60244

ДАНИНА ПОДВИГУ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сьогодні визначається знаменна дата 70-а річниця боїв за Дніпро і визволення столиці України Києва від гітлерівських загарбників. Серед видатних перемог Великої Вітчизняної війни операція по визволенню Києва...

Украинкский

2014-05-15

302.5 KB

0 чел.

ДАНИНА ПОДВИГУ

План-конспект відкритого позакласного заходу,

до вшанування 70-ї річниці визволення столиці України - Києва від гітлерівських загарбників

(проводиться учнями 10 класу для учнів 5 -8 класів школи)

ВЧИТЕЛЬ

СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ №277

РЕЗНИЦЬКА ЛІЛІЯ МАРКОВНА

м.Київ
Цілі заходу:

Практичні

  •  розвивати вміння вести колективну роботу
  •  удосконалювати навички монологічного виразного мовлення

Освітні

  •  розширити світогляд учнів за рахунок отриманої при підготовці та проведенні заходу інформації

Розвивальні 

  •  розвивати образну пам'ять та уяву,
  •  розвивати уміння співставляти різні події, співчувати та осмислювати почуте та побачене;

Виховні      

  •  виховувати почуття ввічливості та поваги до інших людей;
  •  виховувати почуття невмирущої пошани до людей старшого покоління, що віддали все заради щастя прийдешніх поколінь;

Обладнання:

магнітофон, комп'ютер, презентація у Power Point, аудіозаписи

1. - 18. – позначено номер слайду презентації


ХІД УРОКУ

1. Минають роки. І з кожним роком усе повніше розкривається велич подвигу нашого народу в священній війні проти фашизму. Ціною величезних жертв і неймовірних страждань вдалося нашим батькам захистити свою Батьківщину і народи світу від рабського поневолення.

Сьогодні визначається знаменна дата — 70-а річниця боїв за Дніпро і визволення столиці України — Києва від гітлерівських загарбників. Серед видатних перемог Великої Вітчизняної війни операція по визволенню Києва стала однією з яскравих сторінок великого літопису ратного подвигу нашого народу. Велику силу стійкості, мужності й відваги проявили захисники Москви та Ленінграда, Сталінграда й Севастополя, Одеси й Мінська, Керчі й Новоросійська, Тули і Бреста.

2. В одному ряду з ними стоять і ті, хто обороняв і визволяв Київ, їхній героїзм глибоким корінням сягає у нашу славну історію, характерну тим, що саме народні маси ставали вирішальною силою у боротьбі з чужоземними загарбниками. Це виразно підтверджено і на прикладі Києва, трудовий люд якого з давніх давен ставав на захист рідної землі.

3. 22 червня 1941 року був вихідний день – неділя.

Щойно закінчили святкувати випускні бали десятикласники, ввечері матчем Київського Динамо мали відкрити новий центральний стадіон. Але нічого цього не трапилося.

Рано-вранці над сплячим містом загули літаки з чорними хрестами на крилах. Почалася Велика Вітчизняна Війна.

Двадцать второго июня
Ровно в четыре часа
Киев бомбили, нам объявили,
Что началася война.

4.

Тривалим і тяжким був шлях до великої Перемоги. Битва не на життя, а на смерть точилася на землях від Баренцового до Чорного моря і тривала 1418 днів і ночей. Уже в перший день її вогненні смерчі обпалили наше місто. У Києві тоді мешкало майже 850 тисяч чоловік, 200 тисяч з яких влились у лави Червоної Армії. Численні загони юнаків, дівчат, людей старшого віку вийшли на спорудження оборонних рубежів на підступах до Києва та вуличних барикад у самому місті.

5. Героїчна оборона Києва у липні-вересні буремного 41-го мала важливе політичне і військово-стратегічне значення і значною мірою запобігла звершенню гітлерівського плану «блискавичної війни». Був виграний час для евакуації на схід сотень тисяч людей, обладнання промислових підприємств, запасів сировини, продовольства, матеріальних і культурних цінностей. Та все ж у вересні 1941 року гітлерівці захопили місто

6. Гітлерівці по-варварському зруйнували Київ, знищивши 940 громадських будівель, майже 5 тисяч житлових будинків, десятки промислових підприємств. Величезними були людські жертви. За час окупації від рук фашистів загинуло близько 200 тисяч киян, 100 тисяч осіб було вивезено на каторжні роботи до рейху

Був знищений весь центр міста, вулиця Хрещатик, зруйновані всі мости через Дніпро, зрівнені з землею всі селища та околиці міста на лівому березі, в тому числі села Вигурівщина та Троєщина.

7. Сотні людей знайшли свою мученицьку смерть в Бабиному Яру, урочищі під Києвом. Жінки, діди, старі та молоді були безжально розстріляні та скинуті у глибокі рівчаки. Зараз на цьому місті стоїть величний пам'ятник.

8. Загарбники розважалися, знущаючись з мирного населення. Серед полонених у Дарницькому концтаборі були знайдені декілька гравців футбольної команди Динамо, тогочасного чемпіону Радянського Союзу. 6 серпня 1942 року гітлерівці змусили їх грати – вийти на поле проти футбольної збірної Люффтваффе. Динамівці знали, що перемога в матчі для них рівнозначна смертному вироку, але програти німцям вони не могли. Цей матч, пізніше названий матчем смерті, вони виграли з рахунком 5:3. Пам'ятник футболістам стоїть на стадіоні Динамо. 

9. 778 днів і ночей перебував Київ у німецько-фашистській неволі. Проте ні на годину не припинялась у ньому боротьба з ворогом.

Песня о Днепре
Слова: Євген
а Долматовського Музика: Михайло Фрадкина
(Аудіозапис)


У прибрежных лоз, у высоких круч
И любили мы и росли.
Ой, Днипро, Днипро, ты широк, могуч,
Над тобой летят журавли.

Ты увидел бой, Днепр-отец река,
Мы в атаку шли под горой.
Кто погиб за Днепр, будет жить века,
Коль сражался он, как герой.

Враг напал на нас, мы с Днепра ушли,
Смертный бой гремел, как гроза.
Ой, Днипро, Днипро, ты течешь вдали,
И волна твоя, как слеза.

Кровь фашистских псов пусть течет рекой,
Враг советский край не возьмет.
Как весенний Днепр, всех врагов сметет
Наша армия, наш народ

10. Та нарешті, 26 серпня 1943 року пролунала така очікувана команда: «Вперед!

ДО  Д Н І П Р А!!!»

Розпочалася Битва за Дніпро, звільнення України - одна з грандіозних битв Великої Вітчизняної Війни.

11-1. Свій головний удар Червона Армія повинна була розвивати в південно-західному напрямку,щоб завершити розгром південного крила німецько-фашистського фронту, визволив Лівобережну Україну і Донбас, вийти до Дніпра, захопити плацдарм на його західному березі і створити умову для наступного визволення Правобережної України. Півтисячі кілометрів тече славетна слов'янська річка по землях Росії, сімсот по землях Білорусії і більше тисячі по землях України. Багато стародавніх міст на ній і славнозвісний Київ, столиця України. У Києва у Київської Русі були тяжкі роки і в давні часи, кожен раз іноземні загарбники були биті під стінами Києва, в часи Володимира Мономаха або Богдана Хмельницького. Звичайно і в цій війні Київ і інші українські міста не могли залишитись в фашистській неволі.

11-2. Ворог прагнув за всяку ціну зірвати наступ радянських військ. За наказом гітлерівського командування прискореними темпами будувався величезний по довжині стратегічний оборонний рубіж – «Східний вал». На цьому рубежі фашисти сподівалися зупинити Радянську Армію, в оборонних боях знекровити її, а потім знову самим перейти в наступ.

Головною частиною «Східного вала» був Дніпро з його оборонними спорудами. Широка й глибока ріка з високим правим берегом представляла серйозну перешкоду для військ. Гітлерівці зміцнювали не тільки правий берег, але й зводили потужні укріплення на левом березі. Вони сподівалися на те, що радянські війська не зможуть форсувати Дніпро ні з ходу, ні з підготовкою в короткий термін. Солдатам і офіцерам вермахту був оголошений наказ Гітлера: "Усі, хто спробує відступити від Дніпра, будуть розстріляні". На одному з нарад Гітлер заявив: «Скоріше Дніпро потече назад, ніж росіяни подолають його». Саме тут Вермахт розраховував зупинити наступальний порив радянських військ.

11-3.     О. Твардовський  ПЕРЕПРАВА

Переправа, переправа!

Берег левый, берег правый,

Снег шершавый, кромка льда.,

Кому память, кому слава,

Кому темная вода, -

Ни приметы, ни следа.

Ночью, первым из колонны,

Обломав у края лед,

Погрузился на понтоны.

Первый взвод.

Погрузился, оттолкнулся

И пошел. Второй за ним.

Приготовился, пригнулся

Третий следом за вторым.

Позади шумит протока,

И кругом - глухая ночь.

И уже он так далеко,

Что ни крикнуть, ни помочь.

И чернеет там зубчатый,

За холодною чертой,

Неприступный, непочатый                                        

Лес над черною водой.

Переправа, переправа!

Берег правый, как стена...

Этой ночи след кровавый

В море вынесла волна.

Чутко дышит берег этот

Вместе с теми, что на том

Под обрывом ждут рассвета,

Греют землю животом, -

Ждут рассвета, ждут подмоги,

Духом падать не хотят.

Ночь проходит, нет дороги

Ни вперед и ни назад...

Переправа, переправа!

Пушки бьют в кромешной мгле.

Бой идет святой и правый.

Смертный бой не ради славы,

Ради жизни на земле.

11-4. Перед радянськими військами Центрального фронту ставилося завдання звільнити Лівобережну Україну, вийти до Дніпра, з ходу форсувати його й захопити плацдарми на західному березі. У районі Києва Дніпро досягає до 1,2 – 2 км завширшки, глибина до 12м. Правий берег високий і крутий, особливо в Києві до 100-150м.

Ранком 26 серпня війська Центрального фронту після потужної артилерійської підготовки, за підтримки авіації перейшли в наступ. Ціль ставилася одна — уперед до Дніпра!

11-5. Другий етап битви за Дніпро розпочався 22 вересня 1943 року. Першими форсування Дніпра почали на світанку 22 вересня війська 13-ї армії Центрального фронту (командарм генерал Пухов). На ділянці Мнєво - гирло ріки Прип'ять, північніше Києва, використовуючи плоти з колод і бочок та рибальські човни, під вогнем ворога ріку перебороли стрілецькі підрозділи. З ними переправлялася частина полкової, протитанкової артилерії. Дивізіонна артилерія прикривала переправу вогнем з лівого берега ріки. До кінця дня війська армії захопили плацдарм на правому березі Дніпра розміром 25 км по й від 2 до 10 км у глибину. Велику підтримку їм надали партизани. Слідом за ними з 22 до 30 вересня ріку форсували війська ще дванадцяти армій, захопивши 22 плацдарми. Крім того, плацдарми були захоплені на правому березі ріки Прип'ять. У запеклих боях ці плацдарми були утримано й розширено.

У жорстоких битвах на підступах до Дніпра при його форсуванні радянські війська виявили масовий героїзм, мужність та відвагу. 2438 солдат, сержантів, офіцерів, генералів були визнані звання Героя Радянського Союзу.

12. Після форсування Дніпра, радянським військам належало звільнити столицю України—Київ, розширити захвачені плацдарми й створити умови для очищення від ворога всієї Правобережної України. 

За задумом 1-го Українського фронту для звільнення Києва було запропоновано нанести головний удар з Букринського плацдарму на 80км від Києва.У листопаді бойове угрупування, зосереджене на Букринському плацдармі, двічі розпочинало наступ. Однак ворожа оборона виявилась занадто міцною. Тому було вирішено перенести головні зусилля з Букринського на Лютежський плацдарм і звідси направити головний удар на південь. Темними ночами, вечорами, коли долину Дніпра затягував туман, наші танки та артилерія стали переправлятися з Букринського плацдарму на лівий берег Дніпра. По лівому березі вони пройшли біля 200 кілометрів на північ, і знову переправились через річку на Лютежський плацдарм.

Зроблено це було обережно, щоб ворог не помітив змін. Фашистські літаки-розвідники відмічали танки і зброю на своїх попередніх місцях. Ворог не здогадувався, що бачить танки та гармати, виготовлені з фанери. До того ж наші з’єднання, залишившись у Великого Букріна, демонстрували спроби прорвати оборону саме там.

13-1. Вранці 3-го листопада артилерія, зосереджена у Лютежі, відкрила ураганний вогонь. В несподіваний час для ворога, наносячи удар в обхід Києва з заходу, в наступ пішли армії генералів Івана Даниловича Черняхівського та Кирила Семеновича Москаленко. Піхотинцям допомагали льотчики повітряної армії генерала Степана Якимовича Красовського.3ав’язались жорстокі бої. Противник не припиняючи контратакував. Напружена боротьба йшла і на Букринському плацдармі, де сорокова армія генерала Жмаченка та двадцять сьома армія генерала Трофименка перейшли у наступ двома днями раніше, щоб відволікти на себе великі сили противника.

13-2.

 До 4 годин 6 листопада опір супротивника в Києві було повністю зломлене. Увечері 4 листопада ввійшла в бій гвардійська танкова армія генерала Павла Семеновича Рибалко. Танкісти продовжували настання й уночі. Танки рухалися із запаленими фарами, з виючими сиренами, знищили й розганяли фашистів вогнем кулеметів і знарядь. До вечора війська 38-й армії були вже на околиці Києва. Зав'язалися вуличні бої. Опівночі радянські частини прорвалися в центр міста.

13-3. Одним з перших в складі 22-ї танкової бригади 5-го гвардійського танкового корпусу З 8-ї армії увірвався до центру міста танк гвардії старшини Нечипора Микитовича Шолуденко, який на той момент командував розвідувальним взводом. В бою в районі Хрещатика Н.М.Шолуденко загинув. Його поховали спочатку на Хрещатику, там, де зараз вхід у підземний перехід з майдану Незалежності. Потім його перепоховали у Парку Слави, що на Печерську. За мужність і героїзм Н.М.Шолуденку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Його ім'ям названо вулиці в Києві та с. Лебедівка Вишгородського району. Ім'я Шолуденка носить також морське судно.

14. Незабутнім для киян став день 6 листопада 1943 року, коли війська 1-го Українського фронту визволили столицю України від коричневої чуми.

15. Битва за Дніпро і місто-герой Київ — одна з найяскравіших сторінок Великої Вітчизняної війни, епопея масового героїзму воїнів-визволителів. За мужність і героїзм, проявлені в цих боях, 65 військових з'єднань і частин отримали почесне найменування «Київських». 17,5 тисяч захисників та визволителів Києва були нагороджені орденами та медалями, а майже 700 з них стали Героями Радянського Союзу.

16. Вдивляємося в їхні обличчя: 

Пам'ятаймо!!!

Булат Окуджава "Бери шинель, пошли домой"

(Аудіозапис)

Громом орудійного салюту Москва сповістила усьому світу про визволення столиці України. Німецько-фашистські загарбники за час окупації Києва, яка продовжувалась більше 2 років, причинили населенню великі страждання. Вони залучили, розстріляти й отруїли в „душогубках" більш ніж 195 тисяч людей.

17. Гітлерівці варварські зруйнували й пограбували столицю України. Місто лежало в руїнах. Зразу ж після визволення в Київ стали повертатися з навколишніх лісів, змучені жителі. Місто оживало.

В роки Великої Вітчизняної війни головна вулиця Києва була майже зруйнована. В 1947-1954 роках. за проектом архітекторів Власова, Добровольського, Єлизарова, Приймака, Маліновського був створений новий архітектурний ансамбль Хрещатика, але це був вже інший Хрещатик.

Київ залікував рани, завдані війною. Завдяки працелюбності киян став одним з провідних промислових, наукових та культурних центрів Європи. У місті нині понад три мільйони чоловік. Там, де 60 років тому точились кровопролитні бої, підвелися білокам'яні фасади житлових масивів Оболоні, Нивок, Сирця, Борщагівки, Русанівки, Березняків, Троєщини, Дарниці та багатьох інших кварталів.

18. Відроджений Київ знов став одним з найкрасивіших міст. На високому березі Дніпра сьогодні стоїть велична скульптура – Мати-Вітчизна, яка увінчує меморіальний комплекс парка Вічної Слави в пам'ять радянських воїнів, загиблих в роки Великої Вітчизняної Війни. 

Визначною пам'яткою про події минулої війни та центром патріотичного виховання молоді став меморіальний комплекс «Український державний музей Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років», пам'ятник генералу Ватутіну, пам'ятник загиблим льотчикам, а також пам'ятник Вічної Слави на могилі Невідомого солдата, обеліск місту-герою Києву на площі Перемоги.

Владимир Висоцький "Братские могилы"

(Аудіозапис)

Обеліски, пам'ятники, меморіали... Вони — вічні символи невмирущої слави, охоронці святої пам'яті про тих, хто віддав своє життя за волю нашого народу, за його світле майбутнє.

Місто трудиться, місто росте, стає дедалі кращим. Це вже заслуга нинішнього покоління. Тож давайте, дорогі друзі, гуртом принесемо нашому місту-герою нову славу, гідну слави невмирущих у нашій пам'яті воїнів-визволителів столиці України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61564. Сочинение по картине В. М. Васнецова «Снегурочка» 23.32 KB
  Цель: познакомит с творчеством художника; учить детей осмысливать содержание картины; совершенствовать умения подбирать необходимые для описания и повествования слова...
61566. Электризация объектов 37.46 KB
  Цель занятия: формирование элементарных представлений об электризации трением и о существовании двух видов электрических зарядов.
61567. Класс Двудольные. Семейство Крестоцветные 18.67 KB
  Задачи: познакомить учащихся с отличительными признаками и типичными представителями растений семейства Крестоцветных; научить составлять морфологическое описание растения.
61568. Theatre 17.09 KB
  1. Can we say that theatres in London are quite different from that in other countries? 2. What opportunity do you have, if you want to spend an enjoyable evening? 3. Where are the best seats at the theatres?
61571. Одушевленные и неодушевленные существительные имен существительных 27.64 KB
  Слова подобраны так чтобы выйти на новую тему На доске будет работать кто-то остальные в тетрадях. Объяснить по-этому если кто-то ошибся то нужно спросить: Может у кого-то есть другое мнение похвалить ученика поставить отметку...