60415

Включення українських земель до складу Російської та Австрійської імперій

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Які держави брали участь у поділах Речі Посполитої Яка була їхня мета Як ви оцінюєте значення поділів Речі Посполитої для українського народу Які землі увійшли до складу Росії після російсько-турецьких війн...

Украинкский

2014-05-18

164 KB

11 чел.

Урок-діалог з теми

«Включення українських земель до складу Російської та Австрійської імперій». Історія України. 9 клас

Мета уроку: а) повторити, які територіальні зміни сталися в Україні на кінець XVIII ст.; узагальнити та систематизувати знання учнів про спрямованість регіональної політики щодо українського населення у складі іноземних держав на рубежі XVIII—XIX ст.; формувати поняття «колоніальна імперія», «регіональний поділ українських земель», «соціальна структура суспільства»;

б) розвивати вміння учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть, причини, значення; вільно читати історичну карту, користуватись нею як одним із джерел інформації;

в) сприяти шанобливому ставленню учнів до українських традицій у мові, побуті, духовній культурі, збереженню територіальної цілісності України як незалежної держави.

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань

Бесіда «Які територіальні зміни сталися в Україні на кінець XVIII ст.» за запитаннями:

  1.  Які держави брали участь у поділах Речі Посполитої? Яка була їхня мета?
  2.  Як ви оцінюєте значення поділів Речі Посполитої для українського народу?
  3.  Які землі увійшли до складу Росії після російсько-турецьких війн другої половини XVIII ст,?
  4.  Що зумовило входження Буковини до складу Австрійської імперії?

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, організація їх виконання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

  •  З якою метою вивчаємо цю тему?
    •  Яке місце вона займає в історії?
    •  Як знання з цієї теми ми використаємо в майбутньому?

IV. Узагальнення та систематизація понять

Узагальнення у формі заповнення таблиці.

 Таблиця

  Дата

       Українські землі

Під чию владу         

     потрапили

         на кінець XVIII ст.

1772 р. - перший поділ Речі Посполита

1774 р. - Кючук- Кайнарджійський мирний договір 1774р.

1791 р. - Ясський мирний договір

1793р. - другий поділ Речі Посполитої

1795р. - третій поділ Речі Посполитої

Галичина

Землі між Дніпром і Південним Бугом

Буковина

Землі між Південним Бугом і Дністром

Правобережна Україна (Брацлавське, Волинське, Київське і Подільське воєводства)

Західна Волинь з Луцьком

До Австрійської імперії

від Туреччини до Російської імперії

від Туреччини до Австрійської імперії

від Туреччини до Російської імперії

до Російської імперії

До Російської імперії

Завдання І:

  1.  Позначте на контурній карті українські землі, що увійшли до складу Росії на кінець XVIII ст.
  2.  Які українські землі перебували в складі Австрійської імперїї?

Підведення учнів до висновку, що на кінець XVIII ст. українські землі були розділені між двома імперіями — Російською та Австрійською.

Розповідь учителя про адміністративно-територіальний устрій та регіональний події українських земель у складі іноземних держав.

Завдання ІІ:

На основі розповіді вчителя визначте, в чому полягає схожість і відмінність адміністративно-територіального устрою українських земель під владою Російської і Австрійської імперій на рубежі XVIII— XIX ст.

Узагальнення у формі складання схем.

Схема 1

Схема 2

Завдання ІІІ:

  1.  Назвіть і покажіть на карті кожне з трьох генерал- губернаторств у Наддніпрянській Україні.
  2.  Прочитайте історичний документ 2 (с.16 підручника). Назвіть спільне і відмінне в російській і австрійській колоніальній політиці щодо України.

Висновок. Уряди обох держав намагалися зробити українські землі своїми невід'ємними територіями, ліквідувати національну самобутність українського народу.

V. Повторення та систематизація основних теоретичних положень

1. Самостійна групова робота учнів з текстом підручника

(§ 2, 12, п. 1 —2); працями Михайла Грушевського та Івана Крип'якевича.

           2. Робота в групах:

1 група. Чому російські й австрійські власті всіляко заохочували переселення на українські землі іноземних колоністів (євреїв, німців, румунів, угорців та ін.)?

2 група. Що таке асиміляція? Які заходи російського і австрійського урядів сприяли асиміляції українського населення?

3 група. Пригадайте, в яких творах Тарас Шевченко таврував провідників колоніальної політики царизму в Україні. Проаналізуйте зміст одного з творів. Яка його повчальність у вивченні історії України?

4 група. Що відомо вам про реформи Марії-Терезії та Йосифа II? Як оцінюють їх вплив на суспільне життя Галичини та Буковини українські історики?

Висновок. На рубежі XVIII—XIX ст. український народ за своїй кількісним стадом (3,5 млн. осіб під владою Австрійської і 8,2 млн. осіб під владою Російської Імперій) був одним із найбільших серед народів Європи. За правовим становищем у суспільстві - одним із найпоневоленіших. Доля західних українців виявилася кращою від долі співвітчизників у Російській імперії. Але й вони не встигли скористатися успіхами реформ Марії-Терезії та Йосифа II. У чому полягав порятунок українського народу як етнічної спільноти — такий зміст наших подальших студій вітчизняної історії.

VI. Підсумки уроку.  

Метод «Мікрофон»:

Що нового дізналися?

Що сподобалося (не сподобалося) і чому?

VII. Домашнє завдання. Інструктаж.

       За підручником опрацювати висновки та узагальнення до § 2, 12 (п.І — 2), звернути увагу на такі історичні терміни: асиміляція, генерал-губернаторство, депортація, дистрикт, жупа, нація, пристав.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81780. Функции науки. Роль науки в современном образовании и формировании личности 28.41 KB
  Роль науки в современном образовании и формировании личности. Проблема связанная с классификацией функций науки до сих пор остается спорной отчасти потому что последняя развивалась возлагая на себя новые и новые функции отчасти в силу того что выступая в роли социокультурного феномена она начинает больше заботиться не об объективной и безличностной закономерности а о коэволюционном вписывании в мир всех достижений научнотехнического прогресса. В качестве особой и приоритетной проблемы выделяют вопрос о социальных функциях науки...
81781. Преднаука и наука. Генезис науки и проблема периодизации её истории 31.74 KB
  Генезис науки и проблема периодизации её истории. Исследуя историю любого материального или духовного явления в том числе и науки следует иметь в виду что это сложный диалектический поступательный процесс появления различий включающий в себя ряд качественно своеобразных этапов фаз и т. Применяя сказанное о периодизации к истории науки следует прежде всего подчеркнуть следующее. Вопрос о периодизации истории науки и ее критериях по сей день является дискуссионным и активно обсуждается в отечественной и зарубежной литературе.
81783. Средневековая наука. Организация науки в средневековых университетах 33.78 KB
  Первый из них факультет свободных искусств trium был наиболее многочисленным и считался подготовительным для трех других факультетов: медицинского юридического и теологического самого малочисленного но обучение на котором было самым продолжительным. Таким образом Парижский университет оказался в плену противоречивых тенденций: превратиться в центр беспристрастных исследований связанных с изучением античного наследия но всегда стоящих перед опасностью впасть в инакомыслие либо подчинить исследование религиозным целям и тем самым...
81784. Формирование опытной науки в новоевропейской культуре 31.1 KB
  Изменяется роль человека в мире. Происходит постепенная смена мировоззренческой ориентации: для человека значимым становится посюсторонний мир автономным универсальным и самодостаточным становится индивид. Отсюда и характерное для эпохи Возрождения стремление познать принципы функционирования механизмов приборов устройств и самого человека.
81785. Наука в собственном смысле слова: классическая наука, неклассическая и постклассическая 30.52 KB
  Таким образом основные стороны бытия науки это вопервых сложный противоречивый процесс получения нового знания; вовторых результат этого процесса т. объединение полученных знаний в целостную развивающуюся органическую систему а не простое их суммирование; втретьих социальный институт со всей своей инфраструктурой: организация науки научные учреждения и т.; этос нравственность науки профессиональные объединения ученых ресурсы финансы научное оборудование система научной информации различного рода коммуникации ученых и т....
81786. Формирование науки как профессиональной деятельности. Возникновение дисциплинарно организованной науки 35.37 KB
  Возникновение дисциплинарно организованной науки. Несмотря на большое значение великих прозрений античности влияние науки арабов средневекового Востока гениальных идей эпохи Возрождения естествознание до XVII в. У истоков науки как профессиональной деятельности стоит Френсис Бэкон 1561 1626 утверждавший что достижения науки ничтожны и что она нуждается в великом обновлении.
81787. Становление социальных и гуманитарных наук 36.39 KB
  Если на этапе преднауки как первичные идеальные объекты так и их отношения соответственно смыслы основных терминов языка и правила оперирования с ними выводились непосредственно из практики и лишь затем внутри созданной системы знания языка формировались новые идеальные объекты то теперь познание делает следующий шаг. Оно начинает строить фундамент новой системы знания как бы сверху по отношению к реальной практике и лишь после этого путем ряда опосредствований проверяет созданные из идеальных объектов конструкции сопоставляя их с...
81788. Научное знание как система, его особенности и структура 31.63 KB
  Рассмотрим основные особенности научного познания или критерии научности. Его основная задача обнаружение объективных законов действительности природных социальных общественных законов самого познания мышления и др. Нацеленность науки на изучение не только объектов преобразуемых в сегодняшней практике но и тех которые могут стать предметом практического освоения в будущем является важной отличительной чертой научного познания. Существенным признаком научного познания является его системность...