60261

Слово давнє й сьогочасне

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: навчити учнів володіти рідною мовою виховувати повагу пошану до рідного слова відчувати свою приналежність до великого народу нації народності розвивати спостережливість навички виразного читання.

Украинкский

2014-05-15

59 KB

2 чел.

Козлова Р.Ф., вчитель української мови та літератури  

Тема усного журналу  „Слово давнє й сьогочасне”

Мета: навчити учнів володіти  рідною мовою, виховувати  повагу, пошану до рідного слова, відчувати свою приналежність до великого народу, нації, народності, розвивати спостережливість, навички виразного читання.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, вислови про мову.

Тип уроку: усний  журнал

Сторінки журналу:

1. Сповідь вчительки.

2. ”Молитва до Мови” К. Мотрич.

3. „Слово о полку Ігоревім”.

4. Літературна сторінка.

5. Презентація газети «Слово давнє й сьогочасне».

6. Презентація «Лауреати Державної премії України».

7. Мовна гра.

8. „Ну  що б, здавалося, слова...”. Поради учням.

Сповідь вчительки

Мабуть, важко уявити собі ситуацію, коли б у Франції французи почали спілкуватися між собою англійською чи німецькою мовою. Ну, а якби  Президент Франції заговорив до своїх співгромадян не  по  французьки,  то цього б уже, мабуть ніхто в світі не зрозумів. А те, що в Україні рідна мова вийшла з ужитку в повсякденному спілкуванні не дивує нікого…

Зникає мова, звичаї зникають,

Їх на смітник перевертень гребе.

У ріднім краї рідний край шукаю,

В своїм народі свій народ шукаю,

В самім собі шукаю сам себе.

Шукаю вдень, розшукую ночами,

Я наче дома і неначе десь…

Подумай лиш: свою шовкову мову

Почуєш тільки у глухім селі.

Ну, хай там ще в Тернополі, чи в Львові…

А на Хрещатику, в Донецьку? Ти звідкіль?

У мові нашого народу відбито його тисячолітній досвід, дивовижну спостережливість, вдачу, характер людини. Свідченням цього є українські прізвища: Білозір, Кривошия, Злодюжка.

Цю спостережливість у поєднанні з неабияким розумом, ми бачимо і в сотнях, тисячах українських приказок про всі сфери людського життя: кохання, шлюб, родинні стосунки, як-от: Невесело в світі жити, як нема кого любити;  Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.

А яка багата наша мова на синоніми! До  багатьох слів народ виплекав по сотні синонімів. Андрій Багмет, харківський  мовознавець сорок років збирав синоніми. До слова «бити» він дібрав 120 синонімів.

Нічого немає кращого у світі за українську пісню! Народна пісня жива доти, доки  жива її першооснова - мова, від якої за останні роки відцурались українці, віддавши перевагу російській. А хто зрікся мови, той втратив свою національність. Людина ж без національності ніколи не стане особистістю.

Мій улюблений вірш-пісня «До українців». Він є девізом  моєї педагогічної діяльності.

Я запитую в себе, питаю у вас, у  людей,

Я питаюсь в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той  місяць, той проклятий місяць і день,

Коли ми, українці, забули, що ми - українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є  у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто населення,  як це у звітах дається.

І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.

І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас:- Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути незмога,

Чом солодшим од меду нам видався час забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

Українці мої! То вкраїнці ми з вами-чи як?

Чи в  «моголах «і вмерти  судила нам доля пихата?

Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,

Щ о розквіт нам у душах смиренністю меншого брата?

Українці мої! Як гірчать мені ваші слова…

Знаю добре, що й вам вони теж не солодкі гостинці,

Але мушу сказати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Я вже й сам ладен мовить: «Воно тобі треба? Стерпи!»

Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:

Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?

Ради кого ховати свій біль за халяву?

Та хіба ж не   впаде, не  закотиться наша зоря,

І хіба не затліє на тлін українство між нами,

Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря

Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Сторінка 2. Учениці читають „Молитву до Мови”  К. Мотрич. Інсценування.

1-дівчина: Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

2-дівчина: Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу  роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

3-дівчина: Мово! Велична молитва наша  у своїй нероздільній трійці, що єси  ти і Бог-Любов, і  Бог – Віра, і Бог -  Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духу виродження, злого духу скверноті, ганьби.

4-дівчина: Мово наша! Дзвонкова кринице на дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили  Тебе, цілющу джерелицю, і  невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою слово, бо «Споконвіку було Слово. Слово було у Бога, і Слово було Бог».

1-дівчина: Мово наша! Пресвятая незаймана Діво! Яничарами в степах піймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий кривий ясир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищі продана.

2-дівчина: Мово наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла,  на хресті мук розіп’ята, на палю насаджена, за ребро на гак повішена дітьми –  покручами.

3-дівчина. Прости їх, змалілих, здрібнілих, перероджених, звироднілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і ненажерливим косарям, що Ти не древня, що  Ти не мудра, не велична,не велика, не прекрасна, не свята, не вічна єси.

4-дівчина: Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас грішних й не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, звідки Тебе вигнано, вернися до нашого краю…

Прости! Воскресни! Повернися! Розродися! Забуяй віщим і вічним  Словом від лісів - до моря. від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти свято руську землю, Русь – Україну, возвелич, порятуй народ її на віки!

Сторінка 3

Учениця. «Слово о полку Ігоревім»- видатна пам’ятка українського народу. Інтерес до цього твору  не згасає. Тема роботи, над якою я працювала, є  маловідоме дослідження переспіву  «Слово про Ігорів похід» Митрополита Іларіона. ( Презентація роботи МАН)

Сторінка 4. «Літературна»

Учень:

Хто сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Де іще від матінки-матусі

Ти почуєш: спатоньки – спатусі?

Ну яка на світі знає мова

Зменшувальні форми дієслова?

Хоч у нас і кажуть, що невістка

Буцімто чужа у хаті кістка,

Та недавно ув в одній господі

Чув таке я, що повірить годі.

Каже до невістоньки свекруня:

« Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?»

Хто ж сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Ну скоріше незбагненна мова,

Лагідно – чарівна. Загадкова.

Де ще в світі є така країна,

Як терпляча Україна – ненька,

Щоб і тих, хто їй  завдав руїни.

Звала незлобливо – воріженьки?

Учениця.

Хто любить, той легко вчить.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній  вимовляється, -

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

Учень. Наш народ завжди вирізнявся почуттям гумору. З усмішкою він  говорить устами Павла Глазового.

Мова величава

Якщо в нашій безталанній мові

Набереться двісті тисяч слів,

То за кожне українське слово

Вже поклали сто голів…

Нашу мову величаву

Чуємо не всюди.

І не мова винна в цьому -  винуваті люди.

Не вживеться щира мова з кволими  рабами,

В яких думка на припоні,

Язик за зубами.

У чиновницьких чуланах,

Де столи дубові,

Де неволя і сваволя,

Тісно нашій мові.

По крамницях та пивницях,

Де й повітря п’яне,

Гасне, в’яне слово наше,

Степове, духмяне.

Не для «куплі» мова наша

І не для  „продажі”.

Не для того, щоб базікать на ледачім пляжі.

Наше слово не ввібгати

У сухі трактати,

Щоб лакейством хліба кусень підло заробляти,

Щоб брехати, щоб дурити,

Забивати баки,

Позичаючи нахабно очі у собаки.

На зачовганих асфальтах,

Де смолою пахне,

Наша мова крила губить,

Наша мова чахне…

Учень: П. Глазовий  «Гоголь і Шевченко»

Ходив Гоголь по столиці в циліндрі блискучому.

Прислухався, як дітей ми та студентів учимо.

І в саду Шевченківськім до пізнього часу

Про свою екскурсію повідав Тарасу:

Обійшов незримо я всі аудиторії –

Кафедри словесності, кафедри історії,

Хімії і фізики, етики й естетики,

І цієї, як її? – Навіть кібернетики.

Учать всіх по – руському, часом по – англійському,

І лише подекуди по – малоросійському.

Поміж професурою і межи студентами

Щирі малороси стали рудиментами.

Прочії вважають, що вкраїнській нації

Вчитися по – своєму вже немає рації.

Микола Васильович говорив піднесено,

Сипав афоризмами, усміхався весело.

І сказав Шевченко, засмучений дуже:

« Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже!»

Сторінка 5.

Презентація газети « Слово  давнє й сьогочасне».

Сторінка 6.

Учитель:

Слово наше рідне!

Ти сьогодні зазвучало, як початок, як начало,

Як озброєння всім видне,

Слово наше рідне!

Сторінка 6. Учениця:

Шорічно в нашій країні  за кращі літературні твори  присуджується  Державна премія імені Т.Г.Шевченка. Пропонуємо презентацію  про Лауреатів  премії за останні  роки.

Сторінка 7. Мовна гра.

1 завдання. Визначити лексичне значення слів.

Дармовис.

1.Підвіска,медальйон. 2.Пелерина в шинелі. 3.Бездіяльна людина, гультяй.

Дворушник.

1.Підступна людина. 2. Шпіон. 3.Зрадник.

Есперанто.

1.Національність жінки,яка походить  з Іспанії. 2.Коротка загострена борідка. 3.Міжнародна штучна мова,створена на матеріалі найпоширеніших європейських мов.

2 завдання. Продовжіть прислів’я.

1.Слово – не полова, а язик – не…

2.Обіцянка – цяцянка, а дурневі - …

3.Удар забувається, а слово - …

4.Дурний язик голові не…

5.Шабля ранить голову, а слово…

3 завдання. Прочитайте вірш про мову.

Сторінка 8. „ Ну, що б,здавалося, слова…”. Поради учням.

  •  Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою. І живою водою, що повертає віру в добро. і гострим ножем, і розжареним залізом, і  брудом.
  •  Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду.
  •  Словом можна вбити і оживити, поранити і  вилікувати. посіяти тривогу і безнадію.
  •  Розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати силу душі…
  •  Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.

Учитель:

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил,

Можна жити хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50711. ИССЛЕДОВАНИЕ СЛОЖНОЙ ЦЕПИ ПОСТОЯННОГО ТОКА 126 KB
  Выполнить опытную проверку принципа наложения. Принцип наложения формулируется следующим образом: ток в Кой ветви равен алгебраической сумме токов вызываемых в этой ветви каждой из э. Принцип наложения используется в методе расчета получившем название метода наложения. Опытная проверка принципа наложения производится в следующем порядке: а в цепи собранной при выполнении пункта 1 отключается один из источников э.
50712. Имя существительное как части речи 72.5 KB
  Имя существительное – это самостоятельная часть речи, имеющая категориальное значение предметности и выражающая его в несловоизменительных категориях рода и одушевленности
50713. Ознайомлення з приладами та пристроями для вимірювання витрат енергоносіїв 132 KB
  Витрата рідини що вимірюється в одиницях обєму називається обємною Vτ наприклад м3 с а в одиницях мас масовою Мτ кг с. Звязок між ними Мτ= Vτρ де ρ кг м3 густина рідини. Обєм рідини як правило не є одиницею кількості речовини оскільки для однієї і тієї ж кількості рідини він залежить від температури і тиску або питомого обєму. За необхідності із цього поняття виокремлюють краплинні рідини і гази.
50714. Исследование работы фланцевого соединения 86.5 KB
  Эксперимент начинается со снятия показаний тензодатчиков при разгруженных болтах. Затяжка каждого болта контролируется по изменению показаний прибора ВСТ4. Значения показаний прибора разгруженных Поi и затянутых Пi болтов заносятся в таблицу 3 причем разность показаний для каждого болта не должна отличаться от расчетной более чем 15.
50715. Исследование фазового резонанса в цепи с последовательным соединением активного, индуктивного и емкостного сопротивлений 108 KB
  Цель работы: уяснить условия получения резонанса напряжений экспериментально исследовать явление резонанса напряжений в зависимости от изменения либо реактивного сопротивления либо частоты исследуемой цепи. Резонанс напряжений называется такой пассивной электрической цепи переменного тока с последовательным соединением активного индуктивного и емкостного сопротивлений при котором входное реактивное сопротивление равно нулю. При резонансе напряжений напряжение на входе цепи совпадает по фазе с током т.
50716. Исследование колебаний вращающегося вала 324 KB
  Изза неточности изготовления и сборки центры масс деталей как правило не находятся на оси вращения вала т. При вращении вала вследствие дисбаланса возникают переменные по направлению силы инерции дополнительно нагружающие вал и его опоры и вызывающие механические колебания системы. В связи с этим необходимо исследование колебаний вращающегося вала.
50717. Определение напряжений в днищах, нагруженных внутреннем давлением 216 KB
  Цель работы: Задачи исследования: Теоретический расчет напряжений и деформаций в эллиптическом и плоском днищах нагруженных внутренним давлением; Экспериментальное определение напряжений и деформаций в днищах сравнение их с расчетными значениями; Сравнение днищ различной формы с точки зрения возникающих в них напряжений Теоретическая часть Напряжения и деформации в эллиптических днищах нагруженных внутренним давлением В инженерной практике для расчета напряжений и деформаций пользуются...
50718. Исследование распределения напряжений в эллиптическом и коническом днищах 441.5 KB
  Расчет напряжений и деформаций в днищах нагруженных внутренним давлением. Экспериментальное определение напряжений и деформаций в днищах. Анализ результатов теоретической и экспериментального исследования напряженного...
50719. ИССЛЕДОВАНИЕ ТРЕХФАЗНОЙ ЦЕПИ ПРИ СОЕДИНЕНИИ НАГРУЗКИ ЗВЕЗДОЙ 595.5 KB
  Экспериментальное определение основных соотношений между токами, напряжениями и мощностями в симметричных и несимметричных цепях. Исследование различных режимов работы трехфазной цепи. Выяснение практической роли нейтрального провода.