60268

ПАМЯТЬ СЕРЦЯ СТОЇТЬ НА ПОСТУ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

1 ведучий: Найкоротша з ночей обірвалася вибухом смерті. 2 ведучий: Я вірю в память Допоки вона житиме житиме історія житиме держава. 3 ведучий: Памятай що за твоє щастя в пекельних печах таборів смерті у смертельних боях за кожний сантиметр землі...

Украинкский

2014-05-15

113.5 KB

0 чел.

ПАМ'ЯТЬ СЕРЦЯ

СТОЇТЬ НА ПОСТУ

(Методична розробка позааудиторного заходу,

присвяченого 65-й річниці Великої Перемоги

над німецько-фашистськими загарбниками)

        

       Розробила викладач  історії

       Артемівського педагогічного

       училища

       Копанишин Л.В.

МЕТА: Розвивати політичну культуру.

 Сприяти збагаченню знань з періоду Другої світової війни.

Виховувати у студентської молоді почуття патріотизму, толерантності, загальнолюдських цінностей, почуття гордості за героїчне минуле країни.

ОБЛАДНАННЯ: Мультимедійний екран, комп'ютер, диски з записами пісень воєнної тематики і запис відеоряду, оформлення сцени.

 

 

На екрані напис – 22 червня 1941 р. 

(Звучить пісня «Степом» у виконанні викладача вокалу Чумакової К.С.)

1 ведучий:

Найкоротша з ночей обірвалася вибухом смерті.

Час невтомно іде, та лишається жах той нестерпний.

Чорним став на віки день недільний далекого червня,

Бо відкрила біда всі ворота без дозволу й черги.

І яким для планети було оте Дантове пекло,

Не віднайдеш слова, бо й небесне світило померкло.

22 число. Припаде чи неділя, чи будень.

Скільки б літ не пройшло, але ранок здригатися буде.

2 ведучий:

Я вірю в пам'ять…

Допоки вона житиме, житиме історія, житиме держава.

3 ведучий:

Пам'ятай, що за твоє щастя в пекельних печах таборів смерті, у смертельних боях за кожний сантиметр землі – від Дніпра до Берліну – помирали й твої ровесники.

4 ведучий:

З кожних ста чоловіків, що народилися на Донбасі в 1923 р., в живих залишилося лише троє.

5 ведучий:

Пам'ятай, що Вітчизна пережила смертельну небезпеку, бо на полях битви вирішувалось: бути їй чи не бути?

6 ведучий:

Пам'ятай, що 10 мільйонів кращих синів і дочок Батьківщини загинули, оберігаючи твоє майбуття.

7 ведучий:

Із них 379 тис. донбасівців.

8 ведучий:

25 тис. артемівців.

1 ведучий (в руках вінок із жита, калини, дубового листя):

У мого народу є давня традиція: вшановуючи славу й велич, ми сплітаємо вінки з жита, калини, дубового листя.

2 ведучий:

Жито – вічна пам'ять про тих, хто навіки пішов від нас, пам'ять серед живих.

3 ведучий:

Калина – краса, яка житиме всупереч горю та смерті.

4 ведучий:

Дубове листя – праця тих, кого серед нас давно немає, праця, що залишилася живим.

5 ведучий:

І пам'ять гукне,

Щоб почув увесь світ,

Бо так їй затісно у грудях, -

То світять серця

І нас кличуть на звіт:

Чи ви не забули все, люди?

6 ведучий:

Знати й пам'ятати, щоб не повторити й не допустити.

7 ведучий:

Знати й пам'ятати, щоб пишатися.

8 ведучий:

Знати й пам'ятати, щоб бути гідними слави й величі кращих синів та дочок України.

1 ведучий:

Знати й пам'ятати, щоб учитися долати перешкоди і твердо крокувати до мети.

(На фоні набату)

2 ведучий:

Хай же пам'ятає весь світ.

3 ведучий:

Хай же знає весь світ.

4 ведучий:

Хай же почує весь світ.

5 ведучий:

Хай же подумає весь світ.

6 ведучий:

Хай же навчиться весь світ.

7 ведучий:

Навчиться любити, вірити і сподіватися.

8 ведучий:

Я вірю в Пам'ять…

(На фоні пісні «Ех, дороги»)

1 ведучий:

Дороги, дороги, дороги…

Скільки їх, сходжених і несходжених, розмитих дощами й розбитих кіньми та різними транспортами?!

2 ведучий:    

Кожна з них – то частинка історії мого великого народу.

3 ведучий:

Цікаво, хто ходив саме цією?

4 ведучий:

Можливо тим вузьким гостинцем поверталися у світлому 45-му ті, хто «пекла пройшов горнило і все-таки переміг!».

   

   (На екрані «На узліссі три берізки»)

5 ведучий:

А може саме на цій лісовій галявині загинула молода вчителька Марія Ворона, що кинулася на допомогу пораненим льотчикам?

6 ведучий:

Три берізки стоять на узліссі,

Де, як руно, зелена трава,

У старому дубовому лісі

Три берізки, як пам'ять жива.

Що і як розказати не беруся

Ліс тримає легенду свою.

Тут колись білокоса Маруся

Рятувала солдат у бою.

(Звучить пісня «Мальви» у виконанні

студентки IV курсу музичного відділення Качури В.)

7 ведучий:

Польова стежина веде до партизанських місць, де проходили запеклі бої, в яких тисячі людей назавжди залишилися юними і стали безсмертними.

Вони навіки спинилися на півдорозі і ніби промовляють до нас, нинішніх:

«Доживіть!», «Долюбіть!», «За нас…!»

8 ведучий:

Можливо саме тут ішов у безсмертя невідомий солдат.

1 ведучий:

А ось цією стежинкою брели ті, хто відступали, але не корилися, хто, стікаючи кров'ю, ще міцніше стискали в руках зброю, хто падав, але з беззаперечною вірою в Перемогу.

2 ведучий:

А цим шляхом, пильно вдивляючись у кожне солдатське обличчя, проходить солдатська вдова.

3 ведучий:

Сива тінь припала до вікна

На Вкраїні, в Варшаві, у Празі…

Хто цю жінку у світі не зна?

То солдатка чекає у спразі.

Вже й роками своїм збилася з ліку

Та не може Журавка забути –

Все чекає з війни чоловіка.

Видно, вік їй Журавкою бути.

Дівчина в образі вдови:

Роками іду до тебе. Живу коханням, дихаю ним. Я вже давно одцвіла, як червнева вишня. Ми так давно не бачились, милий! Дорога до тебе така важка, довга і нескінченна. Інколи я чую пісні, які співали на нашому весіллі. Я не забула твоїх ніжних рук, які так бережно вели мене до першого подружнього танку. Не забула нічого. І того страшного ранку, коли душу обпекло горем. Хіба Щастя буває таким коротким?! Ти так і не вийшов з першого бою. Але поки я – живеш і ти. Уже одружилися навіть правнуки наших ровесників. А я так і не бавила наше дитя.

       Все вбила війна. Щастя, Надію. Залишилася лише пам'ять. У неї й вірю…

(Звучить пісня «Журавка»)

Дівчина в образі матері, яка втратила синів:

Край степу стояла жінка. Пильно вдивлялася в далечінь. Вітерець лагідно перебирав пасма сивого волосся…, вона просто стояла. І просто дивилася. Захотілося спитати: «Що вам болить?» Підійшла ближче і впізнала. Це – Мати.

Першого, Борисика, провела в 41-му.

З другим, Максимом, прощалася зимою 42-го.

А наймолодший, Сергійко, схилився востаннє до маминих рук у 43-му…

І мовчання. І так шість десятиліть. Надії виткала безсонними ночами, виткала довге полотно чекань. І руки не піднімаються його розпустити.

(Звучить пісня «Журавка»

у виконанні викладача вокалу Чумакової К.С.)

4 ведучий:

Згадаємо всіх поіменно синів:

У пам'яті совість глибинна.

Бо пам'яттю світять нам вічні вогні

І праведні часу сивини.

5 ведучий:

Чи не цією стежинкою поверталася з Германії до рідного Артемівська Галина Друпп, одна з 2,5 тис. остарбайтерів?

(На екрані фото Г.Друпп)

Дівчина в образі Галини Друпп:

1 листопада 1941 р. у місті з'явилися німці. Коли я їх вперше побачила – схотілося кинутись і вицарапать їм очі. Почалися арешти комуністів і євреїв. Взимку почали відправляти молодь в Німеччину.  Мені 22… Що чекає мене там, на чужині? В товарному вагоні 45 дівчат. 18 липня 1942 р. ми приїхали до міста Зоєст. Одна думка не виходила з голови: «Ми раби». Стіни бараку, куди нас помістили містили написи наших співвітчизників. Кажуть, їх було тут вже 60 тис.

«Прощавай навчання в інститутах та технікумах»

                                                            Василь Богун, Сталін

«Де ти, моя матуся рідненька», підпис нерозбірливий

«Полетіла б на крилах на Батьківщину, та ланцюги не пускають»

                                                            Марія, Поділля

          Серце рветься на шматки. Кожен запис – то людські муки…

(На екрані діти з концтабору Треблінка з Янушом Корчаком)

6 ведучий:

Вчитель і війна.

Що може бути більш несумісним, ніж ці поняття.

Ми, майбутні вихователі та вчителі, схиляємо низько голови перед подвигом великого Януса Корчака, який разом із трьомастами вихованцями сирітського притулку прийняв смерть у газовій камері в таборі смерті в Треблінці. Він міг би врятуватися, але не зміг зрадити дітей. Він залишився з ними. Назавжди. Бо був Учителем. Справжнім.

(Хвилина мовчання)

7 ведучий:

Хвилина мовчання…

Я завжди тремчу

Як слухаю траурну тишу.

(На екрані хроніка воєнних дій окупації Артемівська)

8 ведучий:

Роки окупації. Роки жаху, роки крові і болю.

29-30 вересня 1941 р. фашисти вчинили жахливий злочин, розстрілявши тисячі безвинних жертв у київському Бабиному Яру.

(На фоні жіночого вокалізу.

На екрані кадри з фільму «Горить свіча»)

1 ведучий:

Бабин Яр – наші вічні провини.

День живий ставить мертвим свічу,

Наче реквієм, щебет пташиний

А я слухаю й довго мовчу.

2 ведучий:

Навіть час ті страхіття не витре.

Імена убієнних, хрести

Тужить голосом совісті вітер

І не хоче цей злочин простить.

3 ведучий:

А через 3,5 місяці трагедія повторилася. 10-11 січня 1942 р. в нашому місті на території заводу шампанських вин у камері № 46 було живцем замуровано 3000 євреїв – мирних жителів.

(На сцені «жива» скрипка..Учасники по черзі виходять зі свічками.

Стають так, щоб утворився вічний вогонь)

4 ведучий:

Був план жорстокий – безневинних знищить.

Коли і де, тоді не знав ніхто.

І 46 – то камера зловіща,

Печера смерті: тут мерців битком.

5 ведучий:

Живцем замурували в підземеллі

Три тисячі євреїв палачі.

У тій холодній і німій пустелі

Ще довго чулись стогони й плачі.

6 ведучий:

Ну хто ж коли ще такі звірства бачив?

Взяли на душу вбивці смертний гріх,

Що й досі та печера гірко плаче –

Тих мук і сліз нам вистачить на всіх.

7 ведучий:

Невже то їхній шлях обітування,

Бо в катакомбах плач не занімів.

Приречені довіку на вигнання,

Немов чекали ще спасенних днів.

8 ведучий:

Горять свічки. Від ладану – задуха.

І в похороннім дзвоні, як в труні.

І хочеться втекти, а серце слуха

Ті голос: ви чуєте чи ні?

1 ведучий:

Відходить час від того жаху далі.

Стіна Плачу – меморіал святий.

Стіна Плачу – відкрита Книга Жалю,

Сльозами пам’яті відновлені мости.

2 ведучий:

Надій і поривань – Руїни тлінні

Могила братська, брили кам'яні.

А ми, живі, у вічному болінні

За їхні сльози й мученицькі дні.

(Звучить дуже тужлива ЄВРЕЙСЬКА мелодія)

(На екрані пам'ятники Донбасу загиблим воїнам)

3 ведучий:

За 22 місяці окупації у місті загинуло 14 тис. мирних жителів, знищено 4300 житлових приміщень, більш як 3 тис. мешканців залишилися без даху.

4 ведучий:

544 дні гриміли бої за наш Донбас.

5 ведучий:

Через століття, за днями знаменними

Слава солдатська устане завжди,

Як ми прикрили своїми знаменами

Землі й народи от смерті й біди.

6 ведучий:

364 наших земляка удостоєні звання Героя Радянського Союзу, із них – 31 артемівець.

7 ведучий:

76 донбасівців є повними кавалерами Ордена Слави.

8 ведучий:

10 учасників визволення Донбасу стали почесними громадянами  міста Артемівська.

Учасники звільнення Донбасу, почесні громадяни  м. Артемівська

  1.  Ребриков Корній Григорович – колишній командир 266-ї Артемівсько-Берлинської дивізії, яка 5 вересня 1943 р. звільняла наше місто від ворога.
  2.  Фомиченко Сава Макогонович – колишній заступник командира дивізії.
  3.  Волошин Юхим Володимирович – заступник командира по політчастині 1006-го полку 266-ої стрілкової дивізії.
  4.  Заливатський Іван Павлович – служив у військовій частині, яка брала участь у звільненні нашого міста.
  5.  Динник Данило Дмитрович – брав участь у боях по звільненню Харцизька, воював на Савур-Могилі.
  6.  Разуваєв Сергій Павлович – у складі окремого лижного батальйону особливого призначення брав участь у боях за звільнення Артемівська. 52 роки займався військово-патріотичною роботою серед учнівської молоді.
  7.  Тиховод Володимир Якимович – перебував у складі 8-ї танкової дивізії, яка 3 вересня перейшла в наступ на Артемівському напрямку.
  8.  Ткаченко Володимир Павлович – брав участь у звільненні Артемівська в складі 3-ої гвардійської армії.
  9.  Черняк Михайло Соломонович – служив у 153-ій стрілковій дивізії, яка 2 вересня перейшла в наступ по всій лінії фронту,  ввійшла в Серебрянку, Сєвєрськ.
  10.  Шеховцов Олександр Прокопович – у складі 52-ої стрілкової дивізії брав участь у бойових операціях по звільненню нашого міста в лютому 1943 р., а потім у вересні цього ж року вдруге звільняв Артемівськ уже в складі 16-ої окремої стрілкової бригади внутрішніх військ діючої армії, куди його було зараховано як командира відділення взводу розвідки.

(Звучить пісня «Спасибі, солдати»)

(На екрані сучасний Артемівськ, звучить гімн Артемівська)

1 ведучий:

Артемівщина – рідна мати,

А ми її дочки й сини.

Артемівськ, Артемівськ – ти сила й життя,

Народжене зорями місто.

В обличчі твоєму краса майбуття

Горить, як калина, вогнисто.

В тобі вогонь землі,

На хлібі – дрібка солі.

У пам'яті століть твоя висока доля.

Із мудрістю повчань тобою правлять зорі.

Надійний твій причал.

В тобі – глибинний корінь.

(На екрані пам'ятники Донецької області)

2 ведучий:

Зметнувся ввись гранітною стрілою

Цей обеліск, немов крилатий стяг.

Як пісня тим, що не вернулись з бою

І подвиг свій уславили в віках.

Звання і прізвища, і дати

Печалі бронзове лиття

Лежать наморені солдати,

А не проживши й півжиття.

(На екрані «Вічний вогонь»)

3 ведучий:

Сивина біля скронь –  літ швидкий білоцвіт.

Тихо Вічний вогонь б'є крилом об граніт.

Ми цей камінь несем у собі, як снагу

Перед Вічним Вогнем всі ми вічно в боргу.

(На край сцени кладуть квіти. На екрані солдат в Берліні)

4 ведучий:

Кінець війни. Повержений рейхстаг.

Ні свисту куль, ні поклику: «В атаку!»

Лиш слово «Перемога!» - на вустах.

Салют полегшим, а живим – подяка!

На екрані салют. Звучить пісня «Перемога свята!» у виконанні студентки ІІ курсу музичного відділення Чудопал О.)

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69942. История электродинамики 184 KB
  В среду вводится покоящаяся ортогональная система координат в которой определена покоящаяся точка наблюдения. В частности в декартовой системе координат ДСК. В математическом смысле непрерывные функции координат описывают реально существующее физическое поле в каждой точке.
69943. Программное обеспечение ЭВМ и информационные технологии 213.36 KB
  Сообщение это форма представления информации для ее последующей передачи в одном из следующих видов: числовая форма представленная цифрами; текстовая форма представленная текстами составленными из символов того или иного языка; кодовая форма представленная кодами...
69944. Начертательная геометрия 6.38 MB
  Методом начертательной геометрии является метод проекций. Аппарат центрального проецирования состоит из: плоскости проекций центра проекций S проецирующих прямых проходящих через центр проекций S объектов проецирования точек А В С D и т.
69945. СООТВЕТСТВИЯ. ДЕЙСТВИТЕЛЬНЫЕ ЧИСЛА. СООТВЕТСТВИЯ МЕЖДУ МНОЖЕСТВАМИ 1.74 MB
  Множества и операции над ними Основными неопределяемыми понятиями математики являются множество элемент множества. Множества представляют собой совокупность каких-либо предметов объектов обладающих общим свойством. Договоримся называть их элементами множества.
69946. Медицина катастроф: понятие, цели, задачи. Виды поражений при катастрофах. Служба медицины катастроф 68 KB
  Катастрофа - крупная авария, повлекшая за собой человеческие жертвы, ущерб здоровью людей либо разрушения, либо уничтожение объектов, материальных ценностей в значительных размерах, а также приведшая к серьезному ущербу окружающей природной среды...
69947. Дошкольники. Формирование монологической речи у дошкольников 51.5 KB
  Чтобы организовать работу с детьми по формированию монологической речи воспитателям необходимо руководствоваться прежде всего данными современной лингвистики текста которая пытается ответить на вопросы: Как сделан текст Как он организован; Что превращает определённую последовательность...
69948. Медицинская генетика как наука 83 KB
  Место генетики в практической медицине Исторические этапы развития генетики Предмет изучения медицинской генетики 4. Основы медицинской генетики 4. Практические достижения генетики Основы цитологии 5. Менделя генетика прошла путь от натурфилософского понимания законов наследственности...
69949. Понятие о первой медицинской помощи. Асептика и антисептика 75 KB
  Первая медицинская помощь – комплекс экстренных медицинских мероприятий, проводимых внезапно заболевшему или пострадавшему на месте происшествия и в период доставки его в медицинское учреждение.