини» стародавніх єгиптян (слайд 29). Під довгий камінний блок якомога ближче до центра ваги підкладали дві призми, потім з одного боку той блок підважували, так що вся вага лежала на одній призмі, а під другу призму тим часом підкладали камінну плиту; потім переносили вагу на Другу призму й підкладали плиту під першу і т. д. Під брили, до яких не можна було прикласти важіль, підкладали дерев'яні «колиски», які дозволяли нахиляти брили з боку на бік; під звільнену частину підкладали дерев'яні клини. Такі машини ставили або безпосередньо на окремі сходинки піраміди, або на похилу платформу біля стіни піраміди. Рештки таких платформ збереглися біля піраміди Аменемхета І в Лішті та біля однієї з пірамід у Медумі; 1952 року їх відкрив Гонейм біля незакінченої піраміди коло Саккари.

Геродот не забув навіть «фінансового боку» будівництва піраміди, який вельми цікавив також інших античних авторів. «Зазначено на піраміді єгипетським письмом, скільки грошей витрачено на редьку, цибулю й часник для робітників - 1600 талантів     срібла (Талант – грошова й вагова одиниця, в Греції талант дорівнював 26,2кг.).  Коли  це  правда,  то  скільки  ж грошей  пішло на знаряддя, якими працювали робітники, на їхній повний харч та одежу!» Сума за редьку, цибулю та часник становить лиш незначну частину видатків на утримання робітника й самих видатків на будову піраміди. Даних про інші витрати ні стародавній Геродотів гід, ані жоден із сучасних археологів не знайшли. Скільки могла становити вся сума? А головне — хто за це платив?

Відповідь може бути тільки одна: самі будівники пірамід! Самі «вільні робітники й селяни», яких зігнали сюди і які були змушені самі утримувати себе — так, як набагато пізніші їхні нащадки, кріпаки, що відробляли панщину. Отож маси поневоленого люду не лише збудували власними руками піраміду, але й заплатили за її будову!

 З крові, сліз і плачу, з мільйонів брил, зіп'ятих силою людських м'язів на запаморочливу височину, народилася Велика піраміда зі своїми темними камерами, галереями, коридорами. Для Хеопса, для його мумії, для його ка.

     Якщо числа можуть часом, як і вірші поетів, збуджувати уяву, то до таких саме чисел, безумовно, відносяться виміри Великої піраміди.(Слайд 30) Від основи до вершини ця камінна гора має 137 метрів. За давніх часів вона була на десять-одинадцять метрів вища, її шпиль невідомо коли розкришився, і тепер на цьому місці є невеличкий майданчик, на якому під час другої світової війни містився англійський пост протиповітряної оборони. Бік її квадратної основи має 234 метри. Кубатура Великої піраміди — знаючи формулу, вирахувати її дуже легко — дорівнює  приблизно  2 600 000  кубічних  метрів. На будову піраміди використано приблизно 2 300 000 камінних брил, кожна об'ємом у середньому більше одного кубічного метра і вагою приблизно дві з половиною тонни.

   Фантастичні числа! А тепер розшифруймо їх.

Площа основи має понад 54 000 квадратних метрів, тобто 5,4 гектара. П'ять гектарів — це площа досить значного селянського господарства. На цій площі вмістилося б 10 000 двокімнатних квартир з усіма вигодами. Таких вілл, яку звелів збудувати біля цієї піраміди останній єгипетський король Фарук, вмістилося б там зо дві сотні, Серед імператорів і королів Європи навіть найбагатші й наймогутніші не мали такого палацу, який забудованою площею дорівнював би цій фараоновій гробниці:(слайд 31) Букінгемський палац у Лондоні менший, менші Версаль і колишній царський Зимовий палац, менший навіть Ескуріал біля Мадріда, палац королів, над чиєю державою ніколи не заходило сонце.

Хеопсова піраміда вища, ніж баня Мікеланджело над собором святого Петра в Римі, який вважається найбільшим християнським храмом. Якби ця піраміда була порожня, у ній помістилася б стартова площадка  ракетодрому разом із  космічною  ракетою.

Та чи виконала піраміда Хеопса своє призначення? Чи виконали своє призначення інші піраміди, що їх звеліли збудувати Хефрен, Мікерін, Сахура та інші царі Давнього й  Середнього царства?

Вони мали для цього всі передумови. Це були твердині. Стерегло їх військо. Добірні загони, проти яких римські преторіанці здалися 6 розпещеними аристократами. Стерегли їх жерці. Стерегли й релігійні вірування, які до такої міри зміцнювали твердь непроникних брил і силу завжди готової до дії зброї, що сучасна людина не може собі навіть того уявити.

І все-таки вони не справдили сподівань. Що сталося з Хеопсовою мумією, ми вже чули. Така ж доля спіткала й мумії інших царів третьої, четвертої, п'ятої, шостої, одинадцятої, дванадцятої й тринадцятої династій, які веліли будувати піраміди. «їхні жертовні камені так само порожні, як і жертовні камені безрідних бідняків, що вмирали на прибережній дамбі».

Чому? Державні й приватні банки усього світу зберігають вогнетривкі   сейфи   зі   своїми   скарбами,   таємно   ховаючи   їх   під   землею.

А сейфи з казковими скарбами єгипетських фараонів самі напрошувалися: дістанься до нас, хто може! І тому, хто це зробить, обіцяли незліченне багатство.

Приблизне уявлення — але тільки приблизне — про те, що вони ховали в собі, ми можемо скласти, прочитавши опис єдиної царської гробниці, яка попала до учених майже непорушена. Говард Картер 1924 року тільки з передньої камери Тутанхамонової гробниці виніс 34 важкі скрині золотого посуду, прикрас, самоцвітів, витворів мистецтва, золота й знову золота. А коли він дістався до похоронної камери, то знайшов позолочену скриню розміром 5,20 х 3,35 х 2,75 метра, а в ній другу позолочену скриню, далі третю позолочену, а в тій третій позолоченій скрині саркофаг з найрідкіснішого кришталю (слайд 32), а в тому саркофазі знову чотири позолочені труни і лише в останній з них мумію царя. На обличчі мумія мала золоту маску, на пальцях — золоті наперстки, на шиї — подвійний золотий ланцюг. Коли Картер розгорнув полотняний сповиток мумії, то знайшов таку силу прикрас, що при описі змушений був поділити їх на 101 групу. Крім цього, були в гробниці високохудожні скульптури сторожі мертвого та богинь-охоронниць, різні коштовні речі, між ними, наприклад, два позолочені вози й кілька позолочених   крісел.   (Спинка   одного з цих крісел із зображенням Тутанхамона та його дружини Анхесенамони відома з репродукцій у підручниках і книжках про Стародавній Єгипет). Словом, як сказав Картер: «При погляді на ці скарби кожен би онімів з подиву». Скарби з Тутанхамонової гробниці в Єгипетському музеї: займають десять кімнат, площа яких дорівнює футбольному полю... Між іншим, Тутанхамон був цар нічим не визначний: навіть точна дата його царювання не збереглася, і, тільки анатомувавши його труп, учені довідалися, що помер він десь на вісімнадцятому році життя (слайд 33). Які ж тоді скарби зберігались у гробницях великих фараонів, приміром, Рамсеса Ш?

   Після Хеопса ніхто не спромігся спорудити такого разючого символу необмеженої влади фараона. У Хеопсовій піраміді дивує все – навіть те,  в який спосіб злодіям пощастило пробратися всередину. І тому Велика піраміда, попри її безглуздість, - справді чудо світу! (Слайди 34 -40)

    «Нехай підноситься будова, яка гадає, що своїм марнотратством сягає зір!»

                                                                                                       Філон.


           Список використаної літератури.

1. Замаровський В. Сім чудес світу. К., «Веселка» 1972.

2. Лауер Ж.-Ф. Загадки египетских пирамид. М., 1966.

3. Погорєлов О. Геометрія., Підручник для 10-11кл., К., «Освіта», 2002.

      

4. http://uk.wikipedia.org/wiki

5. http://www.turismy.com.ua 

6. http://images.google.com.ua    

7. 17.07.2006 | "ПОДІЇ.com.ua"


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37864. Основы статистической обработки информации с использованием EXCEL. Определение некоторых числовых характеристик экспериментальных статистических данных 618.5 KB
  Создать массив признаков интервалов и посчитать для них частоту. Для создания массива признаков сначала рассчитывают цену деления c= Rx k. откл 6765655 6821 6162 6168 6819 7062 эксцесс 0057761 ассиметрия 0385736 Для построения гистограммы и полигона частот используется функция Excel ЧАСТОТА массив_данных; массив_интервалов. Эта функция относится к классу статистических и производит операции над массивами.
37865. Распределения непрерывных случайных величин 97 KB
  Цель: познакомиться с распределениями непрерывных случайных величин. Сформировать представления о виде функции и плотности непрерывных распределений.
37866. ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬСЯ (ПЕРЕЛІЧУВАЛЬНІ, ІНТЕРВАЛЬНІ, МНОЖИННІ ТИПИ) 84 KB
  Теоретичні відомості Визначення типу У мові Pscl користувач може визначити його власні типи використовуючи наперед визначені типи та спеціальні операції визначення. тип що визначається :: =type позначка типу = опис типу позначка типу :: = ідентифікатор опис типу :: = позначка типу опис типу Перелічувальний тип Перечислювальні типи створюються шляхом перелічення ряду значень. Перечислювальні типи є дискретними типами тому їм властива певна кінцева упорядкована множина значень в якій кожне наступне значення типу є більшим за попереднє....
37869. Простейшие средства отладки в среде DELPHI. Программирование циклических алгоритмов 124.5 KB
  Вывод: изучил простейшие средства отладки в среде DELPHI. Научился программировать циклические алгоритмы.
37870. Сравнение репрезентативности случайной, механической и серийной выборок из генеральной совокупности 91.5 KB
  Обычно считается что чтобы иметь право судить о генеральной совокупности по выборке выборка должна быть образована случайно. Это можно достичь различными способами наиболее распространенными: собственнослучайная выборка; механическая; типическая; серийная. Собственнослучайная выборка Существует два подхода к решению данной задачи: Простая случайная выборка с возвращением объект извлекается из генеральной совокупности случайным образом и перед извлечением следующего возвращается обратно Например после отбора деталей на...
37871. Проектування цифрових автоматів з пам’яттю 1.6 MB
  Цифровий автомат – це пристрій, який здійснює приймання, зберігання і перетворення дискретної інформації за деяким алгоритмом.
37872. Устройства сопряжения аналоговых и цифровых сигналов 157.5 KB
  Основными устройствами осуществляющими преобразование информационных сигналов в дискретные последовательности импульсов и наоборот являются аналогоцифровые преобразователи АЦП цифроаналоговые преобразователи ЦАП и устройства выборки и хранения УВХ которые могут входить и в состав АЦП. Данная лабораторная работа не преследует цели обучения проектированию преобразователей: в настоящее время производится большое количество самых разнообразных микросхем ЦАП и АЦП. Цифроаналоговые преобразователи Назначение ЦАП – преобразование...