60342

Лексикологія. Фразеологія

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Слово і його лексичне значення. Навчальна: активізувати узагальнити та систематизувати знання студентів про слово як предмет вивчення лексикології про лексичне значення слова про синоніми антоніми та пароніми про фразеологію...

Украинкский

2014-05-16

83.5 KB

35 чел.

Вивчення теми «Лексикологія. Фразеологія» на І курсі коледжу

Тема заняття. Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми.  Фразеологізми.

Вид заняття (тип уроку): комбінований. Урок - мандрівка.

Мета заняття.   Навчальна: активізувати, узагальнити та систематизувати знання студентів про слово як предмет вивчення лексикології, про лексичне значення слова, про синоніми, антоніми та пароніми, про фразеологію; сформувати уявлення про лексико-стилістичні синоніми та їх види; удосконалювати навички визначати пряме та переносне значення слова, розпізнавати тропи в тексті та доречно їх використовувати у власному мовленні; учити правильно проводити синонімічну заміну з метою підсилення тієї чи іншої стилістичної ознаки; формувати вміння визначати стилістичне призначення фразеологізмів; збагачувати словниковий запас студентів, удосконалювати вміння працювати зі словниками. 

Розвивальна: розвивати культуру мовлення, навички правильного слововживання,  логічне мислення, усне та писемне мовлення, розвивати вміння знаходити й опрацьовувати необхідну інформацію з різних джерел і користуватися нею; вміння критично оцінювати власну роботу та одногрупників на занятті.

Виховна: виховувати повагу до рідної мови, любов до слова; тактовність, почуття колективізму, відповідальності за доручену справу.

Забезпечення заняття

Наочність: виставка словників, карти-схеми «Лексикологія», «Фразеологія».

 Роздатковий матеріал: картки оцінювання, картки з вправами.

ТЗН: мультимедійний проектор, ноутбук.

Література:

1. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К.: Рад.шк., 1990. – с.3-6.

2.Впровадження нових педагогічних технологій на уроках української мови та літератури. – Харків: ХОНМІБО, 2006. - 264с.

3. Глазова О.П. Рідна мова. 10 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Ранок, 2003. – с. 149-158.

4. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова: підруч. для 10 кл. загальноосв.  навч. закл.: рівень стандарту. – К.: Генеза, 2010 – с.102-111.

5. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посіб./ В.Д. Ужченко, Т.П. Терновська, Т.С. Маркотенко – К.: Вища шк., 2006. – с.35-54.

6. Тєлєжкіна О.О. Українська мова. Стилістика.10 клас. Профільний рівень. – Харків: Ранок, 2010.- с.134-146.

7. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі: Посібник для вчителя. – К.: Рад.шк., 1990. –175с.

8. Українська мова.Ч.1/ за ред.. П.С.Дудика. – К.: Вища школа, 1988. – с.106-123, 148-150.

9. Українська мова: підруч. для 10 кл. загальноосв.  навч. закл. з навчанням укр. мовою: профільний рівень / М.Я.Плющ, В.І. Тихоша, С.О. Караман, О.В.Караман. – К.: Освіта, 2010. – с. 157-186, 222-234.

10.Шабельник Т.М.  Рідна мова. 10 клас. Рівень стандарту: Плани-конспекти уроків. – Харків: Ранок, 2010. – с. 81-83, 119-137, 146-151.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина.

Привітання. Облік присутніх.

ІІ. Повідомлення теми й мети заняття. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на занятті ми з вами здійснимо подорож до країни Мови. Але країна ця дуже велика, а час нашого заняття  - обмежений, тому ми встигнемо відвідати лише два міста – це Лексикологія та Фразеологія. Тож запишіть тему нашого заняття: «Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів». Ми з вами пригадаємо все, що ви знаєте про слово, про його лексичне значення, про синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми; удосконалимо навички визначати пряме й переносне значення слова, розпізнавати тропи в тексті та доречно їх використовувати у власному мовленні; дізнаємося про лексико-стилістичні синоніми та їх види, навчимося правильно проводити синонімічну заміну з метою підсилення тієї чи іншої стилістичної ознаки; навчимося визначати стилістичне призначення фразеологізмів. І завдяки цим знанням досягнете збагачення вашого словникового запасу, підвищення культури мовлення, навичок правильного слововживання,  логічного мислення, покращите усне та писемне мовлення. До того ж цей матеріал стане у пригоді тому, хто буде складати ЗНО.

І щоб налаштуватися на роботу проведемо аутотренінг.

Я вільно володію засобами рідної мови.

Дбаю про культуру мовлення.

Я -- особистість творча, маю допитливий розум.

Мене цікавлять мовні таємниці.

Я можу творити.

Я хочу і можу зробити свій проект та презентувати його.

Я міркую, замислююся.

Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Але перш, ніж вирушити в подорож, пригадаємо, що ви знаєте про ці країни, за допомогою мовознавчого диктанту «Вірю - не вірю». На аркушах паперу поставте плюс, якщо згодні з висловом, мінус – якщо ні.

  1.  Лексика – це словниковий склад мови +
  2.  Усі терміни – багатозначні слова -
  3.  У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в переносному значенні +
  4.  Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми +
  5.  Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми -
  6.  У реченнях «Учитель використовує ефективні методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина» вжито пароніми +
  7.  Сполучення «ведмежа послуга, крокодилячі сльози, курей восени рахують» - фразеологізми +
  8.  Сполучення «каша в голові, заварити кашу,каші просить»  - синонімічні  -
  9.  Слова « вода, земля, подяка» - стилістично забарвлені -
  10.   Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи +
  11.  Сніг іде, густий голос, рукав річки – це метафори +
  12.  Гіпербола, метафора, алегорія здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі. -

     А тепер разом з‘ясуємо, які відповіді правильні, а які – ні.

     Обміняйтесь аркушиками і перевірте роботи, спираючись на відповіді.

Студенти перевіряють.  Озвучуються попередні результати. Збираю листки.

Як бачите, вам є що повторити, над чим попрацювати.

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

  1.  Вступне слово викладача.

Перше місто, до якого ми помандруємо – Лексикологія.

Багато є таємниць у світі, і найбільша з-поміж них — мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами у всій красі, глибині і неповторності.

З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов'язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини.

У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання всього механізму мови. Ця одиниця — слово.

Усі діяння наші, думи і сподівання закріплюються у слові. Воно наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було (або й залишиться таким!) безпосередньому сприйманню. У цьому диводійному дзеркалі відображаються всі «айсберги» світу.

    За допомогою слова ми проникаємо в думи і почуття, які хвилювали людей за тисячоліття до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати їм у слові найсокровенніше. Слово найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Завдяки його могутності не замулюється людський досвід. Це схованка мудрості і невмирущості народу.

Видатний швейцарський лінгвіст Ф. де Соссюр зазначав, що «слово, незважаючи на всі труднощі, пов'язані з визначенням цього поняття, є одиницею, що невідступно постає перед нашим розумом як щось центральне в механізмі мови». У слові об'єднується багато властивостей. Воно є багатомірним: позначає предмети та явища навколишньої дійсності, має певне емоційне забарвлення, вирізняється неповторністю своєї біографії, спеціалізується у граматичній ролі, оформляється фонетично.

Тож слово – основна самостійна значуща та відтворювальна одиниця мови. Слово становить єдність зовнішньої форми і значення. Зовнішньою формою слова є звукова оболонка, внутрішнім виявом – його лексичне значення.[1]

  •  Давайте з‘ясуємо, які ознаки має слово як одиниця мови?

1.Виконує номінативну функцію.

2. Має лексичне та граматичне значення.

3. Може бути «будівельним» матеріалом для словосполучень та  речень.

4. Може поділятися на менші частини.

От ми й почали нашу мандрівку до міста Лексикологія, з‘ясували, що таке слово, які його ознаки. Хочеться  побажати вам більше заприязнитися зі словом, проникнути в його незмірні глибини.

У нас є група студентів, що працювала над проектом «Лексикологія української мови». Тож надаємо їм слово.

2.Захист проекту «Лексикологія».

(Студенти групи конспектують нові поняття.)

      Отже, теоретичний матеріал ми пригадали, доповнили новими визначеннями, а тепер попрацюємо над вправами. У процесі виконання різних завдань не забувайте користуватися словниками.

      І спочатку ми відправимося в місто Лексикологія на майдан Лексичного значення слова і відвідаємо Інститут експертизи лексичного значення слова.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання вправи 137 (Ужченко [5, с.137]).

2.Виконання вправи 376, 377 (Плющ[9, с.168]).

Тепер пройдемося по вулиці Омонімів і виконаємо  вправу 384 (Плющ[9, с.170]) на розрізнення омонімів і багатозначних слів.

  1.  Виконання вправи 384 (Плющ[9, с.170]).

Гарну книжечку читають хлоп‘ята.

- Що це значить романтизм? – питають у тата.

- О, знайшли про що питать, - блимнув той спідлоба. –

Це коли кістки болять… Є така хвороба.

                                                                    ( П.Глазовий)

  •  Чи правильне пояснення дав тато дітям? Чому?

Щоб закріпити вивчене про пароніми, пройдемося вулицею Паронімів.

  1.  Виконання вправи 393 (Плющ[9, с.172]) по варіантам. Один студент виконуватиме впр. 395(Плющ[9, с.172]) біля дошки.

5. Виконання вправи  150 (Ужченко[5, с.38]).

Важливим стилістичним засобом української мови є синоніми. Вони дають змогу не тільки уникнути повторів, а й вибрати найдоречніше слово, уточнити думку, підсилити зображуване, дати йому позитивну чи негативну оцінку. Тож прогуляємося по проспекту Синонімів.

6. Виконання вправи 407 (Плющ[9, с.177]).

7. Виконання вправи 406 (Плющ[9, с.177]).

І в цьому місті нам лишилося завітати на вулицю Антонімів.

8. Виконання вправи 163 (Ужченко[5, с.41]).

9. Виконання вправи 162 (Ужченко[5, с.41]).

VІ. Сприйняття нового матеріалу.

1.Слово викладача.

Ми продовжуємо мандрівку чарівною країною Мовознавства. І зараз наш шлях лежить через чарівне місто. Але щоб потрапити до нього, нам треба відчинити ворота. Розгадати кросворд: сформулювавши значення словосполучень одним словом і заповнивши по горизонталі рядки, ви прочитаєте по вертикалі ключовий термін, який і  допоможе нам відчинити браму.

Запитання до кросворду:

  1.  Витати у хмарах (фантазувати).
  2.  Пекти раків (червоніти).    
  3.  Ні пари з уст (мовчати).     
  4.  Звестися до нитки (зубожіти.)  
  5.  Байдики бити едарювати.)    
  6.  Баламутити голову (морочити). 
  7.  Лити сльози (плакати). 
  8.  Молоко під вусами не обсохло (молодий).
  9.  Брати верх (гору) (перемагати).    
  10.  Накивати п'ятами (у теперішн. часі) ( втікати.) 
  11.  П'яте колесо до воза (зайвий).     
  12.  Врізати дуба (померти).      

Яке ключове слово отримали?

Так, ФРАЗЕОЛОГІЗМ. Отже, ми можемо відвідати місто Фразеологія.

Зараз надамо слово студентам, що працювали над проектом «Фразеологія української мови». Тож надаємо їм слово.

2.Захист проекту «Фразеологія».

А тепер ми можемо помандрувати містом Фразеологія й виконати практичні завдання.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

На вул. Пізнавальній виконаємо впр.208 (Ужченко[5, с.52]).

1. Виконання вправи 208 (Ужченко[5, с.52]).

На вул. Відгадайка пограємося, спробуємо здогадатися, про які фразеологізми йде мова, назвавши спочатку ключове слово

2. Вправа 1. Відгадай, що це. (На кожну відповідь показувати ілюстрацію.)

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.

Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.

Ось ми підійшли до мосту «Диво в решеті». У зошит ви випишите лише ті фразеологізми, які мають значення «багато», тобто пересієте їх через сито.

  1.  Вправа 2. Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Група виконує вправу у зошитах, а два студенти вибирають потрібні фразеологізми

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

І ось ми потрапляємо до стилістичної лабораторії.

3. Вправа 3. 1. Визначити стиль застосування фразеологізмів. Зробіть висновок, у яких стилях вживаються фразеологізми.

Відкрити збори                                             офіційно-діловий

Під кутом зору                                              науковий

Загострити питання                                      публіцистичний

Говорити ні те ні се                                      розмовно-побутовий

Надати слово                                                 офіційно-діловий

Вимушена посадка                                        різні стилі

Як з гуся вода                                                розмовно-побутовий

Блудний син                                                  різні стилі

Тримати нейтралітет                                    офіційно-діловий

Про мене – хай вовк траву їсть                   розмовно-побутовий

4. Аналіз думок

        -   Отже, у яких стилях мовлення фразеологізми вживаються з певною метою? (Фразеологія є окрасою художнього стилю літературної мови; зокрема усної народної творчості, вони є характерною ознакою розмовно - побутового стилю. Тому зі стилістичного погляду фразеологічні одиниці групуються на розмовно-побутові та народно-поетичні: іти світ заочі; хай наші вороги плачуть; журавлиний ключ вірності. Але окремі усталені звороти можуть бути притаманні офіційно-діловому, науковому й публіцистичному стилям) 

 Проблемне запитання

- Яка відмінність фразеологізмів розмовно-побутового стилю від усталених зворотів офіційно-ділового й наукового стилів?  (Емоційна забарвленість)

       Відвідаємо і пошукова лабораторію.

5. Вправа 4. Дібрати синоніми до фразеологізму «і слід пропав»:

          (Як у воду впало, і слід прохолов, і слід простиг, і сліду не стало, як корова язиком злизала, тільки й бачили, як водою змило, як крізь землю провалився.)

Забіжимо на хвилинку до творчої лабораторії.

6. Вправа 5. Скласти текст про студентське життя, вживаючи фразеологізми за розум братися, вітер у голові, пекти раків, переступаючи з ноги на ногу, взяти себе в руки,  знову  за рибу гроші.

(Ми уже студенти. Пора, як кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас ще вітер у голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у заввідділення, пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову  за рибу гроші.)

Ось і підійшла до кінця наша мандрівка.

VІ. Підсумки заняття.

Зібрати картки  оцінювання членів групи, виставити в них оцінки. Виставлення оцінок.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати [9, с. 163, 165-166, 170, 173-174, 179-180, 230-233, 237-238]. Впр.404, 514 або виписати з художньої літератури 8 – 10 речень із фразеологізмами.

*За наявності часу –

1. Складіть речення з поданими фразеологізмами.

Березова каша — різка з берези, якою карають.

Каша в голові — безладдя думок.

Заварити кашу — почати неприємну справу.

Каші просить — діряве взуття.

Каші не звариш — не домовишся.

Мало каші з'їв — не доріс.

Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.

2. Аукціон. Викладач називає фразеологізм, студенти добирають синонімічні фразеологізми.

Байдики бити - і за холодну воду не братися, собак ганяти, тинятися з кутка в куток, горобцям дулі давати, горобців лічити, походеньки справляти, у стелю плювати, лежні справляти.

Давати прочухана - наганяти холоду, давати наганяй, читати нотацію, вправляти мозок, давати жару, милити чуба, знімати стружку, брати в шори.

Замилювати очі - напускати туману, замазувати очі, замовляти зуби, обводити навколо пальця, дим пускати в очі, відводити очі, водити за ніс, у дурні пошити.

Їздити верхи - сісти на голову, покласти на лопатки, поставити на коліна, тримати під п'ятою, вірьовки сукати, узяти гору.

Тримати язик за зубами - і рота не розкрити, ні пари з вуст, подавитись язиком, як у рот води набрати, як занімів, як заціпило, втрачати дар мови, ані мур-мур, прикусити язика, мовчанку справляти, як риба.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79941. Ответственность. Понятие и признаки гражданско-правовой ответственности 105 KB
  Такие меры понуждения к реальному исполнению обязательств нельзя считать ответственностью поскольку обязанность реального исполнения вытекает непосредственно из самого обязательства а ответственность должна выражаться в какомто дополнительном бремени. Долгое время в нашем законодательстве использовался принцип реального исполнения обязательств когда уплата неустойки и возмещение убытков не освобождали должника от исполнения обязательства в натуре. Если уплата неустойки и возмещение убытков вызваны ненадлежащим исполнением обязательства...
79942. Конкуренция. Понятие и социально-экономическая роль конкуренции 91.5 KB
  Одной из мер направленных на развитие конкуренции является поддержка малого и среднего предпринимательства. Дистанционное обучение для инвалидов по доступным ценам Государственная поддержка субъектов малого и среднего предпринимательства в РФ Государственная поддержка субъектов малого и среднего предпринимательства входит в деятельность органов государственной власти РФ органов государственной власти субъектов РФ органов местного самоуправления и инфраструктуры поддержки субъектов малого и среднего предпринимательства. Эти действия...
79943. Введение в Коммерческое право. Понятие коммерции и ее функции 68.5 KB
  Преподавание торгового права было прекращено а само понятие изъято из употребления. Поэтому в стране было вновь возобновлено преподавание коммерческого права. Указывая на то что коммерческая деятельность является разновидностью деятельности предпринимательской следует отметить что предпринимательство гораздо шире коммерции поскольку прибыль можно получать от выполнения работ оказания услуг от доходов на имущество а не только от продажи товаров Понятие коммерческого права и...
79944. Субъекты коммерческой деятельности. Юридическое лицо как субъект коммерческой деятельности 266 KB
  23 ГК РФ гражданин вправе заниматься предпринимательской деятельностью без образования юридического лица с момента государственной регистрации в качестве индивидуального предпринимателя. К предпринимательской деятельности граждан осуществляемой без образования юридического лица соответственно применяются правила которые регулируют деятельность юридических лиц являющихся коммерческими организациями. Индивидуальный предприниматель физическое лицо обладающее гражданской правоспособностью зарегистрированное в установленном законом порядке...
79945. Товар как объект коммерческого права. Понятие товара 143 KB
  Перечень товаров которые не могут находиться в торговом обороте определен Указом Президента РФ О видах продукции работ услуг и отходов производства свободная реализация которых запрещена № 179 от 22. Данный указ был принят в целях сохранения государственного контроля за реализацией отдельных видов продукции имеющих важнейшее значение в удовлетворении потребностей народного хозяйства и обеспечении общественной безопасности см. к товарам полностью произведенным в данной стране относит следующие виды продукции: полезные ископаемые...
79946. Познавательные психические процессы 84 KB
  Познавательные процессы как отдельные виды деятельности; 2. Познавательные процессы как отдельные виды деятельности Ощущение восприятие внимание память воображение мышление речь это важные компоненты любой деятельности человека. Они не просто в ней участвуют но и в ней развиваются а также представляют собой отдельные виды деятельности а также относятся к общим способностям человека. Виды деятельности: игра учеба труд общение саморазвитие.
79949. Теория обучения (Дидактика) 63 KB
  Обучение – часть педагогического процесса, взаимодействие педагогов и обучающихся с целью приобретения последними знаний, умений, навыков (ЗУН), развития познавательной и мотивационной сферы, воспитания характера.