60261

Слово давнє й сьогочасне

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: навчити учнів володіти рідною мовою виховувати повагу пошану до рідного слова відчувати свою приналежність до великого народу нації народності розвивати спостережливість навички виразного читання.

Украинкский

2014-05-15

59 KB

2 чел.

Козлова Р.Ф., вчитель української мови та літератури  

Тема усного журналу  „Слово давнє й сьогочасне”

Мета: навчити учнів володіти  рідною мовою, виховувати  повагу, пошану до рідного слова, відчувати свою приналежність до великого народу, нації, народності, розвивати спостережливість, навички виразного читання.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, вислови про мову.

Тип уроку: усний  журнал

Сторінки журналу:

1. Сповідь вчительки.

2. ”Молитва до Мови” К. Мотрич.

3. „Слово о полку Ігоревім”.

4. Літературна сторінка.

5. Презентація газети «Слово давнє й сьогочасне».

6. Презентація «Лауреати Державної премії України».

7. Мовна гра.

8. „Ну  що б, здавалося, слова...”. Поради учням.

Сповідь вчительки

Мабуть, важко уявити собі ситуацію, коли б у Франції французи почали спілкуватися між собою англійською чи німецькою мовою. Ну, а якби  Президент Франції заговорив до своїх співгромадян не  по  французьки,  то цього б уже, мабуть ніхто в світі не зрозумів. А те, що в Україні рідна мова вийшла з ужитку в повсякденному спілкуванні не дивує нікого…

Зникає мова, звичаї зникають,

Їх на смітник перевертень гребе.

У ріднім краї рідний край шукаю,

В своїм народі свій народ шукаю,

В самім собі шукаю сам себе.

Шукаю вдень, розшукую ночами,

Я наче дома і неначе десь…

Подумай лиш: свою шовкову мову

Почуєш тільки у глухім селі.

Ну, хай там ще в Тернополі, чи в Львові…

А на Хрещатику, в Донецьку? Ти звідкіль?

У мові нашого народу відбито його тисячолітній досвід, дивовижну спостережливість, вдачу, характер людини. Свідченням цього є українські прізвища: Білозір, Кривошия, Злодюжка.

Цю спостережливість у поєднанні з неабияким розумом, ми бачимо і в сотнях, тисячах українських приказок про всі сфери людського життя: кохання, шлюб, родинні стосунки, як-от: Невесело в світі жити, як нема кого любити;  Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.

А яка багата наша мова на синоніми! До  багатьох слів народ виплекав по сотні синонімів. Андрій Багмет, харківський  мовознавець сорок років збирав синоніми. До слова «бити» він дібрав 120 синонімів.

Нічого немає кращого у світі за українську пісню! Народна пісня жива доти, доки  жива її першооснова - мова, від якої за останні роки відцурались українці, віддавши перевагу російській. А хто зрікся мови, той втратив свою національність. Людина ж без національності ніколи не стане особистістю.

Мій улюблений вірш-пісня «До українців». Він є девізом  моєї педагогічної діяльності.

Я запитую в себе, питаю у вас, у  людей,

Я питаюсь в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той  місяць, той проклятий місяць і день,

Коли ми, українці, забули, що ми - українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є  у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто населення,  як це у звітах дається.

І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.

І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас:- Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути незмога,

Чом солодшим од меду нам видався час забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

Українці мої! То вкраїнці ми з вами-чи як?

Чи в  «моголах «і вмерти  судила нам доля пихата?

Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,

Щ о розквіт нам у душах смиренністю меншого брата?

Українці мої! Як гірчать мені ваші слова…

Знаю добре, що й вам вони теж не солодкі гостинці,

Але мушу сказати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Я вже й сам ладен мовить: «Воно тобі треба? Стерпи!»

Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:

Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?

Ради кого ховати свій біль за халяву?

Та хіба ж не   впаде, не  закотиться наша зоря,

І хіба не затліє на тлін українство між нами,

Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря

Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Сторінка 2. Учениці читають „Молитву до Мови”  К. Мотрич. Інсценування.

1-дівчина: Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

2-дівчина: Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу  роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

3-дівчина: Мово! Велична молитва наша  у своїй нероздільній трійці, що єси  ти і Бог-Любов, і  Бог – Віра, і Бог -  Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духу виродження, злого духу скверноті, ганьби.

4-дівчина: Мово наша! Дзвонкова кринице на дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили  Тебе, цілющу джерелицю, і  невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою слово, бо «Споконвіку було Слово. Слово було у Бога, і Слово було Бог».

1-дівчина: Мово наша! Пресвятая незаймана Діво! Яничарами в степах піймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий кривий ясир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищі продана.

2-дівчина: Мово наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла,  на хресті мук розіп’ята, на палю насаджена, за ребро на гак повішена дітьми –  покручами.

3-дівчина. Прости їх, змалілих, здрібнілих, перероджених, звироднілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і ненажерливим косарям, що Ти не древня, що  Ти не мудра, не велична,не велика, не прекрасна, не свята, не вічна єси.

4-дівчина: Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас грішних й не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, звідки Тебе вигнано, вернися до нашого краю…

Прости! Воскресни! Повернися! Розродися! Забуяй віщим і вічним  Словом від лісів - до моря. від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти свято руську землю, Русь – Україну, возвелич, порятуй народ її на віки!

Сторінка 3

Учениця. «Слово о полку Ігоревім»- видатна пам’ятка українського народу. Інтерес до цього твору  не згасає. Тема роботи, над якою я працювала, є  маловідоме дослідження переспіву  «Слово про Ігорів похід» Митрополита Іларіона. ( Презентація роботи МАН)

Сторінка 4. «Літературна»

Учень:

Хто сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Де іще від матінки-матусі

Ти почуєш: спатоньки – спатусі?

Ну яка на світі знає мова

Зменшувальні форми дієслова?

Хоч у нас і кажуть, що невістка

Буцімто чужа у хаті кістка,

Та недавно ув в одній господі

Чув таке я, що повірить годі.

Каже до невістоньки свекруня:

« Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?»

Хто ж сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Ну скоріше незбагненна мова,

Лагідно – чарівна. Загадкова.

Де ще в світі є така країна,

Як терпляча Україна – ненька,

Щоб і тих, хто їй  завдав руїни.

Звала незлобливо – воріженьки?

Учениця.

Хто любить, той легко вчить.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній  вимовляється, -

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

Учень. Наш народ завжди вирізнявся почуттям гумору. З усмішкою він  говорить устами Павла Глазового.

Мова величава

Якщо в нашій безталанній мові

Набереться двісті тисяч слів,

То за кожне українське слово

Вже поклали сто голів…

Нашу мову величаву

Чуємо не всюди.

І не мова винна в цьому -  винуваті люди.

Не вживеться щира мова з кволими  рабами,

В яких думка на припоні,

Язик за зубами.

У чиновницьких чуланах,

Де столи дубові,

Де неволя і сваволя,

Тісно нашій мові.

По крамницях та пивницях,

Де й повітря п’яне,

Гасне, в’яне слово наше,

Степове, духмяне.

Не для «куплі» мова наша

І не для  „продажі”.

Не для того, щоб базікать на ледачім пляжі.

Наше слово не ввібгати

У сухі трактати,

Щоб лакейством хліба кусень підло заробляти,

Щоб брехати, щоб дурити,

Забивати баки,

Позичаючи нахабно очі у собаки.

На зачовганих асфальтах,

Де смолою пахне,

Наша мова крила губить,

Наша мова чахне…

Учень: П. Глазовий  «Гоголь і Шевченко»

Ходив Гоголь по столиці в циліндрі блискучому.

Прислухався, як дітей ми та студентів учимо.

І в саду Шевченківськім до пізнього часу

Про свою екскурсію повідав Тарасу:

Обійшов незримо я всі аудиторії –

Кафедри словесності, кафедри історії,

Хімії і фізики, етики й естетики,

І цієї, як її? – Навіть кібернетики.

Учать всіх по – руському, часом по – англійському,

І лише подекуди по – малоросійському.

Поміж професурою і межи студентами

Щирі малороси стали рудиментами.

Прочії вважають, що вкраїнській нації

Вчитися по – своєму вже немає рації.

Микола Васильович говорив піднесено,

Сипав афоризмами, усміхався весело.

І сказав Шевченко, засмучений дуже:

« Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже!»

Сторінка 5.

Презентація газети « Слово  давнє й сьогочасне».

Сторінка 6.

Учитель:

Слово наше рідне!

Ти сьогодні зазвучало, як початок, як начало,

Як озброєння всім видне,

Слово наше рідне!

Сторінка 6. Учениця:

Шорічно в нашій країні  за кращі літературні твори  присуджується  Державна премія імені Т.Г.Шевченка. Пропонуємо презентацію  про Лауреатів  премії за останні  роки.

Сторінка 7. Мовна гра.

1 завдання. Визначити лексичне значення слів.

Дармовис.

1.Підвіска,медальйон. 2.Пелерина в шинелі. 3.Бездіяльна людина, гультяй.

Дворушник.

1.Підступна людина. 2. Шпіон. 3.Зрадник.

Есперанто.

1.Національність жінки,яка походить  з Іспанії. 2.Коротка загострена борідка. 3.Міжнародна штучна мова,створена на матеріалі найпоширеніших європейських мов.

2 завдання. Продовжіть прислів’я.

1.Слово – не полова, а язик – не…

2.Обіцянка – цяцянка, а дурневі - …

3.Удар забувається, а слово - …

4.Дурний язик голові не…

5.Шабля ранить голову, а слово…

3 завдання. Прочитайте вірш про мову.

Сторінка 8. „ Ну, що б,здавалося, слова…”. Поради учням.

  •  Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою. І живою водою, що повертає віру в добро. і гострим ножем, і розжареним залізом, і  брудом.
  •  Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду.
  •  Словом можна вбити і оживити, поранити і  вилікувати. посіяти тривогу і безнадію.
  •  Розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати силу душі…
  •  Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.

Учитель:

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил,

Можна жити хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80933. Структура та методичне забезпечення підручника «Всесвітньої історії» (10-11кл.) 37.68 KB
  Бесіда – діалогічний метод навчання за допомогою якого вчитель із поставленими питаннямь спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання робити самостійні висновкиузагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіда є одним із активних методів навчання. Бесіда дозволяє залучити до діяльності на уроці дітей незалежно від їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей що сприяє досягненню високих результатів у навчально – виховному процесі. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу.
80934. Аналіз програми з історії України для 5 кл. Мета ,завдання та зміст 29.92 KB
  Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:...
80935. Кабінет історії в школі, його значення 34.32 KB
  Важливе значення має вигляд меблів якими обладнаний кабінет. Важливе значення має також оформлення передньої стінки яку складають державна символіка України розкладна проста чи магнітна дошка екран шафи з тумбами стаціонарний стелаж чи рухома підставка для книг.
80936. Аналіз програми з історії України для 6-9 кл. Мета ,завдання та зміст 35.39 KB
  Мета завдання та зміст. Програма з історії спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі Суспільствознавство Державного стандарту базової середньої освіти конкретизує зміст історичного компоненту галузі та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів з історії. Основними компонентами змісту окремих курсів за цією програмою є: зміст історичного навчального матеріалу перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем відповідних курсів. До кожної теми надано...
80937. Види історичних документів, особливості їх вивчення 35.44 KB
  До історичних джерел належить все створене людиною, у тому числі результати його взаємодії з навколишнім середовищем, а також предмети матеріальної культури, звичаї, обряди, памятки писемності. У широкому сенсі слова памятники писемності в методиці називають документами
80938. Аналіз програми з історії України для 10-11 класів мета завдання та зміст курсу Нової історії України 35.68 KB
  Мета курсу за вибором Досліджуємо історію України для профільних класів суспільногуманітарного напряму поглиблення системи знань учнів про історію України XX століття яке забезпечується набуттям старшокласниками власного інтелектуального досвіду вивчення історичного матеріалу розвитком навчальнопізнавальних умінь та ключових предметних компетенцій. Реалізація курсу за вибором Досліджуємо історію України здійснена у контексті профілізації старшої школи допоможе виконати наступні завдання: поглибити цілісні уявлення старшокласників...
80939. Позакласна позашкільна робота з історії в загальноосвітній школі 30.73 KB
  Позакласна робота різноманітна освітня і виховна робота спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позашкільна робота освітньовиховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.
80940. Побудова та використання на уроках історії України тренувальних та змістовних завдань 36.8 KB
  Наведіть приклад розроблених завдань. Під системою тренувальних завдань і вправ ми розуміємо сукупність послідовних завдань зі складністю що поступово зростає які пов’язані між собою спільною метою та змістом передбачають багаторазове виконання певної дії або діяльності метою набуття певного навику. Характерною ознакою системи тренувальних завдань та вправ є спрямованість на створення найбільш сприятливих умов для активної взаємодії суб’єкта з об’єктом вивчення й забезпечення високої інтелектуальної активності суб’єкта що забезпечує...
80941. Етапи підготовки вчителя історії до уроку 36.49 KB
  визначення місця уроку в темі чи розділі його очікуваних результатів. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку, складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.