6038

Зміст логістичних функціональних галузей

Лекция

Логистика и транспорт

Зміст логістичних функціональних галузей План Логістика постачання Виробнича логістика Логістика збуту Логістика переробки та утилізації відходів Транспортна логістика Логістика постачання Логістика постачання охоплює ф...

Украинкский

2012-12-27

69.5 KB

20 чел.

Зміст логістичних функціональних галузей

План

3.1. Логістика постачання

3.2. Виробнича логістика

3.3. Логістика збуту

3.4. Логістика переробки та утилізації відходів

3.5. Транспортна логістика

3.1. Логістика постачання

Логістика постачання охоплює функціональну галузь матеріально-технічного постачання підприємства і включає в себе зовнішнє транспортування матеріалів, їх складування на підприємстві та від-повідне переміщення до місця виробничого складування в процесі виготовлення.

Схематично логістика постачання як субсистема логістики підприємства може бути зображена наступним чином:

Рис.3а.1. Схематичне представлення логістики    постачання в логістиці підприємства

Грунтуючись на загальному визначені логістики підприємства, під логістикою постачання слід розуміти комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, покупних частин та відповідного інформаційного потоку в процесі їх переміщення від постачальників у сферу початкового виробничого складування з метою оптимізації витратних та часових характеристик процесів.

Основна ціль логістики постачання полягає в забезпеченні заготівлі матеріалів та покупних частин відповідно до програми виробництва (терміну, кількості, якості, асортименту) з мінімальними витратами. Цьому сприятиме виконання окремих функціональних цілей, а саме:

попередні замовлення для своєчасної поставки матеріалів та частин;

комісійне складування матеріалів та частин для виробництва за системою "точно, своєчасно" із власного складу постачальника за найнижчими загальними витратами;

постійне використання єдиних контейнерів протягом тривалого виробництва;

мінімізація зовнішньовиробничих та внутрішньовиробничих витрат в галузі постачання;

мінімізація запасів матеріалів та частин;

досягнення постачання "за вимогою" для скорочення часу реакції на бажання клієнта;

гарантія безпомилкового складування частин та мінімізація витрат на вхідному контролі;

зниження кількості частин, що закуповуються;

мінімізація складських витрат на матеріальному складі.

З метою реалізації окремих цілей постачання "маркування" шляху здійснюється відповідною системою галузевих логістичних функцій. В галузі постачання такими логістичними функціями є:

визначення потреби в матеріально-технічному постачанні;

розміщення замовлень матеріалів, частин у постачальників;

заготівля та надходження матеріалів;

складування матеріалів, частин;

транспортування зовні і всередині підприємства;

заготівля шляхом виготовлення матеріалів, час-тин;

маркетинг постачання;

комісування матеріалів, частин.

Система логістичних функцій формується в процесі аналізу причинно-наслідкового зв'язку в ланцюгу: мета логістики підприємства - мета логістики постачання - основні та окремі цілі логістики постачання - складові матеріального потоку в постачанні - логістичні функції в постачанні. Так, мінімізація загальних витрат вимагає мінімізації витрат в постачанні, в тому числі за рахунок мінімізації транспортних витрат. Останнє вимагає оптимальних рішень щодо вибору транспортних засобів та транспортних технологій, а це складає зміст однієї з логістичних функцій у постачанні.

Стратегічні завдання менеджменту ставлять цілком якісно нові вимоги до логістичного функціонування галузі постачання.  Мова йде про структуризацію матеріально-технічного постачання, виходячи із стратегічного плану досягти оптимальної величини спеціалізації. Це дозволить структуризувати стратегію постачання, використовуючи такі концепції як" Single Sourcing" (мінімальна кількість постачальників), "Global Sourcing" чи "Eine Quelle-Versorgung" (єдиний постачальник), виробничо синхронне постачання, "Just-in-time" (точно, своєчасно), "Zulieferintegration" (інтеграція постачальників у розвиток виробництва) тощо [5].

3.2. Виробнича логістика

Виробнича логістика охоплює функціональну галузь безпосереднього виробництва як процесу виготовлення і включає в себе процеси від початку виробництва до передачі продукції у функціональну галузь збуту, в тому числі внутрішньотранспортні переміщення напівфабрикатів, комплектуючих тощо, одне слово, всі процеси між операціями постачання та збуту.

Схематично виробнича логістика як субсистема логістики підприємства виглядає наступним чином:

Рис.3а.2. Схематичне представлення виробничої логістики в логістиці підприємства

Виробнича логістика інтегрує в собі також транспортування матеріалів, частин, комплектуючих всередині підприємства, між виробничими дільницями, включаючи проміжне складування.  Зрозуміло, що традиційно цей процес регламентується системою виробничого планування та управління. Класичні системи такого планування та управління (поза логістичним підходом) ставлять за мету оптимізацію власного виробництва, керуючись принципами максимального використання потужності тощо. Однак логістичний підхід перебудовує систему виробничого планування та управління в напрямку формування загальносистемних логістичних рішень. Тому виробнича логістика ставить за мету комплексне планування та управління матеріальним потоком в процесах виготовлення, внутрішньовиробничого транспортування і складування та відповідним інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію характеристик матеріального потоку.

Основна ціль виробничої логістики полягає в організації у відповідності із замовленнями безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації наявності товарів в процесі виготовлення та затрат на виробництво. Така основна ціль ініціює окремі функціональні цілі:

оперативне планування та управління виробництвом для скорочення часу виготовлення при збереженні оптимальних розмірів партій у відповідності із отриманими замовленнями;

безпомилкове виробництво з метою запобігання збільшенню часу виготовлення та витрат на виправлення браку;

підвищення рівня кваліфікації робочої сили для зростання реакційної здатності на замовлення клієнтів;

інтеграція внутрішньовиробничих транспортних та вантажно-пакувальних процесів і засобів виробництва в системі виробничого планування та управління;

мінімізація витрат на транспортно-складські та пакувальні процеси внутрі виробництва;

мінімізація оборотних коштів у незавершеній продукції;

поглиблення спеціалізації;

максимізація використання виробничої потужності;

мінімізація витрат ручної праці;

мінімізація тривалості оборотного циклу;

мінімізація витрат заготівлі готових упакованих виробів для галузі збуту.

Реалізація окремих логістичних цілей може бути забезпечена системою галузевих логістичних функцій, а саме:

планування виробничої програми;

планування виробничого процесу;

планування використання потужності;

планування матеріального потоку;

внутрішньовиробниче транспортування;

виробничий контроль;

виробничий менеджмент;

екологізація виробництва;

пакування.

Логістичний розгляд матеріального потоку в галузі виробництва вимагає концентрації уваги особливо на таких окремих функціях як внутрішнє транспортування, виробничий контроль та пакування.

В стратегічному плані виробнича логістика ставить за мету шляхом структуризації виробництва впровадження виробничої стратегії 90-х років - системи "Lean production" (гнучке виробництво), яка базується на наступних елементах:

паралельність розвитку виробництва і виробничих засобів;     

гарантія безперервного зниження витрат;

гнучкий процес виготовлення за рахунок впровадження принципів "Just-in-time" (точно, своєчасно), Канбан - системи тощо;

безпомилкова стратегія;

постійне покращання продукту і процесу, в японській філософії підприємництва співзвучним є система "Kaisen".     

сегментація виготовлення тощо.

3.3. Логістика збуту

Логістика збуту як субсистема логістики продукуючого підприємства в межах границь системи охоплює процеси переміщення готових виробів від закінчення виготовлення до замовника. Оскільки замовник не завжди має бути кінцевим споживачем, а між промисловим підприємством та кінцевим споживачем часто знаходиться третя сторона - посередник, то логічно не ототожнювати логістику збуту із логістикою продажу, логістикою торгівлі. Проблематичним також слід вважати логістику збуту в контексті системи маркетингу. Зважаючи на концепцію маркетингу як ринково орієнтований напрямок всього виробництва або як ринково орієнтовану стратегію підприємства, введення поняття логістики маркетингу стає не зовсім коректним, а швидше модним.

Схематично логістику збуту зобразимо наступним чином (див. рис.3а.3).

Рис.3а.3. Схематичне представлення логістики збуту в логістиці підприємства

Логістика збуту часто трактується як дистрибуційна (розподільча) логістика, оскільки стосується процесів розподілу готових виробів замовникові. Логістика збуту скерована на комплексне планування, управління та фізичне опрацьовування потоку готових виробів у супроводі необхідного  інформаційного  потоку  в межах від моменту здачі - приймання товарів з виробництва до замовника (споживача) з метою оптимізації витратних та часових характеристик вказаної частини матеріального та нематеріального потоків.

Основна ціль логістики збуту полягає в організації збутової діяльності у відповідності з замовленнями клієнтів з мінімальними загальними витратами на складування готових виробів, їх пакування, навантажування-розвантажування та транспортування. Звідси формуються окремі цілі:

поставка готових виробів у відповідності із замовленнями клієнтів (час, якість, ціна);

якісне складування готових виробів при мінімізації витрат на складування;

мінімізація запасів готових виробів;

мінімізація пакувальних витрат на повторне використання захисних упаковок;

мінімізація зовнішніх транспортних витрат;

забезпечення високого рівня сервісу;

мінімізація витрат щодо комерційної діяльності галузі збуту;

наскрізне управління угодою-замовленням до збуту включно;

мінімізація витрат ручної праці на складі готової продукції;

постачання готових товарів до клієнтів з мінімальними витратами.

Викладений перелік окремих логістичних цілей в галузі збуту ініціює систему галузевих логістичних функцій в цій же галузі, а саме:

планування дистрибуційних структур;

складування та зберігання готових товарів;

планування збуту та виконання угод;

менеджмент збутової діяльності;

транспортування зовні підприємства;

організація збуту з використанням орендного складування, комісування.

Особливого логістичного змісту набувають функції логістики підприємства-сумісника, які включають:

окремі функції логістики постачання (розрахунок потреби, розміщення замовлень, заготівля, складування, транспортування матеріалів);

окремі функції виробничої логістики (виробниче планування, менеджмент виготовлення);

окремі функції збуту (планування розподільчих структур, менеджмент готових виробів, транспортування до клієнтів).

Центральними моментами щодо оптимізації витрат в галузі збуту слід вважати такі окремі логістичні функції, як складування готових виробів, їх транспортування та постачання до клієнтів.

На цих моментах акцентується увага і в стратегічних завданнях галузі збуту. Враховуючи необхідний рівень надання сервісних послуг клієнтам (час, витримування терміну і готовність поставки), можна аргументувати суттєвий вплив на рівень сервісності не тільки наявність готових виробів на складі готової продукції, але і дистрибуційну структуру, тобто місце складування готової продукції (на підприємстві, в посередника, у споживача), кіль-кість ступенів складування, кількість складів на кожній ступені. Помічниками збутової діяльності тут можуть виступати логістичні підприємства, акумулюючи експедиторські, транспортно-складські та комісійні послуги.

3.4. Логістика переробки та утилізації відходів

Функціональна галузь переробки та утилізації відходів у загальній системі підприємства охоплює сьогодні не тільки переробку та повернення у виробничий процес виробничих відходів, необхідну утилізацію, але і переробку та повернення на підприємство своїх продуктів після закінчення терміну служби, тари, упаковки тощо з необхідним для цього транспортуванням, складуванням.

Логістика переробки відходів вимагає в першу чергу безвідходних, екологічно чистих технологій, а у випадку неможливості - ефективних технологій переробки та утилізації, досягнення процесів рециклювання матеріалів та енергоресурсів.  Отже, логістика переробки та утилізації відходів ставить за мету комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку виробничих відходів, утилю, відпрацьованих виробів, тари, упаковки тощо від місць виникнення до місць застосування чи екологічно сприятливого для навколишнього середовища складування обробленого чи утилізованого потоку з необхідним для цього інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію цієї частини матеріального потоку.

Основна ціль логістики переробки полягає в мінімізації загальних витрат на переробку виробничих та пакувальних відходів, утилізацію через відповідні системи збереження та рециклювання. Окремі цілі логістики переробки:

сортована заготівля відходів та утилю в стандартизований транспорт та пакувальні контейнери;

швидка переробка матеріалів, які можуть бути повторно використані шляхом рециклювання;

екологічно безпечне складування відходів, які не можуть бути повторно використані;

мінімізація витрат у проміжному складуванні відходів та утилю, повторній підготовці, транспортуванні та кінцевому складуванні.

Викладений перелік окремих логістичних цілей в галузі переробки та утилізації відходів передбачає наявність необхідних галузевих логістичних функцій, а саме:

планування переробки та утилізації відходів (відпрацьованої продукції, тари, упаковки тощо);

планування процесів рециклювання;

складування та зберігання виробничих відходів;

організація транспортування відходів до місць переробки, утилізації чи кінцевого зберігання;

організація процесів рециклювання;

менеджмент переробки та утилізації відходів.

3.5. Транспортна логістика

Функціональна галузь транспортування охоплює процеси транспортування в постачанні, збуті, у сфері переробки відходів, в т.ч. збір відходів в сфері споживання. Останнє суттєво розширює межі транспортної логістики щодо логістики підприємства, оскільки в сучасних умовах часто переробка використаної продукції є необхідною умовою підприємництва в цій сфері чи з мотивів ефективного рециклювання, а це означає виникнення нових транспортних потоків.

З точки зору підприємства планування та управління зовнішньовиробничим транспортом є досить складним в загальносистемному розумінні. Тому такого типу транспортні послуги передаються третій стороні (крім виробника і споживача), яка приймає на себе функції планування, управління та фізичне транспортування.

Отже, транспортна логістика інтегрує в комплексі планування, управління та фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів, виробничих відходів у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою мінімізації транспортних витрат та витрат часу.

Основна ціль транспортної логістики полягає в наданні необхідних транспортних послуг у галузях постачання, виробництва, збуту та переробки відходів з мінімальними витратами, з орієнтацією на стабільне зменшення потреб у транспорті. Вказана основна ціль регламентує наступні окремі цілі:

а) для внутрішньопідприємницького транспорту:

застосування транспортних та пакувальних пристосувань у крупносерійному та масовому виробництві та застосування змінних транспортних та пакувальних пристосувань в дрібносерійному та одиничному виробництві;

включення транспорту в систему виробничого планування та управління;

автоматизація транспортування, пакування та перевантаження всередині підприємства;

б) для зовнішньопідприємницького транспорту:

використання дешевого надавача транспортних послуг із забезпеченням принципу "точно, своєчасно";

використання дешевого надавача інших логістичних послуг (проміжне складування, пакування, розділення партій тощо);

організація роботи транспортних засобів у залежності від кількості, якості, терміну транспортного обслуговування;

використання нових транспортних технологій у плануванні матеріального потоку на підприємстві (міські експреси, кур'єрна служба, нічні "стрибки", комбінований рух тощо).

Викладений перелік окремих логістичних цілей в сфері транспортування формує систему галузевих логістичних функцій, а саме:

системне планування транспортних процесів;

вибір видів транспорту та типів транспортних засобів;

планування забезпечення технологічної єдності транспортно-складських робіт;

планування транспортних маршрутів;

пакування та зберігання матеріальних цінностей при транспортуванні;

організація та менеджмент транспортних процесів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81008. Особенности коррекционной работы с детьми, имеющими астеническое, реактивное состояние, конфликтные переживания 31.78 KB
  Причины течения данных нарушений разные но их объединяет следующее: у этих детей нет органического поражения головного мозга. Во время работы у таких детей быстро наступает утомляемость происходит нервное истощение возникают головные боли. Особенности астении при заболевании внутренних органов наиболее характерно проявляются у детей с медленно текущей туберкулезной интоксикацией. Эмоциональное состояние у таких детей нестабильное поэтому они чутко реагируют на неблагоприятную обстановку в классе и дома.
81009. Психолого-педагогические методы коррекции 31.95 KB
  Общепедагогические методы: словесные методы наглядные практические методы стимулирования метод оценки. Специфические методы коррекции: метод игнорирования метод переключения внимания на другую деятельность метод испытаний метод естественных последствий метод фиктивной выдуманной коррекции метод заставания врасплох метод парадоксальной интенции метод обратного действия.Словесные методы Преподаватель свои общепедагогические и специфические функции в значительной мере реализует с помощью слова: ставит перед занимающимися задачи...
81010. Предмет, структура и задачи коррекционной педагогики, ее взаимосвязь с другими науками 27.51 KB
  Объект коррекционной педагогики специальное образование людей с особыми образовательными потребностями дети с психофизическими нарушениями. Предмет коррекционной педагогики теория и практика специального образования. Система отраслей коррекционной педагогики структура науки.
81011. История развития специального (коррекционного) образования 26.64 KB
  Сеген в США открыл частные школы для слабоумных детей предполагающие обучение и воспитание трудовое и физическое. Первые школы для слепых и глухих детей в России появились в начале 19 в. появляются школы для умственно отсталых детей. разработка методик обучения для каждой категории детей с психофизическими нарушениями.
81012. Сеть специальных учреждений для детей с психофизическими нарушениями 26.53 KB
  специальные дошкольные образовательные учреждения: специальные ячли специальные детские сады группы конпенсирующего вида при массовых детских садах специальные детские дома для детей сирот подготовительные отделения при специальных школах; 2. специальные общеобразовательные учреждения: специальные школы первого вида для глухих; второго вида для слабослышащих; третьего вида для незрячих; четвертого вида для слабовидящих; пятого вида для детей с нарушениями речи; шестого вида для детей с нарушениями опорно двигательного аппарата; седьмого...
81013. Особенности дошкольного и школьного специального (коррекционного) образования 28.25 KB
  комплектование ДОУ по принципу ведущего отклонения в развитии ребенка с нарушениями слуха глухие и слабослышащие; с нарушениями зрения; с нарушениями речи; с нарушениями интеллекта; с ЗПР; с нарушениями опорно двигательного аппарата. для каждой категории детей с психофизическими нарушениями предусмотрена своя специальная школа; 2.
81014. Принципы специального образования 28.23 KB
  Выготского о зоне ближайшего развития ; принцип ранней педагогической помощи обеспечение раннего выявления и ранней диагностики отклонения ребенка для определения его образовательных потребностей; принцип коррекционнокомпенсирующей направленности опора на сохранные анализаторы а так же использование компенсаторных возможностей детей; принцип социальноадаптирующей направленности обучения подготовка ребенка с психофизическими нарушениями к максимально самостоятельной жизни в обществе чтобы избежать социального выпадения; принцип...
81015. Показатели развития ребенка, значимые для выявления психофизических нарушений 27.51 KB
  В соответствии с этим учитывается степень достижения зрелости в каждый период развития ребенка до и после его рождения. Во время эмбрионального развития организм плода очень восприимчив к различным неблагоприятным факторам. Развитие сенсорных и моторных функций которые являются базой для развития психических процессов.
81016. Причины аномального развития детей. Типы нарушений психического развития 29.04 KB
  Типы нарушений психического развития по Лебединскому: недоразвитие ранее время поражения незрелость мозга. Пример: умственная отсталость психические функции недоразвиты вынужденная недостаточность высших психических функций мышления речи; ✓ задержанное развитие замедление темпов формирования познавательной и эмоциональной сфер; ✓ поврежденное развитие более позднее после 2 3 лет патологическое воздействие на мозг; ✓ дефицитарное развитие тяжелые нарушения отдельных систем: зрения слуха речи опорнодвигательного...